Селя́нська війна́ (нім. Bauernkrieg; рос. крєстьянская война) — в історіографії найбільш значні виступи простолюду (посполитих, селян, кріпаків тощо) впродовж історії. Як термін запроваджений до наукового обігу Фрідріхом Енгельсом 1850 року у праці "Селянська війна в Німеччині", присвяченій великому повстанню німецьких селян 1524—25 років. Поширене в радянській історіографії, особливо у повоєнний період у дослідженнях російської історії. До селянських війн відносять китайські Повстання жовтих пов'язок (184–205), власне селянську війну (874—884), повстання Хуана Чао (875–884), Повстання секти Білого лотоса (1796 — 1804); французьку Жакерію (1358), німецьку селянську війна (1524–1525); московські повстання Болотникова (1606—1607), Разіна (1676—1681), Булавіна (1707—1709), Пугачова (1773–1775); а також наші селянсько-козацькі рухи — Хмельниччину (1648—1649) і Коліївщину (1768–1769).
Теорія
Теор. осмислення дотичних істор. процесів спиралося на формаційну та класову метатеорію, поширену в рад. історіографії. У зв’язку із цим сел. війни розглядалися як найвища форма класової боротьби селянства, що була характерна для феод. суспільно-екон. формації на пізній стадії її розвитку. 300-річчя Разінського та 200-річчя Пугачовського повстань у 2-й пол. 1960-х — 1-й пол. 1970-х рр. актуалізували проблему сел. війн у рад. історіографії. Відбулися дискусії, в ході яких були виокремлені їхні характерні риси: розмах нар. боротьби, що охоплював значну частину території й населення країни, та особливо жорстокий характер і затятість. Зазначалося, що сел. війни подолали локальність, характерну для ін. форм нар. боротьби в зазначену епоху. Окрім селян, до боротьби приєднувалися ін. верстви населення, насамперед козаки та посадські люди, деяка частина дрібних "служилих людей". Обґрунтовувалася можливість поєднати в ході С.в. боротьбу селян проти гнобителів і визвол. рух. Зверталася увага на те, що боротьба повсталих відрізнялася особливою впертістю, дискутувалася проблема можливості постановки в ході т. зв. огороджування питання про владу в державі. Уточнювалося питання про характер С.в., зокрема про репрезентацію в ході подій інтересів добуржуазних елементів, про ідеологію, "програму", настрої та сподівання повсталих. Причини сел. війн здебільшого пов’язувалися з погіршенням становища селян та ін. верств населення. Так, напр., С.в. під проводом С.Разіна пояснювалася як відповідь селянства країни на завершення процесу юрид. оформлення кріпосного права 1649 за Уложенням царя Олексія Михайловича. С.в. під проводом О.Пугачова пояснювалася погіршенням становища кріпосних селян після видання низки законів наприкінці царювання імп. Єлизавети Петрівни та в перші роки правління Катерини II. Особливістю С.в. як форми нар. боротьби було те, що вона нерідко починалася не на території, де селянство перебувало в найбільш пригнобленому стані, а навпаки — на території, де населення було найбільш вільним. Тому сел. війни під проводом С.Разіна, К.Булавіна та О.Пугачова починалися на Дону чи на Яїку (нині р. Урал), де проживало козацтво, яке мало відносну свободу та свою військ. організацію. Те ж саме стосується Визвол. війни в Україні та Білорусі 1648—54 (Національна революція 1648—1676), організатором якої було козацтво українське. У цьому зв’язку ставилося питання про істор. значення сел. війн, причому зверталася увага на прогресивні наслідки нар. боротьби для подальшого розвитку сусп-ва. Так, підкреслювалося, що пам’ять про С.в. та загроза її повторення змушували феодалів і держ. владу обмежувати феод. гноблення. Наголошувалося на негативних наслідках поразки С.в. у Німеччині 1524—25, де її поразка, як підкреслювалося в історіографії, призвела до посилення влади князів та консервації роздробленості країни. Із поразкою С.в. під проводом Д.Дожі в Угорщині пов’язували розгром угор. військ турками в 1526 в битві при Могачі (Угорщина), оскільки феодали не наважилися озброїти селян, а угор. дворянське військо було занадто малочисельним, щоб протистояти туркам.
