Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Світ системний підхід також світ системна теорія та світ системний аналіз міждисциплінарний погляд на розвиток світової

Світ-системний підхід

Світ-системний підхід

Світ-системний підхід (також світ-системна теорія та світ-системний аналіз) — міждисциплінарний погляд на розвиток світової історії та світової економіки як на взаємодію центрів та у відокремлених один від іншого світах-економіках. Підхід продовжує традиції історичного матеріалізму Карла Маркса, хоча не всі прихильники світ-системного підходу марксисти, і не всі марксисти є прихильниками світ-системного підходу.

image
Світова мапа країн, країни розмежовані на країни центру (синій), напівпериферії (жовтий) та периферії (червоний). За Дюнном, Каваною та Бревером (2000).

Основні положення

Світ-системний аналіз спирається на інтеррегіональний та транснаціональний розподіл праці, який розділяє світ на країни центру, країни напівпериферії та країни периферії. Країни центру зосереджуються на висококваліфікованому, капіталоємному виробництві, а решта світу — на низькокваліфікованому, працемісткому виробництві та добувані первинної сировини. Незважаючи на це, система є динамічною, зокрема через революції у транспортних технологіях, і окремі країни можуть отримувати або втрачати статус центру (напівпериферії, периферії). На певний період часу деякі країни ставали гегемоніями; впродовж останніх декількох століть, впродовж яких світ-система розширилась географічно та стала сильнішою економічно, цей статус переходив від Нідерландів до Великої Британії, а в останній час — до Сполучених Штатів.

Витоки

Іммануїл Валлерстайн

Засновником школи світ-системної теорії був американський соціолог Іммануїл Валлерстайн. Окрім неомарксистських мислителів світ-системний підхід розвивали представники школи анналів, зокрема Фернан Бродель, прихильники теорії залежності тощо.

Валлерстайн характеризує світ-систему як низку механізмів, що перерозподіляють ресурси від периферії до центру. За його термінологією центр — це розвинута частина світу-системи, а периферія — відстала і бідна, в основному постачальник сировини. Ринок виконує функцію перерозподілу, сприяючи експлуатації периферії центром.

Окрім того, Валлерстайн виділяє чотири часові риси економічного розвитку: циклічні ритми, що відображають короткотривалі флуктуації в економіці, вікові тенденції, протиріччя та кризи

Він розглядає підйом світ-системи, починаючи з 15 століття, коли європейська феодальна економіка пережила кризу та трансформувалася у капіталістичну. Європа (Захід), маючи перевагу в розвитку та поширеності індустріалізації та капіталістичної економіки, використала свої переваги та досягла контролю майже над усією світ-системою, що не прямо, але мало наслідком міжнародну нерівність.

Основні поняття

Світ-системний аналіз розглядає капіталізм, як історичну та соціальну систему, що інтегрує варіації форм праці у функціональний розподіл праці (світ-економіка). Країни не мають окремих економік, але є включеними до світ-економіки. Не будучи окремим суспільством, світ-система затверджує потрійний розподіл праці між центром, напівпериферією та периферією. У центральній зоні акумулюється більшість світових активів.

Існує декілька підходів до віднесення певної країни до однієї із зон. У 2004 році, описуючи відносини між двома країнами, Піана означив «центр» як сукупність «вільних країн», що домінують над іншими і не домінуються іншими, «напівпериферію» як сукупність країн, над якими домінують, але в той же час вони самі домінують над іншими, і «периферію» як сукупність країн, над якими домінують. Цей розподіл країн був зроблений на основі строгого емпіричного визначення поняття домінування.

Пропоненти світ-системного аналізу розглядають світову стратифікаційну систему так, як Карл Маркс розглядав соціальний клас (власність проти відсутності власності на засоби праці), а Макс Вебер розглядав клас. Центральні народи в основному мають у власності та контролюють основні засоби виробництва у світі та виконують виробничі завдання, що потребують вищого рівня кваліфікації. А країни периферії мають у власності зовсім невеликий відсоток засобів виробництва, навіть якщо вони перебувають на їхній території, і займаються менш кваліфікованою роботою. Як і класова позиція в межах однієї нації, позиція в світ-економіці має наслідком нерівномірний розподіл ресурсів. Країни центру отримують більшу частину надлишкової продукції, а країни периферії — меншу. Окрім цього центр часто має можливість отримувати від периферії сировину для виробництва за низькими цінами та запитувати вищі ціни за експорт у нецентральні країни. визначає такі п'ять переваг, які отримують країни центру через домінування над периферією:

  1. Доступ до великої кількості сировини
  2. Дешева наймана праця
  3. Прибуток від прямих капіталовкладень
  4. Ринок для експорту
  5. Кваліфіковані працівники через міграцію цих людей із периферії у центр.

