Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Синьга | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Melanitta nigra (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 Ареал M. nigra Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Синьга́ (Melanitta nigra) — вид водоплавних птахів родини Качкових, що гніздиться на півночі Євразії. В Україні рідкісний залітний взимку.
Морфологічні ознаки
Качка середнього розміру. Маса тіла 0,9-1,6 кг, довжина тіла 44-54 см, розмах крил 79-90 см. Дорослий самець у шлюбному вбранні чорний, з металічним полиском; дзьоб чорний, зі здуттям на основі верхньої щелепи і яскраво-жовтою плямою; ноги чорні; райдужна оболонка ока темно-коричнева; у позашлюбному оперенні металічний полиск відсутній. Доросла самка бура, зі світло-сірими щоками, горлом та боками шиї; дзьоб бурий, майже без здуття на основі. Молодий птах подібний до дорослої самки, але світліший; груди і черево білуваті.
Від турпана відрізняється відсутністю білого «дзеркальця», а дорослий самець — також темно-коричневою райдужною оболонкою ока і чорними ногами; доросла самка від дорослої самки турпана — світлими щоками і шиєю, від дорослої самки і молодого птаха червонодзьобої черні — формою та кольором дзьоба.
Поведінка та її особливості
Літає швидко і маневрово, з характерним свистом крил; добре плаває і пірнає, перед тим, як пірнути, трохи підстрибує над водою з притиснутими до тулуба крилами; з води злітає важко. Досить часто видає звуки: у самця — свист «пііу», з частим повторенням; у самки — хрипке кахкання.
Поширення
Євразія від Скандинавії на сході до дельти Лени, верхів'я Хатанги, верхньої течії Підкам'яної Тунгуски. На півночі Європи до арктичного узбережжя, на Ямалі до 71-ї паралелі, в долині Єнісею до 72-ї паралелі, на східному Таймирі до 75-ї паралелі, до дельти Лени. На південь ареал в європейській частині Росії проходить приблизно по 65-й паралелі, в Західному Сибіру до 64-ї паралелі, до басейну верхнього Вілюя. Острови: Ісландія, Британські, Шпіцберген, Ведмежий, , Сааремаа, ймовірно Колгуєв, Вайгач та південний острів Нової Землі.
Синьга кочуючий або перелітний вид. Переміщення на місця зимівлі тривають у вересні — жовтні. Восени птахи летять мало, більшу частину відстані долаючи поступово морем. Навесні здійснюють перельоти над морем.
Зимує синьга на незамерзаючих морських акваторіях біля північного узбережжя материків, найбільші скупченні відомі на Балтиці, в Північному морі. На Каспії, Чорному морі зимують поодинокі птахи.
Чисельність
Світову популяцію оцінюють в 1,6 млн особин, з яких близько 1 млн — статевозрілі птахи, що складають близько 2/3 від всієї популяції. Чисельність в Європі оцінена в 100–130 тис. пар, зимує понад 610 тис. особин.
Річний цикл
Моногам, статева зрілість настає у 2 роки. До місць гніздування прилітає з березня по червень. Гніздиться біля річок із повільною течією, озер та ставків, розташованих в лісотундрі або в тундрі. В тайзі гніздиться на мохових болотах. Відомі також поселення на островах у морі та морському узбережжі. Гнізда складаються з рослинного матеріалу, синьга їх розміщує біля самої води під кущем або серед трави. У гніздах з повною кладкою яєць багато пуху, який утворює валик навколо самки і закриває яйця на час її відсутності. Гніздовий період розтягнутий з березня по червень. Повна кладка складається з 6-9 бурувато-зелених яєць. Пташенята вилуплюються через 27-31 день. Відразу після народження виводок слідує за самкою до води. Через 40-45 днів вони стають самостійними. Самці вже у червні залишають місця гніздування та повертаються на море для линяння.
Поза періодом розмноження синьга тримається зграями на відкритій воді.
