Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Си́нтез-газ — газова суміш, яка містить різні кількості монооксиду вуглецю і водню, а також малу кількість діоксиду вуглецю. Існують різні методи отримання синтез-газу, в промисловості отримують паровою конверсією метану (або рідких вуглеводнів), парціальним окисненням метану, у невеликих масштабах хімічною переробкою деревини і газифікацією відходів, газифікацією вугілля; в перспективі останній метод, очевидно, стане домінуючим.
Історія
Історія знає немало прикладів, коли в силу гострої необхідності народжувались нові оригінальні підходи для вирішення давно існуючих життєво важливих проблем. Так, довоєнна Німеччина була позбавлена доступу до нафтових джерел, назрівав великий дефіцит палива, необхідного для функціонування військової техніки. Але, маючи у своєму розпорядженні великі запаси викопного вугілля, Німеччина була вимушена шукати шляхи його перетворення в рідке паливо. Ця проблема була успішно вирішена зусиллями талановитих хіміків, з яких перед усім варто згадати Франца Фішера, директора Інституту кайзера Вільгельма по вивченню вугілля.
У 1926 році була опублікована робота Ф. Фішера і Г. Тропша «Про прямий синтез нафтових вуглеводнів при звичайному тиску», в якому повідомлялось, що при відновленні воднем монооксиду вуглецю при атмосферному тиску в присутності різних каталізаторів (Fe-оксид цинку або кобальту-оксид хрому) при температурі 270 °C отримуються рідкі, і навіть тверді гомологи метану.
Так виник знаменитий синтез вуглеводнів із монооксиду вуглецю і водню, який з того часу називається синтезом Фішера — Тропша. Суміш СО і Н2 в різних співвідношеннях, названа синтез-газом, легко може бути отримана як з вугілля, так і з будь-якої іншої вуглецевмісної сировини.
Варто також відмітити, що до моменту розробки синтезу Фішера-Тропша існував інший метод отримання рідкого палива — не із синтез газу, а безпосередньо з вугілля прямою гідрогенізацією. У цій області значних успіхів добився також німецький хімік Ф. Бергіус, який в 1911 році отримав з вугілля бензин. Для справедливості, варто відмітити, що синтез Фішера-Тропша виник не на пустому місці — до того часу існували наукові передумови, які базувались на досягненнях органічної хімії і гетерогенного каталізу. Ще в 1902 році П. Сабатьє і Ж. Сандеран вперше отримали метан з СО і Н2. У 1908 році Є. Орлов відкрив, що при пропусканні монооксиду вуглецю і водню над каталізатором, який складався з Ni і Pd, нанесених на вугілля, отримується С2Н4.
Промисловість синтетичного рідкого палива досягла найбільшого підйому в роки другої світової війни. Достатньо сказати, що синтетичне паливо майже повністю покривало потреби Німеччини в авіаційному бензині. Після 1945 року в зв'язку з бурхливим розвитком нафтовидобування і падінням цін на нафту відпала необхідність синтезу рідких палив із СО і Н2. Наступив нафтохімічний бум, але в 1973 році почалась нафтова криза — нафтовидобувні країни ОПЕК (Організація країн — експортерів нафти — Organization of Petroleum Exporting Countries) різко підвищили ціни на сиру нафту, і світове співтовариство вимушене було усвідомити реальну загрозу виснаження в доступні для огляду терміни дешевих і доступних нафтових ресурсів. Енергетичний шок 1970-х років відродив інтерес науковців до використання альтернативної нафті сировині, і тут перше місце, безперечно, належить вугіллю. Світові запаси вугілля величезні, вони, по різним оцінкам, більше ніж в 50 раз перевищують нафтові ресурси, і їх може вистачити на сотні років. Не має ніяких сумнівів, що в майбутньому ключову роль не тільки і не стільки для вироблення «вугільних» палив (тут важко конкурувати з нафтовим паливом), а передовсім для різноманітного органічного синтезу. У наш час[] в промисловому масштабі по методу Фішера-Тропша виробляють бензин, газойль і парафіни тільки у Південній Африці. На установках фірми «Sasol» виробляють близько 5 млн т/рік рідких вуглеводнів.
