Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Селянське повстання в Англії 1381 — велике повстання, що сталося за часів династії Плантагенетів в сільській місцевості Англії (особливо на півдні) та Лондоні. Відоме також як повстання Вота Тайлера або Великий підйом.
| Селянське повстання в Англії 1381 | |
 | |
| Країна |  Королівство Англія |
|---|---|
| Місце розташування | Англія |
| Дата й час | листопад 1381 |
| Час/дата початку | 30 травня 1381 |
| Час/дата закінчення | листопад 1381 |
 Селянське повстання в Англії 1381 у Вікісховищі | |
Передумови
Після епідемії чуми 1348, відомої під назвою «Чорна смерть», чисельність населення знизилася за різними підрахунками від 25 до 60 %. Сільське господарство занепало. Нікому було засівати і збирати врожай. Ціни підвищилися вдвічі. Послідували вимоги більш високої оплати праці. Сільська громада, де сім'ї селян звикли з покоління в покоління жити на одній землі, почала розпадатися. Частина селян тікає в міста, стає найманими робітниками. Починає впроваджуватися новий тип земельного тримання: здача в оренду землі, худоби, інвентарю. Це спричинило економічну кризу і нестачу робочих рук для обробітку сільськогосподарських угідь. Оплата селянської праці різко зросла, що привело до зменшення доходів власників земель і в 1349 та 1351 роках були прийняті закони «Наказ щодо робітників» та «Положення про робітників» відповідно, які встановлювали низьку норму платні, а відмова від неї чи вимога підвищення почали каратись штрафами і тюремним ув'язненням.
Крім того виснажлива Столітня війна із Францією спустошила державну скарбницю. Ворогуючі угруповання при дворі запекло боролися за владу. У сільських районах наростало народне обурення, а в містах загострювався соціальний конфлікт. В такій обстановці на трон в 11-річному віці зійшов Річард II, новий король Англії, який перебував під сильним впливом свого стрийка Джона Гонта, герцога Ланкастеру.
Вся практична діяльність з управління країною перейшла в руки Королівського ради. Відчуваючи відчайдушну потребу в грошах — справа дійшла навіть до того, що довелося закласти коштовні камені з корони. 1379 року король за ініціативи Джона Гонта провів через свій новий парламент ідею впровадження подушного податку в 1 грот на кожного жителя країни, який досяг 14-річного віку, незалежно від статі, стану і матеріального статусу. Проте, оскільки надходження від цього нововведення з'їдалися постійно зростаючими військовими витратами або осідали в кишенях корумпованого чиновницького апарату, незабаром в 1380 році, за пропозицією Саймона Седбері, архієпископа Кентерберійського, було впроваджено новий податок в 3 грота на кожного жителя в віці 15 років і старше. Максимальним податком в 20 шилінгів обкладалися родини, в яких налічувалося понад 20 домочадців, серед них, як правило, були старі і непрацездатні, за яких, втім, теж доводилося платити. Таким чином, новий податок бив насамперед по трудовим станам, і відповіддю на нього стало зростаючий опір нижчих верств суспільства.
Збирали податок на місцях так звані збирачі, що мали спеціальні повноваження від влади графств. Для кожного села чи селища складався свій список, відповідно до якого всі родини обкладалися певною сумою податку. На практиці кожен приїзд збирача в ту чи іншу село, селище, манор зазвичай призводив до масових втеч віланів. В результаті збирачам давалася занижена чисельність мешканців і в списки вносилася свідомо помилкова сума податкового збору. Так, замість 100 тис. фунтів, очікуваних архієпископом Саймоном Седбері, який на той час вже став лорд-канцлером Англії, до скарбниці надійшло не більше 22 тис. фунтів.
З огляду на такого разючого невідповідності уряд вирішив добрати відсутнє і знову спрямував збирачів по селах і містах, але на цей раз у супроводі озброєної охорони на чолі з мировими суддями. В їх обов'язки входило встановити точну чисельність мешканців, привести глав родин до клятви на Біблії і під страхом тюремного ув'язнення і інших покарань змусити заплатити всі податки.
Все це викликало заворушення, центром яких був Лондон. Тут активність цехових гільдій і братств часто створювала проблеми для влади, оскільки королівська влада спиралася на старий патриціат, якому активно протистояли молоді (нові) цехи. Невдоволення городян викликало розширення ролі королівського суду в столиці. Особливою нелюбов'ю у лондонців користувався Джон Гонт, який був прихильником релігійного реформатора Джона Вікліфа, який вважався єретиком. Своєю чергою інші предстаники вищої знаті намагалися скористатися цією ситуацією для відсторонення герцога Ланкастеру від впливу на короля. 1380 року заворушення наростали і поширилися по півночі Англії і в західних містах Шрусбері і Бриджвотері, а також виступ учнів та підмайстрів цехів Лондону. Також відбулося повстання в Йорку, в ході якого Джон де Гібсон, мер міста, був відсторонений від посади. 1381 року відбулося ще кілька повстань, пов'язаних з введенням нових податків.
