Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свято Преображенський монастир Спас колишній чоловічий монастир початки заснування якого походять з другої половини XIII

Свято-Преображенський монастир (Спас)

Свято-Преображенський монастир (Спас)

Свято-Преображенський монастир (Спас) — колишній чоловічий монастир, початки заснування, якого походять з другої половини XIII ст. Ймовірно заснований князем Левом Даниловичем як і Георгіївський на передмісті Львова, згідно заповіту свого стрийка Василька Романовича, який помер в 1269 р. Монастир розташовувався у с. Спасі (нині Самбірського району Львівської області, Україна). Один з найдавніших в Україні.

image
Місце, де колись знаходився монастир у с. Спас

Історія

Відомо про існування печери, в якій жили монахи, у с. Спас, де згодом виник відомий Святопреображенський монастир. Свято-Преображенський монастир у Спасі відноситься до найдавніших в Україні.

Науковці припускають, що на території Старосамбірщини монастирі існували вже за часів князя Ярослава Осмомисла. Надзвичайно багато їх було у XIV—XV ст., що, на думку науковця Ігоря Мицька, дає підстави порівнювати цей край з відомим релігійним центром Афоном, гористим півостровом в Греції з численними монастирями.

Монастир стояв на потоці Дубень, що впадає у Дністер. Наприкінці XIII ст. монастир відновив галицький князь Лев Данилович, який, за легендою, провів там останні роки свого життя та помер в 1301 р. Хоча дослідниця Зоф'я Стшетельська-Ґринберґова (Zofja Strzetelska-Grynbergowa) зазначала, що князь Лев виїхав до монастиря неподалік села Лаврова зі Спасу, де й помер. У своїй праці вона говорить, що кілька кілометрів за пол."Lenina, w ustroniu był monastyr Bazylianów, ktorem Lew świadczyl dobrodziejstwa: tu schronił sie on ostatecznie", що заперечує поширену легенду, за якою князь Лев помер у Спаському монастирі.

Існує версія, що князь Лев Данилович не створив, а лише відновив обитель, яка існувала вже наприкінці XI ст. Професор Михайло Кріль зазначає, що 1071 р., коли польський король Болеслав II Сміливий зайняв місто Перемишль, перемишльський владика вимушено обрав своєю резиденцією монастир св. Спаса поблизу Старого Самбора, де перебував до 1079 р..

З цим монастирем пов'язане існування окремої, незалежної від Перемиської, Самбірської єпархії. У XII ст. самбірський єпископат була самостійним і мав своїх єпископів, які перебували у Спаському монастирі.[]

У пізніші часи цей монастир служив зимовою резиденцією перемиських православних владик. Спаський і Лаврівський монастирі згадуються також в одному акті 1422 р. польського короля Владислава II Ягайла.

У XVI ст. у Спаському монастирі існувала школа для підготовки священиків, тут переписували книги. Документальні відомості про скрипторій існують з 1518 р..

У 1633 р. польський король Владислав IV Ваза надав монастир православному єпископові І. Попелеві разом з Лаврівським та Смільницьким монастирями та їхніми маєтностями.

У підпорядкуванні Преображенського монастиря в Спасі був монастир у селі Страшевичі, про який згадують актові джерельні матеріали XV ст., а також чоловічий монастир у селі Велика Сушиця, що функціонувавв середині XVII ст. і був заснований В. Стебельським та ліквідований наприкінці XVIII ст.

Спаський монастир був скасований цісарським патентом 1786 р., під час йосифінської реформи.

Опис монастиря

На підставі опису монастиря, який походить з кін. XVIII ст., та археологічних досліджень випливає, що монастир був розташований на мисоподібному підвищенні у межиріччі Дністра та приток і складався з господарського двору та монастирських будівель, був оточений частково дерев'яним парканом, а частково кам'яною стіною за якою знаходились дерев'яні келії з південного боку при огорожі та мурована церква і оборонна вежа. На монастирське подвір'я від заходу провадили двоє воріт — одні дерев'яні, другі муровані.

image
Ікона Преображення із с. Бусовисько, котра, як вважається, була храмовою у Преображенській церкві Спаського монастиря.