Виробництво синтез-газу
Першим способом отримання синтез-газу була газифікація кам'яного вугілля, яка була здійснена ще в 30-ті роки XIX століття в Англії з метою отримання горючих газів: водню, метану, монооксиду вуглецю. Цей процес широко використовувався в багатьох країнах до середини 50-х років ХХ століття, а потім був витіснений методами, основаними на використанні природного газу і нафти. Але у зв'язку з зменшенням нафтових ресурсів вагомість процесу газифікації знову стала зростати.
Нині існують три основні промислові методи отримання синтез-газу.
1. Газифікація вугілля. Методам газифікації підвладні будь-які тверді палива, починаючи від торфу і бурого вугілля, закінчуючи кам'яним вугіллям і антрацитом, незалежно від хімічного складу, зольності, домішок сірки, крупності, вологості. Процес оснований на взаємодії вугілля з водяною парою:
Ця реакція є ендотермічною, рівновага зрушується вправо при температурі 900–1000 °C. Розроблені технологічні процеси, які використовують паро-повітряне дуття, при якому поруч із згаданою реакцією протікає реакція згоряння вугілля, що забезпечує потрібний тепловий баланс:
2. Конверсія метану. Основним методом одержання синтез-газу з природного газу є його перетворення внаслідок окиснення з водяною парою, киснем або діоксидом вуглецю.
Як сировина замість метану може бути використана будь-яка вуглеводнева сировина. Каталізаторами таких процесів є Ni, нанесений на Al2O3 або MgO, при температурі 800–900 °C і тиску 2–4 МПа.
Виробництво синтез-газу з природного газу робиться за трьома головними технологіями:
- Проста парова конверсія;
- Автотермічна каталітична конверсія;
- Високомолекулярна конверсія природного газу.
3. Парціальне окиснення вуглеводнів. Процес оснований на неповному термічному окиснені вуглеводнів при температурах понад 1300 °C: CnH2n+2 + ½nО2 → nCO + (n+1)H2
Цей метод застосовують для будь-якої вуглеводневої сировини, але найбільш часто в промисловості використовують висококиплячу фракцію нафти — мазут.
Співвідношення СО:H2 істотно залежить від застосованого способу отримання синтез-газу. При газифікації вугілля і парціальному окисненні це співвідношення близьке до 1:1, а при конверсії метану співвідношення СО:H2 становить 1:3. В наш час[] розроблюються проекти підземної газифікації, тобто газифікації вугілля безпосередньо в пласті. Дана ідея, була запропонована Д. І. Менделеєвим більш ніж 100 років тому. У перспективі синтез-газ будуть отримувати не тільки з вугілля, але й з інших джерел вуглецю аж до міських і сільськогосподарських відходів.
Очищення синтез-газу
Після відділення механічних домішок і, при потребі, конденсації рідких компонентів (вода, смола) проводять стиснення та очищення отриманого синтез-газу. Очищення повинне забезпечити чистоту газопроводів, попередити корозію і виключити отруєння чутливих і дорогих каталізаторів, при наступних ступенях переробки синтез газу. У випадку спалювання газу прагнуть цілком або частково зменшити шкідливий вплив продуктів згоряння на навколишнє середовище.
Спосіб очищення залежить також від властивостей газу і методу його одержання. У випадку способів газифікації, що проходять при високих температурах, продукти термічного розкладу газифікуються настільки, що немає необхідності видаляти із синтез-газу висококиплячі вуглеводні й аміак. Якщо газифікацію проводять при низьких і середніх температурах, від газу потрібно спочатку відокремити продукти термічного розкладу вугілля.
Залежно від наступного використання синтез-газу потрібно застосовувати відповідне очищення. Вимоги до чистоти газу безперервно посилюються в зв'язку з розробкою високоактивних, але дуже чутливих до отруєння каталізаторів для наступних ступенів переробки (синтез аміаку, метанолу, вуглеводневого палива тощо).
Ці обставини зумовлюють необхідність укрупнення установок для очищення газу і застосування нових процесів очищення, особливо тих, що придатні для великої продуктивності. Синтез-газ повинен містити якнайбільше необхідних компонентів і мало інертних домішок. Забруднення, що завжди небажані — кисень, сірководень, органічні сполуки сірки, синильна кислота і оксиди азоту. Діоксид вуглецю варто видаляти якомога повніше, а якщо синтез-газ йде на виробництво аміаку — цілком.
