Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олесь Степанович Рязанов (біл. Алесь Сцяпанавіч Разанаў; 5 грудня 1947, хутір Сілець Березівського району, Берестейської області — 26 серпня 2021) — білоруський поет, перекладач і есеїст. Член Спілки письменників СРСР (1972). Лауреат Державної премії Білоруської РСР імені Янки Купали (1990). Відомий як новатор, автор нових поетичних форм.
| Рязанов Олександр Степанович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Алесь Сцяпанавіч Разанаў | ||||
 | ||||
| Народився | 5 грудня 1947[1] Селець[d], Березівський район, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР | |||
| Помер | 26 серпня 2021[2] (73 роки) Мінськ, Білорусь | |||
| Країна |  СРСР Білорусь[3] | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, поет, прозаїк, есеїст | |||
| Сфера роботи | поезія[4], d[4] і d[4] | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ (1969) і Берестейський державний університет імені Олександра Пушкіна (1970) | |||
| Заклад | Літаратура і мастацтва, d, Мастацкая літаратура і d | |||
| Мова творів | білоруська і німецька | |||
| Членство | СП СРСР, Білоруський ПЕН-центр і Спілка білоруських письменників | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Рязанов Олександр Степанович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Олесь Степанович Рязанов народився в 1947 році в селі Сілець Березівського району Берестейської області в сім'ї службовців. Батько, Степан Рязанов.
Навчався на філологічному факультеті Білоруського державного університету імені В. І. Леніна. Паралельно з навчанням працював ливарником на Мінському заводі опалювального обладнання.
У 1969 році виключений з університету за організацію листів студентів до Центрального комітету Комуністичної партії Білорусі з вимогою відновити навчання в університеті білоруською мовою. З допомогою білоруського поета Максима Танка, ректора Брестського педагогічного інституту Сергія Гусака і завідувача кафедри білоруської мови і літератури Володимира Колесника Рязанов продовжив навчання на філологічному факультеті Брестського педагогічного інституту, який закінчив у 1970 році.
У 1970—1971 роках працював учителем білоруської мови і літератури у середній школі села Кругель Кам'янецького району. У 1972 році переїхав до Мінська.
Працював літературним співробітником газети «Література і мистецтво» (біл. «Літаратура і мастацтва»), редактором мінського видавництва «Мастацкая літаратура», заступником головного редактора журналу «Криниця» (1994—1999). Член Союзу письменників СРСР з 1972 року.
Віце-президент Білоруського ПЕН-центру (з 1989 року). В останні роки живе переважно в Німеччині.
Творчість
У пресі вперше опублікував свої літературні твори (вірші) в 1961 році. У першому поетичному збірнику з характерною для того часу назвою «Відродження» (біл. «Адраджэнне») (1970), сильно спотвореному цензурою, переважали настрої на відродження. Він прославляв героїв білоруського минулого, зарубіжних науковців та письменників, відкривачі нового, утопісти та борці. У книзі переважали ритми, романтична піднесеність, ускладнена метафоричність.
У наступному збірнику віршів «Назавжди» («Назаўжды») (1974) на перший план виходить його пошуковий характер, схильність до поетичного експерименту, підвищена увага до філософських проблем. З цього часу з іменем Олеся Рязанова пов'язується розвиток інтелектуальної течії в білоруській поезії. У віршованому циклі під назвою «Пунктири» («Пункціры»), який одночасно став і позначенням нового жанру, поет продемонстрував своє прагнення охопити різноманітні прояви світу. Він найчастіше відштовхувався від спостережень над конкретними явищами і речами.
Новаторські устремління поета у сфері змісту і форми проявилися в книзі поем-балад «Координати буття» (біл. «Каардынаты быцця») (1976) та збірнику «Шлях-360» («Шлях—360») (1981). Проте естетичні пошуки Олеся Рязанова не зустрічали належного розуміння. Головна причина ускладнення творчого шляху поета була зумовлена ситуацією негативного впливу цензури на розвиток літературного життя в часи суспільного застою. Вільна художня думка тоді стримувалася і сковувалась, радянська поезія була обмежена колом дозволених тем, ідей та способів їх втілення. О. Рязанов прагнув до складної образної творчості, алегоричного та символічного відображення дійсності, а це залишало враження якогось шифру, не завжди зрозумілого підтексту. Він звертався до фольклорно-міфологічних мотивів біблійної символіки, традицій національної та світової класики.
Про напружені пошуки Олеся Рязанова свого шляху засвідчили такі твори, як «Паэма рыбіны», «Паэма калодзежа», «Паэма выніку», «Паэма жніва», «Паэма раўнавагі» тощо. Гаслом його творчого пошуку були слова, висловлені ще в 1960-ті роки: «Жыве эксперымент!» Він дотримувався ідеї динамічного руху, мінливості життя і вічного уточнення поглядів на життя і дійсність.
Збірка віршів і поем «Шлях-360» побачив світ лише після того, як його відредагував на громадських засадах Володимир Короткевич, написав передмову народний поет Білорусі Пимен Панченко та післямову — відомий критик Варлен Бечик. У той же час, у творчості О. Рязанова проявилося загальне прагнення світової поезії до філософського осмислення глобальних проблем сучасності, які торкалися всіх і кожного. У його віршах і поемах відчувалася присутність досвіду класиків європейської літератури XX століття, таких як Гійом Аполлінер, Райнер Марія Рільке, Поль Елюар, Федеріко Гарсіа-Лорка тощо.
У філософській ліриці Олеся Рязанова відбувався пошук «справжньої реальності». Він уявляв реальність, яка відкривається в особисто-емоційній сфері, в результаті суб'єктивного сприйняття і осмислення світу. Рязанов бачив цю «справжність» земного існування у відкритті нового, власне, «людського» в природі, житті, великому космосі. Він спрямовує читача в минуле і майбутнє одночасно, до таємниць світу і людського буття. Поет переконаний, що людина і його думка мають постійно рухатись вуеред, і цей процес пізнання безмежний, нескінченний.
У Олеся Рязанова завжди було загостреним почуття часу й людини в часі. «Ще здатний страждати», його ліричний герой чуйно сприймає драматизм земного існування. Там, де інші іноді бачать перемогу, він передчуває небезпеку. Людство опинилося на черговій розвилці доріг. У вірші «Завея» поет так, як і Янка Купала в «Паязджанах», малює образ всесильної природної стихії і передає душевний стан невизначеності, навіть розгубленості в цьому вихорі часу. Олесь Рязанов і його ліричний герой вбачають порятунок у вічному русі вперед, у пошуку істинного сенсу життя, шляху до морального самовдосконалення. Поет повниться відчуттям швидкоплинності життя, гостро переживає мінливість всього на світі. Його головне прагнення — відповідати цьому швидкому руху, бути таким же динамічним, як сам світ.
Багато віршованих текстів Олеся Рязанова — це вірші про предмети і речі, природних явищах і живих істотах. Їх назви говорять самі за себе: «Камяні», «Зброя», «Сякера», «Стіл», «Цвік», «Барана», «Птах», «Маланка», «Завея», «Змеі», «Лесвіца», «Холодцю», «Дрэвы», «Ланцуг» тощо. Через матеріальне поет прагне розкрити щось нове. Поет, кажучи про речі, шукає важливі смисли, певні аналогії, порівняння. Так, поріг, який «вріс у землю», викликає у поета масу асоціацій. Він втілює розділення різних часів, змушує замислитися людини, хто вона на цьому світі.
У збірниках Олеся Рязанова останніх десятиліть «Вастрые стралы», «У горадзе валадарыць Рагвалод», «Паляванне ў райскай даліне», «Рэчаіснасць», «Гановерскія пункціры» творчі пошуки відбуваються переважно у сфері самої білоруської мови. Поет відкриває багатство її лексичних, музичних, смислових можливостей.
