Сграфі́то (італ. sgraffito) — техніка створення настінних зображень, перевагою яких є їх велика стійкість; техніка декорування керамічних виробів.
Назва походить від італійського слова graffiare («дряпати»).
В кераміці техніка сграфіто полягає у прорізуванні малюнку поверх кольорового тла виробу.
Найпростіший випадок двоколірного сграфіто в архітектурі — нанесення на стіну одного шару вапна («штукатурки» з німецької), що відрізняється за кольором від основи. Якщо в деяких місцях зіскребти вапно то вийде двоколірний малюнок.
Для отримання багатобарвного сграфіто на стіну наносять декілька шарів вапна, що вирізняються за кольором (забарвлюють різними пігментами); потім його зіскрібають на різну глибину, щоб оголити шар з потрібним кольором.
У техніці сграфіто розписані зовнішні стіни багатьох ренесансних садибних будинків Центральної Європи, зокрема, Літомишльський замок в Чехії та замок Красицьких у Польщі.
В кераміці
Науковці та майстри кераміки іноді сперечаються, чи можна вважати будь-яку кераміку з прорізаним малюнком сграфіто. В такому випадку, своє коріння ця техніка братиме ще зі Стародавнього Єгипту. Грецькі майстри використовували сграфіто для декорування глиняного посуду. Видряпані малюнки можна зустріти також на керамічних виробах стародавніх народів Латинської Америки — інків і майя. Більш традиційним визначенням сграфіто є таке:
«Sgraffito (або sgraffiato) — це керамічний виріб, покритий шаром рідкої глини, зазвичай білої, який покриває тіло виробу, зроблене з червоної глини. Малюнок вирізається, поки виріб ще сирий, через білий шар глини, таким чином в прорізаних лініях видно темне тло виробу. Після першого випалу червона глина набуває цегляного кольору, має грубу, не надто міцну структуру. Далі його покривають фарбами, такими як оксид міді (зелений колір), заліза (жовтий) та марганцю (коричневий). Коли фарби нанесено, виріб покривають свинцевою глазур'ю і випалюють вдруге. Глазур під час випалу стає прозорою, через неї видно малюнок
Така кераміка зародилась ще в Аббасидському халіфаті, на території сучасних Ірану, Персії, Іраку в IX столітті. Найвідоміші центри виготовлення сграфіто — Нішапур, Басра, Зенджан, Ґаррус (сучасне місто Біджар), Амол, Сарі, Самарканд, Керман.
У ІХ-ХІ столітті техніка sgraffito починає активно розвиватись, особливо Ірані та Персії, в період правління династії Буїдів (932—1055 рр., Західна Персія та Ірак) та династії Саманідів (819—999 рр. Середня Азія). Центрами виробництва кераміки стають Нішапур, Басра, Зенджан, Ґаррус (сучасне місто Біджар), Амол, Сарі, Самарканд, Керман. Потім ця кераміка отримує широке поширення за династії Мамелюків та Сельджуків (1037—1194 рр). Домінують зелені, жовті та коричневі кольори, основними формами є миски, тарілки, глечики. Малюнки різні — рослинні та геометричні орнаменти, тварини (зазвичай птахи), людські фігури. У ХІІ-ХІІІ столітті техніка sgraffito поширюється на Сирію, Кіпр та Візантійську Імперію.
»…Обидва методи оздоблення в візантійській кераміці були ісламського походження, натхненні коштовними металевими виробами. Візантійські гончарі також використовували декоративні мотиви ісламського світу. Деякі з них (наприклад, птахи чи так звані «Куфічні» написи) нагадували sgraffito Уаре з Ірану та Сирії. Це не дивно, адже торгівля керамікою була інтернаціональною в середні віки. Контакти між Візантією та ісламським світом були близькими, у Візантійській імперії навіть існували ісламські общини. Окрім того, на розкопках в Греції (Коринф), в Криму (Херсонес) і на Кіпрі (Нікосія) знайдені різні керамічні вироби ісламського походження"
В ХІІІ–XVI столітті sgraffito розвивається в Італії, особливо в Падуї та Венеції. Спочатку кераміка в цій техніці була доволі груба, її робили як дешевший аналог майоліки. Проте в XV столітті вироби стали більш довершеними, майстри почали більше уваги приділяти малюнкам та формі. Кольори залишаються тими ж — зелений, жовтий, коричневий. Окрім рослинних мотивів та тварин з'являються також зображення людей.