Припустимим є тільки дуже малий вміст забруднень у синтез-газі. Наприклад, допускається вміст сірки менше 1 мг/м³, часто навіть менше 0,1 мг/м³. Для синтезу аміаку допускається газ з практично повною відсутністю кисневмісних сполук (CO2, CO, H2O).
При виробництві газів для спалювання звазвичай не потрібно настільки ретельного очищення, в першу чергу від триатомних кисневмісних газів, особливо якщо їх споживають безпосередньо на місці виробництва. Така ситуація може, наприклад, бути у випадку електростанцій з газотурбінними установками. Тоді варто виділяти з газу тільки пил і смолу, і знижувати вміст у ньому сірки настільки, щоб уникнути корозії і викидів, шкідливих для навколишнього середовища.
Використання синтез-газу
Найчастіше синтез-газ має застосування в даних напрямках:
1. Синтез метанолу:
2. Синтезі аміаку (процес Габера — Боша):
3. Оксосинтез:
4. Отримання синтетичного рідкого палива за допомогою процесу Фішера — Тропша. Залежно від співвідношення газів (CO:H2) у сировині процес синтезу відбувається за такими основними реакціями:
- n CO + (2n+1) H2 → CnH2n+2 + n H2O;
- 2n CO + (n+1) H2 → CnH2n+2 + n CO2;
- n CO + 2n H2 → CnH2n + n H2O;
Крім CO2 і H2O, які утворюються за основними реакціями, у результаті небажаних побічних реакцій утворюються також метан, вуглець, спирти й альдегіди. Залежно від співвідношення CO:H2 у вихідному газі, каталізатора й умов процесу утворюються продукти різного складу:
| Компонент: | % масових: |
| Сухий газ (С1–С2) | 3–15 |
| Зріджений газ (С3–С4) | 10–30 |
| Бензинова фракція (С5 — 230 °C) | 20–60 |
| Газойлева фракція (230–320 °C) | 10–25 |
| Парафіни (320–460 °C) | 5–20 |
| Залишок (>460 °C) | 2–10 |
| Кисневомісні сполуки | 2–5 |
Примітки
- Подземная газификация углей // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Література
- Катализ в Cl-химии / Под ред. Л. Кайма. Л.: Химия, 1987. 296 с.
- Караханов Э.А Что такое нефтехимия // Соросовский Образовательный Журнал. 1996. № 2. С. 65-73.
- Харитонов Ю. Я. Комплексные соединения // Соросовский Образовательный Журнал. № 1. С. 48-56.
- Темкин О. Н. Каталитическая химия // Соросовский Образовательный Журнал. С. 57-65.
- Г. Ковтун, А. Степанов, Г. Матусевич: «Комплексне використання вугілля для виробництва рідкого палива, газу та електроенергії».
- М. М. Братичак, С. В. Пиш'єв, М. І. Рудкевич: «Хімія та технологія переробки вугілля».
 | Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Si ntez gaz gazova sumish yaka mistit rizni kilkosti monooksidu vuglecyu i vodnyu a takozh malu kilkist dioksidu vuglecyu Isnuyut rizni metodi otrimannya sintez gazu v promislovosti otrimuyut parovoyu konversiyeyu metanu abo ridkih vuglevodniv parcialnim okisnennyam metanu u nevelikih masshtabah himichnoyu pererobkoyu derevini i gazifikaciyeyu vidhodiv gazifikaciyeyu vugillya v perspektivi ostannij metod ochevidno stane dominuyuchim IstoriyaIstoriya znaye nemalo prikladiv koli v silu gostroyi neobhidnosti narodzhuvalis novi originalni pidhodi dlya virishennya davno isnuyuchih zhittyevo vazhlivih problem Tak dovoyenna Nimechchina bula pozbavlena dostupu do naftovih dzherel nazrivav velikij deficit paliva neobhidnogo dlya funkcionuvannya vijskovoyi tehniki Ale mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni veliki zapasi vikopnogo vugillya Nimechchina bula