Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сосні́вка — місто в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Розташоване біля річки Західний Буг.
| Соснівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Львівська область | ||||||||
| Район | Червоноградський район | ||||||||
| Громада | Червоноградська міська | ||||||||
| Рада | Соснівська міська рада | ||||||||
| Засноване | 1955 як селище Кірове | ||||||||
| Магдебурзьке право | Нажали | ||||||||
| Населення | ▼ 10 712 (01.01.2022) | ||||||||
| - повне | ▼ 10 712 (01.01.2022) | ||||||||
| Площа | 3,01 км² | ||||||||
| Густота населення | 5852,5 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 80193 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3249 | ||||||||
| Координати | 50°17′40″ пн. ш. 24°15′13″ сх. д. / 50.29444° пн. ш. 24.25361° сх. д.Координати: 50°17′40″ пн. ш. 24°15′13″ сх. д. / 50.29444° пн. ш. 24.25361° сх. д. | ||||||||
| Водойма | річка Західний Буг | ||||||||
| Назва мешканців | соснівча́нин соснівча́нка соснівча́ни | ||||||||
| Міста-побратими | Червоноград | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Соснівка | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 64 км | ||||||||
| - автошляхами | 74 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 80193, Львівська обл., Червоноградська міськрада, м. Соснівка, вул. Кривоноса, 8-а | ||||||||
| Вебсторінка | http://sosnivka-city.gov.ua | ||||||||
|
| |||||||||
Населення
Населення станом на 1 січня 2011 року — 11598 мешканців.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 91,31% |
| росіяни | 7,48% |
| білоруси | 0,50% |
| поляки | 0,23% |
| німці | 0,10% |
| інші/не вказали | 0,38% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 10 996 | 92,89% |
| Російська | 807 | 6,82% |
| Білоруська | 17 | 0,14% |
| Польська | 3 | 0,03% |
| Вірменська | 2 | 0,02% |
| Єврейська | 1 | 0,01% |
| Інші/Не вказали | 12 | 0,09% |
| Разом | 11 838 | 100% |
Господарська діяльність
Основна галузь промисловості — видобуток вугілля.
У місті діють 3 школи:
- ЧНВК № 13. Директор школи Катарина Ірина Михайлівна
- ЧЗШ № 7. Директор школи Мокрій Ірина Ярославівна
- ЧЗШ № 14. Директор школи Щербань Наталія Іванівна
Є багато народних ансамблів, з-поміж яких дуже відома на всю Європу — це «Червона рута»
Історія
Заснована 1955 у зв'язку з будівництвом кам'яновугільних шахт. 29 листопада 1957 року Львівська обласна рада ухвалила перейменувати селище Кірова (селище шахт №№ 5, 8 і 9) на Соснівку з присвоєнням статусу смт.
У 1968 році смт віднесене до категорії міст районного підпорядкування у складі Червоноградської міськради.
У 2019 році передане до Сокальського району.
Соснівка, як вона є
| Цей розділ містить текст, що не відповідає . |
У 1954 році Порицьке шахтно-будівельне управління (ПБУ № 2) побудувало і здало в експлуатацію шахту № 2 в Нововолинську, а в жовтні це управління перевели у Львівську область та доручили будівництво шахт № 5, № 8, № 9, поля яких були розвідані геологорозвідкою. Вся адміністрація, інженерно — технічний персонал та багато працівників переїхали на нове будівництво в селі Волсвині.
Було найнято коменданта з місцевих мешканців (Крук І. В.), який домовився про розселення працівників серед мешканців села. Усіх робітників та ІТР розселили по 4—8 чоловік (сім'ї ж залишились у Нововолинську). Знайшли територію майбутньої шахти і почали будувати тимчасові будівлі та споруди, а також звільняти територію для стовбура шахти від лісу. Того року дуже рано прийшли холоди, тому побудували тимчасову котельню (дерев'яні каркаси закладені цеглою, металева піч), де працювала адміністрація та нарядна. Бригади по черзі заходили на наряд та погрітися. Звичайно виникло питання, де ж буде будуватися житло для робітників. Доріг не було, магазина чи буфета також. Було вирішено відкрити магазин. Продавець трактором й саньми протягом осені — зими завозила продукти з Червонограда (хліб, консерви, іноді ковбасу).