Духовне, культурне та оборонне значення

Спаський та Лаврівський монастирі були одними з найбільш потужніших осередків духовності й культури тогочасної Галичини. Можливо, саме тут у 1289—1291 рр. Євангеліє «кьнязу Львоу Даниловичю» переписав «многрЂшный мнихъ Василько». Відомий також обмін кодексами між даним монастирем та Городиським і Лаврівським у XIII ст. Оскільки систематичної торгівлі книжками в той час не існувало, то монастирі у такий спосіб поповнювали свої збірки.

Зберігся скромний антимінс перемишльського єпископа Михайла Копистенського із Спаського монастиря, який 1603 р. вишила його родичка Катерина Копистинська, що є цінною оригінальною пам'яткою українського шиття, зберігається в Національному музеї у Львові.

Також монастир Преображення в Спасі мав серйозний оборонний характер, особливо його оборонна вежа, що була яскравою представництвом сторінки оборонного будівництва, започаткованої князем Романом Мстиславичем на зламі XII—XIII ст.

Церква

image
План церкви Преображення Господнього в с. Спас, виконаний Рітнером у 1815 р.

Мурована церква Преображення Господнього (Спаса) датується 1295 р.

Згідно фальсифікованої грамоти князя Лева, виданої у Львові 12 січня 1292 p., вона побудована на місці старої дерев'яної. Збережений опис цієї церкви з середини XVIII ст. підтверджує час її постання на кінець XIII ст.

Спаська церква мала статус кафедральної. Із збереженого плану церкви, обміряного архітектором Рітнером, видно, що храм був збудований з цегли, тринавовий, триапсидний, хрестовокупольний храм — характерний для давньоруського будівництва. Опис говорить, що він мав відкрите цегляне мурування і був «високо рівним стовпом піднятий» та завершувався однією банею. За своїм об'ємно-просторовим вирішенням церква Спаса була близькою до групи українських храмів Придніпров'я XII—XIII ст., які мають стовповидну композицію. Церква мала фресковий стінопис 1547 р.

Спасопреображенська церква Спаського монастиря, яка, судячи із вцілілого схематичного плану та короткого візитацінного опису XVIII ст., продовжувала традицію вертикально розвинутих храмів з перелому XII–XIII ст.

До храму вело двоє дверей — західні та південні. З заходу розташовувався притвор, до якого з півночі примикала прямокутна каплиця, яка мала окремий вхід з півдя. Стіни храму були прикрашені фресками, в стилі наближені до ікон XVI ст., з рисами пастозного корпусного письма та палеографії. Окремі ікони були розпродані в навколишні села, вівтар Богородиці потрапив до с. Бусовиська, а іконостас до Тершова, біля Спаса. Інше церковне майно було передане Лаврівському монастирю.

Монастирська церква стояла ще до 1816 р. У цьому році її почали розбирати. Перед тим інженер Рітнер виготовив план церкви. Поруч з церквою зі східної сторони стояла мурована чотиригранна вежа, рештки якої були розкриті археологами у 1978 р. під час архітектурно-археологічної експедиції під керівництвом М. Малєвської-Малєвіч.

На початку 1990-xpp. в селі на церкву переробили невеличку католицьку муровану капличку.

Див. також

Примітки

  1. Мицько І. Край обителей // Старосамбірщина: альманах. — Львів : Місіонер, 2002. — Т. 2. — С. 120.
  2. Strzetelska Grynbergowa S. Staromiejskie ziemia i ludność / Praca nagrodzona na konkursie ogłoszonym przez Zazarzad Muzum imienia Dzieduszyckich. — Lwów : Nakładem Muzeum imienia Dzieduszychich z drukani E. Winiarza, 1899. — S. 102. (пол.)
  3. Кріль М. М. Старосамбірщина: історія і культура. — Львів : Піраміда, 2009. — 24 іл. — С. 49.
  4. Кріль М. Старосамбірщина: історія і культура… — С. 122−123.
  5. Ікона Преображення Господнього: споглядання задля утвердження віри - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
  6. Фундаменти церкви не віднайдено, її короткий опис у візитації, складеній після 1771 р., та схематичний план див.: Вуйцик В. Маловідома пам'ятка… — С. 151, 153, 155.

