Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собо р свято го Ві та чеськ Katedrála svatého Víta до 1997 року повна сучасна офіційна назва Катедра святого Віта Вацлав

Собор Святого Віта (Прага)

Собор Святого Віта (Прага)

Собо́р свято́го Ві́та (чеськ. Katedrála svatého Víta, до 1997 року; повна сучасна офіційна назва: Катедра святого Віта, Вацлава і Войтеха / чеськ. Katedrála svatého Víta, Václava a Vojtěcha) — католицький храм, кафедральний собор, присвячений святому Віту, у столиці Чехії місті Празі; шедевр готичної та неоготичної архітектури, з яким тісно пов'язана історія міста та країни. Усипальниця королів Богемії, сховище коронаційних регалій.

Собор святого Віта
Katedrála svatého Víta
image
Собор святого Віта, південний фасад, серпень 2007
50°05′27″ пн. ш. 14°24′03″ сх. д. / 50.09083° пн. ш. 14.40083° сх. д. / 50.09083; 14.40083Координати: 50°05′27″ пн. ш. 14°24′03″ сх. д. / 50.09083° пн. ш. 14.40083° сх. д. / 50.09083; 14.40083
Тип споруди d[1]
Розташування image Чехія, Прага
Архітектор d і Петер Парлерж
Початок будівництва 1344 рік
Кінець будівництва 1929 рік
Стиль Готика, неоготика
Належність Римо-Католицька Церква
Єпархія Празька архидієцезія
Стан d
Оригінальна назва чеськ. Katedrála svatého Víta
Епонім Віт Луканійський
Присвячення Віт Луканійський, Адальберт Празький і Святий Вацлав
Покровитель Святий Вацлав, Віт Луканійський і Адальберт Празький
Вебсайт katedralasvatehovita.cz
image
image
Собор Святого Віта (Прага) (Чехія)
image Собор Святого Віта у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Собор святого Віта.

Празький собор святого Віта — це один з найвідоміших соборів у світі, видатний взірець культового будування, як за технічними характеристиками, так і за художнім рівнем, один із символів Праги.

Собор розташований у Празькому Граді, є його невід'ємною складовою.

Опис храму

image
Усередині храму — вид на склепіння головної нави
image
Південна вежа і Золота брама.
image
Саркофаг Святого Яна Непомуцького.

Празький собор святого Віта будували від середини ХІІІ століття протягом майже 6-х століть, таким чином, за архітектурним стилем він є одночасно і готичним, і неоготичним.

Довжина головної нави собору 124 метри, висота Великої (південної) башти — 96,5 метрів. На західному боці здіймаються дві 82-метрові неоготичні кам'яні вежі з 10-метровим круглим вікном у вигляді розетти між ними.

Три портали кафедрального собору багато оздоблені скульптурами, кам'яними і бронзовими барельєфами.

Усередині собор святого Віта вражає величною панорамою: неоготичний архітектурний стиль у центральній наві з ребристим сітчастим склепінням заввишки 33,5 метри майже непомітно переходить у районі хорів у середньовічну частину, яка пройнята теплим світлом вітражних стрільчастих віконниць.

Довкола хорів і за вівтарем є овальний прохід з низкою капел (притворів). Загалом у храмі (його основному просторі) 19 притворів — святої Людмили, Гробу Господнього, Святого Хреста, Святовацлавська капела, Яна Непомуцького, Діви Марії, святої Анни, Марії Магдалини та інші.

Тринавовий простір собору з 28 величними колонами умовно розділяє по вертикалі на дві сфери, земну й небесну, трифоріум (галерея-балкон), що пронизує весь храмовий периметр — на ньому розташовані погруддя засновників і перших будівників собору: чеських королів та королев, празьких архієпископів та архітекторів.

Будівництво

image
Верхи собору.