Трест «Укрзахідшахтобуд» був розташований у Володимирі-Волинському. Там обговорювалось питання житла для будівельників та майбутніх працівників шахт. Згодом проблему вивчало міністерство у Донецьку. Туди викликали начальника виробничого відділу, де він отримав план майбутнього міста з відводом земель під будівництво. В січні 1955 року прийшло два ешелони з 72 збірними будиночками на станцію Сілець-Завоне. В цей час працівники шахт № 5 та № 8 складали вже великий колектив. Всіх працівників ІТР направили на розвантаження вагонів. Поблизу залізничної колії просто неба було складено багато куп, призначено сторожів та комірника. Працювали по кілька змін і ніхто не скаржився — це ж все було для робітників.
Через те, що в плані забудови були лиш капітальні будинки, Латинський Костянтин Іванович, зібравши усіх начальників ПБУ № 2 , вирішив ставити ці будинки за межами плану, далі в ліс. З лісництвом погодили відвід землі й здавання вирубаного лісу. Виникло питання організації роботи перевезення й встановлення будинків, вирубки лісу. Липинський Костянтин Іванович, вивчивши питання, призначив начальника будцеху Гіля Василя Олексійовича, а також доручив Сабодашеву Федору Георгійовичу брати якнайактивнішу участь, як людині з досвідом роботи на будівництві.
Гіль В. О. вніс пропозицію наймати на будівництво людей з ближніх сіл, бо своїх працівників було надто мало для такого обсягу робіт. Він отримав дозвіл і повноваження на прийняття працівників. Липинський Костянтин Іванович, Гіль Василь Олексійович, Сабодашев Федір Георгійович та Сафонов Аркадій Михайлович разом із ще декількома працівниками, взявши план забудови та обладнавши колеса машини ланцюгами, вирушили шукати місце будівництва майбутнього міста. З Городиша була дорога до залізниці, а також стежка до станції Сілець Завоне. Дорогою машина застрягла в болоті, тому довелося йти пішки в село, просити трактора, щоб витягнув машину, а також провести нас до тригонометричної вишки, яка була на нашому проекті, виходячи від якої, мало вестися будівництво.
Маркшейдер Сафонов Аркадій Михайлович зняв дані з вишки, провів нівелювання місцевості від вишки до рогу першого будинку, згідно з планом, а потім переніс за допомогою теодоліта на стовп 1,5 метра, який був встановлений як репер, а під ним було закопано пляшку з іменами першопрохідців для нащадків. Крім підписів там була дата і напис: «Тут буде місто закладено». Це було на початку лютого 1955 року. Вишка стояла на тому місці, де зараз Народний Дім. Після цього забили кілок на місце побудови першого будинку. Зараз це будинок за адресою Грушевського, 9. Це був початок нового міста, долю якого, волею випадку, вирішували Гіль Василь Олексійович та Сабодашев Федір Георгійович.
Через декілька днів з Нововолинську прибуло десять вантажних машин для перевезення деталей будинків та інших будматеріалів. Було побудовано з дощок нарядну, поставлено металеву піч. Почали розчищати проїзди для будівництва будинків, рубали ліс, робили мітки будинків й звозили будматеріали. На роботу брали людей з навколишніх сіл. Було 5 бригад працівників по 8 чоловік у кожній. 10 бригад бетонників та теслів по 10—15 чоловік. Харчувались за свій кошт в селах, працівники жили в Боровому та Рекленці. Було важко, весною машини часто застрявали, треба було постійно витягати їх трактором. Потрібно було робити розмітки фундаментів, креслення, усім робочим треба було постійно допомагати, бо професіоналів було мало. Влітку було прислано молодих фахівців Мельниченко Миколу та Воронова Павла, які дещо полегшили роботу. Гіль В. І. захворів, залишив будівництво й повернувся до сім'ї. Раз з місяць потрібно було їздити на нараду на шахту № 5. Рата розлилась настільки, що до шахти приходилось добиратись човном. Від початку працював нормувальник Андрієнко Павло Денисович, який живе у місті. Роботи було дуже багато, збір будинків було закінчено в жовтні 1955 року. Заселили мешканців, виникло питання магазину, будинку культури. Планувалась побудова цегляного гаражу на 5 пожежних машин. Замість нього побудували будинок культури з залом, сценою, будкою для кіно, магазином та бібліотекою. Пізніше це був Будинок піонерів. А для пожежних машин побудували дерев'яний гараж.