В XVI—XVII столітті долина Арно була найбільшим виробником sgraffito в Італії, кераміка звідти експортувалась в багато країн — Єгипет, Туреччину, Францію, Іспанію, Англію, Голандію, і навіть Америку.
З XVI століття техніка поширюється в Німеччині (Баварія), а також у Франції (Бове). Далі, починаються експерименти з кольорами та матеріалами, і в ХІХ–ХХ столітті митці Арт-Нуво використовують цю техніку для оздобрення будинків.
В Україні
Керамічна техніка сграфіто поширена в західній частині України, зокрема на Гуцульщині. Відома гуцульська кераміка виготовлена з червоної глини, має зелено-жовту колірну гамму, і графічний малюнок, вирізаний по вкритому білим ангобом тлі.
Застосовували сграфіто і на сході України. Так, у містечку Сенчі на Полтавщині обливали посуд світлим ангобом (з суміші побілу і гончарної глини), і кутом гончарного ножика прорізували лінії і зиґзаґи поверх світлого тла. В прорізаних ділянках темний колір черепка контрастував зі світлим забарвленням тла, що давало графічний ефект.
В архітектурі
Первісна людина видряпувала каменем на стіні печери примітивний малюнок. Це не що інше, як один з найдавніших видів сграфіто в архітектурі. Відомі малюнки, виконані просто пальцем по вологому шару глини, нанесеному на стіну печери.
У XV—XVII століттях сграфіто широко застосовували в Італії для прикрашання зовнішніх стін архітектурних споруд. Завдяки порівняльній простоті технічних прийомів і високої міцності сграфіто незабаром поширилося в багатьох інших країнах Європи. Знали та вдало застосовували сграфіто майстра Стародавньої Русі.
сграфіто все ширше застосовали і в радянському декоративному мистецтві. Прикладом вдалого використання сграфіто в сучасній архітектурі може служити Палац піонерів і школярів у Москві.
З плином часу змінювалися прийоми сграфіто, вводилися нові матеріали, удосконалювалися інструменти.
Сграфіто у Львові
Збережені об'єкти знаходяться у Львові за адресами:
- вул. Архипенка, 32 (1930 р., архітектор Тадеуш Врубель, виконавець сграфіто К. Пьотрович).
- вул. Вітовського, 9а (1937 р., архітектор Петро Тарнавецький, можливо, власний проект сграфіто)
- вул. Героїв Майдану, 7, 9 (1936 р., модифікація сграфіто).
- вул. Кибальчича, 11 (1932 р., архітектор Тадеуш Врубель, проект модифікованої форми сграфіто О. Е. Божемський).
- вул. Конопницької, 3 (1937 р., архітектори Тадеуш Врубель, Леопольд Карасинський). Будинок Головного управління охорони здоров'я з афоризмами Гіпократа понад вікнами другого поверху: «Vita brevis, ars longa, occasia praeceps, experiencia fallax, studiorum difficile». Фасад будинку оздоблено декоративними вставками виконаними у техніці сграфіто.
- вул. Копистинського, 6 (1934 р., проект сграфіто М. Каннель).
- вул. Паркова, 8 (1898 р., архітектор Карел Боублік).
- вул. Самчука, 19 (1936 р., архітектор Домінік Вухович).
- вул. Сліпого Й., 11 (у 1960-х).
