Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Різдвяна ніч» — перша національна опера-колядка на 4 дії українського композитора Миколи Лисенка, створена у 1872 році. Лібрето Михайла Старицького за повістю Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».
| Опера «Різдвяна ніч» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Кадр з фільму «Ніч перед Різдвом» | ||||
| Композитор | Микола Лисенко | |||
| Автор лібрето | Михайло Старицький | |||
| Мова лібрето | українська | |||
| Джерело сюжету | за мотивами повісті Миколи Гоголя «Ніч перед різдвом» | |||
| Кількість дій | 4 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1872 | |||
| Перша постановка | 25 січня 1874 | |||
| Місце першої постановки | Україна. Київ | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
Опера «Різдвяна ніч» мала три редакції. Перша редакція (1873) була оперетою, другу здійснено 1882 року, а третя редакція (1883) — це зріла опера. М. Лисенко визначив оперу «Різдвяна ніч» як лірико-комічну. Опера насичена народно-обрядовими сценами, зокрема сценами колядування, тому здобула назву «опера-колядка».
Історія створення
7 березня 1873 року Микола Лисенко писав Григорію Залюбовському:
 | Нещодавно отримана від Головного управління у справах друку (М. Старицького) оперети “Різдвяна ніч”, написана для сцени за повістю Гоголя (“Ніч перед Різдвом”). Музика до неї моя. Як дасть Бог, Великодня діждемо, то й на кону великого театру, Київ її побачить. |  |
М. І. Ізваріна, висвітлюючи особливості створення опери, зазначає, що розробляючи сценарій опери «Різдвяна ніч», М.Лисенко та М.Старицький посилили жанрово-побутові елементи, збільшили обрядові сцени, ввели нових персонажів, зокрема Одарку, Марусю, Катрю, Грицька, та прибрали з сюжету фантастичні епізоди (чаклунство Солохи і Пацюка, політ Вакули на чорті). Це позбавило твір таємничості й містичності, притаманних йому у першоджерелі.
Лібрето було написано за короткий час, але робота Миколи Лисенка просувалася вкрай повільно — композитор був обтяжений численними приватними уроками і виданням збірників народних пісень.
Дійові особи
- Корній Чуб — багатий козак. Баритон
- Оксана — його дочка. Виконує Ольга Олександрівна Лисенко. Сопрано, арія
- Солоха-вдова. Мецо-сопрано
- Вакула-син Солохи, коваль і маляр. Виконує Олександр Олександрович Русов. Тенор
- Пацюк-старий запорожець. Виконує Станіслав Іванович Габель. Бас
- Голова — кум Чуба. Бас
- Пантелеймон — дяк. Тенор
- Одарка, Катря, Їгва — подруги Оксани. Одарку виконує Надія Булах. Сопрано, альт
- Грицько, Тиміш — товариші Вакули. Грицька виконує Орест Іванович Левицький. Тенор
- Ткачиха, Шпортуника — сусіди Солохи. Сопрано
Про решту виконавців біографічних даних майже не збереглося.
Сюжет
Опера складається з 4 дій.
Дія перша: після короткої речитативної розмови між Головою та Чубом слідує вступна арія Оксани. Вона виконує народну пісню «Ой Гандзю милостива». Після цієї пісні на сцені з'являється хор колядників, що виконує колядку «Славен єси». Пізніше починається дует Оксани та Вакули «Дівчино серденько»… Серед морозної зимової ночі йдуть вулицею парубки з Різдвяною зіркою, а дівчата зустрінувшись співають разом, а Оксана жартує собі з Вакулою, і обіцяє стати його жінкою лише тоді, коли він принесе їй черевички від самої цариці.
Дія друга: розпочинається коротким речитативом і арією Солохи, пізніше ще є речитатив Голови, а після цього входить дяк і виступає польонес в арії дяка: «О обраннице Солохо» і в дуеті з Солохою (тенор і меццо-сопран). Наступною подається коротка сцена з Чубом, який виконує гумористичний квартет Солохи з дяком, Чубом і Головою.
Дія третя: на першому плані починається тривалий виступ Пацюка, який виконує басову- драматичну партію.
Дія четверта: починається хором дівчат і піснею Оксани «Дівчатонька-лебедоньки, жаль ваги не має». В наступній дії розповідається довге і форсовне оповідання Вакули про пригоди в дорозі до цариці. Закінчується акт веселою хоровою піснею, в честь молодої пари Оксани і Вакули.
Пісні та колядки в опері
У цьому творі переважають наскрізні сцени, у яких значне місце займають мелодизовані речитативи, мікроаріозні фрагменти. Значну роль в опері відіграють хорові епізоди та великі хорові сцени.
- «Упустила голубонька, вже не піймаю» — виконує Оксана;
- Колядка «Ой радуйся земле — син Божій народився»;
- «Ой Гандзю милостива» — виконує Оксана;
- Колядка «Славен єси»
- «Ой на дубі листє січеся» — виконує Одарка;
- «Дівчатонька-лебедоньки, жаль ваги не має» — хором співають дівчата;
- «Ой дивноє народження Божого сина»;
- «Дівчино серденько» — виконує Вакула;
- «О обраннице Солохо».
Прем'єра та постановки
Прем'єра опери відбулася 25 січня 1874 року у Київському міському театрі. Постановка опери була здійснена Товариством українських сценічних аматорів (режисер М. Старицький, дириґент І. Альтані).
Оксана Скорульська, директорка музею Миколи Лисенка у Києві, про прем'єру опери:
Успіх «Різдвяна ніч» мала величезний, вона перевершила всі сподівання. Публіка з захопленням вітала і сам твір, і його виконання, і артистів. Упродовж кількох днів, відколи вперше на великій сцені було зіграно «Різдвяну ніч», оперу давали ще тричі. Київ був переповнений аріями й хоровими співами колядок з «Різдвяної ночі», хоч Різдво минуло давно. У захваті від «Різдвяної ночі» були не лише тонкі шанувальники прекрасного сценічного мистецтва, а й пересічні театрали. Але подальша доля її не склалася.
27 січня1883 рік — остаточну редакцію «Різдвяної ночі» поставили у Харкові (режисер А. Пальчинський, дириґент Н. Еммануель). Партії виконували Медведєв (Вакула), Яниковська (Оксана), Мельников (Чуб), Родіон (Дяк), Леонов (Грицько).
8 листопада 1884 року прем'єра опери в Одесі(українська трупа Михайла Старицького).
1890 рік — друга постановка в Одесі під керуванням Михайла Старицького.
1892 рік — постановка в Одесі у «Товаристві русько-малоруських артистів» під орудою В. Грицая.
4 січня 1890 рік — постановка на сцені русько-народного театру в Галичині (м. Станиславів).
1903 рік — постановка у Києві до ювілею Миколи Лисенка.
Цікаві факти
- У прем'єрній виставі Оксану грала Ольга Олександрівна О'Коннор-Лисенко — перша дружина Миколи Лисенка. Учасниця вистави, письменниця Олена Пчілка згадувала, що саме таку полтавську дівчину-«чарівниченьку» уявляв собі Гоголь, малюючи постать Оксани в «Ніч перед Різдвом».
- Для декорування сцен опери Василь Тарновський надав із власної колекції української старовини хатнє начиння (посуд, рогачі, кочергу, чаплійку, килими), запорозьке вбрання, зброю, сідло, ковальський інструмент, картини Мамая тощо.
- Ескізи інтер'єрів світлиць Солохи і Вакули Федіра Вовка до першої постановки опери (дуже точні копії) можна побачити в музеї Миколи Лисенка у Києві.
- Микола Лисенко сварився через недостатній професійний рівень музичного виконання колядок та інших пісень.
- По смерті композитора відбулося кілька постановок, останньою з яких була ефектна вистава Львівської опери з нагоди 150-річчя композитора 1992 року.
- Унікальне видання опери Миколи Лисенка «Різдвяна ніч» зберігається у фонді стародруків та спеціальних колекцій Бібліотеки Українського католицького університету. Він налічує 353 сторінки. Виданий у Німеччині у 1883 році.
Примітки
- І.М.Ізваріна. Лисенкова доба українського оперного мистецтва // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство . 2010 . № 1. с. 15.
- М.І.Ізваріна. Лисенкова доба українського оперного мистецтва // Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство. 2010. №1. с. 15.
- Перша національна українська опера-колядка Миколи Лисенка.
- Енциклопедія українознавства. Театр. Хронологічна таблиця.
- Микола Лисенко. 1. Пробудження Лева.
- «Різдвяна ніч» — перша національна опера.
- Енциклопедія українознавства. Театр. Хронологічна таблиця.
- "Різдвяна Ніч" M.Лисенка на сценї руско-народного театру в Галичинї.
Література
- Архимович Л. Б. Українська класична опера. Історичний нарис /Л.Архимович. [Заг. ред. В.Довженка]. — К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. — 311 с. 2. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України.
Посилання
- Різдвяна ніч опера Микола Лисенко from Ukrainian opera, 6 січня 2014, процитовано 2 червня 2018
- Опера «Різдвяна ніч» М.Лисенка у постановці Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizdvyana nich persha nacionalna opera kolyadka na 4 diyi ukrayinskogo kompozitora Mikoli Lisenka stvorena u 1872 roci Libreto Mihajla Starickogo za povistyu Mikoli Gogolya Nich pered Rizdvom Opera Rizdvyana nich Kadr z filmu Nich pered Rizdvom KompozitorMikola LisenkoAvtor libretoMihajlo StarickijMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetuza motivami povisti Mikoli Gogolya Nich pered rizdvom Kilkist dij4 Diya teatr Rik stvorennya1872Persha postanovka25 sichnya 1874Misce pershoyi postanovkiUkrayina KiyivInformaciya u VikidanihU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rizdvyana nich Opera Rizdvyana nich mala tri redakciyi Persha redakciya 1873 bula operetoyu drugu zdijsneno 1882 roku a tretya redakciya 1883 ce zrila opera M Lisenko viznachiv operu Rizdvyana nich yak liriko komichnu Opera nasichena narodno obryadovimi scenami zokrema scenami kolyaduvannya tomu zdobula nazvu opera kolyadka Istoriya stvorennyaPovist Mikoli Gogolya Nich pered Rizdvom 7 bereznya 1873 roku Mikola Lisenko pisav Grigoriyu Zalyubovskomu Neshodavno otrimana vid Golovnogo upravlinnya u spravah druku M Starickogo opereti Rizdvyana nich napisana dlya sceni za povistyu Gogolya Nich pered Rizdvom Muzika do neyi moya Yak dast Bog Velikodnya dizhdemo to j na konu velikogo teatru Kiyiv yiyi pobachit M I Izvarina visvitlyuyuchi osoblivosti stvorennya operi zaznachaye sho rozroblyayuchi scenarij operi Rizdvyana nich M Lisenko ta M Starickij posilili zhanrovo pobutovi elementi zbilshili obryadovi sceni vveli novih personazhiv zokrema Odarku Marusyu Katryu Gricka ta pribrali z syuzhetu fantastichni epizodi chaklunstvo Solohi i Pacyuka polit Vakuli na chorti Ce pozbavilo tvir tayemnichosti j mistichnosti pritamannih jomu u pershodzhereli Libreto bulo napisano za korotkij chas ale robota Mikoli Lisenka prosuvalasya vkraj povilno kompozitor buv obtyazhenij chislennimi privatnimi urokami i vidannyam zbirnikiv narodnih pisen Dijovi osobiKadr z filmu Nich pered Rizdvom Kornij Chub bagatij kozak Bariton Oksana jogo dochka Vikonuye Olga Oleksandrivna Lisenko Soprano ariya Soloha vdova Meco soprano Vakula sin Solohi koval i malyar Vikonuye Oleksandr Oleksandrovich Rusov Tenor Pacyuk starij zaporozhec Vikonuye Stanislav Ivanovich Gabel Bas Golova kum Chuba Bas Pantelejmon dyak Tenor Odarka Katrya Yigva podrugi Oksani Odarku vikonuye Nadiya Bulah Soprano alt Gricko Timish tovarishi Vakuli Gricka vikonuye Orest Ivanovich Levickij Tenor Tkachiha Shportunika susidi Solohi Soprano Pro reshtu vikonavciv biografichnih danih majzhe ne zbereglosya SyuzhetOpera Rizdvyana nich Na foto zobrazhena Oksana Opera skladayetsya z 4 dij Diya persha pislya korotkoyi rechitativnoyi rozmovi mizh Golovoyu ta Chubom sliduye vstupna ariya Oksani Vona vikonuye narodnu pisnyu Oj Gandzyu milostiva Pislya ciyeyi pisni na sceni z yavlyayetsya hor kolyadnikiv sho vikonuye kolyadku Slaven yesi Piznishe pochinayetsya duet Oksani ta Vakuli Divchino serdenko Sered moroznoyi zimovoyi nochi jdut vuliceyu parubki z Rizdvyanoyu zirkoyu a divchata zustrinuvshis spivayut razom a Oksana zhartuye sobi z Vakuloyu i obicyaye stati jogo zhinkoyu lishe todi koli vin prinese yij cherevichki vid samoyi carici Diya druga rozpochinayetsya korotkim rechitativom i ariyeyu Solohi piznishe she ye rechitativ Golovi a pislya cogo vhodit dyak i vistupaye polones v ariyi dyaka O obrannice Soloho i v dueti z Solohoyu tenor i mecco sopran Nastupnoyu podayetsya korotka scena z Chubom yakij vikonuye gumoristichnij kvartet Solohi z dyakom Chubom i Golovoyu Diya tretya na pershomu plani pochinayetsya trivalij vistup Pacyuka yakij vikonuye basovu dramatichnu partiyu Diya chetverta pochinayetsya horom divchat i pisneyu Oksani Divchatonka lebedonki zhal vagi ne maye V nastupnij diyi rozpovidayetsya dovge i forsovne opovidannya Vakuli pro prigodi v dorozi do carici Zakinchuyetsya akt veseloyu horovoyu pisneyu v chest molodoyi pari Oksani i Vakuli Pisni ta kolyadki v operiNoti z kolyadki Dobrij vechir tobi U comu tvori perevazhayut naskrizni sceni u yakih znachne misce zajmayut melodizovani rechitativi mikroariozni fragmenti Znachnu rol v operi vidigrayut horovi epizodi ta veliki horovi sceni Upustila golubonka vzhe ne pijmayu vikonuye Oksana Kolyadka Oj radujsya zemle sin Bozhij narodivsya Oj Gandzyu milostiva vikonuye Oksana Kolyadka Slaven yesi Oj na dubi listye sichesya vikonuye Odarka Divchatonka lebedonki zhal vagi ne maye horom spivayut divchata Oj divnoye narodzhennya Bozhogo sina Divchino serdenko vikonuye Vakula O obrannice Soloho Prem yera ta postanovkiMikola Pimonenko Kolyadki Druga polovina 1880 h rokiv Prem yera operi vidbulasya 25 sichnya 1874 roku u Kiyivskomu miskomu teatri Postanovka operi bula zdijsnena Tovaristvom ukrayinskih scenichnih amatoriv rezhiser M Starickij dirigent I Altani Oksana Skorulska direktorka muzeyu Mikoli Lisenka u Kiyevi pro prem yeru operi Uspih Rizdvyana nich mala velicheznij vona perevershila vsi spodivannya Publika z zahoplennyam vitala i sam tvir i jogo vikonannya i artistiv Uprodovzh kilkoh dniv vidkoli vpershe na velikij sceni bulo zigrano Rizdvyanu nich operu davali she trichi Kiyiv buv perepovnenij ariyami j horovimi spivami kolyadok z Rizdvyanoyi nochi hoch Rizdvo minulo davno U zahvati vid Rizdvyanoyi nochi buli ne lishe tonki shanuvalniki prekrasnogo scenichnogo mistectva a j peresichni teatrali Ale podalsha dolya yiyi ne sklalasya 27 sichnya1883 rik ostatochnu redakciyu Rizdvyanoyi nochi postavili u Harkovi rezhiser A Palchinskij dirigent N Emmanuel Partiyi vikonuvali Medvedyev Vakula Yanikovska Oksana Melnikov Chub Rodion Dyak Leonov Gricko 8 listopada 1884 roku prem yera operi v Odesi ukrayinska trupa Mihajla Starickogo 1890 rik druga postanovka v Odesi pid keruvannyam Mihajla Starickogo 1892 rik postanovka v Odesi u Tovaristvi rusko maloruskih artistiv pid orudoyu V Gricaya 4 sichnya 1890 rik postanovka na sceni rusko narodnogo teatru v Galichini m Stanislaviv 1903 rik postanovka u Kiyevi do yuvileyu Mikoli Lisenka Cikavi faktiU prem yernij vistavi Oksanu grala Olga Oleksandrivna O Konnor Lisenko persha druzhina Mikoli Lisenka Uchasnicya vistavi pismennicya Olena Pchilka zgaduvala sho same taku poltavsku divchinu charivnichenku uyavlyav sobi Gogol malyuyuchi postat Oksani v Nich pered Rizdvom Dlya dekoruvannya scen operi Vasil Tarnovskij nadav iz vlasnoyi kolekciyi ukrayinskoyi starovini hatnye nachinnya posud rogachi kochergu chaplijku kilimi zaporozke vbrannya zbroyu sidlo kovalskij instrument kartini Mamaya tosho Eskizi inter yeriv svitlic Solohi i Vakuli Fedira Vovka do pershoyi postanovki operi duzhe tochni kopiyi mozhna pobachiti v muzeyi Mikoli Lisenka u Kiyevi Mikola Lisenko svarivsya cherez nedostatnij profesijnij riven muzichnogo vikonannya kolyadok ta inshih pisen Po smerti kompozitora vidbulosya kilka postanovok ostannoyu z yakih bula efektna vistava Lvivskoyi operi z nagodi 150 richchya kompozitora 1992 roku Unikalne vidannya operi Mikoli Lisenka Rizdvyana nich zberigayetsya u fondi starodrukiv ta specialnih kolekcij Biblioteki Ukrayinskogo katolickogo universitetu Vin nalichuye 353 storinki Vidanij u Nimechchini u 1883 roci PrimitkiI M Izvarina Lisenkova doba ukrayinskogo opernogo mistectva Naukovi zapiski Seriya Mistectvoznavstvo 2010 1 s 15 M I Izvarina Lisenkova doba ukrayinskogo opernogo mistectva Naukovi zapiski Seriya Mistectvoznavstvo 2010 1 s 15 Persha nacionalna ukrayinska opera kolyadka Mikoli Lisenka Enciklopediya ukrayinoznavstva Teatr Hronologichna tablicya Mikola Lisenko 1 Probudzhennya Leva Rizdvyana nich persha nacionalna opera Enciklopediya ukrayinoznavstva Teatr Hronologichna tablicya Rizdvyana Nich M Lisenka na scenyi rusko narodnogo teatru v Galichinyi LiteraturaArhimovich L B Ukrayinska klasichna opera Istorichnij naris L Arhimovich Zag red V Dovzhenka K Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi 1957 311 s 2 Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectv Ukrayini PosilannyaRizdvyana nich opera Mikola Lisenko from Ukrainian opera 6 sichnya 2014 procitovano 2 chervnya 2018 Opera Rizdvyana nich M Lisenka u postanovci Lvivskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi