Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сакоку (яп. 鎖国, さこく — «країна в ланцюгах») — стан і політичний курс самоізоляції Японії від контактів з зовнішнім світом. Проводилась сьоґунатом Токуґава у 17 — першій половині 19 століття з метою забезпечення міцності влади сьоґунату, ліквідації іноземних впливів, насамперед християнства, та монополізації міжнародних торгівлі, кореспонденції і відносин самурайським урядом.
| Сакоку | |
| Назва каною | さこく |
|---|---|
| Ким названо | d |
| Країна |  Сьоґунат Едо |
| Час/дата початку | 1639 |
| Час/дата закінчення | 1854 |
| Історичний період | Період Едо |
| Протилежне | d |
У європейській історіографії також відома під адаптованою назвою «Ізоляція Японії».
Накази сьоґунату, метою яких було утвердження сакоку, називають «ізоляціоністськими».
Ізоляціоністські накази
Основу ізоляціоністських наказів сьоґунату складали постанови про заборону християнства у Японії. У межах країни заборонялося проповідування і сповідування цієї релігії незалежно від національності. Володіння книгами чи речами, що були пов'язані з християнством, а також контакт з християнськими місіонерами і їхніми послідовниками були під суворим табу. Задля профілактики поширення християнства встановлювалась заборона на виїзд японців за кордон. Японський уряд відмовлявся приймати кораблі, купецькі делегації та посольства будь-яких країн Західного світу окрім Голландії. Контактною зоною з останньою визначалося Наґасакі, де голландцям дозволялося жити у резервації, але заборонялося подорожувати країною.
Хоча сьоґунат встановлював торговельні обмеження для західних країн, він давав добро на торгівлю з сусідами: Китаєм, Кореєю, Рюкю та айнами. Китайці торгували з японцями через порти Нагасакі, корейці — через порти Цусіма-хану, рюкюсці — через порти Сацума-хану, а айни — через порти Маедзакі-хану на острові Хоккайдо.
Більшість ізоляціоністських наказів були прийняті між 1633 — 1639 роками і залишалися чинними до середини 19 століття. Навіть після формального заходу у 1859 році, заборона на проповідування і сповідування християнства, а також обмеження вільної торгівлі залишалися в силі. Їх було остаточно скасовано лише після реставрації Мейдзі 1868 року та ряду політичних реформ у 1870-1880-х роках.
Хронологія
- 1616 (2 рік ): усім іноземним кораблям, окрім тих, що належать китайській династії Мін, заборонено причалювати до японських портів, за винятком Наґасакі і Хірадо.
- 1623 (9 рік ): Англія закриває власну торгову факторію у Хірадо.
- 1624 (1 рік ): Японія розриває дипломатичні відносини з Іспанією; іспанським кораблям заборонено прибувати до японських берегів.
- 1631 (8 рік ): сьоґунат вводить систему ліцензування кораблів, що вирушають за кордон торгувати.
- 1633 (10 рік ): сьоґунат видає 1-й ізоляціоністський указ. Усім японським кораблям. за винятком ліцензованих, заборонено плавати за кордон. Також заборонене повернення на батьківщину тих японців, які прожили за кордоном понад 5 років.
- 1634 (11 рік ): сьоґунат видає 2-й ізоляціоністський указ, який є перевиданням 1-го.
- 1635 (12 рік ): сьоґунат видає 3-й ізоляціоністський указ. Кораблям китайців, голландців та інших іноземців дозволяється причалювати лише в Наґасакі. Виїзд японців за кордон і повернення додому тих японців, які перебувають за кордоном, заборонене.
- 1636 (13 рік ): сьоґунат видає 4-й ізоляціоністський указ. Португальці, які не зайняті у торгівлі, разом із жінками і дітьми, включаючи етнічних японок і метисів, числом у 278 осіб депортуються до Макао. Португальські купці та їх факторія переводяться з Хірадо до штучного острова Дедзіма у Наґасакі.
- 1637 - 1638 (14 — 15 роки ): християни піднімають повстання у Сімабарі. Його придушують війська сьоґунату за підтримки голландської ескадри.
- 1639 (16 рік ): сьоґунат видає 5-й ізоляціоністський указ. Японія розриває дипломатичні відносини з Португалією; португальським кораблям заборонено прибувати до японських берегів.
- 1640 (17 рік ): Португалія відправляє посольство до Японії з проханням відновлення двосторонніх відносин. Сьоґунат страчує усю делегацію з 61 чоловік.
