Скелянська культура - археологічна культура мідної доби у степовій Україні.
Датується другою половиною V — початком IV тисячоріччям до н. е..
У становленні степового енеоліту скелянська культура відіграла вирішальну роль.
Скелянська культура є раннім періодом розвитку середньостогівсько-хвалинської культурної спільноти.
Дослідження
А. Л. Нечитайло об'єднує у східноєвропейську спільноту найдавніші енеолітичні поховання степової смуги, в межах якої виділяє декілька археологічних культур. Згодом Ю. Я. Рассамакін та Н. С. Котова запропонували називати їх скелянською культурою.
Поширення
У степовій Наддніпрянщині, Надозів’ї, водосточищі Сіверського Дінця та у Нижній Донщині.
Носії скелянської культури, відомі під назвою суворівської культурної групи (від пам'ятки біля Суворове), просунулися на захід до Буджацького степу й просочується далі на Балканський півострів до болград-алденьської культури.
Походження
Склалася на основі нижньодінської культури маріупольсько-сьєзженської культурно-історичної спільноти. На відміну від практики степовиків селитися у річкових заплавах починають освоювати водорозділи. Також змін зазнав ритуал поховання — замість колективних випростаних поховань вони влаштовують індивідуальні поховання під кам'яними чи земляними спорудами.
Пам'ятки
- Поселення Стрільча Скеля поблизу села Волоське на Дніпрі.
- IV шар Роздорського поселення на Нижньому Доні.
- Хутір Олександрія біля Богуславки над Осколом..
Могильники новоданилівського типу також відносять до скелянської культури. Проте Д. Я. Телегін, В. Г. Збенович, А. Л. Нечитайло вважають їх окремою Новоданилівською культурою. Серед найвідоміших новоданилівських могильників — Яма, Чаплі, Петро-Свистунове, Луганськ, Кривий Ріг.
Значна кількість металевих знарядь у похованнях новоданилівського типу. У Кривому Розі виявлено 2300 мідних намистин, багатовиткові скроневі кільця й браслети, шило, дві стрижнеподібні мідні заготовки та золота рурка.
Н. В. Риндіна виділила новоданилівський осередок металообробки, сировину для якого діставляли з Балкан. Вироби відливали в холодних ненагрітих ливарних формах, що не практикувалося в інших балканських металургійних регіонах.
Поховання
Поховання часто обгороджені камінням. Могили мали насип, або розташовувалися на підвищенні. Небіжчики орієнтовані на схід, покладені на спину, з підібганими ногами, колінами догори. Поховання густо засипані вохрою. У похованнях велика крем’яна (рідше обсидіанова) ножеподібна платівка, на попереку — разки перламутрових кружалець із мушлі. У деяких могилах велика кількість кременевих знарядь (ножі, сокири, вістря списів та стріл) та мідних прикрас (багатовиткові браслети, підвіски, намисто).
Завдяки контактам з Болград-Алденьською культурою та Трипіллям АНІ — ВІ скелянська культура увійшла до Балкано-Карпатської металургійної провінції, яка забезпечувала мідними виробами та сировиною населення енеолітичної Європи.
Археологи вважають можливе агресивне відношення носіїв скелянської культури, як одну з причин розпаду, вкупі з культурою Болград-Алдень культурно-історичної спільноти — Гумельниця — Караново VI. Можливо саме від цієї потужної сили степовиків Кукутені-Трипілля відкоригувало напрям колонізації на північний схід, у бік Поросся.
Господарство
Розведення овець, кіз, великої рогатої худоби. Для захисту худоби використовували собак. Значне місце відігравало мисливство (олень, кабан), рибальство та збиральництво.
Вироби
Більшість знарядь праці виготовляли з кременю та каменю. Використовувалися поклади мінералів уздовж Сіверського Дінця.
Крем’яні вироби
Відомі скарби крем’яних виробів: Гончарівський, Королівський, Огрінський. З кременю виготовляли довгасті ножеподібні платівки, вістря списів, проколки, скребки, плоскі сокири, свердла тощо. Серед крем’яних відходів - нуклеуси.
Кам’яні вироби
З кам’яних виробів численні плоскі сокири, а також широко відомі у світі кінноголові скіпетри.
Кінноголові скіпетри
Широко відомі зооморфні (кінноголові) скіпетри з каменю.
Скіпетри набули поширення від Південного Уралу та Північного Кавказу до Карпат і Родоп, хоча виготовлення їх безсумнівно пов’язане зі скелянською культурою. На скіпетрах зображали коня.
Скіпетри поділяють на плоскі й провушні, та на умовні і реалістичні. Серед реалістичних — Суворівський скіпетр з Суворове-ІІ Одеської області та скіпетр з міста Марганець Дніпропетровської області.
Гончарство
Посуд скелянської культури мав відігнуті назовні вінця, плавку шийку та яйцеподібний тулуб. Оздоблювали вінця, шийку та плічка комбінаціями відбитків гребінки на мушлі. До керамічного замісу додавали домішку товченої мушлі. Цей технологічний прийом був запозичений від степовиків трипільцями, що експортували скелянцям високоякісний столовий посуд.
Характерна для ямної культури гостродонна кераміка вказує на розвиток скелянської культури зокрема та середньостогівсько-хвалинської культурної спільноти у її напрямку. Серед розбіжностей з керамікою трипільської культури відзначають відсутність плоского дна та порівняно бідна кераміка.
Інші вироби
Знаки влади (клейноди):
- булава з двома виступами з скелянського поховання №24 Маріупольського могильника;
- дерев’яний скіпетр варненського типу з Кривого Рогу, реконструйований за золотою руркою;
- рогові скіпетри.
Знаряддя праці, амулети та прикраси з кістки, рогу, ікол вепрів, мушель.
Джерела
- Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skelyanska kultura arheologichna kultura midnoyi dobi u stepovij Ukrayini Skelyanska kultura 4 tisyachorichchya do R H Datuyetsya drugoyu polovinoyu V pochatkom IV tisyachorichchyam do n e U stanovlenni stepovogo eneolitu skelyanska kultura vidigrala virishalnu rol Skelyanska kultura ye rannim periodom rozvitku serednostogivsko hvalinskoyi kulturnoyi spilnoti DoslidzhennyaA L Nechitajlo ob yednuye u shidnoyevropejsku spilnotu najdavnishi eneolitichni pohovannya stepovoyi smugi v mezhah yakoyi vidilyaye dekilka arheologichnih kultur Zgodom Yu Ya Rassamakin ta N S Kotova zaproponuvali nazivati yih skelyanskoyu kulturoyu PoshirennyaU stepovij Naddnipryanshini Nadoziv yi vodostochishi Siverskogo Dincya ta u Nizhnij Donshini Nosiyi skelyanskoyi kulturi vidomi pid nazvoyu suvorivskoyi kulturnoyi grupi vid pam yatki bilya Suvorove prosunulisya na zahid do Budzhackogo stepu j prosochuyetsya dali na Balkanskij pivostriv do bolgrad aldenskoyi kulturi PohodzhennyaSklalasya na osnovi nizhnodinskoyi kulturi mariupolsko syezzhenskoyi kulturno istorichnoyi spilnoti Na vidminu vid praktiki stepovikiv selitisya u richkovih zaplavah pochinayut osvoyuvati vodorozdili Takozh zmin zaznav ritual pohovannya zamist kolektivnih viprostanih pohovan voni vlashtovuyut individualni pohovannya pid kam yanimi chi zemlyanimi sporudami Pam yatkiPoselennya Strilcha Skelya poblizu sela Voloske na Dnipri IV shar Rozdorskogo poselennya na Nizhnomu Doni Hutir Oleksandriya bilya Boguslavki nad Oskolom Novodanilivska kulturaMogilniki novodanilivskogo tipu takozh vidnosyat do skelyanskoyi kulturi Prote D Ya Telegin V G Zbenovich A L Nechitajlo vvazhayut yih okremoyu Novodanilivskoyu kulturoyu Sered najvidomishih novodanilivskih mogilnikiv Yama Chapli Petro Svistunove Lugansk Krivij Rig Znachna kilkist metalevih znaryad u pohovannyah novodanilivskogo tipu U Krivomu Rozi viyavleno 2300 midnih namistin bagatovitkovi skronevi kilcya j brasleti shilo dvi strizhnepodibni midni zagotovki ta zolota rurka N V Rindina vidilila novodanilivskij oseredok metaloobrobki sirovinu dlya yakogo distavlyali z Balkan Virobi vidlivali v holodnih nenagritih livarnih formah sho ne praktikuvalosya v inshih balkanskih metalurgijnih regionah PohovannyaPohovannya chasto obgorodzheni kaminnyam Mogili mali nasip abo roztashovuvalisya na pidvishenni Nebizhchiki oriyentovani na shid pokladeni na spinu z pidibganimi nogami kolinami dogori Pohovannya gusto zasipani vohroyu U pohovannyah velika krem yana ridshe obsidianova nozhepodibna plativka na popereku razki perlamutrovih kruzhalec iz mushli U deyakih mogilah velika kilkist kremenevih znaryad nozhi sokiri vistrya spisiv ta stril ta midnih prikras bagatovitkovi brasleti pidviski namisto Zavdyaki kontaktam z Bolgrad Aldenskoyu kulturoyu ta Tripillyam ANI VI skelyanska kultura uvijshla do Balkano Karpatskoyi metalurgijnoyi provinciyi yaka zabezpechuvala midnimi virobami ta sirovinoyu naselennya eneolitichnoyi Yevropi Arheologi vvazhayut mozhlive agresivne vidnoshennya nosiyiv skelyanskoyi kulturi yak odnu z prichin rozpadu vkupi z kulturoyu Bolgrad Alden kulturno istorichnoyi spilnoti Gumelnicya Karanovo VI Mozhlivo same vid ciyeyi potuzhnoyi sili stepovikiv Kukuteni Tripillya vidkoriguvalo napryam kolonizaciyi na pivnichnij shid u bik Porossya GospodarstvoRozvedennya ovec kiz velikoyi rogatoyi hudobi Dlya zahistu hudobi vikoristovuvali sobak Znachne misce vidigravalo mislivstvo olen kaban ribalstvo ta zbiralnictvo VirobiBilshist znaryad praci vigotovlyali z kremenyu ta kamenyu Vikoristovuvalisya pokladi mineraliv uzdovzh Siverskogo Dincya Krem yani virobi Vidomi skarbi krem yanih virobiv Goncharivskij Korolivskij Ogrinskij Z kremenyu vigotovlyali dovgasti nozhepodibni plativki vistrya spisiv prokolki skrebki ploski sokiri sverdla tosho Sered krem yanih vidhodiv nukleusi Kam yani virobi Z kam yanih virobiv chislenni ploski sokiri a takozh shiroko vidomi u sviti kinnogolovi skipetri Kinnogolovi skipetri Shiroko vidomi zoomorfni kinnogolovi skipetri z kamenyu Skipetri nabuli poshirennya vid Pivdennogo Uralu ta Pivnichnogo Kavkazu do Karpat i Rodop hocha vigotovlennya yih bezsumnivno pov yazane zi skelyanskoyu kulturoyu Na skipetrah zobrazhali konya Skipetri podilyayut na ploski j provushni ta na umovni i realistichni Sered realistichnih Suvorivskij skipetr z Suvorove II Odeskoyi oblasti ta skipetr z mista Marganec Dnipropetrovskoyi oblasti Goncharstvo Posud skelyanskoyi kulturi mav vidignuti nazovni vincya plavku shijku ta yajcepodibnij tulub Ozdoblyuvali vincya shijku ta plichka kombinaciyami vidbitkiv grebinki na mushli Do keramichnogo zamisu dodavali domishku tovchenoyi mushli Cej tehnologichnij prijom buv zapozichenij vid stepovikiv tripilcyami sho eksportuvali skelyancyam visokoyakisnij stolovij posud Harakterna dlya yamnoyi kulturi gostrodonna keramika vkazuye na rozvitok skelyanskoyi kulturi zokrema ta serednostogivsko hvalinskoyi kulturnoyi spilnoti u yiyi napryamku Sered rozbizhnostej z keramikoyu tripilskoyi kulturi vidznachayut vidsutnist ploskogo dna ta porivnyano bidna keramika Inshi virobi Znaki vladi klejnodi bulava z dvoma vistupami z skelyanskogo pohovannya 24 Mariupolskogo mogilnika derev yanij skipetr varnenskogo tipu z Krivogo Rogu rekonstrujovanij za zolotoyu rurkoyu rogovi skipetri Znaryaddya praci amuleti ta prikrasi z kistki rogu ikol vepriv mushel DzherelaArheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar V V Otroshenko K Bunyatyan R V Terpilovskij za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s 966 06 0394 0