Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Високосна секунда або секунда координації англ leap second це односекундна корекція яка іноді застосовується до Всесвітн

Секунда координації

Секунда координації

Високосна секунда, або секунда координації (англ. leap second) — це односекундна корекція, яка іноді застосовується до Всесвітнього координованого часу (UTC) для того, аби утримувати тривалість та початок доби за цим часом близькими до квазірівномірного всесвітнього часу (UT1). Без такої корекції час, який визначається обертанням земної кулі, почне поступово відхилятися від сонячного часу внаслідок нерівномірного обертання Землі. Відтоді, як така система корекції була запроваджена у 1972 році, станом на 2017 рік до Всесвітнього координованого часу було додано 27 високосних секунд. Останнє таке додавання відбулося 31 грудня 2016 року о 23:59:60 UTC, до того — 30 червня 2015 року. Наступна високосна секунда може бути додана 30 червня 2025 року, але це малоймовірно, зважаючи на прогнозоване зменшення різниці UTC-UT1.

image
Знімок екрану годинника UTC із сайту time.gov в момент додавання високосної секунди 31 грудня 2016 року.

Стандарт часу UTC, який широко застосовується як міжнародна міра часу, а також як основа для в більшості країн, використовує визначення секунди за міжнародною системою одиниць (SI), на основі даних атомного годинника. Як і в більшості стандартів часу, в основі UTC лежить об'єднання груп секунд у хвилини, години, дні, місяці та роки. Однак тривалість середнього сонячного дня є дещо довшою аніж 24 години (або 86 400 секунд системи SI). Тому, якщо визначати тривалість доби стандарту UTC рівною точно 86 400 секундам SI, то денний час UTC повільно відхилятиметься від руху сонця по небесній сфері — як його фіксують середній час за Гринвічем (GMT) та його наступник — всесвітній час (UT, UT1). Метою введення високосної секунди є компенсація подібного відхилення шляхом визначення тривалості певних UTC-днів у 86 401 (або 86 399) секунд системи SI.

Зокрема, високосна секунда додається поміж секундою 23:59:59 обраної календарної дати UTC (останній день місяця, зазвичай 30 червня або 31 грудня) та секундою 00:00:00 наступної дати. Така додаткова секунда відображається на UTC-годинниках як 23:59:60. На годинниках, які показують місцевий час, прив'язаний до UTC, високосна секунда може вставлятися наприкінці іншої години (або половини години, або чверті години), залежно від місцевого часового поясу.

Віднімання високосної секунди усуває секунду 23:59:59 останнього дня обраного місяця, таким чином, одразу ж за секундою 23:59:58 цієї дати йтиме секунда 00:00:00 наступної. Втім, із моменту запровадження стандарту UTC, віднімання високосної секунди так ніколи й не застосовувалося.

Оскільки швидкість обертання Землі змінюється у відповідь на кліматичні та геологічні чинники, додавання високосних секунд у системі UTC є нерегулярним та непередбачуваним. Додавання кожної високосної секунди в UTC зазвичай узгоджується Міжнародною службою обертання Землі (МСОЗ) приблизно за шість місяців до самого додавання, при цьому основна увага зосереджується на потребі впевнитись в тому, що різниця між значеннями часу в системах UTC та UT1 ніколи не перевищить 0,9 секунди. Із часу запровадження високосної секунди у 1972 році по грудень 2016 року було додано загалом 27 високосних секунд.

Історія

Близько 140 року н. е. Птолемей розділив за шістдесятковою системою числення середній та дійсний сонячний день, щонайменше до шести позицій після шістдесяткової точки (тобто, день шість разів ділився на 60, від тривалості дня бралася 1⁄60, від неї ще 1⁄60, від неї — ще 1⁄60 і т. д.) таким чином, що час визначався з точністю до 2 мікросекунд. Він використовував прості дроби (1⁄4, 2⁄3 тощо) години рівнодення (англ. equinoctial hour), та сезонної години (англ. seasonal hour), а також градуси часу (1⁄360 дня, або 4 сучасні хвилини) для визначення коротких проміжків часу, жоден з яких, втім, не нагадував сучасної секунди або хвилини. Мусульманські вчені, в тому числі Аль-Біруні бл. 1000 року н. е., розділили середній сонячний день на 24 години рівнодення, кожна яких в свою чергу ділилася за шістдесятковою системою числення, тобто на такі одиниці, як хвилина, секунда (від лат. secunda — «друга») та наступні порядкові одиниці — третя, четверта та п'ята. Таким чином в процесі цього поділу була визначена сучасна секунда, як 1⁄60 від 1⁄60 від 1⁄24 = 1⁄86400 середньої сонячної доби. З цим визначенням у 1874 році секунда була запропонована для використання як одиниця часу в системі фізичних одиниць СГС. Невдовзі після цього Саймон Ньюком та інші дослідники виявили, що період обертання Землі нерівномірно варіюється, тож у 1952 році Міжнародний астрономічний союз (МАС) визначив секунду як частку сидеричного року. Оскільки тропічний рік вважався більш фундаментальним, ніж сидеричний, у 1955 р. МАС перевизначили секунду як частку 1⁄31,556,925.9747 від 1900 тропічного року. Це визначення було прийняте у 1956 році Міжнародним комітетом мір та ваг, та у 1960 році Генеральною конференцією мір та ваг, в результаті ставши частиною Міжнародної системи одиниць (SI).

Згодом і це визначення виявилося невідповідним для точного вимірювання часу, тому в 1967 році секунда SI була ще раз перевизначена як 9 192 631 770 періодів випромінювання атома цезію-133 при переході між двома надтонкими рівнями основного стану. Це значення узгоджувалося до 1 із 1010, при порівнянні з астрономічною (ефемеридною) секундою, яка тоді використовувалась. Воно було також близьким до 1⁄86400 середньої сонячної доби, значення якої було вирахуване за період між 1750 та 1892 роками.

Протягом останніх декількох століть тривалість сонячної доби збільшувалася в середньому приблизно на 1,7 мс за століття. Таким чином, стандарти часу, за якими дата змінюється чітко після 86 400 секунд SI, такі як Міжнародний атомний час (TAI), все більше віддалятимуться (спішитимуть) від стандартів часу, прив'язаних до середньої тривалості сонячної доби, таких як середній час за Гринвічем (GMT) та квазірівномірний всесвітній час (UT1).

Коли в 1961 році був заснований стандарт Всесвітнього координованого часу, відчувалася необхідність його узгодження із сонячним часом. Як орієнтир для служб часу, що транслювалися в радіоефірі, тоді застосовувався всесвітній час (від 1925 року він замінив стандарт GMT). З 1961 до 1971 року UTC залишався синхронізованим із всесвітнім часом (UT1). Протягом цього періоду секунди служб сповіщення часу дорівнювали секундам UT1 і були дещо довшими, аніж секунди атомного годинника.

У 1972 році була запроваджена система високосних секунд, завдяки якій загальновживані секунди UTC стали рівними стандартним секундам SI, але початок доби в UTC синхронізується з UT1. До того моменту різниця між годинниками UTC та TAI вже складала 10 секунд. TAI був розсинхронізований із UT1 ще в 1958 році, і відтоді його основою були секунди SI. Починаючи з 1 січня 1972 року обидва годинники працювали на секундах SI. Станом на січень 2017 року до UTC було додано ще 27 високосних секунд. Таким чином, різниця між TAI та UTC на січень 2017 року становила 10+27=37 секунд, а нові високосні секунди змінюватимуть цю різницю й надалі.

