Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скіфи-землероби/ борисфеніти (грец. Σκύθαι γεωργοί/ Βορυσθενεΐτας) — за Геродотом (Історія, IV, 18—19) назва одного з народів Європейської Скіфії, що мешкав у степовому та лісостеповому лівобережжі Дніпра вище Гілеї, яких називали борисфенітами (грец. Βορυσθενεΐτας). Згідно з однією з версій, які висувають дослідники, поділ Геродотом власне скіфів на кочових та осілих виникав лише з нерозуміння організації господарювання кочовиків у західній частині Великого Степу, де, як відомо, виключно кочове господарювання неможливе.
| Скіфи-землероби |
|---|
«… А на заході степу сніговий покрив перевищує 30 см і, гірше того, під час відлиг утворює дуже міцний наст (ожеледиця). Тоді худоба гине від нестатку кормів. Тому скотарі вимушені на літо, зазвичай сухе, гнати худобу на гірські пасовища — джейляу що робить молодь, а старі заготовлюють на зиму сіно. Так, навіть половці мали свої постійні зимівники, тобто осілі поселення, і тому перебували в залежності від давньоруських князів, бо, позбавлені можливості вільного пересування по степах, вони не могли ухилятися від ударів регулярних військ. Ось чому в західній половині Великого степу склався інший побут і інший суспільний устрій, ніж у східній половині…»
«… Велика рогата худоба харчується злаками … Крім того вона не здатна … до добування собі корму з-під снігу. Тому розводити велику рогату худобу без заготовки на зиму … не можна. Коні навесні і влітку харчуються злаками, а пізньою осінню та взимку … їдять полини. Кінь … може цілий рік перебувати на підніжному корму. Вівці … випасаючись разом з кіньми харчуються залишками…»
В. І. Абаєв перший висловив думку, що грец. γεωργοί — калька скіфської самоназви. Запропонована В. І. Абаєвим етимологія етноніму може мати наступний вигляд:
Отже, ймовірно, що згадані Геродотом скіфи-землероби та скіфи-кочовики — це одна група скіфів, що мала кочові володіння у степах між Нижнім Дніпром і р. Герр та зимівники по Лівобережжю Нижнього Дніпра.
Хоча деякі дослідники висувають альтернативну версію походження скіфів-землеробів (борисфенітів), згідно з нею скіфи-землероби були праслов'янами нащадками Чорноліської культури що знаходилися під владою скіфів-кочівників.
Також ці дослідники вважають, що перебуваючи під владою скіфів праслов'янське населення майже етнічно не змішувалося з ними, але перейняло частину скіфських культурних надбань, наприклад скіфський стиль в озброєнні, прикрасах, кінському спорядженні, а також деякі скіфські звичаї та релігійні уявлення які стали використовуватися праслов'янами.
Прихильники даної теорії висувають як один з аргументів той факт що головним експортним товаром скіфів було зерно. Скіфи поставляли зерно до Греції, а кошти отримані за зерно були основною статтею поповнення фінансів скіфів. Але вирощування зерна було не характерно для кочових (чи напівкочових) скіфів-кочівників, тим паче в таких кількостях що ще дозволяє його експортувати, крім того скіфське зерно на ринках Греції вважалося одним із найкращих за якістю. Ці факти свідчать про високий рівень землеробства на території скіфів. Прихильники даної теорії вважають що праслов'янське населення що перебувало в залежності від скіфів-кочівників вирощувало зерно і сплачувало ним данину..
Відмінність від скіфів-орачів
У 17 уривку 4-ї книги Геродота згадуються скіфи-орачі (Σκύθαι ἀροτῆρες), що відрізняються від скіфів-землеробів (Σκύθαι γεωργοί). Різниця між скіфами-орачами (аротерес) та скіфами-землеробами (георгой), очевидно, полягала в тому, що перші вирощували збіжжя на продаж, а інші - для власного споживання.
Свідчення з «Історії» Геродота
Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, котрий можна зустріти, це калліппіди, які є напів елліни і напів скіфи, над ними є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж. Ще далі над ними живуть неври, а далі на північ від неврів, наскільки я знаю, є незалюднена країна. Оці народності живуть уздовж річки Гіпанія на заході від Борисфена.
