Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яна доба
Первісні люди на території сучасного Криворіжжя з'явилися ще за кам'яної доби. Про це свідчать гостроконечник, знайдений при розкопках у селі Радіонівка, сокири, виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.
Знахідки поселення й майстерні у у колишньому Верньодніпровському повіті біля Кривого Рогу, що увійшли до «Каталогу колекції старожитностей А. Н. Поля» були подаровані Одеській спілці історії та старожитностей. Велика колекція четвертинної фауни, включала 88 предметів - вістря, ножи, фрагмент дротика.
Мідна доба
В одному з курганів, розкопаних на лівому березі річки Інгулець до жовтневого перевороту 1917 року, виявлено посудину з відмуленої глини з вушками, що належить до пам'яток Трипільської культури.
Бронзова доба
Розвиненішими були племена так званої катакомбної культури, які з'явилися на території Криворіжжя в першій половині II тисячоліття до Р. Х. Вони займалися переважно скотарством. У XV—XII століттях до Р. Х. з'являються скотарсько-землеробські племена зрубної культури, важлива роль у господарській діяльності яких належить саме землеробству. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до Р. Х. на території всього Придніпров'я з'являються вироби з заліза. Особливого поширення вони набули в Північному Причорномор'ї, де з'явилися у VII ст. до Р. Х. кочові скіфські племена.
Залізна доба
У IX—VII століттях до Р. Х. на Криворіжжі жили кімерійці.
У II ст. після Р. Х. в степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили сармати. Археологічні дослідження доводять наявність торговельних зв'язків між сарматами, які населяли в той час цю територію, і стародавніми греками, зокрема з островом Родос, розташованому в східній частині Середземномор'я. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої черняхівської культури. Найвідомішими похованнями того періоду є поховання біля Христофорівки.
Раннє середньовіччя
На початку н. е. Причорномор'я населяли землеробські племена — слов'яни (анти), що залишили пам'ятки пеньківської культури. Південні околиці східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.
У IX—XII ст. на східнослов'янських землях існувала вже могутня держава — Русь. У період феодальної роздробленості територія сучасного Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, називалося Диким полем. У цей історичний період ця територія була майже не заселена.
Примітки
- . ru.museum.dp.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- Реєстр пам'яток трипільської культури — Дніпропетровська область. Портал Косівщини. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- У Кривому Розі виявлені унікальні археологічні знахідки епохи сарматів (рос.) . kri.com.ua. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yana dobaKam yana baba u Krivomu Rozi Pervisni lyudi na teritoriyi suchasnogo Krivorizhzhya z yavilisya she za kam yanoyi dobi Pro ce svidchat gostrokonechnik znajdenij pri rozkopkah u seli Radionivka sokiri viyavleni v mizhrichchyah Saksagani ta Ingulcya Znahidki poselennya j majsterni u u kolishnomu Vernodniprovskomu poviti bilya Krivogo Rogu sho uvijshli do Katalogu kolekciyi starozhitnostej A N Polya buli podarovani Odeskij spilci istoriyi ta starozhitnostej Velika kolekciya chetvertinnoyi fauni vklyuchala 88 predmetiv vistrya nozhi fragment drotika Midna dobaV odnomu z kurganiv rozkopanih na livomu berezi richki Ingulec do zhovtnevogo perevorotu 1917 roku viyavleno posudinu z vidmulenoyi glini z vushkami sho nalezhit do pam yatok Tripilskoyi kulturi Bronzova dobaRozvinenishimi buli plemena tak zvanoyi katakombnoyi kulturi yaki z yavilisya na teritoriyi Krivorizhzhya v pershij polovini II tisyacholittya do R H Voni zajmalisya perevazhno skotarstvom U XV XII stolittyah do R H z yavlyayutsya skotarsko zemlerobski plemena zrubnoyi kulturi vazhliva rol u gospodarskij diyalnosti yakih nalezhit same zemlerobstvu Dosyagaye rozkvitu v cej period i bronzovo livarne remeslo A na pochatku I tisyacholittya do R H na teritoriyi vsogo Pridniprov ya z yavlyayutsya virobi z zaliza Osoblivogo poshirennya voni nabuli v Pivnichnomu Prichornomor yi de z yavilisya u VII st do R H kochovi skifski plemena Zalizna dobaU IX VII stolittyah do R H na Krivorizhzhi zhili kimerijci U II st pislya R H v stepi Krivorizhzhya zi svoyimi stadami rushili sarmati Arheologichni doslidzhennya dovodyat nayavnist torgovelnih zv yazkiv mizh sarmatami yaki naselyali v toj chas cyu teritoriyu i starodavnimi grekami zokrema z ostrovom Rodos roztashovanomu v shidnij chastini Seredzemnomor ya Na teritoriyi suchasnogo Krivorizhzhya znajdeno takozh poselennya skotariv ta zemlerobiv tak zvanoyi chernyahivskoyi kulturi Najvidomishimi pohovannyami togo periodu ye pohovannya bilya Hristoforivki Rannye serednovichchyaNa pochatku n e Prichornomor ya naselyali zemlerobski plemena slov yani anti sho zalishili pam yatki penkivskoyi kulturi Pivdenni okolici shidnoslov yanskih zemel zajmali teritoriyu yaku zajmaye nini Krivorizhzhya U IX XII st na shidnoslov yanskih zemlyah isnuvala vzhe mogutnya derzhava Rus U period feodalnoyi rozdroblenosti teritoriya suchasnogo Krivorizhzhya yak i vse Pivdenne Prichornomor ya nazivalosya Dikim polem U cej istorichnij period cya teritoriya bula majzhe ne zaselena Kurgan Lyahova mogilaPrimitki ru museum dp ua ru RU Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2018 Reyestr pam yatok tripilskoyi kulturi Dnipropetrovska oblast Portal Kosivshini Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015 U Krivomu Rozi viyavleni unikalni arheologichni znahidki epohi sarmativ ros kri com ua Arhiv originalu za 30 travnya 2015 Procitovano 30 travnya 2015