Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іммануї л Мо ріс Валлерста йн англ Immanuel Wallerstein 28 вересня 1930 19300928 Нью Йорк 31 серпня 2019 Нью Йорк америк

Іммануель Валлерстайн

Іммануель Валлерстайн

Іммануї́л Мо́ріс Валлерста́йн (англ. Immanuel Wallerstein; 28 вересня 1930(19300928), Нью-Йорк — 31 серпня 2019, Нью-Йорк) — американський соціолог та історик, відомий світ-системним підходом, один із лідерів сучасного неомарксизму.

Іммануїл Валлерстайн
англ. Immanuel Wallerstein
Соціологія
image
Іммануїл Валлерстайн на семінарі в Європейському університеті у Санкт-Петербурзі (24 травня 2008)
Народження28 вересня 1930(1930-09-28)[1][2][3]
Нью-Йорк, Нью-Йорк
Смерть31 серпня 2019(2019-08-31)[4] (88 років)
Бренфорд
Громадянство (підданство)image США[5]
Знання мов
  • французька[6] і англійська[6][7][8]
    • Ім'я при народженніангл. Immanuel Maurice Wallerstein
    Діяльність
  • економіст, геополітик, історик економіки, історик, політолог, письменник, соціолог, викладач університету
    • ВикладавБінгемтонський університет
    ЧленАмериканська академія мистецтв і наук і Фі Бета Каппа
    Науковий ступіньдоктор філософії
    Основні інтересисоціологія, соціальна історія
    Значні ідеїзасновник світ-системного підходу
    Alma materКолумбійський університет
    Зазнав впливу
  • Карл Маркс
    • Визначний твір
  • d
    • Історичний періодСоціологія XX—XXI ст.
    Нагороди
    image

    d (2003)

    d

    d

    d

    iwallerstein.com
    image Іммануїл Валлерстайн у Вікісховищі

    Освіта та академічна кар'єра

    Навчався у Колумбійському університеті. У 1951 році отримав ступінь бакалавра, в 1954 році отримав ступінь магістра, а в 1959 році доктора філософії. З 1959 по 1971 рік викладав на факультеті соціології Колумбійського університету. З 1971 по 1976 рік — професор соціології в Університеті МакГілла (Монреаль, Канада). З 1976 по 1999 рік — почесний професор соціології в Бінгемтонському університеті (штат Нью-Йорк, США). З 2000 року — провідний дослідник у Єльському університеті. З 1994 по 1998 рік займав пост голови Міжнародної соціологічної асоціації.

    Теорія

    Валлерстайн розпочав як експерт із питань пост-колоніальної Африки після міжнародно-молодіжної конференції, яку він відвідав 1951 року. До 1970 він обмежувався публікаціями на цю тему, але потім почав набувати статусу історика й теоретика глобальної капіталістичної економіки на макрорівні. Його критика світового капіталізму й заклики до антисистемного руху зробили його сірим кардиналом антиглобалізму як в академічному співтоваристві, так і за його межами, поряд із Ноамом Чомскі та П'єром Бурдьє.

    Найважливіша праця Валлерстайна «Сучасна світ-система» вийшла у чотирьох томах 1974, 1980, 1989 та 2011 року. Плануються ще два томи. У цій праці Валлерстайн наголошує на економічних факторах, які на його думку переважають над ідеологічними факторами в глобальній політиці. В основному погляди Валлерстайна визначили три або чотири інтелектуальні джерела впливу:

    • Філософ Карл Маркс, слідом за яким він наголошує на домінуванні економічних факторів над ідеологічними. У Маркса він перейняв ідеї дихотомії між капіталом та працею, погляди на стадії економічного розвитку на кшталт феодалізму й капіталізму, віру в накопичення капіталу, діалектику та багато іншого.
    • Французький історик Фернан Бродель, який описав розвиток і політичну роль широкої мережі товарного обміну в Європі в період між 1400 та 1800 роками.
    • Теорія залежності, насамперед концепції центру та периферії.
    • і, можливо, практичний досвід та враження набуті вродовж власної роботи щодо пост-колоніальної Африки.