- 1641 (18 рік ): Остаточне оформлення системи сакоку. Голландська факторія перенесена до Дедзіми в Наґасакі.
- 1647 (17 рік ): Португалія вдруге відправляє посольство до Японії з проханням відновлення двосторонніх відносин. Сьоґунат відмовляється. Португальці перестають прибувати до Японії.
- 1853 (6 рік ): Ескадри США під проводом комодора Перрі прибуває до Японії з вимогою покінчити з ізоляцією.
- 1854 (1 рік ): Перрі вдруге прибуває до Японії і укладає Канаґавський договір. Японія відкриває для США порти Сімода і Хакодате. Початок згортання політичного курсу сакоку.
- 1858 (5 рік ): США укладає з Японію .
Оцінки
В історіографії сакоку оцінюються по-різному. У 1960-х роках найбільш аргументованим було твердження, що політика ізоляції Японії була спричинена бажанням сьоґунату встановити у країні абсолютистську систему влади, на заваді якій стояли анти-сьоґунатівські політично-військові сили та іноземні християни, які могли з ними об'єднатися. Приводом для впровадження ізоляції стало християнське повстання у Сімабарі 1637 —1638 років.
У 1980-х роках популярності в наукових колах набула теза, що сакоку було результатом впливу голландців на японський уряд. Протестантська Голландія прагнула торгової гегемонії у Східній Азії і перебувала у конфлікті з католицькими Іспанією і Португалією, які займали позиції лідерів у цьому регіоні. Тому голландці активно сприяли дискредитації іспанців і португальців в очах японської влади, виставляючи їх колонізаторами, а католицьке християнство — засобом для поневолення. Такими ж наклепами голландські купці намагалися позбутися конкурентів-японців, які активно торгували у Південно-Східній Азії, зображаючи їх потенційними проповідниками християнства, яке вони могли прийняти за кордоном. Політичні інтриги Голландії підштовхнули японський сьоґунат до встановлення ізоляції країни і принесли голландцям бажану монополію в японсько-європейській торгівлі.
У 1990-х роках з'явилася нова теорія, згідно з якою впровадження сакоку було вмотивоване переважно економічними чинниками. Пояснювалося, що японський сьоґунат прагнув встановити контроль над приватною міжнародною торгівлею, тому впровадив систему державного ліцензування купецьких кораблів, що вирушали за кордон. У результаті цього утворилися купецькі корпорації, які перебували під патронажем держави. Після цього уряд обмежив участь іноземців у торгових операціях у Японії, дозволивши корпораціям отримувати найбільші прибутки і, відповідно, отримувати від цього максимально можливі дивіденди.
Спільним для всіх цих теорій є те, що сакоку визначається як система державного контролю над політичним, економічним та ідеологічним життям Японії, що виховувала ізоляціоністські настрої і запобігала становленню громадянського суспільства, але водночас сприяла формуванню японської оригінальної культури і розвитку японської промисловості.
Див. також
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- 海禁と鎖国（展望日本歴史 14） / 紙屋敦之, 木村直也編. 東京: 東京堂出版, 2002.
- 崩れゆく鎖国（集英社版日本の歴史 14） / 賀川隆行著. 東京: 集英社, 1992.
- 鎖国 : 日本の悲劇（筑摩叢書22） / 和辻哲郎著. 東京: 筑摩書房, 1985.
- 鎖国（朝尾直弘著作集 第5巻） / 朝尾直弘著. 東京: 岩波書店, 2004.