Щодо причин поразок більшості сел. війн основну з них правомірно вбачали в неорганізованості повсталих у порівнянні з їхніми суперниками, які спиралися на силу д-ви. При цьому відзначалося, що в ході сел. війн проявлялися деякі риси організації повсталих. Загалом сел. війни розглядалися як різновид громадян. війни свого часу. Нарешті, зверталася увага на міжнар. значення сел. війн, оскільки ці події викликали відгуки за кордоном, про них повідомляли автори з різних країн. Істор. значущість сел. війн часто-густо пов’язувалася з тим, що вони знаходили відображення в різних формах нац. к-ри та міцно зберігалися в нац. істор. свідомості в міфологізованому вигляді, причому керівники та деякі учасники цих повстань розглядалися як національні герої.
Хронологія
- 17–27: Повстання червонобрових (Китай)
- 184–205: Повстання жовтих пов'язок (Китай)
- 3 — 5 ст.: Повстання багаудів (Римська імперія)
- 4 — 6 ст. Повстання агоністиків (Римська імперія, Африка)
- 841—843: (Франція)
- 874—884: Селянська війна (Китай)
- 875–884: Повстання Хуана Чао (Китай)
- 1277–1280: Повстання Івайла (Болгарія)
- 1343–1345: Повстання Юрієвої ночі (Естонія)
- 1351–1368: Повстання Червоних пов'язок (Китай)
- 1358: Жакерія (Франція)
- 1381: Селянське повстання (Англія)
- 1487–1488: Повстання в Каґа (Японія)
- 1515–1523: Повстання фрісландських селян
- 1524–1525: Селянська війна (Німеччина)
- 1606—1607: Повстання Болотникова (Московія)
- 1648—1649: Хмельниччина (Річ посполита)
- 1651: Повстання Костки-Наперського Річ посполита)
- 1676—1681: Повстання Степана Разіна (Московія)
- 1707—1709: Булавінське повстання (Московія)
- 1743: Великий даларнський танок
- 1768–1769: Коліївщина (Річ посполита)
- 1773–1775: Повстання Пугачова(Московія)
- 1786–1787: Повстання Шейса (США)
- 1793–1796: Вандейська війна (Франція)
- 1793–1804: Повстання шуанів (Франція)
- 1794: Повстання Костюшка (Річ посполита)
- 1796 — 1804: Повстання секти Білого лотоса
Китай
Німеччина
Польща
Росія
Україна
Концепція С.в. тісно пов’язана з історією України. Багато з подій С.в. початку 17 ст. в Російській державі проходили на території Північної України. Восени 1604 та взимку 1604/05 населення цієї території надало активну підтримку Лжедмитрію I в його боротьбі за московський. престол. Завдяки цій підтримці він зміг оговтатися від поразки, якої завдали йому воєводи царя Бориса Годунова в січні 1605 при Добриничах (нині Суземському р-ні Брянської обл., РФ). У червні 1606 в Путивлі розпочалося повстання під проводом І.Болотнікова. Запороз. козаки перебували у складі військ Лжедмитрія I та в Тушинському таборі Лжедмитрія II від 1608 до поч. 1610 під Москвою. 1618, на заключному етапі "Смути" в Росії поч. 17 ст., запорожці на чолі з П.Конашевичем-Сагайдачним брали участь у поході королевича Владислава Ваза на Москву, після невдачі якого між Моск. д-вою та Річчю Постолитою було укладено Деулінське перемир’я 1618.
Як С.в. в історіографії розглядалася й Визвол. боротьба в Україні та Білорусі під проводом Б.Хмельницького. У цьому величезному народному русі в Україні, який до того ж мав визвольний характер, важливу роль відігравав соціальний підтекст, пов’язаний з існуванням принизливого феод. гноблення українських селян у маєтках польс. магнатів та катол. церкви.