    Валлерстайн стверджував також, що на нього сильно вплинула . Він працював тоді в Колумбійському університеті і брав участь у факультетському комітеті, що намагався знайти розв'язок проблем, піднятих студентськими заворушеннями. У кількох працях він відзначав, що ця революція поклала край лібералізму як ідеології в сучасній світовій системі.

    Передбачення Валлерстайном збільшення значення тоді, коли основним світовим конфліктом була холодна війна, заслуговує на особливу увагу.

    З 1980 року він відстоює думку, що США є гегемоном у стані занепаду. У 90-х роках з нього за це часто підсміювалися, але після війни в Іраку ця думка набула поширення. Загалом Валлерстайн бачить розвиток світової каліталістичної системи, як загрозу для більшості населення світу. Як і Маркс, Валлерстайн пророкує, що капіталізм буде замінений соціалістичною економікою.

    Теорія Валлерстайна викликала жорстку критику не тільки з боку неолібералістів чи консерваторів, але й з боку деяких істориків, які заперечують історичну правдивість деяких із її положень. Критики зауважують, що Валлерстайн має схильність нехтувати культурним виміром, зводячи його до «офіційної ідеології» держав, яку потім можна легко видати за інструмент чисто економічних інтересів. Все ж аналітичний підхід Валлерстайна та суміжних теоретиків, таких як Андре Гундер Франк, , Самір Амін, та Джованні Аррігі має значну вагу, виробивши загальну базу підходу. Він викликає значний інтерес прихильників антиглобалізму.

    Валлерстайн брав участь і писав про .

    Світ-система

    Теоретизування Валерстайна не фокусується на окремих національних суспільствах, натомість він застосовує категорію світ-система. Поняття «світ» у цьому випадку розуміється не як світ, а як його частина, що являє собою певну окрему цілісність. Просторові зв'язки між суспільствами окреслені межами, що і є межами світ-системи. Всередині цих меж знаходяться центр (ядро), периферія та напівпериферія, вони і становлять собою частини світ-системи. Поза межами — зовнішній простір.

    Існує два види світ-системи: та . Ключова відмінність між ними полягає у різних політичних структурах. Світ-імперія є структурою, яка має одну загальну політичну структуру та один загальний розподіл праці. Головним поняттям розробленої Валлерстайном концепції є світ-економіка — система міжнародних зв'язків, заснована на торгівлі.

    Розуміння історії

    Історія розглядається Валлерстайном як розвиток різних регіональних світ-систем (світ-економік і світ-імперій), які довгий час конкурували одна з одною, поки європейська (капіталістична) світ-економіка не стала домінуючою. Тим самим Валлерстайн оспорює традиційні (формаційний і цивілізаційний підходи до історії), пропонуючи нову, третю парадигму суспільного розвитку.

    Центр (ядро) має гегемонну силу, яка є здатністю держави розповсюджувати свої правила у міждержавну систему не тільки через ринок, але й використовуючи політичний вплив. Але гегемонія — це радше не структура, а процес у часі, бо спочатку певна країна може бути лідером, але згодом у світ-системі може з'явитись інша, яка стане для неї конкурентом і сила буде розподілена між двома, а можливо і більше суб'єктами. Тому гегемонна країна має намагатися стримувати економічне зростання своїх союзників, щоб зберегти власну перевагу, але, з іншого боку, їй необхідно, щоб її союзники були доволі сильними, бо вони виступають для неї ринком. Якщо гегемонна держава занепадає, то це не означає, що вона одразу стає слабкою, навпаки, — на довгий період часу вона залишається лідером у політичній та військовій сфері, але вже не в економічній. Таке послаблення гегемонії провокує зміни у всьому світовому порядку.

    Процес інкорпорації у світ-систему або процес «периферізації» полягає у більш детальному розділенні праці між країнами, що провокує об'єднання їх в єдину світ-систему.

    Розуміння капіталізму

    Згідно концепції Валлерстайна капіталізм спочатку розвивався як цілісна система світових зв'язків, окремими елементами якої були національні економіки.

