Славу́тський райо́н — колишній район на півночі Хмельницької області. Центр — місто Славута. До 1923 року — Славутська волость Заславського повіту.
Славутський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Хмельницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Хмельницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 6823900000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Населення: | ▼ 28 414 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1162 км² | ||||
Густота: | 24,45 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3842 | ||||
Поштові індекси: | 30014—30087 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Славута | ||||
Сільські ради: | 36 | ||||
Села: | 79 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Радзивілюк Леонід Анатолійович | ||||
Голова РДА: | Мельник Олександр Вікторович | ||||
Вебсторінка: | Славутська РДА Славутська районна рада | ||||
Адреса: | 30000, Хмельницька обл., Славутський р-н, м. Славута, вул. Соборності, 7 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Славутський район у Вікісховищі |
Загальні відомості
Площа району становить 1,2 тис. км². Населення — 35,8 тис. мешканців (2004).
Межує на північному заході і півночі з Рівненською областю (Острозький, Гощанський і Корецький райони), на сході із Житомирською областю (Новоград-Волинський і Баранівський райони), на південному сході з Шепетівським районом і Шепетівською міськрадою, на півдні з Ізяславським та Шепетівським районами, на заході з Нетішинською міськрадою, у центрі зі Славутською міськрадою Хмельницької області.
Район розташований у межах Волинської височини. Територією району течуть річки Горинь, Корчик, Утка, Цвітоха та інші, тут знаходиться озеро Теребежі, Голубі озера, та озера 8-го кілометра. Через район проходять залізниця Шепетівка—Здолбунів і автошлях Старокостянтинів—Рівне—Городище—Житковичі (Білорусь) Н25.
У районі 36 сільських рад; 79 сіл. У межах району також розташовані 2 міста обласного значення — Славута, Нетішин (Хмельницька АЕС), які адміністративно до складу району не входять.
Історія
25 листопада 1921 р. через Жуків теперішнього Славутського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
Адміністративно-територіальну одиницю — «Славутський район» — було створено 7 березня 1923 році з Славутської та Кривинської волостей. 21 липня 1924 р. до району було приєднано частину Берездівського району з м. Берездовом. 3 лютого 1931 р. до Славутського району було приєднано Ганнопільський. Остаточно Славутський район було сформовано 23 вересня 1959 р., коли до нього додано було другу частину Берездівщини, яка до того часу була у складі Шепетівського району.
У XV–XVII ст. район являв собою частину Острозького князівства, а після вигаснення цього князівського роду відійшов до князів Любомирських. У 1712 році у результаті одруження з (1682–1750) територія Славутського району переходить у власність роду князів Сангушків, яким належить до 1917 року. Перші згадки про поселення на території Славутського району відносяться до 30-х років XVI ст.
Після поділу Речі Посполитої у 1793 та 1795 роках територія району була анексована Російською імперією. В цей же час на території с. Кривин відомий ірландський архітектор Діонісій Маклер збудував ландшафтний парк. Під час Франко-російської війни 1812 року на Славутчині розташовувалися частини 3-ї армії генерала О. Тормасова. Населення Славутського району у 1863 році брало активну участь у Польському повстанні, тут квартирує один з польських загонів Ружицького. Наприкінці XIX ст. на лікуванні у володіннях князів Сангушків перебували Леся Українка,
19 жовтня 1917 року відбулося повстання 264 піхотного полку що квартирував у місті Славута. Під час цього повстання було вбито останнього прямого нащадка князів Сангушків — .
У результаті Польсько-радянської війни Славутський район стає прикордонною зоною.
Під час Другої Світової війни у місті Славута діяв концтабір . З фашистськими окупантами на території району боролися партизани загону імені та бойові групи УПА «Північ».
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Городнявську та Дубіївську Славутського району до складу Шепетівського району.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Славутського району було створено 66 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,05% (проголосували 18 190 із 24 565 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,45% (9 904 виборців); Юлія Тимошенко — 17,42% (3 169 виборців), Олег Ляшко — 14,15% (2 574 виборців), Анатолій Гриценко — 3,84% (698 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,15%.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Мале Полісся (загальнодержавного значення).
Ботанічні заказники
Колонія підсніжника, Теребіжі (загальнодержавного значення), Хутірський.