vimushena shukati shlyahi jogo peretvorennya v ridke palivo Cya problema bula uspishno virishena zusillyami talanovitih himikiv z yakih pered usim varto zgadati Franca Fishera direktora Institutu kajzera Vilgelma po vivchennyu vugillya U 1926 roci bula opublikovana robota F Fishera i G Tropsha Pro pryamij sintez naftovih vuglevodniv pri zvichajnomu tisku v yakomu povidomlyalos sho pri vidnovlenni vodnem monooksidu vuglecyu pri atmosfernomu tisku v prisutnosti riznih katalizatoriv Fe oksid cinku abo kobaltu oksid hromu pri temperaturi 270 C otrimuyutsya ridki i navit tverdi gomologi metanu Tak vinik znamenitij sintez vuglevodniv iz monooksidu vuglecyu i vodnyu yakij z togo chasu nazivayetsya sintezom Fishera Tropsha Sumish SO i N2 v riznih spivvidnoshennyah nazvana sintez gazom legko mozhe buti otrimana yak z vugillya tak i z bud yakoyi inshoyi vuglecevmisnoyi sirovini Varto takozh vidmititi sho do momentu rozrobki sintezu Fishera Tropsha isnuvav inshij metod otrimannya ridkogo paliva ne iz sintez gazu a bezposeredno z vugillya pryamoyu gidrogenizaciyeyu U cij oblasti znachnih uspihiv dobivsya takozh nimeckij himik F Bergius yakij v 1911 roci otrimav z vugillya benzin Dlya spravedlivosti varto vidmititi sho sintez Fishera Tropsha vinik ne na pustomu misci do togo chasu isnuvali naukovi peredumovi yaki bazuvalis na dosyagnennyah organichnoyi himiyi i geterogennogo katalizu She v 1902 roci P Sabatye i Zh Sanderan vpershe otrimali metan z SO i N2 U 1908 roci Ye Orlov vidkriv sho pri propuskanni monooksidu vuglecyu i vodnyu nad katalizatorom yakij skladavsya z Ni i Pd nanesenih na vugillya otrimuyetsya S2N4 Promislovist sintetichnogo ridkogo paliva dosyagla najbilshogo pidjomu v roki drugoyi svitovoyi vijni Dostatno skazati sho sintetichne palivo majzhe povnistyu pokrivalo potrebi Nimechchini v aviacijnomu benzini Pislya 1945 roku v zv yazku z burhlivim rozvitkom naftovidobuvannya i padinnyam cin na naftu vidpala neobhidnist sintezu ridkih paliv iz SO i N2 Nastupiv naftohimichnij bum ale v 1973 roci pochalas naftova kriza naftovidobuvni krayini OPEK Organizaciya krayin eksporteriv nafti Organization of Petroleum Exporting Countries rizko pidvishili cini na siru naftu i svitove spivtovaristvo vimushene bulo usvidomiti realnu zagrozu visnazhennya v dostupni dlya oglyadu termini deshevih i dostupnih naftovih resursiv Energetichnij shok 1970 h rokiv vidrodiv interes naukovciv do vikoristannya alternativnoyi nafti sirovini i tut pershe misce bezperechno nalezhit vugillyu Svitovi zapasi vugillya velichezni voni po riznim ocinkam bilshe nizh v 50 raz perevishuyut naftovi resursi i yih mozhe vistachiti na sotni rokiv Ne maye niyakih sumniviv sho v majbutnomu klyuchovu rol ne tilki i ne stilki dlya viroblennya vugilnih paliv tut vazhko konkuruvati z naftovim palivom a peredovsim dlya riznomanitnogo organichnogo sintezu U nash chas koli v promislovomu masshtabi po metodu Fishera Tropsha viroblyayut benzin gazojl i parafini tilki u Pivdennij Africi Na ustanovkah firmi Sasol viroblyayut blizko 5 mln t rik ridkih vuglevodniv Virobnictvo sintez gazuPershim sposobom otrimannya sintez gazu bula gazifikaciya kam yanogo vugillya yaka bula zdijsnena she v 30 ti roki XIX stolittya v Angliyi z metoyu otrimannya goryuchih gaziv vodnyu metanu monooksidu vuglecyu Cej