Привід
30 травня 1381 року збирач податків Томас Бамптон в супроводі кількох чиновників та невеликого загону солдатів прибув до міста Брентвуд графства Ессекс і зажадав, щоб туди з'явилися для сплати недоїмок представники сіл Фоббінг, Коррінгхем і Станфорд-ле-Хоуп. Першими Бамптон став допитувати жителів Фоббінга, чий представник Томас Бейкер заявив, що село вже заплатила податок, і ще грошей вони вносити не збираються. Коли Бамптон і два сержанта спробували заарештувати Бейкера, сталася сутичка, і почався бунт, оскільки у Брентвуд прибуло близько 100 чоловік. Зрештою камінням прогнали Бамптон з міста. Потім добирати податок був посланий верховний суддя суду королівської лави сер Роберт Белкнап, але його змусили відмовитися від цього наміру. Повсталі вирішили йти на Лондон, а на шляху підняти селян інших графств.
Перебіг повстання
У графствах Ессекс і Кент вілани в масовому порядку залишали села, озброювалися чим попало і збиралися в бойові загони. До них приєднувалося чимало збіднілих джентрі, ремісників, незаможних лицарів і священиків. Ватажок повсталих в графстві Ессекс Абель Кер з Еріта розіслав повідомлення в графства Кент, Суффолк і Норфолк з проханням про допомогу і підтримку. Повстанці нападали на монастирі, абатства і оселі найжорстокіших лордів манорів, вилучали боргові книги і зобов'язання й спалювали їх.
Невдовзі Абель Кер з загоном в 100 осіб переправився через Темзу у міста Дартфорд і вступив в контакт з ватажком іншого загону повстанців Робертом Кейвом. Між ними відбулося обговорення, результатом якого стала заява про політичні цілі і стратегії повстання, зокрема в ньому виражалася вірність королю Річарду II і висувалися звинувачення Джону Ланкастеру в прагненні узурпувати корону. Крім того, всіх мешканцівв прибережних районів у межах 4 миль від моря просили не приєднуватися до повсталих, а залишатися на місцях для охорони узбережжя від набігів французьких рейдерів. Уже через день в південно-східній частині Англії зібралися тисячі озброєних віланів.
6 червня загін кентських повстанців напав на перший з великих опорних пунктів феодалів — замок Рочестер. Приводом стало те, що у в'язниці замку містився побіжний виллан, виданий його пану проти волі мешканців міста Грейвсенд. Замок було захоплено, а усі ув'язненні звільнені. 7 червня сильний загін повстанців, не зустрівши ніякого опору з боку містян, увійшов до міста Мейдстоун. Саме тут вперше заявили про себе лідери повстання. Так, серед звільнених в'язнів знаходився священик Джон Болл, засуджений за проповідництво в порушення заборони з боку церкви. Дуже скоро він став теоретиком і духовним батьком зростаючого повстання. У Мейдстоун керівництво всім повстанням перейшло до Вота Тайлера. Головні цілі повстання були наступними: передача фактичної влади королю, відсторонення Джона Гонта, скасування усіх податків окрім 1/15, боротьба за ці цілі до кінця.
Усі загони з Ессексу та Кенту рушили на Лондон. Сам Тайлер атакував Кентербері, яке 10 червня здалося без бою завдяки підтримці містян. Слідом за цим Тайлер закликав обрати нового архієпископа замість Саймона Седбері. Після цього з додатковим загоном кентерберійських містян в 500 осіб рушив на Лондон. Попередньому успіху повстання сприяло те, що королівські армії знаходилися в Нормандії та Португалії, а сам Джон Гонт перебував на кордоні з Шотландією.
На шляху до Лондону кентци захопили мати короля Джоанну. 12 червня близько 50-60 тис. кентських повстанців прибули до Блекхіту, височини, розташованої близько 4 миль від південного кінця Лондонського мосту, а загони повстанців з Ессекса розташувалися по інший бік Темзи у Майл-Енду, на відстані 1 милі на схід від міської стіни Лондону. Вночі було захоплено в'язниці Кінгз-Бен та Маршалсі, ув'язнені яких було звільнено. Також було спалено борделі Бенксайду, що належали Вільяму Вікему, єпископу Вінчестеру, та Вільяму Волворту (лорд-меру Лондона), палац Гамбет — власність Саймонв Седбері, архієпископа Кентерберійського, пріоріат скарбничого Роберта Хейла.
Вільям Волворт наказавши закрити всі ворота міста і підняти мости, ультимативно зажадав від повстанців припинити просування до Лондону. Проте один з його ж посланців, ольдермен Джон Горн повідомив Тайлеру, що більшість лондонців з нетерпінням чекає приходу повстанців і постарається зробити все для їх безперешкодного проникнення до міста. Наступного дня Джон Болл виклав основні завдання повстання — стратити архієпископа Кентерберійського, радників короля і суддівських, «подібно до того, як поле очищають від бур'янів», і на цій основі створити під егідою корони суспільство рівних, де всі будуть володіти рівною свободою, знатністю і владою.
Король з почтом не виявив ініціативи, зачинившись у Вестмінстерському палаці. Повсталі змусили лицара сера Джона Ньютона доставити королю послання від повсталих. Ньютон передав Тайлеру, що король готовий зустрітися з ним в своєму маєтку Роттерхіт на південному берегу Темзи. Втім перемовини ще не почавшись були зірвані , графом Солсбері. Повстанці у відповідь захопити Флітську та Ньюгетську в'язниці.
13 червня для завдяки олдерменам Горну, В.Тонгу і В. Сейбілу повсталі зайняли Лондон через міст брами Олдгейт. Невдовзі у Лондон увійшли повсталі з Ессексу на чолі із Джеком Строу. В Лондоні повсталих очолив Томас Фаррінгтон. Слідом за цим було оточено королівський замок Тауер. Водночас було знищено розкішний палац Савой, що належав Джону Гонту, втрати якого в результаті становили 10 тис. фунтів. В цей час до повсталих приєдналося чимало міст і манорів в графствах Східна Англія, Хертфордшір і Кембриджшир.
Лорд-мер Вільям Волворт запропонував зібрати загін у 2 тис. вояків з багатих ремісників Лондону, до яких можна було б додати тауерську залогу в 600 латників та найманців сера Роберта Нолліса. Проти цьому виступив гарф Солсбері, що запропонував тягнути час, поки шляхта графств збрее війська, а натомість пообіцяти що завгодно повсталим, але не виконувати того.
14 червня Вот Тайлер, Джон Болл і Джек Строу за присутності усіх повсталих зустрілися з королем Річардом II та його почтом на полі Майл-Енд. Тут Тайлер виступив з вимогою до короля отримати право на страту будь-якої людини, яку народ вважає зрадником держави і короля. Після цього став скасувати кріпацтво. Король жестом дав згоду на це та урочисто вручив Тайлеру прапор з королівськими вензелями, тим самим беручи його під свій захист і даючи йому право на свободу дій. Після цього повсталим стали видаватися королівські хартії про отримання особистої волі від сеньйорів.
Після цього король вирушив до королівської гардеробної у Картер-Лейна в центрі міста, а Тауер перейшов під владу короля. Невдовзі за наказом Тайлера було страчено архієпископа Седбері, скарбничого Роберта Хейла, головного митаря Джона Легетта. З ініціативи лондонців було страчено 160 фламандів-ткачів. Після цього повсталі захопили владу в багатьох містах Східної Англії, Кембриджширу, Норфолку, Суффолку, Ессексу, Лінкольну.
15 червня під час нової зустрічі очільника повстання Вота Тайлера з королем Річардом II першого було підступно поранено лорд-мером Волвортом, а потім вбито лицарями з королівського почту. Після цього Річард II оголосив, що сам буде вождем повсталих й закликав їх повернутися до себе. На зворотному шляху повсталих на полі біля монастиря Святого Іоанна зустріли загони Волворта та сера Роберта Нолліса, які змусили основні сили повстанців залишити Лондона, схопивши лише їх очільників. Було страчено Джека Строу, Алана Тредора, Джона Кербі.
Втім відомості про це ще не досягти провінцій. Тому на півночі повсталі з Лінкольнширу намагалися захопити лестер, але невдало. 17 червня почалися заворушення в Йорку та околицях, але були швидко придушені мером Сімоном де Квікслеєм. 19 червня повсталі захопили владу в Бриджвотері в графстві Сомерсет.
17 червня почалося придушення повстання в Кенті. 22 червня Річард II рушив на приборкання повсталих Ессексу. Протягом декілько днів повсталі були переможені. Слідом за цим вдалося приборкати повстання в інших графствах Південної Англії. 23 червня відновлено владу в містах Мейдстон і Рочестер. У Східній Англії придушенням повстання керував Генріх Деспенсер, єпископ Норіджу. 25 або 26 червня він у битві біля Норз-Волшемі завдав поразки повсталим на чолі із Джефрі Літсером.