Геологічні заказники
Гідрологічні заказники
Ландшафтні заказники
Лісові заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Голицька Дача, , Дуби велетні, Дубове насадження, Курган, Підсніжник звичайний, Славутська діброва.
Геологічні пам'ятки природи
.
Гідрологічні пам'ятки природи
Витік р. Утка, , Свята криниця, Три дуби.
Комплексні пам'ятки природи
.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Пам'ятки
У Славутському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 56 пам'яток історії. 54 з них присвячені подіям німецько-радянської війни
Відомі люди
Примітки
- Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 125/2020-рп «Про призначення О.Мельника головою Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області»
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 16 березня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Славутський район |
- Облікова картка Славутського району на офіційному вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
- Єсюнін С. М. Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст. на www.myslenedrevo.com.ua
- www.slavuta.km.ua
- Хмельницька область. Адміністративна карта. — Київ. НВП «Картографія» — 2005
- www.president.gov.ua Виступ Президента України Віктора Ющенка на церемонії військового перепоховання на Міжнародному кладовищі «Поле пам'яті» 08.05.2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slavu tskij rajo n kolishnij rajon na pivnochi Hmelnickoyi oblasti Centr misto Slavuta Do 1923 roku Slavutska volost Zaslavskogo povitu Slavutskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Hmelnicka oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastKod KOATUU 6823900000Utvorenij 7 bereznya 1923Naselennya 28 414 01 01 2019 Plosha 1162 km Gustota 24 45 osib km Tel kod 380 3842Poshtovi indeksi 30014 30087Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m SlavutaSilski radi 36Sela 79Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Radzivilyuk Leonid AnatolijovichGolova RDA Melnik Oleksandr ViktorovichVebstorinka Slavutska RDA Slavutska rajonna radaAdresa 30000 Hmelnicka obl Slavutskij r n m Slavuta vul Sobornosti 7MapaSlavutskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiPlosha rajonu stanovit 1 2 tis km Naselennya 35 8 tis meshkanciv 2004 Mezhuye na pivnichnomu zahodi i pivnochi z Rivnenskoyu oblastyu Ostrozkij Goshanskij i Koreckij rajoni na shodi iz Zhitomirskoyu oblastyu Novograd Volinskij i Baranivskij rajoni na pivdennomu shodi z Shepetivskim rajonom i Shepetivskoyu miskradoyu na pivdni z Izyaslavskim ta Shepetivskim rajonami na zahodi z Netishinskoyu miskradoyu u centri zi Slavutskoyu miskradoyu Hmelnickoyi oblasti Rajon roztashovanij u mezhah Volinskoyi visochini Teritoriyeyu rajonu techut richki Gorin Korchik Utka Cvitoha ta inshi tut znahoditsya ozero Terebezhi Golubi ozera ta ozera 8 go kilometra Cherez rajon prohodyat zaliznicya Shepetivka Zdolbuniv i avtoshlyah Starokostyantiniv Rivne Gorodishe Zhitkovichi Bilorus N25 U rajoni 36 silskih rad 79 sil U mezhah rajonu takozh roztashovani 2 mista oblasnogo znachennya Slavuta Netishin Hmelnicka AES yaki administrativno do skladu rajonu ne vhodyat Istoriya25 listopada 1921 r cherez Zhukiv teperishnogo Slavutskogo rajonu vertayuchis z Listopadovogo rejdu prohodila Podilska grupa komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Administrativno teritorialnu odinicyu Slavutskij rajon bulo stvoreno 7 bereznya 1923 roci z Slavutskoyi ta Krivinskoyi volostej 21 lipnya 1924 r do rajonu bulo priyednano chastinu Berezdivskogo rajonu z m Berezdovom 3 lyutogo 1931 r do Slavutskogo rajonu bulo priyednano Gannopilskij Ostatochno Slavutskij rajon bulo sformovano 23 veresnya 1959 r koli do nogo dodano bulo drugu chastinu Berezdivshini yaka do togo chasu bula u skladi Shepetivskogo rajonu U XV XVII st rajon yavlyav soboyu chastinu Ostrozkogo knyazivstva a pislya vigasnennya cogo knyazivskogo rodu vidijshov do knyaziv Lyubomirskih U 1712 roci u rezultati odruzhennya z 1682 1750 teritoriya Slavutskogo rajonu perehodit u vlasnist rodu knyaziv Sangushkiv yakim nalezhit do 1917 roku Pershi zgadki pro poselennya na teritoriyi Slavutskogo rajonu vidnosyatsya do 30 h rokiv XVI st Pislya podilu Rechi Pospolitoyi u 1793 ta 1795 rokah teritoriya rajonu bula aneksovana Rosijskoyu imperiyeyu V cej zhe chas na teritoriyi s Krivin vidomij irlandskij arhitektor Dionisij Makler zbuduvav landshaftnij park Pid chas Franko rosijskoyi vijni 1812 roku na Slavutchini roztashovuvalisya chastini 3 yi armiyi generala O Tormasova Naselennya Slavutskogo rajonu u 1863 roci bralo aktivnu uchast u Polskomu povstanni tut kvartiruye odin z polskih zagoniv Ruzhickogo Naprikinci XIX st na likuvanni u volodinnyah knyaziv Sangushkiv perebuvali Lesya Ukrayinka 19 zhovtnya 1917 roku vidbulosya povstannya 264 pihotnogo polku sho kvartiruvav u misti Slavuta Pid chas cogo povstannya bulo vbito ostannogo pryamogo nashadka knyaziv Sangushkiv U rezultati Polsko radyanskoyi vijni Slavutskij rajon staye prikordonnoyu zonoyu Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni u misti Slavuta diyav konctabir Z fashistskimi okupantami na teritoriyi rajonu borolisya partizani zagonu imeni ta bojovi grupi UPA Pivnich 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano silradi Gorodnyavsku ta Dubiyivsku Slavutskogo rajonu do skladu Shepetivskogo rajonu Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Slavutskogo rajonu bulo stvoreno 66 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 74 05 progolosuvali 18 190 iz 24 565 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 54 45 9 904 viborciv Yuliya Timoshenko 17 42 3 169 viborciv Oleg Lyashko 14 15 2 574 viborciv Anatolij Gricenko 3 84 698 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 15 Prirodno zapovidnij fondNacionalni prirodni parki Male Polissya zagalnoderzhavnogo znachennya Botanichni zakazniki Koloniya pidsnizhnika Terebizhi zagalnoderzhavnogo znachennya Hutirskij Geologichni zakazniki Golickij Gidrologichni zakazniki Golube Ozero Knyazhe ozero Landshaftni zakazniki Ustiliv Mirutinskij Lisovi zakazniki Dubovij gaj Sosnovij bir Botanichni pam yatki prirodi Golicka Dacha Dubi veletni Dubove nasadzhennya Kurgan Pidsnizhnik zvichajnij Slavutska dibrova Geologichni pam yatki prirodi Gidrologichni pam yatki prirodi Vitik r Utka Svyata krinicya Tri dubi Kompleksni pam yatki prirodi Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Gannopilskij Krivinskij Slavutskij Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Slavutskogo rajonu U Slavutskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti zgidno z danimi upravlinnya kulturi turizmu i kurortiv Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi perebuvaye 56 pam yatok istoriyi 54 z nih prisvyacheni podiyam nimecko radyanskoyi vijniVidomi lyudiOvsijchuk Volodimir Antonovich Caruk Oleksandr Vasilovich Kuzmuk Oleksandr Ivanovich Olejnyuk Klim KarpovichPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 20 lyutogo 2020 roku 125 2020 rp Pro priznachennya O Melnika golovoyu Slavutskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Hmelnickoyi oblasti Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 16 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Slavutskij rajonOblikova kartka Slavutskogo rajonu na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Yesyunin S M Administrativno teritoriyalnij podil Zaslavshini naprikinci XVIII pochatku HHI st na www myslenedrevo com ua www slavuta km ua Hmelnicka oblast Administrativna karta Kiyiv NVP Kartografiya 2005 www president gov ua Vistup Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka na ceremoniyi vijskovogo perepohovannya na Mizhnarodnomu kladovishi Pole pam yati 08 05 2009Rivnenska oblast Goshanskij rajon Rivnenska oblast Koreckij rajon Zhitomirska oblast Novograd Volinskij rajon Rivnenska oblast Ostrozkij rajon Netishin Slavuta Zhitomirska oblast Baranivskij rajon Izyaslavskij rajon Shepetivskij rajon