За Валлерстайном унікальною ознакою сучасної світ-системи є її капіталістична природа, глобальна природа і те, що це світ-економіка, яка не може бути політично поєднаною у світ-імперію.

Країни центру

  • Найбільш економічно розвинуті та впливові (економічно та політично)
  • Мають сильну центральну владу, екстенсивно розвинутий бюрократичний апарат та потужну армію
  • Мають складні державні інститути, що допомагають проводити вигідні їм економічні операції, як зовнішіні, так і внутрішні
  • Мають визначену систему податків, що дозволяє цим інститутам забезпечувати інфраструктуру для сильної економіки
  • Індустріалізовані; радше експортують промислові товари, ніж первинну сировину
  • Часто є одними з перших у новітніх технологіях та виробництві. Сучасним прикладом може слугувати першість у виробництві високотехнологічної електроніки та біотехнологічній промисловості.
  • Має яскраво виражену буржуазію та робітничий клас
  • Має визначені засоби впливу на нецентральні країни
  • Відносно незалежні від зовнішнього контролю

Впродовж історії модерного світу існували групи центральних країн, що конкурували між собою за доступ до світових ресурсів, економічне домінування та гегемонію над іншими країнами. В певний час у центрі знаходилась лише одна країна. На думку Валлерстайна центральна країна тоді домінує над іншими, коли має такі три форми домінування протягом певного періоду часу:

  1. Домінування у продуктивності дозволяє країні виробляти більшу кількість продукції за нижчими цінами відносно до інших країн
  2. Домінування у продуктивності може мати наслідком домінування у торгівлі, тобто у домінуючих країн купують більше, ніж вони купують у інших
  3. Домінування у торгівлі може мати наслідком фінансове домінування, тобто в країну входить більше грошей, ніж виходить. Банки ценральних країн отримують вплив на світові фінансові ресурси.

Впрововж історії центральну зону займали країни північно-західної Європи (Англія, Франція, Нідерланди), а пізніше — інші частину світу (наприклад, США).

Країни периферії

  • Менш економічно розвинені
  • Мають відносно слабку владу
  • Мають відносно слабші інститути оподаткування, що унеможливлює підтримку розвитку інфраструктури
  • Схиляються до підтримки одного виду економічної активності, часто це видобування та експорт первинної сировини до країн центру
  • Менш індустріалізовані
  • Виступають об'єктом інвестицій транснаціональних (мультинаціональних) корпорацій країн центру, що шукають недорогу некваліфіковану робочу силу
  • Мають невеликий клас буржуазії та великий прошарок сільського населення
  • Велика кількість населення перебуває у бідності та має низький рівень освіти
  • Нерівність є яскраво вираженою, бо невеликий вищий клас володіє більшістю земель та має стійкі зв'язки із транснаціональними корпораціями.

Історично до периферії належали неєвропейські країни, наприклад, країни Латинської Америки та Субсахарської Африки.

Країни напівпериферії

Країни напівпериферії — це ті, які знаходяться між центром та периферією. Вони прямують до індустріалізації та розвиненої економіки. Такі країни часто мають доволі розвинену економіку, проте не домінують у світовій торгівлі. Одні науковці, такі як Чірот, вважають, що напівпериферійні країни не є об'єктом для зовнішніх маніпуляції, а інші, наприклад Барфілд, стверджують, що із центром вони мають «периферійні» відносини. Перебуваючи в залежності від центрів, напівпериферії одночасно поширюють свій вплив на периферії. Крім того напівпериферії часто виступають буферами між центром та периферією.

Напівпериферії можуть виникати із розвинених периферій або ж із занепадаючих центрів.