(Історія. 4-та книга, 17-й уривок)
Якщо перейти Борисфен, ідучи від моря, то спершу буде Гілея, а якщо йти ще вище, там живуть скіфи-землероби, яких елліни, що живуть уздовж річки Гіпаніс, називають борисфенітами, а самих себе ті елліни називають ольвіополітами. Отже, ці скіфи-землероби живуть на сході на відстані трьох днів шляху, і до річки, що називається Пантікап, а на півночі на відстані, якщо пливти одинадцять днів, там джерела Борисфена. Далі країна, що над ними, це пустеля великих розмірів. За пустелею мешкають андрофаги, які є окремою народністю, яка не належить до скіфів. А далі за ними вже справжня пустеля і, наскільки я знаю, там нема іншого народу.
(Історія. 4-та книга, 18-й уривок)
На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти річку Пантікап, у тій країні мешкають кочовики також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Вся ця країна позбавлена дерев, за винятком Гілеї. Ці кочовики живуть на схід на відстані чотирнадцяти днів шляху і доходять до річки Герра.
(Історія. 4-та книга, 19-й уривок)
Третя річка - це Гіпаній, її джерело в Скіфії і починається вона з великого озера, навколо якого пасуться дикі білі коні. І правильно називають це озеро матір'ю Гіпанія. Отже, з нього витікає річка Гіпаній і на відстані п'яти днів шляху в ньому ще небагато води і його вода солодка, але після того на відстані чотирьох днів шляху від моря його вода стає дуже гіркою. Це тому, що в нього вливається одне гірке джерело, яке хоч і зовсім мале, але дуже гірке і його вода змішується з водою Гіпанія, що є великою рікою серед малих, і це джерело надає його воді такий смак. Це джерело є на межі країн скіфів - землеробів і алізонів. Назва цього джерела і місцевості, звідки витікає його вода, по-скіфському Ексампай, а по-еллінському - Священні шляхи. Тирас і Гіпаній у країні алізонів не дуже віддаляються один від одного, але звідти і далі кожен із них розходиться з іншим і відстань між ними розширюється.
(Історія. 4-а книга 52 уривок)
Четверта річка - це Борисфен. Вона найбільша серед них після Істру і, на мою думку, вона найбільш корисна для людей не лише серед інших річок Скіфії, але і взагалі всіх інших, крім єгипетського Нілу, бо з ним не можна зрівняти жодну іншу річку. Отже, серед інших річок Борисфен найбільш корисний людям, бо навколо нього найкращі і найбільш поживні пасовища для худоби і дуже багато в ньому риби, приємної на смак, і вода в ньому дуже чиста, порівняно до інших із каламутною водою і ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава. А в його гирлі відкладається багато солі. І великі риби в ньому без колючих кісток, що їх називають . Для харчування ця річка дає ще і багато чого іншого, гідного всякої уваги. Через сорок днів плавання до місцевості, яка називається Герр, відомо, що він тече з півночі, але звідти вище ніхто не може сказати, якими країнами він протікає. Однак встановлено, що тече він через пустелю, доки не досягає країни скіфів-землеробів. Справді, ці скіфи живуть на його берегах на відстані десяти днів плавання. Лише про джерела цієї річки і Нілу я не можу сказати, де вони є, й гадаю, що і ніхто інший з еллінів не може цього сказати. Там, де Борисфен наближується до моря, з ним з'єднується Гіпаній, що вливається в те саме мілководдя. Вузька смуга суходолу, що утворюється між цими річками, називається мисом Гіпполая і на ньому побудовано святилище Деметри. А за святилищем на березі Гіпанія живуть борисфеніти.
(Історія. 4-а книга 53 уривок)
Оце що можна сказати спочатку про ці річки. Після них тече п'ята річка, що називається Пантікап, що бере початок на півночі і витікає з одного озера, і між ним і Борисфеном живуть скіфи-землероби, а гирло його в Гілеї, де, огинаючи її, він зливається з Борисфеном.
(Історія. 4-а книга 54 уривок)
Примітки
- Ήρόδ., 18-19
- у випадку Причорноморря — у степ, на „царину“
- (рос.) Л. Н. Гумилёв. Из истории Евразии. М., Изд-во Искусство, 1993.