Собор грандіозний. Зовні він прикрашений готичними башточками і орнаментом. Над бічним входом — єдина в Чехії мозаїка, що зображає Страшний Суд, — останній суд Христа над душами померлих. Шпиль собору ранить гострою голкою тугі груди неба (образ О. Е. Мандельштама). Прихожанина всередині собору, відразу ж охоплює особливе світло. Це досягається не тільки за рахунок вітражів — кольорових шибок із зображенням біблейських сюжетів. Головна конструктивна особливість, що створює відчуття чогось неземного, — величезна висота приміщення і розташовані на рівні другого ярусу великі вікна. Завдяки цьому собор пронизаний верхнім світлом, його величезний внутрішній простір здається єдиним і легким. додатково підкреслюють спрямованість вгору. Вівтар не є крайнім східним приміщенням собору. Його оздоблюють маленькі відгороджені двома стінами один від одного приміщення для індивідуальної молитви — капели. У них знаходяться надгробки деяких чеських володарів. Капели прикрашені фресками. Збоку, за важкими дубовими дверима, знаходиться капела святого Вацлава, про яку розповідалося раніше. Особлива пишність її оформлення покликана підкреслити значення небесного покровителя Чехії. Статуя , що знаходиться в капелі, одна з найкращих в чеській скульптурі.

Її творець зобразив святого у вигляді молодого лицаря із списом і щитом, на якому поміщений . Скульптура відрізняється простим, закінченим силуетом і благородством фігури, переданим легким нахилом голови. Вражаючий контраст великих площин і деталей, що тонко пропрацювали, складає особливість художньої манери школи Парлержа. Тип лицаря-захисника в цій скульптурі декілька одомашнений і одночасно опоетизував. Ці якості згодом стануть особливо характерними для чеського образотворчого мистецтва. Парлерж створив незвичайну архітектуру капели. Квадратна в плані, вона перекрита зіркоподібним зведенням. Усередині собору кубічна форма капели звертає на себе увагу великими площинами стін. Масивні двері дають зрозуміти, що за ними приховані цінні духовні і матеріальні скарби собору. У основі архітектурної ідеї капели св. Вацлава лежить уявлення про ідеальний християнський городе-новом Єрусалим. Він квадратний в плані, обнесен кріпосними стінами з комірами, покритими коштовними каменями, він весь сяє. на стінах капели також створюють сяйво, додаючи інтер'єру з гробницею святого містичний і в той же час теплий відтінок. Парлерж і його майстерня брали участь в будівництві багатьох храмів в Празі і в провінції. Він створив і найбільші світські споруди Праги, зокрема кам'яний міст через річку Влтаву, що викликав своїм технічним рішенням, незвичайним масштабом і художнім оздобленням здивування всієї Європи. Міст шістнадцятьма напівкруглими арками сполучає дві частини міста. Одна з башт прикрашена складною скульптурною композицією, що зображає Карла IV і його сина Вацлава IV, що сидять на троні.

З історії собору

Перший храм — романську ротонду на місці сучасного собору святого Віта, вважається, звів ще святий Вацлав у 925 році — церква була присвячена святому Віту, чию правицю Вацлаву подарував східнофранкський (германський) король Генріх I.

У XI столітті на місці романської ротонди була зведена романська ж тринавова базиліка, що мала правити чеській королівській династії Пржемисловичів за коронаційний костел та місце погребіння. Початок її будівництва пов'язується в часі з правлінням князя Спітигнева II (1060).

image
Мозаїка «Останній суд» на Золотій брамі

За розквіту Чехії при Карлі IV, щойно він добився від Папи римського Климента VI створення Празького архієпископства, романську базиліку знесли, а на її місці 1344 року розпочали будівництво нового, набагато масштабнішого храму. За зведення тринавової базиліки з гранчастими хорами, деамбулаторієм і вінцем капел взявся спеціально запрошений французький архітектор Матьє з Арраса. Матеріал для будівництва використовували місцевий — каміння, пісковик.

По смерті першого будівничого його роботу від 1353 року году продовжив 23-річний майстер із швабського Гмюнда Петер Парлер, син тамтешнього майстра Генріха Парлера з Кельна. П. Парлер керував будівництвом 44 роки. Незважаючи на молодість, він пройшов добру школу на будівництві Кельнського собору і згодом став центральною постаттю чеської готики доби її найвищого розквіту. Парлер вніс суттєві зміни в основну концепцію храму — він завершив вівтарну частину собору, перекривши високі, пронизані світлом хори винайденою ним системою сітчастого склепіння, збудував захристю (1360), поховальну капелу Святого Вацлава, високу південну вежу (96,65 м) та південний парадний вхід у собор з боку королівського палацу — так звану Золоту браму (1367), прикрашену венеціанською мозаїкою «Останній суд» (1370—71) на золотому тлі.