Історичним прикладом напівпериферії можуть слугувати Іспанія та Португалія, які втратили свою центральну позицію, але їм вдавалося зберігати вплив у Латинській Америці. Вони імпортували срібло та золото із своїх американських колоній, але потім мали використовувати його для оплати промислових товарів із таких центральних країн як Англія та Франція.

Зовнішній простір

До зовнішнього простору відносяться країни, що підтримують основний соціальнонеобхідний розподіл праці без включеності до капіталістичної світ-економіки.

Критика

Світ-системна теорія зазнала критики; особливо за надмірну сфокусованість на економіці та недостатній — на культурі, а також за надмірну увагу до зон, а не до держави. Відповідно до Валлерстайна критика світ-системного підходу надходить із чотирьох джерел: від позитивістів, від ортодоксальних марксистів, від прихильників державної автономії та культурологів. Позитивісти критикують підхід як такий, що занадто схильний до генералізацій, недостатньо підкріплений емпіричними даними. Ортодоксальні марксисти критикують світ-системний підхід за віддаленість від основних принципів ортодоксального марксизму, таку як не надавання достатньої ваги концепту соціального класу. Прихильники державної автономії критикують теорію за стирання меж між державами та структурами бізнесу. Більше того і позитивісти, і ортодоксальні марксисти, і прихильники державної автономії наголошують на тому, що основною одиницею аналізу має виступати держава. І на кінець культурологи наголошують на тому, що світ-системний аналіз бере до уваги забагато економічних факторів, але замало вивчає культуру.

Словами Валлерстайна:

image Коротко, більшість критиків світ-системного аналізу критикують те, що він явно називає власною перспективою. Світ-системний аналіз вважає ці види аналізу обмеженими та пропонує не зважати на них. image

Однією із фундаментальних проблем світ-системної теорії є припущення, яке визначає, що її концентуальними одиницями є соціальні системи. Основний аргумент світ-системи — це те, що в 16 столітті капіталістична світова економіка розвинулася в те, що можна назвати світ-системою.

Сучасні дослідження

Теорія Валлерстана є широко поширеною у всьому світі. У Сполучених Штатах, однією із шкіл, яка розробляє світ-системний аналіз є Центр досліджень економіки, історичних систем та цивілізацій імені Фернана Броделя, у Бірмінгемському університеті. Серед найважливіших видань, що займаються даною проблематикою, є Журнал світ-системного підходу, що видається відділом політичної економіки світ-систем Американської соціологічної асоціації, та Огляд, що видається Центром Броделя. В Україні світ-системними розробками в контексті соціології глобалізації займається Т. Цимбал. Здійснювалися спроби включення напрацювань у межах світ-системного підходу до дискусій в Україні щодо євроінтеграції та окреслення статусу України в сучасній світ-системі.

Примітки

  1. Thomas Barfield, The dictionary of anthropology, Wiley-Blackwell, 1997, , Google Print, p.498-499
  2. Frank Lechner, Globalization theories: World-System Theory, 2001
  3. Immanuel Wallerstein (1974) The Modern World-System, New York, Academic Press.
  4. Paul Halsall Modern History Sourcebook: Summary of Wallerstein on World System Theory [ 2007-10-26 у Wayback Machine.], August 1997
  5. Chirot, Daniel. 1986. Social Change in the Modern Era. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
  6. Thomas Barfield, The dictionary of anthropology, Wiley-Blackwell, 1997, , Google Print, p.498-499
  7. Wallerstein, Immanuel. 1980. The Modern World System II: Mercantilism and the Consolidation of the European World-Economy, 1600—1750. New York: Academic Press.
  8. Paul Halsall Modern History Sourcebook: Summary of Wallerstein on World System Theory, August 1997
  9. Chirot, Daniel. 1977. Social Change in the Twentieth Century. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
  10. Immanuel Wallerstein, (2004), «World-systems Analysis.» In World System History, ed. George Modelski, in Encyclopedia of Life Support Systems (EOLSS), Developed under the Auspices of the UNESCO, Eolss Publishers, Oxford, UK
  11. Immanuel Wallerstein, (2004), "World-systems Analysis." In World System History, ed. George Modelski, in Encyclopedia of Life Support Systems (EOLSS), Developed under the Auspices of the UNESCO, Eolss Publishers, Oxford ,UK
  12. A Critique of World System Theory, Volume 3, Issue no. 3, 1988.
  13. [1]Володимир Шелухін. Україна в координатах світ-системи: між світ-економікою та світ-імперією (зауваги щодо перспектив)/ Незалежний культурологічний часопис Ї, липень 2013 р..