Почалися виноситися численні вироки, якими керував верховний суддя Трессильян. Джона Болла було схоплено в Ковентрі, а потім 15 липня в Сент-Олбансі страчено. 2 липня король скасував всі підписані ним під тиском повстанців хартії. Втрім суди та страти тривали до травня 1382 року.
Наслідки
У листопаді був зібраний парламент для обговорення поточних подій — винними були оголошені королівські чиновники, чиї дії були розцінені як неправомірні, а самі вони були названі занадто жадібними і властолюбними. Річард II також оголосив загальну амністію тим, хто стратив повстанців з порушенням правової процедури, всім повсталим проти влади, всім, хто мав відношення до вбивств королівських чиновників і тим, хто досі переховувався від в'язниці. З боку парламенту перестали виходити спроби введення нових подушних податків або реформування системи оподаткування Англії, рівень закріпачення почав зменшуватись за рахунок запровадження грошового викупу і до XV століття інститут кріпацтва в Англії остаточно припинив своє існування.
В самому Лондоні до влади прийшов «новий» патриціат на чолі з торговцем тканинами Джон Нортгемптоном, оскільки частина цеху риботорговців зі «старого» патриціату була на боці повсталих. Це сприяла реформування лондонського самоуправління.
Пам'ять
- 15 липня 2015 року в Смітфілді (Лондон) було відкрито меморіал, що вшановує пам'ять Вота Тайлера та Селянське повстання 1381 року.
Джерела
- Harding, Alan (1987). «The Revolt Against the Justices». In Hilton, Rodney; Alton, T. H. (eds.). The English Rising of 1381. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 165—193.
- Dunn, Alastair (2002). The Great Rising of 1381: the Peasants' Revolt and England's Failed Revolution. Stroud, UK: Tempus. .
- Strohm, Paul (2008). «A 'Peasants' Revolt'?». In Harris, Stephen J.; Grigsby, Bryon Lee (eds.). Misconceptions About the Middle Ages. New York: Routledge. pp. 197—203. .
- Spindler, Erik (2012). «Flemings in the Peasants' Revolt, 1381». In Skoda, Hannah; Lantschner, Patrick; Shaw, R. (eds.). Contact and Exchange in Later Medieval Europe: Essays in Honour of Malcolm Vale. Woodbridge, UK: The Boydell Press. pp. 59–78. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Селянське повстання в Англії 1381 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selyanske povstannya v Angliyi 1381 velike povstannya sho stalosya za chasiv dinastiyi Plantagenetiv v silskij miscevosti Angliyi osoblivo na pivdni ta Londoni Vidome takozh yak povstannya Vota Tajlera abo Velikij pidjom Selyanske povstannya v Angliyi 1381 Krayina Korolivstvo Angliya Misce roztashuvannyaAngliya Data j chaslistopad 1381 Chas data pochatku30 travnya 1381 Chas data zakinchennyalistopad 1381 Selyanske povstannya v Angliyi 1381 u VikishovishiPeredumoviPislya epidemiyi chumi 1348 vidomoyi pid nazvoyu Chorna smert chiselnist naselennya znizilasya za riznimi pidrahunkami vid 25 do 60 Silske gospodarstvo zanepalo Nikomu bulo zasivati i zbirati vrozhaj Cini pidvishilisya vdvichi Posliduvali vimogi bilsh visokoyi oplati praci Silska gromada de sim yi selyan zvikli z pokolinnya v pokolinnya zhiti na odnij zemli pochala rozpadatisya Chastina selyan tikaye v mista staye najmanimi robitnikami Pochinaye vprovadzhuvatisya novij tip zemelnogo trimannya zdacha v orendu zemli hudobi inventaryu Ce sprichinilo ekonomichnu krizu i nestachu robochih ruk dlya obrobitku silskogospodarskih ugid Oplata selyanskoyi praci rizko zrosla sho privelo do zmenshennya dohodiv vlasnikiv zemel i v 1349 ta 1351 rokah buli prijnyati zakoni Nakaz shodo robitnikiv ta Polozhennya pro robitnikiv vidpovidno yaki vstanovlyuvali nizku normu platni a