- вул. , 13 (1930 р., архітектор Євген Червінський, виконавець сграфіто К. Пьотрович).
- вул. Архипенка, 32
- вул. Вітовського, 9А
- вул. Кибальчича, 11
- вул. Конопницької, 3
- вул. Паркова, 8
- вул. Самчука, 19
- вул. Стецька, 13
Примітки
- Behrens-Abouseif, Doris (2012). The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria: Evolution and Impact (English) . V&R unipress GmbH. с. 351.
- Від династії Тан до Бахматюка - шукаємо коріння. Кераміка сім'ї Троць (укр.). 25 березня 2017. Процитовано 4 липня 2020.
- . www.sgraffito-in-3d.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 4 липня 2020.
- На Івано-Франківщині збудують креативний музей косівської кераміки. Антиквар. 15 квітня 2021.
- Зарецкий И. А. Гончарный промысел в Полтавской губернии. — Полтава, 1894. — С. 57. (рос.)
Джерела
- Гранкін П. Сграфіто у Львові «Будуєм інакше», 2000, № 3. — С. 15-17
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Сграфіто // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 176. — .
- сграфіто. Проблеми дослідження та збереження в архітектурному середовищі м. Львова
- сграфіто. Галерея Анастасії Хохрякової
- Сграфіто — Архів (кераміка)
- Sgraffito — Byzantium
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sgrafi to ital sgraffito tehnika stvorennya nastinnih zobrazhen perevagoyu yakih ye yih velika stijkist tehnika dekoruvannya keramichnih virobiv Nazva pohodit vid italijskogo slova graffiare dryapati V keramici tehnika sgrafito polyagaye u prorizuvanni malyunku poverh kolorovogo tla virobu sgrafito na pivdenno shidnij stini na vokzali Bautcen Nimechchina Najprostishij vipadok dvokolirnogo sgrafito v arhitekturi nanesennya na stinu odnogo sharu vapna shtukaturki z nimeckoyi sho vidriznyayetsya za kolorom vid osnovi Yaksho v deyakih miscyah ziskrebti vapno to vijde dvokolirnij malyunok Dlya otrimannya bagatobarvnogo sgrafito na stinu nanosyat dekilka shariv vapna sho viriznyayutsya za kolorom zabarvlyuyut riznimi pigmentami potim jogo ziskribayut na riznu glibinu shob ogoliti shar z potribnim kolorom U tehnici sgrafito rozpisani zovnishni stini bagatoh renesansnih sadibnih budinkiv Centralnoyi Yevropi zokrema Litomishlskij zamok v Chehiyi ta zamok Krasickih u Polshi V keramiciNaukovci ta majstri keramiki inodi sperechayutsya chi mozhna vvazhati bud yaku keramiku z prorizanim malyunkom sgrafito V takomu vipadku svoye korinnya cya tehnika bratime she zi Starodavnogo Yegiptu Grecki majstri vikoristovuvali sgrafito dlya dekoruvannya glinyanogo posudu Vidryapani malyunki mozhna zustriti takozh na keramichnih virobah starodavnih narodiv Latinskoyi Ameriki inkiv i majya Bilsh tradicijnim viznachennyam sgrafito ye take Sgraffito abo sgraffiato ce keramichnij virib pokritij sharom ridkoyi glini zazvichaj biloyi yakij pokrivaye tilo virobu zroblene z chervonoyi glini Malyunok virizayetsya poki virib she sirij cherez bilij shar glini takim chinom v prorizanih liniyah vidno temne tlo virobu Pislya pershogo vipalu chervona glina nabuvaye ceglyanogo koloru maye grubu ne nadto micnu strukturu Dali jogo pokrivayut farbami takimi yak oksid midi zelenij kolir zaliza zhovtij ta margancyu korichnevij Koli farbi naneseno virib pokrivayut svincevoyu glazur yu i vipalyuyut vdruge Glazur pid chas vipalu staye prozoroyu cherez neyi vidno malyunok Taka keramika zarodilas she v Abbasidskomu halifati na teritoriyi suchasnih Iranu Persiyi Iraku v IX stolitti Najvidomishi centri vigotovlennya sgrafito Nishapur Basra Zendzhan Garrus suchasne misto Bidzhar Amol Sari Samarkand Kerman U IH HI stolitti tehnika sgraffito pochinaye aktivno rozvivatis osoblivo Irani ta Persiyi v period pravlinnya dinastiyi Buyidiv 932 1055 rr Zahidna Persiya ta Irak ta dinastiyi Samanidiv 819 999 rr Serednya Aziya Centrami virobnictva keramiki stayut Nishapur Basra Zendzhan Garrus suchasne misto Bidzhar Amol Sari Samarkand Kerman Potim cya keramika otrimuye shiroke poshirennya za dinastiyi Mamelyukiv ta Seldzhukiv 1037 1194 rr Dominuyut zeleni zhovti ta korichnevi kolori osnovnimi formami ye miski tarilki glechiki Malyunki rizni roslinni ta geometrichni ornamenti tvarini zazvichaj ptahi lyudski figuri U HII HIII stolitti tehnika sgraffito poshiryuyetsya na Siriyu Kipr ta Vizantijsku Imperiyu Obidva metodi ozdoblennya v vizantijskij keramici buli islamskogo pohodzhennya nathnenni koshtovnimi metalevimi virobami Vizantijski gonchari takozh vikoristovuvali dekorativni motivi islamskogo svitu Deyaki z nih napriklad ptahi chi tak zvani Kufichni napisi nagaduvali sgraffito Uare z Iranu ta Siriyi Ce ne divno adzhe torgivlya keramikoyu bula internacionalnoyu v seredni viki Kontakti mizh Vizantiyeyu ta islamskim svitom buli blizkimi u Vizantijskij imperiyi navit isnuvali islamski obshini Okrim togo na rozkopkah v Greciyi Korinf v Krimu Hersones i na Kipri Nikosiya znajdeni rizni keramichni virobi islamskogo pohodzhennya V HIII XVI stolitti sgraffito rozvivayetsya v Italiyi osoblivo v Paduyi ta Veneciyi Spochatku keramika v cij tehnici bula dovoli gruba yiyi robili yak deshevshij analog majoliki Prote v XV stolitti virobi stali bilsh dovershenimi majstri pochali bilshe uvagi pridilyati malyunkam ta formi Kolori zalishayutsya timi zh zelenij zhovtij korichnevij Okrim roslinnih motiviv ta tvarin z yavlyayutsya takozh zobrazhennya lyudej V XVI XVII stolitti dolina Arno bula najbilshim virobnikom sgraffito v Italiyi keramika zvidti eksportuvalas v bagato krayin Yegipet Turechchinu Franciyu Ispaniyu Angliyu Golandiyu i navit Ameriku Z XVI stolittya tehnika poshiryuyetsya v Nimechchini Bavariya a takozh u Franciyi Bove Dali pochinayutsya eksperimenti z kolorami ta materialami i v HIH HH stolitti mitci Art Nuvo vikoristovuyut cyu tehniku dlya ozdobrennya budinkiv V Ukrayini Keramichna tehnika sgrafito poshirena v zahidnij chastini Ukrayini zokrema na Guculshini Vidoma guculska keramika vigotovlena z chervonoyi glini maye zeleno zhovtu kolirnu gammu i grafichnij malyunok virizanij po vkritomu bilim angobom tli Zastosovuvali sgrafito i na shodi Ukrayini Tak u mistechku Senchi na Poltavshini oblivali posud svitlim angobom z sumishi pobilu i goncharnoyi glini i kutom goncharnogo nozhika prorizuvali liniyi i zigzagi poverh svitlogo tla V prorizanih dilyankah temnij kolir cherepka kontrastuvav zi svitlim zabarvlennyam tla sho davalo grafichnij efekt V arhitekturiDvokolirne sgrafito Breznice Chehiya Pervisna lyudina vidryapuvala kamenem na stini pecheri primitivnij malyunok Ce ne sho inshe yak odin z najdavnishih vidiv sgrafito v arhitekturi Vidomi malyunki vikonani prosto palcem po vologomu sharu glini nanesenomu na stinu pecheri U XV XVII stolittyah sgrafito shiroko zastosovuvali v Italiyi dlya prikrashannya zovnishnih stin arhitekturnih sporud Zavdyaki porivnyalnij prostoti tehnichnih prijomiv i visokoyi micnosti sgrafito nezabarom poshirilosya v bagatoh inshih krayinah Yevropi Znali ta vdalo zastosovuvali sgrafito majstra Starodavnoyi Rusi sgrafito vse shirshe zastosovali i v radyanskomu dekorativnomu mistectvi Prikladom vdalogo vikoristannya sgrafito v suchasnij arhitekturi mozhe sluzhiti Palac pioneriv i shkolyariv u Moskvi Farm House u Sant Dzhoan Despi Ispaniya Z plinom chasu zminyuvalisya prijomi sgrafito vvodilisya novi materiali udoskonalyuvalisya instrumenti Sgrafito u LvoviZberezheni ob yekti znahodyatsya u Lvovi za adresami vul Arhipenka 32 1930 r arhitektor Tadeush Vrubel vikonavec sgrafito K Potrovich vul Vitovskogo 9a 1937 r arhitektor Petro Tarnaveckij mozhlivo vlasnij proekt sgrafito vul Geroyiv Majdanu 7 9 1936 r modifikaciya sgrafito vul Kibalchicha 11 1932 r arhitektor Tadeush Vrubel proekt modifikovanoyi formi sgrafito O E Bozhemskij vul Konopnickoyi 3 1937 r arhitektori Tadeush Vrubel Leopold Karasinskij Budinok Golovnogo upravlinnya ohoroni zdorov ya z aforizmami Gipokrata ponad viknami drugogo poverhu Vita brevis ars longa occasia praeceps experiencia fallax studiorum difficile Fasad budinku ozdobleno dekorativnimi vstavkami vikonanimi u tehnici sgrafito vul Kopistinskogo 6 1934 r proekt sgrafito M Kannel vul Parkova 8 1898 r arhitektor Karel Boublik vul Samchuka 19 1936 r arhitektor Dominik Vuhovich vul Slipogo J 11 u 1960 h vul 13 1930 r arhitektor Yevgen Chervinskij vikonavec sgrafito K Potrovich vul Arhipenka 32 vul Vitovskogo 9A vul Kibalchicha 11 vul Konopnickoyi 3 vul Parkova 8 vul Samchuka 19 vul Stecka 13PrimitkiBehrens Abouseif Doris 2012 The Arts of the Mamluks in Egypt and Syria Evolution and Impact English V amp R unipress GmbH s 351 Vid dinastiyi Tan do Bahmatyuka shukayemo korinnya Keramika sim yi Troc ukr 25 bereznya 2017 Procitovano 4 lipnya 2020 www sgraffito in 3d com Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 4 lipnya 2020 Na Ivano Frankivshini zbuduyut kreativnij muzej kosivskoyi keramiki Antikvar 15 kvitnya 2021 Zareckij I A Goncharnyj promysel v Poltavskoj gubernii Poltava 1894 S 57 ros DzherelaGrankin P Sgrafito u Lvovi Buduyem inakshe 2000 3 S 15 17 Velika radyanska enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaSgrafito Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 176 ISBN 978 966 7407 83 4 sgrafito Problemi doslidzhennya ta zberezhennya v arhitekturnomu seredovishi m Lvova sgrafito Galereya Anastasiyi Hohryakovoyi Sgrafito Arhiv keramika Sgraffito Byzantium