Линяння відбувається двічі на рік. Повне линяють у самців відбувається протягом серпня — вересня, інколи розтягується до зимівлі. Линяння самок розпочинається після підйому на крило молодих птахів. Друге, передшлюбне линяння у птахів обох статей (змінюються стернові пера та контурні) припадає на березень — квітень.
Живлення
Синьга живиться переважно молюсками (зокрема, мідіями), а також дрібними ракоподібними, личинками комах (бабок, хірономід). У прісних водоймах основу здобичі складають комахи та дрібна риба. Чудово плаває та пірнає, під водою грібні рухи здійснює крилами. Їжу здобуває пірнаючи під водою, при цьому птах може досягати глибини до 30 м.
Значення та охорона
У місцях масової концентрації синьга є , особливо під час осінньої міграції.
Основними загрозами для виду є виливи нафти у водойми, чинник турбування з боку швидкісних кораблів та поромів на місцях зимівлі, евтрофікація водойм, розбудова мережі вітрових електростанцій, збирання яєць браконьєрами.
Синьга перебуває під охороною відповідно до Угоди AEWA.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International 2013. Melanitta nigra. In: IUCN 2014. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.1. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 25 June 2014.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Література
- Фауна України. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наукова думка, 1991. — 208 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Singa Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Merginae Rid Turpan Melanitta Vid Singa Binomialna nazva Melanitta nigra Linnaeus 1758 Areal M nigra Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Melanitta nigra Vikividi Category Melanitta nigra EOL 1048998 ITIS 175171 MSOP 22724879 NCBI 198027 Fossilworks 83456 Singa Melanitta nigra vid vodoplavnih ptahiv rodini Kachkovih sho gnizditsya na pivnochi Yevraziyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vzimku Morfologichni oznakiKachka serednogo rozmiru Masa tila 0 9 1 6 kg dovzhina tila 44 54 sm rozmah kril 79 90 sm Doroslij samec u shlyubnomu vbranni chornij z metalichnim poliskom dzob chornij zi zduttyam na osnovi verhnoyi shelepi i yaskravo zhovtoyu plyamoyu nogi chorni rajduzhna obolonka oka temno korichneva u pozashlyubnomu operenni metalichnij polisk vidsutnij Dorosla samka bura zi svitlo sirimi shokami gorlom ta bokami shiyi dzob burij majzhe bez zduttya na osnovi Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale svitlishij grudi i cherevo biluvati Vid turpana vidriznyayetsya vidsutnistyu bilogo dzerkalcya a doroslij samec takozh temno korichnevoyu rajduzhnoyu obolonkoyu oka i chornimi nogami dorosla samka vid dorosloyi samki turpana svitlimi shokami i shiyeyu vid dorosloyi samki i molodogo ptaha chervonodzoboyi cherni formoyu ta kolorom dzoba Povedinka ta yiyi osoblivostiLitaye shvidko i manevrovo z harakternim svistom kril dobre plavaye i pirnaye pered tim yak pirnuti trohi pidstribuye nad vodoyu z pritisnutimi do tuluba krilami z vodi zlitaye vazhko Dosit chasto vidaye zvuki u samcya svist piiu z chastim povtorennyam u samki hripke kahkannya PoshirennyaYevraziya vid Skandinaviyi na shodi do delti Leni verhiv ya Hatangi verhnoyi techiyi Pidkam yanoyi Tunguski Na pivnochi Yevropi do arktichnogo uzberezhzhya na Yamali do 71 yi paraleli v dolini Yeniseyu do 72 yi paraleli na shidnomu Tajmiri do 75 yi paraleli do delti Leni Na pivden areal v yevropejskij chastini Rosiyi prohodit priblizno po 65 j paraleli v Zahidnomu Sibiru do 64 yi paraleli do basejnu verhnogo Vilyuya Ostrovi Islandiya Britanski Shpicbergen Vedmezhij Saaremaa jmovirno Kolguyev Vajgach ta pivdennij ostriv Novoyi Zemli Singa kochuyuchij abo perelitnij vid Peremishennya na miscya zimivli trivayut u veresni zhovtni Voseni ptahi letyat malo bilshu chastinu vidstani dolayuchi postupovo morem Navesni zdijsnyuyut pereloti nad morem Zimuye singa na nezamerzayuchih morskih akvatoriyah bilya pivnichnogo uzberezhzhya materikiv najbilshi skupchenni vidomi na Baltici v Pivnichnomu mori Na Kaspiyi Chornomu mori zimuyut poodinoki ptahi ChiselnistSvitovu populyaciyu ocinyuyut v 1 6 mln osobin z yakih blizko 1 mln statevozrili ptahi sho skladayut blizko 2 3 vid vsiyeyi populyaciyi Chiselnist v Yevropi ocinena v 100 130 tis par zimuye ponad 610 tis osobin Richnij ciklYajcya Tuluzkij muzej Monogam stateva zrilist nastaye u 2 roki Do misc gnizduvannya prilitaye z bereznya po cherven Gnizditsya bilya richok iz povilnoyu techiyeyu ozer ta stavkiv roztashovanih v lisotundri abo v tundri V tajzi gnizditsya na mohovih bolotah Vidomi takozh poselennya na ostrovah u mori ta morskomu uzberezhzhi Gnizda skladayutsya z roslinnogo materialu singa yih rozmishuye bilya samoyi vodi pid kushem abo sered travi U gnizdah z povnoyu kladkoyu yayec bagato puhu yakij utvoryuye valik navkolo samki i zakrivaye yajcya na chas yiyi vidsutnosti Gnizdovij period roztyagnutij z bereznya po cherven Povna kladka skladayetsya z 6 9 buruvato zelenih yayec Ptashenyata viluplyuyutsya cherez 27 31 den Vidrazu pislya narodzhennya vivodok sliduye za samkoyu do vodi Cherez 40 45 dniv voni stayut samostijnimi Samci vzhe u chervni zalishayut miscya gnizduvannya ta povertayutsya na more dlya linyannya Poza periodom rozmnozhennya singa trimayetsya zgrayami na vidkritij vodi Linyannya vidbuvayetsya dvichi na rik Povne linyayut u samciv vidbuvayetsya protyagom serpnya veresnya inkoli roztyaguyetsya do zimivli Linyannya samok rozpochinayetsya pislya pidjomu na krilo molodih ptahiv Druge peredshlyubne linyannya u ptahiv oboh statej zminyuyutsya sternovi pera ta konturni pripadaye na berezen kviten ZhivlennyaSinga zhivitsya perevazhno molyuskami zokrema midiyami a takozh dribnimi rakopodibnimi lichinkami komah babok hironomid U prisnih vodojmah osnovu zdobichi skladayut komahi ta dribna riba Chudovo plavaye ta pirnaye pid vodoyu gribni ruhi zdijsnyuye krilami Yizhu zdobuvaye pirnayuchi pid vodoyu pri comu ptah mozhe dosyagati glibini do 30 m Znachennya ta ohoronaU miscyah masovoyi koncentraciyi singa ye osoblivo pid chas osinnoyi migraciyi Osnovnimi zagrozami dlya vidu ye vilivi nafti u vodojmi chinnik turbuvannya z boku shvidkisnih korabliv ta poromiv na miscyah zimivli evtrofikaciya vodojm rozbudova merezhi vitrovih elektrostancij zbirannya yayec brakonyerami Singa perebuvaye pid ohoronoyu vidpovidno do Ugodi AEWA PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International 2013 Melanitta nigra In IUCN 2014 IUCN Red List of Threatened Species Version 2014 1 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 25 June 2014 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 LiteraturaFauna Ukrayini T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s