- (рос.) Железчиков Б. Ф. Экология и некоторые вопросы хозяйственной деятельности сарматов Южного Приуралья и Заволжья в VI в. до н.э.-I в. н.э. История и культура сарматов. Саратов, 1983. ст. 51.
- (рос.) Абаев В. И. Геродотовские Skythai Georgoi. Абаев В. И. Избранные труды. Т. 1: Религия, фольклор, литература. Владикавказ, 1990.
- (рос.) Расторгуева В. С., Эдельман Д. И. Этимологический словарь иранских языков. Институт языкознания РАН. М., Издательская фирма «Восточная литература».
- Сергій Сегеда антропологічні особливості давнього населення території україни
- Життя людей на теренах сучасної України у прадавню добу
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 23 січня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skifi zemlerobi borisfeniti grec Sky8ai gewrgoi Borys8eneitas za Gerodotom Istoriya IV 18 19 nazva odnogo z narodiv Yevropejskoyi Skifiyi sho meshkav u stepovomu ta lisostepovomu livoberezhzhi Dnipra vishe Gileyi yakih nazivali borisfenitami grec Borys8eneitas Zgidno z odniyeyu z versij yaki visuvayut doslidniki podil Gerodotom vlasne skifiv na kochovih ta osilih vinikav lishe z nerozuminnya organizaciyi gospodaryuvannya kochovikiv u zahidnij chastini Velikogo Stepu de yak vidomo viklyuchno kochove gospodaryuvannya nemozhlive Skifi zemlerobi A na zahodi stepu snigovij pokriv perevishuye 30 sm i girshe togo pid chas vidlig utvoryuye duzhe micnij nast ozheledicya Todi hudoba gine vid nestatku kormiv Tomu skotari vimusheni na lito zazvichaj suhe gnati hudobu na girski pasovisha dzhejlyausho robit molod a stari zagotovlyuyut na zimu sino Tak navit polovci mali svoyi postijni zimivniki tobto osili poselennya i tomu perebuvali v zalezhnosti vid davnoruskih knyaziv bo pozbavleni mozhlivosti vilnogo peresuvannya po stepah voni ne mogli uhilyatisya vid udariv regulyarnih vijsk Os chomu v zahidnij polovini Velikogo stepu sklavsya inshij pobut i inshij suspilnij ustrij nizh u shidnij polovini Velika rogata hudoba harchuyetsya zlakami Krim togo vona ne zdatna do dobuvannya sobi kormu z pid snigu Tomu rozvoditi veliku rogatu hudobu bez zagotovki na zimu ne mozhna Koni navesni i vlitku harchuyutsya zlakami a piznoyu osinnyu ta vzimku yidyat polini Kin mozhe cilij rik perebuvati na pidnizhnomu kormu Vivci vipasayuchis razom z kinmi harchuyutsya zalishkami V I Abayev pershij visloviv dumku sho grec gewrgoi kalka skifskoyi samonazvi Zaproponovana V I Abayevim etimologiya etnonimu mozhe mati nastupnij viglyad grec gewrgoi lt skif gō urga lt d ir gau varga ukr shanuyuchi koriv Otzhe jmovirno sho zgadani Gerodotom skifi zemlerobi ta skifi kochoviki ce odna grupa skifiv sho mala kochovi volodinnya u stepah mizh Nizhnim Dniprom i r Gerr ta zimivniki po Livoberezhzhyu Nizhnogo Dnipra Hocha deyaki doslidniki visuvayut alternativnu versiyu pohodzhennya skifiv zemlerobiv borisfenitiv zgidno z neyu skifi zemlerobi buli praslov yanami nashadkami Chornoliskoyi kulturi sho znahodilisya pid vladoyu skifiv kochivnikiv Takozh ci doslidniki vvazhayut sho perebuvayuchi pid vladoyu skifiv praslov yanske naselennya majzhe etnichno ne zmishuvalosya z nimi ale perejnyalo chastinu skifskih kulturnih nadban napriklad skifskij stil v ozbroyenni prikrasah kinskomu sporyadzhenni a