Джерела

  • Бегей О. Особливості розвитку чернецтва Старосамбірщини у XIII–XVII ст. // Національний університет «Острозька академія». Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». Львівський інститут економіки і ту. — Острог : Видавництво На ціонального університету «Острозька академія», 2012. — Випуск 7. — С. 22—35.
  • Бегей О. Середньовічні монастирі Старосамбірщини як об'єкти релігійного туризму [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.] // Туристичними шляхами Прикарпаття: збірник наукових праць / Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України, Львівський інститут економіки і туризму ; за редакцією Р. Береста. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. — С. 84—95.
  • Бегей О., Анісімович-Шевчук О. Монастирі Старосамбірщини як об'єкти релігійного туризму // Вісник львівського університету. Серія географічна. — Львів, 2013. — Вип. 43. — Ч. 1. — С. 125—135. — ISSN 2078-6441.
  • Історія української культури // Передмова Я. Д. Ісаєвич. — К. : 2001. — Т. 2: Українська культура XIII — першої половини XVII століть. — К. : Наукова думка, 2001. — 592 с.
  • Чень Л. Я. Визначні монастирі Бойківщини. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009.

Посилання

  • Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svyato Preobrazhenskij monastir Spas kolishnij cholovichij monastir pochatki zasnuvannya yakogo pohodyat z drugoyi polovini XIII st Jmovirno zasnovanij knyazem Levom Danilovichem yak i Georgiyivskij na peredmisti Lvova zgidno zapovitu svogo strijka Vasilka Romanovicha yakij pomer v 1269 r Monastir roztashovuvavsya u s Spasi nini Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayina Odin z najdavnishih v Ukrayini Misce de kolis znahodivsya monastir u s SpasIstoriyaVidomo pro isnuvannya pecheri v yakij zhili monahi u s Spas de zgodom vinik vidomij Svyatopreobrazhenskij monastir Svyato Preobrazhenskij monastir u Spasi vidnositsya do najdavnishih v Ukrayini Naukovci pripuskayut sho na teritoriyi Starosambirshini monastiri isnuvali vzhe za chasiv knyazya Yaroslava Osmomisla Nadzvichajno bagato yih bulo u XIV XV st sho na dumku naukovcya Igorya Micka daye pidstavi porivnyuvati cej kraj z vidomim religijnim centrom Afonom goristim pivostrovom v Greciyi z chislennimi monastiryami Monastir stoyav na potoci Duben sho vpadaye u Dnister Naprikinci XIII st monastir vidnoviv galickij knyaz Lev Danilovich yakij za legendoyu proviv tam ostanni roki svogo zhittya ta pomer v 1301 r Hocha doslidnicya Zof ya Stshetelska Grinbergova Zofja Strzetelska Grynbergowa zaznachala sho knyaz Lev viyihav do monastirya nepodalik sela Lavrova zi Spasu de j pomer U svoyij praci vona govorit sho kilka kilometriv za pol Lenina w ustroniu byl monastyr Bazylianow ktorem Lew swiadczyl dobrodziejstwa tu schronil sie on ostatecznie sho zaperechuye poshirenu legendu za yakoyu knyaz Lev pomer u Spaskomu monastiri Isnuye versiya sho knyaz Lev Danilovich ne stvoriv a lishe vidnoviv obitel yaka isnuvala vzhe naprikinci XI st Profesor Mihajlo Kril zaznachaye sho 1071 r koli polskij korol Boleslav II Smilivij zajnyav misto Peremishl peremishlskij vladika vimusheno obrav svoyeyu rezidenciyeyu monastir sv Spasa poblizu Starogo Sambora de perebuvav do 1079 r Z cim monastirem pov yazane isnuvannya okremoyi nezalezhnoyi vid Peremiskoyi Sambirskoyi yeparhiyi U XII st sambirskij yepiskopat bula samostijnim i mav svoyih yepiskopiv yaki perebuvali u Spaskomu