Сади Саллюстія (лат. Horti Sallustiani) — колись розкішні сади у Стародавньому Римі, які свого часу належали римському історикові Гаю Саллюстію.
Сади Саллюстія | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
41°54′29″ пн. ш. 12°29′48″ сх. д. / 41.90808333336110536° пн. ш. 12.49691666669444423° сх. д.Координати: 41°54′29″ пн. ш. 12°29′48″ сх. д. / 41.90808333336110536° пн. ш. 12.49691666669444423° сх. д. | ||||
Країна | Італія | |||
Адмінодиниця | Рим | |||
Засновано | 50 до н. е. | |||
Карта | ||||
Сади Саллюстія у Вікісховищі |
Передісторія
Гай Саллюстій був тісно пов'язаний з імператором Юлієм Цезарем. Він був помічником Цезаря в його військових походах в Африку. Згодом отримав посаду управителя в колишній Нумідії, котру римські загарбники називали Нова Африка. Римські намісники діяли за принципом — прибути небагатим намісником в багату провінцію і покинути бідну провінцію — багатим... Не був винятком і Саллюстій. В роки намісництва від вимагав хабарі і заробляв різними ризикованими фінансовими засобами. Про неподобства Саллюстія стало відомо в Римі. Лише захист самого Цезаря позбавив Саллюстія від покарання. Земельна ділянка, що стане садами, належала Юлію Цезарю. Гай Саллюстій придбав її по смерті імператора і облаштував як розкішні сади в 1 столітті до н.е.
Розташування
Сади у формі стадіону або іподрому розташовувалися за тодішньою міською стіною перед Коллінськими воротами на півночному заході міста біля підніжжя схилу Квіринал.
В сучасному Римі це район VI, розташований між схилами Пінчіо та Квірінал, неподалік вулиці Саларіа (Via Salaria).
Імператорські сади
Племінник римського історика в 20 році н.е. передав сади в подарунок римському імператорові Тіберію. Відтоді сади Саллюстія належали декільком імператорам. Іпрераторський період позначився будівництвом нових паркових павільйонів та декоруванням садових галявин вивезеною з римських провінцій давньогрецькою скульптурою. Тут мешкали імператори Нерон, Діоклетіан, Костянтин, Веспасіан, Авреліан. В цих садах від інсульту помер імператор Нерва 98 року, що також хворів і на малярію.
Сади за часів імператорів декілька разів перебудовували і збільшували. Їх первісне (давньоримське) розпланування знищене.
Садові споруди
Згодом (184 р. до н.е.), тут вибудували новий храм і присвятили його також Венері Еріцина (там на Сицилії стояв головний храм Венері Еріцина). Ще за часів Юлія Цезаря в садах вибудували новий невеликий круглий храм Венери, бо Цезар вів власний рід від міфічної богині кохання. Побудову нового храму вважали цілком логічним.
На території садів були розташовані також (римська копія давньоєгипетського обеліска, який знаходиться зараз зверху Іспанських сходів), численні садово-паркові скульптури, котрі в 19 ст. передані в колекції Капітолійських музеїв.
Найбільші за розмірами руїни на території садів відносяться до колишнього палацу імператора Адріана (на теперішні часи на 14 метрів нижче рівня дороги).
410 року саме через браму садів Саллюстія в Рим вдерлися вояки-готи під проводом ватажка Аларіха. Тоді ж сади були пограбовані і сплюндровані. Почався довгий період занепаду садів, котрий скінчився їх спустошенням в 11 столітті.
Сади в 17 ст.
Новий період земельної ділянки розпочався в 17 столітті, коли її придбав кардинал Людовіко Людовізі, племінник папи римського Григорія XV. Частину ділянки вже займала вілла родини Орсіні. Кардинал профінансував побудову родової вілли Людовізі. Водночас були проведені численні розкопки, що збагатили збірки кардинала декількома античними знахідками. Їх кількість наблизилась до 450 зразків.
На зламі 19-20 ст.
По смерті кардинала вілла декілька разів міняла володарів, котрі не відрізнялись ні зацікавленістю в її збереженні, ні наявністю уяви про її мистецьку вартість. Частка споруд вілли була поруйнована, за винятком невеликого павільйона, фрески в якому створив художник Гверчіно («Аврора»), фасаду та сходоваої клітки.
Не було збережене і розпланування садів. Після розпродажу колекцій Людовізі і ділянок саду наприкінці 19 ст., останній втратив свої площі. На проданих ділянках розпочалось будівництво житловий буднків, позаяк Рим швидко збільшувався після того, як став столицею поєднаної в 19 ст. Італії.
-
- Худ.Гверчіно. «Аврора»
- Стеля павільйона з фрескою роботи Гверчіно.
- Монастир Сан Ісідро біля вілли Людовізі
Галерея частини знайдених артефактів
- Ніоба
- Ваза Борґезе
-
- Трон Людовізі (фрагмент)
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сади Саллюстія
- Сади Саллюстія (Horti Sallustiani) на LacusCurtius (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadi Sallyustiya lat Horti Sallustiani kolis rozkishni sadi u Starodavnomu Rimi yaki svogo chasu nalezhali rimskomu istorikovi Gayu Sallyustiyu Sadi Sallyustiya Zagalna informaciya 41 54 29 pn sh 12 29 48 sh d 41 90808333336110536 pn sh 12 49691666669444423 sh d 41 90808333336110536 12 49691666669444423 Koordinati 41 54 29 pn sh 12 29 48 sh d 41 90808333336110536 pn sh 12 49691666669444423 sh d 41 90808333336110536 12 49691666669444423Krayina ItaliyaAdminodinicya RimZasnovano 50 do n e Karta Sadi Sallyustiya u Vikishovishi Ruyini paviljona na P yacca SallyustioPeredistoriyaGaj Sallyustij buv tisno pov yazanij z imperatorom Yuliyem Cezarem Vin buv pomichnikom Cezarya v jogo vijskovih pohodah v Afriku Zgodom otrimav posadu upravitelya v kolishnij Numidiyi kotru rimski zagarbniki nazivali Nova Afrika Rimski namisniki diyali za principom pributi nebagatim namisnikom v bagatu provinciyu i pokinuti bidnu provinciyu bagatim Ne buv vinyatkom i Sallyustij V roki namisnictva vid vimagav habari i zaroblyav riznimi rizikovanimi finansovimi zasobami Pro nepodobstva Sallyustiya stalo vidomo v Rimi Lishe zahist samogo Cezarya pozbaviv Sallyustiya vid pokarannya Zemelna dilyanka sho stane sadami nalezhala Yuliyu Cezaryu Gaj Sallyustij pridbav yiyi po smerti imperatora i oblashtuvav yak rozkishni sadi v 1 stolitti do n e RoztashuvannyaSadi u formi stadionu abo ipodromu roztashovuvalisya za todishnoyu miskoyu stinoyu pered Kollinskimi vorotami na pivnochnomu zahodi mista bilya pidnizhzhya shilu Kvirinal V suchasnomu Rimi ce rajon VI roztashovanij mizh shilami Pinchio ta Kvirinal nepodalik vulici Salaria Via Salaria Imperatorski sadiPleminnik rimskogo istorika v 20 roci n e peredav sadi v podarunok rimskomu imperatorovi Tiberiyu Vidtodi sadi Sallyustiya nalezhali dekilkom imperatoram Ipreratorskij period poznachivsya budivnictvom novih parkovih paviljoniv ta dekoruvannyam sadovih galyavin vivezenoyu z rimskih provincij davnogreckoyu skulpturoyu Tut meshkali imperatori Neron Diokletian Kostyantin Vespasian Avrelian V cih sadah vid insultu pomer imperator Nerva 98 roku sho takozh hvoriv i na malyariyu Sadi za chasiv imperatoriv dekilka raziv perebudovuvali i zbilshuvali Yih pervisne davnorimske rozplanuvannya znishene Sadovi sporudiZgodom 184 r do n e tut vibuduvali novij hram i prisvyatili jogo takozh Veneri Ericina tam na Siciliyi stoyav golovnij hram Veneri Ericina She za chasiv Yuliya Cezarya v sadah vibuduvali novij nevelikij kruglij hram Veneri bo Cezar viv vlasnij rid vid mifichnoyi bogini kohannya Pobudovu novogo hramu vvazhali cilkom logichnim Na teritoriyi sadiv buli roztashovani takozh rimska kopiya davnoyegipetskogo obeliska yakij znahoditsya zaraz zverhu Ispanskih shodiv chislenni sadovo parkovi skulpturi kotri v 19 st peredani v kolekciyi Kapitolijskih muzeyiv Najbilshi za rozmirami ruyini na teritoriyi sadiv vidnosyatsya do kolishnogo palacu imperatora Adriana na teperishni chasi na 14 metriv nizhche rivnya dorogi 410 roku same cherez bramu sadiv Sallyustiya v Rim vderlisya voyaki goti pid provodom vatazhka Alariha Todi zh sadi buli pograbovani i splyundrovani Pochavsya dovgij period zanepadu sadiv kotrij skinchivsya yih spustoshennyam v 11 stolitti Sadi v 17 st Byust Bellisario Via Kampaniya Rim sho nalezhav villi Lyudovizi znesenij blizko 1886 roku Novij period zemelnoyi dilyanki rozpochavsya v 17 stolitti koli yiyi pridbav kardinal Lyudoviko Lyudovizi pleminnik papi rimskogo Grigoriya XV Chastinu dilyanki vzhe zajmala villa rodini Orsini Kardinal profinansuvav pobudovu rodovoyi villi Lyudovizi Vodnochas buli provedeni chislenni rozkopki sho zbagatili zbirki kardinala dekilkoma antichnimi znahidkami Yih kilkist nablizilas do 450 zrazkiv Na zlami 19 20 st Po smerti kardinala villa dekilka raziv minyala volodariv kotri ne vidriznyalis ni zacikavlenistyu v yiyi zberezhenni ni nayavnistyu uyavi pro yiyi mistecku vartist Chastka sporud villi bula porujnovana za vinyatkom nevelikogo paviljona freski v yakomu stvoriv hudozhnik Gverchino Avrora fasadu ta shodovaoyi klitki Ne bulo zberezhene i rozplanuvannya sadiv Pislya rozprodazhu kolekcij Lyudovizi i dilyanok sadu naprikinci 19 st ostannij vtrativ svoyi ploshi Na prodanih dilyankah rozpochalos budivnictvo zhitlovij budnkiv pozayak Rim shvidko zbilshuvavsya pislya togo yak stav stoliceyu poyednanoyi v 19 st Italiyi Hud Ettore Resler Franc Okolici villi Lyudovizi 1880 i rr akvarel Hud Gverchino Avrora Stelya paviljona z freskoyu roboti Gverchino Monastir San Isidro bilya villi LyudoviziGalereya chastini znajdenih artefaktivNioba Vaza Borgeze Pomirayuchij Gall Tron Lyudovizi fragment Div takozhFontan Terasa Parter sad Sadi Vatikana Obelisk Tron Lyudovizi Sadovo parkova skulptura Sadi LukullaPosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sadi Sallyustiya Sadi Sallyustiya Horti Sallustiani na LacusCurtius angl