Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Scolia maculata | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сколія-гігант | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Megascolia maculata (Drury, 1773) | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
* Scolia maculata (Drury, 1773)
| ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ско́лія-гігант (Megascolia maculata) — вид комах ряду Перетинчастокрилих.
Поширення
Ареал охоплює Південну Європу, Північну Африку, Кавказ, Закавказзя, Західну та Середню Азію. В Україні трапляється переважно на південь від лінії Київ — Харків (на Лівобережній Україні знайдено на півночі Чернігівської області), а також в центрі Кіровоградської області.
Теоретично можна припустити, що ареал сколії повинен бути схожим з ареалом її господаря. Однак насправді поширення сколії-гіганта збігається з таким жуків-носорогів тільки в південних областях Європи. Сколії в цілому тропічна група комах, що сформувалася в умовах жаркого сухого клімату. У холодних ґрунтах їхні личинки розвиватися не можуть навіть за наявності господаря. Чисельність жуків-носорогів у ряді місць стала досить низькою. Це означає, що і сколії-гіганту знайти їх буде не просто.
Морфологічні ознаки
Забарвлення сколії-гіганта яскраве. На тілі чорного забарвлення комахи різко виділяються жовті плями — чотири на черевці і одне маленьке на грудях. Спершу цю осу називали «жовтолобою», і саме під таким ім'ям вона виступає героїнею оповідань французького ентомолога Жана Анрі Фабра, який присвятив сколії одну з глав своїх «ентомологічних спогадів».
Сколія-гігіант та далекосхідна оса веспа мандарина є найбільшими серед перетинчастокрилих колишнього СРСР. Окремі самки сколій-гігантів досягають 4—4,5 см довжини, а їхні самці хоча і трішки дрібніше, але не поступаються в розмірах шершням і джмелям.
Відлякуюча зовнішність сколії насправді тільки умовна. Для людини її отрута набагато слабше отрути інших ос. Як і в інших перетинчастокрилих, вона утворюється за рахунок злиття секретів трьох черевних залоз — двох кислих і однієї лужної. Сколія застосовує отруту зовсім не для охорони гнізда.
Біологія
Личинка
За способом життя дорослі особини сколій — фітофаги, а личинки — паразитоїди. Личинки сколій живляться личинками жуків, що живуть у ґрунті. Щоб стати дорослою осою, личинка сколії повинна з'їсти личинку господаря.
Довгі шляхи еволюції перетворили сколій в хижаків, що розшукують жертв для своїх личинок в товщі ґрунту або підстилки. Одночасно з'явилися і спеціальні пристосування для життя в цьому незвичному для ос середовищі. Мало того, що пошуки і виявлення господаря стали тепер у багато разів важче. Особливі труднощі виникли з знерухомленням їх. Більшість хижих ос перед відкладанням яйця паралізують жертву, вражаючи отрутою її нервові центри. Чим більше таких центрів, тим більше «уколів» потрібно від оси. Для сколій така операція неприйнятна: личинка господаря оточена щільним середовищем, і бігати навколо неї, вибираючи місце для нанесення ударів, неможливо. Вихід один — знайти таких господарів, яких можна знерухомлювати єдиним ударом жала. Як з'ясував ще Фабр, серед безлічі личинок жуків, які живуть у ґрунті, існує група, ніби спеціально створена для сколій. Це так звані пластинчатовусі жуки. Основні грудні й черевні нервові центри у їхніх личинок об'єднані в один вузол, а отже можуть бути уражені єдиним уколом. Сколії стали відкладати яйця на личинок жуків-носорогів і жуків-оленів.
Великі, до 10 см у довжину, схожі на личинок хрущів, личинки жуків-носорогів живуть у вологих, багатих перегноєм місцях, наприклад у напівзгнилих пнях, у пухких ґрунтах дібров, в компостних купах. Виявивши таку личинку, самка сколії жалить її в нижню частину грудей. Дія отрути проявляється дуже скоро, і паралізований господар назавжди втрачає здатність рухатися. Для майбутньої личинки сколії це найважливіше, інакше рухи господаря просто зітруть її об ґрунт.
Переконавшись, що жертва нерухома, сколія відкладає на неї крихітне яйце. Її новонароджена личинка теж дуже мала, лише 2 мм у довжину, але має гострі гачки-щелепи і, не зволікаючи, починає гризти ними покриви свого господаря. Добравшись до м'яких тканин, личинка занурює в них голову і тепер уже не вийме її до тих пір, поки не з'їсть усього господаря. Залежно від температури навколишнього ґрунту на це потрібно 5—12 днів. Причому поїдання личинки жука-носорога відбувається в суворо визначеній послідовності: спочатку поїдаються найменш важливі органи, такі, як м'язи, кров, жирове тіло, і тільки під кінець приходить черга найважливішої системи — нервової. У результаті паралізована личинка до самого останнього моменту залишається живою, а значить, і придатною як їжа.
