Синдська держава, Синдика — держава синдів, (меотів), що існувала з кінця VI століття до н. е. по IV століття до н. е. на Таманському узбережжі.
Синдика Синдика | ||||
| ||||
Синдика | ||||
Столиця | Синд | |||
Форма правління | монархія | |||
Історичний період | Стародавній світ | |||
- Засновано | VI століття до н. е. | |||
- Ліквідовано | IV століття до н. е. | |||
Географічне положення
Синдська держава виникла на території, яку античні історики іменували «синдика», а саме в південній частині сучасного Таманського півострова, а також на прилеглому до нього узбережжі Чорного моря, аж до Новоросійська; північною межею була річка Кубань. Вперше мову про Синдику веде античний поет 6 століття до н. е. Гіппонакт з Ефеса. Надалі про неї повідомляє цілий ряд античних авторів. Наприклад, грецький історик Гелланік Мітеленський (5 століття до н. е.) пише:
«Коли пропливаєш Боспор, будуть синди, вище їх - меоти, скіфи» |
.
Синди жили в низов'ях Кубані, на Таманському півострові і Чорноморському узбережжі до Анапи, де була , до станиці Раєвська-Натухаевська, на сході її межа доходила до хутора Червоно-Батарейне, де розташовані залишки стародавнього міста зі складною системою укріплень. Столицею держави Синдів було нинішнє Семибратнє городище, де в 5-4 століттях до н. е. були поховані її цар і знать. Грецький історик V століття до н. е. Геродот згадує місто Синд, що знаходився на березі моря. А кілька століть потому грецький письменник Арріан повідомляє: відстань між Синдикою і столицею Боспорського царства Пантікапеєм, який існував на місці нинішньої Керчі, дорівнює 540 стадіям. У перекладі на сучасні міри довжини це 96 км, що відповідає довжині морського шляху від Керчі до Апапи. Синди фігурують і в написах на плитах серед підвладних боспорським правителям племен.
Народність
Синдів більшість вчених-кавказознавців відносять до кавказької мовної групи й зараховуючи їх до меотів, що населяли в давнину басейн річки Кубані. Академік І. А. Джавахішвілі вважав, що «синди» повинні представляти собою тубільну назву і є відлунням місцевого етнічного імені «шінджішве», яким убихи іменували своїх найближчих сусідів — (одне з адигейських племен).
У 19 столітті німецький географ навпаки встановив зв'язок між індійцями і синдами (індами). Він вважав, що це залишки одного з п'яти арійських народів, що пішли в Індію. Інд, що дав назву країні, означає по-арійськи «ріка», а синди (інди) — «прирічні». Через сторіччя в Англії було опубліковано дослідження австрійського вченого П. Кречмера під назвою «Індійці на Кубані». Не знаючи про роботу попередника, але ґрунтуючись на тих же джерелах він прийшов до подібних висновків і встановив, що арії (арріхі, «гірські арії») ще довго жили в Криму (Керчі).
У середині 70-х років 20 століття виходять праці академіка Трубачова, в яких він проаналізував всі збережені писемні джерела і встановив, що синди прийшли з нижнього Подніпров'я, де греки застали ще Данд-аріїв («Очеретяних аріїв»), а скіфська назва Дніпро («ріка») — буквальний переклад Інду або Сінда.
Цієї думки дотримуються й інші сучасні дослідники, зокрема, Грантовський, Єлизаренкова, Шилов, вважаючи, що синди є залишками індоарійців, основна маса яких у 2 тис. до н. е. мігрувала з Північного Причорномор'я на південний схід і мова синдо-меотів відноситься до індоарійської гілки з ознаками самостійних діалектів.
