Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В історичній лінгвістиці історія китайської мови охоплює різні зміни китайської мови, що відбулися з плином часу на її різних етапах. Згідно з науковими дослідженнями, історія китайської мови налічує 4500 років. Сучасні ієрогліфи були введені лише століттями пізніше, що лишає багато складових китайської мови незрозумілими чи невідомими.
Сино-тибетське походження
Китайська мова належить до сино-тибетської мовної сім'ї, групи мов, усі з яких походять від прото-сино-тибетської мови. Зв’язок між китайською та іншими сино-тибетськими мовами є сферою активних досліджень і суперечок, так само як і спроби реконструювати протокитайську мову. Основна складність обох питань полягає в тому, що, хоча й існує надійна документація, яка дозволяє реконструювати звуки давньокитайської мови, не існує письмової документації про момент, коли китайська мова відокремилася від решти сино-тибетських мов. Насправді це загальна проблема історичної лінгвістики, галузі, яка часто використовує порівняльний метод для з’ясування таких питань. На жаль, використання цього методу для сино-тибетських мов поки що не дало задовільних результатів, можливо, тому, що для багатьох мов, які б дозволили повніше реконструювати прото-сино-тибетську мову, немає достатньої кількості письмових джерел. Тому, незважаючи на їхню близькість, спільне походження китайської мови та тибето-бірманських мов залишається недоведеною гіпотезою. Класифікація розвитку китайської мови за етапами є предметом наукових дебатів. Одну з перших систем розробив шведський лінгвіст Бернхард Карлгрен на початку 1900-х років. Система неодноразово переглядалася, але завжди значною мірою спиралася на ідеї та методи Карлгрена.
Старокитайська мова
Давньокитайська мова, іноді відома як архаїчна китайська мова, генетично пов'язана з усіма сучасними діалектами китайської мови. Перше відоме використання китайської писемності - це ворожильні написи на черепахових панцирах і кістках оракулів за часів династії Шан (1766-1122 рр. до н.е.). Пізніше, на початку – середині царювання династії Чжоу (1122-256 рр. до н.е.), писемність, що походить від династії Шан, вживається в текстах, серед яких – написи на бронзових артефактах, поезія Ши цзін, історія Шуцзін та окремі фрагменти Їцзін. Фонетичні елементи, знайдені в більшості китайських ієрогліфів, натякають на їхню давньокитайську вимову. Вимова запозичених китайських ієрогліфів японською та в'єтнамською мовами також дає цінну інформацію. Давньокитайська мова не була повністю без флексій. Вона мала багату звукову систему, в якій приголосні диференціювали за допомогою придиху чи нерівного дихання, але, ймовірно, все ще була без тонів. Роботу над реконструкцією давньокитайської мови розпочали філологи династії Цін.
Середньокитайська мова
Середньокитайська мова була мовою, що використовувалася за часів династії Суй (隋朝), династії Тан (唐朝) і династії Сун (宋朝) з шостого по десяте століття нашої ери. Час вживання середньокитайської мови можна розділити на ранній період, про який свідчить словник рим Цєюнь (601 р. н.е.) та його пізніша редакція Гуанюнь, і пізній період у десятому столітті, відображений у таблицях рим, таких як Юнцзін. Джерела прикладів вимови представлені сучасними діалектними відмінами, словниками рим, іноземними транслітераціями, таблицями рим, що були створені давньокитайськими філологами для узагальнення фонетичної системи, та китайськими фонетичними перекладами іноземних слів.
Розмовна китайська мова
Розвиток розмовної китайської мови від ранніх часів до сьогодення був складним. Більшість китайців у провінції Сичуань і на широкій смузі від північного сходу (Маньчжурія) до південного заходу (Юньнань) використовують різні діалекти мандаринської мови як рідну мову. Поширеність мандаринської мови на півночі Китаю значною мірою зумовлена рівнинним рельєфом північного Китаю. На противагу цьому, гори і річки південного Китаю сприяли мовному розмаїттю.