Після смерті Петера Парлера будівництво собору від 1397 до 1404 року здійснювали його сини Вацлав та Ян, зусиллями яких у цілому було зведено східну частину храму.

Гуситські війни, що розпочалися в 1419 році, призупинили будівництво кафедрального собору.

Після тривалої перерви у будівельних роботах уже в період правління Ягеллонів було зроблено спробу добудувати собор, однак це бажання лишалось нездійсненним протягом довгих століть.

image
Собор св. Віта добудовують, 1887

Нарешті всередині XIX століття при соборі було створено будівельну артіль, яка взялася добудовувати Собор святого Віта. Чеські зодчі Йозеф Моккер та Каміл Гільберт працювали в неоготиці. Автором вітражу в північній наві став знаменитий чеський художник-модерніст Альфонс Муха, вітражу «Страшний суд» — Макс Швабінський.

Відтак, 1929 року до тисячоліття від дня смерті святого Вацлава, заступника чеського народу, храм було урочисто освячено, що й вважається датою завершення будівництва собору святого Віта.

Після Другої Світової війни в 1950 році Собор святого Віта був конфіскований чехословацьким комуністичним режимом на користь держави.

Із демократизацією життя Католицька церква Чехії, починаючи від 1992 року, в різних судах домагалася повернення найвеличнішого чеського собору до її власності. 2008 року навіть Папа Римський Бенедикт XVI, приймаючи нового посла Чехії, визнаючи успіхи чеської влади у ставленні до Церкви, висловив побажання про повернення Собору святого Віта католицькій громаді. Однак, більшість представників світської влади, зокрема чеський уряд і Президент Вацлав Клаус відверто виступали проти повернення храму у власність релігійній організації; думки ж громадськості розділилися. Край багаторічній судовій тяганині поклав Верховний суд Чехії на своєму засіданні у Брно, ухваливши 5 березня 2009 року остаточне рішення, за яким Кафедральний собор святого Віта є власністю держави.

1997 року Церква ухвалила рішення про сучасне офіційне іменування собору: Кафедральний собор святого Віта, Вацлава і Войтеха (чеськ. Katedrála svatého Víta, Václava a Vojtěcha).

У теперішній час (2000-ні) Кафедральний собор святого Віта, Вацлава і Войтеха є головною святинею Чехії, надбанням її народу, це визначна культова та історико-культурна пам'ятка світового значення, одна з головних атракцій чеської столиці, яку щороку відвідують мільйони туристів. За храмом постійно стежать, і в разі потреби відразу ж здійснюють необхідні реставраційні й ремонтні роботи.

Галерея

  • image
    Празький Собор Святого Віта у 1860-ті
  • image
    Вид на собор та місто з пагорбу Петрин
  • image
    Апсида Собору Святого Віта
  • image
    Південний фасад собору
  • image
    Північний фасад собору
  • image
    Західний фасад собору
  • image
    Фрагмент західного фасаду, також видно риштування реставраційних робіт (2004)
  • image
    Інтер'єр собору (нижня частина храму)
  • image
    Мури собору
  • image
    Оздоби храмового муру
  • image
    Усередині храму
  • image
    Круглий вітраж собору
  • image
    Вітраж храму
  • image
    Перед різдвяним вертепом
  • image
    Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта
  • image
    Саркофаг Святого Яна Непомуцького. Ракурс.
  • image
    Внутрішнє убранство. Ракурс.

Виноски

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Sv. Vít, Václav a Vojtěch — katedrála [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.], Pražská informační služba
  3. Станькова Я., Пехар И. Тысячелетнее развитие архитектуры. — М. : Стройиздат, 1987. — С. 104. (рос.)
  4. Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 232
  5. Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 233
  6. Шиманський Олександр Було церковне, стало народне. Празький собор святого Віта залишиться у власності держави // «Україна Молода» № 043 за 7 березня 2009 року

Посилання та література

  • Собор Святого Віта (Прага) [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.] на Празька інформаційна служба (офіційна вебсторінка) [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.] (чес.)
  • Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи., К.: АртЕк, 2007, стор. 232—233
  • Станькова Я., Пехар И., Тысячелетнее развитие архитектуры., М.: Стройиздат, 1987, стор. 104 (рос.)
  • Podlaha Antonín; Šittler Eduard. Chrámový poklad u sv. Víta v Praze: Jeho dějiny a popis., Praha: Dědictví sv. Prokopa, 1903 джерело доступне в неті → див. тут[недоступне посилання з липня 2019] (чес.)
  • Podlaha Antonín; Hilbert Kamil. Soupis památek historických a uměleckých: Metropolitní chrám svatého Víta., Praha: Česká akademie císaře Františka Josefa I. pro vědy, slovesnost a umění, 1906 джерело доступне в неті → (чес.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sobo r svyato go Vi ta chesk Katedrala svateho Vita do 1997 roku povna suchasna oficijna nazva Katedra svyatogo Vita Vaclava i Vojteha chesk Katedrala svateho Vita Vaclava a Vojtecha katolickij hram kafedralnij sobor prisvyachenij svyatomu Vitu u stolici Chehiyi misti Prazi shedevr gotichnoyi ta neogotichnoyi arhitekturi z yakim tisno pov yazana istoriya mista ta krayini Usipalnicya koroliv Bogemiyi shovishe koronacijnih regalij Sobor svyatogo Vita Katedrala svateho VitaSobor svyatogo Vita pivdennij fasad serpen 200750 05 27 pn sh 14 24 03 sh d 50 09083 pn sh 14 40083 sh d 50 09083 14 40083 Koordinati 50 05 27 pn sh 14 24 03 sh d 50 09083 pn sh 14 40083 sh d 50 09083 14 40083Tip sporudi d 1 Roztashuvannya Chehiya PragaArhitektor d i Peter ParlerzhPochatok budivnictva 1344 rikKinec budivnictva 1929 rikStil Gotika neogotikaNalezhnist Rimo Katolicka CerkvaYeparhiya Prazka arhidiyeceziyaStan dOriginalna nazva chesk Katedrala svateho VitaEponim Vit LukanijskijPrisvyachennya Vit Lukanijskij Adalbert Prazkij i Svyatij VaclavPokrovitel Svyatij Vaclav Vit Lukanijskij i Adalbert PrazkijVebsajt katedralasvatehovita czSobor Svyatogo Vita Praga Chehiya Sobor Svyatogo Vita u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sobor svyatogo Vita Prazkij sobor svyatogo Vita ce odin z najvidomishih soboriv u sviti vidatnij vzirec kultovogo buduvannya yak za tehnichnimi harakteristikami tak i za hudozhnim rivnem odin iz simvoliv Pragi Sobor roztashovanij u Prazkomu Gradi ye jogo nevid yemnoyu skladovoyu Opis hramuUseredini hramu vid na sklepinnya golovnoyi navi Pivdenna vezha i Zolota brama Sarkofag Svyatogo Yana Nepomuckogo Prazkij sobor svyatogo Vita buduvali vid seredini HIII stolittya protyagom majzhe 6 h stolit takim chinom za arhitekturnim stilem vin ye odnochasno i gotichnim i neogotichnim Dovzhina golovnoyi navi soboru 124 metri visota Velikoyi pivdennoyi bashti 96 5 metriv Na zahidnomu