Історія держави
Міста
У західній частині Синдики, на Таманському півострові, в VI ст. до н. е. були засновані давньогрецькі міста-колонії. Найбільшим з них — місто Фанагорія (поблизу сучасного селища Сінного), засноване переселенцями з міста Теоса. На місці сучасної Тамані — місто Гермонаса засноване вихідцями з острова Лесбос (Егейське море). У північній частині Таманського півострова були розташовані такі міста й поселення, як Ахілл, Кімерик, Патрах, Тірамба та ін, а на східному узбережжі Таманської затоки — мілетська колонія Кепи. Греки-переселенці вступали в тісні взаємини з місцевими племенами синдів, що сприяло швидшому їх соціально-економічному розвитку, порівняно з іншими меотськими племенами.
Спочатку утворені колонії являли собою міста-держави (поліси) за грецьким зразком. У першій чверті V ст. до н. е., близько 480 р. до н. е., вони об'єдналися під верховенством міста Пантікапея (нинішня Керч) в одну державу — Боспорське царство, що займало територію по обидві сторони Керченської протоки — Боспору Кімерійського. Таким чином, синди, що жили на території Таманського півострова, увійшли до складу рабовласницької Боспорської держави. Східна Синдика залишалася ще самостійною. На межі VI і V ст. до н. е. тут виникають міські центри та сільські поселення. Одним з найбільших населених пунктів була Синдська гавань, яку неодноразово згадують античні автори. Більшість дослідників Синдську гавань ототожнюють з пізнішою Горгіппією, яка виникла на місці сучасної Анапи в IV ст. до н. е.
Соціально-економічний розвиток
Синди мали досить високий рівень соціально-економічного розвитку. Основою господарства було орне землеробство й скотарство, в містах розвивалось ремесло, велику питому вагу в економіці мала торгівля. Основними землеробськими культурами стали пшениця, ячмінь і просо, обвуглені зерна яких виявлено при розкопках синдських поселень. Кліматичні умови й сусідство античних колоній сприяли поширенню виноградарства й виноробства (знахідки виноробства в Горгіппії). Про розвиток сільського господарства свідчить вирощування дрібної і великої рогатої худоби, свиней та коней. Відомим було й птахівництво. Істотне місце в господарському житті синдів займало рибальство, що мало значення регулярного промислу. Знаряддями лову були сіті й гаки. Міста стали центрами ремесла й торгівлі. Найбільшим з міст була Горгіппія, яка розташовувалась на березі сучасної Анапської бухти. Вже в першій половині V ст. до н. е. це був змішане греко-синдське селище. Вигідне географічне положення на березі зручної бухти сприяло швидкому зростанню міста й напливу греків. Іншими містами на території історичної Синдики були Фанагорія, Гермоннаса, Патрах, Тірамба, Корокондама.
Через Синдську гавань і міста Боспорської держави надходили товари з материкової Греції, з островів Егейського моря, з малоазійських центрів та інших місць. Частина товарів збувалась серед меотських племен. Панівні прошарки синдів залучались боспорськими рабовласниками до своїх торговельних справ і це поступово привело до зміни соціальної структури синдського суспільства. Багато дослідників вважають, що в Східній Синдиці в останній чверті V ст. до н. е. склалася держава. Про це свідчать і знайдені монети з написом , які датуються IV століттям до н. е.. В результаті Синдика стала першою на Північному Кавказі державою, яка самостійно випускала гроші в обіг, випустивши три серій срібних монет.
Про соціальне розшаруванні синдського суспільства й виділення панівної верхівки говорять знамениті Семибратні кургани, названі так місцевим населенням. Під такою назвою вони й увійшли до світової археологічної літератури. В курганах поховані представники аристократії, можливо, члени династії місцевих царьків періоду політичної самостійності Східної Синдики. Обряд поховання в Семибратніх курганах місцевий, обов'язковими є поховання коней — верхових і запряжних. Але в поховальному інвентарі позначається і значний вплив античної культури. Поряд з місцевими речами багато привізних, давньогрецьких: срібні киліки аттичного виробництва, ритони, чорнолаковий розписний посуд, прості гостродонні амфори для вина, золоті ювелірні вироби та ін.. Як показали розкопки, кургани насипано не одночасно, а вони споруджувались принаймні протягом цілого сторіччя. Мистецтво Стародавньої Синдики являє собою найвищий рівень синтезу скіфського звіриного стилю і античного витонченості.
Війни зі скіфами
У Геродота є свідчення про зимові походи північнопричорноморських скіфів у V ст. до н. е. в землі синдів. Це підтверджується археологічними знахідками на території Синдики, які вказують на те, що саме скіфи дніпровського лісостепу здійснювали в першій половині V ст. до н. е. зимові саме сюди. Характер знахідок, а це в більшості випадків предмети кінського спорядження, цілком відповідає характеру згадуваних Геродотом походів, у яких брали участь кінні воїни. Поява в гробницях дзеркал «ольвійського типу», на думку Т. М. Кузнєцової (1991), також може бути викликаною не тільки торговими зв'язками, але і «військовими діями». Дзеркала в скіфській культурі, як відомо, були не тільки жіночим, але і чоловічим атрибутом. Порівняно невелика кількість знахідок свідчить про короткочасне перебування скіфів у Синдиці, тобто, походи здійснювалися спорадично.
У матеріальну культуру синдів предмети скіфського походження могли бути включені як трофеї. Те, що взаємини скіфів і синдів були далеко не мирними, підтверджується тим, що саме в період скіфських походів зростає кількість поховань із зброєю на некрополях Синдики.
Занепад держави
Активна загарбницька східна політика Боспорської держави призвела до приєднання Синдики в середині IV ст. до н. е., за часів правління Екатая до Боспору. З цього часу Синдика втратила свою незалежність і стала складовою частиною Боспорського держави, керованою спеціальними намісниками. Одна з останніх згадок про синдів відноситься до IV ст. до н. е. і належить Руфу Фесту Авіену. У своєму творі «Опис земного кола» він писав:
Дізнайся, нарешті, які народи оточують Тавр. Меоти перші оточили солоне болото. Зустрічається також лютий сармат ... Найближчу місцевість населяють кімерійці і синди. Поблизу живе плем'я і рід . |
Див. також
Примітки
- В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 21 липня 2013.
- Вопросы этнической истории синдо-меотов[недоступне посилання з травня 2019]
- Синдика. Государство древних адыгов[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 21 липня 2013.
Посилання
- В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе [ 13 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- . — М.: Наука, 1999
- Путеводитель по Индии [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Н. В.АНФИМОВ Древнее золото Кубани [ 26 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Новичихин А.Н. К вопросу о походах скифов в земли синдов [ 20 червня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sindska derzhava Sindika derzhava sindiv meotiv sho isnuvala z kincya VI stolittya do n e po IV stolittya do n e na Tamanskomu uzberezhzhi Sindika Sindika VI stolittya do n e IV stolittya do n e Sindika istorichni kordoni na kartiSindika Stolicya Sind Forma pravlinnya monarhiya Istorichnij period Starodavnij svit Zasnovano VI stolittya do n e Likvidovano IV stolittya do n e Geografichne polozhennyaSindska derzhava vinikla na teritoriyi yaku antichni istoriki imenuvali sindika a same v pivdennij chastini suchasnogo Tamanskogo pivostrova a takozh na prileglomu do nogo uzberezhzhi Chornogo morya azh do Novorosijska pivnichnoyu mezheyu bula richka Kuban Vpershe movu pro Sindiku vede antichnij poet 6 stolittya do n e Gipponakt z Efesa Nadali pro neyi povidomlyaye cilij ryad antichnih avtoriv Napriklad greckij istorik Gellanik Mitelenskij 5 stolittya do n e pishe Koli proplivayesh Bospor budut sindi vishe yih meoti skifi Sindi zhili v nizov yah Kubani na Tamanskomu pivostrovi i Chornomorskomu uzberezhzhi do Anapi de bula do stanici Rayevska Natuhaevska na shodi yiyi mezha dohodila do hutora Chervono Batarejne de roztashovani zalishki starodavnogo mista zi skladnoyu sistemoyu ukriplen Stoliceyu derzhavi Sindiv bulo ninishnye Semibratnye gorodishe de v 5 4 stolittyah do n e buli pohovani yiyi car i znat Greckij istorik V stolittya do n e Gerodot zgaduye misto Sind sho znahodivsya na berezi morya A kilka stolit potomu greckij pismennik Arrian povidomlyaye vidstan mizh Sindikoyu i stoliceyu Bosporskogo carstva Pantikapeyem yakij isnuvav na misci ninishnoyi Kerchi dorivnyuye 540 stadiyam U perekladi na suchasni miri dovzhini ce 96 km sho vidpovidaye dovzhini morskogo shlyahu vid Kerchi do Apapi Sindi figuruyut i v napisah na plitah sered pidvladnih bosporskim pravitelyam plemen NarodnistSindiv bilshist vchenih kavkazoznavciv vidnosyat do kavkazkoyi movnoyi grupi j zarahovuyuchi yih do meotiv sho naselyali v davninu basejn richki Kubani Akademik I A Dzhavahishvili vvazhav sho sindi povinni predstavlyati soboyu tubilnu nazvu i ye vidlunnyam miscevogo etnichnogo imeni shindzhishve yakim ubihi imenuvali svoyih najblizhchih susidiv odne z adigejskih plemen U 19 stolitti nimeckij geograf navpaki vstanoviv zv yazok mizh indijcyami i sindami indami Vin vvazhav sho ce zalishki odnogo z p yati arijskih narodiv sho pishli v Indiyu Ind sho dav nazvu krayini oznachaye po arijski rika a sindi indi pririchni Cherez storichchya v Angliyi bulo opublikovano doslidzhennya avstrijskogo vchenogo P Krechmera pid nazvoyu Indijci na Kubani Ne znayuchi pro robotu poperednika ale gruntuyuchis na tih zhe dzherelah vin prijshov do podibnih visnovkiv i vstanoviv sho ariyi arrihi girski ariyi she dovgo zhili v Krimu Kerchi U seredini 70 h rokiv 20 stolittya vihodyat praci akademika Trubachova v yakih vin proanalizuvav vsi zberezheni pisemni dzherela i vstanoviv sho sindi prijshli z nizhnogo Podniprov ya de greki zastali she Dand ariyiv Ocheretyanih ariyiv a skifska nazva Dnipro rika bukvalnij pereklad Indu abo Sinda Ciyeyi dumki dotrimuyutsya j inshi suchasni doslidniki zokrema Grantovskij Yelizarenkova Shilov vvazhayuchi sho sindi ye zalishkami indoarijciv osnovna masa yakih u 2 tis do n e migruvala z Pivnichnogo Prichornomor ya na pivdennij shid i mova sindo meotiv vidnositsya do indoarijskoyi gilki z oznakami samostijnih dialektiv Istoriya derzhaviMista U zahidnij chastini Sindiki na Tamanskomu pivostrovi v VI st do n e buli zasnovani davnogrecki mista koloniyi Najbilshim z nih misto Fanagoriya poblizu suchasnogo selisha Sinnogo zasnovane pereselencyami z mista Teosa Na misci suchasnoyi Tamani misto Germonasa zasnovane vihidcyami z ostrova Lesbos Egejske more U pivnichnij chastini Tamanskogo pivostrova buli roztashovani taki mista j poselennya yak Ahill Kimerik Patrah Tiramba ta in a na shidnomu uzberezhzhi Tamanskoyi zatoki miletska koloniya Kepi Greki pereselenci vstupali v tisni vzayemini z miscevimi plemenami sindiv sho spriyalo shvidshomu yih socialno ekonomichnomu rozvitku porivnyano z inshimi meotskimi plemenami Sindskij voyin Vapnyakova skulptura I stolittya n e Kerchenskij istoriko arheologichnij muzej Spochatku utvoreni koloniyi yavlyali soboyu mista derzhavi polisi za greckim zrazkom U pershij chverti V st do n e blizko 480 r do n e voni ob yednalisya pid verhovenstvom mista Pantikapeya ninishnya Kerch v odnu derzhavu Bosporske carstvo sho zajmalo teritoriyu po obidvi storoni Kerchenskoyi protoki Bosporu Kimerijskogo Takim chinom sindi sho zhili na teritoriyi Tamanskogo pivostrova uvijshli do skladu rabovlasnickoyi Bosporskoyi derzhavi Shidna Sindika zalishalasya she samostijnoyu Na mezhi VI i V st do n e tut vinikayut miski centri ta silski poselennya Odnim z najbilshih naselenih punktiv bula Sindska gavan yaku neodnorazovo zgaduyut antichni avtori Bilshist doslidnikiv Sindsku gavan ototozhnyuyut z piznishoyu Gorgippiyeyu yaka vinikla na misci suchasnoyi Anapi v IV st do n e Sindika Kartinna galereya Anapi Socialno ekonomichnij rozvitok Sindi mali dosit visokij riven socialno ekonomichnogo rozvitku Osnovoyu gospodarstva bulo orne zemlerobstvo j skotarstvo v mistah rozvivalos remeslo veliku pitomu vagu v ekonomici mala torgivlya Osnovnimi zemlerobskimi kulturami stali pshenicya yachmin i proso obvugleni zerna yakih viyavleno pri rozkopkah sindskih poselen Klimatichni umovi j susidstvo antichnih kolonij spriyali poshirennyu vinogradarstva j vinorobstva znahidki vinorobstva v Gorgippiyi Pro rozvitok silskogo gospodarstva svidchit viroshuvannya dribnoyi i velikoyi rogatoyi hudobi svinej ta konej Vidomim bulo j ptahivnictvo Istotne misce v gospodarskomu zhitti sindiv zajmalo ribalstvo sho malo znachennya regulyarnogo promislu Znaryaddyami lovu buli siti j gaki Mista stali centrami remesla j torgivli Najbilshim z mist bula Gorgippiya yaka roztashovuvalas na berezi suchasnoyi Anapskoyi buhti Vzhe v pershij polovini V st do n e ce buv zmishane greko sindske selishe Vigidne geografichne polozhennya na berezi zruchnoyi buhti spriyalo shvidkomu zrostannyu mista j naplivu grekiv Inshimi mistami na teritoriyi istorichnoyi Sindiki buli Fanagoriya Germonnasa Patrah Tiramba Korokondama Cherez Sindsku gavan i mista Bosporskoyi derzhavi nadhodili tovari z materikovoyi Greciyi z ostroviv Egejskogo morya z maloazijskih centriv ta inshih misc Chastina tovariv zbuvalas sered meotskih plemen Panivni prosharki sindiv zaluchalis bosporskimi rabovlasnikami do svoyih torgovelnih sprav i ce postupovo privelo do zmini socialnoyi strukturi sindskogo suspilstva Bagato doslidnikiv vvazhayut sho v Shidnij Sindici v ostannij chverti V st do n e sklalasya derzhava Pro ce svidchat i znajdeni moneti z napisom yaki datuyutsya IV stolittyam do n e V rezultati Sindika stala pershoyu na Pivnichnomu Kavkazi derzhavoyu yaka samostijno vipuskala groshi v obig vipustivshi tri serij sribnih monet Etruskij terakotovij posud znajdenij v sindskomu nekropoli poblizu Fanagoriyi Pro socialne rozsharuvanni sindskogo suspilstva j vidilennya panivnoyi verhivki govoryat znameniti Semibratni kurgani nazvani tak miscevim naselennyam Pid takoyu nazvoyu voni j uvijshli do svitovoyi arheologichnoyi literaturi V kurganah pohovani predstavniki aristokratiyi mozhlivo chleni dinastiyi miscevih carkiv periodu