У С.в. під проводом С.Разіна брали участь українські та донські козаки. Вони згадуються в джерелах як "хохлачі". Повстанці діяли в межах Бєлгородської та Ізюмської засік. У серпні — на поч. вересня 1670 загін донських козаків-повстанців на чолі з отаманами Ф.Шандрою та Ф.Колчевим, який пересувався проти течії Дону, був підтриманий частиною острозьких "черкас". На сторону повсталих перейшов полковник острогозьких "черкас" І.Дзиковський. Містечка Острогозьк та Ольшанськ (нині с. Верхній Ольшан Острогозького р-ну Воронезької обл., РФ) на короткий час захопили повсталі, проте 10 вересня повстання в Острогозьку було придушене, І.Дзиковський, Ф.Колчев, ін. козаки були страчені. 1 жовтня 1670 донські козаки-повстанці на чолі з отаманом Леском Черкашеніним зайняли Маяцький (нині с. Маяки Слов’янського р-ну Донец. обл.) та Царев-Борисов (нині с. Оскіл Ізюмського р-ну Харків. обл.), 16 жовтня — Балаклію, Зміїв та Мерефу, надіслали "прелестное письмо" ("лист-звернення") мешканцям Харкова. Під їхнім впливом у Богодухові відбулося повстання, а бєлгородський воєвода кн. Г.Ромодановський повідомляв про появу "воровських козаків" на крайньому заході Ізюмської засіки під Полтавою та Гадячем, а також — Конотопом і Черніговом. 5 листопада 1670 в битві під Маяцьким та Царевим-Борисовим повсталі були розбиті каральним загоном полк. Г.Косагова та запороз. козаками на чолі з ген. осавулом Війська Запорозького М.Гвинтовкою.
Булавінське повстання, котре розглядалося в історіографії як С.в., почалося на території України зі вбивства повсталими донськими козаками в Шульгинському городку (нині с. Шульгинка Старобільського р-ну Луганської обл.) на Айдарі (прит. Сіверського Дінця, бас. Дону) 9 жовтня 1707 командира карального полку полковника кн. Ю.Долгорукова та розгрому карателів. Незабаром під Зактоновим городком на Айдарі віддані уряду козаки завдали поразки повстанцям, які втекли на Чортомлицьку Січ, де їх підтримала частина козаків і де вони перезимували. У березні 1708 булавінці повернулися з Чортомлицької Січі на Дон, і разом із ними пішла частина запороз. козаків, котрі взяли участь у подальшому повстанні на Дону. За вказівкою рос. царя Петра I карателям належало спустошити городки донських козаків по Сіверському Дінцю вище Луганського городка (нині смт Станиця Луганська Луган. обл.). Пізніше ця територія була відібрана рос. урядом від Всевеликого Війська Донського. Керівник цього повстання, К.Булавін, був козаком Трьохізбенського городка (нині с. Трьохізбенка Слов’яносербського р-ну Луган. обл.) на Сіверському Дінці, на території України.
Низку суттєвих ознак С.в. мало значне повстання українських селян 1768 — Коліївщина під проводом М.І.Залізняка та І.Гонти.
У сучасній рос. та укр. історіографії як сел. війни розглядалися деякі великі нар. рухи новітнього часу, які розгорнулися в період громадян. війни в Росії та Україні. Це — повстання селян Тамбовської губ. 1920—21 під проводом есера А.Антонова проти продрозкладки, відоме в рад. історіографії як "Антоновщина". В Україні та частково на Дону це був рух під проводом Н.Махна, який у рад. історіографії мав назву "махновщина". Підкреслювалося, що обидві ці сел. війни були породжені політикою "воєнного комунізму", яка проводилася рад. владою.
Взагалі, паралельно зникали селянство як сусп. клас та селянські війни, але процес у різних країнах відбувався не синхронно. Раніше всього — в Англії в період "огороджування", пізніше всього — на території колиш. СРСР і, зокрема, в Україні, у ході колективізації сільського господарства.