vidmova vid neyi chi vimoga pidvishennya pochali karatis shtrafami i tyuremnim uv yaznennyam Krim togo visnazhliva Stolitnya vijna iz Franciyeyu spustoshila derzhavnu skarbnicyu Voroguyuchi ugrupovannya pri dvori zapeklo borolisya za vladu U silskih rajonah narostalo narodne oburennya a v mistah zagostryuvavsya socialnij konflikt V takij obstanovci na tron v 11 richnomu vici zijshov Richard II novij korol Angliyi yakij perebuvav pid silnim vplivom svogo strijka Dzhona Gonta gercoga Lankasteru Vsya praktichna diyalnist z upravlinnya krayinoyu perejshla v ruki Korolivskogo radi Vidchuvayuchi vidchajdushnu potrebu v groshah sprava dijshla navit do togo sho dovelosya zaklasti koshtovni kameni z koroni 1379 roku korol za iniciativi Dzhona Gonta proviv cherez svij novij parlament ideyu vprovadzhennya podushnogo podatku v 1 grot na kozhnogo zhitelya krayini yakij dosyag 14 richnogo viku nezalezhno vid stati stanu i materialnogo statusu Prote oskilki nadhodzhennya vid cogo novovvedennya z yidalisya postijno zrostayuchimi vijskovimi vitratami abo osidali v kishenyah korumpovanogo chinovnickogo aparatu nezabarom v 1380 roci za propoziciyeyu Sajmona Sedberi arhiyepiskopa Kenterberijskogo bulo vprovadzheno novij podatok v 3 grota na kozhnogo zhitelya v vici 15 rokiv i starshe Maksimalnim podatkom v 20 shilingiv obkladalisya rodini v yakih nalichuvalosya ponad 20 domochadciv sered nih yak pravilo buli stari i nepracezdatni za yakih vtim tezh dovodilosya platiti Takim chinom novij podatok biv nasampered po trudovim stanam i vidpoviddyu na nogo stalo zrostayuchij opir nizhchih verstv suspilstva Zbirali podatok na miscyah tak zvani zbirachi sho mali specialni povnovazhennya vid vladi grafstv Dlya kozhnogo sela chi selisha skladavsya svij spisok vidpovidno do yakogo vsi rodini obkladalisya pevnoyu sumoyu podatku Na praktici kozhen priyizd zbiracha v tu chi inshu selo selishe manor zazvichaj prizvodiv do masovih vtech vilaniv V rezultati zbiracham davalasya zanizhena chiselnist meshkanciv i v spiski vnosilasya svidomo pomilkova suma podatkovogo zboru Tak zamist 100 tis funtiv ochikuvanih arhiyepiskopom Sajmonom Sedberi yakij na toj chas vzhe stav lord kanclerom Angliyi do skarbnici nadijshlo ne bilshe 22 tis funtiv Z oglyadu na takogo razyuchogo nevidpovidnosti uryad virishiv dobrati vidsutnye i znovu spryamuvav zbirachiv po selah i mistah ale na cej raz u suprovodi ozbroyenoyi ohoroni na choli z mirovimi suddyami V yih obov yazki vhodilo vstanoviti tochnu chiselnist meshkanciv privesti glav rodin do klyatvi na Bibliyi i pid strahom tyuremnogo uv yaznennya i inshih pokaran zmusiti zaplatiti vsi podatki Vse ce viklikalo zavorushennya centrom yakih buv London Tut aktivnist cehovih gildij i bratstv chasto stvoryuvala problemi dlya vladi oskilki korolivska vlada spiralasya na starij patriciat yakomu aktivno protistoyali molodi novi cehi Nevdovolennya gorodyan viklikalo rozshirennya roli korolivskogo sudu v stolici Osoblivoyu nelyubov yu u londonciv koristuvavsya Dzhon Gont yakij buv prihilnikom religijnogo reformatora Dzhona Viklifa yakij vvazhavsya yeretikom Svoyeyu chergoyu inshi predstaniki vishoyi znati namagalisya skoristatisya ciyeyu situaciyeyu dlya vidstoronennya gercoga Lankasteru vid vplivu na korolya 1380 roku zavorushennya narostali i poshirilisya po pivnochi Angliyi i v zahidnih mistah Shrusberi i Bridzhvoteri a takozh vistup uchniv ta pidmajstriv cehiv Londonu Takozh vidbulosya povstannya v Jorku v hodi yakogo Dzhon de Gibson mer mista buv vidstoronenij vid posadi 1381 roku vidbulosya she kilka povstan pov yazanih z vvedennyam novih podatkiv Privid30 travnya 1381 roku zbirach