politichnoyi samostijnosti Shidnoyi Sindiki Obryad pohovannya v Semibratnih kurganah miscevij obov yazkovimi ye pohovannya konej verhovih i zapryazhnih Ale v pohovalnomu inventari poznachayetsya i znachnij vpliv antichnoyi kulturi Poryad z miscevimi rechami bagato priviznih davnogreckih sribni kiliki attichnogo virobnictva ritoni chornolakovij rozpisnij posud prosti gostrodonni amfori dlya vina zoloti yuvelirni virobi ta in Yak pokazali rozkopki kurgani nasipano ne odnochasno a voni sporudzhuvalis prinajmni protyagom cilogo storichchya Mistectvo Starodavnoyi Sindiki yavlyaye soboyu najvishij riven sintezu skifskogo zvirinogo stilyu i antichnogo vitonchenosti Vijni zi skifami U Gerodota ye svidchennya pro zimovi pohodi pivnichnoprichornomorskih skifiv u V st do n e v zemli sindiv Ce pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami na teritoriyi Sindiki yaki vkazuyut na te sho same skifi dniprovskogo lisostepu zdijsnyuvali v pershij polovini V st do n e zimovi same syudi Harakter znahidok a ce v bilshosti vipadkiv predmeti kinskogo sporyadzhennya cilkom vidpovidaye harakteru zgaduvanih Gerodotom pohodiv u yakih brali uchast kinni voyini Poyava v grobnicyah dzerkal olvijskogo tipu na dumku T M Kuznyecovoyi 1991 takozh mozhe buti viklikanoyu ne tilki torgovimi zv yazkami ale i vijskovimi diyami Dzerkala v skifskij kulturi yak vidomo buli ne tilki zhinochim ale i cholovichim atributom Porivnyano nevelika kilkist znahidok svidchit pro korotkochasne perebuvannya skifiv u Sindici tobto pohodi zdijsnyuvalisya sporadichno U materialnu kulturu sindiv predmeti skifskogo pohodzhennya mogli buti vklyucheni yak trofeyi Te sho vzayemini skifiv i sindiv buli daleko ne mirnimi pidtverdzhuyetsya tim sho same v period skifskih pohodiv zrostaye kilkist pohovan iz zbroyeyu na nekropolyah Sindiki Zanepad derzhavi Aktivna zagarbnicka shidna politika Bosporskoyi derzhavi prizvela do priyednannya Sindiki v seredini IV st do n e za chasiv pravlinnya Ekataya do Bosporu Z cogo chasu Sindika vtratila svoyu nezalezhnist i stala skladovoyu chastinoyu Bosporskogo derzhavi kerovanoyu specialnimi namisnikami Odna z ostannih zgadok pro sindiv vidnositsya do IV st do n e i nalezhit Rufu Festu Avienu U svoyemu tvori Opis zemnogo kola vin pisav Diznajsya nareshti yaki narodi otochuyut Tavr Meoti pershi otochili solone boloto Zustrichayetsya takozh lyutij sarmat Najblizhchu miscevist naselyayut kimerijci i sindi Poblizu zhive plem ya i rid Div takozhSindi MeotiPrimitkiV V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze Arhiv originalu za 26 veresnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 Arhiv originalu za 2 chervnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2013 Voprosy etnicheskoj istorii sindo meotov nedostupne posilannya z travnya 2019 Sindika Gosudarstvo drevnih adygov nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 21 lipnya 2013 PosilannyaV V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze 13 lyutogo 2014 u Wayback Machine M Nauka 1999 ISBN 5 02 011675 0 Putevoditel po Indii 2 chervnya 2013 u Wayback Machine N V ANFIMOV Drevnee zoloto Kubani 26 veresnya 2013 u Wayback Machine Novichihin A N K voprosu o pohodah skifov v zemli sindov 20 chervnya 2013 u Wayback Machine Dzherela