Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сонджон (кор. 성종, 成宗, Seongjong, Sŏngjong); ім'я при народженні Ван Чі (кор. 왕치, 王治, Wang Chi, Wang Chi; 15 січня 961 — 29 листопада 997) — корейський правитель, шостий володар Корьо.
| Сонджон | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 серпня 981 — 29 листопада 997 року | ||
| Попередник: | Кьонджон | |
| Наступник: | Мокчон | |
| Народження: | 960[1] Корея, Корьо | |
| Смерть: | 997[1] | |
| Причина смерті: | хвороба | |
| Батько: | Теджон[d] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | d і d | |
| Діти: | d і d | |
Біографія
Був онуком Тхеджо, засновника держави. Успадкував трон 981 року після смерті свого двоюрідного брата, вана Кьонджона.
982 року Сонджон пристав на пропозиції, викладені в меморандумі конфуціанського вченого Чо Сун-жо, який вважав, що новий ван зможе завершити реформи, розпочаті ваном Кванджоном. Сонджон розпочав формування системи державного управління за конфуціанськими принципами. Зокрема, провінційних чиновників почав призначати центральний уряд, також збиралась приватна зброя та переплавлялась на сільськогосподарське знаряддя.
Сонджон мав на меті створення централізованої конфуціанської монархії. Для цього 983 року він провів адміністративну реформу, в результаті якої було створено 12 моків (адміністративних органів), до кожного моку ван призначив ученого, який мав наглядати за освітою в регіоні, що покликано було інтегрувати провінційну аристократію до нової бюрократичної системи. Таким чином здійснювався відбір обдарованих синів аристократів, які згодом, склавши державні іспити, могли отримати високі посади та брати участь в управлінні державою. У вересні 995 року державу було розділено на десять провінцій.
Наприкінці серпня 993 року розвідка Корьо отримала інформацію про підготовку вторгнення з боку киданів. Сонджон швидко мобілізував військо та розділив його на три армійські групи, що зайняли оборонні позиції на північному заході. Передові підрозділи було зосереджено біля сучасного Анджу на південному березі річки Чхончхонган. Серйозність ситуація змусила Сонджона виїхати до Пхеньяна, щоб особисто керувати військовими діями.
У жовтні того ж року 60-тисячна киданська армія, перетнувши річку Ялуцзян, вдерлась до володінь Корьо. Спочатку кидані досить швидко просувались углиб країни, та поступово зусиллями корьоського війська їх рух було вповільнено, а згодом кидані зупинились на березі річки Чхончхонган. Усвідомивши, що за такого жорсткого опору завоювати весь півострів не вдасться, кидані вирішили піти на перемовини з ваном Корьо.
Кидані вимагали поступитись колишніми територіями Пархе та передати їх під владу імператора Шен-цзуна. Також киданський генерал вимагав від Сонджона розірвати відносини з династією Сун, натомість скласти васальну присягу перед імператором Ляо та сплачувати йому данину. Замість того, щоб одразу відмовити, при дворі, що перебував у Кесоні, почали жваво обговорювати можливість виконання умов, оскільки більшість чиновників остерігались подальшого просування киданської армії вглиб країни. Проти виступали генерали, які на полі бою бились проти ворожої армії. Тим часом кидані вдались до раптового нападу на штаб, що розміщувався в Анджу. Атаку було швидко відбито, втім вона змусила придворних чиновників панікувати.
Після того військовий міністр Со Хий вирішив вести особисті перемовини з генералом киданів Сяо. Ключовим фактором, що вплинув на перебіг тих перемовин, став тиск на Ляо з боку Сун. Міністр Со заявив, що кидані в жодному разі не можуть претендувати на землі колишньої Пархе, оскільки держава Корьо за правом вважається правонаступницею зруйнованої держави, а також нагадав, що й Ляодунський півострів раніше перебував під владою корейської держави Когурьо, тому маньчжурські території, включаючи столицю киданів, місто Ляоян, мають перейти під владу Корьо. В результаті такої дипломатичної акції за сприяння імперії Сун кидані не лише повернулись назад, не досягнувши своєї мети, але ще й були змушені віддати вану Сонджону землі в південній частині долини річки течії Ялуцзян.
Коли кидані відступили, Корьо продовжила відносини з династією Сун, а на набутих територіях було збудовано фортеці для захисту північних кордонів. Однак ворожнеча з киданями на тому не завершилась: до 1018 року відбулось ще два широкомасштабних збройних конфлікти між двома державами.
Ван Сонджон помер у листопаді 997 року від хвороби, після чого трон успадкував його племінник Мокчон.
Примітки
- https://mairi.me/-/1004650
Література
- Концевич Л. Р. Хронологія країн Східної та Центральної Азії = Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — Москва : Восточная литература РАН, 2010. — 806 с. — . (рос.)
- Концевич Л. Р. Хронологія країн Східної та Центральної Азії = Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — Москва : Восточная литература, 2011. — Т. Addenda. — 687 с. — ISBN . (рос.)
- Lee, K.-b. (1984). A new history of Korea. Tr. by E.W. Wagner & E.J. Schulz, based on the Korean rev. ed. of 1979. Seoul: Ilchogak. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Sondzhon Sondzhon kor 성종 成宗 Seongjong Sŏngjong im ya pri narodzhenni Van Chi kor 왕치 王治 Wang Chi Wang Chi 15 sichnya 961 29 listopada 997 korejskij pravitel shostij volodar Koro Sondzhon6 j Van Koro13 serpnya 981 29 listopada 997 rokuPoperednik KondzhonNastupnik Mokchon Narodzhennya 960 1 Koreya KoroSmert 997 1 Prichina smerti hvorobaBatko Tedzhon d Mati dShlyub d i dDiti d i dBiografiyaBuv onukom Thedzho zasnovnika derzhavi Uspadkuvav tron 981 roku pislya smerti svogo dvoyuridnogo brata vana Kondzhona 982 roku Sondzhon pristav na propoziciyi vikladeni v memorandumi konfucianskogo vchenogo Cho Sun zho yakij vvazhav sho novij van zmozhe zavershiti reformi rozpochati vanom Kvandzhonom Sondzhon rozpochav formuvannya sistemi derzhavnogo upravlinnya za konfucianskimi principami Zokrema provincijnih chinovnikiv pochav priznachati centralnij uryad takozh zbiralas privatna zbroya ta pereplavlyalas na silskogospodarske znaryaddya Sondzhon mav na meti stvorennya centralizovanoyi konfucianskoyi monarhiyi Dlya cogo 983 roku vin proviv administrativnu reformu v rezultati yakoyi bulo stvoreno 12 mokiv administrativnih organiv do kozhnogo moku van priznachiv uchenogo yakij mav naglyadati za osvitoyu v regioni sho poklikano bulo integruvati provincijnu aristokratiyu do novoyi byurokratichnoyi sistemi Takim chinom zdijsnyuvavsya vidbir obdarovanih siniv aristokrativ yaki zgodom sklavshi derzhavni ispiti mogli otrimati visoki posadi ta brati uchast v upravlinni derzhavoyu U veresni 995 roku derzhavu bulo rozdileno na desyat provincij Naprikinci serpnya 993 roku rozvidka Koro otrimala informaciyu pro pidgotovku vtorgnennya z boku kidaniv Sondzhon shvidko mobilizuvav vijsko ta rozdiliv jogo na tri armijski grupi sho zajnyali oboronni poziciyi na pivnichnomu zahodi Peredovi pidrozdili bulo zoseredzheno bilya suchasnogo Andzhu na pivdennomu berezi richki Chhonchhongan Serjoznist situaciya zmusila Sondzhona viyihati do Phenyana shob osobisto keruvati vijskovimi diyami U zhovtni togo zh roku 60 tisyachna kidanska armiya peretnuvshi richku Yaluczyan vderlas do volodin Koro Spochatku kidani dosit shvidko prosuvalis uglib krayini ta postupovo zusillyami koroskogo vijska yih ruh bulo vpovilneno a zgodom kidani zupinilis na berezi richki Chhonchhongan Usvidomivshi sho za takogo zhorstkogo oporu zavoyuvati ves pivostriv ne vdastsya kidani virishili piti na peremovini z vanom Koro Kidani vimagali postupitis kolishnimi teritoriyami Parhe ta peredati yih pid vladu imperatora Shen czuna Takozh kidanskij general vimagav vid Sondzhona rozirvati vidnosini z dinastiyeyu Sun natomist sklasti vasalnu prisyagu pered imperatorom Lyao ta splachuvati jomu daninu Zamist togo shob odrazu vidmoviti pri dvori sho perebuvav u Kesoni pochali zhvavo obgovoryuvati mozhlivist vikonannya umov oskilki bilshist chinovnikiv osterigalis podalshogo prosuvannya kidanskoyi armiyi vglib krayini Proti vistupali generali yaki na poli boyu bilis proti vorozhoyi armiyi Tim chasom kidani vdalis do raptovogo napadu na shtab sho rozmishuvavsya v Andzhu Ataku bulo shvidko vidbito vtim vona zmusila pridvornih chinovnikiv panikuvati Pislya togo vijskovij ministr So Hij virishiv vesti osobisti peremovini z generalom kidaniv Syao Klyuchovim faktorom sho vplinuv na perebig tih peremovin stav tisk na Lyao z boku Sun Ministr So zayaviv sho kidani v zhodnomu razi ne mozhut pretenduvati na zemli kolishnoyi Parhe oskilki derzhava Koro za pravom vvazhayetsya pravonastupniceyu zrujnovanoyi derzhavi a takozh nagadav sho j Lyaodunskij pivostriv ranishe perebuvav pid vladoyu korejskoyi derzhavi Koguro tomu manchzhurski teritoriyi vklyuchayuchi stolicyu kidaniv misto Lyaoyan mayut perejti pid vladu Koro V rezultati takoyi diplomatichnoyi akciyi za spriyannya imperiyi Sun kidani ne lishe povernulis nazad ne dosyagnuvshi svoyeyi meti ale she j buli zmusheni viddati vanu Sondzhonu zemli v pivdennij chastini dolini richki techiyi Yaluczyan Koli kidani vidstupili Koro prodovzhila vidnosini z dinastiyeyu Sun a na nabutih teritoriyah bulo zbudovano forteci dlya zahistu pivnichnih kordoniv Odnak vorozhnecha z kidanyami na tomu ne zavershilas do 1018 roku vidbulos she dva shirokomasshtabnih zbrojnih konflikti mizh dvoma derzhavami Van Sondzhon pomer u listopadi 997 roku vid hvorobi pislya chogo tron uspadkuvav jogo pleminnik Mokchon Primitkihttps mairi me 1004650LiteraturaKoncevich L R Hronologiya krayin Shidnoyi ta Centralnoyi Aziyi Hronologiya stran Vostochnoj i Centralnoj Azii Moskva Vostochnaya literatura RAN 2010 806 s ISBN 978 5 02 036350 2 ros Koncevich L R Hronologiya krayin Shidnoyi ta Centralnoyi Aziyi Hronologiya stran Vostochnoj i Centralnoj Azii Moskva Vostochnaya literatura 2011 T Addenda 687 s ISBN ISBN 978 5 02 036479 0 ros Lee K b 1984 A new history of Korea Tr by E W Wagner amp E J Schulz based on the Korean rev ed of 1979 Seoul Ilchogak ISBN 89 337 0204 0 angl