Додавання високосних секунд

Високосні секунди, оголошені дотепер
Рік 30 чер. 31 груд.
1972 +1 +1
1973 0 +1
1974 0 +1
1975 0 +1
1976 0 +1
1977 0 +1
1978 0 +1
1979 0 +1
1980 0 0
1981 +1 0
1982 +1 0
1983 +1 0
1984 0 0
1985 +1 0
1986 0 0
1987 0 +1
1988 0 0
1989 0 +1
1990 0 +1
1991 0 0
1992 +1 0
1993 +1 0
1994 +1 0
1995 0 +1
1996 0 0
1997 +1 0
1998 0 +1
1999 0 0
2000 0 0
2001 0 0
2002 0 0
2003 0 0
2004 0 0
2005 0 +1
2006 0 0
2007 0 0
2008 0 +1
2009 0 0
2010 0 0
2011 0 0
2012 +1 0
2013 0 0
2014 0 0
2015 +1 0
2016 0 +1
2017 0 0
2018 0 0
2019 0 0
2020 0 0
2021 0 0
2022 0 0
2023 0 0
2024 0 0
2025 ?
Рік 30 чер. 31 груд.
Всього 11 16
27
Поточна різниця, TAI − UTC
37 (по 30 червня 2025)

Питанням додавання високосних секунд початково займалося Міжнародне бюро часу (МБЧ), але з 1 січня 1988 року це завдання перейшло у компетенцію Міжнародної служби обертання Землі (МСОЗ). МСОЗ зазвичай приймає рішення застосувати високосну секунду тоді, коли різниця між UTC та UT1 досягає 0,6 с, аби не допустити ситуації, коли різниця між UTC та UT1 перевищить 0,9 с.

Стандарт UTC дозволяє додавати високосні секунди наприкінці будь-якого UTC-місяця, але станом на січень 2017 року, всі такі секунди були додані або 30 червня, або 31 грудня. МСОЗ публікує оголошення (в своєму «Бюлетні C») кожних шість місяців, де повідомляється, чи буде застосована високосна секунда чи ні: на початку січня — для 30 червня, на початку липня — для 31 грудня. Деякі радіотрансляції супроводжуються голосовим повідомленням про майбутнє додавання високосної секунди.

З 1972 по 2016 роки високосну секунду додавали в середньому раз на 20 місяців. Однак періоди між їх додаванням — досить нерегулярні: протягом семирічного інтервалу між 1 січня 1999 року та 31 грудня 2005 року не було жодної високосної секунди, натомість було додано аж 9 таких секунд протягом восьми років — між 1972 та 1979 роками включно.

На відміну від високосних днів, високосні секунди в системі UTC застосовують одночасно в усьому світі; наприклад, високосна секунда 31 грудня 2005 року, 23:59:60 UTC, відповідає секунді 31 грудня 2005 року, 18:59:60 та секунді 1 січня 2006 року, 08:59:60 Японського стандартного часу.

Сповільнення обертання Землі

image
Відхилення тривалості дня від дня системи СІ, 1962–2022 рр.
Докладніше:

Високосні секунди додаються нерегулярно, оскільки швидкість обертання Землі змінюється теж нерегулярно. Насправді, обертання Землі є досить-таки непередбачуваним у тривалих проміжках часу, чим і пояснюється те, що про введення додаткової високосної секунди оголошують не раніше ніж за шість місяців до цього.

Математична модель варіацій тривалості сонячної доби була розвинена Ф, Р. Стівенсоном та Л. В. Моррісоном на основі даних про затемнення в період між 700 роком до н. е. та 1623 роком н. е., телескопічних спостережень за покриттями небесних тіл в період між 1623 та 1967 роками, та згодом — даних атомних годинників. Ця модель демонструє постійне збільшення тривалості середньої сонячної доби на 1,70 мс (± 0.05 мс) за століття, плюс періодичне зміщення з амплітудою в 4 мс та частотою близько 1500 р. Протягом останніх декількох століть періодичний компонент дещо сповільнив швидкість, з якою збільшувалася середня тривалість сонячної доби, до 1,4 мс на століття.

Основною причиною сповільнення обертання Землі є припливне тертя, яке, навіть окремо взяте, могло б збільшувати середню тривалість дня на 2,3 мс/століття. До інших факторів, які справляють значний вплив на обертання Землі, є рух земної кори відносно ядра планети, зміни в , та будь-які інші явища чи процеси, які спричиняють значний перерозподіл маси. Ці процеси змінюють земний момент інерції, тим самим впливають на швидкість обертання внаслідок збереження моменту імпульсу, іноді навіть збільшуючи швидкість обертання Землі (як наслідок — скорочується сонячна доба). Наприклад, гляціоізостазія скорочує сонячну добу на 0,6 мс/століття, а землетрус в Індійському океані 2004 року, як вважають, скоротив її на 2,68 мікросекунди.

Пропозиція відмінити високосні секунди

Нерегулярність та непередбачуваність високосних секунд UTC становить проблему в деяких галузях, зокрема — у . Наприклад, для того, щоб обчислити час у секундах між двома заданими моментами, потрібно звірятися з таблицею високосних секунд, яка має оновлюватися щоразу, коли додається нова високосна секунда. Більш того, взагалі неможливо точно обчислити інтервали часу (у секундах) більш, як на шість місяців наперед.

5 липня 2005 року Голова Центру орієнтації Землі, який є відділом МСОЗ, перед публікацією WP7-A 7-ї дослідницької групи ITU-R про введення наступної високосної секунди, надіслав сповіщення до підписників бюлетенів МСОЗ, С та D, вимагаючи коментарів стосовно пропозиції США до 2008 року ліквідувати високосні секунди для стандарту UTC (ITU-R є відповідальним за визначення UTC). Офіційні представники США (станом на липень 2005 р.) вважали пропозицію «внутрішньою справою ITU». Спочатку очікувалося, що питання буде розглянуте в листопаді 2005 року, але відтоді його обговорення постійно відстрочувалося. Змістом цієї пропозиції була технічна заміна високосних секунд високосними годинами, як спроба задовольнити законні вимоги декількох країн-членів ITU-R, аби цивільний час був прив'язаний до Сонця.

Була висловлена ціла низка заперечень цій пропозиції. Доктор П. Кеннет Сейделманн, редактор Пояснювального додатку до Астрономічного альманаху, написав листа, привертаючи увагу до відсутності послідовної публічної інформації щодо пропозиції, а також адекватного її обґрунтування. Стів Аллен із посилався в статті для журналу Science News на те, що будь-яка зміна стандарту часу матиме величезний вплив на діяльність астрономів. Він заснував інформативний вебсайт, присвячений цій справі та історії високосних секунд, також на сайті зібрана низка посилань, які стосуються пропозиції та аргументів проти неї.

Аргументами, які наводили противники пропозиції, були невідомий розмір витрат на таку значну зміну, а також той факт, що всесвітній час більше не відповідатиме середньому сонячному часу. Також наголошувалося на тому, що вже є два стандарти часу, в яких високосні секунди не застосовуються, а саме — Міжнародний атомний час (TAI) та час Глобальної системи позиціювання (GPS). Наприклад, комп'ютери могли б застосовувати саме вказані стандарти, і тільки за необхідності конвертувати їх в UTC або в місцевий цивільний час. Також досить легко конвертувати час GPS у TAI, оскільки TAI — завжди на 19 секунд попереду часу GPS[ — ][]. Прикладами систем, заснованих на системі вимірювання часу GPS, є цифрові стандарти мобільного зв'язку та CDMA2000 системи CDMA. У цілому, комп'ютерні системи використовують стандарт UTC та синхронізують свої годинники за мережевим протокол часу (NTP). Системи, які не здатні витримувати зміщення часу, спричинені високосними секундами, можуть користуватися стандартом TAI та застосовувати протокол (PTP).

На 47 засіданні Комітету цивільної служби співпраці Глобальної системи позиціювання у Форт-Ворті, Техас, у вересні 2007 року, було оголошено, що заплановано проведення поштового голосування стосовно ліквідації високосних секунд. Загалом планувався такий хід прийняття рішення:

  • Квітень 2008: робоча комісія 7A від ITU подає на розгляд 7-ї дослідницької групи ITU проектні рекомендації щодо припинення використання високосних секунд.
  • Протягом 2008: 7-а дослідницька група проводить поштове голосування серед держав-учасниць ITU.
  • Жовтень 2011: ITU-R випустили статусний документ, Дослідження ITU-R щодо статусу Всесвітнього координованого часу (UTC) (англ. Status of Coordinated Universal Time (UTC) study in ITU-R), готуючись до зібрання, яке мало відбутись у Женеві в січні 2012 року; в документі містилася доповідь, за якою, станом на дату його виходу, у відповідь на інтернет-опитування щодо даної тематики, проведені агенцією ООН у 2010 та 2011 рр,, було отримано всього 16 відповідей із 192 держав-учасниць, з них — «13 підтримали зміну, 3 — висловилися проти.»
  • Січень 2012: ITU приймає рішення.

У 2011 році Чуньгао Ган із Пекінського всесвітнього інформаційного центру нововведень та досліджень сказав, що Китай ще не вирішив, за що віддасть свій голос у січні 2012 року, але більшість китайських вчених надавали великого значення збереженню зв'язку між цивільним та астрономічним часом згідно з китайською традицією. Зрештою, голосування, яке мало відбутися у 2012 році, було вкотре відкладено.

У січні 2012 року, замість того, щоб прийняти однозначне рішення, як було заплановано, ITU вирішили відкласти прийняття остаточного рішення стосовно високосних секунд до Всесвітньої радіокомунікаційної конференції у 2015 році. Франція, Італія, Японія, Мексика та США висловилися на підтримку ліквідації високосних секунд, тоді як Канада, Китай, Німеччина та Велика Британія висловились проти. Інші країни, такі як Нігерія, Росія та Туреччина, закликали провести додаткові дослідження. За інформацією BBC, ITU прийняли рішення про необхідність додаткових досліджень у ширшому соціальному контексті.

На Всесвітній радіокомунікаційній конференції ITU, що проходила у листопаді 2015 року, було вирішено відкласти розгляд питання щонайменше до 2023 року.

Приклади проблем, спричинених високосними секундами

Низка організацій доповіла про комп'ютерні проблеми, які виникли після додавання високосної секунди 30 червня 2012 року. До сайтів, від яких надійшли повідомлення про подібні проблеми, належать Reddit (Apache Cassandra), Mozilla (Hadoop), Qantas Airlines, та різні сайти, що працюють на серверах Linux.

Старі версії GPS-приймачів, такі як Motorola Oncore VP, UT, GT, та M12, мали баґ, який міг спричинити одноразове відхилення у відліку часу на один день, якщо протягом 256 тижнів не призначено жодної високосної секунди. Таке, власне, сталося 28 листопада 2003 року. Опівночі приймачі із цим програмним забезпеченням спершу показали зміну дати на 29 листопада 2003 року, а потім повернули дату 28 листопада 2003 р.

Старі GPS-приймачі Trimble додавали високосну секунду негайно після того, як супутники GPS розпочинали транслювати запланований час додавання наступної високосної секунди (за кілька місяців до самого додавання), замість того, щоб дочекатися моменту фактичної вставки цієї секунди. Таким чином ці приймачі залишалися на цей проміжок часу десинхронізованими на одну секунду.

Обхідні шляхи для уникнення проблем, пов'язаних із високосними секундами

Замість додавання високосної секунди наприкінці дня, сервери Google застосовують високосне розмиття (англ. leap smear), яке дещо видовжує тривалість секунд протягом певного проміжку часу, таким чином узгоджуючи свій час із доданою високосною секундою.

Було також запропоновано, аби клієнти, які використовують протокол RTP, призупинили генерування або застосування NTP під час вставки високосної секунди, а також протягом секунди, яка цьому передує.

Див. також

  • Високосний рік — рік, у якому міститься додатковий день
  • Час Unix — загальна репрезентація часу для комп'ютерних систем
  • (ΔT) — різниця часу, яка визначається різницею Всесвітнього часу та .
  • Короткохвильові радіостанції, які постійно транслюють UTC