podatkiv Tomas Bampton v suprovodi kilkoh chinovnikiv ta nevelikogo zagonu soldativ pribuv do mista Brentvud grafstva Esseks i zazhadav shob tudi z yavilisya dlya splati nedoyimok predstavniki sil Fobbing Korringhem i Stanford le Houp Pershimi Bampton stav dopituvati zhiteliv Fobbinga chij predstavnik Tomas Bejker zayaviv sho selo vzhe zaplatila podatok i she groshej voni vnositi ne zbirayutsya Koli Bampton i dva serzhanta sprobuvali zaareshtuvati Bejkera stalasya sutichka i pochavsya bunt oskilki u Brentvud pribulo blizko 100 cholovik Zreshtoyu kaminnyam prognali Bampton z mista Potim dobirati podatok buv poslanij verhovnij suddya sudu korolivskoyi lavi ser Robert Belknap ale jogo zmusili vidmovitisya vid cogo namiru Povstali virishili jti na London a na shlyahu pidnyati selyan inshih grafstv Perebig povstannyaU grafstvah Esseks i Kent vilani v masovomu poryadku zalishali sela ozbroyuvalisya chim popalo i zbiralisya v bojovi zagoni Do nih priyednuvalosya chimalo zbidnilih dzhentri remisnikiv nezamozhnih licariv i svyashenikiv Vatazhok povstalih v grafstvi Esseks Abel Ker z Erita rozislav povidomlennya v grafstva Kent Suffolk i Norfolk z prohannyam pro dopomogu i pidtrimku Povstanci napadali na monastiri abatstva i oseli najzhorstokishih lordiv manoriv viluchali borgovi knigi i zobov yazannya j spalyuvali yih Nevdovzi Abel Ker z zagonom v 100 osib perepravivsya cherez Temzu u mista Dartford i vstupiv v kontakt z vatazhkom inshogo zagonu povstanciv Robertom Kejvom Mizh nimi vidbulosya obgovorennya rezultatom yakogo stala zayava pro politichni cili i strategiyi povstannya zokrema v nomu virazhalasya virnist korolyu Richardu II i visuvalisya zvinuvachennya Dzhonu Lankasteru v pragnenni uzurpuvati koronu Krim togo vsih meshkancivv priberezhnih rajoniv u mezhah 4 mil vid morya prosili ne priyednuvatisya do povstalih a zalishatisya na miscyah dlya ohoroni uzberezhzhya vid nabigiv francuzkih rejderiv Uzhe cherez den v pivdenno shidnij chastini Angliyi zibralisya tisyachi ozbroyenih vilaniv Dzhon Boll 6 chervnya zagin kentskih povstanciv napav na pershij z velikih opornih punktiv feodaliv zamok Rochester Privodom stalo te sho u v yaznici zamku mistivsya pobizhnij villan vidanij jogo panu proti voli meshkanciv mista Grejvsend Zamok bulo zahopleno a usi uv yaznenni zvilneni 7 chervnya silnij zagin povstanciv ne zustrivshi niyakogo oporu z boku mistyan uvijshov do mista Mejdstoun Same tut vpershe zayavili pro sebe lideri povstannya Tak sered zvilnenih v yazniv znahodivsya svyashenik Dzhon Boll zasudzhenij za propovidnictvo v porushennya zaboroni z boku cerkvi Duzhe skoro vin stav teoretikom i duhovnim batkom zrostayuchogo povstannya U Mejdstoun kerivnictvo vsim povstannyam perejshlo do Vota Tajlera Golovni cili povstannya buli nastupnimi peredacha faktichnoyi vladi korolyu vidstoronennya Dzhona Gonta skasuvannya usih podatkiv okrim 1 15 borotba za ci cili do kincya Usi zagoni z Esseksu ta Kentu rushili na London Sam Tajler atakuvav Kenterberi yake 10 chervnya zdalosya bez boyu zavdyaki pidtrimci mistyan Slidom za cim Tajler zaklikav obrati novogo arhiyepiskopa zamist Sajmona Sedberi Pislya cogo z dodatkovim zagonom kenterberijskih mistyan v 500 osib rushiv na London Poperednomu uspihu povstannya spriyalo te sho korolivski armiyi znahodilisya v Normandiyi ta Portugaliyi a sam Dzhon Gont perebuvav na kordoni z Shotlandiyeyu Na shlyahu do Londonu kentci zahopili mati korolya Dzhoannu 12 chervnya blizko 50 60 tis kentskih povstanciv pribuli do Blekhitu visochini roztashovanoyi blizko 4 mil vid pivdennogo kincya Londonskogo mostu a zagoni povstanciv z Esseksa roztashuvalisya po inshij bik Temzi u Majl Endu na vidstani 1 mili na shid vid miskoyi stini Londonu Vnochi bulo zahopleno v yaznici Kingz Ben ta Marshalsi uv yazneni yakih bulo zvilneno Takozh bulo spaleno bordeli Benksajdu sho nalezhali Vilyamu Vikemu yepiskopu Vinchesteru ta Vilyamu Volvortu lord meru Londona palac Gambet vlasnist Sajmonv Sedberi arhiyepiskopa Kenterberijskogo prioriat skarbnichogo Roberta Hejla Mapa Londonu 1381 roku Poznachki A Klerkenvell B Monastir svyatogo Ioanna C Smitfild D Flitskoj i Nyugetskoj v yaznici E Palac Savoj F Templ G Blek Frajrs H Oldgejt I Majl End J Vestminster K Sautuark L Tyurma Marshalsi M Londonskij mist N Londonskij Tauer Vilyam Volvort nakazavshi zakriti vsi vorota mista i pidnyati mosti ultimativno zazhadav vid povstanciv pripiniti prosuvannya do Londonu Prote odin z jogo zh poslanciv oldermen Dzhon Gorn povidomiv Tajleru sho bilshist londonciv z neterpinnyam chekaye prihodu povstanciv i postarayetsya zrobiti vse dlya yih bezpereshkodnogo proniknennya do mista Nastupnogo dnya Dzhon Boll viklav osnovni zavdannya povstannya stratiti arhiyepiskopa Kenterberijskogo radnikiv korolya i suddivskih podibno do togo yak pole ochishayut vid bur yaniv i na cij osnovi stvoriti pid egidoyu koroni suspilstvo rivnih de vsi budut voloditi rivnoyu svobodoyu znatnistyu i vladoyu Korol z pochtom ne viyaviv iniciativi zachinivshis u Vestminsterskomu palaci Povstali zmusili licara sera Dzhona Nyutona dostaviti korolyu poslannya vid povstalih Nyuton peredav Tajleru sho korol gotovij zustritisya z nim v svoyemu mayetku Rotterhit na pivdennomu beregu Temzi Vtim peremovini she ne pochavshis buli zirvani grafom Solsberi Povstanci u vidpovid zahopiti Flitsku ta Nyugetsku v yaznici 13 chervnya dlya zavdyaki oldermenam Gornu V Tongu i V Sejbilu povstali zajnyali London cherez mist brami Oldgejt Nevdovzi u London uvijshli povstali z Esseksu na choli iz Dzhekom Strou V Londoni povstalih ocholiv Tomas Farrington Slidom za cim bulo otocheno korolivskij zamok Tauer Vodnochas bulo znisheno rozkishnij palac Savoj sho nalezhav Dzhonu Gontu vtrati yakogo v rezultati stanovili 10 tis funtiv V cej chas do povstalih priyednalosya chimalo mist i manoriv v grafstvah Shidna Angliya Hertfordshir i Kembridzhshir Lord mer Vilyam Volvort zaproponuvav zibrati zagin u 2 tis voyakiv z bagatih remisnikiv Londonu do yakih mozhna bulo b dodati tauersku zalogu v 600 latnikiv ta najmanciv sera Roberta Nollisa Proti comu vistupiv garf Solsberi sho zaproponuvav tyagnuti chas poki shlyahta grafstv zbree vijska a natomist poobicyati sho zavgodno povstalim ale ne vikonuvati togo 14 chervnya Vot Tajler Dzhon Boll i Dzhek Strou za prisutnosti usih povstalih zustrilisya z korolem Richardom II ta jogo pochtom na poli Majl End Tut Tajler vistupiv z vimogoyu do korolya otrimati pravo na stratu bud yakoyi lyudini yaku narod vvazhaye zradnikom derzhavi i korolya Pislya cogo stav skasuvati kripactvo Korol zhestom dav zgodu na ce ta urochisto vruchiv Tajleru prapor z korolivskimi venzelyami tim samim beruchi jogo pid svij zahist i dayuchi jomu pravo na svobodu dij Pislya cogo povstalim stali vidavatisya korolivski hartiyi pro otrimannya osobistoyi voli vid senjoriv Pislya cogo korol virushiv do korolivskoyi garderobnoyi u Karter Lejna v centri mista a Tauer perejshov pid vladu korolya Nevdovzi za nakazom Tajlera bulo stracheno arhiyepiskopa Sedberi skarbnichogo Roberta Hejla golovnogo mitarya Dzhona Legetta Z iniciativi londonciv bulo stracheno 160 flamandiv tkachiv Pislya cogo povstali zahopili vladu v bagatoh mistah Shidnoyi Angliyi Kembridzhshiru Norfolku Suffolku Esseksu Linkolnu Vbivstvo Vota Tajlera 15 chervnya