До середини 20-го століття більшість китайців із півдню розмовляли лише своїм рідним місцевим діалектом китайської мови. Однак, незважаючи на вживання чиновниками й простими людьми різних китайських діалектів, нанкінський мандарин став домінуючим ще за часів династії Цін. Із 17 століття імперія вже створювала орфоепічні академії (спрощеною китайською 正音书院; традиційною китайською 正音書院; піньїнем zhèngyīn shūyuàn), щоб привести вимову у відповідність до стандартів столиці Цін - Пекіна, але не мала великого успіху. Протягом останніх 50 років правління Цін наприкінці 19 століття пекінський мандарин остаточно витіснив нанкінський при імператорському дворі. Хоча варіації мандаринської мови вже тоді були широко поширені серед населення Китаю, єдиного стандарту (у майбутньому - путунхуа) не існувало. На півдні Китаю люди, які не розмовляли мандаринською, також продовжували використовувати свої місцеві мови в усіх сферах життя. Таким чином новий судовий стандарт пекінського мандаринського діалекту за вживанням був досить обмеженим.
Ситуація змінилася зі створенням (у Китайській Народній Республіці й у Республіці Китаю, але не в Гонконзі та Макао) системи початкової шкільної освіти, яка передбачала викладання путунхуа. Як результат, зараз путунхуа можуть розмовляти майже всі люди в материковому Китаї і на Тайвані. На момент широкого впровадження путунхуа в Китаї і на Тайвані Гонконг був британською колонією, і путунхуа там ніколи не використовувався. У Гонконзі, Макао, Гуандуні та іноді в Гуансі мовою повсякденного життя, освіти, офіційного мовлення та бізнесу є місцева кантонська мова. Завдяки торгівлі та подорожам іноземних купців китайська мова перейняла значну кількість японських слів, які були запозичені в поєднанні з китайським діалектом, акцентом і вимовою (це називається китаїзацією). Як наслідок, багато лексикографів випускають це з уваги, через те що китайські історики не включали або забували включати до складу іноземних слів ті, що насправді були запозичені, а також через еволюцію мов; більшість ханьських ієрогліфів мають єдине читання і втратили б попереднє у зв'язку з інституційним використанням нового читання і, отже, становленням панівною тенденції. Це також стосується монгольської лексики, запозиченої з Південної Монголії завдяки провідним історичним постатям і династіям.
Письмова китайська мова
За часів правління імператорських династій мандаринська мова (піньїнем 官话, дослівно "мова чиновників"), якою користувалися майже виключно освічені люди Пекіна та бюрократи (або "мандарини"), була найпоширенішою формою писемності. Завдяки стандартизованій системі письма для всіх офіційних документів і спілкування стала можливою уніфікація взаємно незрозумілих розмовних діалектів. Після створення партії Гоміндан, скликана в 1913 році Конференція з уніфікації вимови, змінивши назву гуаньхуа на гоюй (піньїнем guó yǔ, дослівно "національна мова"), запланувала широко використовувати і викладати мандаринську мову як офіційний національний стандарт. Продовжуючи попередню політику, Китайська Народна Республіка прагнула до подальшої стандартизації спільної мови, яка тепер отримала назву путунхуа (піньїнем pǔtōnghuà, дослівно "звичайна¹ мова") для національного та політичного єднання суспільства. З метою зниження в країні рівня неписьменності, що становив близько 80%, "Рішення Центрального комітету Комуністичної партії Китаю та Державної ради про ліквідацію неписьменності" від березня 1956 року закріпило плани Комуністичної партії щодо реформування традиційних ієрогліфів країни на спрощену систему письма.
Жодна інша письмова китайська мова, поряд із стандартними системами письма, що просуваються урядом, не стала такою поширеною й використовуваною, як путунхуа.
Див. також
Примітки
- Norman, Jerry (21 січня 1988). Chinese (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
- Sagart, Laurent; Jacques, Guillaume; Lai, Yunfan; Ryder, Robin J.; Thouzeau, Valentin; Greenhill, Simon J.; List, Johann-Mattis (21 травня 2019). Dated language phylogenies shed light on the ancestry of Sino-Tibetan. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 116, № 21. с. 10317—10322. doi:10.1073/pnas.1817972116. ISSN 0027-8424. PMC 6534992. PMID 31061123. Процитовано 10 квітня 2023.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V istorichnij lingvistici istoriya kitajskoyi movi ohoplyuye rizni zmini kitajskoyi movi sho vidbulisya z plinom chasu na yiyi riznih etapah Zgidno z naukovimi doslidzhennyami istoriya kitajskoyi movi nalichuye 4500 rokiv Suchasni iyeroglifi buli vvedeni lishe stolittyami piznishe sho lishaye bagato skladovih kitajskoyi movi nezrozumilimi chi nevidomimi Sino tibetske pohodzhennyaPislya zastosuvannya lingvistichnogo porivnyalnogo metodu do bazi danih porivnyalnih lingvistichnih danih stvorenoyi Loranom Sagartom u 2019 roci dlya viyavlennya zvukovih vidpovidnostej mizh movami j vstanovlennya yihnoyi sporidnenosti bulo vikoristano filogenetichni metodi shob zrobiti visnovok pro zv yazki mizh cimi movami viznachiti chas yih pohodzhennya ta batkivshinu Kitajska mova nalezhit do sino tibetskoyi movnoyi sim yi grupi mov usi z yakih pohodyat vid proto sino tibetskoyi movi Zv yazok mizh kitajskoyu ta inshimi sino tibetskimi movami ye sferoyu aktivnih doslidzhen i superechok tak samo yak i sprobi rekonstruyuvati protokitajsku movu Osnovna skladnist oboh pitan polyagaye v tomu sho hocha j isnuye nadijna dokumentaciya yaka dozvolyaye rekonstruyuvati zvuki davnokitajskoyi movi ne isnuye pismovoyi dokumentaciyi pro moment koli kitajska mova vidokremilasya vid reshti sino tibetskih mov Naspravdi ce zagalna problema istorichnoyi lingvistiki galuzi yaka chasto vikoristovuye porivnyalnij metod dlya z yasuvannya takih pitan Na zhal vikoristannya cogo metodu dlya sino tibetskih mov poki sho ne dalo zadovilnih rezultativ mozhlivo tomu sho dlya bagatoh mov yaki b dozvolili povnishe rekonstruyuvati proto sino tibetsku movu nemaye dostatnoyi kilkosti pismovih dzherel Tomu nezvazhayuchi na yihnyu blizkist spilne pohodzhennya kitajskoyi movi ta tibeto birmanskih mov zalishayetsya nedovedenoyu gipotezoyu Klasifikaciya rozvitku kitajskoyi movi za etapami ye predmetom naukovih debativ Odnu z pershih sistem rozrobiv shvedskij lingvist Bernhard Karlgren na pochatku 1900 h rokiv Sistema neodnorazovo pereglyadalasya ale zavzhdi znachnoyu miroyu spiralasya na ideyi ta metodi Karlgrena Starokitajska movaDavnokitajska mova inodi vidoma yak arhayichna kitajska mova genetichno pov yazana z usima suchasnimi dialektami kitajskoyi movi Pershe vidome vikoristannya kitajskoyi pisemnosti ce vorozhilni napisi na cherepahovih pancirah i kistkah orakuliv za chasiv dinastiyi Shan 1766 1122 rr do n e Piznishe na pochatku seredini caryuvannya dinastiyi Chzhou 1122 256 rr do n e pisemnist sho pohodit vid dinastiyi Shan vzhivayetsya v tekstah sered yakih napisi na bronzovih artefaktah poeziya Shi czin istoriya Shuczin ta okremi fragmenti Yiczin Fonetichni elementi znajdeni v bilshosti kitajskih iyeroglifiv natyakayut na yihnyu davnokitajsku vimovu Vimova zapozichenih kitajskih iyeroglifiv yaponskoyu ta v yetnamskoyu movami takozh daye cinnu informaciyu Davnokitajska mova ne bula povnistyu bez fleksij Vona mala bagatu zvukovu sistemu v yakij prigolosni diferenciyuvali za dopomogoyu pridihu chi nerivnogo dihannya ale jmovirno vse she bula bez toniv Robotu nad rekonstrukciyeyu davnokitajskoyi movi rozpochali filologi dinastiyi Cin Serednokitajska movaSyudi perenapravlyayetsya zapit Serednokitajska mova Na cyu temu potribna okrema stattya Serednokitajska mova bula movoyu sho vikoristovuvalasya za chasiv dinastiyi Suj 隋朝 dinastiyi Tan 唐朝 i dinastiyi Sun 宋朝 z shostogo po desyate stolittya nashoyi eri Chas vzhivannya serednokitajskoyi movi mozhna rozdiliti na rannij period pro yakij svidchit slovnik rim Cyeyun 601 r n e ta jogo piznisha redakciya Guanyun i piznij period u desyatomu stolitti vidobrazhenij u tablicyah rim takih yak Yunczin Dzherela prikladiv vimovi predstavleni suchasnimi dialektnimi vidminami slovnikami rim inozemnimi transliteraciyami tablicyami rim sho buli stvoreni davnokitajskimi filologami dlya uzagalnennya fonetichnoyi sistemi ta kitajskimi fonetichnimi perekladami inozemnih sliv Rozmovna kitajska movaRozvitok rozmovnoyi kitajskoyi movi vid rannih chasiv do sogodennya buv skladnim Bilshist kitajciv u provinciyi Sichuan i na shirokij smuzi vid pivnichnogo shodu Manchzhuriya do pivdennogo zahodu Yunnan vikoristovuyut rizni dialekti mandarinskoyi movi yak ridnu movu Poshirenist mandarinskoyi movi na pivnochi Kitayu znachnoyu miroyu zumovlena rivninnim relyefom pivnichnogo Kitayu Na protivagu comu gori i richki pivdennogo Kitayu spriyali movnomu rozmayittyu Do seredini 20 go stolittya bilshist kitajciv iz pivdnyu rozmovlyali lishe svoyim ridnim miscevim dialektom kitajskoyi movi Odnak nezvazhayuchi na vzhivannya chinovnikami j prostimi lyudmi riznih kitajskih dialektiv nankinskij mandarin stav dominuyuchim she za chasiv dinastiyi Cin Iz 17 stolittya imperiya vzhe stvoryuvala orfoepichni akademiyi sproshenoyu kitajskoyu 正音书院 tradicijnoyu kitajskoyu 正音書院 pinyinem zhengyin shuyuan shob privesti vimovu u vidpovidnist do standartiv stolici Cin Pekina ale ne mala velikogo uspihu Protyagom ostannih 50 rokiv pravlinnya Cin naprikinci 19 stolittya pekinskij mandarin ostatochno vitisniv nankinskij pri imperatorskomu dvori Hocha variaciyi mandarinskoyi movi vzhe todi buli shiroko poshireni sered naselennya Kitayu yedinogo standartu u majbutnomu putunhua ne isnuvalo Na pivdni Kitayu lyudi yaki ne rozmovlyali mandarinskoyu takozh prodovzhuvali vikoristovuvati svoyi miscevi movi v usih sferah zhittya Takim chinom novij sudovij standart pekinskogo mandarinskogo dialektu za vzhivannyam buv dosit obmezhenim Situaciya zminilasya zi stvorennyam u Kitajskij Narodnij Respublici j u Respublici Kitayu ale ne v Gonkonzi ta Makao sistemi pochatkovoyi shkilnoyi osviti yaka peredbachala vikladannya putunhua Yak rezultat zaraz putunhua mozhut rozmovlyati majzhe vsi lyudi v materikovomu Kitayi i na Tajvani Na moment shirokogo vprovadzhennya putunhua v Kitayi i na Tajvani Gonkong buv britanskoyu koloniyeyu i putunhua tam nikoli ne vikoristovuvavsya U Gonkonzi Makao Guanduni ta inodi v Guansi movoyu povsyakdennogo zhittya osviti oficijnogo movlennya ta biznesu ye misceva kantonska mova Zavdyaki torgivli ta podorozham inozemnih kupciv kitajska mova perejnyala znachnu kilkist yaponskih sliv yaki buli zapozicheni v poyednanni z kitajskim dialektom akcentom i vimovoyu ce nazivayetsya kitayizaciyeyu Yak naslidok bagato leksikografiv vipuskayut ce z uvagi cherez te sho kitajski istoriki ne vklyuchali abo zabuvali vklyuchati do skladu inozemnih sliv ti sho naspravdi buli zapozicheni a takozh cherez evolyuciyu mov bilshist hanskih iyeroglifiv mayut yedine chitannya i vtratili b poperednye u zv yazku z institucijnim vikoristannyam novogo chitannya i otzhe stanovlennyam panivnoyu tendenciyi Ce takozh stosuyetsya mongolskoyi leksiki zapozichenoyi z Pivdennoyi Mongoliyi zavdyaki providnim istorichnim postatyam i dinastiyam Pismova kitajska movaZa chasiv pravlinnya imperatorskih dinastij mandarinska mova pinyinem 官话 doslivno mova chinovnikiv yakoyu koristuvalisya majzhe viklyuchno osvicheni lyudi Pekina ta byurokrati abo mandarini bula najposhirenishoyu formoyu pisemnosti Zavdyaki standartizovanij sistemi pisma dlya vsih oficijnih dokumentiv i spilkuvannya stala mozhlivoyu unifikaciya vzayemno nezrozumilih rozmovnih dialektiv Pislya stvorennya partiyi Gomindan sklikana v 1913 roci Konferenciya z unifikaciyi vimovi zminivshi nazvu guanhua na goyuj pinyinem guo yǔ doslivno nacionalna mova zaplanuvala shiroko vikoristovuvati i vikladati mandarinsku movu yak oficijnij nacionalnij standart Prodovzhuyuchi poperednyu politiku Kitajska Narodna Respublika pragnula do podalshoyi standartizaciyi spilnoyi movi yaka teper otrimala nazvu putunhua pinyinem pǔtōnghua doslivno zvichajna mova dlya nacionalnogo ta politichnogo yednannya suspilstva Z metoyu znizhennya v krayini rivnya nepismennosti sho stanoviv blizko 80 Rishennya Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Kitayu ta Derzhavnoyi radi pro likvidaciyu nepismennosti vid bereznya 1956 roku zakripilo plani Komunistichnoyi partiyi shodo reformuvannya tradicijnih iyeroglifiv krayini na sproshenu sistemu pisma Zhodna insha pismova kitajska mova poryad iz standartnimi sistemami pisma sho prosuvayutsya uryadom ne stala takoyu poshirenoyu j vikoristovuvanoyu yak putunhua Div takozhIstoriya KitayuPrimitkiNorman Jerry 21 sichnya 1988 Chinese angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 29653 3 Sagart Laurent Jacques Guillaume Lai Yunfan Ryder Robin J Thouzeau Valentin Greenhill Simon J List Johann Mattis 21 travnya 2019 Dated language phylogenies shed light on the ancestry of Sino Tibetan Proceedings of the National Academy of Sciences angl T 116 21 s 10317 10322 doi 10 1073 pnas 1817972116 ISSN 0027 8424 PMC 6534992 PMID 31061123 Procitovano 10 kvitnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya