Азербайджан знаходиться в східній частині Південного Кавказу на березі Каспійського моря Протяжність берегової лінії скл

Азербайджан знаходиться в східній частині Південного Кавказу, на березі Каспійського моря. Протяжність берегової лінії складає 713 км. Близько 70 % території Азербайджанської Республіки вважаються перспективними на нафту і газ. Тому не дивно, що основа економіки республіки — нафтова і газова галузі, які знаходяться під контролем Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (ДНКАР).

Історія

Докладніше: Історія нафтогазовидобування на Апшероні

В Азербайджані розташовані одні із найстаріших нафтовидобувних районів — Апшеронський і Прибалханський. Більшість родовищ Азербайджану були відкриті ще в дореволюційні та радянські часи. У 1901 році на невеликому Апшеронському півострові — останньому відрізку Великого Кавказу до його занурення в Каспійське море — було видобуто 11 млн тонн нафти, що склало 95 % всієї нафти, видобутої в Росії, і половину світового видобутку. Такий об'єм видобутку забезпечувався 1900 свердловинами, пробуреними на п'яти родовищах загальною площею 15 км². Основна частка видобутої нафти припадала на родовище Бібі-Ейбат — одне з перших гігантських родовищ нафти на земній кулі.

Видобуток нафти в Каспійському морі

Поверхневі ознаки нафтогазоносності тут часто пов'язані з грязьовими вулканами, багато з яких являють собою доволі високі пагорби. Наприклад, вулканічні конуси Турагай, Кинжі-Даг і Калмес на узбережжі Каспійського моря підносяться на 400 метрів над його рівнем. Серйозні пошуково-розвідувальні роботи на Апшеронському півострові почали проводити лише з 1870 року. У 1871 році тут був змонтований і запущений в роботу перший буровий верстат для ударно-штангового (не канатного) буріння. Через два роки був отриманий перший фонтан нафти. У Бакинському районі був створений один з перших у світі морських промислів. Для залучення до розробки нафтових пластів, прихованих під водами Каспію, нафтовики засипали частину Бібі-Ейбатської бухти і побудували штучний острівець на дерев'яних палях.

Нові родовища були виявлені й після закінчення війни. Одним з морських родовищ є родовище Нафтові Камені. Тут вже давно були відомі природні виходи нафти на поверхню моря. Нафта просочувалася тріщинами з виступаючої над поверхнею моря кам'яної гряди. Зараз основна частина всього видобутку нафти і газу в Азербайджані здійснюється з дна Каспійського моря. Освоюються глибини моря до 110—120 м і більше. З морськими родовищами пов'язуються великі надії. У 1980 р. на площі Булла-море було виявлено газовий поклад на глибині 6 км. Це свідчить про перспективність великих глибин.

Саме шельф Каспійського моря і перш за все Апшеронський поріг є на сьогодні основним нафтогазоносним районом Азербайджану. Залишкові запаси родовищ, що розробляються, на Апшеронському порозі в азербайджанському секторі Каспію (імені Наріманова, Булла-Деніз та ін.) оцінюються в 61,6 млн т нафти і близько 100 млрд м³ газу.

Державна нафтова компанія

29 грудня 1999 року загальнонаціональний лідер Гейдар Алієв підписав Указ «Про створення Державного Нафтового Фонду Азербайджанської Республіки». Основний сенс філософії створення Нафтового Фонду полягає в забезпеченні справедливого розподілу між поколіннями нафтових багатств, дарованих азербайджанському народові Всевишнім. Якщо однією з цілей, поставлених перед Фондом, є зосередження і примноження одержуваних від продажу нафти доходів для майбутніх поколінь, то інший — використання цих доходів на благо нинішніх поколінь з урахуванням задоволення поточних соціальних потреб країни, прогресу та потреб розвитку економіки.

Представництва SOCAR в різних країнах мають свою спеціалізацію. Так одним із головних завдань австрійського та німецького офісів компанії є просування азербайджанських енергоресурсів до Європи. Зокрема у взаємодії з австрійським нафтогазовим концерном OMV в частині що стосується реалізації проєкту Набукко-Вест.

Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки (SOCAR) — державна азербайджанська нафтогазова компанія. Штаб-квартира — в Баку. Має кілька АЗС під брендом SOCAR в Грузії, Україні, Румунії та Швейцарії.

Таблиця видобутку нафти SOCAR та Азербайджаном за період 2004—2013 років (тис. т.)

Рік	SOCAR	Азербайджан
2013	8314,9	43 483,9
2012	8289,8	43 389,8
2011	8400,9	45 625,4
2010	8459,7	50 795,5
2009	8543,3	50 419,3
2008	8651,3	44 527,2
2007	8800,9	42 604,3
2006	8993,8	32 273
2005	8967,4	22 220
2004	8976,4	15 548,8

Див. також

Примітки

http://energetika.in.ua/ua/books/book-1/part-2/section-8/8-5
. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 24 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Інтернет-ресурси

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нафтова промисловість Азербайджану

from the
Contract of the Century – 15 years
Interactive map of the oil and gas infrastructure in Azerbaijan

Література

Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М.;Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.

Це незавершена стаття про нафту і газ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Азербайджан.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttp://energetika.in.ua/ua/books/book-1/part-2/section-8/8-5

[2] . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 24 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()