    Капіталізм зародився в XVI столітті, коли через випадковий збіг обставин у Західній Європі світ-імперії поступилися місцем світ-економіці, заснованій на торгівлі. Капіталістична світ-економіка породила колоніальну експансію західноєвропейських країн, до XIX століття вона придушила всі інші світ-економіки і світ-імперії, залишившись єдиною сучасної світ-системою.

    Згідно теорії Валлерстайна, всі країни капіталістичної світ-економіки живуть в одному ритмі, що диктується «довгими хвилями» Кондратьєва.

    Основні поняття

    • Центр — це домінуюча географічна зона світ-системи, яка експлуатує інші частини системи.
    • Периферія — це зони, які постачають сировину в центральну частину і піддаються експлуатації.
    • Напівпериферія — це залишкова зона, що включає ряд регіонів між експлуатуючими і експлуатованими.
    • Зовнішній простір — це ті території, звідки світова капіталістічна економіка хотіла отримувати товари, але які були у стані чинити опір імпортуванню промислових товарів з провідних країн світ-системи.

    Див. також

    Бібліографія

    Статті, перекладені українською

    • Про поступ і перехідні епохи (1983) [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
    • Насильство і капіталістична світоекономіка (1995) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] // Ї.
    • Багатоликий европоцентризм (1996) [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] // Ї.
    • Світ 2050 року буде таким, яким ми його створимо (1998) [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне.
    • Нові бунти проти системи (2002) [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне.
    • Структурні кризи (2009) [ 27 березня 2015 у Wayback Machine.] // Спільне.

    Джерела

    • О. Лісничук. Валерстайн // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.84 .
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system I. Capitalist Agriculture and the Origins of the Europian World-Economy in the Sixteenth Century. — University of California Press, 2011.
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system III. The Second Era of Great Expansion of the Capitalist World -Economy, 1 7 3 0 s — 1 8 4 0 s. — University of California Press, 2011.
    • Wallerstein, Immanuel Maurice. The modern world-system IV. Centrist Liberalism Triumphant, 1789–1914. — University of California Press, 2011.
    • http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/sociologiya/VALLERSTAN_IMMANUIL.html?page=0,0 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • http://www.iwallerstein.com/ [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.]
    • Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. — 688 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»).

    Примітки

    1. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Munzinger Personen
      d:Track:Q107343683
    4. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
      d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
    5. LIBRIS — 2011.
      d:Track:Q1798125
    6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    7. Czech National Authority Database
      d:Track:Q13550863
    8. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    9. Paul Halsall Modern History Sourcebook: Summary of Wallerstein on World System Theory [ 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.], August 1997
    10. Carlos A. Martínez-Vela, World Systems Theory [ 11 липня 2009 у Wayback Machine.], paper prepared for the Research Seminar in Engineering Systems [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.], November 2003

    Посилання

    • Сергій Климовський. Іммануїл Валлерстайн — інший погляд на історію (2008) [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.]
    • Ігор Усатенко. Антиліберальна революція 1968 року. Погляд Валлерстайна (2014) [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.]
    • Ігор Усатенко. Про Росію як загрозу капіталістичній світосистем, або Чому Путін може повторити долю Хусейна? (2015) [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.]