proces shiroko vikoristovuvavsya v bagatoh krayinah do seredini 50 h rokiv HH stolittya a potim buv vitisnenij metodami osnovanimi na vikoristanni prirodnogo gazu i nafti Ale u zv yazku z zmenshennyam naftovih resursiv vagomist procesu gazifikaciyi znovu stala zrostati Nini isnuyut tri osnovni promislovi metodi otrimannya sintez gazu Gazifikaciya vugillya na zavodi v misti Tampa dlya virobnictva vodnyu i elektroenergiyi 1 Gazifikaciya vugillya Metodam gazifikaciyi pidvladni bud yaki tverdi paliva pochinayuchi vid torfu i burogo vugillya zakinchuyuchi kam yanim vugillyam i antracitom nezalezhno vid himichnogo skladu zolnosti domishok sirki krupnosti vologosti Proces osnovanij na vzayemodiyi vugillya z vodyanoyu paroyu C H2O CO H2 Cya reakciya ye endotermichnoyu rivnovaga zrushuyetsya vpravo pri temperaturi 900 1000 C Rozrobleni tehnologichni procesi yaki vikoristovuyut paro povitryane duttya pri yakomu poruch iz zgadanoyu reakciyeyu protikaye reakciya zgoryannya vugillya sho zabezpechuye potribnij teplovij balans C O2 CO 2 Konversiya metanu Osnovnim metodom oderzhannya sintez gazu z prirodnogo gazu ye jogo peretvorennya vnaslidok okisnennya z vodyanoyu paroyu kisnem abo dioksidom vuglecyu CH4 H2O CO 3 H2 CH4 O2 CO 2 H2 CH4 SO2 2CO 2 H2 Yak sirovina zamist metanu mozhe buti vikoristana bud yaka vuglevodneva sirovina Katalizatorami takih procesiv ye Ni nanesenij na Al2O3 abo MgO pri temperaturi 800 900 C i tisku 2 4 MPa Virobnictvo sintez gazu z prirodnogo gazu robitsya za troma golovnimi tehnologiyami Prosta parova konversiya Avtotermichna katalitichna konversiya Visokomolekulyarna konversiya prirodnogo gazu 3 Parcialne okisnennya vuglevodniv Proces osnovanij na nepovnomu termichnomu okisneni vuglevodniv pri temperaturah ponad 1300 C CnH2n 2 nO2 nCO n 1 H2 Cej metod zastosovuyut dlya bud yakoyi vuglevodnevoyi sirovini ale najbilsh chasto v promislovosti vikoristovuyut visokokiplyachu frakciyu nafti mazut Spivvidnoshennya SO H2 istotno zalezhit vid zastosovanogo sposobu otrimannya sintez gazu Pri gazifikaciyi vugillya i parcialnomu okisnenni ce spivvidnoshennya blizke do 1 1 a pri konversiyi metanu spivvidnoshennya SO H2 stanovit 1 3 V nash chas koli rozroblyuyutsya proekti pidzemnoyi gazifikaciyi tobto gazifikaciyi vugillya bezposeredno v plasti Dana ideya bula zaproponovana D I Mendeleyevim bilsh nizh 100 rokiv tomu U perspektivi sintez gaz budut otrimuvati ne tilki z vugillya ale j z inshih dzherel vuglecyu azh do miskih i silskogospodarskih vidhodiv Ochishennya sintez gazuPislya viddilennya mehanichnih domishok i pri potrebi kondensaciyi ridkih komponentiv voda smola provodyat stisnennya ta ochishennya otrimanogo sintez gazu Ochishennya povinne zabezpechiti chistotu gazoprovodiv poperediti koroziyu i viklyuchiti otruyennya chutlivih i dorogih katalizatoriv pri nastupnih stupenyah pererobki sintez gazu U vipadku spalyuvannya gazu pragnut cilkom abo chastkovo zmenshiti shkidlivij vpliv produktiv zgoryannya na navkolishnye seredovishe Sposib ochishennya zalezhit takozh vid vlastivostej gazu i metodu jogo oderzhannya U vipadku sposobiv gazifikaciyi sho prohodyat pri visokih temperaturah produkti termichnogo rozkladu gazifikuyutsya nastilki sho nemaye neobhidnosti vidalyati iz sintez gazu visokokiplyachi vuglevodni j amiak Yaksho gazifikaciyu