Франція
Джерела та література
- М.О. Мінінков. Селянська війна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 515. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selya nska vijna nim Bauernkrieg ros kryestyanskaya vojna v istoriografiyi najbilsh znachni vistupi prostolyudu pospolitih selyan kripakiv tosho vprodovzh istoriyi Yak termin zaprovadzhenij do naukovogo obigu Fridrihom Engelsom 1850 roku u praci Selyanska vijna v Nimechchini prisvyachenij velikomu povstannyu nimeckih selyan 1524 25 rokiv Poshirene v radyanskij istoriografiyi osoblivo u povoyennij period u doslidzhennyah rosijskoyi istoriyi Do selyanskih vijn vidnosyat kitajski Povstannya zhovtih pov yazok 184 205 vlasne selyansku vijnu 874 884 povstannya Huana Chao 875 884 Povstannya sekti Bilogo lotosa 1796 1804 francuzku Zhakeriyu 1358 nimecku selyansku vijna 1524 1525 moskovski povstannya Bolotnikova 1606 1607 Razina 1676 1681 Bulavina 1707 1709 Pugachova 1773 1775 a takozh nashi selyansko kozacki ruhi Hmelnichchinu 1648 1649 i Koliyivshinu 1768 1769 TeoriyaTeor osmislennya dotichnih istor procesiv spiralosya na formacijnu ta klasovu metateoriyu poshirenu v rad istoriografiyi U zv yazku iz cim sel vijni rozglyadalisya yak najvisha forma klasovoyi borotbi selyanstva sho bula harakterna dlya feod suspilno ekon formaciyi na piznij stadiyi yiyi rozvitku 300 richchya Razinskogo ta 200 richchya Pugachovskogo povstan u 2 j pol 1960 h 1 j pol 1970 h rr aktualizuvali problemu sel vijn u rad istoriografiyi Vidbulisya diskusiyi v hodi yakih buli viokremleni yihni harakterni risi rozmah nar borotbi sho ohoplyuvav znachnu chastinu teritoriyi j naselennya krayini ta osoblivo zhorstokij harakter i zatyatist Zaznachalosya sho sel vijni podolali lokalnist harakternu dlya in form nar borotbi v zaznachenu epohu Okrim selyan do borotbi priyednuvalisya in verstvi naselennya nasampered kozaki ta posadski lyudi deyaka chastina dribnih sluzhilih lyudej Obgruntovuvalasya mozhlivist poyednati v hodi S v borotbu selyan proti gnobiteliv i vizvol ruh Zvertalasya uvaga na te sho borotba povstalih vidriznyalasya osoblivoyu vpertistyu diskutuvalasya problema mozhlivosti postanovki v hodi t zv ogorodzhuvannya pitannya pro vladu v derzhavi Utochnyuvalosya pitannya pro harakter S v zokrema pro reprezentaciyu v hodi podij interesiv doburzhuaznih elementiv pro ideologiyu programu nastroyi ta spodivannya povstalih Prichini sel vijn zdebilshogo pov yazuvalisya z pogirshennyam stanovisha selyan ta in verstv naselennya Tak napr S v pid provodom S Razina poyasnyuvalasya yak vidpovid selyanstva krayini na zavershennya procesu yurid oformlennya kriposnogo prava 1649 za Ulozhennyam carya Oleksiya Mihajlovicha S v pid provodom O Pugachova poyasnyuvalasya pogirshennyam stanovisha kriposnih selyan pislya vidannya nizki zakoniv naprikinci caryuvannya imp Yelizaveti Petrivni ta v pershi roki pravlinnya Katerini II Osoblivistyu S v yak formi nar borotbi bulo te sho vona neridko pochinalasya ne na teritoriyi de selyanstvo perebuvalo v najbilsh prignoblenomu stani a navpaki na teritoriyi de naselennya bulo najbilsh vilnim Tomu sel vijni pid provodom S Razina K Bulavina ta O Pugachova pochinalisya na Donu chi na Yayiku nini r Ural de prozhivalo kozactvo yake malo vidnosnu svobodu ta svoyu vijsk organizaciyu Te zh same stosuyetsya Vizvol vijni v Ukrayini ta Bilorusi 1648 54 Nacionalna revolyuciya 1648 1676 organizatorom yakoyi bulo kozactvo ukrayinske U comu zv yazku stavilosya pitannya pro istor znachennya sel vijn prichomu zvertalasya uvaga na progresivni naslidki nar borotbi dlya podalshogo rozvitku susp va Tak pidkreslyuvalosya sho pam yat pro S v ta zagroza yiyi povtorennya zmushuvali feodaliv i derzh vladu obmezhuvati feod gnoblennya Nagoloshuvalosya na negativnih naslidkah porazki S v u Nimechchini 1524 25 de yiyi porazka yak pidkreslyuvalosya v istoriografiyi prizvela do posilennya vladi knyaziv ta konservaciyi rozdroblenosti krayini Iz porazkoyu S v pid provodom D Dozhi v Ugorshini pov yazuvali rozgrom ugor vijsk turkami v 1526 v bitvi pri Mogachi Ugorshina oskilki feodali ne navazhilisya ozbroyiti selyan a ugor dvoryanske vijsko bulo zanadto malochiselnim shob protistoyati turkam Shodo prichin porazok bilshosti sel vijn osnovnu z nih pravomirno vbachali v neorganizovanosti povstalih u porivnyanni z yihnimi supernikami yaki spiralisya na silu d vi Pri comu vidznachalosya sho v hodi sel vijn proyavlyalisya deyaki risi organizaciyi povstalih Zagalom sel vijni rozglyadalisya yak riznovid gromadyan vijni svogo chasu Nareshti zvertalasya uvaga na mizhnar znachennya sel vijn oskilki ci podiyi viklikali vidguki za kordonom pro nih povidomlyali avtori z riznih krayin Istor znachushist sel vijn chasto gusto pov yazuvalasya z tim sho voni znahodili vidobrazhennya v riznih formah nac k ri ta micno zberigalisya v nac istor svidomosti v mifologizovanomu viglyadi prichomu kerivniki ta deyaki uchasniki cih povstan rozglyadalisya yak nacionalni geroyi Hronologiya17 27 Povstannya chervonobrovih Kitaj 184 205 Povstannya zhovtih pov yazok Kitaj 3 5 st Povstannya bagaudiv Rimska imperiya 4 6 st Povstannya agonistikiv Rimska imperiya Afrika 841 843 Franciya 874 884 Selyanska vijna Kitaj 875 884 Povstannya Huana Chao Kitaj 1277 1280 Povstannya Ivajla Bolgariya 1343 1345 Povstannya Yuriyevoyi nochi Estoniya 1351 1368 Povstannya Chervonih pov yazok Kitaj 1358 Zhakeriya Franciya 1381 Selyanske povstannya Angliya 1487 1488 Povstannya v Kaga Yaponiya 1515 1523 Povstannya frislandskih selyan 1524 1525 Selyanska vijna Nimechchina 1606 1607 Povstannya Bolotnikova Moskoviya 1648 1649 Hmelnichchina Rich pospolita 1651 Povstannya Kostki Naperskogo Rich pospolita 1676 1681 Povstannya Stepana Razina Moskoviya 1707 1709 Bulavinske povstannya Moskoviya 1743 Velikij dalarnskij tanok 1768 1769 Koliyivshina Rich pospolita 1773 1775 Povstannya Pugachova Moskoviya 1786 1787 Povstannya Shejsa SShA 1793 1796 Vandejska vijna Franciya 1793 1804 Povstannya shuaniv Franciya 1794 Povstannya Kostyushka Rich pospolita 1796 1804 Povstannya sekti Bilogo lotosaKitajPovstannya u volosti Dacze Povstannya sekti Bilogo lotosa 1796 1804 NimechchinaSelyanska vijna v NimechchiniPolshaGalicke povstannya 1846 RosiyaPovstannya PugachovaUkrayinaKoncepciya S v tisno pov yazana z istoriyeyu Ukrayini Bagato z podij S v pochatku 17 st v Rosijskij derzhavi prohodili na teritoriyi Pivnichnoyi Ukrayini Voseni 1604 ta vzimku 1604 05 naselennya ciyeyi teritoriyi nadalo aktivnu pidtrimku Lzhedmitriyu I v jogo borotbi za moskovskij prestol Zavdyaki cij pidtrimci vin zmig ogovtatisya vid porazki yakoyi zavdali jomu voyevodi carya Borisa Godunova v sichni 1605 pri Dobrinichah nini Suzemskomu r ni Bryanskoyi obl RF U chervni 1606 v Putivli rozpochalosya povstannya pid provodom I Bolotnikova Zaporoz kozaki perebuvali u skladi vijsk Lzhedmitriya I ta v Tushinskomu tabori Lzhedmitriya II vid 1608 do poch 1610 pid Moskvoyu 1618 na zaklyuchnomu etapi Smuti v Rosiyi poch 17 st zaporozhci na choli z P Konashevichem Sagajdachnim brali uchast u pohodi korolevicha Vladislava Vaza na Moskvu pislya nevdachi yakogo mizh Mosk d voyu ta Richchyu Postolitoyu bulo ukladeno Deulinske peremir ya 1618 Yak S v v istoriografiyi rozglyadalasya j Vizvol borotba v Ukrayini ta Bilorusi pid provodom B Hmelnickogo U comu velicheznomu narodnomu rusi v Ukrayini yakij do togo zh mav vizvolnij harakter vazhlivu rol vidigravav socialnij pidtekst pov yazanij z isnuvannyam prinizlivogo feod gnoblennya ukrayinskih selyan u mayetkah pols magnativ ta katol cerkvi U S v pid provodom S Razina brali uchast ukrayinski ta donski kozaki Voni zgaduyutsya v dzherelah yak hohlachi Povstanci diyali v mezhah Byelgorodskoyi ta Izyumskoyi zasik U serpni na poch veresnya 1670 zagin donskih kozakiv povstanciv na choli z otamanami F Shandroyu ta F Kolchevim yakij peresuvavsya proti techiyi Donu buv pidtrimanij chastinoyu ostrozkih cherkas Na storonu povstalih perejshov polkovnik ostrogozkih cherkas I Dzikovskij Mistechka Ostrogozk ta Olshansk nini s Verhnij Olshan Ostrogozkogo r nu Voronezkoyi obl RF na korotkij chas zahopili povstali prote 10 veresnya povstannya v Ostrogozku bulo pridushene I Dzikovskij F Kolchev in kozaki buli stracheni 1 zhovtnya 1670 donski kozaki povstanci na choli z otamanom Leskom Cherkasheninim zajnyali Mayackij nini s Mayaki Slov yanskogo r nu Donec obl ta Carev Borisov nini s Oskil Izyumskogo r nu Harkiv obl 16 zhovtnya Balakliyu Zmiyiv ta Merefu nadislali prelestnoe pismo list zvernennya meshkancyam Harkova Pid yihnim vplivom u Bogoduhovi vidbulosya povstannya a byelgorodskij voyevoda kn G Romodanovskij povidomlyav pro poyavu vorovskih kozakiv na krajnomu zahodi Izyumskoyi zasiki pid Poltavoyu ta Gadyachem a takozh Konotopom i Chernigovom 5 listopada 1670 v bitvi pid Mayackim ta Carevim Borisovim povstali buli rozbiti karalnim zagonom polk G Kosagova ta zaporoz kozakami na choli z gen osavulom Vijska Zaporozkogo M Gvintovkoyu Bulavinske povstannya kotre rozglyadalosya v istoriografiyi yak S v pochalosya na teritoriyi Ukrayini zi vbivstva povstalimi donskimi kozakami v Shulginskomu gorodku nini s Shulginka Starobilskogo r nu Luganskoyi obl na Ajdari prit Siverskogo Dincya bas Donu 9 zhovtnya 1707 komandira karalnogo polku polkovnika kn Yu Dolgorukova ta rozgromu karateliv Nezabarom pid Zaktonovim gorodkom na Ajdari viddani uryadu kozaki zavdali porazki povstancyam yaki vtekli na Chortomlicku Sich de yih pidtrimala chastina kozakiv i de voni perezimuvali U berezni 1708 bulavinci povernulisya z Chortomlickoyi Sichi na Don i razom iz nimi pishla chastina zaporoz kozakiv kotri vzyali uchast u podalshomu povstanni na Donu Za vkazivkoyu ros carya Petra I karatelyam nalezhalo spustoshiti gorodki donskih kozakiv po Siverskomu Dincyu vishe Luganskogo gorodka nini smt Stanicya Luganska Lugan obl Piznishe cya teritoriya bula vidibrana ros uryadom vid Vsevelikogo Vijska Donskogo Kerivnik cogo povstannya K Bulavin buv kozakom Trohizbenskogo gorodka nini s Trohizbenka Slov yanoserbskogo r nu Lugan obl na Siverskomu Dinci na teritoriyi Ukrayini Nizku suttyevih oznak S v malo znachne povstannya ukrayinskih selyan 1768 Koliyivshina pid provodom M I Zaliznyaka ta I Gonti U suchasnij ros ta ukr istoriografiyi yak sel vijni rozglyadalisya deyaki veliki nar ruhi novitnogo chasu yaki rozgornulisya v period gromadyan vijni v Rosiyi ta Ukrayini Ce povstannya selyan Tambovskoyi gub 1920 21 pid provodom esera A Antonova proti prodrozkladki vidome v rad istoriografiyi yak Antonovshina V Ukrayini ta chastkovo na Donu ce buv ruh pid provodom N Mahna yakij u rad istoriografiyi mav nazvu mahnovshina Pidkreslyuvalosya sho obidvi ci sel vijni buli porodzheni politikoyu voyennogo komunizmu yaka provodilasya rad vladoyu Vzagali paralelno znikali selyanstvo yak susp klas ta selyanski vijni ale proces u riznih krayinah vidbuvavsya ne sinhronno Ranishe vsogo v Angliyi v period ogorodzhuvannya piznishe vsogo na teritoriyi kolish SRSR i zokrema v Ukrayini u hodi kolektivizaciyi silskogo gospodarstva KoliyivshinaFranciyaZhakeriyaDzherela ta literaturaM O Mininkov Selyanska vijna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 515 ISBN 978 966 00 1290 5