    image Це незавершена стаття про соціолога.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Immanuyi l Mo ris Vallersta jn angl Immanuel Wallerstein 28 veresnya 1930 19300928 Nyu Jork 31 serpnya 2019 Nyu Jork amerikanskij sociolog ta istorik vidomij svit sistemnim pidhodom odin iz lideriv suchasnogo neomarksizmu Immanuyil Vallerstajnangl Immanuel WallersteinSociologiyaImmanuyil Vallerstajn na seminari v Yevropejskomu universiteti u Sankt Peterburzi 24 travnya 2008 Narodzhennya28 veresnya 1930 1930 09 28 1 2 3 Nyu Jork Nyu JorkSmert31 serpnya 2019 2019 08 31 4 88 rokiv BrenfordGromadyanstvo piddanstvo SShA 5 Znannya movfrancuzka 6 i anglijska 6 7 8 Im ya pri narodzhenniangl Immanuel Maurice WallersteinDiyalnistekonomist geopolitik istorik ekonomiki istorik politolog pismennik sociolog vikladach universitetuVikladavBingemtonskij universitetChlenAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Fi Beta KappaNaukovij stupindoktor filosofiyiOsnovni interesisociologiya socialna istoriyaZnachni ideyizasnovnik svit sistemnogo pidhoduAlma materKolumbijskij universitetZaznav vplivuKarl MarksViznachnij tvirdIstorichnij periodSociologiya XX XXI st Nagorodid 2003 d d diwallerstein com Immanuyil Vallerstajn u VikishovishiOsvita ta akademichna kar yeraNavchavsya u Kolumbijskomu universiteti U 1951 roci otrimav stupin bakalavra v 1954 roci otrimav stupin magistra a v 1959 roci doktora filosofiyi Z 1959 po 1971 rik vikladav na fakulteti sociologiyi Kolumbijskogo universitetu Z 1971 po 1976 rik profesor sociologiyi v Universiteti MakGilla Monreal Kanada Z 1976 po 1999 rik pochesnij profesor sociologiyi v Bingemtonskomu universiteti shtat Nyu Jork SShA Z 2000 roku providnij doslidnik u Yelskomu universiteti Z 1994 po 1998 rik zajmav post golovi Mizhnarodnoyi sociologichnoyi asociaciyi TeoriyaVallerstajn rozpochav yak ekspert iz pitan post kolonialnoyi Afriki pislya mizhnarodno molodizhnoyi konferenciyi yaku vin vidvidav 1951 roku Do 1970 vin obmezhuvavsya publikaciyami na cyu temu ale potim pochav nabuvati statusu istorika j teoretika globalnoyi kapitalistichnoyi ekonomiki na makrorivni Jogo kritika svitovogo kapitalizmu j zakliki do antisistemnogo ruhu zrobili jogo sirim kardinalom antiglobalizmu yak v akademichnomu spivtovaristvi tak i za jogo mezhami poryad iz Noamom Chomski ta P yerom Burdye Najvazhlivisha pracya Vallerstajna Suchasna svit sistema vijshla u chotiroh tomah 1974 1980 1989 ta 2011 roku Planuyutsya she dva tomi U cij praci Vallerstajn nagoloshuye na ekonomichnih faktorah yaki na jogo dumku perevazhayut nad ideologichnimi faktorami v globalnij politici V osnovnomu poglyadi Vallerstajna viznachili tri abo chotiri intelektualni dzherela vplivu Filosof Karl Marks slidom za yakim vin nagoloshuye na dominuvanni ekonomichnih faktoriv nad ideologichnimi U Marksa vin perejnyav ideyi dihotomiyi mizh kapitalom ta praceyu poglyadi na stadiyi ekonomichnogo rozvitku na kshtalt feodalizmu j kapitalizmu viru v nakopichennya kapitalu dialektiku ta bagato inshogo Francuzkij istorik Fernan Brodel yakij opisav rozvitok i politichnu rol shirokoyi merezhi tovarnogo obminu v Yevropi v period mizh 1400 ta 1800 rokami Teoriya zalezhnosti nasampered koncepciyi centru ta periferiyi i mozhlivo praktichnij dosvid ta vrazhennya nabuti vrodovzh vlasnoyi roboti shodo post kolonialnoyi Afriki Vallerstajn stverdzhuvav takozh sho na nogo silno vplinula Vin pracyuvav todi v Kolumbijskomu universiteti i brav uchast u fakultetskomu komiteti sho namagavsya znajti rozv yazok problem pidnyatih studentskimi zavorushennyami U kilkoh pracyah vin vidznachav sho cya revolyuciya poklala kraj liberalizmu yak ideologiyi