takozh deyaki skifski zvichayi ta religijni uyavlennya yaki stali vikoristovuvatisya praslov yanami Prihilniki danoyi teoriyi visuvayut yak odin z argumentiv toj fakt sho golovnim eksportnim tovarom skifiv bulo zerno Skifi postavlyali zerno do Greciyi a koshti otrimani za zerno buli osnovnoyu statteyu popovnennya finansiv skifiv Ale viroshuvannya zerna bulo ne harakterno dlya kochovih chi napivkochovih skifiv kochivnikiv tim pache v takih kilkostyah sho she dozvolyaye jogo eksportuvati krim togo skifske zerno na rinkah Greciyi vvazhalosya odnim iz najkrashih za yakistyu Ci fakti svidchat pro visokij riven zemlerobstva na teritoriyi skifiv Prihilniki danoyi teoriyi vvazhayut sho praslov yanske naselennya sho perebuvalo v zalezhnosti vid skifiv kochivnikiv viroshuvalo zerno i splachuvalo nim daninu Vidminnist vid skifiv orachivU 17 urivku 4 yi knigi Gerodota zgaduyutsya skifi orachi Sky8ai ἀrotῆres sho vidriznyayutsya vid skifiv zemlerobiv Sky8ai gewrgoi Riznicya mizh skifami orachami aroteres ta skifami zemlerobami georgoj ochevidno polyagala v tomu sho pershi viroshuvali zbizhzhya na prodazh a inshi dlya vlasnogo spozhivannya Svidchennya z Istoriyi GerodotaVid gavani borisfenitiv bo vona roztashovana yakraz poseredini primorskoyi chastini vsiyeyi Skifiyi vid neyi i dali pershij narod kotrij mozhna zustriti ce kallippidi yaki ye napiv ellini i napiv skifi nad nimi ye inshij narod sho nazivayetsya alizonami Voni i kallippidi vzagali mayut takij sposib zhittya yak i skifi ale siyut i yidyat pshenicyu i cibulyu ta chasnik i sochevicyu ta proso Nad alizonami zhivut skifi oratayi yaki siyut pshenicyu ne dlya yizhi a na prodazh She dali nad nimi zhivut nevri a dali na pivnich vid nevriv naskilki ya znayu ye nezalyudnena krayina Oci narodnosti zhivut uzdovzh richki Gipaniya na zahodi vid Borisfena Istoriya 4 ta kniga 17 j urivok Yaksho perejti Borisfen iduchi vid morya to spershu bude Gileya a yaksho jti she vishe tam zhivut skifi zemlerobi yakih ellini sho zhivut uzdovzh richki Gipanis nazivayut borisfenitami a samih sebe ti ellini nazivayut olviopolitami Otzhe ci skifi zemlerobi zhivut na shodi na vidstani troh dniv shlyahu i do richki sho nazivayetsya Pantikap a na pivnochi na vidstani yaksho plivti odinadcyat dniv tam dzherela Borisfena Dali krayina sho nad nimi ce pustelya velikih rozmiriv Za pusteleyu meshkayut androfagi yaki ye okremoyu narodnistyu yaka ne nalezhit do skifiv A dali za nimi vzhe spravzhnya pustelya i naskilki ya znayu tam nema inshogo narodu Istoriya 4 ta kniga 18 j urivok Na shid vid cih skifiv zemlerobiv yaksho perejti richku Pantikap u tij krayini meshkayut kochoviki takozh skifi yaki nichogo ne siyut i ne obroblyayut zemli Vsya cya krayina pozbavlena derev za vinyatkom Gileyi Ci kochoviki zhivut na shid na vidstani chotirnadcyati dniv shlyahu i dohodyat do richki Gerra Istoriya 4 ta kniga 19 j urivok Tretya richka ce Gipanij yiyi dzherelo v Skifiyi i pochinayetsya vona z velikogo ozera navkolo yakogo pasutsya diki bili koni I pravilno nazivayut ce ozero matir yu Gipaniya Otzhe z nogo vitikaye richka Gipanij i na vidstani p yati dniv shlyahu v nomu she nebagato vodi i jogo voda solodka ale pislya togo na vidstani chotiroh dniv shlyahu vid morya jogo voda staye duzhe girkoyu Ce tomu sho v nogo vlivayetsya odne girke dzherelo yake hoch i zovsim male ale duzhe girke i jogo voda zmishuyetsya z vodoyu Gipaniya sho ye velikoyu rikoyu sered malih i ce dzherelo nadaye jogo vodi takij smak Ce dzherelo ye na mezhi krayin skifiv zemlerobiv i alizoniv Nazva cogo dzherela i miscevosti zvidki vitikaye jogo voda po skifskomu Eksampaj a po ellinskomu Svyashenni shlyahi Tiras i Gipanij u krayini alizoniv ne duzhe viddalyayutsya odin vid odnogo ale zvidti i dali kozhen iz nih rozhoditsya z inshim i vidstan mizh nimi rozshiryuyetsya Istoriya 4 a kniga 52 urivok Chetverta richka ce Borisfen Vona najbilsha sered nih pislya Istru i na moyu dumku vona najbilsh korisna dlya lyudej ne lishe sered inshih richok Skifiyi ale i vzagali vsih inshih krim yegipetskogo Nilu bo z nim ne mozhna zrivnyati zhodnu inshu richku Otzhe sered inshih richok Borisfen najbilsh korisnij lyudyam bo navkolo nogo najkrashi i najbilsh pozhivni pasovisha dlya hudobi i duzhe bagato v nomu ribi priyemnoyi na smak i voda v nomu duzhe chista porivnyano do inshih iz kalamutnoyu vodoyu i nivi navkolo nogo chudovi a tam de ne zasiyano virostaye visoka trava A v jogo girli vidkladayetsya bagato soli I veliki ribi v nomu bez kolyuchih kistok sho yih nazivayut Dlya harchuvannya cya richka daye she i bagato chogo inshogo gidnogo vsyakoyi uvagi Cherez sorok dniv plavannya do miscevosti yaka nazivayetsya Gerr vidomo sho vin teche z pivnochi ale zvidti vishe nihto ne mozhe skazati yakimi krayinami vin protikaye Odnak vstanovleno sho teche vin cherez pustelyu doki ne dosyagaye krayini skifiv zemlerobiv Spravdi ci skifi zhivut na jogo beregah na vidstani desyati dniv plavannya Lishe pro dzherela ciyeyi richki i Nilu ya ne mozhu skazati de voni ye j gadayu sho i nihto inshij z elliniv ne mozhe cogo skazati Tam de Borisfen nablizhuyetsya do morya z nim z yednuyetsya Gipanij sho vlivayetsya v te same milkovoddya Vuzka smuga suhodolu sho utvoryuyetsya mizh cimi richkami nazivayetsya misom Gippolaya i na nomu pobudovano svyatilishe Demetri A za svyatilishem na berezi Gipaniya zhivut borisfeniti Istoriya 4 a kniga 53 urivok Oce sho mozhna skazati spochatku pro ci richki Pislya nih teche p yata richka sho nazivayetsya Pantikap sho bere pochatok na pivnochi i vitikaye z odnogo ozera i mizh nim i Borisfenom zhivut skifi zemlerobi a girlo jogo v Gileyi de oginayuchi yiyi vin zlivayetsya z Borisfenom Istoriya 4 a kniga 54 urivok PrimitkiHrod 18 19 u vipadku Prichornomorrya u step na carinu ros L N Gumilyov Iz istorii Evrazii M Izd vo Iskusstvo 1993 ros Zhelezchikov B F Ekologiya i nekotorye voprosy hozyajstvennoj deyatelnosti sarmatov Yuzhnogo Priuralya i Zavolzhya v VI v do n e I v n e Istoriya i kultura sarmatov Saratov 1983 st 51 ros Abaev V I Gerodotovskie Skythai Georgoi Abaev V I Izbrannye trudy T 1 Religiya folklor literatura Vladikavkaz 1990 ros Rastorgueva V S Edelman D I Etimologicheskij slovar iranskih yazykov Institut yazykoznaniya RAN M Izdatelskaya firma Vostochnaya literatura Sergij Segeda antropologichni osoblivosti davnogo naselennya teritoriyi ukrayini Zhittya lyudej na terenah suchasnoyi Ukrayini u pradavnyu dobu Arhiv originalu za 9 kvitnya 2015 Procitovano 23 sichnya 2016