Битва за Лусон — бойові дії, які відбувалися з 9 січня по 15 серпня 1945 року на Тихоокеанському театрі бойових дій Другої світової війни між силами Союзників на чолі з США, з однієї сторони, та армією Японської імперії, з другої сторони. Результатом битви стала перемоги Союзників у Філіппінській кампанії 1944—1945 років. Союзники взяли під контроль всі стратегічно і економічно важливі місця острова Лусон до кінця березня 1945 року, проте з осередками японського опору в горах довелося боротися до серпня 1945 року. Під час битви загинуло від 192 000 до 205 000 японських військовослужбовців (головним чином від голоду та хвороб), 10 000 американських солдатів та від 120 000 до 140 000 філіппінських цивільних осіб та партизанів.
Битва за Лусон | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна, Війна на Тихому океані | |||||||
Американські війська наближаються до японських позицій поблизу міста Багіо, Лусон | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США Філіппінська співдружність Австралія Мексика | Японська імперія Республіка Філіппіни (1943—1945) | ||||||
Командувачі | |||||||
Дуглас Макартур Вальтер Крюгер | Ямашіта Томоюкі | ||||||
Військові сили | |||||||
280 000 | 275 000 | ||||||
Втрати | |||||||
47 190 (10 380 вбито, 36 550 поранено, 260 померли від хвороб) | 214 585 (205 535 вбито, 9 050 захоплено в полон) |
Передумови
Філіппіни мали важливе стратегічне значення, оскільки їх захоплення Японською імперією становило загрозу для США. Через це 135 000 військовослужбовців та 227 літаків були дислоковані на Філіппінах в жовтні 1941 року. Незважаючи на це, Лусон — найбільший острів Філіппін, був захоплений японцями в 1942 році під час їхньої кампанії по захопленню Філіппін. Генерал Дуглас Макартур, відповідальний за захист Філіппін, евакуювався зі своїм штабом до Австралії, а інші війська США відійшли на півострів Батаан.
Через кілька місяців після цього Макартур виступив із заявою про необхідність повернення Філіппін. Командувач Тихоокеанським флотом адмірал Честер Німіц та керівник військово-морських операцій адмірал Ернест Кінг виступили проти цієї ідеї, пояснивши це необхідністю зачекати. Макартуру довелося чекати два роки щоб повернутися на Філіппіни. Острів Лейте був початковою метою кампанії. Пізніше відбулися напади на Міндоро та Лусон.
Битва
Перед початком атаки на Лусон виникла необхідність створення штабу та бази операції в безпосередній близькості з островом. Зокрема була створена авіабаза для забезпечення наступаючих військ підтримкою авіації. Війська під командуванням генерала Вільяма Данкела за сприянням 7-го флоту захопили острів Міндоро. До 28 грудня дві військово-повітряні бази контролювалися Союзниками та були готові допомогти в нападі на Лусон, який був запланований на 9 січня 1945 року. Після захоплення Міндоро війська США були розташовані на південь від острова Лусон. Проте. Макартур запланував висадку далі на північ в затоці Лінґайєн. Це місце було зручним через розташування поруч з декількома автомобільними та залізничними шляхами, які вели через рівнину до Маніли та центру острова.
Літаки США постійно проводили розвідувальні польоти та бомбардування в південній частині Лусона, маючи намір ввести в оману японське командування щодо місця висадки американських військ. Крім того були підготовлені військово-транспортні літаки з парашутистами-манекенами. Філіппінські борці опору провели диверсійні операції в південному Лусоні. Проте всі ці заходи не змогли обманути генерала Ямашиту, командуючого японською імперською армією на Філіппінах, і він наказав збудувати значні оборонні позиції на пагорбах, що оточують затоку Лінґайєн.
Напад на Лусон відбувся, як і планувалося, 9 січня 1945 року. Напад отримав кодову назву день «S». Японці нарахували понад 70 кораблів Союзників, що увійшли в затоку Лінґайєн. Попередній обстріл японських позицій почався о 7:00. Висадка почалася годиною пізніше. Американські десанти стикнулися з сильною протидією японських пілотів камікадзе. Ескортний авіаносець «USS Ommaney Bay» був потоплений після нападу камікадзе. Літаки 3-го флоту здійснювали авіаційну підтримку висадки обстрілюючи та бомбардуючи японські вогневі позиції.
Висадку в затоці Лінгайєн 9 січня було проведено 6-ю армією під командуванням генерала Вальтера Крюгера. Близько 175 000 військовослужбовців з 6-ї армії висадилися уздовж 20-мильного (32 км) плацдарму протягом декількох днів. 14-й корпус генерала Оскара Грісуолда почав рухатися на південь до столиці Філіппін — Маніли. 23 січня війська США досягли військової авіабази «Кларк». Бойові дії тут тривали до кінця січня і після захоплення бази 14-й корпус рушив до Маніли.
Друга висадка відбулася 15 січня за 45 миль (72 км) на північний захід від Маніли. 31 січня два полки 11-ї повітряно-десантної дивізії зробили висадку та захопили мости навколо Маніли. 4 лютого почалася битва за Манілу. Десантники 11-ї повітрянодесантної дивізії зустріли жорсткий опір японських військ. Проте вже 11 лютого місто було захоплене американськими військами, хоча операції по зачистці тривали декілька тижнів. Військові втрати склали 1 010 американських військовослужбовців, 3 079 філіппінців та 12 000 японських військових.
Наслідки
Бої тривали по всьому Лусону протягом наступних місяців. Союзники взяли під свій контроль всі стратегічно та економічно важливі регіони на Лусоні до кінця березня. Невеликі групи японських сил відступили в гірські райони на півночі і південному сході острова.
Втрати були надзвичайно високими для японців. Понад 205 000 вбитих, 9 050 взято в полон. Втрати США значно менші: 10 640 вбитих та 36 550 поранених. Втрати серед цивільного населення оцінюються від 120 000 до 140 000 загиблими.
Примітки
- 201-а мексиканська ескадрилья, яка брала участь в останній фазі битви.
- Manchester: American Caesar, ст. 406
- 93 400 американських солдатів захворіли під час кампанії, хоча більшість з них швидко вилікували і повернули в стрій, 260 осіб померли
- «Luzon» [ 15 грудня 2008 у Wayback Machine.] Процитовано 25 жовтня 2015.
- Luzon 1944–1945. оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 6 грудня 2008.
- Spector, Eagle Against the Sun ст. 529
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2009. Процитовано 6 грудня 2008.
- C. Peter Chen. . Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 6 грудня 2008.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 6 грудня 2008.
- Target: Luzon. Time. 15 січня 1945. оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 6 грудня 2008.
Література
- Andrade, Dale. . World War II Campaign Brochures. Washington D.C.: United States Army Center of Military History. CMH Pub 72-28. Архів оригіналу за 15 грудня 2008. Процитовано 4 лютого 2016.
- Smith, Robert Ross (2000) [1960]. . У Kent Roberts Greenfield (ред.). Command Decisions. United States Army Center of Military History. CMH Pub 70-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2007. Процитовано 4 лютого 2016.
Посилання
- AIR ASSAULT TACTICS (ETC.) by National Archives and Records Administration
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva za Luson bojovi diyi yaki vidbuvalisya z 9 sichnya po 15 serpnya 1945 roku na Tihookeanskomu teatri bojovih dij Drugoyi svitovoyi vijni mizh silami Soyuznikiv na choli z SShA z odniyeyi storoni ta armiyeyu Yaponskoyi imperiyi z drugoyi storoni Rezultatom bitvi stala peremogi Soyuznikiv u Filippinskij kampaniyi 1944 1945 rokiv Soyuzniki vzyali pid kontrol vsi strategichno i ekonomichno vazhlivi miscya ostrova Luson do kincya bereznya 1945 roku prote z oseredkami yaponskogo oporu v gorah dovelosya borotisya do serpnya 1945 roku Pid chas bitvi zaginulo vid 192 000 do 205 000 yaponskih vijskovosluzhbovciv golovnim chinom vid golodu ta hvorob 10 000 amerikanskih soldativ ta vid 120 000 do 140 000 filippinskih civilnih osib ta partizaniv Bitva za LusonDruga svitova vijna Vijna na Tihomu okeaniAmerikanski vijska nablizhayutsya do yaponskih pozicij poblizu mista Bagio Luson Amerikanski vijska nablizhayutsya do yaponskih pozicij poblizu mista Bagio LusonData 9 sichnya 15 serpnya 1945 rokuMisce Ostriv Luson FilippiniRezultat Peremoga SoyuznikivStoroniSShA Filippinska spivdruzhnist Avstraliya Meksika Yaponska imperiya Respublika Filippini 1943 1945 KomanduvachiDuglas Makartur Valter Kryuger Yamashita TomoyukiVijskovi sili280 000 275 000Vtrati47 190 10 380 vbito 36 550 poraneno 260 pomerli vid hvorob 214 585 205 535 vbito 9 050 zahopleno v polon PeredumoviFilippini mali vazhlive strategichne znachennya oskilki yih zahoplennya Yaponskoyu imperiyeyu stanovilo zagrozu dlya SShA Cherez ce 135 000 vijskovosluzhbovciv ta 227 litakiv buli dislokovani na Filippinah v zhovtni 1941 roku Nezvazhayuchi na ce Luson najbilshij ostriv Filippin buv zahoplenij yaponcyami v 1942 roci pid chas yihnoyi kampaniyi po zahoplennyu Filippin General Duglas Makartur vidpovidalnij za zahist Filippin evakuyuvavsya zi svoyim shtabom do Avstraliyi a inshi vijska SShA vidijshli na pivostriv Bataan Cherez kilka misyaciv pislya cogo Makartur vistupiv iz zayavoyu pro neobhidnist povernennya Filippin Komanduvach Tihookeanskim flotom admiral Chester Nimic ta kerivnik vijskovo morskih operacij admiral Ernest King vistupili proti ciyeyi ideyi poyasnivshi ce neobhidnistyu zachekati Makarturu dovelosya chekati dva roki shob povernutisya na Filippini Ostriv Lejte buv pochatkovoyu metoyu kampaniyi Piznishe vidbulisya napadi na Mindoro ta Luson BitvaPered pochatkom ataki na Luson vinikla neobhidnist stvorennya shtabu ta bazi operaciyi v bezposerednij blizkosti z ostrovom Zokrema bula stvorena aviabaza dlya zabezpechennya nastupayuchih vijsk pidtrimkoyu aviaciyi Vijska pid komanduvannyam generala Vilyama Dankela za spriyannyam 7 go flotu zahopili ostriv Mindoro Do 28 grudnya dvi vijskovo povitryani bazi kontrolyuvalisya Soyuznikami ta buli gotovi dopomogti v napadi na Luson yakij buv zaplanovanij na 9 sichnya 1945 roku Pislya zahoplennya Mindoro vijska SShA buli roztashovani na pivden vid ostrova Luson Prote Makartur zaplanuvav visadku dali na pivnich v zatoci Lingajyen Ce misce bulo zruchnim cherez roztashuvannya poruch z dekilkoma avtomobilnimi ta zaliznichnimi shlyahami yaki veli cherez rivninu do Manili ta centru ostrova Litaki SShA postijno provodili rozviduvalni poloti ta bombarduvannya v pivdennij chastini Lusona mayuchi namir vvesti v omanu yaponske komanduvannya shodo miscya visadki amerikanskih vijsk Krim togo buli pidgotovleni vijskovo transportni litaki z parashutistami manekenami Filippinski borci oporu proveli diversijni operaciyi v pivdennomu Lusoni Prote vsi ci zahodi ne zmogli obmanuti generala Yamashitu komanduyuchogo yaponskoyu imperskoyu armiyeyu na Filippinah i vin nakazav zbuduvati znachni oboronni poziciyi na pagorbah sho otochuyut zatoku Lingajyen Linkori i na choli troh inshih vazhkih krejseriv zahodyat v zatoku Lingajyen dlya poperednogo obstrilu yaponskih beregovih pozicij Napad na Luson vidbuvsya yak i planuvalosya 9 sichnya 1945 roku Napad otrimav kodovu nazvu den S Yaponci narahuvali ponad 70 korabliv Soyuznikiv sho uvijshli v zatoku Lingajyen Poperednij obstril yaponskih pozicij pochavsya o 7 00 Visadka pochalasya godinoyu piznishe Amerikanski desanti stiknulisya z silnoyu protidiyeyu yaponskih pilotiv kamikadze Eskortnij avianosec USS Ommaney Bay buv potoplenij pislya napadu kamikadze Litaki 3 go flotu zdijsnyuvali aviacijnu pidtrimku visadki obstrilyuyuchi ta bombarduyuchi yaponski vognevi poziciyi Visadku v zatoci Lingajyen 9 sichnya bulo provedeno 6 yu armiyeyu pid komanduvannyam generala Valtera Kryugera Blizko 175 000 vijskovosluzhbovciv z 6 yi armiyi visadilisya uzdovzh 20 milnogo 32 km placdarmu protyagom dekilkoh dniv 14 j korpus generala Oskara Grisuolda pochav ruhatisya na pivden do stolici Filippin Manili 23 sichnya vijska SShA dosyagli vijskovoyi aviabazi Klark Bojovi diyi tut trivali do kincya sichnya i pislya zahoplennya bazi 14 j korpus rushiv do Manili Druga visadka vidbulasya 15 sichnya za 45 mil 72 km na pivnichnij zahid vid Manili 31 sichnya dva polki 11 yi povitryano desantnoyi diviziyi zrobili visadku ta zahopili mosti navkolo Manili 4 lyutogo pochalasya bitva za Manilu Desantniki 11 yi povitryanodesantnoyi diviziyi zustrili zhorstkij opir yaponskih vijsk Prote vzhe 11 lyutogo misto bulo zahoplene amerikanskimi vijskami hocha operaciyi po zachistci trivali dekilka tizhniv Vijskovi vtrati sklali 1 010 amerikanskih vijskovosluzhbovciv 3 079 filippinciv ta 12 000 yaponskih vijskovih NaslidkiBoyi trivali po vsomu Lusonu protyagom nastupnih misyaciv Soyuzniki vzyali pid svij kontrol vsi strategichno ta ekonomichno vazhlivi regioni na Lusoni do kincya bereznya Neveliki grupi yaponskih sil vidstupili v girski rajoni na pivnochi i pivdennomu shodi ostrova Vtrati buli nadzvichajno visokimi dlya yaponciv Ponad 205 000 vbitih 9 050 vzyato v polon Vtrati SShA znachno menshi 10 640 vbitih ta 36 550 poranenih Vtrati sered civilnogo naselennya ocinyuyutsya vid 120 000 do 140 000 zagiblimi Primitki201 a meksikanska eskadrilya yaka brala uchast v ostannij fazi bitvi Manchester American Caesar st 406 93 400 amerikanskih soldativ zahvorili pid chas kampaniyi hocha bilshist z nih shvidko vilikuvali i povernuli v strij 260 osib pomerli Luzon 15 grudnya 2008 u Wayback Machine Procitovano 25 zhovtnya 2015 Luzon 1944 1945 originalu za 15 grudnya 2008 Procitovano 6 grudnya 2008 Spector Eagle Against the Sun st 529 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2009 Procitovano 6 grudnya 2008 C Peter Chen Arhiv originalu za 15 grudnya 2008 Procitovano 6 grudnya 2008 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2009 Procitovano 6 grudnya 2008 Target Luzon Time 15 sichnya 1945 originalu za 15 grudnya 2008 Procitovano 6 grudnya 2008 LiteraturaAndrade Dale World War II Campaign Brochures Washington D C United States Army Center of Military History CMH Pub 72 28 Arhiv originalu za 15 grudnya 2008 Procitovano 4 lyutogo 2016 Smith Robert Ross 2000 1960 U Kent Roberts Greenfield red Command Decisions United States Army Center of Military History CMH Pub 70 7 Arhiv originalu za 30 grudnya 2007 Procitovano 4 lyutogo 2016 PosilannyaAIR ASSAULT TACTICS ETC by National Archives and Records Administration