pid chas novoyi zustrichi ochilnika povstannya Vota Tajlera z korolem Richardom II pershogo bulo pidstupno poraneno lord merom Volvortom a potim vbito licaryami z korolivskogo pochtu Pislya cogo Richard II ogolosiv sho sam bude vozhdem povstalih j zaklikav yih povernutisya do sebe Na zvorotnomu shlyahu povstalih na poli bilya monastirya Svyatogo Ioanna zustrili zagoni Volvorta ta sera Roberta Nollisa yaki zmusili osnovni sili povstanciv zalishiti Londona shopivshi lishe yih ochilnikiv Bulo stracheno Dzheka Strou Alana Tredora Dzhona Kerbi Vtim vidomosti pro ce she ne dosyagti provincij Tomu na pivnochi povstali z Linkolnshiru namagalisya zahopiti lester ale nevdalo 17 chervnya pochalisya zavorushennya v Jorku ta okolicyah ale buli shvidko pridusheni merom Simonom de Kviksleyem 19 chervnya povstali zahopili vladu v Bridzhvoteri v grafstvi Somerset Yepiskop Genrih Despenser 17 chervnya pochalosya pridushennya povstannya v Kenti 22 chervnya Richard II rushiv na priborkannya povstalih Esseksu Protyagom dekilko dniv povstali buli peremozheni Slidom za cim vdalosya priborkati povstannya v inshih grafstvah Pivdennoyi Angliyi 23 chervnya vidnovleno vladu v mistah Mejdston i Rochester U Shidnij Angliyi pridushennyam povstannya keruvav Genrih Despenser yepiskop Noridzhu 25 abo 26 chervnya vin u bitvi bilya Norz Volshemi zavdav porazki povstalim na choli iz Dzhefri Litserom Pochalisya vinositisya chislenni viroki yakimi keruvav verhovnij suddya Tressilyan Dzhona Bolla bulo shopleno v Koventri a potim 15 lipnya v Sent Olbansi stracheno 2 lipnya korol skasuvav vsi pidpisani nim pid tiskom povstanciv hartiyi Vtrim sudi ta strati trivali do travnya 1382 roku NaslidkiU listopadi buv zibranij parlament dlya obgovorennya potochnih podij vinnimi buli ogolosheni korolivski chinovniki chiyi diyi buli rozcineni yak nepravomirni a sami voni buli nazvani zanadto zhadibnimi i vlastolyubnimi Richard II takozh ogolosiv zagalnu amnistiyu tim hto strativ povstanciv z porushennyam pravovoyi proceduri vsim povstalim proti vladi vsim hto mav vidnoshennya do vbivstv korolivskih chinovnikiv i tim hto dosi perehovuvavsya vid v yaznici Z boku parlamentu perestali vihoditi sprobi vvedennya novih podushnih podatkiv abo reformuvannya sistemi opodatkuvannya Angliyi riven zakripachennya pochav zmenshuvatis za rahunok zaprovadzhennya groshovogo vikupu i do XV stolittya institut kripactva v Angliyi ostatochno pripiniv svoye isnuvannya V samomu Londoni do vladi prijshov novij patriciat na choli z torgovcem tkaninami Dzhon Nortgemptonom oskilki chastina cehu ribotorgovciv zi starogo patriciatu bula na boci povstalih Ce spriyala reformuvannya londonskogo samoupravlinnya Pam yat15 lipnya 2015 roku v Smitfildi London bulo vidkrito memorial sho vshanovuye pam yat Vota Tajlera ta Selyanske povstannya 1381 roku DzherelaHarding Alan 1987 The Revolt Against the Justices In Hilton Rodney Alton T H eds The English Rising of 1381 Cambridge Cambridge University Press pp 165 193 ISBN 978 1 84383 738 1 Dunn Alastair 2002 The Great Rising of 1381 the Peasants Revolt and England s Failed Revolution Stroud UK Tempus ISBN 978 0 7524 2323 4 Strohm Paul 2008 A Peasants Revolt In Harris Stephen J Grigsby Bryon Lee eds Misconceptions About the Middle Ages New York Routledge pp 197 203 ISBN 978 0 415 77053 8 Spindler Erik 2012 Flemings in the Peasants Revolt 1381 In Skoda Hannah Lantschner Patrick Shaw R eds Contact and Exchange in Later Medieval Europe Essays in Honour of Malcolm Vale Woodbridge UK The Boydell Press pp 59 78 ISBN 978 1 84383 738 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Selyanske povstannya v Angliyi 1381