v suchasnij svitovij sistemi Peredbachennya Vallerstajnom zbilshennya znachennya todi koli osnovnim svitovim konfliktom bula holodna vijna zaslugovuye na osoblivu uvagu Z 1980 roku vin vidstoyuye dumku sho SShA ye gegemonom u stani zanepadu U 90 h rokah z nogo za ce chasto pidsmiyuvalisya ale pislya vijni v Iraku cya dumka nabula poshirennya Zagalom Vallerstajn bachit rozvitok svitovoyi kalitalistichnoyi sistemi yak zagrozu dlya bilshosti naselennya svitu Yak i Marks Vallerstajn prorokuye sho kapitalizm bude zaminenij socialistichnoyu ekonomikoyu Teoriya Vallerstajna viklikala zhorstku kritiku ne tilki z boku neoliberalistiv chi konservatoriv ale j z boku deyakih istorikiv yaki zaperechuyut istorichnu pravdivist deyakih iz yiyi polozhen Kritiki zauvazhuyut sho Vallerstajn maye shilnist nehtuvati kulturnim vimirom zvodyachi jogo do oficijnoyi ideologiyi derzhav yaku potim mozhna legko vidati za instrument chisto ekonomichnih interesiv Vse zh analitichnij pidhid Vallerstajna ta sumizhnih teoretikiv takih yak Andre Gunder Frank Samir Amin ta Dzhovanni Arrigi maye znachnu vagu virobivshi zagalnu bazu pidhodu Vin viklikaye znachnij interes prihilnikiv antiglobalizmu Vallerstajn brav uchast i pisav pro Svit sistema Teoretizuvannya Valerstajna ne fokusuyetsya na okremih nacionalnih suspilstvah natomist vin zastosovuye kategoriyu svit sistema Ponyattya svit u comu vipadku rozumiyetsya ne yak svit a yak jogo chastina sho yavlyaye soboyu pevnu okremu cilisnist Prostorovi zv yazki mizh suspilstvami okresleni mezhami sho i ye mezhami svit sistemi Vseredini cih mezh znahodyatsya centr yadro periferiya ta napivperiferiya voni i stanovlyat soboyu chastini svit sistemi Poza mezhami zovnishnij prostir Isnuye dva vidi svit sistemi ta Klyuchova vidminnist mizh nimi polyagaye u riznih politichnih strukturah Svit imperiya ye strukturoyu yaka maye odnu zagalnu politichnu strukturu ta odin zagalnij rozpodil praci Golovnim ponyattyam rozroblenoyi Vallerstajnom koncepciyi ye svit ekonomika sistema mizhnarodnih zv yazkiv zasnovana na torgivli Rozuminnya istoriyi Istoriya rozglyadayetsya Vallerstajnom yak rozvitok riznih regionalnih svit sistem svit ekonomik i svit imperij yaki dovgij chas konkuruvali odna z odnoyu poki yevropejska kapitalistichna svit ekonomika ne stala dominuyuchoyu Tim samim Vallerstajn osporyuye tradicijni formacijnij i civilizacijnij pidhodi do istoriyi proponuyuchi novu tretyu paradigmu suspilnogo rozvitku Centr yadro maye gegemonnu silu yaka ye zdatnistyu derzhavi rozpovsyudzhuvati svoyi pravila u mizhderzhavnu sistemu ne tilki cherez rinok ale j vikoristovuyuchi politichnij vpliv Ale gegemoniya ce radshe ne struktura a proces u chasi bo spochatku pevna krayina mozhe buti liderom ale zgodom u svit sistemi mozhe z yavitis insha yaka stane dlya neyi konkurentom i sila bude rozpodilena mizh dvoma a mozhlivo i bilshe sub yektami Tomu gegemonna krayina maye namagatisya strimuvati ekonomichne zrostannya svoyih soyuznikiv shob zberegti vlasnu perevagu ale z inshogo boku yij neobhidno shob yiyi soyuzniki buli dovoli silnimi bo voni vistupayut dlya neyi rinkom Yaksho gegemonna derzhava zanepadaye to ce ne oznachaye sho vona odrazu staye slabkoyu navpaki na dovgij period chasu vona zalishayetsya liderom u politichnij ta vijskovij sferi ale vzhe ne v ekonomichnij Take poslablennya gegemoniyi provokuye zmini u vsomu svitovomu poryadku Proces inkorporaciyi u svit sistemu abo proces periferizaciyi polyagaye u bilsh detalnomu rozdilenni praci mizh krayinami sho provokuye ob yednannya yih v yedinu svit sistemu Rozuminnya kapitalizmu Zgidno koncepciyi Vallerstajna kapitalizm spochatku rozvivavsya