Примітки

  1. IERS Bulletin C Number 52 (англ.). IERS. 6 липня 2016. оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. IERS Bulletin C Number 49 (англ.). IERS. 5 січня 2015. оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  3. IERS Bulletin C - latest issue (англ.). IERS. 4 липня 2024. оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. IERS Bulletin A - latest issue (англ.). IERS. оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019.
  5. (англ.) Ptolemy; G. J. Toomer (1998). Ptolemy's Alemagest. Toomer, G. J. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. с. 6—7, 23, 211—216. ISBN .
  6. (англ.) al-Biruni (1879). The chronology of ancient nations: an English version of the Arabic text of the Athâr-ul-Bâkiya of Albîrûnî, or "Vestiges of the Past". Sachau, C. Edward. Oriental Translation Fund of Great Britain & Ireland. с. 141—149, 158, 408, 410. Одиниці використовувались для визначення тривалості синодичного місяця у єврейському календарі та відповідних астрономічних циклах.
  7. (англ.)Everett, J. D. (1875). Illustrations of the centimetre-gramme-second (C.G.S.) system of units. Taylor and Francis. с. 83.
  8. (англ.)Pearce, J. A. (1928). The Variability of the Rotation of the Earth. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. 22: 145—147.
  9. (англ.) Seidelmann, P. Kenneth, ред. (1992). Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac. Mill Valley, California: University Science Books. с. 79—80. ISBN .
  10. (англ.) Resolution 1 of the 13th CGPM (1967). BIPM. Процитовано 2022.
  11. (англ.). Time Service Department, United States Naval Observatory. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2008.
  12. (англ.)William Markowitz (1988). 'Comparisons of ET(Solar), ET(Lunar), UT and TDT', in (eds.) A K Babcock & G A Wilkins, 'The Earth's Rotation and Reference Frames for Geodesy and Geophysics', IAU Symposia #128 (1988). с. 413–418.
  13. (англ.)F.R. Stephenson, L.V. Morrison (1995). Long-term fluctuations in the Earth's rotation: 700 BC to AD 1990. . Т. Series A 351. с. 165—202. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 21 березня 2014. Using the change in the length of the mean solar day (l.o.d.) in units of milliseconds per century (ms cy-1) as the measure of acceleration in the rate of rotation, it is found that the l.o.d. has increased by (+1.70 ± 0.05) ms cy-1 (equiv (-4.5 ± 0.1) × 10-22 rad s-2) on average over the past 2700 years.
  14. (англ.)Gambis, Daniel (04-07-2008). . Paris: IERS EOP PC, Observatoire de Paris. Архів оригіналу за 06-10-2009. Процитовано 18-04-2010.
  15. (англ.)Andrea Thompson (8 грудня 2008). . Live Science. Архів оригіналу за 12 грудня 2008. Процитовано 29 грудня 2008.
  16. (англ.)Steve Allen (08-06-2011). . ucolick.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 09-12-2011.
  17. (англ.)Cook-Anderson, Gretchen; Beasley, Dolores (10-01-2005). . National Aeronautics and Space Administration (press release). Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 22 березня 2014.
  18. (англ.). The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 23 березня 2014.
  19. (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 23 березня 2014.
  20. (англ.)Kenneth Seidelmann. . Архів оригіналу за 10 січня 2006. Процитовано 23 березня 2014.
  21. Cowen 2006
  22. (англ.)(англ.)Steve Allen. . Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 21 березня 2014.
  23. (англ.). Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 23 березня 2014.
  24. (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 23 березня 2014.
  25. (англ.) (PDF). 25-09-2007. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 14-06-2011. Процитовано 18-11-2007.
  26. (англ.). International Telecommunication Union – Radiocommunication Sector (ITU-R) Release: Pg.2 (Pgs.2). 4 жовтня 2011. Архів оригіналу (Word 2007) за 23 березня 2014. Процитовано 24 жовтня 2011. На даний момент, стосовно останнього опитування BR отримали відгуки від 16 різних країн-учасниць (із загальної кількості у 192 країни-учасниці, 55 з яких беруть участь також у формуванні UTC) — 13 з яких підтримали зміну, а 3 — висловилися проти. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
  27. Merali 2011.
  28. (англ.)Wait a second: leap-second verdict goes into extra time. Ottawa Citizen. 19-01-2012.[недоступне посилання з березня 2019]
  29. (англ.). BBC News. 19-01-2012. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 23 березня 2014.
  30. . 19-11-2015. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 2 серпня 2017.
  31. (англ.). Wired. 1 липня 2012. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  32. . News Limited. 1 липня 2012. Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 24 березня 2014.
  33. (англ.). Serverfault.com. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 24 березня 2014.
  34. (англ.). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2014.
  35. (англ.). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 24 березня 2014.
  36. (англ.). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  37. (англ.). Google. 27 липня 2017. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 2 серпня 2017.
  38. (англ.)Kevin Gross (21 червня 2012). . Internet Engineering Task Force. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 2 липня 2012.

Джерела

  • Ahuja, Anjana (30-10-2005). «Savouring the last leap second in history». , p. F10.(англ.)
  • Cowen, Ron. (22-04-2006). «To Leap or Not to Leap: Scientists debate a timely issue» [ 2 травня 2006 у Wayback Machine.]. Science News(англ.)
  • Grossman, Wendy M. (?-11-2005). «Wait a Second». Scientific American, pp. 12-13.(англ.)
  • International Earth Rotation and Reference System Service (IERS). (16-01-2014). Bulletin C [ 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.], 47.(англ.)
  • Merali, Zeeya. (08-11-2011). «Time is running out for the leap second». [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.] Nature News.(англ.)

Література

  • Finkleman, David, et al. «The Future of Time: UTC and the Leap Second» [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.], American Scientist, July-August 2011, 99(4):312-319. DOI:10.1511/2011.91.1(англ.)
  • Kamp, Poul-Henning The One-Second War [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.], Communications of the ACM, May 2011, 54(5):44-48. DOI:10.1145/1941487.1941505(англ.)
  • McCarthy, Dennis D. & Seidelmann, P. Kenneth, TIME From Earth Rotation to Atomic Physics (Weinheim: Wiley-VCH) 2009.(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Високосна секунда
  • UTC vs UT1 1972–2005 [ 12 жовтня 2005 у Wayback Machine.](англ.)
  • Бюлетені МСОЗ [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.], сучасні та минулі бюлетені із www.iers.org(англ.)
  • Стаття про високосні секунди від USNO [ 26 листопада 1996 у Wayback Machine.](англ.)
  • Високосні секунди у NTP, GPS, DCF77 [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  • Динамічна різниця між UTC та TAI [ 2 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Як побачити високосну секунду [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • (англ.)
  • NIST FAQ щодо високосного року та високосної секунди [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • (англ.)
  • . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 21 березня 2014.(англ.)
Перевизначення UTC
  • Високосна секунда: історія та ймовірне майбутнє [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  • UTC може бути перевизначеним без високосних секунд [ 3 червня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  • Спроби ліквідувати високосні секунди [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Visokosna sekunda abo sekunda koordinaciyi angl leap second ce odnosekundna korekciya yaka inodi zastosovuyetsya do Vsesvitnogo koordinovanogo chasu UTC dlya togo abi utrimuvati trivalist ta pochatok dobi za cim chasom blizkimi do kvazirivnomirnogo vsesvitnogo chasu UT1 Bez takoyi korekciyi chas yakij viznachayetsya obertannyam zemnoyi kuli pochne postupovo vidhilyatisya vid sonyachnogo chasu vnaslidok nerivnomirnogo obertannya Zemli Vidtodi yak taka sistema korekciyi bula zaprovadzhena u 1972 roci stanom na 2017 rik do Vsesvitnogo koordinovanogo chasu bulo dodano 27 visokosnih sekund Ostannye take dodavannya vidbulosya 31 grudnya 2016 roku o 23 59 60 UTC do togo 30 chervnya 2015 roku Nastupna visokosna sekunda mozhe buti dodana 30 chervnya 2025 roku ale ce malojmovirno zvazhayuchi na prognozovane zmenshennya riznici UTC UT1 Znimok ekranu godinnika UTC iz sajtu time gov v moment dodavannya visokosnoyi sekundi 31 grudnya 2016 roku Standart chasu UTC yakij shiroko zastosovuyetsya yak mizhnarodna mira chasu a takozh yak osnova dlya v bilshosti krayin vikoristovuye viznachennya sekundi za mizhnarodnoyu sistemoyu odinic SI na osnovi danih atomnogo godinnika Yak i v bilshosti standartiv chasu v osnovi UTC lezhit ob yednannya grup sekund u hvilini godini dni misyaci ta roki Odnak trivalist serednogo sonyachnogo dnya ye desho dovshoyu anizh 24 godini abo 86 400 sekund sistemi SI Tomu yaksho viznachati trivalist dobi standartu UTC rivnoyu tochno 86 400 sekundam SI to dennij chas UTC povilno vidhilyatimetsya vid ruhu soncya po nebesnij sferi yak jogo fiksuyut serednij chas za Grinvichem GMT ta jogo nastupnik vsesvitnij chas UT UT1 Metoyu vvedennya visokosnoyi sekundi ye kompensaciya podibnogo vidhilennya shlyahom viznachennya trivalosti pevnih UTC dniv u 86 401 abo 86 399 sekund sistemi SI Zokrema visokosna sekunda dodayetsya pomizh sekundoyu 23 59 59 obranoyi kalendarnoyi dati UTC ostannij den misyacya zazvichaj 30 chervnya abo 31 grudnya ta sekundoyu 00 00 00 nastupnoyi dati Taka dodatkova sekunda vidobrazhayetsya na UTC godinnikah yak 23 59 60 Na godinnikah yaki pokazuyut miscevij chas priv yazanij do UTC visokosna sekunda mozhe vstavlyatisya naprikinci inshoyi godini abo polovini godini abo chverti godini zalezhno vid miscevogo chasovogo poyasu Vidnimannya visokosnoyi sekundi usuvaye sekundu 23 59 59 ostannogo dnya obranogo misyacya takim chinom odrazu zh za sekundoyu 23 59 58 ciyeyi dati jtime sekunda 00 00 00 nastupnoyi Vtim iz momentu zaprovadzhennya standartu UTC vidnimannya visokosnoyi sekundi tak nikoli j ne zastosovuvalosya Oskilki shvidkist obertannya Zemli zminyuyetsya u vidpovid na klimatichni ta geologichni chinniki dodavannya visokosnih sekund u sistemi UTC ye neregulyarnim ta neperedbachuvanim Dodavannya kozhnoyi visokosnoyi sekundi v UTC zazvichaj uzgodzhuyetsya Mizhnarodnoyu sluzhboyu obertannya Zemli MSOZ priblizno za shist misyaciv do samogo dodavannya pri comu osnovna uvaga zoseredzhuyetsya na potrebi vpevnitis v tomu sho riznicya mizh znachennyami chasu v sistemah UTC ta UT1 nikoli ne perevishit 0 9 sekundi Iz chasu zaprovadzhennya visokosnoyi sekundi u 1972 roci po gruden 2016 roku bulo dodano zagalom 27 visokosnih sekund IstoriyaBlizko 140 roku n e Ptolemej rozdiliv za shistdesyatkovoyu sistemoyu chislennya serednij ta dijsnij sonyachnij den shonajmenshe do shesti pozicij pislya shistdesyatkovoyi tochki tobto den shist raziv dilivsya na 60 vid trivalosti dnya bralasya 1 60 vid neyi she 1 60 vid neyi she 1 60 i t d takim chinom sho chas viznachavsya z tochnistyu do 2 mikrosekund Vin vikoristovuvav prosti drobi 1 4 2 3 tosho godini rivnodennya angl equinoctial hour ta sezonnoyi godini angl seasonal hour a takozh gradusi chasu 1 360 dnya abo 4 suchasni hvilini dlya viznachennya korotkih promizhkiv chasu zhoden z yakih vtim ne nagaduvav suchasnoyi sekundi abo hvilini Musulmanski vcheni v tomu chisli Al Biruni bl 1000 roku n e rozdilili serednij sonyachnij den na 24 godini rivnodennya kozhna yakih v svoyu chergu dililasya za shistdesyatkovoyu sistemoyu chislennya tobto na taki odinici yak hvilina sekunda vid lat secunda druga ta nastupni poryadkovi odinici tretya chetverta ta p yata Takim chinom v procesi cogo podilu bula viznachena suchasna sekunda yak 1 60 vid 1 60 vid 1 24 1 86400 serednoyi sonyachnoyi dobi Z cim viznachennyam u 1874 roci sekunda bula zaproponovana dlya vikoristannya yak odinicya chasu v sistemi fizichnih odinic SGS Nevdovzi pislya cogo Sajmon Nyukom ta inshi doslidniki viyavili sho period obertannya Zemli nerivnomirno variyuyetsya tozh u 1952 roci Mizhnarodnij astronomichnij soyuz MAS viznachiv sekundu yak chastku siderichnogo roku Oskilki tropichnij rik vvazhavsya bilsh fundamentalnim nizh siderichnij u 1955 r MAS pereviznachili sekundu yak chastku 1 31 556 925 9747 vid 1900 tropichnogo roku Ce viznachennya bulo prijnyate u 1956 roci Mizhnarodnim komitetom mir ta vag ta u 1960 roci Generalnoyu konferenciyeyu mir ta vag v rezultati stavshi chastinoyu Mizhnarodnoyi sistemi odinic SI Zgodom i ce viznachennya viyavilosya nevidpovidnim dlya