Юе (мова)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юе.

Див. також: Кантонська мова

Юе (гуандунська, кантонська, юеська, паква; кант. (трад.) 粵語, спр. 粤语 , ютпхін: jyut⁶jyu⁵, : ют'ю, букв. «юеська мова»; кант. (трад.) 廣東話, спр. 广东话 , ютпхін: gwong²dung¹waa⁶, : куонтунва, букв. «гуандунська мова») — одна з мов китайської мовної групи, або одна з головних діалектних груп китайської мови, залежно від точки зору. Юе, як і путунхуа (стандартна китайська), — ізолююча, тональна мова.

Юе (кантонська)
Країни	південь КНР, В'єтнам, Індонезія, Канада, Малайзія, Таїланд, Сингапур, США, Філіппіни
Регіон	Азія
Носії	понад 70 млн.
Місце	23
Класифікація	Сино-тибетські Китайські Китайська мова Юе (кантонська)
Писемність	китайська писемність
Коди
ISO 639-1	zh
ISO 639-2	chi (B)	zho (T)
ISO 639-3	yue

Юеську мову також називають кантонською мовою або кантонським діалектом, однак остання назва також означає наріччя Гуанчжоу. У цій статті мова йде про всі юеські діалекти, в тому числі тайшаньський і кантонський (гуанчжоуський).

Назва

Назва «кантонська» походить від слова «Кантон» (Canton) — французької транскрипції, використовуваної в колоніальну епоху англійцями для позначення Гуанчжоу, столиці провінції Гуандун. У вузькому сенсі «кантонська» позначає тільки діалект Гуанчжоу і околиць, включаючи Гонконг і Макао, який також може називатися юехай і гуанчжоуський. Термін «Юе» є транскрипцією літературної китайської (путунхуа) назви всього мовного ареалу — yuè yǔ / юе-юй.

Діалекти

Діалекти юе

Існує щонайменше чотири основні групи діалектів кантонської:

• юе-хай, що включає діалекти, на яких розмовляють в Ґуанчжоу, Гонконзі й Макао;
• си-і (四邑, sei yap), представлена (台山, Toisaan, Hoisaan) діалектом, що був досить поширеним серед китайських емігрантів у США до 1970-х;
• ао-ян, яким розмовляють в Янцзяні;
• ґуй-нань або пінхуа (наньнінський діалект), широко поширений в Ґуансі-Чжуанському автономному районі.

Примітки

1. Ethnologue: Statistical Summaries. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2009.
2. Коряков Ю. Б. Китайские языки // Большая российская энциклопедия, том 14, Москва: Научное изд-во «Большая Российская энциклопедия», 2009.