Ріп'я́нка — село в Україні, у Калуській міській громаді Калуського району Івано-Франківської області. До 2020 року — адміністративний центр Ріп'янської сільської ради, а нині Ріп'янка — центр Ріп'янського старостинського округу. Населення становить 615 осіб.
село Ріп'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська |
Район | Калуський |
Громада | Калуська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 615 |
Площа | 13,87 км² |
Густота населення | 50,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77354 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′28″ пн. ш. 24°28′46″ сх. д. / 48.99111° пн. ш. 24.47944° сх. д.Координати: 48°59′28″ пн. ш. 24°28′46″ сх. д. / 48.99111° пн. ш. 24.47944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 343 м |
Водойми | Луква |
Відстань до обласного центру | 27 км |
Відстань до районного центру | 16 км |
Найближча залізнична станція | Боднарів |
Відстань до залізничної станції | 8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Івана Франка, 1 |
Карта | |
Ріп'янка | |
Ріп'янка | |
Мапа | |
Ріп'янка у Вікісховищі |
Географія
Село Ріп'янка розташоване по обидва береги річки Луква, правої притоки Дністра та за 16 км від районного центру і за 27 км від обласного центру. Межує з селами Мисловим та Яворівкою. За 8 км знаходиться найближча залізнична станція Боднарів.
- Вулиці
У Ріп'янці налічується 3 вулиці.
- Зарічна (колишня 1 Травня)
- Івасюка Володимира
- Франка Івана
Населення
Станом на 1 січня 1939 року в селі мешкало 810 осіб. На початку 1970-х років — 751 особа. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 702 особи. Станом на 1 січня 2021 року — 615 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Ріп'янка | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
українська | 702 | 100,00 |
Історія
Місцевість, де нині розташовано село Ріп'янка, заселялася людьми здавна. Про це свідчать виявлені поблизу населеного пункту крем'яні знаряддя праці доби бронзи. Вони датуються кінцем III — початком І-го тисячоліття до нашої ери.
Перші згадки
Стосовно першої письмової згадки про село, то серед науковців і краєзнавців є різні твердження. Так, Петро Сіреджук у праці «Першовитоки Прикарпаття» стверджує, що Ріп'янка вперше згадується в 1627 році. Водночас Роман Процак датує першу письмову згадку про село 1629 роком, а професор В. Грабовецький — 1631 роком, посилаючись на літопис, в якому говориться, що «року Божого 1631 орда Менглі-Гірея спалила Тисменицю, Галич і села на південь від Калуша — до річки Лімниці. Потерпіли Боднарів, Вістова, Мислів і Ріп'янка…».
Жителі села брали участь у народному повстанні 1648 року. Ріп'янська церква святого Миколая згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку).
Село з корчмою згадується в люстрації 1765 року.
Під Австрією
В «Йосифінській метриці» за 1787 рік сказано, що в селі є церква Святого Миколая (збудована у 1738 році), млин, тартак, дві корчми, склеп харчовий. З 1848 року в селі діє школа. У 1880 році було 499 жителів у селі та 21 на прилеглій території (476 греко-католиків, 30 римо-католиків і 12 юдеїв; 487 українців, 28 поляків, 5 німців), церква (парафія знаходилась у селі, до неї були також приписані села Мислів та Яворівка), школа. 7 листопада 1911 року заснована читальня «Просвіти». Австрійська армія конфіскувала у серпні 1916 року у ріп'янській церкві 5 дзвонів діаметром 65, 45, 35, 26 та 15 см, виготовлених у 1895 році. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.
Під Польщею
У 1919 році Галичина знову опинилася під польською окупацією. Введено нові порядки, нові реформи, зокрема, місцева двокласова школа стала утраквістичною (двомовною), де українській мові залишалася лише одна година на тиждень. Такою відмовою землякам від української мови себе зганьбив себе тодішній сільський війт. Село належало до Підмихалівської гміни Калуського повіту. У 1929 році збудовано нове шкільне приміщення. Станом на 1933 рік у школі навчалося 127 дітей, у 1938 році — 152 дитини. У селі функціонувала читальня «Просвіти» (при якій створено чоловічий хор під керуванням Костя Новицького), кружок «Рідної школи», осередок «Союзу Українок», кооперативні спілки «Єдність» та «Споживча спілка», продуктова крамниця, пилорама, корчма і млин. За відзначення членами «Просвіти» 20-ї річниці ЗУНР Калуське повітове староство ледь не заборонило діяльність осередку.
У 1939 році в селі мешкало 810 осіб (765 українців, 15 поляків, 25 латинників і 5 інших національностей). Село належало до Підмихалівської гміни Калуського повіту Станиславівського воєводства.
Друга світова війна
У 1939 році українців мобілізовано до польського війська і кинуто під гусениці німецьких танків. Тим часом у Західну Україну прийшла Червона армія і наступні два роки проводилася «радянізація», зупинена приходом мадярів, а за ними — німців.
Війтом села у 1941—1944 роках був Іван Мельник (Маринин), який після повернення «совітів» був заарештований і загинув у концтаборі.
У листопаді 1941 року нацисти запровадили так званий «баундінст» — обов'язкові трудові табори, де кожна фізично здорова особа чоловічої статі повинна відпрацювати один місяць, а якщо мав порушення, то термін могли продовжити й до шести місяців, або відсилали до концтабору чи на роботи в Німеччину. На вимогу влади війт Іван Мельник змушений був надати списки ріп'янських хлопців 1922—1923 років народження. їх відправили на комісію до Калуша, а звідти, фізично здорових, — до трудових таборів. З ріп'янчан у «баундінстах» працювали: Михайло Андрухів, Петро Якимів, Дмитро Артемович, Михайло Михайлюк, Петро Данів та інші. Окремі з них працювали на відбудові зруйнованого мосту через річку Лімницю у Вістовій, інші — у Брошневі на деревообробному комбінаті. Окупанти розпочали добровільно-примусові вивезення працездатного населення на роботи до Німеччини та в окуповані ними країни Західної Європи. Так, з села Ріп'янка на примусові роботи були вивезені Осафат Дзундза, Микола Дзундза, Дмитро Іванишин, Василь Дзундза, Анна Борецька та інші. Опір окупантам вилився у створення Української Народної Самооборони, на базі якої надалі організована УПА.
Народна війна
27 липня 1944 року село було захоплено радянськими військами. Відразу, як і на початку війни, розпочалася примусова мобілізація до лав Червоної армії. З села до радянської армії (в червні 1941 року та в серпні-вересні 1944 року) були мобілізовані й загинули:
- Бедрій Іван Федорович (1912—12 лютого 1945) — рядовий, загинув у бою та похований на висоті «Безіменна» в районі міста Кросно, Польща.
- Боднар Василь Андрійович (1917—20 грудня 1943) — рядовий, мобілізований у 1940 році, загинув та похований у селі Горяне, Городоцького району Вітебської області, Білорусь.
- Боднар Микола Іванович (1905—жовтень 1944) — рядовий, пропав безвісти.
- Дзундза Михайло Савич (1912—19 листопада 1944) — рядовий, пропав безвісти.
- Іванишин Олексій Олексійович (1917—жовтень 1944) — рядовий, пропав безвісти.
- Іваськів Микола Романович (1912—10 липня 1941) — рядовий, мобілізований у червні 1941 року, помер від ран. Похований у селі Івахнівці, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
- Смук Микола Олексійович (19??—…) — рядовий, мобілізований у червні 1941 року, пропав безвісти.
- Смук Олексій Олексійович (1919—18 лютого 1945) — рядовий, пропав безвісти.
- Шумський Андрій Васильович (1917—жовтень 1944) — рядовий, мобілізований у 1941 році, пропав безвісти.
- Яковишин Йосип Іванович (1922—27 лютого 1945) — рядовий, помер від ран та похований у місті Бельсько-Бяла, Сілезьке воєводство, Польща.
УПА почала боротьбу й проти нових окупантів. 27 листопада 1944 року в селі Ріп'янка Калуського району пройшла «велика облава» чекістів. Село було оточене великою кількістю військ НКВС. Це був запланований арешт багатьох жителів Ріп'янки — прихильників ОУН-УПА. Того дня були заарештовані: Ганна Боднар, Михайло Бялик, Пелагея Круковська, Іван Луцький, Анастасія Лешко, Михайло Мельник та інші жителі села.
6 січня 1945 року курінь командира Різуна ліквідував у с. Ріп'янці більшовицьку залогу, загинуло 120 чекістів. 21 грудня відбувся бій на полі між Ріп'янкою та Яворівкою відділу УПА та облавниками з Калуша. Повстанцями здобуто трофеї — кріси та військову уніформу.
У січні 1946 року для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВС. Так, у Ріп'янці був гарнізон чисельністю 300 осіб (допоміжні гарнізони: у Калуші — 1300, у Мислові — 46, в Яворівці — 300 осіб і т. д.). У 1946 році на околиці села Ріп'янка відбувся бій між двома чотами куреня «Дзвони» та облавниками з калуського гарнізону НКВС.
У травні 1949 року повстанці двічі нищили телефонні лінії сільських рад в селах Ріп'янка, Тужилів, Добровляни та Кропивник Калуського району. 25 лютого 1950 року збройною боївкою повстанців знищені списки виборців, розбито телефонний апарат та скло у вікнах сільради.
До середини 1950-х років на території Прикарпаття тривав збройний опір більшовицькому режиму. У цій боротьбі безпосередньо брала участь значна частина населення. Багато із них загинули в боях з військами НКВС, а ще більше зазнали репресій, як члени сімей учасників збройного руху. У той час загинули:
- Боднар Василь Павлович (псевдо: «Старий»; 1894—1947) — зв'язковий УПА. Загинув під час облави у селі Ріп'янка.
- Боднар Дмитро Миколайович (псевдо: «Горобець»; 1926—1943) — стрілець Української Народної Самооборони, розстріляний ковпаківцями поблизу села Ріп'янка.
- Боднар Михайло Іванович (псевдо: «Бадьо»; 1913—1950) — стрілець УПА, загинув поблизу села Ріп'янка.
- Бялик Василь Миколайович (псевдо: «Данко»; 1913—1 листопада 1944) — стрілець куреня УПА «Гамалії», загинув у .
- Дзундза Василь Васильович (псевдо: «Стріла»; 1911—1944) — стрілець куреня УПА «Гамалії», загинув поблизу села Грабівка.
- Калиній Михайло Юрійович (псевдо: «Дуб», «Смолоскип»; 1910, с. Сваричів, нині — Калуський район — 9 лютого 1950 — провідник Калуського районного проводу ОУН. Загинув під час облави поблизу села Ріп'янка.
- Криса Володимир (псевдо: «Гордієнко»; 1923, с. Залуква, нині — Івано-Франківський район — жовтень 1945) — провідник Юнацтва ОУН Калущини (1944—1945). Загинув під час облави поблизу села Ріп'янка.
- Круковський Михайло Васильович (псевдо: «Юнець»; 1930—8 січня 1950) — стрілець боївки Служби безпеки, загинув у бою поблизу села Ріп'янка.
- Новицький Дмитро Юрійович (псевдо: «Карпо»; 1912—1948) — провідник Калуського або Перегінського районного проводу ОУН, загинув селі Середній Угринів.
- Сисак Дмитро (псевдо: «Явір»; 1913—1 листопада 1944) — стрілець куреня УПА «Гамалії», загинув під час облави в .
За приналежність та зв'язки з ОУН та УПА радянськими каральними органами до позбавлення волі було засуджено більше 30 мешканців Ріп'янки, серед них:
- Боднар Ганна Василівна (псевдо: «Нуся»; нар. 1921) — заарештована 27 листопада 1944 року за зв'язки з УПА та 23 лютого 1945 року засуджена на 15 років ВТТ і 5 років позбавлення громадянських прав. Реабілітована 31 липня 1994 року.
- Боднар Михайло Андрійович (псевдо: «Комар»; нар. 1928) — заарештований 27 листопада 1944 року за приналежність до УПА та засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 4 листопада 1991 року.
- Боднар Михайло Якимович (псевдо: «Дід»; нар. 1899) — заарештований 27 листопада 1944 року за зв'язки з УПА та 8 лютого 1945 року засуджений на 10 років ВТТ. Подальша доля невідома.
- Бялик Михайло Миколайович (нар. 1928) — заарештований 27 листопада 1944 року за зв'язки з ОУН та 23 лютого 1945 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 31 липня 1991 року.
- Гулимчук Мар'ян Васильович (нар. 1931) — заарештований 25 червня 1951 року за зв'язки з УПА та 26 серпня 1952 року засуджений на 25 років ВТТ. Реабілітований 1 січня 1993 року.
- Дзундза Іван (1926—1959) — заарештований 1950 року за зв'язки з УПА, виселений у 1951 року до Томської області. Звільнений у 1959 року. Загинув трагічно по поверненню додому.
- Дзундза Микола Миколайович (псевдо: «Граб»; нар. 1915) — заарештований 20 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджений на 15 років ВТТ. Загинув у концтаборі. Місце поховання невідоме. Реабілітований 26 липня 1991 року.
- Дзундза Параска Миколаївна (псевдо: «Надія»; нар. 1924) — заарештована 2 грудня 1944 року за зв'язки з ОУН та засуджена на 10 років ВТТ. Реабілітована 27 квітня 1989 року.
- Іванишин Йосип Юрійович (нар. 1899) — заарештований 13 лютого 1946 року за зв'язки з ОУН та 7 червня 1946 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 22 листопада 1993 року.
- Іваськів Іван Іванович (псевдо: «Боян»; нар. 1903) — заарештований заарештований 20 квітня 1946 року за зв'язки з ОУН та 17 травня 1946 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 9 листопада 1993 року.
- Іваськів Михайло Васильович (псевдо: «Вовк»; нар. 1919) — заарештований 19 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджений на 10 років ВТТ. Загинув у колонії. Реабілітований 4 вересня 1991 року.
- Каблак Марія Олексіївна (псевдо: «Мотря»; нар. 1927) — заарештована за зв'язки з ОУН та 23 лютого 1945 року засуджена на 15 років ВТТ. Реабілітована 31 липня 1991 року.
- Каблак Михайло Петрович (нар. 1901) — заарештований 19 жовтня 1950 року за зв'язки з ОУН та 8 лютого 1951 року засуджений на 25 років ВТТ. Реабілітований 27 вересня 1992 року.
- Каблак Роман Федорович (нар. 1893) — заарештований 13 лютого 1946 року за зв'язки з ОУН та 7 червня 1946 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 21 жовтня 1993 року.
- Круковська Палагея Йосипівна (нар. 1927) — заарештована 27 листопада 1944 року за зв'язки з УПА та 23 лютого 1945 року засуджена на 15 років ВТТ. Реабілітована 31 липня 1991 року.
- Круковський Дмитро Йосипович (нар. 1930) — заарештований 25 червня 1951 року за зв'язки з ОУН та 26 серпня 1952 року засуджений на 25 років ВТТ. Реабілітований 10 січня 1993 року.
- Лавринів Іван Іванович (нар. 1903) — заарештований 28 березня 1946 року за зв'язки з ОУН та 30 червня 1946 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 13 лютого 1992 року.
- Лешко Анастасія Миколаївна (нар. 1901) — заарештована 27 листопада 1944 року за допомогу УПА та 23 лютого 1945 року засуджена на 15 років ВТТ. Реабілітована 31 липня 1991 року.
- Луцький Іван Гнатович (псевдо: «Дуб»; нар. 1915) — заарештований 27 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 4 вересня 1991 року.
- Мельник Володимир Михайлович (нар. 1929, Ріп'янка, мешкав у Городенці) — заарештований 14 липня 1951 року за приналежність до ОУН та 26 серпня 1952 року засуджений на 25 років ВТТ. Реабілітований 4 листопада 1992 року.
- Мельник Ганна Дмитрівна (псевдо: «Олюся»; нар. 1926) — заарештована 6 листопада 1945 року за приналежність до ОУН та 27 лютого 1946 року засуджена на 10 років ВТТ. Реабілітована 13 березня 1992 року.
- Мельник Микола Іванович (псевдо: «Скорий»; нар. 1913) — заарештований 26 липня 1945 року за приналежність до ОУН та засуджений на 20 років ВТТ. Реабілітований 3 листопада 1992 року.
- Мельник Михайло Антонович (псевдо: «Охота»; нар. 1901) — заарештований 20 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджена на 20 років ВТТ. Реабілітований 4 вересня 1991 року.
- Мельник Михайло Семенович (нар. 1897) — заарештований 27 листопада 1944 року за зв'язки з УПА та 8 лютого 1945 року засуджений до ВТТ. Загинув 13 квітня 1945 року. Місце поховання невідоме.
- Михайлів Пелагея Миколаївна (псевдо: «Ластівка»; нар. 1926) — заарештована 27 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджена на 15 років ВТТ. Реабілітована 31 липня 1991 року.
- Рижак Микола Юстинович (псевдо: «Левко»; нар. 1903) — заарештований 27 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджений на 20 років ВТТ. Реабілітований 4 вересня 1991 року.
- Смук Микола Олексійович (псевдо: «Осика»; нар. 1908) — заарештований 27 листопада 1944 року за приналежність до УПА та 23 лютого 1945 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 4 вересня 1991 року.
- Суслик Євдокія Пилипівна (нар. 1907) — заарештована 17 жовтня 1945 року за приналежність до ОУН та 18 травня 1946 року засуджена на 10 років ВТТ. Реабілітована 9 серпня 1996 року.
- Яковишин Антон Іванович (псевдо: «Дуб»; нар. 1925) — заарештований 5 травня 1951 року за приналежність до УПА, а 20 липня 1951 року засуджений на 25 років ВТТ. Реабілітований 12 листопада 1993 року.
- Яремій Іван Григорович (псевдо: «Їжак»; нар. 1899, Ріп'янка, мешкав у селі Битків, Надвірнянського району) — заарештований 31 жовтня 1948 року за зв'язки з ОУН та 27 квітня 1949 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований 22 червня 1994 року.
Радянське життя
26 червня 1950 року в селі примусово утворений колгосп, який отримав назву «8 березня». Першим головою колгоспу був Мельник С. М. 19 серпня 1950 року рішенням Калуського райвиконкому № 303 затверджено утворення колгоспу, куди загнали 153 селянські господарства. 26 лютого 1951 року райвиконком прийняв рішенням № 74 про виселення мешканців села у південні області, звідки з часом більшість повернулися.
29 травня 1959 року помер отець Юліан Бачинський, який був сільським парохом з 1927 року.
У 1963—1996 роках сільськогосподарські землі села Ріп'янки належали радгоспу «Калуський», що спеціалізувався на тваринництві. У 1976 році збудоване сучасне приміщення школи.
У 1980-х роках запрошені художники таємно реставрували церкву. Малярів закривали у храмі, а люди по черзі приносили їм їжу. Районна влада хотіла влаштувати замість церкви музей, але люди не дали цього зробити. Коли у 1989 році вийшла з підпілля УГКЦ, селяни домоглися повернення церкви греко-католицькій громаді.
Сучасність
Замість радгоспу утворена колективна селянська спілка «Луква» (01.03.1996—08.06.2000); яку змінило Товариство з обмеженою відповідальністю «Луква» (08.06.2000-?).
Від 2009 року Ріп'янська загальноосвітня школа I—II ступенів стала середньою загальноосвітньою школою I—III ступенів, тобто старшою школою, яка забезпечує повну загальну середню освіту. У приміщенні школи наново перекрито дах та проведені внутрішні і зовнішні ремонтні роботи. У 2013 році за проєктом ГО «Майбутнє Прикарпаття» проведено капітальний ремонт системи опалення у Ріп'янській школі. Нині — Ріп'янський ліцей Калуської міської ради Івано-Франківської області.
Соціальна сфера
- Церква святого Миколая (храмове свято 6 грудня) збудована 1838 року, пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 780.
- Народний дім на 120 місць.
- Ріп'янська загальноосвітня школа I—III ступенів на 320 місць.
- ФАП.
- Церква святого Миколая
- Народний дім
- Школа
- Фельдшерсько-акушерський пункт
- Будівля сільської ради
- Аптека
- Символічна могила-курган борцям за волю України
Інфраструктура
На території громади зареєстрований 1 фермер. Функціонують 9 торговельних точок, які забезпечують продуктами населення сіл Ріп'янського старостинського округу.
Транспортні перевезення здійснює 2 підприємці. Автобусні зупинки у селах Мислова та Ріп'янка впорядковані, у селі Яворівка дві зупинки потребують ремонту.
Відомі люди
- Турула Павло — член-засновник УГВР, керівний член ОУН, науковець і громадський діяч.
- Боднар Василь Федорович — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, герой Євромайдану, загинув 27 вересня 2014 року під час оборони міста Щастя у складі добровольчого батальйону «Айдар». Пам'ять про Василя Боднара увічнили пам'ятною таблицею з горельєфом героя, яка встановлена на фасаді Ріп'янецької школи та 29 грудня 2014 року була урочисто відкрита. Автор таблиці скульптор Ігор Семак. У 2016 році пам'ятник загиблому бійцю у зоні АТО Василю Боднару, освячено на цвинтарі у селі Ріп'янка.
Примітки
- Ріп'янський старостинський округ. kalushcity.gov.ua. Калуська міська рада. оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 11 листопада 2023.
- Прогноз погоди в селі Ріп'янка. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 11 листопада 2023.
- Відстані від села Ріп'янка. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 11 листопада 2023.
- Ріп'янська сільська рада. rada.info. оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 11 листопада 2023.
- Довідник геонімів району: село Ріп'янка (Ріп'янська сільська рада; станом на 15 березня 2010 року). info-kalush.at.ua. Калуський інформаційний портал. оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 11 листопада 2023.
- У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць. vikna.if.ua. Вікна. 26 травня 2023. оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
- Кубійович, 1983.
- ІМСУ, 1971.
- Калуська міська громада, Калуський район, Івано-Франківська область: с. Ріп'янка. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
- Степан Томашівський. Жерела до історії України-Руси. Том 04. Матеріяли до історії Галичини. Том 1. Акти з р. 1648—1649 / Археографічна комісія наукового товариства імені Шевченка; уклад. С. Т. Томашівський. — Львов : накладом Наукового товариства імені Шевченка, 1898. — С. 304—308.
- Rypianka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 107. (пол.)
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. vikna.if.ua. Вікна. 20 листопада 2017. оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 11 листопада 2023.
- Іван Тимів (11 грудня 2015). . zahidonline.com. Західний Вісник. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
- Іван Кметюк (26 липня 2017). . galychyna.if.ua. Галичина. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 11 листопада 2023.
- Іванна Артемович (4 листопада 2011). . visti-kalush.com.ua. Вісті Калущини. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 11 листопада 2023.
- Громади Калуського району отримали інвестиційних проектів на 190 тис. доларів. Список. vikna.if.ua. Вікна. 29 вересня 2015. оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 11 листопада 2023.
- Ріп'янка. Церква Св. Миколи (1832). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- У селі Ріп'янка відсвяткували 180-річчя церкви. Відео. vikna.if.ua. Вікна. 22 грудня 2018. оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- Управління, відділи та інші структурні підрозділи РДА. Відділ освіти. rda.if.ua. Калуська районна державна адміністрація. оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- Василя Боднара тричі обминала смерть. vikna.if.ua. Вікна. 30 вересня 2014. оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- Наталія Павлечко (30 грудня 2014). . visti-kalush.com.ua. Вікна. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 12 листопада 2023.
Джерела
- Микола Когут, Богдан Струтинський, Іванна Артемович. Ріп'янка: село на берегах Лукви-ріки. — Калуш : Копіцентр, 2012. — 128 с.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 33. — .
- Ріп'янка // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Івано-Франківська область / Ред. кол. тома: Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.). АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 272.
- Rypianka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 107. (пол.)
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Село Ріп'янка (Прикарпаття) | |
Пам'ятник загиблому бійцю у зоні АТО Василю Боднару, освячено на цвинтарі у селі Ріп'янка |
- Ріп'янський ліцей Калуської міської ради Івано-Франківської області. if.isuo.org. Івано-Франківська область. ІСУО. оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- У Ріп'янській громаді перейменують вулиці Дружби, Ковпака та 1 травня. vikna.if.ua. Вікна. 1 грудня 2022. оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- У Ріп'янці встановили мультифункціональний спортивний майданчик. vikna.if.ua. Вікна. 12 листопада 2021. оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- «Шкільний автобус» почав возити дітей до Ріп'янського ліцею. vikna.if.ua. Вікна. 13 жовтня 2021. оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- Ріп'янка відзначила 390-річчя. vikna.if.ua. Вікна. 2 серпня 2017. оригіналу за 12 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rip ya nka selo v Ukrayini u Kaluskij miskij gromadi Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Do 2020 roku administrativnij centr Rip yanskoyi silskoyi radi a nini Rip yanka centr Rip yanskogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 615 osib selo Rip yanka Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska Rajon Kaluskij Gromada Kaluska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1785 Naselennya 615 Plosha 13 87 km Gustota naselennya 50 61 osib km Poshtovij indeks 77354 Telefonnij kod 380 03472 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 28 pn sh 24 28 46 sh d 48 99111 pn sh 24 47944 sh d 48 99111 24 47944 Koordinati 48 59 28 pn sh 24 28 46 sh d 48 99111 pn sh 24 47944 sh d 48 99111 24 47944 Serednya visota nad rivnem morya 343 m Vodojmi Lukva Vidstan do oblasnogo centru 27 km Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bodnariv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 77300 Ivano Frankivska obl m Kalush vul Ivana Franka 1 Karta Rip yanka Rip yanka Mapa Rip yanka u VikishovishiGeografiyaSelo Rip yanka roztashovane po obidva beregi richki Lukva pravoyi pritoki Dnistra ta za 16 km vid rajonnogo centru i za 27 km vid oblasnogo centru Mezhuye z selami Mislovim ta Yavorivkoyu Za 8 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Bodnariv Vulici U Rip yanci nalichuyetsya 3 vulici Zarichna kolishnya 1 Travnya Ivasyuka Volodimira Franka IvanaNaselennyaStanom na 1 sichnya 1939 roku v seli meshkalo 810 osib Na pochatku 1970 h rokiv 751 osoba Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 702 osobi Stanom na 1 sichnya 2021 roku 615 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Rip yanka Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 702 100 00IstoriyaMiscevist de nini roztashovano selo Rip yanka zaselyalasya lyudmi zdavna Pro ce svidchat viyavleni poblizu naselenogo punktu krem yani znaryaddya praci dobi bronzi Voni datuyutsya kincem III pochatkom I go tisyacholittya do nashoyi eri Pershi zgadki Stosovno pershoyi pismovoyi zgadki pro selo to sered naukovciv i krayeznavciv ye rizni tverdzhennya Tak Petro Siredzhuk u praci Pershovitoki Prikarpattya stverdzhuye sho Rip yanka vpershe zgaduyetsya v 1627 roci Vodnochas Roman Procak datuye pershu pismovu zgadku pro selo 1629 rokom a profesor V Graboveckij 1631 rokom posilayuchis na litopis v yakomu govoritsya sho roku Bozhogo 1631 orda Mengli Gireya spalila Tismenicyu Galich i sela na pivden vid Kalusha do richki Limnici Poterpili Bodnariv Vistova Misliv i Rip yanka Zhiteli sela brali uchast u narodnomu povstanni 1648 roku Rip yanska cerkva svyatogo Mikolaya zgaduyetsya 1684 roku v reyestri katedratika stolovogo podatku Selo z korchmoyu zgaduyetsya v lyustraciyi 1765 roku Pid Avstriyeyu V Josifinskij metrici za 1787 rik skazano sho v seli ye cerkva Svyatogo Mikolaya zbudovana u 1738 roci mlin tartak dvi korchmi sklep harchovij Z 1848 roku v seli diye shkola U 1880 roci bulo 499 zhiteliv u seli ta 21 na prileglij teritoriyi 476 greko katolikiv 30 rimo katolikiv i 12 yudeyiv 487 ukrayinciv 28 polyakiv 5 nimciv cerkva parafiya znahodilas u seli do neyi buli takozh pripisani sela Misliv ta Yavorivka shkola 7 listopada 1911 roku zasnovana chitalnya Prosviti Avstrijska armiya konfiskuvala u serpni 1916 roku u rip yanskij cerkvi 5 dzvoniv diametrom 65 45 35 26 ta 15 sm vigotovlenih u 1895 roci Pislya vijni polska vlada otrimala vid Avstriyi kompensaciyu za dzvoni ale gromadi sela groshej ne pererahuvala Pid Polsheyu U 1919 roci Galichina znovu opinilasya pid polskoyu okupaciyeyu Vvedeno novi poryadki novi reformi zokrema misceva dvoklasova shkola stala utrakvistichnoyu dvomovnoyu de ukrayinskij movi zalishalasya lishe odna godina na tizhden Takoyu vidmovoyu zemlyakam vid ukrayinskoyi movi sebe zganbiv sebe todishnij silskij vijt Selo nalezhalo do Pidmihalivskoyi gmini Kaluskogo povitu U 1929 roci zbudovano nove shkilne primishennya Stanom na 1933 rik u shkoli navchalosya 127 ditej u 1938 roci 152 ditini U seli funkcionuvala chitalnya Prosviti pri yakij stvoreno cholovichij hor pid keruvannyam Kostya Novickogo kruzhok Ridnoyi shkoli oseredok Soyuzu Ukrayinok kooperativni spilki Yednist ta Spozhivcha spilka produktova kramnicya pilorama korchma i mlin Za vidznachennya chlenami Prosviti 20 yi richnici ZUNR Kaluske povitove starostvo led ne zaboronilo diyalnist oseredku U 1939 roci v seli meshkalo 810 osib 765 ukrayinciv 15 polyakiv 25 latinnikiv i 5 inshih nacionalnostej Selo nalezhalo do Pidmihalivskoyi gmini Kaluskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Druga svitova vijna U 1939 roci ukrayinciv mobilizovano do polskogo vijska i kinuto pid gusenici nimeckih tankiv Tim chasom u Zahidnu Ukrayinu prijshla Chervona armiya i nastupni dva roki provodilasya radyanizaciya zupinena prihodom madyariv a za nimi nimciv Vijtom sela u 1941 1944 rokah buv Ivan Melnik Marinin yakij pislya povernennya sovitiv buv zaareshtovanij i zaginuv u konctabori U listopadi 1941 roku nacisti zaprovadili tak zvanij baundinst obov yazkovi trudovi tabori de kozhna fizichno zdorova osoba cholovichoyi stati povinna vidpracyuvati odin misyac a yaksho mav porushennya to termin mogli prodovzhiti j do shesti misyaciv abo vidsilali do konctaboru chi na roboti v Nimechchinu Na vimogu vladi vijt Ivan Melnik zmushenij buv nadati spiski rip yanskih hlopciv 1922 1923 rokiv narodzhennya yih vidpravili na komisiyu do Kalusha a zvidti fizichno zdorovih do trudovih taboriv Z rip yanchan u baundinstah pracyuvali Mihajlo Andruhiv Petro Yakimiv Dmitro Artemovich Mihajlo Mihajlyuk Petro Daniv ta inshi Okremi z nih pracyuvali na vidbudovi zrujnovanogo mostu cherez richku Limnicyu u Vistovij inshi u Broshnevi na derevoobrobnomu kombinati Okupanti rozpochali dobrovilno primusovi vivezennya pracezdatnogo naselennya na roboti do Nimechchini ta v okupovani nimi krayini Zahidnoyi Yevropi Tak z sela Rip yanka na primusovi roboti buli vivezeni Osafat Dzundza Mikola Dzundza Dmitro Ivanishin Vasil Dzundza Anna Borecka ta inshi Opir okupantam vilivsya u stvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni na bazi yakoyi nadali organizovana UPA Narodna vijna 27 lipnya 1944 roku selo bulo zahopleno radyanskimi vijskami Vidrazu yak i na pochatku vijni rozpochalasya primusova mobilizaciya do lav Chervonoyi armiyi Z sela do radyanskoyi armiyi v chervni 1941 roku ta v serpni veresni 1944 roku buli mobilizovani j zaginuli Bedrij Ivan Fedorovich 1912 12 lyutogo 1945 ryadovij zaginuv u boyu ta pohovanij na visoti Bezimenna v rajoni mista Krosno Polsha Bodnar Vasil Andrijovich 1917 20 grudnya 1943 ryadovij mobilizovanij u 1940 roci zaginuv ta pohovanij u seli Goryane Gorodockogo rajonu Vitebskoyi oblasti Bilorus Bodnar Mikola Ivanovich 1905 zhovten 1944 ryadovij propav bezvisti Dzundza Mihajlo Savich 1912 19 listopada 1944 ryadovij propav bezvisti Ivanishin Oleksij Oleksijovich 1917 zhovten 1944 ryadovij propav bezvisti Ivaskiv Mikola Romanovich 1912 10 lipnya 1941 ryadovij mobilizovanij u chervni 1941 roku pomer vid ran Pohovanij u seli Ivahnivci Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Smuk Mikola Oleksijovich 19 ryadovij mobilizovanij u chervni 1941 roku propav bezvisti Smuk Oleksij Oleksijovich 1919 18 lyutogo 1945 ryadovij propav bezvisti Shumskij Andrij Vasilovich 1917 zhovten 1944 ryadovij mobilizovanij u 1941 roci propav bezvisti Yakovishin Josip Ivanovich 1922 27 lyutogo 1945 ryadovij pomer vid ran ta pohovanij u misti Belsko Byala Silezke voyevodstvo Polsha UPA pochala borotbu j proti novih okupantiv 27 listopada 1944 roku v seli Rip yanka Kaluskogo rajonu projshla velika oblava chekistiv Selo bulo otochene velikoyu kilkistyu vijsk NKVS Ce buv zaplanovanij aresht bagatoh zhiteliv Rip yanki prihilnikiv OUN UPA Togo dnya buli zaareshtovani Ganna Bodnar Mihajlo Byalik Pelageya Krukovska Ivan Luckij Anastasiya Leshko Mihajlo Melnik ta inshi zhiteli sela 6 sichnya 1945 roku kurin komandira Rizuna likviduvav u s Rip yanci bilshovicku zalogu zaginulo 120 chekistiv 21 grudnya vidbuvsya bij na poli mizh Rip yankoyu ta Yavorivkoyu viddilu UPA ta oblavnikami z Kalusha Povstancyami zdobuto trofeyi krisi ta vijskovu uniformu U sichni 1946 roku dlya borotbi z UPA v kozhnomu seli buv rozmishenij garnizon NKVS Tak u Rip yanci buv garnizon chiselnistyu 300 osib dopomizhni garnizoni u Kalushi 1300 u Mislovi 46 v Yavorivci 300 osib i t d U 1946 roci na okolici sela Rip yanka vidbuvsya bij mizh dvoma chotami kurenya Dzvoni ta oblavnikami z kaluskogo garnizonu NKVS U travni 1949 roku povstanci dvichi nishili telefonni liniyi silskih rad v selah Rip yanka Tuzhiliv Dobrovlyani ta Kropivnik Kaluskogo rajonu 25 lyutogo 1950 roku zbrojnoyu boyivkoyu povstanciv znisheni spiski viborciv rozbito telefonnij aparat ta sklo u viknah silradi Do seredini 1950 h rokiv na teritoriyi Prikarpattya trivav zbrojnij opir bilshovickomu rezhimu U cij borotbi bezposeredno brala uchast znachna chastina naselennya Bagato iz nih zaginuli v boyah z vijskami NKVS a she bilshe zaznali represij yak chleni simej uchasnikiv zbrojnogo ruhu U toj chas zaginuli Bodnar Vasil Pavlovich psevdo Starij 1894 1947 zv yazkovij UPA Zaginuv pid chas oblavi u seli Rip yanka Bodnar Dmitro Mikolajovich psevdo Gorobec 1926 1943 strilec Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni rozstrilyanij kovpakivcyami poblizu sela Rip yanka Bodnar Mihajlo Ivanovich psevdo Bado 1913 1950 strilec UPA zaginuv poblizu sela Rip yanka Byalik Vasil Mikolajovich psevdo Danko 1913 1 listopada 1944 strilec kurenya UPA Gamaliyi zaginuv u Dzundza Vasil Vasilovich psevdo Strila 1911 1944 strilec kurenya UPA Gamaliyi zaginuv poblizu sela Grabivka Kalinij Mihajlo Yurijovich psevdo Dub Smoloskip 1910 s Svarichiv nini Kaluskij rajon 9 lyutogo 1950 providnik Kaluskogo rajonnogo provodu OUN Zaginuv pid chas oblavi poblizu sela Rip yanka Krisa Volodimir psevdo Gordiyenko 1923 s Zalukva nini Ivano Frankivskij rajon zhovten 1945 providnik Yunactva OUN Kalushini 1944 1945 Zaginuv pid chas oblavi poblizu sela Rip yanka Krukovskij Mihajlo Vasilovich psevdo Yunec 1930 8 sichnya 1950 strilec boyivki Sluzhbi bezpeki zaginuv u boyu poblizu sela Rip yanka Novickij Dmitro Yurijovich psevdo Karpo 1912 1948 providnik Kaluskogo abo Pereginskogo rajonnogo provodu OUN zaginuv seli Serednij Ugriniv Sisak Dmitro psevdo Yavir 1913 1 listopada 1944 strilec kurenya UPA Gamaliyi zaginuv pid chas oblavi v Za prinalezhnist ta zv yazki z OUN ta UPA radyanskimi karalnimi organami do pozbavlennya voli bulo zasudzheno bilshe 30 meshkanciv Rip yanki sered nih Bodnar Ganna Vasilivna psevdo Nusya nar 1921 zaareshtovana 27 listopada 1944 roku za zv yazki z UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 15 rokiv VTT i 5 rokiv pozbavlennya gromadyanskih prav Reabilitovana 31 lipnya 1994 roku Bodnar Mihajlo Andrijovich psevdo Komar nar 1928 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 4 listopada 1991 roku Bodnar Mihajlo Yakimovich psevdo Did nar 1899 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za zv yazki z UPA ta 8 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Podalsha dolya nevidoma Byalik Mihajlo Mikolajovich nar 1928 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za zv yazki z OUN ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 31 lipnya 1991 roku Gulimchuk Mar yan Vasilovich nar 1931 zaareshtovanij 25 chervnya 1951 roku za zv yazki z UPA ta 26 serpnya 1952 roku zasudzhenij na 25 rokiv VTT Reabilitovanij 1 sichnya 1993 roku Dzundza Ivan 1926 1959 zaareshtovanij 1950 roku za zv yazki z UPA viselenij u 1951 roku do Tomskoyi oblasti Zvilnenij u 1959 roku Zaginuv tragichno po povernennyu dodomu Dzundza Mikola Mikolajovich psevdo Grab nar 1915 zaareshtovanij 20 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 15 rokiv VTT Zaginuv u konctabori Misce pohovannya nevidome Reabilitovanij 26 lipnya 1991 roku Dzundza Paraska Mikolayivna psevdo Nadiya nar 1924 zaareshtovana 2 grudnya 1944 roku za zv yazki z OUN ta zasudzhena na 10 rokiv VTT Reabilitovana 27 kvitnya 1989 roku Ivanishin Josip Yurijovich nar 1899 zaareshtovanij 13 lyutogo 1946 roku za zv yazki z OUN ta 7 chervnya 1946 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 22 listopada 1993 roku Ivaskiv Ivan Ivanovich psevdo Boyan nar 1903 zaareshtovanij zaareshtovanij 20 kvitnya 1946 roku za zv yazki z OUN ta 17 travnya 1946 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 9 listopada 1993 roku Ivaskiv Mihajlo Vasilovich psevdo Vovk nar 1919 zaareshtovanij 19 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Zaginuv u koloniyi Reabilitovanij 4 veresnya 1991 roku Kablak Mariya Oleksiyivna psevdo Motrya nar 1927 zaareshtovana za zv yazki z OUN ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 15 rokiv VTT Reabilitovana 31 lipnya 1991 roku Kablak Mihajlo Petrovich nar 1901 zaareshtovanij 19 zhovtnya 1950 roku za zv yazki z OUN ta 8 lyutogo 1951 roku zasudzhenij na 25 rokiv VTT Reabilitovanij 27 veresnya 1992 roku Kablak Roman Fedorovich nar 1893 zaareshtovanij 13 lyutogo 1946 roku za zv yazki z OUN ta 7 chervnya 1946 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 21 zhovtnya 1993 roku Krukovska Palageya Josipivna nar 1927 zaareshtovana 27 listopada 1944 roku za zv yazki z UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 15 rokiv VTT Reabilitovana 31 lipnya 1991 roku Krukovskij Dmitro Josipovich nar 1930 zaareshtovanij 25 chervnya 1951 roku za zv yazki z OUN ta 26 serpnya 1952 roku zasudzhenij na 25 rokiv VTT Reabilitovanij 10 sichnya 1993 roku Lavriniv Ivan Ivanovich nar 1903 zaareshtovanij 28 bereznya 1946 roku za zv yazki z OUN ta 30 chervnya 1946 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 13 lyutogo 1992 roku Leshko Anastasiya Mikolayivna nar 1901 zaareshtovana 27 listopada 1944 roku za dopomogu UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 15 rokiv VTT Reabilitovana 31 lipnya 1991 roku Luckij Ivan Gnatovich psevdo Dub nar 1915 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 4 veresnya 1991 roku Melnik Volodimir Mihajlovich nar 1929 Rip yanka meshkav u Gorodenci zaareshtovanij 14 lipnya 1951 roku za prinalezhnist do OUN ta 26 serpnya 1952 roku zasudzhenij na 25 rokiv VTT Reabilitovanij 4 listopada 1992 roku Melnik Ganna Dmitrivna psevdo Olyusya nar 1926 zaareshtovana 6 listopada 1945 roku za prinalezhnist do OUN ta 27 lyutogo 1946 roku zasudzhena na 10 rokiv VTT Reabilitovana 13 bereznya 1992 roku Melnik Mikola Ivanovich psevdo Skorij nar 1913 zaareshtovanij 26 lipnya 1945 roku za prinalezhnist do OUN ta zasudzhenij na 20 rokiv VTT Reabilitovanij 3 listopada 1992 roku Melnik Mihajlo Antonovich psevdo Ohota nar 1901 zaareshtovanij 20 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 20 rokiv VTT Reabilitovanij 4 veresnya 1991 roku Melnik Mihajlo Semenovich nar 1897 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za zv yazki z UPA ta 8 lyutogo 1945 roku zasudzhenij do VTT Zaginuv 13 kvitnya 1945 roku Misce pohovannya nevidome Mihajliv Pelageya Mikolayivna psevdo Lastivka nar 1926 zaareshtovana 27 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhena na 15 rokiv VTT Reabilitovana 31 lipnya 1991 roku Rizhak Mikola Yustinovich psevdo Levko nar 1903 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 20 rokiv VTT Reabilitovanij 4 veresnya 1991 roku Smuk Mikola Oleksijovich psevdo Osika nar 1908 zaareshtovanij 27 listopada 1944 roku za prinalezhnist do UPA ta 23 lyutogo 1945 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 4 veresnya 1991 roku Suslik Yevdokiya Pilipivna nar 1907 zaareshtovana 17 zhovtnya 1945 roku za prinalezhnist do OUN ta 18 travnya 1946 roku zasudzhena na 10 rokiv VTT Reabilitovana 9 serpnya 1996 roku Yakovishin Anton Ivanovich psevdo Dub nar 1925 zaareshtovanij 5 travnya 1951 roku za prinalezhnist do UPA a 20 lipnya 1951 roku zasudzhenij na 25 rokiv VTT Reabilitovanij 12 listopada 1993 roku Yaremij Ivan Grigorovich psevdo Yizhak nar 1899 Rip yanka meshkav u seli Bitkiv Nadvirnyanskogo rajonu zaareshtovanij 31 zhovtnya 1948 roku za zv yazki z OUN ta 27 kvitnya 1949 roku zasudzhenij na 10 rokiv VTT Reabilitovanij 22 chervnya 1994 roku Radyanske zhittya 26 chervnya 1950 roku v seli primusovo utvorenij kolgosp yakij otrimav nazvu 8 bereznya Pershim golovoyu kolgospu buv Melnik S M 19 serpnya 1950 roku rishennyam Kaluskogo rajvikonkomu 303 zatverdzheno utvorennya kolgospu kudi zagnali 153 selyanski gospodarstva 26 lyutogo 1951 roku rajvikonkom prijnyav rishennyam 74 pro viselennya meshkanciv sela u pivdenni oblasti zvidki z chasom bilshist povernulisya 29 travnya 1959 roku pomer otec Yulian Bachinskij yakij buv silskim parohom z 1927 roku U 1963 1996 rokah silskogospodarski zemli sela Rip yanki nalezhali radgospu Kaluskij sho specializuvavsya na tvarinnictvi U 1976 roci zbudovane suchasne primishennya shkoli U 1980 h rokah zaprosheni hudozhniki tayemno restavruvali cerkvu Malyariv zakrivali u hrami a lyudi po cherzi prinosili yim yizhu Rajonna vlada hotila vlashtuvati zamist cerkvi muzej ale lyudi ne dali cogo zrobiti Koli u 1989 roci vijshla z pidpillya UGKC selyani domoglisya povernennya cerkvi greko katolickij gromadi Suchasnist Zamist radgospu utvorena kolektivna selyanska spilka Lukva 01 03 1996 08 06 2000 yaku zminilo Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Lukva 08 06 2000 Vid 2009 roku Rip yanska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv stala serednoyu zagalnoosvitnoyu shkoloyu I III stupeniv tobto starshoyu shkoloyu yaka zabezpechuye povnu zagalnu serednyu osvitu U primishenni shkoli nanovo perekrito dah ta provedeni vnutrishni i zovnishni remontni roboti U 2013 roci za proyektom GO Majbutnye Prikarpattya provedeno kapitalnij remont sistemi opalennya u Rip yanskij shkoli Nini Rip yanskij licej Kaluskoyi miskoyi radi Ivano Frankivskoyi oblasti Socialna sferaCerkva svyatogo Mikolaya hramove svyato 6 grudnya zbudovana 1838 roku pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 780 Narodnij dim na 120 misc Rip yanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv na 320 misc FAP Cerkva svyatogo Mikolaya Narodnij dim Shkola Feldshersko akusherskij punkt Budivlya silskoyi radi Apteka Simvolichna mogila kurgan borcyam za volyu UkrayiniInfrastrukturaNa teritoriyi gromadi zareyestrovanij 1 fermer Funkcionuyut 9 torgovelnih tochok yaki zabezpechuyut produktami naselennya sil Rip yanskogo starostinskogo okrugu Transportni perevezennya zdijsnyuye 2 pidpriyemci Avtobusni zupinki u selah Mislova ta Rip yanka vporyadkovani u seli Yavorivka dvi zupinki potrebuyut remontu Vidomi lyudiTurula Pavlo chlen zasnovnik UGVR kerivnij chlen OUN naukovec i gromadskij diyach Bodnar Vasil Fedorovich ukrayinskij vijskovik soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni geroj Yevromajdanu zaginuv 27 veresnya 2014 roku pid chas oboroni mista Shastya u skladi dobrovolchogo bataljonu Ajdar Pam yat pro Vasilya Bodnara uvichnili pam yatnoyu tabliceyu z gorelyefom geroya yaka vstanovlena na fasadi Rip yaneckoyi shkoli ta 29 grudnya 2014 roku bula urochisto vidkrita Avtor tablici skulptor Igor Semak U 2016 roci pam yatnik zagiblomu bijcyu u zoni ATO Vasilyu Bodnaru osvyacheno na cvintari u seli Rip yanka PrimitkiRip yanskij starostinskij okrug kalushcity gov ua Kaluska miska rada originalu za 5 chervnya 2023 Procitovano 11 listopada 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 11 listopada 2023 Prognoz pogodi v seli Rip yanka weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 11 listopada 2023 Vidstani vid sela Rip yanka della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 11 listopada 2023 Rip yanska silska rada rada info originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 12 listopada 2023 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 11 listopada 2023 Dovidnik geonimiv rajonu selo Rip yanka Rip yanska silska rada stanom na 15 bereznya 2010 roku info kalush at ua Kaluskij informacijnij portal originalu za 9 veresnya 2022 Procitovano 11 listopada 2023 U selah Kaluskoyi gromadi dekolonizuvali nazvi 13 vulic vikna if ua Vikna 26 travnya 2023 originalu za 16 serpnya 2023 Procitovano 11 listopada 2023 Kubijovich 1983 IMSU 1971 Kaluska miska gromada Kaluskij rajon Ivano Frankivska oblast s Rip yanka socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 11 listopada 2023 Stepan Tomashivskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 04 Materiyali do istoriyi Galichini Tom 1 Akti z r 1648 1649 Arheografichna komisiya naukovogo tovaristva imeni Shevchenka uklad S T Tomashivskij Lvov nakladom Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1898 S 304 308 Rypianka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 107 pol Avstro Ugorshina rekvizuvala z hramiv Kalushini 355 dzvoniv vikna if ua Vikna 20 listopada 2017 originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 11 listopada 2023 Ivan Timiv 11 grudnya 2015 zahidonline com Zahidnij Visnik Arhiv originalu za 12 sichnya 2016 Procitovano 28 grudnya 2015 Ivan Kmetyuk 26 lipnya 2017 galychyna if ua Galichina Arhiv originalu za 6 serpnya 2018 Procitovano 11 listopada 2023 Ivanna Artemovich 4 listopada 2011 visti kalush com ua Visti Kalushini Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 11 listopada 2023 Gromadi Kaluskogo rajonu otrimali investicijnih proektiv na 190 tis dolariv Spisok vikna if ua Vikna 29 veresnya 2015 originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 11 listopada 2023 Rip yanka Cerkva Sv Mikoli 1832 decerkva org ua Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 12 listopada 2023 U seli Rip yanka vidsvyatkuvali 180 richchya cerkvi Video vikna if ua Vikna 22 grudnya 2018 originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 12 listopada 2023 Upravlinnya viddili ta inshi strukturni pidrozdili RDA Viddil osviti rda if ua Kaluska rajonna derzhavna administraciya originalu za 4 grudnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2014 Vasilya Bodnara trichi obminala smert vikna if ua Vikna 30 veresnya 2014 originalu za 23 zhovtnya 2022 Procitovano 12 listopada 2023 Nataliya Pavlechko 30 grudnya 2014 visti kalush com ua Vikna Arhiv originalu za 22 lyutogo 2019 Procitovano 12 listopada 2023 DzherelaMikola Kogut Bogdan Strutinskij Ivanna Artemovich Rip yanka selo na beregah Lukvi riki Kalush Kopicentr 2012 128 s Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 33 ISBN 3 447 02376 7 Rip yanka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Ivano Frankivska oblast Red kol toma Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 272 Rypianka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 107 pol PosilannyaZovnishni videofajli Selo Rip yanka Prikarpattya Pam yatnik zagiblomu bijcyu u zoni ATO Vasilyu Bodnaru osvyacheno na cvintari u seli Rip yanka Rip yanskij licej Kaluskoyi miskoyi radi Ivano Frankivskoyi oblasti if isuo org Ivano Frankivska oblast ISUO originalu za 7 serpnya 2022 Procitovano 12 listopada 2023 U Rip yanskij gromadi perejmenuyut vulici Druzhbi Kovpaka ta 1 travnya vikna if ua Vikna 1 grudnya 2022 originalu za 12 listopada 2023 Procitovano 12 listopada 2023 U Rip yanci vstanovili multifunkcionalnij sportivnij majdanchik vikna if ua Vikna 12 listopada 2021 originalu za 12 listopada 2023 Procitovano 12 listopada 2023 Shkilnij avtobus pochav voziti ditej do Rip yanskogo liceyu vikna if ua Vikna 13 zhovtnya 2021 originalu za 12 listopada 2023 Procitovano 12 listopada 2023 Rip yanka vidznachila 390 richchya vikna if ua Vikna 2 serpnya 2017 originalu za 12 listopada 2023 Procitovano 12 listopada 2023