Джерела

  • Світ-системний підхід //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015

Література

  • О. Коппель. Світової системи теорія (світосистемна теорія) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
  • О. Коппель. Світсистемний аналіз // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.656

Посилання

  • Володимир Шелухін. Україна в координатах світ-системи: між світ-економікою та світ-імперією (зауваги щодо перспектив)/ Незалежний культурологічний часопис Ї/ Дискусії, липень 2013 р..


image Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svit sistemnij pidhid takozh svit sistemna teoriya ta svit sistemnij analiz mizhdisciplinarnij poglyad na rozvitok svitovoyi istoriyi ta svitovoyi ekonomiki yak na vzayemodiyu centriv ta u vidokremlenih odin vid inshogo svitah ekonomikah Pidhid prodovzhuye tradiciyi istorichnogo materializmu Karla Marksa hocha ne vsi prihilniki svit sistemnogo pidhodu marksisti i ne vsi marksisti ye prihilnikami svit sistemnogo pidhodu Svitova mapa krayin krayini rozmezhovani na krayini centru sinij napivperiferiyi zhovtij ta periferiyi chervonij Za Dyunnom Kavanoyu ta Breverom 2000 Osnovni polozhennyaSvit sistemnij analiz spirayetsya na interregionalnij ta transnacionalnij rozpodil praci yakij rozdilyaye svit na krayini centru krayini napivperiferiyi ta krayini periferiyi Krayini centru zoseredzhuyutsya na visokokvalifikovanomu kapitaloyemnomu virobnictvi a reshta svitu na nizkokvalifikovanomu pracemistkomu virobnictvi ta dobuvani pervinnoyi sirovini Nezvazhayuchi na ce sistema ye dinamichnoyu zokrema cherez revolyuciyi u transportnih tehnologiyah i okremi krayini mozhut otrimuvati abo vtrachati status centru napivperiferiyi periferiyi Na pevnij period chasu deyaki krayini stavali gegemoniyami vprodovzh ostannih dekilkoh stolit vprodovzh yakih svit sistema rozshirilas geografichno ta stala silnishoyu ekonomichno cej status perehodiv vid Niderlandiv do Velikoyi Britaniyi a v ostannij chas do Spoluchenih Shtativ VitokiImmanuyil Vallerstajn Zasnovnikom shkoli svit sistemnoyi teoriyi buv amerikanskij sociolog Immanuyil Vallerstajn Okrim neomarksistskih misliteliv svit sistemnij pidhid rozvivali predstavniki shkoli annaliv zokrema Fernan Brodel prihilniki teoriyi zalezhnosti tosho Vallerstajn harakterizuye svit sistemu yak nizku mehanizmiv sho pererozpodilyayut resursi vid periferiyi do centru Za jogo terminologiyeyu centr ce rozvinuta chastina svitu sistemi a periferiya vidstala i bidna v osnovnomu postachalnik sirovini Rinok vikonuye funkciyu pererozpodilu spriyayuchi ekspluataciyi periferiyi centrom Okrim togo Vallerstajn vidilyaye chotiri chasovi risi ekonomichnogo rozvitku ciklichni ritmi sho vidobrazhayut korotkotrivali fluktuaciyi v ekonomici vikovi tendenciyi protirichchya ta krizi Vin rozglyadaye pidjom svit sistemi pochinayuchi z 15 stolittya koli yevropejska feodalna ekonomika perezhila krizu ta transformuvalasya u kapitalistichnu Yevropa Zahid mayuchi perevagu v rozvitku ta poshirenosti industrializaciyi ta kapitalistichnoyi ekonomiki vikoristala svoyi perevagi ta dosyagla kontrolyu majzhe nad usiyeyu svit sistemoyu sho ne pryamo ale malo naslidkom mizhnarodnu nerivnist Osnovni ponyattyaSvit sistemnij analiz rozglyadaye kapitalizm yak istorichnu ta socialnu sistemu sho integruye variaciyi form praci u funkcionalnij rozpodil praci svit ekonomika Krayini ne mayut okremih ekonomik ale ye vklyuchenimi do svit ekonomiki Ne buduchi okremim suspilstvom svit sistema zatverdzhuye potrijnij rozpodil praci mizh centrom napivperiferiyeyu ta periferiyeyu U centralnij zoni akumulyuyetsya bilshist svitovih aktiviv Isnuye dekilka pidhodiv do vidnesennya pevnoyi krayini do odniyeyi iz zon U 2004 roci opisuyuchi vidnosini mizh dvoma krayinami Piana oznachiv centr yak sukupnist vilnih krayin sho dominuyut nad inshimi i ne dominuyutsya inshimi napivperiferiyu yak sukupnist krayin nad yakimi dominuyut ale v toj zhe chas voni sami dominuyut nad inshimi i periferiyu yak sukupnist krayin nad yakimi dominuyut Cej rozpodil krayin buv zroblenij na osnovi strogogo empirichnogo viznachennya ponyattya dominuvannya Proponenti svit sistemnogo analizu rozglyadayut svitovu stratifikacijnu sistemu tak yak Karl Marks rozglyadav socialnij klas vlasnist proti vidsutnosti vlasnosti na zasobi praci a Maks Veber rozglyadav klas Centralni narodi v osnovnomu mayut u vlasnosti ta kontrolyuyut osnovni zasobi virobnictva u sviti ta vikonuyut virobnichi zavdannya sho potrebuyut vishogo rivnya kvalifikaciyi A krayini periferiyi mayut u vlasnosti zovsim nevelikij vidsotok zasobiv virobnictva navit yaksho voni perebuvayut na yihnij teritoriyi i zajmayutsya mensh kvalifikovanoyu robotoyu Yak i klasova poziciya v mezhah odniyeyi naciyi poziciya v svit ekonomici maye naslidkom nerivnomirnij rozpodil resursiv Krayini centru otrimuyut bilshu chastinu nadlishkovoyi produkciyi a krayini periferiyi menshu Okrim cogo centr chasto maye mozhlivist otrimuvati vid periferiyi sirovinu dlya virobnictva za nizkimi cinami ta zapituvati vishi cini za eksport u necentralni krayini viznachaye taki p yat perevag yaki otrimuyut krayini centru cherez dominuvannya nad periferiyeyu Dostup do velikoyi kilkosti sirovini Desheva najmana pracya Pributok vid pryamih kapitalovkladen Rinok dlya eksportu Kvalifikovani pracivniki cherez migraciyu cih lyudej iz periferiyi u centr Za Vallerstajnom unikalnoyu oznakoyu suchasnoyi svit sistemi ye yiyi kapitalistichna priroda globalna priroda i te sho ce svit ekonomika yaka ne mozhe buti politichno poyednanoyu u svit imperiyu Krayini centru Najbilsh ekonomichno rozvinuti ta vplivovi ekonomichno ta politichno Mayut silnu centralnu vladu ekstensivno rozvinutij byurokratichnij aparat ta potuzhnu armiyu Mayut skladni derzhavni instituti sho dopomagayut provoditi vigidni yim ekonomichni operaciyi yak zovnishini tak i vnutrishni Mayut viznachenu sistemu podatkiv sho dozvolyaye cim institutam zabezpechuvati infrastrukturu dlya silnoyi ekonomiki Industrializovani radshe eksportuyut promislovi tovari nizh pervinnu sirovinu Chasto ye odnimi z pershih u novitnih tehnologiyah ta virobnictvi Suchasnim prikladom mozhe sluguvati pershist u virobnictvi visokotehnologichnoyi elektroniki ta biotehnologichnij promislovosti Maye yaskravo virazhenu burzhuaziyu ta robitnichij klas Maye viznacheni zasobi vplivu na necentralni krayini Vidnosno nezalezhni vid zovnishnogo kontrolyu Vprodovzh istoriyi modernogo svitu isnuvali grupi centralnih krayin sho konkuruvali mizh soboyu za dostup do svitovih resursiv ekonomichne dominuvannya ta gegemoniyu nad inshimi krayinami V pevnij chas u centri znahodilas lishe odna krayina Na dumku Vallerstajna centralna krayina todi dominuye nad inshimi koli maye taki tri formi dominuvannya protyagom pevnogo periodu chasu Dominuvannya u produktivnosti dozvolyaye krayini viroblyati bilshu kilkist produkciyi za nizhchimi cinami vidnosno do inshih krayin Dominuvannya u produktivnosti mozhe mati naslidkom dominuvannya u torgivli tobto u dominuyuchih krayin kupuyut bilshe nizh voni kupuyut u inshih Dominuvannya u torgivli mozhe mati naslidkom finansove dominuvannya tobto v krayinu vhodit bilshe groshej nizh vihodit Banki cenralnih krayin otrimuyut vpliv na svitovi finansovi resursi Vprovovzh istoriyi centralnu zonu zajmali krayini pivnichno zahidnoyi Yevropi Angliya Franciya Niderlandi a piznishe inshi chastinu svitu napriklad SShA Krayini periferiyi Mensh ekonomichno rozvineni Mayut vidnosno slabku vladu Mayut vidnosno slabshi instituti opodatkuvannya sho unemozhlivlyuye pidtrimku rozvitku infrastrukturi Shilyayutsya do pidtrimki odnogo vidu ekonomichnoyi aktivnosti chasto ce vidobuvannya ta eksport pervinnoyi sirovini do krayin centru Mensh industrializovani Vistupayut ob yektom investicij transnacionalnih multinacionalnih korporacij krayin centru sho shukayut nedorogu nekvalifikovanu robochu silu Mayut nevelikij klas burzhuaziyi ta velikij prosharok silskogo naselennya Velika kilkist naselennya perebuvaye u bidnosti ta maye nizkij riven osviti Nerivnist ye yaskravo virazhenoyu bo nevelikij vishij klas volodiye bilshistyu zemel ta maye stijki zv yazki iz transnacionalnimi korporaciyami Istorichno do periferiyi nalezhali neyevropejski krayini napriklad krayini Latinskoyi Ameriki ta Subsaharskoyi Afriki Krayini napivperiferiyi Krayini napivperiferiyi ce ti yaki znahodyatsya mizh centrom ta periferiyeyu Voni pryamuyut do industrializaciyi ta rozvinenoyi ekonomiki Taki krayini chasto mayut dovoli rozvinenu ekonomiku prote ne dominuyut u svitovij torgivli Odni naukovci taki yak Chirot vvazhayut sho napivperiferijni krayini ne ye ob yektom dlya zovnishnih manipulyaciyi a inshi napriklad Barfild stverdzhuyut sho iz centrom voni mayut periferijni vidnosini Perebuvayuchi v zalezhnosti vid centriv napivperiferiyi odnochasno poshiryuyut svij vpliv na periferiyi Krim togo napivperiferiyi chasto vistupayut buferami mizh centrom ta periferiyeyu Napivperiferiyi mozhut vinikati iz rozvinenih periferij abo zh iz zanepadayuchih centriv Istorichnim prikladom napivperiferiyi mozhut sluguvati Ispaniya ta Portugaliya yaki vtratili svoyu centralnu poziciyu ale yim vdavalosya zberigati vpliv u Latinskij Americi Voni importuvali sriblo ta zoloto iz svoyih amerikanskih kolonij ale potim mali vikoristovuvati jogo dlya oplati promislovih tovariv iz takih centralnih krayin yak Angliya ta Franciya Zovnishnij prostir Do zovnishnogo prostoru vidnosyatsya krayini sho pidtrimuyut osnovnij socialnoneobhidnij rozpodil praci bez vklyuchenosti do kapitalistichnoyi svit ekonomiki KritikaSvit sistemna teoriya zaznala kritiki osoblivo za nadmirnu sfokusovanist na ekonomici ta nedostatnij na kulturi a takozh za nadmirnu uvagu do zon a ne do derzhavi Vidpovidno do Vallerstajna kritika svit sistemnogo pidhodu nadhodit iz chotiroh dzherel vid pozitivistiv vid ortodoksalnih marksistiv vid prihilnikiv derzhavnoyi avtonomiyi ta kulturologiv Pozitivisti kritikuyut pidhid yak takij sho zanadto shilnij do generalizacij nedostatno pidkriplenij empirichnimi danimi Ortodoksalni marksisti kritikuyut svit sistemnij pidhid za viddalenist vid osnovnih principiv ortodoksalnogo marksizmu taku yak ne nadavannya dostatnoyi vagi konceptu socialnogo klasu Prihilniki derzhavnoyi avtonomiyi kritikuyut teoriyu za stirannya mezh mizh derzhavami ta strukturami biznesu Bilshe togo i pozitivisti i ortodoksalni marksisti i prihilniki derzhavnoyi avtonomiyi nagoloshuyut na tomu sho osnovnoyu odiniceyu analizu maye vistupati derzhava I na kinec kulturologi nagoloshuyut na tomu sho svit sistemnij analiz bere do uvagi zabagato ekonomichnih