tochnogo vimiryuvannya chasu tomu v 1967 roci sekunda SI bula she raz pereviznachena yak 9 192 631 770 periodiv viprominyuvannya atoma ceziyu 133 pri perehodi mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu Ce znachennya uzgodzhuvalosya do 1 iz 1010 pri porivnyanni z astronomichnoyu efemeridnoyu sekundoyu yaka todi vikoristovuvalas Vono bulo takozh blizkim do 1 86400 serednoyi sonyachnoyi dobi znachennya yakoyi bulo virahuvane za period mizh 1750 ta 1892 rokami Protyagom ostannih dekilkoh stolit trivalist sonyachnoyi dobi zbilshuvalasya v serednomu priblizno na 1 7 ms za stolittya Takim chinom standarti chasu za yakimi data zminyuyetsya chitko pislya 86 400 sekund SI taki yak Mizhnarodnij atomnij chas TAI vse bilshe viddalyatimutsya spishitimut vid standartiv chasu priv yazanih do serednoyi trivalosti sonyachnoyi dobi takih yak serednij chas za Grinvichem GMT ta kvazirivnomirnij vsesvitnij chas UT1 Koli v 1961 roci buv zasnovanij standart Vsesvitnogo koordinovanogo chasu vidchuvalasya neobhidnist jogo uzgodzhennya iz sonyachnim chasom Yak oriyentir dlya sluzhb chasu sho translyuvalisya v radioefiri todi zastosovuvavsya vsesvitnij chas vid 1925 roku vin zaminiv standart GMT Z 1961 do 1971 roku UTC zalishavsya sinhronizovanim iz vsesvitnim chasom UT1 Protyagom cogo periodu sekundi sluzhb spovishennya chasu dorivnyuvali sekundam UT1 i buli desho dovshimi anizh sekundi atomnogo godinnika U 1972 roci bula zaprovadzhena sistema visokosnih sekund zavdyaki yakij zagalnovzhivani sekundi UTC stali rivnimi standartnim sekundam SI ale pochatok dobi v UTC sinhronizuyetsya z UT1 Do togo momentu riznicya mizh godinnikami UTC ta TAI vzhe skladala 10 sekund TAI buv rozsinhronizovanij iz UT1 she v 1958 roci i vidtodi jogo osnovoyu buli sekundi SI Pochinayuchi z 1 sichnya 1972 roku obidva godinniki pracyuvali na sekundah SI Stanom na sichen 2017 roku do UTC bulo dodano she 27 visokosnih sekund Takim chinom riznicya mizh TAI ta UTC na sichen 2017 roku stanovila 10 27 37 sekund a novi visokosni sekundi zminyuvatimut cyu riznicyu j nadali Dodavannya visokosnih sekundVisokosni sekundi ogolosheni doteper Rik 30 cher 31 grud 1972 1 1 1973 0 1 1974 0 1 1975 0 1 1976 0 1 1977 0 1 1978 0 1 1979 0 1 1980 0 0 1981 1 0 1982 1 0 1983 1 0 1984 0 0 1985 1 0 1986 0 0 1987 0 1 1988 0 0 1989 0 1 1990 0 1 1991 0 0 1992 1 0 1993 1 0 1994 1 0 1995 0 1 1996 0 0 1997 1 0 1998 0 1 1999 0 0 2000 0 0 2001 0 0 2002 0 0 2003 0 0 2004 0 0 2005 0 1 2006 0 0 2007 0 0 2008 0 1 2009 0 0 2010 0 0 2011 0 0 2012 1 0 2013 0 0 2014 0 0 2015 1 0 2016 0 1 2017 0 0 2018 0 0 2019 0 0 2020 0 0 2021 0 0 2022 0 0 2023 0 0 2024 0 0 2025 Rik 30 cher 31 grud Vsogo 11 16 27 Potochna riznicya TAI UTC 37 po 30 chervnya 2025 Pitannyam dodavannya visokosnih sekund pochatkovo zajmalosya Mizhnarodne byuro chasu MBCh ale z 1 sichnya 1988 roku ce zavdannya perejshlo u kompetenciyu Mizhnarodnoyi sluzhbi obertannya Zemli MSOZ MSOZ zazvichaj prijmaye rishennya zastosuvati visokosnu sekundu todi koli riznicya mizh UTC ta UT1 dosyagaye 0 6 s abi ne dopustiti situaciyi koli riznicya mizh UTC ta UT1 perevishit 0 9 s Standart UTC dozvolyaye dodavati visokosni sekundi naprikinci bud yakogo UTC misyacya ale stanom na sichen 2017 roku vsi taki sekundi buli dodani abo 30 chervnya abo 31 grudnya MSOZ publikuye ogoloshennya v svoyemu Byuletni C kozhnih shist misyaciv de povidomlyayetsya chi bude zastosovana visokosna sekunda chi ni na pochatku sichnya dlya 30 chervnya na pochatku lipnya dlya 31 grudnya Deyaki radiotranslyaciyi suprovodzhuyutsya golosovim povidomlennyam pro majbutnye dodavannya visokosnoyi sekundi Z 1972 po 2016 roki visokosnu sekundu dodavali v serednomu raz na 20 misyaciv Odnak periodi mizh yih dodavannyam dosit neregulyarni protyagom semirichnogo intervalu mizh 1 sichnya 1999 roku ta 31 grudnya 2005 roku ne bulo zhodnoyi visokosnoyi sekundi natomist bulo dodano azh 9 takih sekund protyagom vosmi rokiv mizh 1972 ta 1979 rokami vklyuchno Na vidminu vid visokosnih dniv visokosni sekundi v sistemi UTC zastosovuyut odnochasno v usomu sviti napriklad visokosna sekunda 31 grudnya 2005 roku 23 59 60 UTC vidpovidaye sekundi 31 grudnya 2005 roku 18 59 60 ta sekundi 1 sichnya 2006 roku 08 59 60 Yaponskogo standartnogo chasu Spovilnennya obertannya ZemliVidhilennya trivalosti dnya vid dnya sistemi SI 1962 2022 rr Dokladnishe Visokosni sekundi dodayutsya neregulyarno oskilki shvidkist obertannya Zemli zminyuyetsya tezh neregulyarno Naspravdi obertannya Zemli ye dosit taki neperedbachuvanim u trivalih promizhkah chasu chim i poyasnyuyetsya te sho pro vvedennya dodatkovoyi visokosnoyi sekundi ogoloshuyut ne ranishe nizh za shist misyaciv do cogo Matematichna model variacij trivalosti sonyachnoyi dobi bula rozvinena F R Stivensonom ta L V Morrisonom na osnovi danih pro zatemnennya v period mizh 700 rokom do n e ta 1623 rokom n e teleskopichnih sposterezhen za pokrittyami nebesnih til v period mizh 1623 ta 1967 rokami ta zgodom danih atomnih godinnikiv Cya model demonstruye postijne zbilshennya trivalosti serednoyi sonyachnoyi dobi na 1 70 ms 0 05 ms za stolittya plyus periodichne zmishennya z amplitudoyu v 4 ms ta chastotoyu blizko 1500 r Protyagom ostannih dekilkoh stolit periodichnij komponent desho spovilniv shvidkist z yakoyu zbilshuvalasya serednya trivalist sonyachnoyi dobi do 1 4 ms na stolittya Osnovnoyu prichinoyu spovilnennya obertannya Zemli ye priplivne tertya yake navit okremo vzyate moglo b zbilshuvati serednyu trivalist dnya na 2 3 ms stolittya Do inshih faktoriv yaki spravlyayut znachnij vpliv na obertannya Zemli ye ruh zemnoyi kori vidnosno yadra planeti zmini v ta bud yaki inshi yavisha chi procesi yaki sprichinyayut znachnij pererozpodil masi Ci procesi zminyuyut zemnij moment inerciyi tim samim vplivayut na shvidkist obertannya vnaslidok zberezhennya momentu impulsu inodi navit zbilshuyuchi shvidkist obertannya Zemli yak naslidok skorochuyetsya sonyachna doba Napriklad glyacioizostaziya skorochuye sonyachnu dobu na 0 6 ms stolittya a zemletrus v Indijskomu okeani 2004 roku yak vvazhayut skorotiv yiyi na 2 68 mikrosekundi Propoziciya vidminiti visokosni sekundiNeregulyarnist ta neperedbachuvanist visokosnih sekund UTC stanovit problemu v deyakih galuzyah zokrema u Napriklad dlya togo shob obchisliti chas u sekundah mizh dvoma zadanimi momentami potribno zviryatisya z tabliceyu visokosnih sekund yaka maye onovlyuvatisya shorazu koli dodayetsya nova visokosna sekunda Bilsh togo vzagali nemozhlivo tochno obchisliti intervali chasu u sekundah bilsh yak na shist misyaciv napered 5 lipnya 2005 roku Golova Centru oriyentaciyi Zemli yakij ye viddilom MSOZ pered publikaciyeyu WP7 A 7 yi doslidnickoyi grupi ITU R pro vvedennya nastupnoyi visokosnoyi sekundi nadislav spovishennya do pidpisnikiv byuleteniv MSOZ S ta D vimagayuchi komentariv stosovno propoziciyi SShA do 2008 roku likviduvati visokosni sekundi dlya standartu UTC ITU R ye vidpovidalnim za viznachennya UTC Oficijni predstavniki SShA stanom na lipen 2005 r vvazhali propoziciyu vnutrishnoyu spravoyu ITU Spochatku ochikuvalosya sho pitannya bude rozglyanute v listopadi 2005 roku ale vidtodi jogo obgovorennya postijno vidstrochuvalosya Zmistom ciyeyi propoziciyi bula tehnichna zamina visokosnih sekund visokosnimi godinami yak sproba zadovolniti zakonni vimogi dekilkoh krayin chleniv ITU R abi civilnij chas buv priv yazanij do Soncya Bula vislovlena cila nizka zaperechen cij propoziciyi Doktor P Kennet Sejdelmann redaktor Poyasnyuvalnogo dodatku do Astronomichnogo almanahu napisav lista privertayuchi uvagu do vidsutnosti poslidovnoyi publichnoyi informaciyi shodo propoziciyi a takozh adekvatnogo yiyi obgruntuvannya Stiv Allen iz posilavsya v statti dlya zhurnalu Science News na te sho bud yaka zmina standartu chasu matime velicheznij vpliv na diyalnist astronomiv Vin zasnuvav informativnij vebsajt prisvyachenij cij spravi ta istoriyi visokosnih sekund takozh na sajti zibrana nizka posilan yaki stosuyutsya propoziciyi ta argumentiv proti neyi Argumentami yaki navodili protivniki propoziciyi buli nevidomij rozmir vitrat na taku znachnu zminu a takozh toj fakt sho vsesvitnij chas bilshe ne vidpovidatime serednomu sonyachnomu chasu Takozh nagoloshuvalosya na tomu sho vzhe ye dva standarti chasu v yakih visokosni sekundi ne zastosovuyutsya a same Mizhnarodnij atomnij chas TAI ta chas Globalnoyi sistemi poziciyuvannya GPS Napriklad komp yuteri mogli b zastosovuvati same vkazani standarti i tilki za neobhidnosti konvertuvati yih v UTC abo v miscevij civilnij chas Takozh dosit legko konvertuvati chas GPS u TAI oskilki TAI zavzhdi na 19 sekund poperedu chasu GPS sumnivno obgovoriti dzherelo Prikladami sistem zasnovanih na sistemi vimiryuvannya chasu GPS ye cifrovi standarti mobilnogo zv yazku ta CDMA2000 sistemi CDMA U cilomu komp yuterni sistemi vikoristovuyut standart UTC ta sinhronizuyut svoyi godinniki za merezhevim protokol chasu NTP Sistemi yaki ne zdatni vitrimuvati zmishennya chasu sprichineni visokosnimi sekundami mozhut koristuvatisya standartom TAI ta zastosovuvati protokol PTP Na 47 zasidanni Komitetu civilnoyi sluzhbi spivpraci Globalnoyi sistemi poziciyuvannya u Fort Vorti Tehas u veresni 2007 roku bulo ogolosheno sho zaplanovano provedennya poshtovogo golosuvannya stosovno likvidaciyi visokosnih sekund Zagalom planuvavsya takij hid prijnyattya rishennya Kviten 2008 robocha komisiya 7A vid ITU podaye na rozglyad 7 yi doslidnickoyi grupi ITU proektni rekomendaciyi shodo pripinennya vikoristannya visokosnih sekund Protyagom 2008 7 a doslidnicka grupa provodit poshtove golosuvannya sered derzhav uchasnic ITU Zhovten 2011 ITU R vipustili statusnij dokument Doslidzhennya ITU R shodo statusu Vsesvitnogo koordinovanogo chasu UTC angl Status of Coordinated Universal Time UTC study in ITU R gotuyuchis do zibrannya yake malo vidbutis u Zhenevi v sichni 2012 roku v dokumenti mistilasya dopovid za yakoyu stanom na datu jogo vihodu u vidpovid na internet opituvannya shodo danoyi tematiki provedeni agenciyeyu OON u 2010 ta 2011 rr bulo otrimano vsogo 16 vidpovidej iz 192 derzhav uchasnic z nih 13 pidtrimali zminu 3 vislovilisya proti Sichen 2012 ITU prijmaye rishennya U 2011 roci Chungao Gan iz Pekinskogo vsesvitnogo informacijnogo centru novovveden ta doslidzhen skazav sho Kitaj she ne virishiv za sho viddast svij golos u sichni 2012 roku ale bilshist kitajskih vchenih nadavali velikogo znachennya zberezhennyu zv yazku mizh civilnim ta astronomichnim chasom zgidno z kitajskoyu tradiciyeyu Zreshtoyu golosuvannya yake malo vidbutisya u 2012 roci bulo vkotre vidkladeno U sichni 2012 roku zamist togo shob prijnyati odnoznachne rishennya yak bulo zaplanovano ITU virishili vidklasti prijnyattya ostatochnogo rishennya stosovno visokosnih sekund do Vsesvitnoyi radiokomunikacijnoyi konferenciyi u 2015 roci Franciya Italiya Yaponiya Meksika ta SShA vislovilisya na pidtrimku likvidaciyi visokosnih sekund todi yak Kanada Kitaj Nimechchina ta Velika Britaniya vislovilis proti Inshi krayini taki yak Nigeriya Rosiya ta Turechchina zaklikali provesti dodatkovi doslidzhennya Za informaciyeyu BBC ITU prijnyali rishennya pro neobhidnist dodatkovih doslidzhen u shirshomu socialnomu konteksti Na Vsesvitnij radiokomunikacijnij konferenciyi ITU sho prohodila u listopadi 2015 roku bulo virisheno vidklasti rozglyad pitannya shonajmenshe do 2023 roku Prikladi problem sprichinenih visokosnimi sekundami Nizka organizacij dopovila pro komp yuterni problemi yaki vinikli pislya dodavannya visokosnoyi sekundi 30 chervnya 2012 roku Do sajtiv vid yakih nadijshli povidomlennya pro podibni problemi nalezhat Reddit Apache Cassandra Mozilla Hadoop Qantas Airlines ta rizni sajti sho pracyuyut na serverah Linux Stari versiyi GPS prijmachiv taki yak Motorola Oncore VP UT GT ta M12 mali bag yakij mig sprichiniti odnorazove vidhilennya u vidliku chasu na odin den yaksho protyagom 256 tizhniv ne priznacheno zhodnoyi visokosnoyi sekundi Take vlasne stalosya 28 listopada 2003 roku Opivnochi prijmachi iz cim programnim zabezpechennyam spershu pokazali zminu dati na 29 listopada 2003 roku a potim povernuli datu 28 listopada 2003 r Stari GPS prijmachi Trimble dodavali visokosnu sekundu negajno pislya togo yak suputniki GPS rozpochinali translyuvati zaplanovanij chas dodavannya nastupnoyi visokosnoyi sekundi za kilka misyaciv do samogo dodavannya zamist togo shob dochekatisya momentu faktichnoyi vstavki ciyeyi sekundi Takim chinom ci prijmachi zalishalisya na cej promizhok chasu desinhronizovanimi na odnu sekundu Obhidni shlyahi dlya uniknennya problem pov yazanih iz visokosnimi sekundami Zamist dodavannya visokosnoyi sekundi naprikinci dnya serveri Google zastosovuyut visokosne rozmittya angl leap smear yake desho vidovzhuye trivalist sekund protyagom pevnogo promizhku chasu takim chinom uzgodzhuyuchi svij chas iz dodanoyu visokosnoyu sekundoyu Bulo takozh zaproponovano abi kliyenti yaki vikoristovuyut protokol RTP prizupinili generuvannya abo zastosuvannya NTP pid chas vstavki visokosnoyi sekundi a takozh protyagom sekundi yaka comu pereduye Div takozhVisokosnij rik rik u yakomu mistitsya dodatkovij den Chas Unix zagalna reprezentaciya chasu dlya komp yuternih sistem DT riznicya chasu yaka viznachayetsya rizniceyu Vsesvitnogo chasu ta Korotkohvilovi radiostanciyi yaki postijno translyuyut UTCPrimitkiIERS Bulletin C Number 52 angl IERS 6 lipnya 2016 originalu za 28 travnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 IERS Bulletin C Number 49 angl IERS 5 sichnya 2015 originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 IERS Bulletin C