Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтське перейменовано на Мішен-Найман, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Мішен-Найман (крим. Mişen Nayman) (з 1945 по 2023 рік — Совє́тське) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 373 особи. Орган місцевого самоврядування — Кіндратівська сільська рада. Розташоване на півдні району.
село Мішен-Найман | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Кіндратівська сільська рада |
Облікова картка | Совєтське |
Основні дані | |
Населення | 373 |
Поштовий індекс | 96169 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°34′06″ пн. ш. 34°29′34″ сх. д. / 45.56833° пн. ш. 34.49278° сх. д.Координати: 45°34′06″ пн. ш. 34°29′34″ сх. д. / 45.56833° пн. ш. 34.49278° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96169, АРК , Джанкойський район с. Кіндратове, вул.Леніна, 28 |
Карта | |
Мішен-Найман | |
Мішен-Найман | |
Мапа | |
Мішен-Найман у Вікісховищі |
Географія
Мішен-Найман — село на південному сході району, в степовому Криму, біля кордону з Красногвардійським районом, висота над рівнем моря — 29 м.
Найближчі села: Житомирське за 2 км на південний схід, Майське за 3 км на північний схід, Польове за 3,2 км на північ і Рубинівка — за 3,5 км на захід. Відстань до райцентру — близько 23 кілометрів на північний захід, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 17 км.
Історія
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Найман входив в Насивський кадилик Карасубазар ького каймакамства. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року , на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту .
В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Найман (або Мішен-Найман, крим. Mişen Nayman) — власницьке татарське село, з 6 дворами, 20 жителями і мечеттю при колодязях. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село Найман було залишене мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину та залишалося в руїнах.
У 1870 році кримськими німцями лютеранами на її місці, на 2029 десятинах землі, була заснована колонія Гохгейм. Після найвищого затвердження Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) … 4 червня 1871 року була утворена німецька Ейгенфельдська волость, в яку включили Гохгейм.
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, в селі Найман значилося 38 дворів, з них 28 селянських, населення становило 209 осіб, з них 187 німців, 10 українців, 8 росіян, 3 єврея, 1 вірменин, діяла німецька школа. До 1931 року неселення склало 202 людини, був організований колгосп «Гігант». Після утворення в 1935 році німецького національного Тельманського району село, з населенням 217 осіб, разом з сільрадою, включили до його складу. На 1940 рік Найман вже був центром однойменної сільради.
Незабаром після початку радянсько-німецької війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 21 серпня 1945 року Найман був перейменований в Совєтське. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Совєтське знову включили в Джанкойський район. З 1978 року в складі Кіндратівської сільради.
Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII зазначено, що Совєтському буде повернуто історичну назву Мішен-Найман. Постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України».
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области»
- . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 76 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2015-03-23 .
- Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. з джерела 19 жовтня 2013
- Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [ 26 червня 2015]. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 18 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)
- Найвища затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Колектив авторів (Кримське ЦСУ). Архівована копія. — С. 42, 43. з джерела 11 березня 2016
- Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- rar РРФСР — 1940 р. стор 390[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
- Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», від 1 січня 1965 року. Стор. 443.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Sovyetske perejmenovano na Mishen Najman vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Mishen Najman krim Misen Nayman z 1945 po 2023 rik Sovye tske selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 373 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Kindrativska silska rada Roztashovane na pivdni rajonu selo Mishen Najman Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Kindrativska silska rada Oblikova kartka Sovyetske Osnovni dani Naselennya 373 Poshtovij indeks 96169 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 34 06 pn sh 34 29 34 sh d 45 56833 pn sh 34 49278 sh d 45 56833 34 49278 Koordinati 45 34 06 pn sh 34 29 34 sh d 45 56833 pn sh 34 49278 sh d 45 56833 34 49278 Misceva vlada Adresa radi 96169 ARK Dzhankojskij rajon s Kindratove vul Lenina 28 Karta Mishen Najman Mishen Najman Mapa Mishen Najman u VikishovishiGeografiyaMishen Najman selo na pivdennomu shodi rajonu v stepovomu Krimu bilya kordonu z Krasnogvardijskim rajonom visota nad rivnem morya 29 m Najblizhchi sela Zhitomirske za 2 km na pivdennij shid Majske za 3 km na pivnichnij shid Polove za 3 2 km na pivnich i Rubinivka za 3 5 km na zahid Vidstan do rajcentru blizko 23 kilometriv na pivnichnij zahid najblizhcha zaliznichna stanciya Vidradna blizko 17 km IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Najman vhodiv v Nasivskij kadilik Karasubazar kogo kajmakamstva Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 19 kvitnya 1783 roku na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bula pripisane do Perekopskogo povitu V Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Najman abo Mishen Najman krim Misen Nayman vlasnicke tatarske selo z 6 dvorami 20 zhitelyami i mechettyu pri kolodyazyah Zgidno Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo Najman bulo zalishene meshkancyami v 1860 1864 rokah v rezultati emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu ta zalishalosya v ruyinah U 1870 roci krimskimi nimcyami lyuteranami na yiyi misci na 2029 desyatinah zemli bula zasnovana koloniya Gohgejm Pislya najvishogo zatverdzhennya Pravila pro vlashtuvannya poselyan vlasnikiv kolishnih kolonistiv 4 chervnya 1871 roku bula utvorena nimecka Ejgenfeldska volost v yaku vklyuchili Gohgejm Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 roku 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugu Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisom vid 17 grudnya 1926 roku v seli Najman znachilosya 38 dvoriv z nih 28 selyanskih naselennya stanovilo 209 osib z nih 187 nimciv 10 ukrayinciv 8 rosiyan 3 yevreya 1 virmenin diyala nimecka shkola Do 1931 roku neselennya sklalo 202 lyudini buv organizovanij kolgosp Gigant Pislya utvorennya v 1935 roci nimeckogo nacionalnogo Telmanskogo rajonu selo z naselennyam 217 osib razom z silradoyu vklyuchili do jogo skladu Na 1940 rik Najman vzhe buv centrom odnojmennoyi silradi Nezabarom pislya pochatku radyansko nimeckoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Rosijskoyi RFSR vid 21 serpnya 1945 roku Najman buv perejmenovanij v Sovyetske 1 sichnya 1965 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti Sovyetske znovu vklyuchili v Dzhankojskij rajon Z 1978 roku v skladi Kindrativskoyi silradi Selo bulo vneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki 12 travnya 2016 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 1352 VIII zaznacheno sho Sovyetskomu bude povernuto istorichnu nazvu Mishen Najman Postanova nabiraye chinnosti z momentu povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopol pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti Weather in ua Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto perebuvaye Zagolovok 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani ta vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 rik z 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 roku stor 117 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv page 76 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2015 03 23 Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya 2005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 Hanackij K V 1867 Pam yatna knizhka Tavrijskoyi guberniyi 26 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 18 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya V A Auman V F Baumgertner V Brett i drugie gl red V F Dizendorf Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar M ERN 2006 470 s ISBN 5 93227 002 0 ros Najvisha zatverdzheni Pravila pro vlashtuvannya poselyan vlasnikiv kolishnih kolonistiv proshtovhuvannya na kazennih zemlyah v guberniyah S Peterburzkoyi Novgorodskoyi Samarskoyi Saratovskoyi Voronezkoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi Katerinoslavskoyi Hersonskoyi i Tavrijskoyi i v oblasti Bessarabskoyi Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Kolektiv avtoriv Krimske CSU Arhivovana kopiya S 42 43 z dzherela 11 bereznya 2016 Administrativno territorialnoe rozpodil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 rar RRFSR 1940 r stor 390 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Grzhibovska 1999 Ukaz Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti vid 1 sichnya 1965 roku Stor 443 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 travnya 2016 roku 1352 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi