Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сирійське письмо — письмо сирійської мови, що розвинулося на основі арамейської абетки близько I століття нової ери. Сирійська абетка складається з 22 літер, що мають свої відповідники в арамейській. Характер письма курсивний. Напрямок письма — справа наліво. У сирійському письмі немає заголовних літер, тобто, перша літера в реченні не відрізняється від подальших літер за розміром, власні імена (географічні назви, імена людей) пишуться з великої літери.
| Сирійське письмо | |
| Дата створення / заснування | 1 |
|---|---|
 | |
| Відомий під іменем | Syriac[1] і syriaque[1] |
| Названо на честь | Сирія |
| Країна |  Сирія |
| Ґрунтується на | арамейське письмо |
| Мова твору або назви | арамейська мова, сирійська мова, d, d, d, d, d, малаялам, арабська і согдійська мова |
| Напрямок письма | d[2][3] |
| Діапазон Unicode | U+0700-074F[4][3] і U+0860-086F[3] |
 Сирійське письмо у Вікісховищі | |
| 'Ālap̄ | Bēṯ | Gāmal | Dālaṯ | Hē | W āw | Zayn | Ḥēṯ | Ṭēṯ | Yōḏ | Kāp̄ |
| ܐ | ܒ | ܓ | ܕ | ܗ | ܘ | ܙ | ܚ | ܛ | ܝ | ܟ ܟ |
| ܟ | ||||||||||
| Lāmaḏ | Mīm | Nūn | Semkaṯ | 'Ē | Pē | Ṣāḏē | Qōp̄ | Rēš | Šīn | Taw |
| ܠ | ܡ ܡ | ܢ ܢ | ܣ | ܥ | ܦ | ܨ | ܩ | ܪ | ܫ | ܬ |
| ܡ | ܢ |
Варіанти письма
Той вигляд письма, яким написані особливо древні рукописи (до кінця V століття), відомий під назвою естрангело (ʔesṭrangelå < грец. στρογγύλη ' кругле '). Написи письмом естрангело відомі з монументальної епіграфіки I століття н. е. з Осроени. Після поділу сирійської церкви на несторіанців та яковитів у кожної з цих двох груп виробився свій тип шрифту.
Східносирійський («несторіанський», «халдейський» або «ассирійський») шрифт з'явився на початку VII ст. Сирійською його називають madnḥāyā (мадинхайя, букв. 'Східний'). За виглядом східносирійський шрифт ближче до естрангело, ніж західносирійський.
Західносирійський («яковитський» або «маронітський») шрифт відомий з кінця VIII ст. в рукописній книжкової традиції. Західносирійською він називається серто (букв. ' риска, літера'), від serṭo pšiṭo простий/звичайний шрифт. Дані палеографіки показують, що серто походить з курсиву, засвідченому в документах на пергаменті з Едеси початку III століття.
Літери позначають лише приголосні. Наприкінці VII або початку VIII століття було складено дві системи значків для голосних. На сході вживалася система точок частково над літерами, а частково під ними для позначення восьми голосних — 4 довгих і 4 коротких. Тоді як на заході, у яковитів, для цієї мети вживалися дещо видозмінені маленькі грецькі літери, які ставилися або над літерами, або під ними; так позначалося 5 голосних.
1 Після Dālaṯ ' ' або Rēš, Ālap̄ зазвичай має звичайну форму, а не кінцеву.
Лігатури
| Найменування | естрангело (класичне) | Мадинхайя (східне) | Юнікод | Опис | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Звичайна форма | Кінцева зі з'єднанням | Кінцева без з'єднання | Звичайна Форма | Кінцева зі з'єднанням | Кінцева без з'єднання | |||
 |  | араб. Lāmaḏ і ' Ālap̄ об'єднані в кінці слова | ||||||
 |   |  |  / | Taw і ' Ālap̄ об'єднані в кінці слова | ||||
 | Hē and Yōḏ об'єднані в кінці слова | |||||||
Примітки
- https://www.unicode.org/iso15924/iso15924-codes.html
- http://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch09.pdf
- https://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch09.pdf
- https://www.unicode.org/charts/PDF/U0700.pdf
- Britannica - Syriac alphabet. Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
Див. також
Література
- Coakley, J. F. (2002). Robinson's paradigms and exercises in Syriac grammar (5th ed.). Oxford University Press. .
- Hatch, William (1946). An album of dated Syriac manuscripts. Boston: The American Academy of Arts and Sciences, reprinted in 2002 by Gorgias Press. .
- Michaelis, Ioannis Davidis (1784). Grammatica Syriaca.
- Eberhard Nestle (1888). Syrische Grammatik mit Litteratur, Chrestomathie und Glossar. Berlin: H. Reuther's Verlagsbuchhandlung. [translated to English as Syriac grammar with bibliography, chrestomathy and glossary, by R. S. Kennedy. London: Williams & Norgate 1889].
- Theodor Nöldeke and Julius Euting (1880). Kurzgefasste syrische Grammatik. Leipzig: T.O. Weigel. [translated to English as Compendious Syriac Grammar, by James A. Crichton. London: Williams & Norgate 1904. 2003 edition: ].
- Phillips, George (1866). A Syriac grammar. Cambridge: Deighton, Bell, & Co.; London: Bell & Daldy.
- Robinson, Theodore Henry (1915). Paradigms and exercises in Syriac grammar. Oxford University Press. .
- Rudder, Joshua. Learn to Write Aramaic: A Step-by-Step Approach to the Historical & Modern Scripts. n.p.: CreateSpace Independent Publishing Platform, 2011. 220 pp. Includes the Estrangela (pp. 59-113), Madnhaya (pp. 191-206), and the Western Serto (pp. 173-190) scripts.
- Thackston, Wheeler M. (1999). Introduction to Syriac. Bethesda, MD: Ibex Publishers, Inc. .
- Дирингер Д, Алфавит. — М.: Едиториал УРСС, 2004.
- Фридрих І. История письма. — М.: Едиториал УРСС, 2004.
Посилання
- Сирійське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 454. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сирійське письмо |
- The Syriac alphabet
- Unicode Entity Codes for the Syriac Script[недоступне посилання з липня 2019]
- How to write Aramaic - learn the Syriac cursive scripts
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirijske pismo pismo sirijskoyi movi sho rozvinulosya na osnovi aramejskoyi abetki blizko I stolittya novoyi eri Sirijska abetka skladayetsya z 22 liter sho mayut svoyi vidpovidniki v aramejskij Harakter pisma kursivnij Napryamok pisma sprava nalivo U sirijskomu pismi nemaye zagolovnih liter tobto persha litera v rechenni ne vidriznyayetsya vid podalshih liter za rozmirom vlasni imena geografichni nazvi imena lyudej pishutsya z velikoyi literi Sirijske pismoData stvorennya zasnuvannya1Vidomij pid imenemSyriac 1 i syriaque 1 Nazvano na chestSiriyaKrayina SiriyaGruntuyetsya naaramejske pismoMova tvoru abo nazviaramejska mova sirijska mova d d d d d malayalam arabska i sogdijska movaNapryamok pismad 2 3 Diapazon UnicodeU 0700 074F 4 3 i U 0860 086F 3 Sirijske pismo u VikishovishiSirijskij rukopis z gori Sinaj Yegipet 11 stolittyaDavnye sirijske pismo estrangelo Alap Beṯ Gamal Dalaṯ He W aw Zayn Ḥ eṯ Ṭ eṯ Yōḏ Kap ܐ ܒ ܓ ܕ ܗ ܘ ܙ ܚ ܛ ܝ ܟ ܟܟLamaḏ Mim Nun Semkaṯ E Pe Ṣ aḏ e Qōp Res Sin Tawܠ ܡ ܡ ܢ ܢ ܣ ܥ ܦ ܨ ܩ ܪ ܫ ܬܡ ܢVarianti pismaToj viglyad pisma yakim napisani osoblivo drevni rukopisi do kincya V stolittya vidomij pid nazvoyu estrangelo ʔesṭrangela lt grec stroggylh krugle Napisi pismom estrangelo vidomi z monumentalnoyi epigrafiki I stolittya n e z Osroeni Pislya podilu sirijskoyi cerkvi na nestorianciv ta yakovitiv u kozhnoyi z cih dvoh grup virobivsya svij tip shriftu Shidnosirijskij nestorianskij haldejskij abo assirijskij shrift z yavivsya na pochatku VII st Sirijskoyu jogo nazivayut madnḥaya madinhajya bukv Shidnij Za viglyadom shidnosirijskij shrift blizhche do estrangelo nizh zahidnosirijskij Zahidnosirijskij yakovitskij abo maronitskij shrift vidomij z kincya VIII st v rukopisnij knizhkovoyi tradiciyi Zahidnosirijskoyu vin nazivayetsya serto bukv riska litera vid serṭo psiṭo prostij zvichajnij shrift Dani paleografiki pokazuyut sho serto pohodit z kursivu zasvidchenomu v dokumentah na pergamenti z Edesi pochatku III stolittya Literi poznachayut lishe prigolosni Naprikinci VII abo pochatku VIII stolittya bulo skladeno dvi sistemi znachkiv dlya golosnih Na shodi vzhivalasya sistema tochok chastkovo nad literami a chastkovo pid nimi dlya poznachennya vosmi golosnih 4 dovgih i 4 korotkih Todi yak na zahodi u yakovitiv dlya ciyeyi meti vzhivalisya desho vidozmineni malenki grecki literi yaki stavilisya abo nad literami abo pid nimi tak poznachalosya 5 golosnih Bukva estrangelo klasichne pismo Madinhajya shidnosirijske pismo Yunikod Chislo VimovaZvichajna forma Kinceva zi z yednannyam Kinceva bez z yednannya Zvichajna Forma Kinceva zi z yednannyam Kinceva bez z yednannya Alap 1 ܐ 1 ʔ gortanne zimknennya abo ne vimovlyayetsyaBeṯ ܒ 2 zhorstkij b dzvinkij gubno gubnij prorivnij m yakij v abo w dzvinkij gubno m yakopidnebinnij aproksimant Gamal ܓ 3 zhorstkij g dzvinkij m yakopidnebinnij prorivnij m yakij ɣ dzvinkij m yakopidnebinnij frikativnij Dalaṯ ܕ 4 zhorstkij d dzvinkij yasennij prorivnij m yakij d dzvinkij zubnij shilinnij prigolosnij He ܗ 5 h gluhij gortannij frikativnij Waw ܘ 6 prigolosni w dzvinkij labiovelyarnij aproksimant Matres lekcionis u ogublenij golosnij zadnogo ryadu visokogo pidnesennya abo o ogublenij golosnij zadnogo ryadu visoko serednogo pidnesennya Zayn ܙ 7 z Ḥeṯ ܚ 8 ħ x gluhij velyarnij frikativnij abo x gluhij yazichkovij frikativnij Ṭeṯ ܛ 9 tˁ gluhij yasennij prorivnij Yōḏ ܝ 10 prigolosni j palatalnij aproksimant Matres lekcionis i neogublenij golosnij perednogo ryadu visokogo pidnesennya abo e neogublenij golosnij perednogo ryadu visoko serednogo pidnesennya Kap ܟ 20 zhorstkij k gluhij m yakopidnebinnij prorivnij m yakij x dzvinkij m yakopidnebinnij prorivnij Lamaḏ ܠ 30 l Mim ܡ 40 m gubno gubnij nosovij prigolosnij Nun ܢ 50 n yasennij nosovij prigolosnij Semkaṯ ܣ ܤ 60 s gluhij yasennij frikativnij E ܥ 70 ʕ dzvinkij glotkovij frikativnij Pe ܦ 80 zhorstkij p gluhij gubno gubnij prorivnij m yakij f abo w dzvinkij gubno m yakopidnebinnij aproksimant Ṣaḏe ܨ 90 sˁ gluhij yasennij frikativnij Qōp ܩ 100 q Res ܪ 200 r Sin ܫ 300 ʃ gluhij zayasennij frikativnij Taw ܬ 400 zhorstkij t gluhij yasennij prorivnij m yakij 8 gluhij zubnij frikativnij 1 Pislya Dalaṯ aboRes Alap zazvichaj maye zvichajnu formu a ne kincevu Ligaturi Najmenuvannya estrangelo klasichne Madinhajya shidne Yunikod OpisZvichajna forma Kinceva zi z yednannyam Kinceva bez z yednannya Zvichajna Forma Kinceva zi z yednannyam Kinceva bez z yednannya arab Lamaḏ i Alap ob yednani v kinci slova Taw i Alap ob yednani v kinci slova He and Yōḏ ob yednani v kinci slovaPrimitkihttps www unicode org iso15924 iso15924 codes html http www unicode org versions Unicode13 0 0 ch09 pdf https www unicode org versions Unicode13 0 0 ch09 pdf https www unicode org charts PDF U0700 pdf Britannica Syriac alphabet Encyclopaedia Britannica Online Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 16 chervnya 2012 Div takozhLiteraturaCoakley J F 2002 Robinson s paradigms and exercises in Syriac grammar 5th ed Oxford University Press ISBN 978 0 19 926129 1 Hatch William 1946 An album of dated Syriac manuscripts Boston The American Academy of Arts and Sciences reprinted in 2002 by Gorgias Press ISBN 1 931956 53 7 Michaelis Ioannis Davidis 1784 Grammatica Syriaca Eberhard Nestle 1888 Syrische Grammatik mit Litteratur Chrestomathie und Glossar Berlin H Reuther s Verlagsbuchhandlung translated to English as Syriac grammar with bibliography chrestomathy and glossary by R S Kennedy London Williams amp Norgate 1889 Theodor Noldeke and Julius Euting 1880 Kurzgefasste syrische Grammatik Leipzig T O Weigel translated to English as Compendious Syriac Grammar by James A Crichton London Williams amp Norgate 1904 2003 edition ISBN 1 57506 050 7 Phillips George 1866 A Syriac grammar Cambridge Deighton Bell amp Co London Bell amp Daldy Robinson Theodore Henry 1915 Paradigms and exercises in Syriac grammar Oxford University Press ISBN 0 19 926129 6 Rudder Joshua Learn to Write Aramaic A Step by Step Approach to the Historical amp Modern Scripts n p CreateSpace Independent Publishing Platform 2011 220 pp ISBN 978 1461021421 Includes the Estrangela pp 59 113 Madnhaya pp 191 206 and the Western Serto pp 173 190 scripts Thackston Wheeler M 1999 Introduction to Syriac Bethesda MD Ibex Publishers Inc ISBN 0 936347 98 8 Diringer D Alfavit M Editorial URSS 2004 Fridrih I Istoriya pisma M Editorial URSS 2004 PosilannyaSirijske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 454 ISBN 978 966 439 921 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sirijske pismoThe Syriac alphabet Unicode Entity Codes for the Syriac Script nedostupne posilannya z lipnya 2019 How to write Aramaic learn the Syriac cursive scripts