yak cilisna sistema svitovih zv yazkiv okremimi elementami yakoyi buli nacionalni ekonomiki Kapitalizm zarodivsya v XVI stolitti koli cherez vipadkovij zbig obstavin u Zahidnij Yevropi svit imperiyi postupilisya miscem svit ekonomici zasnovanij na torgivli Kapitalistichna svit ekonomika porodila kolonialnu ekspansiyu zahidnoyevropejskih krayin do XIX stolittya vona pridushila vsi inshi svit ekonomiki i svit imperiyi zalishivshis yedinoyu suchasnoyi svit sistemoyu Zgidno teoriyi Vallerstajna vsi krayini kapitalistichnoyi svit ekonomiki zhivut v odnomu ritmi sho diktuyetsya dovgimi hvilyami Kondratyeva Osnovni ponyattya Centr ce dominuyucha geografichna zona svit sistemi yaka ekspluatuye inshi chastini sistemi Periferiya ce zoni yaki postachayut sirovinu v centralnu chastinu i piddayutsya ekspluataciyi Napivperiferiya ce zalishkova zona sho vklyuchaye ryad regioniv mizh ekspluatuyuchimi i ekspluatovanimi Zovnishnij prostir ce ti teritoriyi zvidki svitova kapitalistichna ekonomika hotila otrimuvati tovari ale yaki buli u stani chiniti opir importuvannyu promislovih tovariv z providnih krayin svit sistemi Div takozhSvit sistemnij pidhid Samir Amin Dzhovanni Arrigi Richard Lahman Andre Gunder FrankBibliografiyaStatti perekladeni ukrayinskoyu Pro postup i perehidni epohi 1983 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nasilstvo i kapitalistichna svitoekonomika 1995 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Yi Bagatolikij evropocentrizm 1996 29 bereznya 2014 u Wayback Machine Yi Svit 2050 roku bude takim yakim mi jogo stvorimo 1998 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Spilne Novi bunti proti sistemi 2002 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine Spilne Strukturni krizi 2009 27 bereznya 2015 u Wayback Machine Spilne DzherelaO Lisnichuk Valerstajn Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 84 ISBN 978 966 611 818 2 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system I Capitalist Agriculture and the Origins of the Europian World Economy in the Sixteenth Century University of California Press 2011 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system III The Second Era of Great Expansion of the Capitalist World Economy 1 7 3 0 s 1 8 4 0 s University of California Press 2011 Wallerstein Immanuel Maurice The modern world system IV Centrist Liberalism Triumphant 1789 1914 University of California Press 2011 http www krugosvet ru enc gumanitarnye nauki sociologiya VALLERSTAN IMMANUIL html page 0 0 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www iwallerstein com 19 listopada 2012 u Wayback Machine Ritcer Dzh Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2002 688 s il Seriya Mastera psihologii ISBN 5 318 00687 6PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 LIBRIS 2011 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Paul Halsall Modern History Sourcebook Summary of Wallerstein on World System Theory 26 zhovtnya 2007 u Wayback Machine August 1997 Carlos A Martinez Vela World Systems Theory 11 lipnya 2009 u Wayback Machine paper prepared for the Research Seminar in Engineering Systems 19 chervnya 2018 u Wayback Machine November 2003PosilannyaSergij Klimovskij Immanuyil Vallerstajn inshij poglyad na istoriyu 2008 28 bereznya 2014 u Wayback Machine Igor Usatenko Antiliberalna revolyuciya 1968 roku Poglyad Vallerstajna 2014 24 bereznya 2017 u Wayback Machine Igor Usatenko Pro Rosiyu yak zagrozu kapitalistichnij svitosistem abo Chomu Putin mozhe povtoriti dolyu Husejna 2015 28 sichnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro sociologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