Цей колектив не мав повноважень на побудову капітальних будинків, тому цю роботу передали в ПБУ № 8, яке продовжило роботи через рік.
Так, з осені 1955 року почалося існування міста. Спочатку воно носило назву селища шахт 5 — 9, а пізніше селища імені Кірова. Згодом місто отримало назву Соснівка. Хочеться відзначити перших будівничих міста, багато з них живе в Соснівці. Це виконроби Гіль Василь Олексійович та Сободашев Федір Георгійович, майстри Мельниченко Микола та Воронов Павло, нормувальник Андрієнко Павло Денисович, брати Сільчуки, один з яких був бригадиром комплексної бригади, Штибель Катерина — бригадир бригади робітників, а також Мудрик К., Сковрон А., Ґайдучик Г., Буз А., Квасниця А., Ільків П., Луц П., Гайдучик В., Цвіг А.. Головей С., Макарук С., Ващук А., Паращук М., Паращук А., Луцик П., Горо щук М., Шлімович В. Л., Огуркіс Ю. Ю., Сподарик М. П., Пелех О. Г., Ніколаєва Т. М., Жерновий В. П., Курач П. О. Виконавчий комітет Соснівської селищної, а згодом міської Ради очолювали Соколова Г. О., Лашин П. С., Олейников В. Г., Тарасюк М. П., Тунгускова Я. М., Гарвона С. Г., Лонишин В. М.,Савчук П. О., Кунта Ю. С., Харчук І. Т., Дуброва Є. М., сьогодні посаду міського голови обіймає Харчук Ірина Теодорівна.
Зі спогадів Климочка В. С.:
 | У будівельному управлінні № 2 комбінату «Укрзахідшахтобуд» я почав працювати 23 лютого 1955 року, а в маркшейдерському відділі, цього ж управління, де крім мене, на той час був лише мій безпосередній начальник — з 28 березня 1955 року. Саме удвох з ним в один із травневих днів 1955 року ми і забили перший кілок, віднайшовши згідно з генеральним плану перший репер, на місці теперішнього перехрестя вулиць Грушевського та Шептицького. Фактично разом з нами розпочали роботу будівельні бригади братів (Сергій, Іван, Яків) Сільчуків та Луциків (Петро і Павло). Взагалі, у Соснівці є багато людей, які живуть тут з літа 1955 року — будували перші фінські будинки та заселяли їх: Ф. Сабодашев — зараз пенсіонер, О. Дем'янов — головний механік шахти № 8 «ВМ» та інші. |  |
Зі спогадів Баглаєвича С. М.:
| | 15 червня 1958 року я був призначений директором Соснівської семирічної школи Великомостівського району. Через рік вона стала восьмирічною, а в серпні 1961 року, після дев'яти місяців будівельних робіт, Соснівською середньою школою Забузького району (зараз СШ № 7). Ціла епопея зв'язана з будівництвом теперішньої ЧНВК № 13. Більш ніж десять років освоєння Львівсько-волинського вугільного басейну та будівництво і введення в експлуатацію в кінці 50-х — на початку 60-х років шахт № 5,8,9 «ВМ» зумовили необхідність відкриття у Соснівці в другій половині 60-х років ще однієї школи. Школа-Інтернат (зараз СЗШ № 14), яка функціонувала у Соснівці з 1959 року, та одна середня школа були вже не в змозі охопити навчанням всіх соснівських дітей, хоча середня школа й працювала фактично у три зміни. Проте необхідність виділення коштів на будівництво школи доводилося відстоювати у Києві в Раді Міністрів, що я й робив. Нарешті в березні 1968 року її будівництво розпочалося, а у вересні 1969 року діти сіли за парти в новозбудованій школі. | |
Герб і прапор
19 квітня 1994 р. сесія Соснівської міської ради затвердила сучасний герб та хоругву. Герб — у золотому полі білка червоної барви, у чорній главі схрещені два срібні гірничі молоточки, обабіч яких по золотій сосновій шишці. Білка є представником місцевої фауни. Золоті шишки вказують на назву поселення, а чорний колір і гірничі молоточки вказують на вугільну промисловість. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками (Автор — А.Гречило.). Хоругва — прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1. Верхня частина шириною 3/10 від ширини хоругви — чорного кольору, нижня — 7/10 ширини хоругви — жовтого. У верхній частині — два білих схрещених гірничих молотки, обабіч яких — дві жовті соснові шишки, у нижній — червона білка.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Демчина Оксана Ігорівна (1976—2018) — українська поетеса.