boci zdijmayutsya dvi 82 metrovi neogotichni kam yani vezhi z 10 metrovim kruglim viknom u viglyadi rozetti mizh nimi Tri portali kafedralnogo soboru bagato ozdobleni skulpturami kam yanimi i bronzovimi barelyefami Useredini sobor svyatogo Vita vrazhaye velichnoyu panoramoyu neogotichnij arhitekturnij stil u centralnij navi z rebristim sitchastim sklepinnyam zavvishki 33 5 metri majzhe nepomitno perehodit u rajoni horiv u serednovichnu chastinu yaka projnyata teplim svitlom vitrazhnih strilchastih vikonnic Dovkola horiv i za vivtarem ye ovalnij prohid z nizkoyu kapel pritvoriv Zagalom u hrami jogo osnovnomu prostori 19 pritvoriv svyatoyi Lyudmili Grobu Gospodnogo Svyatogo Hresta Svyatovaclavska kapela Yana Nepomuckogo Divi Mariyi svyatoyi Anni Mariyi Magdalini ta inshi Trinavovij prostir soboru z 28 velichnimi kolonami umovno rozdilyaye po vertikali na dvi sferi zemnu j nebesnu triforium galereya balkon sho pronizuye ves hramovij perimetr na nomu roztashovani pogruddya zasnovnikiv i pershih budivnikiv soboru cheskih koroliv ta korolev prazkih arhiyepiskopiv ta arhitektoriv Budivnictvo Verhi soboru Sobor grandioznij Zovni vin prikrashenij gotichnimi bashtochkami i ornamentom Nad bichnim vhodom yedina v Chehiyi mozayika sho zobrazhaye Strashnij Sud ostannij sud Hrista nad dushami pomerlih Shpil soboru ranit gostroyu golkoyu tugi grudi neba obraz O E Mandelshtama Prihozhanina vseredini soboru vidrazu zh ohoplyuye osoblive svitlo Ce dosyagayetsya ne tilki za rahunok vitrazhiv kolorovih shibok iz zobrazhennyam biblejskih syuzhetiv Golovna konstruktivna osoblivist sho stvoryuye vidchuttya chogos nezemnogo velichezna visota primishennya i roztashovani na rivni drugogo yarusu veliki vikna Zavdyaki comu sobor pronizanij verhnim svitlom jogo velicheznij vnutrishnij prostir zdayetsya yedinim i legkim dodatkovo pidkreslyuyut spryamovanist vgoru Vivtar ne ye krajnim shidnim primishennyam soboru Jogo ozdoblyuyut malenki vidgorodzheni dvoma stinami odin vid odnogo primishennya dlya individualnoyi molitvi kapeli U nih znahodyatsya nadgrobki deyakih cheskih volodariv Kapeli prikrasheni freskami Zboku za vazhkimi dubovimi dverima znahoditsya kapela svyatogo Vaclava pro yaku rozpovidalosya ranishe Osobliva pishnist yiyi oformlennya poklikana pidkresliti znachennya nebesnogo pokrovitelya Chehiyi Statuya sho znahoditsya v kapeli odna z najkrashih v cheskij skulpturi Yiyi tvorec zobraziv svyatogo u viglyadi molodogo licarya iz spisom i shitom na yakomu pomishenij Skulptura vidriznyayetsya prostim zakinchenim siluetom i blagorodstvom figuri peredanim legkim nahilom golovi Vrazhayuchij kontrast velikih ploshin i detalej sho tonko propracyuvali skladaye osoblivist hudozhnoyi maneri shkoli Parlerzha Tip licarya zahisnika v cij skulpturi dekilka odomashnenij i odnochasno opoetizuvav Ci yakosti zgodom stanut osoblivo harakternimi dlya cheskogo obrazotvorchogo mistectva Parlerzh stvoriv nezvichajnu arhitekturu kapeli Kvadratna v plani vona perekrita zirkopodibnim zvedennyam Useredini soboru kubichna forma kapeli zvertaye na sebe uvagu velikimi ploshinami stin Masivni dveri dayut zrozumiti sho za nimi prihovani cinni duhovni i materialni skarbi soboru U osnovi arhitekturnoyi ideyi kapeli sv Vaclava lezhit uyavlennya pro idealnij hristiyanskij gorode novom Yerusalim Vin kvadratnij v plani obnesen kriposnimi stinami z komirami pokritimi koshtovnimi kamenyami vin ves syaye