Сомаліле нд сом Soomaaliland англ Somaliland араб صوماليلاند офіційна назва Респу бліка Сомаліле нд сом Jamhuuriyadda So

Сомаліле́нд (сом. Soomaaliland, англ. Somaliland, араб. صوماليلاند‎), офіційна назва — Респу́бліка Сомаліле́нд (сом. Jamhuuriyadda Soomaaliland, англ. Republic of Somaliland, араб. جمهورية صوماليلاند‎) — самопроголошена республіка, північна частина Сомалі.

Частково визнана держава
Сомаліленд
Soomaaliland
Somaliland
صوماليلاند


Прапор	Національна емблема

Девіз: لا إله إلا الله محمد رسول الله (арабська)
Lā ilāhā illā-llāhu; muhammadun rasūlu-llāhi (транслітерація)
"Немає бога крім Аллаха і Мухаммад - пророк його"

Гімн: "Samo ku waar"
(«Довге життя з миром»)

Столиця Харгейса
^{country H G O}

Визнання країн ООН 1 з 193 (Ефіопія)

Офіційні мови

Сомалі

Форма правління

Конституційна президентська республіка

- президент Муса Біхі Абді

- віце-президент Абдірахман Сайлікі

- спікер Ясін Хаджі Мохамуд

Незалежність від Сомалі

- Проголошення 18 травня 1991

- Визнання Невизнана

Площа

- Загалом 137 600 км²

Населення

- оцінка 2008 3 500 000 (133)

- Густота 25/км²

Валюта Сомалілендський шилінг¹ (SLSH)

Часовий пояс EAT ()

- Літній час не спостерігається (UTC+3)

Коди ISO 3166 So

Домен

Телефонний код +252

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сомаліленд

Уряд Сомаліленду вважає себе державою-наступником протекторату Британський Сомаліленд, який був незалежною з 26 червня 1960 року державою Сомаліленд, до об'єднання з підопічною територією Сомалі (колишнє Італійське Сомалі), 1 липня 1960 року утворивши Республіку Сомалі.

Фактична столиця — місто Харгейса (близько 300 тис. жителів, 2003).

На території Сомаліленду (138 тис. км²) проживає третина жителів Сомалі (близько 3 млн осіб, 2003).

Юридично провінція досі вважається частиною Сомалі, де з 1991 р. триває громадянська війна, і перехідний уряд не контролює більшу частину країни.

Більш ніж половина мешканців — кочівники-скотарі.

Як офіційні в Сомаліленді використовуються сомалійська, арабська і англійська мови.

У релігійному відношенні більшість населення — мусульмани-суніти.

Карта спірних територій Сомаліленду та Пунтленду

Історія

З 1887 року ця територія називалася Британське Сомалі.

1960 року внаслідок проголошення незалежності Британського Сомалі та колишнього Італійського Сомалі (з наступним їх об'єднанням) виникла нова держава — Республіка Сомалі.

З 1991 року єдина держава Сомалі де-факто перестала існувати. Якщо на території колишнього Італійського Сомалі утворилася безліч «удільних князівств» на чолі з ворогуючими між собою польовими командирами, то в Сомаліленді ситуація була порівняно мирною, а рівень життя — набагато вищим.

2003 року на території Сомаліленду пройшов референдум, де близько 99 % учасників проголосували за незалежність й ухвалення конституції Сомаліленду.

Попри всі ознаки державності, офіційного міжнародного визнання Сомаліленд досі не отримав.

Географія

Має мусонний клімат. Північна частина країни горбиста, і в багатьох частинах її висота коливається між 900 і 2100 метрами над рівнем моря. Райони країни (сомал. Awdal), (сомал. Saaxil) і (сомал. Maroodi Jeex) гористі, при цьому досить родючі, регіон (сомал. Togdheer) належить до напівпустель з низькою родючістю ґрунтів. Регіон Аудаль відомий своїми островами, які відрізняються від решти території держави наявністю коралових рифів і вологих мангрових лісів.

Сомаліленд — посушлива територія, набагато більш безплідна, ніж південні райони Сомалі. Ще одна особливість — різноманітність природних зон: для деякої частини території характерний низькогірний рельєф (висота до 2416 м — високогірний рельєф (найвища точка — гора Шимбиріс). Сомаліленд є краєм Ефіопського нагір'я, який здіймається уступами від Аденської затоки.

Основні фізико-географічні регіони: — вузька прибережна низовина з вельми спекотним кліматом; — паралельний узбережжю складчастий гірський пояс з висотними відмітками, що перевищують 2 тис. метрів; — внутрішні плато, де розміщується основна частина населення країни, і, нарешті, практично безводні, зайняті піщаними пустелями улоговини центральній частині півострова Сомалі.

Видобуток корисних копалин в Сомалі не розвинений, хоча в країні є родовища нафти, природного газу, золота і вугілля.

Туризм та пам'ятки

Лаас-Гааль. Комплекс печер Лаас-Гааль з наскальними зображеннями є одна із найбільших і найдавніших пам'яток стародавньої культури в Африці, його приблизний вік - близько 10000 років. Основні сюжети — зображення худоби та скотарів-мисливців, також присутні зображення жирафів, що мешкали в цьому регіоні кілька тисячоліть тому. У перекладі з мови Сомалі «Лаас-Гааль» означає «Верблюжа криниця».
У Сомаліленді широко поширене таке знаряддя праці як , за допомогою якого місцеве населення споруджує огорожі (зариби). можуть розмальовуватися і покриватися лаком, продаватися як сувенір для туристів. Вартість його від півтора до трьох доларів.

Населення та статус

У країні проживає (2016) 4,5 млн людей. При цьому всі вони мають паспорти Сомаліленду. Їх визнають 10 держав світу: ПАР, Ефіопія, Джибуті, Бельгія, Велика Британія, Франція, Південний Судан, ОАЕ, Кенія та Замбія.

Адміністративний поділ держави

Докладніше:

На мапі	Штат	Столиці	Площа, км ²	Чисельність населення , чол.
1	Сала		невідомо	невідомо
2	Авдал	Борама	21370	417 тис. (оц.2007)
3			невідомо	невідомо
4		Харгейса	28830	1 190 тис. (оц.2007)
5		Бербера	невідомо	невідомо
6			невідомо	невідомо
7	Тогдер	Бурао	38660	941 тис. (оц.2007)
8		Буходле	невідомо	невідомо
9			невідомо	невідомо
10	Сул	Лас Анод	25030	115 306
11	Санааг		53370	530 тис. (оц.2007)
12	Маахір		35000	700 тис.
13	Хауда		невідомо	невідомо

Найбільші міста

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2012.
. The New York Times. 26 червня 1960. с. 6. Архів оригіналу (fee required) за 5 січня 2014. Процитовано 20 червня 2008.
. BBC News. 23 липня 2010. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.

Посилання

Офіційний сайт Сомаліленду [ 1 березня 2001 у Wayback Machine.]
Успішний Сомаліленд: як живе й кому потрібна невизнана «республіка» [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[Tukpmorttsep-1] . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2012.

[nytimes6-2] . The New York Times. 26 червня 1960. с. 6. Архів оригіналу (fee required) за 5 січня 2014. Процитовано 20 червня 2008.

[autogenerated1-3] . BBC News. 23 липня 2010. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.