- Дякунович Сергій Сергійович (1986—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Проживав Малімон Ярослав Григорович (1978-2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Про зміну і встановлення меж міста Соснівки Червоноградського району Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 9 січня 2022.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Львівської області, зміну і встановлення меж Сокальського району Львівської області
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Розповідь про місто на офіційному сайті
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sosni vka misto v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovane bilya richki Zahidnij Bug Sosnivka Gerb Sosnivki Lvivska oblast Prapor Sosnivki Lvivska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Chervonogradska miska Rada Sosnivska miska rada Zasnovane 1955 yak selishe Kirove Magdeburzke pravo Nazhali Naselennya 10 712 01 01 2022 povne 10 712 01 01 2022 Plosha 3 01 km Gustota naselennya 5852 5 osib km Poshtovi indeksi 80193 Telefonnij kod 380 3249 Koordinati 50 17 40 pn sh 24 15 13 sh d 50 29444 pn sh 24 25361 sh d 50 29444 24 25361 Koordinati 50 17 40 pn sh 24 15 13 sh d 50 29444 pn sh 24 25361 sh d 50 29444 24 25361 Vodojma richka Zahidnij Bug Nazva meshkanciv sosnivcha nin sosnivcha nka sosnivcha ni Mista pobratimi Chervonograd Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Sosnivka Do obl resp centru zalizniceyu 64 km avtoshlyahami 74 km Miska vlada Adresa 80193 Lvivska obl Chervonogradska miskrada m Sosnivka vul Krivonosa 8 a Vebstorinka http sosnivka city gov ua Sosnivka u Vikishovishi Mapa Sosnivka Sosnivka U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Sosnivka NaselennyaNaselennya stanom na 1 sichnya 2011 roku 11598 meshkanciv Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 91 31 rosiyani 7 48 bilorusi 0 50 polyaki 0 23 nimci 0 10 inshi ne vkazali 0 38 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 10 996 92 89 Rosijska 807 6 82 Biloruska 17 0 14 Polska 3 0 03 Virmenska 2 0 02 Yevrejska 1 0 01 Inshi Ne vkazali 12 0 09 Razom 11 838 100 Gospodarska diyalnistOsnovna galuz promislovosti vidobutok vugillya U misti diyut 3 shkoli ChNVK 13 Direktor shkoli Katarina Irina Mihajlivna ChZSh 7 Direktor shkoli Mokrij Irina Yaroslavivna ChZSh 14 Direktor shkoli Sherban Nataliya Ivanivna Ye bagato narodnih ansambliv z pomizh yakih duzhe vidoma na vsyu Yevropu ce Chervona ruta IstoriyaZasnovana 1955 u zv yazku z budivnictvom kam yanovugilnih shaht 29 listopada 1957 roku Lvivska oblasna rada uhvalila perejmenuvati selishe Kirova selishe shaht 5 8 i 9 na Sosnivku z prisvoyennyam statusu smt U 1968 roci smt vidnesene do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya u skladi Chervonogradskoyi miskradi U 2019 roci peredane do Sokalskogo rajonu Sosnivka yak vona yeCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Bratska mogila partizaniv naumivciv nevidomogo radyanskogo lotchika i mirnih zhiteliv s Zavonye 1974 U 1954 roci Poricke shahtno budivelne upravlinnya PBU 2 pobuduvalo i zdalo v ekspluataciyu shahtu 2 v Novovolinsku a v zhovtni ce upravlinnya pereveli u Lvivsku oblast ta doruchili budivnictvo shaht 5 8 9 polya yakih buli rozvidani geologorozvidkoyu Vsya administraciya inzhenerno tehnichnij personal ta bagato pracivnikiv pereyihali na nove budivnictvo v seli Volsvini Bulo najnyato komendanta z miscevih meshkanciv Kruk I V yakij domovivsya pro rozselennya pracivnikiv sered meshkanciv sela Usih robitnikiv ta ITR rozselili po 4 8 cholovik sim yi zh zalishilis u Novovolinsku Znajshli teritoriyu majbutnoyi shahti i pochali buduvati timchasovi budivli ta sporudi a takozh zvilnyati teritoriyu dlya stovbura shahti vid lisu Togo roku duzhe rano prijshli holodi tomu pobuduvali timchasovu kotelnyu derev yani karkasi zakladeni cegloyu metaleva pich de pracyuvala administraciya ta naryadna Brigadi po cherzi zahodili na naryad ta pogritisya Zvichajno viniklo pitannya de zh bude buduvatisya zhitlo dlya robitnikiv Dorig ne bulo magazina chi bufeta takozh Bulo virisheno vidkriti magazin Prodavec traktorom j sanmi protyagom oseni zimi zavozila produkti z Chervonograda hlib konservi inodi kovbasu Trest Ukrzahidshahtobud buv roztashovanij u Volodimiri Volinskomu Tam obgovoryuvalos pitannya zhitla dlya budivelnikiv ta majbutnih pracivnikiv shaht Zgodom problemu vivchalo ministerstvo u Donecku Tudi viklikali nachalnika virobnichogo viddilu de vin otrimav plan majbutnogo mista z vidvodom zemel pid budivnictvo V sichni 1955 roku prijshlo dva esheloni z 72 zbirnimi budinochkami na stanciyu Silec Zavone V cej chas pracivniki shaht 5 ta 8 skladali vzhe velikij kolektiv Vsih pracivnikiv ITR napravili na rozvantazhennya vagoniv Poblizu zaliznichnoyi koliyi prosto neba bulo skladeno bagato kup priznacheno storozhiv ta komirnika Pracyuvali po kilka zmin i nihto ne skarzhivsya ce zh vse bulo dlya robitnikiv Cherez te sho v plani zabudovi buli lish kapitalni budinki Latinskij Kostyantin Ivanovich zibravshi usih nachalnikiv PBU 2 virishiv staviti ci budinki za mezhami planu dali v lis Z lisnictvom pogodili vidvid zemli j zdavannya virubanogo lisu Viniklo pitannya organizaciyi roboti perevezennya j vstanovlennya budinkiv virubki lisu Lipinskij Kostyantin Ivanovich vivchivshi pitannya priznachiv nachalnika budcehu Gilya Vasilya Oleksijovicha a takozh doruchiv Sabodashevu Fedoru Georgijovichu brati yaknajaktivnishu uchast yak lyudini z dosvidom roboti na budivnictvi Gil V O vnis propoziciyu najmati na budivnictvo lyudej z blizhnih sil bo svoyih pracivnikiv bulo nadto malo dlya takogo obsyagu robit Vin otrimav dozvil i povnovazhennya na prijnyattya pracivnikiv Lipinskij Kostyantin Ivanovich Gil Vasil Oleksijovich Sabodashev Fedir Georgijovich ta Safonov Arkadij Mihajlovich razom iz she dekilkoma pracivnikami vzyavshi plan zabudovi ta obladnavshi kolesa mashini lancyugami virushili shukati misce budivnictva majbutnogo mista Z Gorodisha bula doroga do zaliznici a takozh stezhka do stanciyi Silec Zavone Dorogoyu mashina zastryagla v boloti tomu dovelosya jti pishki v selo prositi traktora shob vityagnuv mashinu a takozh provesti nas do trigonometrichnoyi vishki yaka bula na nashomu proekti vihodyachi vid yakoyi malo vestisya budivnictvo Markshejder Safonov Arkadij Mihajlovich znyav dani z vishki proviv nivelyuvannya miscevosti vid vishki do rogu pershogo budinku zgidno z planom a potim perenis za dopomogoyu teodolita na stovp 1 5 metra yakij buv vstanovlenij yak reper a pid nim bulo