monastiri dzherelo U piznishi chasi cej monastir sluzhiv zimovoyu rezidenciyeyu peremiskih pravoslavnih vladik Spaskij i Lavrivskij monastiri zgaduyutsya takozh v odnomu akti 1422 r polskogo korolya Vladislava II Yagajla U XVI st u Spaskomu monastiri isnuvala shkola dlya pidgotovki svyashenikiv tut perepisuvali knigi Dokumentalni vidomosti pro skriptorij isnuyut z 1518 r U 1633 r polskij korol Vladislav IV Vaza nadav monastir pravoslavnomu yepiskopovi I Popelevi razom z Lavrivskim ta Smilnickim monastiryami ta yihnimi mayetnostyami U pidporyadkuvanni Preobrazhenskogo monastirya v Spasi buv monastir u seli Strashevichi pro yakij zgaduyut aktovi dzherelni materiali XV st a takozh cholovichij monastir u seli Velika Sushicya sho funkcionuvavv seredini XVII st i buv zasnovanij V Stebelskim ta likvidovanij naprikinci XVIII st Spaskij monastir buv skasovanij cisarskim patentom 1786 r pid chas josifinskoyi reformi Opis monastiryaNa pidstavi opisu monastirya yakij pohodit z kin XVIII st ta arheologichnih doslidzhen viplivaye sho monastir buv roztashovanij na misopodibnomu pidvishenni u mezhirichchi Dnistra ta pritok i skladavsya z gospodarskogo dvoru ta monastirskih budivel buv otochenij chastkovo derev yanim parkanom a chastkovo kam yanoyu stinoyu za yakoyu znahodilis derev yani keliyi z pivdennogo boku pri ogorozhi ta murovana cerkva i oboronna vezha Na monastirske podvir ya vid zahodu provadili dvoye vorit odni derev yani drugi murovani Ikona Preobrazhennya iz s Busovisko kotra yak vvazhayetsya bula hramovoyu u Preobrazhenskij cerkvi Spaskogo monastirya Duhovne kulturne ta oboronne znachennyaSpaskij ta Lavrivskij monastiri buli odnimi z najbilsh potuzhnishih oseredkiv duhovnosti j kulturi togochasnoyi Galichini Mozhlivo same tut u 1289 1291 rr Yevangeliye knyazu Lvou Danilovichyu perepisav mnogrЂshnyj mnih Vasilko Vidomij takozh obmin kodeksami mizh danim monastirem ta Gorodiskim i Lavrivskim u XIII st Oskilki sistematichnoyi torgivli knizhkami v toj chas ne isnuvalo to monastiri u takij sposib popovnyuvali svoyi zbirki Zberigsya skromnij antimins peremishlskogo yepiskopa Mihajla Kopistenskogo iz Spaskogo monastirya yakij 1603 r vishila jogo rodichka Katerina Kopistinska sho ye cinnoyu originalnoyu pam yatkoyu ukrayinskogo shittya zberigayetsya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi Takozh monastir Preobrazhennya v Spasi mav serjoznij oboronnij harakter osoblivo jogo oboronna vezha sho bula yaskravoyu predstavnictvom storinki oboronnogo budivnictva zapochatkovanoyi knyazem Romanom Mstislavichem na zlami XII XIII st CerkvaPlan cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo v s Spas vikonanij Ritnerom u 1815 r Murovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Spasa datuyetsya 1295 r Zgidno falsifikovanoyi gramoti knyazya Leva vidanoyi u Lvovi 12 sichnya 1292 p vona pobudovana na misci staroyi derev yanoyi Zberezhenij opis ciyeyi cerkvi z seredini XVIII st pidtverdzhuye chas yiyi postannya na kinec XIII st Spaska cerkva mala status kafedralnoyi Iz zberezhenogo planu cerkvi obmiryanogo arhitektorom Ritnerom vidno sho hram buv zbudovanij z cegli trinavovij triapsidnij hrestovokupolnij hram harakternij dlya davnoruskogo budivnictva Opis govorit sho vin mav vidkrite ceglyane muruvannya i buv visoko rivnim stovpom pidnyatij ta zavershuvavsya odniyeyu baneyu Za svoyim ob yemno prostorovim virishennyam cerkva Spasa bula blizkoyu do grupi ukrayinskih