provodyat pri nizkih i serednih temperaturah vid gazu potribno spochatku vidokremiti produkti termichnogo rozkladu vugillya Zalezhno vid nastupnogo vikoristannya sintez gazu potribno zastosovuvati vidpovidne ochishennya Vimogi do chistoti gazu bezperervno posilyuyutsya v zv yazku z rozrobkoyu visokoaktivnih ale duzhe chutlivih do otruyennya katalizatoriv dlya nastupnih stupeniv pererobki sintez amiaku metanolu vuglevodnevogo paliva tosho Ci obstavini zumovlyuyut neobhidnist ukrupnennya ustanovok dlya ochishennya gazu i zastosuvannya novih procesiv ochishennya osoblivo tih sho pridatni dlya velikoyi produktivnosti Sintez gaz povinen mistiti yaknajbilshe neobhidnih komponentiv i malo inertnih domishok Zabrudnennya sho zavzhdi nebazhani kisen sirkovoden organichni spoluki sirki sinilna kislota i oksidi azotu Dioksid vuglecyu varto vidalyati yakomoga povnishe a yaksho sintez gaz jde na virobnictvo amiaku cilkom Pripustimim ye tilki duzhe malij vmist zabrudnen u sintez gazi Napriklad dopuskayetsya vmist sirki menshe 1 mg m chasto navit menshe 0 1 mg m Dlya sintezu amiaku dopuskayetsya gaz z praktichno povnoyu vidsutnistyu kisnevmisnih spoluk CO2 CO H2O Pri virobnictvi gaziv dlya spalyuvannya zvazvichaj ne potribno nastilki retelnogo ochishennya v pershu chergu vid triatomnih kisnevmisnih gaziv osoblivo yaksho yih spozhivayut bezposeredno na misci virobnictva Taka situaciya mozhe napriklad buti u vipadku elektrostancij z gazoturbinnimi ustanovkami Todi varto vidilyati z gazu tilki pil i smolu i znizhuvati vmist u nomu sirki nastilki shob uniknuti koroziyi i vikidiv shkidlivih dlya navkolishnogo seredovisha Vikoristannya sintez gazuNajchastishe sintez gaz maye zastosuvannya v danih napryamkah 1 Sintez metanolu CO 2 H2 CH3ON 2 Sintezi amiaku proces Gabera Bosha N2 3H2 2 NH3 3 Oksosintez R CH SN2 CO H2 R SN2SN2SN O R CH CHO CH3 otrimuyut sumish n aldegid izo aldegid 4 Otrimannya sintetichnogo ridkogo paliva za dopomogoyu procesu Fishera Tropsha Zalezhno vid spivvidnoshennya gaziv CO H2 u sirovini proces sintezu vidbuvayetsya za takimi osnovnimi reakciyami n CO 2n 1 H2 CnH2n 2 n H2O 2n CO n 1 H2 CnH2n 2 n CO2 n CO 2n H2 CnH2n n H2O Krim CO2 i H2O yaki utvoryuyutsya za osnovnimi reakciyami u rezultati nebazhanih pobichnih reakcij utvoryuyutsya takozh metan vuglec spirti j aldegidi Zalezhno vid spivvidnoshennya CO H2 u vihidnomu gazi katalizatora j umov procesu utvoryuyutsya produkti riznogo skladu Komponent masovih Suhij gaz S1 S2 3 15 Zridzhenij gaz S3 S4 10 30 Benzinova frakciya S5 230 C 20 60 Gazojleva frakciya 230 320 C 10 25 Parafini 320 460 C 5 20 Zalishok gt 460 C 2 10 Kisnevomisni spoluki 2 5PrimitkiPodzemnaya gazifikaciya uglej Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros LiteraturaKataliz v Cl himii Pod red L Kajma L Himiya 1987 296 s Karahanov E A Chto takoe neftehimiya Sorosovskij Obrazovatelnyj Zhurnal 1996 2 S 65 73 Haritonov Yu Ya Kompleksnye soedineniya Sorosovskij Obrazovatelnyj Zhurnal 1 S 48 56 Temkin O N Kataliticheskaya himiya Sorosovskij Obrazovatelnyj Zhurnal S 57 65 G Kovtun A Stepanov G Matusevich Kompleksne vikoristannya vugillya dlya virobnictva ridkogo paliva gazu ta elektroenergiyi M M Bratichak S V Pish yev M I Rudkevich Himiya ta tehnologiya pererobki vugillya Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi