Срім

Координати: 45°10′12″ пн. ш. 19°17′17″ сх. д. / 45.170° пн. ш. 19.288° сх. д. / 45.170; 19.288

Срем або Сирмія (серб. Срем; хорв. Srijem; нім. Syrmien; угор. Szerémség) — історичний край на Балканах. Поділений між кількома країнами: східна частина належить Сербії та входить до складу автономного краю Воєводина як окрема земля, тоді як західна частина належить Хорватії та знаходиться на північному заході країни.

Синій — сербська частина, жовтий — хорватська частина

Герб області Срем

Родюча область Панонської рівнини в Європі між долиною Сави (вона відокремлює Срем від Бачки) і Дунаєм.

Більшість терену Срему знаходиться у межах округів Сремського і округу Південно-Бацького автономного сербського краю Воєводина. Менша частина регіону біля , Земун, і підпорядковуються місту Белград. Західна частина знаходиться в східній частині Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії.

Площа — 6870 км². Населення — понад 500 тисяч меш.: сербів, хорватів, угорців, словаків й українців (близько 10 000).

Історія

За час своєї історії Срем був частиною Римської імперії, імперії гунів, Аварського каганату, , Візантійської імперії, імперії франків, Болгарського царства, Панонської Хорватії, Угорське королівство, Османської імперії, Габсбурзької монархії, Австрійської імперії, Австро-Угорщини, Королівство сербів, хорватів і словенців, Королівство Югославія, і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія.

Українці почали напливати до Срему в кінці 18 ст. із сусідньої Бачки, після 1945 року — також із Боснії. Вони живуть у містах Сремська Митровиця, Інджія, Шид, Вуковар, Вінковці та по селах: Бачинці, Беркасово, Бикич-Долішній, Петровці, Міклошевці.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Ante Sekulić:Hrvatski srijemski mjestopisi, Školska knjiga, Zagreb, 1997.