- ｢鎖国｣を見直す（ｼﾘｰｽﾞ国際交流 1） / 永積洋子編. 東京: 国際文化交流推進協会, 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakoku yap 鎖国 さこく krayina v lancyugah stan i politichnij kurs samoizolyaciyi Yaponiyi vid kontaktiv z zovnishnim svitom Provodilas sogunatom Tokugava u 17 pershij polovini 19 stolittya z metoyu zabezpechennya micnosti vladi sogunatu likvidaciyi inozemnih vpliviv nasampered hristiyanstva ta monopolizaciyi mizhnarodnih torgivli korespondenciyi i vidnosin samurajskim uryadom Sakoku Nazva kanoyuさこく Kim nazvanod Krayina Sogunat Edo Chas data pochatku1639 Chas data zakinchennya1854 Istorichnij periodPeriod Edo Protilezhned U yevropejskij istoriografiyi takozh vidoma pid adaptovanoyu nazvoyu Izolyaciya Yaponiyi Nakazi sogunatu metoyu yakih bulo utverdzhennya sakoku nazivayut izolyacionistskimi Izolyacionistski nakaziOsnovu izolyacionistskih nakaziv sogunatu skladali postanovi pro zaboronu hristiyanstva u Yaponiyi U mezhah krayini zaboronyalosya propoviduvannya i spoviduvannya ciyeyi religiyi nezalezhno vid nacionalnosti Volodinnya knigami chi rechami sho buli pov yazani z hristiyanstvom a takozh kontakt z hristiyanskimi misionerami i yihnimi poslidovnikami buli pid suvorim tabu Zadlya profilaktiki poshirennya hristiyanstva vstanovlyuvalas zaborona na viyizd yaponciv za kordon Yaponskij uryad vidmovlyavsya prijmati korabli kupecki delegaciyi ta posolstva bud yakih krayin Zahidnogo svitu okrim Gollandiyi Kontaktnoyu zonoyu z ostannoyu viznachalosya Nagasaki de gollandcyam dozvolyalosya zhiti u rezervaciyi ale zaboronyalosya podorozhuvati krayinoyu Hocha sogunat vstanovlyuvav torgovelni obmezhennya dlya zahidnih krayin vin davav dobro na torgivlyu z susidami Kitayem Koreyeyu Ryukyu ta ajnami Kitajci torguvali z yaponcyami cherez porti Nagasaki korejci cherez porti Cusima hanu ryukyusci cherez porti Sacuma hanu a ajni cherez porti Maedzaki hanu na ostrovi Hokkajdo Bilshist izolyacionistskih nakaziv buli prijnyati mizh 1633 1639 rokami i zalishalisya chinnimi do seredini 19 stolittya Navit pislya formalnogo zahodu u 1859 roci zaborona na propoviduvannya i spoviduvannya hristiyanstva a takozh obmezhennya vilnoyi torgivli zalishalisya v sili Yih bulo ostatochno skasovano lishe pislya restavraciyi Mejdzi 1868 roku ta ryadu politichnih reform u 1870 1880 h rokah Hronologiya1616 2 rik usim inozemnim korablyam okrim tih sho nalezhat kitajskij dinastiyi Min zaboroneno prichalyuvati do yaponskih portiv za vinyatkom Nagasaki i Hirado 1623 9 rik Angliya zakrivaye vlasnu torgovu faktoriyu u Hirado 1624 1 rik Yaponiya rozrivaye diplomatichni vidnosini z Ispaniyeyu ispanskim korablyam zaboroneno pribuvati do yaponskih beregiv 1631 8 rik sogunat vvodit sistemu licenzuvannya korabliv sho virushayut za kordon torguvati 1633 10 rik sogunat vidaye 1 j izolyacionistskij ukaz Usim yaponskim korablyam za vinyatkom licenzovanih zaboroneno plavati za kordon Takozh zaboronene povernennya na batkivshinu tih yaponciv yaki prozhili za kordonom ponad 5 rokiv 1634 11 rik sogunat vidaye 2 j izolyacionistskij ukaz yakij ye perevidannyam 1 go 1635 12 rik sogunat vidaye 3 j izolyacionistskij ukaz Korablyam kitajciv gollandciv ta inshih inozemciv dozvolyayetsya prichalyuvati lishe v Nagasaki Viyizd yaponciv za kordon i povernennya dodomu tih yaponciv yaki perebuvayut za kordonom zaboronene 1636 13 rik sogunat vidaye 4 j izolyacionistskij ukaz Portugalci yaki ne zajnyati u torgivli razom iz zhinkami i ditmi vklyuchayuchi etnichnih yaponok i metisiv chislom u 278 osib deportuyutsya do Makao Portugalski kupci ta yih faktoriya perevodyatsya z Hirado do shtuchnogo ostrova Dedzima u Nagasaki 1637 1638 14 15 roki hristiyani pidnimayut povstannya u Simabari Jogo pridushuyut vijska sogunatu za pidtrimki gollandskoyi eskadri 1639 16 rik sogunat vidaye 5 j izolyacionistskij ukaz Yaponiya rozrivaye diplomatichni vidnosini z Portugaliyeyu portugalskim korablyam zaboroneno pribuvati do yaponskih beregiv 1640 17 rik Portugaliya vidpravlyaye posolstvo do Yaponiyi z prohannyam vidnovlennya dvostoronnih vidnosin Sogunat strachuye usyu delegaciyu z 61 cholovik 1641 18 rik Ostatochne oformlennya sistemi sakoku Gollandska faktoriya perenesena do Dedzimi v Nagasaki 1647 17 rik Portugaliya vdruge vidpravlyaye posolstvo do Yaponiyi z prohannyam vidnovlennya dvostoronnih vidnosin Sogunat vidmovlyayetsya Portugalci perestayut pribuvati do Yaponiyi 1853 6 rik Eskadri SShA pid provodom komodora Perri pribuvaye do Yaponiyi z vimogoyu pokinchiti z izolyaciyeyu 1854 1 rik Perri vdruge pribuvaye do Yaponiyi i ukladaye Kanagavskij dogovir Yaponiya vidkrivaye dlya SShA porti Simoda i Hakodate Pochatok zgortannya politichnogo kursu sakoku 1858 5 rik SShA ukladaye z Yaponiyu OcinkiV istoriografiyi sakoku ocinyuyutsya po riznomu U 1960 h rokah najbilsh argumentovanim bulo tverdzhennya sho politika izolyaciyi Yaponiyi bula sprichinena bazhannyam sogunatu vstanoviti u krayini absolyutistsku sistemu vladi na zavadi yakij stoyali anti sogunativski politichno vijskovi sili ta inozemni hristiyani yaki mogli z nimi ob yednatisya Privodom dlya vprovadzhennya izolyaciyi stalo hristiyanske povstannya u Simabari 1637 1638 rokiv U 1980 h rokah populyarnosti v naukovih kolah nabula teza sho sakoku bulo rezultatom vplivu gollandciv na yaponskij uryad Protestantska Gollandiya pragnula torgovoyi gegemoniyi u Shidnij Aziyi i perebuvala u konflikti z katolickimi Ispaniyeyu i Portugaliyeyu yaki zajmali poziciyi lideriv u comu regioni Tomu gollandci aktivno spriyali diskreditaciyi ispanciv i portugalciv v ochah yaponskoyi vladi vistavlyayuchi yih kolonizatorami a katolicke hristiyanstvo zasobom dlya ponevolennya Takimi zh naklepami gollandski kupci namagalisya pozbutisya konkurentiv yaponciv yaki aktivno torguvali u Pivdenno Shidnij Aziyi zobrazhayuchi yih potencijnimi propovidnikami hristiyanstva yake voni mogli prijnyati za kordonom Politichni intrigi Gollandiyi pidshtovhnuli yaponskij sogunat do vstanovlennya izolyaciyi krayini i prinesli gollandcyam bazhanu monopoliyu v yaponsko yevropejskij torgivli U 1990 h rokah z yavilasya nova teoriya zgidno z yakoyu vprovadzhennya sakoku bulo vmotivovane perevazhno ekonomichnimi chinnikami Poyasnyuvalosya sho yaponskij sogunat pragnuv vstanoviti kontrol nad privatnoyu mizhnarodnoyu torgivleyu tomu vprovadiv sistemu derzhavnogo licenzuvannya kupeckih korabliv sho virushali za kordon U rezultati cogo utvorilisya kupecki korporaciyi yaki perebuvali pid patronazhem derzhavi Pislya cogo uryad obmezhiv uchast inozemciv u torgovih operaciyah u Yaponiyi dozvolivshi korporaciyam otrimuvati najbilshi pributki i vidpovidno otrimuvati vid cogo maksimalno mozhlivi dividendi Spilnim dlya vsih cih teorij ye te sho sakoku viznachayetsya yak sistema derzhavnogo kontrolyu nad politichnim ekonomichnim ta ideologichnim zhittyam Yaponiyi sho vihovuvala izolyacionistski nastroyi i zapobigala stanovlennyu gromadyanskogo suspilstva ale vodnochas spriyala formuvannyu yaponskoyi originalnoyi kulturi i rozvitku yaponskoyi promislovosti Div takozhTorgivlya z pivdennimi varvaramiPrimitkiTermin sakoku vpershe z yavivsya u 1801 1804 rokah u praci yakij pereklav robotu gollandcya Kempela Zapisi pro Yaponiyu yak Rozdumi pro izolyaciyu Sakoku ron yap 鎖国令 sakoku rej Dzherela ta literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 海禁と鎖国 展望日本歴史 14 紙屋敦之 木村直也編 東京 東京堂出版 2002 崩れゆく鎖国 集英社版日本の歴史 14 賀川隆行著 東京 集英社 1992 鎖国 日本の悲劇 筑摩叢書22 和辻哲郎著 東京 筑摩書房 1985 鎖国 朝尾直弘著作集 第5巻 朝尾直弘著 東京 岩波書店 2004 鎖国 を見直す ｼﾘｰｽﾞ国際交流 1 永積洋子編 東京 国際文化交流推進協会 1999