Лялечка
Після того, як з жертвою покінчено, личинка сколії, яка встигла до того часу тричі перелиняти, відгороджується від залишків господаря сіточкою з павутини і починає плести кокон. На це йде ще кілька днів, а потім розвиток припиняється. Настає період спокою, в якому личинка оси перебуватиме всю холодну пору року. Тільки через півроку, у середині наступної весни, личинка перетвориться в лялечку, а ще через місяць з-під землі з'явиться на світ новонароджена доросла сколія.
Доросла сколія
Всі сколії — денні тварини. Ніч вони проводять, зарившись у підстилку, а як тільки пригріє сонце, вилазять і летять годуватися на квітучі рослини. У сколій немає довгого хобітка, і тому дістати нектар вони можуть тільки з квіток з неглибоким віночком — з айстрових, зонтичних рослин. Лише ґрунтовно підкріпившись і за умови, що температура повітря продовжує підвищуватися, самки сколій розпочинають пошуки господарів.
Охорона
Сколія-гігант була занесена до Червоної книги СРСР. Занесена до Червоної книги України. Фактори загрози або лімітування, а також зростання чиселності виду не з'ясовані.
Посилання
- Котенко А. Г., Єрмоленко В. М., Шешурак П. Н. Сколія-гігант // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 227.
- Сколія-гігант в Червоній книзі України [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Scolia maculata Skoliya gigant Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina Vespoidea Rodina Skoliyevi Scoliidae Rid Vid Skoliya gigant Binomialna nazva Megascolia maculata Drury 1773 Sinonimi Scolia maculata Drury 1773 Sphex maculata Drury 1773 Posilannya Vikishovishe Category Scolia maculata Vikividi Megascolia maculata EOL 3817833 Sko liya gigant Megascolia maculata vid komah ryadu Peretinchastokrilih PoshirennyaAreal ohoplyuye Pivdennu Yevropu Pivnichnu Afriku Kavkaz Zakavkazzya Zahidnu ta Serednyu Aziyu V Ukrayini traplyayetsya perevazhno na pivden vid liniyi Kiyiv Harkiv na Livoberezhnij Ukrayini znajdeno na pivnochi Chernigivskoyi oblasti a takozh v centri Kirovogradskoyi oblasti Teoretichno mozhna pripustiti sho areal skoliyi povinen buti shozhim z arealom yiyi gospodarya Odnak naspravdi poshirennya skoliyi giganta zbigayetsya z takim zhukiv nosorogiv tilki v pivdennih oblastyah Yevropi Skoliyi v cilomu tropichna grupa komah sho sformuvalasya v umovah zharkogo suhogo klimatu U holodnih gruntah yihni lichinki rozvivatisya ne mozhut navit za nayavnosti gospodarya Chiselnist zhukiv nosorogiv u ryadi misc stala dosit nizkoyu Ce oznachaye sho i skoliyi gigantu znajti yih bude ne prosto Morfologichni oznakiZabarvlennya skoliyi giganta yaskrave Na tili chornogo zabarvlennya komahi rizko vidilyayutsya zhovti plyami chotiri na cherevci i odne malenke na grudyah Spershu cyu osu nazivali zhovtoloboyu i same pid takim im yam vona vistupaye geroyineyu opovidan francuzkogo entomologa Zhana Anri Fabra yakij prisvyativ skoliyi odnu z glav svoyih entomologichnih spogadiv Skoliya gigiant ta dalekoshidna osa vespa mandarina ye najbilshimi sered peretinchastokrilih kolishnogo SRSR Okremi samki skolij gigantiv dosyagayut 4 4 5 sm dovzhini a yihni samci hocha i trishki dribnishe ale ne postupayutsya v rozmirah shershnyam i dzhmelyam Vidlyakuyucha zovnishnist skoliyi naspravdi tilki umovna Dlya lyudini yiyi otruta nabagato slabshe otruti inshih os Yak i v inshih peretinchastokrilih vona utvoryuyetsya za rahunok zlittya sekretiv troh cherevnih zaloz dvoh kislih i odniyeyi luzhnoyi Skoliya zastosovuye otrutu zovsim ne dlya ohoroni gnizda BiologiyaLichinka source source source source source source source source Skoliya v Odeskij oblasti Za sposobom zhittya dorosli osobini skolij fitofagi a lichinki parazitoyidi Lichinki skolij zhivlyatsya lichinkami zhukiv sho zhivut u grunti Shob stati dorosloyu osoyu lichinka skoliyi povinna z yisti lichinku gospodarya Dovgi shlyahi evolyuciyi peretvorili skolij v hizhakiv sho rozshukuyut zhertv dlya svoyih lichinok v tovshi gruntu abo pidstilki Odnochasno z yavilisya i specialni pristosuvannya dlya zhittya v comu nezvichnomu dlya os seredovishi Malo togo sho poshuki i viyavlennya gospodarya stali teper u bagato raziv vazhche Osoblivi trudnoshi vinikli z zneruhomlennyam yih Bilshist hizhih os pered vidkladannyam yajcya paralizuyut zhertvu vrazhayuchi otrutoyu yiyi nervovi centri Chim bilshe takih centriv tim bilshe ukoliv potribno vid osi Dlya skolij taka operaciya neprijnyatna lichinka gospodarya otochena shilnim seredovishem i bigati navkolo neyi vibirayuchi misce dlya nanesennya udariv nemozhlivo Vihid odin znajti takih gospodariv yakih mozhna zneruhomlyuvati yedinim udarom zhala Yak z yasuvav she Fabr sered bezlichi lichinok zhukiv yaki zhivut u grunti isnuye grupa nibi specialno stvorena dlya skolij Ce tak zvani plastinchatovusi zhuki Osnovni grudni j cherevni nervovi centri u yihnih lichinok ob yednani v odin vuzol a otzhe mozhut buti urazheni yedinim ukolom Skoliyi stali vidkladati yajcya na lichinok zhukiv nosorogiv i zhukiv oleniv Veliki do 10 sm u dovzhinu shozhi na lichinok hrushiv lichinki zhukiv nosorogiv zhivut u vologih bagatih peregnoyem miscyah napriklad u napivzgnilih pnyah u puhkih gruntah dibrov v kompostnih kupah Viyavivshi taku lichinku samka skoliyi zhalit yiyi v nizhnyu chastinu grudej Diya otruti proyavlyayetsya duzhe skoro i paralizovanij gospodar nazavzhdi vtrachaye zdatnist ruhatisya Dlya majbutnoyi lichinki skoliyi ce najvazhlivishe inakshe ruhi gospodarya prosto zitrut yiyi ob grunt Perekonavshis sho zhertva neruhoma skoliya vidkladaye na neyi krihitne yajce Yiyi novonarodzhena lichinka tezh duzhe mala lishe 2 mm u dovzhinu ale maye gostri gachki shelepi i ne zvolikayuchi pochinaye grizti nimi pokrivi svogo gospodarya Dobravshis do m yakih tkanin lichinka zanuryuye v nih golovu i teper uzhe ne vijme yiyi do tih pir poki ne z yist usogo gospodarya Zalezhno vid temperaturi navkolishnogo gruntu na ce potribno 5 12 dniv Prichomu poyidannya lichinki zhuka nosoroga vidbuvayetsya v suvoro viznachenij poslidovnosti spochatku poyidayutsya najmensh vazhlivi organi taki yak m yazi krov zhirove tilo i tilki pid kinec prihodit cherga najvazhlivishoyi sistemi nervovoyi U rezultati paralizovana lichinka do samogo ostannogo momentu zalishayetsya zhivoyu a znachit i pridatnoyu yak yizha Lyalechka Skoliya gigant Pislya togo yak z zhertvoyu pokincheno lichinka skoliyi yaka vstigla do togo chasu trichi perelinyati vidgorodzhuyetsya vid zalishkiv gospodarya sitochkoyu z pavutini i pochinaye plesti kokon Na ce jde she kilka dniv a potim rozvitok pripinyayetsya Nastaye period spokoyu v yakomu lichinka osi perebuvatime vsyu holodnu poru roku Tilki cherez pivroku u seredini nastupnoyi vesni lichinka peretvoritsya v lyalechku a she cherez misyac z pid zemli z yavitsya na svit novonarodzhena dorosla skoliya Dorosla skoliya Vsi skoliyi denni tvarini Nich voni provodyat zarivshis u pidstilku a yak tilki prigriye sonce vilazyat i letyat goduvatisya na kvituchi roslini U skolij nemaye dovgogo hobitka i tomu distati nektar voni mozhut tilki z kvitok z neglibokim vinochkom z ajstrovih zontichnih roslin Lishe gruntovno pidkripivshis i za umovi sho temperatura povitrya prodovzhuye pidvishuvatisya samki skolij rozpochinayut poshuki gospodariv OhoronaSkoliya gigant bula zanesena do Chervonoyi knigi SRSR Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Faktori zagrozi abo limituvannya a takozh zrostannya chiselnosti vidu ne z yasovani PosilannyaKotenko A G Yermolenko V M Sheshurak P N Skoliya gigant Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 227 Skoliya gigant v Chervonij knizi Ukrayini 27 travnya 2014 u Wayback Machine