latest issue angl IERS 4 lipnya 2024 originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2022 IERS Bulletin A latest issue angl IERS originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 1 listopada 2019 angl Ptolemy G J Toomer 1998 Ptolemy s Alemagest Toomer G J Princeton New Jersey Princeton University Press s 6 7 23 211 216 ISBN 978 0 691 00260 6 angl al Biruni 1879 The chronology of ancient nations an English version of the Arabic text of the Athar ul Bakiya of Albiruni or Vestiges of the Past Sachau C Edward Oriental Translation Fund of Great Britain amp Ireland s 141 149 158 408 410 Odinici vikoristovuvalis dlya viznachennya trivalosti sinodichnogo misyacya u yevrejskomu kalendari ta vidpovidnih astronomichnih ciklah angl Everett J D 1875 Illustrations of the centimetre gramme second C G S system of units Taylor and Francis s 83 angl Pearce J A 1928 The Variability of the Rotation of the Earth Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 22 145 147 angl Seidelmann P Kenneth red 1992 Explanatory Supplement to the Astronomical Almanac Mill Valley California University Science Books s 79 80 ISBN 0 935702 68 7 angl Resolution 1 of the 13th CGPM 1967 BIPM Procitovano 2022 angl Time Service Department United States Naval Observatory Arhiv originalu za 7 lyutogo 2012 Procitovano 27 grudnya 2008 angl William Markowitz 1988 Comparisons of ET Solar ET Lunar UT and TDT in eds A K Babcock amp G A Wilkins The Earth s Rotation and Reference Frames for Geodesy and Geophysics IAU Symposia 128 1988 s 413 418 angl F R Stephenson L V Morrison 1995 Long term fluctuations in the Earth s rotation 700 BC to AD 1990 T Series A 351 s 165 202 Arhiv originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 21 bereznya 2014 Using the change in the length of the mean solar day l o d in units of milliseconds per century ms cy 1 as the measure of acceleration in the rate of rotation it is found that the l o d has increased by 1 70 0 05 ms cy 1 equiv 4 5 0 1 10 22 rad s 2 on average over the past 2700 years angl Gambis Daniel 04 07 2008 Paris IERS EOP PC Observatoire de Paris Arhiv originalu za 06 10 2009 Procitovano 18 04 2010 angl Andrea Thompson 8 grudnya 2008 Live Science Arhiv originalu za 12 grudnya 2008 Procitovano 29 grudnya 2008 angl Steve Allen 08 06 2011 ucolick org Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 09 12 2011 angl Cook Anderson Gretchen Beasley Dolores 10 01 2005 National Aeronautics and Space Administration press release Arhiv originalu za 27 sichnya 2011 Procitovano 22 bereznya 2014 angl The Wall Street Journal Arhiv originalu za 17 travnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2014 angl BBC News Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 23 bereznya 2014 angl Kenneth Seidelmann Arhiv originalu za 10 sichnya 2006 Procitovano 23 bereznya 2014 Cowen 2006 angl angl Steve Allen Arhiv originalu za 3 chervnya 2017 Procitovano 21 bereznya 2014 angl Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 23 bereznya 2014 angl Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2014 angl PDF 25 09 2007 s 9 Arhiv originalu PDF za 14 06 2011 Procitovano 18 11 2007 angl International Telecommunication Union Radiocommunication Sector ITU R Release Pg 2 Pgs 2 4 zhovtnya 2011 Arhiv originalu Word 2007 za 23 bereznya 2014 Procitovano 24 zhovtnya 2011 Na danij moment stosovno ostannogo opituvannya BR otrimali vidguki vid 16 riznih krayin uchasnic iz zagalnoyi kilkosti u 192 krayini uchasnici 55 z yakih berut uchast takozh u formuvanni UTC 13 z yakih pidtrimali zminu a 3 vislovilisya proti a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a pages maye zajvij tekst dovidka Merali 2011 angl Wait a second leap second verdict goes into extra time Ottawa Citizen 19 01 2012 nedostupne posilannya z bereznya 2019 angl BBC News 19 01 2012 Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2014 19 11 2015 Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 2 serpnya 2017 angl Wired 1 lipnya 2012 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 News Limited 1 lipnya 2012 Arhiv originalu za 1 lipnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2014 angl Serverfault com Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2014 angl 2 lipnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2014 angl 2 lipnya 2013 Arhiv originalu za 18 sichnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2014 angl 2 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 angl Google 27 lipnya 2017 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2017 angl Kevin Gross 21 chervnya 2012 Internet Engineering Task Force Arhiv originalu za 16 grudnya 2012 Procitovano 2 lipnya 2012 DzherelaAhuja Anjana 30 10 2005 Savouring the last leap second in history p F10 angl Cowen Ron 22 04 2006 To Leap or Not to Leap Scientists debate a timely issue 2 travnya 2006 u Wayback Machine Science News angl Grossman Wendy M 11 2005 Wait a Second Scientific American pp 12 13 angl International Earth Rotation and Reference System Service IERS 16 01 2014 Bulletin C 1 zhovtnya 2005 u Wayback Machine 47 angl Merali Zeeya 08 11 2011 Time is running out for the leap second 16 travnya 2017 u Wayback Machine Nature News angl LiteraturaFinkleman David et al The Future of Time UTC and the Leap Second 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine American Scientist July August 2011 99 4 312 319 DOI 10 1511 2011 91 1 angl Kamp Poul Henning The One Second War 13 lipnya 2019 u Wayback Machine Communications of the ACM May 2011 54 5 44 48 DOI 10 1145 1941487 1941505 angl McCarthy Dennis D amp Seidelmann P Kenneth TIME From Earth Rotation to Atomic Physics Weinheim Wiley VCH 2009 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Visokosna sekunda UTC vs UT1 1972 2005 12 zhovtnya 2005 u Wayback Machine angl Byuleteni MSOZ 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine suchasni ta minuli byuleteni iz www iers org angl Stattya pro visokosni sekundi vid USNO 26 listopada 1996 u Wayback Machine angl Visokosni sekundi u NTP GPS DCF77 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Dinamichna riznicya mizh UTC ta TAI 2 travnya 2021 u Wayback Machine angl Yak pobachiti visokosnu sekundu 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl angl NIST FAQ shodo visokosnogo roku ta visokosnoyi sekundi 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl angl Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 21 bereznya 2014 angl Pereviznachennya UTC Visokosna sekunda istoriya ta jmovirne majbutnye 12 serpnya 2014 u Wayback Machine angl UTC mozhe buti pereviznachenim bez visokosnih sekund 3 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Sprobi likviduvati visokosni sekundi 7 travnya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