Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сад імені Хагані (азерб. Xaqani bağı — один з найстаріших парків міста Баку, столиці Азербайджану. Невеликий за площею (0,8 га), розташований в Сабаїльському районі міста. Названий на честь уродженця Шамахи, середньовічного перського поета Хагані Ширвані. З південного боку сад обмежений вулицею Узеїра Гаджибекова, з північного боку — вулицею Хагані, на сході — вулицею Гоголя, а з заходу — вулицею Расула Рзи.
| Сад імені Хагані | |
|---|---|
 | |
| 40°22′17″ пн. ш. 49°50′25″ сх. д. / 40.37138888891677624° пн. ш. 49.84027777780577395° сх. д.Координати: 40°22′17″ пн. ш. 49°50′25″ сх. д. / 40.37138888891677624° пн. ш. 49.84027777780577395° сх. д. | |
| Тип | парк |
| Відкрито | 1870 |
| Країна |  Азербайджан |
  Сад імені Хагані Сад імені Хагані (Азербайджан) | |
 Сад імені Хагані у Вікісховищі | |
Опис
Основу архітектурно-ландшафтної композиції саду складає басейн криволінійної форми, зі скульптурною групою «Три грації», що мала вигляд трьох скульптур граційних дівчат. П'єдесталом для них служать великі брили природного каменю.
Колони садового павільйону починаються з водного басейну. Доріжки саду розташовані таким чином, що пронизують його простір по діагоналі і проходять поруч з центрально-розташованим басейном. Хоча сад за своїми розмірами дуже малий (приблизно 0,8 га), він досить затишний і є улюбленим місцем відпочинку багатьох бакинців. Зелена маса саду розташована так, що створює великі тінисті зони, де розташовуються лавки для відпочинку. Серед дерев зустрічаються підліски з чагарників і квітники.
Історія
У другій половині XIX століття, коли почали інтенсивно розвиватися нафтова і пов'язана з нею промисловості, житлові райони вже становили значний відсоток від загальноміської забудови в північно-східній частині фортеці Ічері-шехер (історичний район міста Баку). У 1860-х роках в сфері впливу форштадта виникла Молоканська слобідка. У зв'язку з забудовою центральних кварталів молоканська слобідка з її візницькими дворами і стайнями була повністю знесена, а молокани переселені в абсолютно новий район Завокзалля, де створили нову молоканську возницьку слобідку. На місці слобідки був розбитий Маріїнський сквер. Сквер створювався на початку 1870-х років по сусідству з багатими житловими кварталами. Сквер знаходився в одному з центральних районів міста — Приморському. Навколишні квартали надавали йому замкнутий характер.
Створення та проєктування скверу супроводжувалися багатьма труднощами, які перш за все виникали через погане постачання водою. Також відсутня увага до цього скверу з боку міського садівника, членів управи і думи. Про це в газеті «Каспій» повідомлялося наступне:
 | Баку не може похвалитися великою кількістю зелені, а тому подібне індеферентне ставлення до саду... більш ніж злочинно. |  |
Наприкінці 1890-х років тут була здійснена посадка нових дерев. Вона проводилася відповідно до сформованої планувальної структури скверу. План скверу за обрисами був квадратний. Композиція плану будувалася на основі діагонально розташованих алей. У центрі перетину алей знаходився басейн з фонтаном. Ряд дерев розміщувався по периметру скверу, що дозволило створити додаткову обхідну алею скверу і тим самим підвищити візуальні і функціональні якості озеленених ділянок.
На початку XX століття виникла необхідність перепланування Маріїнського скверу, оскільки як зазначав головний садівник А. Є. Васильєв «місто поставило за мету влаштування громадських садів, а останнім часом навіть і Рів'єр». У 1904 році на основі вивчення ситуації, Васильєвим був складений проєкт перебудови Маріїнського скверу. Проєкт передбачав розширення алей і посадку стійких до жаркого клімату порід дерев. Для досягнення більшої художньої виразності скверу планувалася заміна теперішньої рослинності деревами з високими декоративними якостями. Також передбачалося обережне вкраплення малих архітектурних форм. Однак, цей проєкт так і не був втілений в життя.
Після встановлення Радянської влади сад був перейменований на «Сад 9 січня» (на пам'ять про Криваву неділю 1905 року). Після німецько-радянської війни сад був двічі реконструйований. Слід зазначити малі архітектурні форми — світлові ліхтарі, газетний кіоск, будиночок-годівниця для голубів та інші елементи ландшафтного дизайну.
Пізніше саду було присвоєно ім'я Хашима Алієва. Після здобуття незалежності сад перейменовано на честь письменника Хагані.
Примітки
- А. А. Гасанова. Сады и парки Азербайджана / Под ред. проф. Ф. М. Гусейнова. — Баку: Ишыг, 1996. — 304 с.
- Шамиль Фатуллаев. Градостроительство Баку XIX—начала XX веков / Под ред. проф. В. И. Пилявского. — Ленинград: Стройиздат, 1978. — 215 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sad imeni Hagani azerb Xaqani bagi odin z najstarishih parkiv mista Baku stolici Azerbajdzhanu Nevelikij za plosheyu 0 8 ga roztashovanij v Sabayilskomu rajoni mista Nazvanij na chest urodzhencya Shamahi serednovichnogo perskogo poeta Hagani Shirvani Z pivdennogo boku sad obmezhenij vuliceyu Uzeyira Gadzhibekova z pivnichnogo boku vuliceyu Hagani na shodi vuliceyu Gogolya a z zahodu vuliceyu Rasula Rzi Sad imeni Hagani40 22 17 pn sh 49 50 25 sh d 40 37138888891677624 pn sh 49 84027777780577395 sh d 40 37138888891677624 49 84027777780577395 Koordinati 40 22 17 pn sh 49 50 25 sh d 40 37138888891677624 pn sh 49 84027777780577395 sh d 40 37138888891677624 49 84027777780577395TipparkVidkrito1870Krayina AzerbajdzhanSad imeni HaganiSad imeni Hagani Azerbajdzhan Sad imeni Hagani u VikishovishiOpisOsnovu arhitekturno landshaftnoyi kompoziciyi sadu skladaye basejn krivolinijnoyi formi zi skulpturnoyu grupoyu Tri graciyi sho mala viglyad troh skulptur gracijnih divchat P yedestalom dlya nih sluzhat veliki brili prirodnogo kamenyu Koloni sadovogo paviljonu pochinayutsya z vodnogo basejnu Dorizhki sadu roztashovani takim chinom sho pronizuyut jogo prostir po diagonali i prohodyat poruch z centralno roztashovanim basejnom Hocha sad za svoyimi rozmirami duzhe malij priblizno 0 8 ga vin dosit zatishnij i ye ulyublenim miscem vidpochinku bagatoh bakinciv Zelena masa sadu roztashovana tak sho stvoryuye veliki tinisti zoni de roztashovuyutsya lavki dlya vidpochinku Sered derev zustrichayutsya pidliski z chagarnikiv i kvitniki IstoriyaMolokanskij sad na poshtovij listivci Rosijskoyi imperiyi U drugij polovini XIX stolittya koli pochali intensivno rozvivatisya naftova i pov yazana z neyu promislovosti zhitlovi rajoni vzhe stanovili znachnij vidsotok vid zagalnomiskoyi zabudovi v pivnichno shidnij chastini forteci Icheri sheher istorichnij rajon mista Baku U 1860 h rokah v sferi vplivu forshtadta vinikla Molokanska slobidka U zv yazku z zabudovoyu centralnih kvartaliv molokanska slobidka z yiyi viznickimi dvorami i stajnyami bula povnistyu znesena a molokani pereseleni v absolyutno novij rajon Zavokzallya de stvorili novu molokansku voznicku slobidku Na misci slobidki buv rozbitij Mariyinskij skver Skver stvoryuvavsya na pochatku 1870 h rokiv po susidstvu z bagatimi zhitlovimi kvartalami Skver znahodivsya v odnomu z centralnih rajoniv mista Primorskomu Navkolishni kvartali nadavali jomu zamknutij harakter Mariyinskij skver v 1915 roci Stvorennya ta proyektuvannya skveru suprovodzhuvalisya bagatma trudnoshami yaki persh za vse vinikali cherez pogane postachannya vodoyu Takozh vidsutnya uvaga do cogo skveru z boku miskogo sadivnika chleniv upravi i dumi Pro ce v gazeti Kaspij povidomlyalosya nastupne Baku ne mozhe pohvalitisya velikoyu kilkistyu zeleni a tomu podibne indeferentne stavlennya do sadu bilsh nizh zlochinno Naprikinci 1890 h rokiv tut bula zdijsnena posadka novih derev Vona provodilasya vidpovidno do sformovanoyi planuvalnoyi strukturi skveru Plan skveru za obrisami buv kvadratnij Kompoziciya planu buduvalasya na osnovi diagonalno roztashovanih alej U centri peretinu alej znahodivsya basejn z fontanom Ryad derev rozmishuvavsya po perimetru skveru sho dozvolilo stvoriti dodatkovu obhidnu aleyu skveru i tim samim pidvishiti vizualni i funkcionalni yakosti ozelenenih dilyanok Sad 9 sichnya v 1925 roci Na pochatku XX stolittya vinikla neobhidnist pereplanuvannya Mariyinskogo skveru oskilki yak zaznachav golovnij sadivnik A Ye Vasilyev misto postavilo za metu vlashtuvannya gromadskih sadiv a ostannim chasom navit i Riv yer U 1904 roci na osnovi vivchennya situaciyi Vasilyevim buv skladenij proyekt perebudovi Mariyinskogo skveru Proyekt peredbachav rozshirennya alej i posadku stijkih do zharkogo klimatu porid derev Dlya dosyagnennya bilshoyi hudozhnoyi viraznosti skveru planuvalasya zamina teperishnoyi roslinnosti derevami z visokimi dekorativnimi yakostyami Takozh peredbachalosya oberezhne vkraplennya malih arhitekturnih form Odnak cej proyekt tak i ne buv vtilenij v zhittya Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi sad buv perejmenovanij na Sad 9 sichnya na pam yat pro Krivavu nedilyu 1905 roku Pislya nimecko radyanskoyi vijni sad buv dvichi rekonstrujovanij Slid zaznachiti mali arhitekturni formi svitlovi lihtari gazetnij kiosk budinochok godivnicya dlya golubiv ta inshi elementi landshaftnogo dizajnu Piznishe sadu bulo prisvoyeno im ya Hashima Aliyeva Pislya zdobuttya nezalezhnosti sad perejmenovano na chest pismennika Hagani PrimitkiA A Gasanova Sady i parki Azerbajdzhana Pod red prof F M Gusejnova Baku Ishyg 1996 304 s Shamil Fatullaev Gradostroitelstvo Baku XIX nachala XX vekov Pod red prof V I Pilyavskogo Leningrad Strojizdat 1978 215 s