na stinah kapeli takozh stvoryuyut syajvo dodayuchi inter yeru z grobniceyu svyatogo mistichnij i v toj zhe chas teplij vidtinok Parlerzh i jogo majsternya brali uchast v budivnictvi bagatoh hramiv v Prazi i v provinciyi Vin stvoriv i najbilshi svitski sporudi Pragi zokrema kam yanij mist cherez richku Vltavu sho viklikav svoyim tehnichnim rishennyam nezvichajnim masshtabom i hudozhnim ozdoblennyam zdivuvannya vsiyeyi Yevropi Mist shistnadcyatma napivkruglimi arkami spoluchaye dvi chastini mista Odna z basht prikrashena skladnoyu skulpturnoyu kompoziciyeyu sho zobrazhaye Karla IV i jogo sina Vaclava IV sho sidyat na troni Z istoriyi soboruPershij hram romansku rotondu na misci suchasnogo soboru svyatogo Vita vvazhayetsya zviv she svyatij Vaclav u 925 roci cerkva bula prisvyachena svyatomu Vitu chiyu pravicyu Vaclavu podaruvav shidnofrankskij germanskij korol Genrih I U XI stolitti na misci romanskoyi rotondi bula zvedena romanska zh trinavova bazilika sho mala praviti cheskij korolivskij dinastiyi Przhemislovichiv za koronacijnij kostel ta misce pogrebinnya Pochatok yiyi budivnictva pov yazuyetsya v chasi z pravlinnyam knyazya Spitigneva II 1060 Mozayika Ostannij sud na Zolotij brami Za rozkvitu Chehiyi pri Karli IV shojno vin dobivsya vid Papi rimskogo Klimenta VI stvorennya Prazkogo arhiyepiskopstva romansku baziliku znesli a na yiyi misci 1344 roku rozpochali budivnictvo novogo nabagato masshtabnishogo hramu Za zvedennya trinavovoyi baziliki z granchastimi horami deambulatoriyem i vincem kapel vzyavsya specialno zaproshenij francuzkij arhitektor Matye z Arrasa Material dlya budivnictva vikoristovuvali miscevij kaminnya piskovik Po smerti pershogo budivnichogo jogo robotu vid 1353 roku godu prodovzhiv 23 richnij majster iz shvabskogo Gmyunda Peter Parler sin tamteshnogo majstra Genriha Parlera z Kelna P Parler keruvav budivnictvom 44 roki Nezvazhayuchi na molodist vin projshov dobru shkolu na budivnictvi Kelnskogo soboru i zgodom stav centralnoyu postattyu cheskoyi gotiki dobi yiyi najvishogo rozkvitu Parler vnis suttyevi zmini v osnovnu koncepciyu hramu vin zavershiv vivtarnu chastinu soboru perekrivshi visoki pronizani svitlom hori vinajdenoyu nim sistemoyu sitchastogo sklepinnya zbuduvav zahristyu 1360 pohovalnu kapelu Svyatogo Vaclava visoku pivdennu vezhu 96 65 m ta pivdennij paradnij vhid u sobor z boku korolivskogo palacu tak zvanu Zolotu bramu 1367 prikrashenu venecianskoyu mozayikoyu Ostannij sud 1370 71 na zolotomu tli Pislya smerti Petera Parlera budivnictvo soboru vid 1397 do 1404 roku zdijsnyuvali jogo sini Vaclav ta Yan zusillyami yakih u cilomu bulo zvedeno shidnu chastinu hramu Gusitski vijni sho rozpochalisya v 1419 roci prizupinili budivnictvo kafedralnogo soboru Pislya trivaloyi perervi u budivelnih robotah uzhe v period pravlinnya Yagelloniv bulo zrobleno sprobu dobuduvati sobor odnak ce bazhannya lishalos nezdijsnennim protyagom dovgih stolit Sobor sv Vita dobudovuyut 1887 Nareshti vseredini XIX stolittya pri sobori bulo stvoreno budivelnu artil yaka vzyalasya dobudovuvati Sobor svyatogo Vita Cheski zodchi Jozef Mokker ta Kamil Gilbert pracyuvali v neogotici Avtorom vitrazhu v pivnichnij navi stav znamenitij cheskij hudozhnik modernist Alfons Muha vitrazhu Strashnij sud Maks Shvabinskij Vidtak 1929 roku do tisyacholittya vid dnya smerti svyatogo Vaclava zastupnika cheskogo narodu hram bulo urochisto osvyacheno sho j vvazhayetsya datoyu zavershennya budivnictva soboru svyatogo Vita Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v 1950 roci Sobor svyatogo Vita buv konfiskovanij chehoslovackim komunistichnim rezhimom na korist derzhavi Iz demokratizaciyeyu zhittya Katolicka cerkva Chehiyi pochinayuchi vid 1992 roku v riznih sudah domagalasya povernennya najvelichnishogo cheskogo soboru do yiyi vlasnosti 2008 roku navit Papa Rimskij Benedikt XVI prijmayuchi novogo posla Chehiyi viznayuchi uspihi cheskoyi vladi u stavlenni do Cerkvi visloviv pobazhannya pro povernennya Soboru svyatogo Vita katolickij gromadi Odnak bilshist predstavnikiv svitskoyi vladi zokrema cheskij uryad i Prezident Vaclav Klaus vidverto vistupali proti povernennya hramu u vlasnist religijnij organizaciyi dumki zh gromadskosti rozdililisya Kraj bagatorichnij sudovij tyaganini poklav Verhovnij sud Chehiyi na svoyemu zasidanni u Brno uhvalivshi 5 bereznya 2009 roku ostatochne rishennya za yakim Kafedralnij sobor svyatogo Vita ye vlasnistyu derzhavi 1997 roku Cerkva uhvalila rishennya pro suchasne oficijne imenuvannya soboru Kafedralnij sobor svyatogo Vita Vaclava i Vojteha chesk Katedrala svateho Vita Vaclava a Vojtecha U teperishnij chas 2000 ni Kafedralnij sobor svyatogo Vita Vaclava i Vojteha ye golovnoyu svyatineyu Chehiyi nadbannyam yiyi narodu ce viznachna kultova ta istoriko kulturna pam yatka svitovogo znachennya odna z golovnih atrakcij cheskoyi stolici yaku shoroku vidviduyut miljoni turistiv Za hramom postijno stezhat i v razi potrebi vidrazu zh zdijsnyuyut neobhidni restavracijni j remontni roboti GalereyaPrazkij Sobor Svyatogo Vita u 1860 ti Vid na sobor ta misto z pagorbu Petrin Apsida Soboru Svyatogo Vita Pivdennij fasad soboru Pivnichnij fasad soboru Zahidnij fasad soboru Fragment zahidnogo fasadu takozh vidno rishtuvannya restavracijnih robit 2004 Inter yer soboru nizhnya chastina hramu Muri soboru Ozdobi hramovogo muru Useredini hramu Kruglij vitrazh soboru Vitrazh hramu Pered rizdvyanim vertepom Mala plastika na Zolotij reshitci soboru Sv Vita Sarkofag Svyatogo Yana Nepomuckogo Rakurs Vnutrishnye ubranstvo Rakurs VinoskiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Sv Vit Vaclav a Vojtech katedrala 28 bereznya 2010 u Wayback Machine Prazska informacni sluzba Stankova Ya Pehar I Tysyacheletnee razvitie arhitektury M Strojizdat 1987 S 104 ros Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 232 Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 233 Shimanskij Oleksandr Bulo cerkovne stalo narodne Prazkij sobor svyatogo Vita zalishitsya u vlasnosti derzhavi Ukrayina Moloda 043 za 7 bereznya 2009 rokuPosilannya ta literaturaSobor Svyatogo Vita Praga 28 bereznya 2010 u Wayback Machine na Prazka informacijna sluzhba oficijna vebstorinka 12 kvitnya 2010 u Wayback Machine ches Vecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi K ArtEk 2007 stor 232 233 Stankova Ya Pehar I Tysyacheletnee razvitie arhitektury M Strojizdat 1987 stor 104 ros Podlaha Antonin Sittler Eduard Chramovy poklad u sv Vita v Praze Jeho dejiny a popis Praha Dedictvi sv Prokopa 1903 dzherelo dostupne v neti div tut nedostupne posilannya z lipnya 2019 ches Podlaha Antonin Hilbert Kamil Soupis pamatek historickych a umeleckych Metropolitni chram svateho Vita Praha Ceska akademie cisare Frantiska Josefa I pro vedy slovesnost a umeni 1906 dzherelo dostupne v neti ches

Дата публікації:
Топ