hramiv Pridniprov ya XII XIII st yaki mayut stovpovidnu kompoziciyu Cerkva mala freskovij stinopis 1547 r Spasopreobrazhenska cerkva Spaskogo monastirya yaka sudyachi iz vcililogo shematichnogo planu ta korotkogo vizitacinnogo opisu XVIII st prodovzhuvala tradiciyu vertikalno rozvinutih hramiv z perelomu XII XIII st Do hramu velo dvoye dverej zahidni ta pivdenni Z zahodu roztashovuvavsya pritvor do yakogo z pivnochi primikala pryamokutna kaplicya yaka mala okremij vhid z pivdya Stini hramu buli prikrasheni freskami v stili nablizheni do ikon XVI st z risami pastoznogo korpusnogo pisma ta paleografiyi Okremi ikoni buli rozprodani v navkolishni sela vivtar Bogorodici potrapiv do s Busoviska a ikonostas do Tershova bilya Spasa Inshe cerkovne majno bulo peredane Lavrivskomu monastiryu Monastirska cerkva stoyala she do 1816 r U comu roci yiyi pochali rozbirati Pered tim inzhener Ritner vigotoviv plan cerkvi Poruch z cerkvoyu zi shidnoyi storoni stoyala murovana chotirigranna vezha reshtki yakoyi buli rozkriti arheologami u 1978 r pid chas arhitekturno arheologichnoyi ekspediciyi pid kerivnictvom M Malyevskoyi Malyevich Na pochatku 1990 xpp v seli na cerkvu pererobili nevelichku katolicku murovanu kaplichku Div takozhKiyevo Pecherska lavra Krasnobridskij monastir zislannya Svyatogo Duha Svyato Duhivskij Pochayivskij cholovichij monastir Spas Starosambirskij rajon PrimitkiMicko I Kraj obitelej Starosambirshina almanah Lviv Misioner 2002 T 2 S 120 Strzetelska Grynbergowa S Staromiejskie ziemia i ludnosc Praca nagrodzona na konkursie ogloszonym przez Zazarzad Muzum imienia Dzieduszyckich Lwow Nakladem Muzeum imienia Dzieduszychich z drukani E Winiarza 1899 S 102 pol Kril M M Starosambirshina istoriya i kultura Lviv Piramida 2009 24 il S 49 Kril M Starosambirshina istoriya i kultura S 122 123 Ikona Preobrazhennya Gospodnogo spoglyadannya zadlya utverdzhennya viri RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 8 listopada 2022 Fundamenti cerkvi ne vidnajdeno yiyi korotkij opis u vizitaciyi skladenij pislya 1771 r ta shematichnij plan div Vujcik V Malovidoma pam yatka S 151 153 155 DzherelaBegej O Osoblivosti rozvitku chernectva Starosambirshini u XIII XVII st Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Naukovi zapiski Seriya Istorichne religiyeznavstvo Lvivskij institut ekonomiki i tu Ostrog Vidavnictvo Na cionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 Vipusk 7 S 22 35 Begej O Serednovichni monastiri Starosambirshini yak ob yekti religijnogo turizmu 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Turistichnimi shlyahami Prikarpattya zbirnik naukovih prac Ministerstvo osviti nauki molodi ta sportu Ukrayini Lvivskij institut ekonomiki i turizmu za redakciyeyu R Beresta Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2012 S 84 95 Begej O Anisimovich Shevchuk O Monastiri Starosambirshini yak ob yekti religijnogo turizmu Visnik lvivskogo universitetu Seriya geografichna Lviv 2013 Vip 43 Ch 1 S 125 135 ISSN 2078 6441 Istoriya ukrayinskoyi kulturi Peredmova Ya D Isayevich K 2001 T 2 Ukrayinska kultura XIII pershoyi polovini XVII stolit K Naukova dumka 2001 592 s Chen L Ya Viznachni monastiri Bojkivshini Lviv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2009 PosilannyaElektronnij naukovij arhiv Naukovo tehnichnoyi biblioteki Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 29 sichnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