zakopano plyashku z imenami pershoprohidciv dlya nashadkiv Krim pidpisiv tam bula data i napis Tut bude misto zakladeno Ce bulo na pochatku lyutogo 1955 roku Vishka stoyala na tomu misci de zaraz Narodnij Dim Pislya cogo zabili kilok na misce pobudovi pershogo budinku Zaraz ce budinok za adresoyu Grushevskogo 9 Ce buv pochatok novogo mista dolyu yakogo voleyu vipadku virishuvali Gil Vasil Oleksijovich ta Sabodashev Fedir Georgijovich Cherez dekilka dniv z Novovolinsku pribulo desyat vantazhnih mashin dlya perevezennya detalej budinkiv ta inshih budmaterialiv Bulo pobudovano z doshok naryadnu postavleno metalevu pich Pochali rozchishati proyizdi dlya budivnictva budinkiv rubali lis robili mitki budinkiv j zvozili budmateriali Na robotu brali lyudej z navkolishnih sil Bulo 5 brigad pracivnikiv po 8 cholovik u kozhnij 10 brigad betonnikiv ta tesliv po 10 15 cholovik Harchuvalis za svij kosht v selah pracivniki zhili v Borovomu ta Reklenci Bulo vazhko vesnoyu mashini chasto zastryavali treba bulo postijno vityagati yih traktorom Potribno bulo robiti rozmitki fundamentiv kreslennya usim robochim treba bulo postijno dopomagati bo profesionaliv bulo malo Vlitku bulo prislano molodih fahivciv Melnichenko Mikolu ta Voronova Pavla yaki desho polegshili robotu Gil V I zahvoriv zalishiv budivnictvo j povernuvsya do sim yi Raz z misyac potribno bulo yizditi na naradu na shahtu 5 Rata rozlilas nastilki sho do shahti prihodilos dobiratis chovnom Vid pochatku pracyuvav normuvalnik Andriyenko Pavlo Denisovich yakij zhive u misti Roboti bulo duzhe bagato zbir budinkiv bulo zakincheno v zhovtni 1955 roku Zaselili meshkanciv viniklo pitannya magazinu budinku kulturi Planuvalas pobudova ceglyanogo garazhu na 5 pozhezhnih mashin Zamist nogo pobuduvali budinok kulturi z zalom scenoyu budkoyu dlya kino magazinom ta bibliotekoyu Piznishe ce buv Budinok pioneriv A dlya pozhezhnih mashin pobuduvali derev yanij garazh Cej kolektiv ne mav povnovazhen na pobudovu kapitalnih budinkiv tomu cyu robotu peredali v PBU 8 yake prodovzhilo roboti cherez rik Tak z oseni 1955 roku pochalosya isnuvannya mista Spochatku vono nosilo nazvu selisha shaht 5 9 a piznishe selisha imeni Kirova Zgodom misto otrimalo nazvu Sosnivka Hochetsya vidznachiti pershih budivnichih mista bagato z nih zhive v Sosnivci Ce vikonrobi Gil Vasil Oleksijovich ta Sobodashev Fedir Georgijovich majstri Melnichenko Mikola ta Voronov Pavlo normuvalnik Andriyenko Pavlo Denisovich brati Silchuki odin z yakih buv brigadirom kompleksnoyi brigadi Shtibel Katerina brigadir brigadi robitnikiv a takozh Mudrik K Skovron A Gajduchik G Buz A Kvasnicya A Ilkiv P Luc P Gajduchik V Cvig A Golovej S Makaruk S Vashuk A Parashuk M Parashuk A Lucik P Goro shuk M Shlimovich V L Ogurkis Yu Yu Spodarik M P Peleh O G Nikolayeva T M Zhernovij V P Kurach P O Vikonavchij komitet Sosnivskoyi selishnoyi a zgodom miskoyi Radi ocholyuvali Sokolova G O Lashin P S Olejnikov V G Tarasyuk M P Tunguskova Ya M Garvona S G Lonishin V M Savchuk P O Kunta Yu S Harchuk I T Dubrova Ye M sogodni posadu miskogo golovi obijmaye Harchuk Irina Teodorivna Zi spogadiv Klimochka V S U budivelnomu upravlinni 2 kombinatu Ukrzahidshahtobud ya pochav pracyuvati 23 lyutogo 1955 roku a v markshejderskomu viddili cogo zh upravlinnya de krim mene na toj chas buv lishe mij bezposerednij nachalnik z 28 bereznya 1955 roku Same udvoh z nim v odin iz travnevih dniv 1955 roku mi i zabili pershij kilok vidnajshovshi zgidno z generalnim planu pershij reper na misci teperishnogo perehrestya vulic Grushevskogo ta Sheptickogo Faktichno razom z nami rozpochali robotu budivelni brigadi brativ Sergij Ivan Yakiv Silchukiv ta Lucikiv Petro i Pavlo Vzagali u Sosnivci ye bagato lyudej yaki zhivut tut z lita 1955 roku buduvali pershi finski budinki ta zaselyali yih F Sabodashev zaraz pensioner O Dem yanov golovnij mehanik shahti 8 VM ta inshi Zi spogadiv Baglayevicha S M 15 chervnya 1958 roku ya buv priznachenij direktorom Sosnivskoyi semirichnoyi shkoli Velikomostivskogo rajonu Cherez rik vona stala vosmirichnoyu a v serpni 1961 roku pislya dev yati misyaciv budivelnih robit Sosnivskoyu serednoyu shkoloyu Zabuzkogo rajonu zaraz SSh 7 Cila epopeya zv yazana z budivnictvom teperishnoyi ChNVK 13 Bilsh nizh desyat rokiv osvoyennya Lvivsko volinskogo vugilnogo basejnu ta budivnictvo i vvedennya v ekspluataciyu v kinci 50 h na pochatku 60 h rokiv shaht 5 8 9 VM zumovili neobhidnist vidkrittya u Sosnivci v drugij polovini 60 h rokiv she odniyeyi shkoli Shkola Internat zaraz SZSh 14 yaka funkcionuvala u Sosnivci z 1959 roku ta odna serednya shkola buli vzhe ne v zmozi ohopiti navchannyam vsih sosnivskih ditej hocha serednya shkola j pracyuvala faktichno u tri zmini Prote neobhidnist vidilennya koshtiv na budivnictvo shkoli dovodilosya vidstoyuvati u Kiyevi v Radi Ministriv sho ya j robiv Nareshti v berezni 1968 roku yiyi budivnictvo rozpochalosya a u veresni 1969 roku diti sili za parti v novozbudovanij shkoli Gerb i prapor19 kvitnya 1994 r sesiya Sosnivskoyi miskoyi radi zatverdila suchasnij gerb ta horugvu Gerb u zolotomu poli bilka chervonoyi barvi u chornij glavi shresheni dva sribni girnichi molotochki obabich yakih po zolotij sosnovij shishci Bilka ye predstavnikom miscevoyi fauni Zoloti shishki vkazuyut na nazvu poselennya a chornij kolir i girnichi molotochki vkazuyut na vugilnu promislovist Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z troma vezhkami Avtor A Grechilo Horugva pryamokutne polotnishe z spivvidnoshennyam storin 1 1 Verhnya chastina shirinoyu 3 10 vid shirini horugvi chornogo koloru nizhnya 7 10 shirini horugvi zhovtogo U verhnij chastini dva bilih shreshenih girnichih molotki obabich yakih dvi zhovti sosnovi shishki u nizhnij chervona bilka Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Demchina Oksana Igorivna 1976 2018 ukrayinska poetesa Dyakunovich Sergij Sergijovich 1986 2022 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Prozhivav Malimon Yaroslav Grigorovich 1978 2022 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Pro zminu i vstanovlennya mezh mista Sosnivki Chervonogradskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 9 sichnya 2022 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pro zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi Lvivskoyi oblasti zminu i vstanovlennya mezh Sokalskogo rajonu Lvivskoyi oblastiPosilannyaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Rozpovid pro misto na oficijnomu sajti Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi