Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Китайська мова є гілкою китайсько-тибетської мовної сім'ї, що складається з сотень місцевих різновидів, багато з яких не є взаємно зрозумілими. Варіації поширені в більш гірській південно-східній частині материкового Китаю. Різновиди зазвичай класифікують на кілька груп, які не є окремими мовами, що визначаються взаємною зрозумілістю, але відображають загальний фонологічний розвиток середньокитайської мови.
Китайські групи найбільше відрізняються за своєю фонологією. Меншою мірою ця відмінність спостерігається у лексиці та синтаксисі. Південні різновиди, як правило, мають менше початкових приголосних, але частіше зберігають середньокитайські кінцеві приголосні. Усі мають фонематичні тони.
Поняття «китайська мова» охоплює декілька основних офіційно вживаних стандартів спілкування. Це путунхуа 普通话 (північний або пекінський, західна назва — Мандарин; також поза межами Китаю його назва відома як Гоюй 国语; у Сінгапурі та Південно-Східній Азії відомий як Хуаюй 华语), є офіційним у континентальному Китаї та на Тайвані (хоча насправді тайваньський путунхуа відрізняється від пекінського на слух і граматичними нормами, адже їх шляхи розійшлися у 1949 р.), також поширеним є гуандунський 粤语 (кантонський) діалект, яким розмовляють південні провінції Китаю та Гонконг, і фуцзяньський діалект 闽语, поширенийна Тайвані та провінції Фуцзянь.
Класифікація
Діалектолог Джеррі Норман підрахував, що існують сотні взаємно незрозумілих різновидів китайської мови. Ці різновиди утворюють діалектний континуум, у якому відмінності у мовленні зазвичай стають більш виразними зі збільшенням відстані, хоча також є деякі різкі межі. Однак швидкість зміни взаємної розбірливості дуже різниться залежно від регіону. Наприклад, різновиди мандаринської мови, якими розмовляють у всіх трьох північно-східних провінціях Китаю, є взаємно зрозумілими, але в провінції Фуцзянь, де переважають міні-варіанти, мова сусідніх повітів або навіть сіл може бути взаємно нерозбірливою.
Групи діалектів
Класифікація китайських діалектів кінця 19 — початку 20 століття ґрунтувалася на імпресіоністичних критеріях. Вони часто йшли річковими системами, які історично були основними шляхами міграції та сполучення в південному Китаї. Перші наукові класифікації, засновані на еволюції середньокитайських дзвінких ініціалів, були створені Ван Лі в 1936 році та Лі Фан-Куей в 1937 році. Загальноприйнятий набір із семи діалектних груп вперше з'явився у другому виданні підручника з діалектології Юань Цзяхуа (1961). Ці основні діалектні групи поділяються на власні піддіалекти та місцеві говірки, і різниця між ними часто суттєвіша, ніж між, наприклад, російською та українською мовами.
Гуаньхуа чи північні діалекти (官话，北方话)
Північні діалекти є рідними для 70 % ханського населення Китаю. Діалекти цієї групи стали літературним стандартом в епоху Сун 宋 (XI—XII ст.), адже саме тоді центр політично-економічної активності перемістився на північ, а остаточно закріпився в цій якості за доби Юань 元 (XIII—XV ст.), коли столицею став Пекін. Назву 官话 почали використовувати приблизно у XVI ст. Гуаньхуа (пер. офіційна мова, або ще називають Бейфанхуа, 北方话 пер. північні діалекти) є найбільшою діалектною групою китайської мови, що об'єднує близькі один до одного діалекти, поширені на більшій частині Північного та Південно-Західного Китаю. Саме на основі пекінського діалекту цієї групи у 50–60 рр. XX ст. був створений путунхуа 普通话, що став офіційною усною мовою країни. У західній літературі північнокитайський діалект зазвичай називали мандаринським, що збереглось і до сьогодні. Така назва утворилась від португальського слова Mandarim (міністр, чиновник), яка є перекладом із китайської слова 官 (guān) — вищий чиновник феодального Китаю.
Діалекти групи У 吴语
Часто називаються шанхайським діалектом. Серед найбільших піддіалектів слід зазначити: шанхайський上海话, сучжоуський 苏州话, веньчжоуський 温州话, цзіньхуайський 金华话, юнканський 永康话 і цюйчжоуський 衢州话. Найпопулярнішим із зазначених піддіалектів є сучжоуський, хоча з ним змагається шанхайський. Цим діалектом спілкуються 8 % ханського населення Китаю. За кількістю носіїв діалект групи У займає друге місце після путунхуа. Діалект У має багато граматичних відмінностей. Однією сут-тєвою рисою є складна система особових і вказівних займенників. У діалекті налічується до 8 тонів. 4-й тон ділиться на верхні та нижні регістрові. Діалект групи У можна поділити на дві підгрупи: північну і південну. У південній багато спрощених дифтонгів. Так, у Сучжоу来 (lái) читається як [lé], 梅 (mĕі) — [mĕ]. У північній групі багато голосних перетворюються на назалізовані, наприклад 本(běn) — [pə:]; у деяких випадках одна голосна перетворюється надифтонг: 牛 (niú) вимовляється [au], 布(bù) — [pou].
Діалекти групи Сян 湘语
Часто називаються хунанським діалектом: більша частина провінції Хунань 湖南. Розрізняють новий Сян 新湘语 (що зазнав значного впливу північних діалектів) і старий Сян 老湘语. Цим діалектом спілкуються 5 % ханського населення Китаю. Поділяється на стару та нову підгрупу. Нова: придихові вимовляються як глухі. У діалекті 6 тонів. 1-й і 3-й поділяються на верхній та нижній регістри. Стара: немає губно-зубних звуків f і v: 夫=呼，方=荒. Деякі глухі вимовляються з придихом, наприклад 白 (bái) читається як [pái], 别 (bié) — [pié].
Діалекти групи Гань 赣语
Часто називаються цзянсійським діалектом: більша частина провінції Цзянсі 江西, частково Хубей 湖北 і Фуцзянь 福建. Цим діалектом спілкуються 2 % ханського населення Китаю. Збереглося багато моментів давньої вимови, наприклад кінцеві приголосні t, p, тому 荅 (dá) читається як [táp], 活 (huó) як[fót]. Вживаються 7 тонів.
Діалекти групи Хакка 客家话 (客家 — переселенці, гості)
Носії цього діалекту досить розсіяні і проживають у провінціях Гуандун, Цзянсі, Хунань, Сичуань, на острові Тайвань, у Гуансі-Чжуанському автономниому районі. Цим діалектом спілкуються 4 % ханського населення Китаю. Завдяки тому, що народ хакка намагався зберегти свою говірку на відстані від етнічного дому, цей діалект зазнав найменше змін протягом століть і залишився найближчим до средньокитайської мови. Свідченням цього є збереження кінцевих голосних –p, -t, -k, яких уже давно не існує у путунхуа. На слух діалект Хакка взагалі незрозумілий носіям путунхуа. У діалекті в деяких місцевостях шиплячі і свистячі не розрізняються (ch=c, s=sh), але не по всій території поширення цього діалекту. Відсутня ініціаль ǖ, тому语(yŭ) читається як [i]. У діалекті функціонують 6 тонів.
Діалекти групи Юе 粤语
На діалекті Юе розмовляє більша частина провінції Гуандун, Гуансі-Чжуанський автономний район на півдні та сході, також Гонконг, Макао. Офіційним стандартним є кантонський (广州 Гуанчжоуський) діалект. Цим діалектом спілкуються 5 % ханського населення Китаю. У діалекті 9 тонів, у деяких місцевостях — 10. Кантонський діалект найменше з усіх схожий на путунхуа, і у принципах фонетичної побудови майже ні в чому з ним не збігається. Наведемо приклади деяких розбіжностей у читанні між путунхуа і діалектом Юе. В останньому звук a, буває довгим і коротким. Тому такий ієрогліф, як 街 (читання путунхуа — jiē), вимовляється як [ka: i], 考 (kǎo) — [ha: u]; 口(kŏu) — [hau].
Діалекти групи Мінь 闽语
Розрізняють північнофуцзяньський та південнофуцзяньський: острів Тайвань, поширений у провінції Фуцзянь, частково у провінції Гуандун, на острові Хайнань. У діалекті відсутній звук f, замість нього вживається h або p. У деяких місцевостях c і ch замінюється на t, наприклад 茶 [tá]. Розрізняють 7 тонів.
Список літератури
- Чапелл, Гіларі; Лі, Лан (2016), «Мандарин та інші синітські мови», у Чан, Сін-вай (ред.), Енциклопедія китайської мови Рутледжа, Рутледж, стор. 606—628
- Френсіс, Норберт (2016), «Мова та діалект у Китаї», китайська мова та дискурс, 7 (1): 136—149
- Гендель, Зев (2015), «Класифікація китайської: синітична (кітайська мовна сім'я)», у Ван, Вільяма С. Й.; Sun, Chaofen (eds.), The Oxford Handbook of Chinese Linguistics, Oxford: Oxford University Press, стор. 34–44
- Sagart, Laurent (1998), «Про розрізнення діалектів хакка та нехакка», Journal of Chinese Linguistics , 26 (2): 281—302
Примітки
- Varieties of Chinese. Wikipedia (англ.). 10 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023.
- Varieties of Chinese. Wikipedia (англ.). 10 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitajska mova ye gilkoyu kitajsko tibetskoyi movnoyi sim yi sho skladayetsya z soten miscevih riznovidiv bagato z yakih ne ye vzayemno zrozumilimi Variaciyi poshireni v bilsh girskij pivdenno shidnij chastini materikovogo Kitayu Riznovidi zazvichaj klasifikuyut na kilka grup yaki ne ye okremimi movami sho viznachayutsya vzayemnoyu zrozumilistyu ale vidobrazhayut zagalnij fonologichnij rozvitok serednokitajskoyi movi Kitajski grupi najbilshe vidriznyayutsya za svoyeyu fonologiyeyu Menshoyu miroyu cya vidminnist sposterigayetsya u leksici ta sintaksisi Pivdenni riznovidi yak pravilo mayut menshe pochatkovih prigolosnih ale chastishe zberigayut serednokitajski kincevi prigolosni Usi mayut fonematichni toni Ponyattya kitajska mova ohoplyuye dekilka osnovnih oficijno vzhivanih standartiv spilkuvannya Ce putunhua 普通话 pivnichnij abo pekinskij zahidna nazva Mandarin takozh poza mezhami Kitayu jogo nazva vidoma yak Goyuj 国语 u Singapuri ta Pivdenno Shidnij Aziyi vidomij yak Huayuj 华语 ye oficijnim u kontinentalnomu Kitayi ta na Tajvani hocha naspravdi tajvanskij putunhua vidriznyayetsya vid pekinskogo na sluh i gramatichnimi normami adzhe yih shlyahi rozijshlisya u 1949 r takozh poshirenim ye guandunskij 粤语 kantonskij dialekt yakim rozmovlyayut pivdenni provinciyi Kitayu ta Gonkong i fuczyanskij dialekt 闽语 poshirenijna Tajvani ta provinciyi Fuczyan KlasifikaciyaDialektolog Dzherri Norman pidrahuvav sho isnuyut sotni vzayemno nezrozumilih riznovidiv kitajskoyi movi Ci riznovidi utvoryuyut dialektnij kontinuum u yakomu vidminnosti u movlenni zazvichaj stayut bilsh viraznimi zi zbilshennyam vidstani hocha takozh ye deyaki rizki mezhi Odnak shvidkist zmini vzayemnoyi rozbirlivosti duzhe riznitsya zalezhno vid regionu Napriklad riznovidi mandarinskoyi movi yakimi rozmovlyayut u vsih troh pivnichno shidnih provinciyah Kitayu ye vzayemno zrozumilimi ale v provinciyi Fuczyan de perevazhayut mini varianti mova susidnih povitiv abo navit sil mozhe buti vzayemno nerozbirlivoyu Grupi dialektiv Klasifikaciya kitajskih dialektiv kincya 19 pochatku 20 stolittya gruntuvalasya na impresionistichnih kriteriyah Voni chasto jshli richkovimi sistemami yaki istorichno buli osnovnimi shlyahami migraciyi ta spoluchennya v pivdennomu Kitayi Pershi naukovi klasifikaciyi zasnovani na evolyuciyi serednokitajskih dzvinkih inicialiv buli stvoreni Van Li v 1936 roci ta Li Fan Kuej v 1937 roci Zagalnoprijnyatij nabir iz semi dialektnih grup vpershe z yavivsya u drugomu vidanni pidruchnika z dialektologiyi Yuan Czyahua 1961 Ci osnovni dialektni grupi podilyayutsya na vlasni piddialekti ta miscevi govirki i riznicya mizh nimi chasto suttyevisha nizh mizh napriklad rosijskoyu ta ukrayinskoyu movami Guanhua chi pivnichni dialekti 官话 北方话 Pivnichni dialekti ye ridnimi dlya 70 hanskogo naselennya Kitayu Dialekti ciyeyi grupi stali literaturnim standartom v epohu Sun 宋 XI XII st adzhe same todi centr politichno ekonomichnoyi aktivnosti peremistivsya na pivnich a ostatochno zakripivsya v cij yakosti za dobi Yuan 元 XIII XV st koli stoliceyu stav Pekin Nazvu 官话 pochali vikoristovuvati priblizno u XVI st Guanhua per oficijna mova abo she nazivayut Bejfanhua 北方话 per pivnichni dialekti ye najbilshoyu dialektnoyu grupoyu kitajskoyi movi sho ob yednuye blizki odin do odnogo dialekti poshireni na bilshij chastini Pivnichnogo ta Pivdenno Zahidnogo Kitayu Same na osnovi pekinskogo dialektu ciyeyi grupi u 50 60 rr XX st buv stvorenij putunhua 普通话 sho stav oficijnoyu usnoyu movoyu krayini U zahidnij literaturi pivnichnokitajskij dialekt zazvichaj nazivali mandarinskim sho zbereglos i do sogodni Taka nazva utvorilas vid portugalskogo slova Mandarim ministr chinovnik yaka ye perekladom iz kitajskoyi slova 官 guan vishij chinovnik feodalnogo Kitayu Dialekti grupi U 吴语 Dokladnishe U mova Chasto nazivayutsya shanhajskim dialektom Sered najbilshih piddialektiv slid zaznachiti shanhajskij上海话 suchzhouskij 苏州话 venchzhouskij 温州话 czinhuajskij 金华话 yunkanskij 永康话 i cyujchzhouskij 衢州话 Najpopulyarnishim iz zaznachenih piddialektiv ye suchzhouskij hocha z nim zmagayetsya shanhajskij Cim dialektom spilkuyutsya 8 hanskogo naselennya Kitayu Za kilkistyu nosiyiv dialekt grupi U zajmaye druge misce pislya putunhua Dialekt U maye bagato gramatichnih vidminnostej Odniyeyu sut tyevoyu risoyu ye skladna sistema osobovih i vkazivnih zajmennikiv U dialekti nalichuyetsya do 8 toniv 4 j ton dilitsya na verhni ta nizhni registrovi Dialekt grupi U mozhna podiliti na dvi pidgrupi pivnichnu i pivdennu U pivdennij bagato sproshenih diftongiv Tak u Suchzhou来 lai chitayetsya yak le 梅 mĕi mĕ U pivnichnij grupi bagato golosnih peretvoryuyutsya na nazalizovani napriklad 本 ben pe u deyakih vipadkah odna golosna peretvoryuyetsya nadiftong 牛 niu vimovlyayetsya au 布 bu pou Dialekti grupi Syan 湘语 Chasto nazivayutsya hunanskim dialektom bilsha chastina provinciyi Hunan 湖南 Rozriznyayut novij Syan 新湘语 sho zaznav znachnogo vplivu pivnichnih dialektiv i starij Syan 老湘语 Cim dialektom spilkuyutsya 5 hanskogo naselennya Kitayu Podilyayetsya na staru ta novu pidgrupu Nova pridihovi vimovlyayutsya yak gluhi U dialekti 6 toniv 1 j i 3 j podilyayutsya na verhnij ta nizhnij registri Stara nemaye gubno zubnih zvukiv f i v 夫 呼 方 荒 Deyaki gluhi vimovlyayutsya z pridihom napriklad 白 bai chitayetsya yak pai 别 bie pie Dialekti grupi Gan 赣语 Dokladnishe Chasto nazivayutsya czyansijskim dialektom bilsha chastina provinciyi Czyansi 江西 chastkovo Hubej 湖北 i Fuczyan 福建 Cim dialektom spilkuyutsya 2 hanskogo naselennya Kitayu Zbereglosya bagato momentiv davnoyi vimovi napriklad kincevi prigolosni t p tomu 荅 da chitayetsya yak tap 活 huo yak fot Vzhivayutsya 7 toniv Dialekti grupi Hakka 客家话 客家 pereselenci gosti Dokladnishe Hakka mova Nosiyi cogo dialektu dosit rozsiyani i prozhivayut u provinciyah Guandun Czyansi Hunan Sichuan na ostrovi Tajvan u Guansi Chzhuanskomu avtonomniomu rajoni Cim dialektom spilkuyutsya 4 hanskogo naselennya Kitayu Zavdyaki tomu sho narod hakka namagavsya zberegti svoyu govirku na vidstani vid etnichnogo domu cej dialekt zaznav najmenshe zmin protyagom stolit i zalishivsya najblizhchim do srednokitajskoyi movi Svidchennyam cogo ye zberezhennya kincevih golosnih p t k yakih uzhe davno ne isnuye u putunhua Na sluh dialekt Hakka vzagali nezrozumilij nosiyam putunhua U dialekti v deyakih miscevostyah shiplyachi i svistyachi ne rozriznyayutsya ch c s sh ale ne po vsij teritoriyi poshirennya cogo dialektu Vidsutnya inicial ǖ tomu语 yŭ chitayetsya yak i U dialekti funkcionuyut 6 toniv Dialekti grupi Yue 粤语 Dokladnishe Yue mova Na dialekti Yue rozmovlyaye bilsha chastina provinciyi Guandun Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon na pivdni ta shodi takozh Gonkong Makao Oficijnim standartnim ye kantonskij 广州 Guanchzhouskij dialekt Cim dialektom spilkuyutsya 5 hanskogo naselennya Kitayu U dialekti 9 toniv u deyakih miscevostyah 10 Kantonskij dialekt najmenshe z usih shozhij na putunhua i u principah fonetichnoyi pobudovi majzhe ni v chomu z nim ne zbigayetsya Navedemo prikladi deyakih rozbizhnostej u chitanni mizh putunhua i dialektom Yue V ostannomu zvuk a buvaye dovgim i korotkim Tomu takij iyeroglif yak 街 chitannya putunhua jie vimovlyayetsya yak ka i 考 kǎo ha u 口 kŏu hau Dialekti grupi Min 闽语 Dokladnishe Minski movi Rozriznyayut pivnichnofuczyanskij ta pivdennofuczyanskij ostriv Tajvan poshirenij u provinciyi Fuczyan chastkovo u provinciyi Guandun na ostrovi Hajnan U dialekti vidsutnij zvuk f zamist nogo vzhivayetsya h abo p U deyakih miscevostyah c i ch zaminyuyetsya na t napriklad 茶 ta Rozriznyayut 7 toniv Spisok literaturiChapell Gilari Li Lan 2016 Mandarin ta inshi sinitski movi u Chan Sin vaj red Enciklopediya kitajskoyi movi Rutledzha Rutledzh stor 606 628 Frensis Norbert 2016 Mova ta dialekt u Kitayi kitajska mova ta diskurs 7 1 136 149 Gendel Zev 2015 Klasifikaciya kitajskoyi sinitichna kitajska movna sim ya u Van Vilyama S J Sun Chaofen eds The Oxford Handbook of Chinese Linguistics Oxford Oxford University Press stor 34 44 Sagart Laurent 1998 Pro rozriznennya dialektiv hakka ta nehakka Journal of Chinese Linguistics 26 2 281 302PrimitkiVarieties of Chinese Wikipedia angl 10 kvitnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2023 Varieties of Chinese Wikipedia angl 10 kvitnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2023