faktoriv ale zamalo vivchaye kulturu Slovami Vallerstajna Korotko bilshist kritikiv svit sistemnogo analizu kritikuyut te sho vin yavno nazivaye vlasnoyu perspektivoyu Svit sistemnij analiz vvazhaye ci vidi analizu obmezhenimi ta proponuye ne zvazhati na nih Odniyeyu iz fundamentalnih problem svit sistemnoyi teoriyi ye pripushennya yake viznachaye sho yiyi koncentualnimi odinicyami ye socialni sistemi Osnovnij argument svit sistemi ce te sho v 16 stolitti kapitalistichna svitova ekonomika rozvinulasya v te sho mozhna nazvati svit sistemoyu Suchasni doslidzhennyaTeoriya Vallerstana ye shiroko poshirenoyu u vsomu sviti U Spoluchenih Shtatah odniyeyu iz shkil yaka rozroblyaye svit sistemnij analiz ye Centr doslidzhen ekonomiki istorichnih sistem ta civilizacij imeni Fernana Brodelya u Birmingemskomu universiteti Sered najvazhlivishih vidan sho zajmayutsya danoyu problematikoyu ye Zhurnal svit sistemnogo pidhodu sho vidayetsya viddilom politichnoyi ekonomiki svit sistem Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi ta Oglyad sho vidayetsya Centrom Brodelya V Ukrayini svit sistemnimi rozrobkami v konteksti sociologiyi globalizaciyi zajmayetsya T Cimbal Zdijsnyuvalisya sprobi vklyuchennya napracyuvan u mezhah svit sistemnogo pidhodu do diskusij v Ukrayini shodo yevrointegraciyi ta okreslennya statusu Ukrayini v suchasnij svit sistemi PrimitkiThomas Barfield The dictionary of anthropology Wiley Blackwell 1997 ISBN 1 57718 057 7 Google Print p 498 499 Frank Lechner Globalization theories World System Theory 2001 Immanuel Wallerstein 1974 The Modern World System New York Academic Press Paul Halsall Modern History Sourcebook Summary of Wallerstein on World System Theory 2007 10 26 u Wayback Machine August 1997 Chirot Daniel 1986 Social Change in the Modern Era New York Harcourt Brace Jovanovich Thomas Barfield The dictionary of anthropology Wiley Blackwell 1997 ISBN 1 57718 057 7 Google Print p 498 499 Wallerstein Immanuel 1980 The Modern World System II Mercantilism and the Consolidation of the European World Economy 1600 1750 New York Academic Press Paul Halsall Modern History Sourcebook Summary of Wallerstein on World System Theory August 1997 Chirot Daniel 1977 Social Change in the Twentieth Century New York Harcourt Brace Jovanovich Immanuel Wallerstein 2004 World systems Analysis In World System History ed George Modelski in Encyclopedia of Life Support Systems EOLSS Developed under the Auspices of the UNESCO Eolss Publishers Oxford UK Immanuel Wallerstein 2004 World systems Analysis In World System History ed George Modelski in Encyclopedia of Life Support Systems EOLSS Developed under the Auspices of the UNESCO Eolss Publishers Oxford UK A Critique of World System Theory Volume 3 Issue no 3 1988 1 Volodimir Sheluhin Ukrayina v koordinatah svit sistemi mizh svit ekonomikoyu ta svit imperiyeyu zauvagi shodo perspektiv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi lipen 2013 r DzherelaSvit sistemnij pidhid Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015LiteraturaO Koppel Svitovoyi sistemi teoriya svitosistemna teoriya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 O Koppel Svitsistemnij analiz Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 656 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaVolodimir Sheluhin Ukrayina v koordinatah svit sistemi mizh svit ekonomikoyu ta svit imperiyeyu zauvagi shodo perspektiv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Diskusiyi lipen 2013 r Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