Сполучені Штати Америки вступили в Другу світову війну 7 грудня 1941 року. 6 червня 1944 року було відкрито Західний фронт у Європі. Американські війська діяли на території Франції (головним чином, в Нормандії), Італії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Німеччини, Нідерландів, Бельгії і Люксембургу, а також в Тихому океані і Південно-Східнії Азії.
США втратили в Другій світовій війні 418 тис. людей. Найбільших втрат вони зазнали в Арденнській операції — 19 тис. загиблих. Після неї за кількістю втрат йдуть Битва за Окінаву, Нормандська операція, Битва при Монте-Кассіно і Битва за Іодзіму. Станом на 2010 рік, безвісти зниклими під час Другої світової війни все ще числились 74 тис. військовослужбовців США.
Передісторія
Із загостренням ситуації в Європі і створенням воєнного союзу між Німеччиною, Італією і Японією, США відмовились від політики невтручання у європейські справи — 5 жовтня 1937 року президент Франклін Рузвельт закликав до міжнародної ізоляції країн-агресорів і використання економічного тиску на них замість прямої військової агресії. Після капітуляції Франції, в 1941 році він ініціював програму Ленд-ліз, яка призначалась в першу чергу для підтримки Британії, котра вела бойові дії проти Німеччини і надавала президенту США виключне право на свій розсуд розпоряджатись державними ресурсами на благо інтересів США. В жовтні того ж року програма Ленд-лізу поширилась і на Радянський Союз, що отримав американське озброєння, техніку і кредит 1 млрд доларів.
У липні 1941 року, щоб звільнити британський флот для більш ефективних дій проти Німеччини в Північному і Середземному морях, американські війська висадились в Ісландії і взяли на себе відповідальність за захист військових конвоїв в Британію і СРСР в оточуючих водах від атак німецьких підводних човнів. Ще у 1940 році, коли після падіння Франції Японія розпочала захоплення Французького Індокитаю, США припинити експорт в Японію літаків, авіаційного бензину і металообробної техніки, а після вторгнення в Голландську Ост-Індію (нині — Індонезія) влітку 1941 року — і нафти. Це вкрай загострило стосунки між Японією та США і останні в ультмативній формі зажадали від Японії припинити агресію в Китаї, ліквідувати маріонеткову державу Маньчжоу-го і відмовитись від усіх завоювань у Східній Азії.
Категорична позиція Рузвельта базувалась на переконаності, що Японія планує напад на СРСР і не готова до повномасштабної війни проти Британії чи США на Тихому океані. Помилкою американців також була впевненість, що під потенційною загрозою знаходиться авіабаза на Філіппінах, розташована в стратегічному для японців регіоні. Тому для них повною несподіванкою став напад 7 грудня 1941 року на Перл-Гарбор.
Уранці 7 грудня 1941 року 441 японських літаків, які злетіли з шести авіаносців («Акаґі», «Хірю», «Каґа», «Сьокаку», «Сорю» і «Дзуйкаку»), напали на американську військову базу Перл-Гарбор. Було потоплено 4 лінкори, 2 крейсери і 1 Мінний загороджувач. Серед лінкорів був лінкор Аризона. Американці втратили 2403 людини.
Через шість годин після нападу американським військовим кораблям та підводним човнам було наказано почати бойові дії в океані проти Японії. Президент Франклін Рузвельт виступив в Конгресі з промовою та оголосив війну Японії. 11 грудня Німеччина та Італія, а 13 грудня — Румунія, Угорщина та Болгарія — оголосили війну США. 10 грудня 1941 року японці почали вторгнення на Філіппіни, й захопили їх до квітня 1942 року, більшість американських і філіппінських військ потрапила в полон.
З початку 1942 року японська авіація атакувала порт Дарвін на північному узбережжі Австралії. Відбулися великі морські битви за участю авіаносців в Кораловому морі 8 травня і у атола Мідвей 4 червня, де американці одержали перші перемоги над японцями. Битва за Мідвей стала переломним моментом у війні на Тихому океані.
На острові Нова Гвінея японці наступали в напрямку Порт-Морсбі, але американо-австралійські війська під командуванням генерала Дугласа Макартура зупинили їх.
7 серпня 1942 року американська морська піхота висадилась на острові Гуадалканал і захопила японський аеродром. У вересні—жовтні 1942 року японці зробили кілька контратак, але безуспішно. 9 лютого 1943 року американці повністю захопили Гуадалканал, в липні—серпні 1943 року захопили південну й центральну частину архіпелагу Соломонові острови, в листопаді-грудні частково острови Бугенвіль та Нова Британія. 20-23 листопада американська морська піхота захопила Острови Гілберта, а в січні й лютому 1944 року висадилася на Маршаллових островах (острови , Кваджалейн і Маджуро).
Протягом весни 1944 року американці провели серію десантних операцій на північному узбережжі Нової Гвінеї, що прискорило просування військ союзників з південної частини острова. Протягом літа й осені союзники звільнили більшу частину Нової Гвінеї, а японські частини потрапили в оточення в центральній та південно-західній частині острову й здались тільки в кінці війни. Також виявилися заблоковані і відрізані від зовнішнього світу японські частини на Каролінських островах.
15 червня 1944 року американці висадилися на сильно укріпленому острові Сайпан (Маріанські острови). Японці чинили запеклий опір, але до 9 липня вони були розгромлені. Захоплення американцями острова Сайпан привів до падіння уряду генерала Тодзьо в Японії. Протягом літа 1944 року Маріанські острови були повністю захоплені і з їх аеродромів почалися бомбардування самої Японії, так як відстані вже було досить для дії американських бомбардувальників B-29 Superfortress.
У жовтні 1944 року відбулося найбільша в історії морська битва в затоці Лейте. Японський флот поніс катастрофічні втрати, після чого американський ВМФ отримав абсолютне панування на морі. Японська авіація також зазнала катастрофічних втрат від переважаючих її ВПС США. 20 жовтня 6-а американська армія під командуванням генерала Дугласа Макартура почала висадку на острові Лейте (південні Філіппіни) і очистила його від японських військ до 31 грудня. 9 січня 1945 року 8-а американська армія висадилася на головному острові філіппінського архіпелагу — Лусон. Протягом січня—лютого вона розгромила більшу частину японських військ на Лусоні й 3 березня звільнила Манілу. До травня більша частина Філіппін була звільнена, лише залишки японських військ в горах і джунглях продовжували чинити опір до серпня.
Північноафриканський театр бойових дій
У листопаді 1942 року, американці висадились у Північній Африці. Створена у Вашингтоні об'єднана рада начальників штабів США і Британії прийняла план військових дій, що полягав в очищенні Північної Африки від німецьких і італійських військ.
Коли ж у листопаді 1942 року в Алжирі висадився англо-американський десант, який виступив на з'єднання з британською армією в Східній Африці, угруповання Роммеля програло вирішальну для африканської кампанії битву за Туніс і 13 травня 1943 року визнало себе переможеною.
Див. також
Література
- Ambrose, Stephen. The Supreme Commander: The War Years of Dwight D. Eisenhower (1999) excerpt and text search [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Beschloss, Michael R. The Conquerors: Roosevelt, Truman and the Destruction of Hitler's Germany, 1941—1945 (2002) excerpt and text search [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Buell, Thomas B. Master of Sea Power: A Biography of Fleet Admiral Ernest J. King (1995).
- Buell, Thomas. The Quiet Warrior: A Biography of Admiral Raymond Spruance. (1974).
- Burns, James MacGregor. vol. 2: Roosevelt: Soldier of Freedom 1940—1945 (1970), A major interpretive scholarly biography, emphasis on politics
- Davis, Richard G. (1997). (PDF). USAF. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2020.
- Larrabee, Eric. Commander in Chief: Franklin Delano Roosevelt, His Lieutenants, and Their War (2004), chapters on all the key American war leaders excerpt and text search [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- James, D. Clayton. The Years of MacArthur 1941—1945 (1975), vol 2. of standard scholarly biography
- Leary, William ed. We Shall Return! MacArthur's Commanders and the Defeat of Japan, 1942—1945 (1988)
- Morison, Elting E. Turmoil and Tradition: A Study of the Life and Times of Henry L. Stimson (1960)
- Pogue, Forrest. George C. Marshall: Ordeal and Hope, 1939—1942 (1999); George C. Marshall: Organizer of Victory, 1943—1945 (1999); standard scholarly biography
- Potter, E. B. Bull Halsey (1985).
- Potter, E. B. Nimitz. (1976).
- Showalter, Dennis. Patton And Rommel: Men of War in the Twentieth Century (2006), by a leading scholar; excerpt and text search [ 14 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spolucheni Shtati Ameriki vstupili v Drugu svitovu vijnu 7 grudnya 1941 roku 6 chervnya 1944 roku bulo vidkrito Zahidnij front u Yevropi Amerikanski vijska diyali na teritoriyi Franciyi golovnim chinom v Normandiyi Italiyi Tunisu Alzhiru Marokko Nimechchini Niderlandiv Belgiyi i Lyuksemburgu a takozh v Tihomu okeani i Pivdenno Shidniyi Aziyi Amerikanska pihota pid chas visadki Operaciya Overlord SShA vtratili v Drugij svitovij vijni 418 tis lyudej Najbilshih vtrat voni zaznali v Ardennskij operaciyi 19 tis zagiblih Pislya neyi za kilkistyu vtrat jdut Bitva za Okinavu Normandska operaciya Bitva pri Monte Kassino i Bitva za Iodzimu Stanom na 2010 rik bezvisti zniklimi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vse she chislilis 74 tis vijskovosluzhbovciv SShA PeredistoriyaIz zagostrennyam situaciyi v Yevropi i stvorennyam voyennogo soyuzu mizh Nimechchinoyu Italiyeyu i Yaponiyeyu SShA vidmovilis vid politiki nevtruchannya u yevropejski spravi 5 zhovtnya 1937 roku prezident Franklin Ruzvelt zaklikav do mizhnarodnoyi izolyaciyi krayin agresoriv i vikoristannya ekonomichnogo tisku na nih zamist pryamoyi vijskovoyi agresiyi Pislya kapitulyaciyi Franciyi v 1941 roci vin iniciyuvav programu Lend liz yaka priznachalas v pershu chergu dlya pidtrimki Britaniyi kotra vela bojovi diyi proti Nimechchini i nadavala prezidentu SShA viklyuchne pravo na svij rozsud rozporyadzhatis derzhavnimi resursami na blago interesiv SShA V zhovtni togo zh roku programa Lend lizu poshirilas i na Radyanskij Soyuz sho otrimav amerikanske ozbroyennya tehniku i kredit 1 mlrd dolariv U lipni 1941 roku shob zvilniti britanskij flot dlya bilsh efektivnih dij proti Nimechchini v Pivnichnomu i Seredzemnomu moryah amerikanski vijska visadilis v Islandiyi i vzyali na sebe vidpovidalnist za zahist vijskovih konvoyiv v Britaniyu i SRSR v otochuyuchih vodah vid atak nimeckih pidvodnih chovniv She u 1940 roci koli pislya padinnya Franciyi Yaponiya rozpochala zahoplennya Francuzkogo Indokitayu SShA pripiniti eksport v Yaponiyu litakiv aviacijnogo benzinu i metaloobrobnoyi tehniki a pislya vtorgnennya v Gollandsku Ost Indiyu nini Indoneziya vlitku 1941 roku i nafti Ce vkraj zagostrilo stosunki mizh Yaponiyeyu ta SShA i ostanni v ultmativnij formi zazhadali vid Yaponiyi pripiniti agresiyu v Kitayi likviduvati marionetkovu derzhavu Manchzhou go i vidmovitis vid usih zavoyuvan u Shidnij Aziyi Kategorichna poziciya Ruzvelta bazuvalas na perekonanosti sho Yaponiya planuye napad na SRSR i ne gotova do povnomasshtabnoyi vijni proti Britaniyi chi SShA na Tihomu okeani Pomilkoyu amerikanciv takozh bula vpevnenist sho pid potencijnoyu zagrozoyu znahoditsya aviabaza na Filippinah roztashovana v strategichnomu dlya yaponciv regioni Tomu dlya nih povnoyu nespodivankoyu stav napad 7 grudnya 1941 roku na Perl Garbor Tihookeanskij teatr voyennih dijLinkor Arizona pislya napadu na Perl Garbor 7 grudnya 1941 roku Dokladnishe Napad na Perl Garbor ta Filippinska operaciya 1941 1942 Uranci 7 grudnya 1941 roku 441 yaponskih litakiv yaki zletili z shesti avianosciv Akagi Hiryu Kaga Sokaku Soryu i Dzujkaku napali na amerikansku vijskovu bazu Perl Garbor Bulo potopleno 4 linkori 2 krejseri i 1 Minnij zagorodzhuvach Sered linkoriv buv linkor Arizona Amerikanci vtratili 2403 lyudini Cherez shist godin pislya napadu amerikanskim vijskovim korablyam ta pidvodnim chovnam bulo nakazano pochati bojovi diyi v okeani proti Yaponiyi Prezident Franklin Ruzvelt vistupiv v Kongresi z promovoyu ta ogolosiv vijnu Yaponiyi 11 grudnya Nimechchina ta Italiya a 13 grudnya Rumuniya Ugorshina ta Bolgariya ogolosili vijnu SShA 10 grudnya 1941 roku yaponci pochali vtorgnennya na Filippini j zahopili yih do kvitnya 1942 roku bilshist amerikanskih i filippinskih vijsk potrapila v polon Dokladnishe Bitva v Koralovomu mori ta Bitva za Midvej Bitva u atola Midvej 4 chervnya 1942 roku Z pochatku 1942 roku yaponska aviaciya atakuvala port Darvin na pivnichnomu uzberezhzhi Avstraliyi Vidbulisya veliki morski bitvi za uchastyu avianosciv v Koralovomu mori 8 travnya i u atola Midvej 4 chervnya de amerikanci oderzhali pershi peremogi nad yaponcyami Bitva za Midvej stala perelomnim momentom u vijni na Tihomu okeani Dokladnishe Novogvinejska operaciya ta Kampaniya na Solomonovih ostrovah Amerikanski morski pihotinci visadzhuyutsya na Guadalkanal 7 serpnya 1942 roku Na ostrovi Nova Gvineya yaponci nastupali v napryamku Port Morsbi ale amerikano avstralijski vijska pid komanduvannyam generala Duglasa Makartura zupinili yih 7 serpnya 1942 roku amerikanska morska pihota visadilas na ostrovi Guadalkanal i zahopila yaponskij aerodrom U veresni zhovtni 1942 roku yaponci zrobili kilka kontratak ale bezuspishno 9 lyutogo 1943 roku amerikanci povnistyu zahopili Guadalkanal v lipni serpni 1943 roku zahopili pivdennu j centralnu chastinu arhipelagu Solomonovi ostrovi v listopadi grudni chastkovo ostrovi Bugenvil ta Nova Britaniya 20 23 listopada amerikanska morska pihota zahopila Ostrovi Gilberta a v sichni j lyutomu 1944 roku visadilasya na Marshallovih ostrovah ostrovi Kvadzhalejn i Madzhuro Protyagom vesni 1944 roku amerikanci proveli seriyu desantnih operacij na pivnichnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi sho priskorilo prosuvannya vijsk soyuznikiv z pivdennoyi chastini ostrova Protyagom lita j oseni soyuzniki zvilnili bilshu chastinu Novoyi Gvineyi a yaponski chastini potrapili v otochennya v centralnij ta pivdenno zahidnij chastini ostrovu j zdalis tilki v kinci vijni Takozh viyavilisya zablokovani i vidrizani vid zovnishnogo svitu yaponski chastini na Karolinskih ostrovah Dokladnishe Filippinska operaciya 1944 1945 Desantuvannya morskoyi pihoti na Ivodzimu 19 lyutogo 1945 roku 15 chervnya 1944 roku amerikanci visadilisya na silno ukriplenomu ostrovi Sajpan Marianski ostrovi Yaponci chinili zapeklij opir ale do 9 lipnya voni buli rozgromleni Zahoplennya amerikancyami ostrova Sajpan priviv do padinnya uryadu generala Todzo v Yaponiyi Protyagom lita 1944 roku Marianski ostrovi buli povnistyu zahopleni i z yih aerodromiv pochalisya bombarduvannya samoyi Yaponiyi tak yak vidstani vzhe bulo dosit dlya diyi amerikanskih bombarduvalnikiv B 29 Superfortress U zhovtni 1944 roku vidbulosya najbilsha v istoriyi morska bitva v zatoci Lejte Yaponskij flot ponis katastrofichni vtrati pislya chogo amerikanskij VMF otrimav absolyutne panuvannya na mori Yaponska aviaciya takozh zaznala katastrofichnih vtrat vid perevazhayuchih yiyi VPS SShA 20 zhovtnya 6 a amerikanska armiya pid komanduvannyam generala Duglasa Makartura pochala visadku na ostrovi Lejte pivdenni Filippini i ochistila jogo vid yaponskih vijsk do 31 grudnya 9 sichnya 1945 roku 8 a amerikanska armiya visadilasya na golovnomu ostrovi filippinskogo arhipelagu Luson Protyagom sichnya lyutogo vona rozgromila bilshu chastinu yaponskih vijsk na Lusoni j 3 bereznya zvilnila Manilu Do travnya bilsha chastina Filippin bula zvilnena lishe zalishki yaponskih vijsk v gorah i dzhunglyah prodovzhuvali chiniti opir do serpnya Pivnichnoafrikanskij teatr bojovih dijU listopadi 1942 roku amerikanci visadilis u Pivnichnij Africi Stvorena u Vashingtoni ob yednana rada nachalnikiv shtabiv SShA i Britaniyi prijnyala plan vijskovih dij sho polyagav v ochishenni Pivnichnoyi Afriki vid nimeckih i italijskih vijsk Koli zh u listopadi 1942 roku v Alzhiri visadivsya anglo amerikanskij desant yakij vistupiv na z yednannya z britanskoyu armiyeyu v Shidnij Africi ugrupovannya Rommelya progralo virishalnu dlya afrikanskoyi kampaniyi bitvu za Tunis i 13 travnya 1943 roku viznalo sebe peremozhenoyu Div takozhArgentina v Drugij svitovij vijni Avstraliya v Drugij svitovij vijni Ukrayina v Drugij svitovij vijni SRSR v Drugij svitovij vijni Braziliya v Drugij svitovij vijniLiteraturaAmbrose Stephen The Supreme Commander The War Years of Dwight D Eisenhower 1999 excerpt and text search 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Beschloss Michael R The Conquerors Roosevelt Truman and the Destruction of Hitler s Germany 1941 1945 2002 excerpt and text search 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Buell Thomas B Master of Sea Power A Biography of Fleet Admiral Ernest J King 1995 Buell Thomas The Quiet Warrior A Biography of Admiral Raymond Spruance 1974 Burns James MacGregor vol 2 Roosevelt Soldier of Freedom 1940 1945 1970 A major interpretive scholarly biography emphasis on politics Davis Richard G 1997 PDF USAF ISBN 0 16 049071 5 Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2020 Larrabee Eric Commander in Chief Franklin Delano Roosevelt His Lieutenants and Their War 2004 chapters on all the key American war leaders excerpt and text search 28 grudnya 2021 u Wayback Machine James D Clayton The Years of MacArthur 1941 1945 1975 vol 2 of standard scholarly biography Leary William ed We Shall Return MacArthur s Commanders and the Defeat of Japan 1942 1945 1988 Morison Elting E Turmoil and Tradition A Study of the Life and Times of Henry L Stimson 1960 Pogue Forrest George C Marshall Ordeal and Hope 1939 1942 1999 George C Marshall Organizer of Victory 1943 1945 1999 standard scholarly biography Potter E B Bull Halsey 1985 Potter E B Nimitz 1976 Showalter Dennis Patton And Rommel Men of War in the Twentieth Century 2006 by a leading scholar excerpt and text search 14 bereznya 2021 u Wayback Machine