В далеке минуле, навіть у біблійні часи, переправляється ліричний герой поеми О. Рязанова «Гліна». У віршах «Рагнеда», «Старі горад», поетичної книги «У горадзе валадарыць Рагвалод», поемі «Усяслаў Чарадзей» О. Рязанов віддає данину захоплення стародавньому Полоцьку, в образі та історії якого бачить втілення одвічного білоруського шляху.
Поета цікавить існування у великому загальнолюдському світі і загадковому світі національної історії. Олесь Рязанов винахідливий і дотепний як у змісті, так і у формі. Він істотно розширив жанрові межі сучасної філософської поезії. О. Рязанов виражається в стислій формі квантів, пунктирів, версетів, віршів, зном. Його поетичні тексти іноді нагадують фрагменти стародавніх манускриптів без початку і без кінця, осягнення сенсу яких вимагає напруженої роботи інтелекту і фантазії, здатності до самостійної інтерпретації.
Олесь Рязанов — майстер пейзажної лірики глибокого філософсько-психологічного наповнення, класик білоруської верлібру, один з основоположників білоруського хайку. У 1970 році вийшла перша книга віршів Рязанова «Відродження» (біл. «Адраджэнне»). Збірка «Вістря стріли» (біл. «Вастрыё стралы» 1988) був удостоєний Державної премії Білоруської РСР (1990). Поезія Рязанова широко публікується в різних країнах, поет отримав ряд європейських премій і стипендій, у тому числі Премію Гердера (2003).
Перекладав з литовської, латиської, грузинської, болгарської, сербсько-хорватської, чеської, англійської мов. Серед перекладів — комедія Вільяма Шекспіра «Сон в літню ніч», хайку Басьо, поезія і проза литовських літераторів (Казіса Сая «Гей, хавайцеся», 1982).
Нагороди та звання
- Державна премія Білоруської РСР імені Янки Купали (1990) — за книгу поезії «Вастрые стралы».
- Лауреат премії «Залати апостраф» (2012)
- Медаль «100 років БНР» (Рада Білоруської народної республіки, 2019)
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Радыё Свабода — 1954.
- LIBRIS — 2012.
- Czech National Authority Database
- Алесь Разанаў // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік / Склад. А. К. Гардзіцкі; нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — С. 456.
- Алексіевіч, Антончык, Арлоў, Гарэцкі, Шушкевіч узнагароджаныя мэдалём «100 гадоў БНР». ФОТА (біл.). Радыё Свабода. 18 червня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
Література
- Білоруська літаратура: дапам. для вучняў 11-га кл. агульнаадукац. устаноў з білорус. і рос. мовамі навучання / пад ред. А. Бельскага, М. Тычыны. — Мн.: Адукацыя і выхаванне, 2009. ISBN 978-985-471-320-5
- Івашчанка А. Паэтыка Олеся Разанава: між медытацыя і рацыяй / пад ред. М. Тычыны. — Мн.: БНТУ, 2008. — ISBN 978-985-525-021-1
- Калеснік У. Страла і мета // Калеснік У. Усе чалавечае: літаратурныя партрэты, артыкулы, нарысы. — Менськ, 1993
- Кісліцына Р. Алесь Разанаў: Праблема мастацкай свядомасці. — Мн., 1997.
- Конан У. Узыходжаньне // Полум'я. 1997, № 12.
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. ред. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X
- Разанаў Алесь // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. Т. 5. Мінск, 1995. С. 126—129.
- Разанаў Алесь // Дэмакратычная апазыцыя Беларусі: 1956—1991. Пэрсанажы і кантэкст. —Мн.: Архіў Найноўшае Гісторыі, 1999. ISBN 985-6374-08-1
Посилання
- [knihi.com/Ales_Razanau/ Алесь Рязанов] на сайті Беларуская палічка. (біл.)
- — Ел.рэсурс masty.org
- Вершы беларускіх паэтаў — Ел. ресурс Вершы.ги
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oles Stepanovich Ryazanov bil Ales Scyapanavich Razanay 5 grudnya 1947 hutir Silec Berezivskogo rajonu Berestejskoyi oblasti 26 serpnya 2021 biloruskij poet perekladach i eseyist Chlen Spilki pismennikiv SRSR 1972 Laureat Derzhavnoyi premiyi Biloruskoyi RSR imeni Yanki Kupali 1990 Vidomij yak novator avtor novih poetichnih form Ryazanov Oleksandr Stepanovichbil Ales Scyapanavich RazanayNarodivsya5 grudnya 1947 1947 12 05 1 Selec d Berezivskij rajon Brestska obl Biloruska RSR SRSRPomer26 serpnya 2021 2021 08 26 2 73 roki Minsk BilorusKrayina SRSR Bilorus 3 Diyalnistpismennik perekladach poet prozayik eseyistSfera robotipoeziya 4 d 4 i d 4 Alma materfilologichnij fakultet BDU 1969 i Berestejskij derzhavnij universitet imeni Oleksandra Pushkina 1970 ZakladLitaratura i mastactva d Mastackaya litaratura i dMova tvorivbiloruska i nimeckaChlenstvoSP SRSR Biloruskij PEN centr i Spilka biloruskih pismennikivNagorodipremiya Gerdera d d 1990 d 2012 Ryazanov Oleksandr Stepanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ryazanov ZhittyepisOles Stepanovich Ryazanov narodivsya v 1947 roci v seli Silec Berezivskogo rajonu Berestejskoyi oblasti v sim yi sluzhbovciv Batko Stepan Ryazanov Navchavsya na filologichnomu fakulteti Biloruskogo derzhavnogo universitetu imeni V I Lenina Paralelno z navchannyam pracyuvav livarnikom na Minskomu zavodi opalyuvalnogo obladnannya U 1969 roci viklyuchenij z universitetu za organizaciyu listiv studentiv do Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Bilorusi z vimogoyu vidnoviti navchannya v universiteti biloruskoyu movoyu Z dopomogoyu biloruskogo poeta Maksima Tanka rektora Brestskogo pedagogichnogo institutu Sergiya Gusaka i zaviduvacha kafedri biloruskoyi movi i literaturi Volodimira Kolesnika Ryazanov prodovzhiv navchannya na filologichnomu fakulteti Brestskogo pedagogichnogo institutu yakij zakinchiv u 1970 roci U 1970 1971 rokah pracyuvav uchitelem biloruskoyi movi i literaturi u serednij shkoli sela Krugel Kam yaneckogo rajonu U 1972 roci pereyihav do Minska Pracyuvav literaturnim spivrobitnikom gazeti Literatura i mistectvo bil Litaratura i mastactva redaktorom minskogo vidavnictva Mastackaya litaratura zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Krinicya 1994 1999 Chlen Soyuzu pismennikiv SRSR z 1972 roku Vice prezident Biloruskogo PEN centru z 1989 roku V ostanni roki zhive perevazhno v Nimechchini TvorchistU presi vpershe opublikuvav svoyi literaturni tvori virshi v 1961 roci U pershomu poetichnomu zbirniku z harakternoyu dlya togo chasu nazvoyu Vidrodzhennya bil Adradzhenne 1970 silno spotvorenomu cenzuroyu perevazhali nastroyi na vidrodzhennya Vin proslavlyav geroyiv biloruskogo minulogo zarubizhnih naukovciv ta pismennikiv vidkrivachi novogo utopisti ta borci U knizi perevazhali ritmi romantichna pidnesenist uskladnena metaforichnist U nastupnomu zbirniku virshiv Nazavzhdi Nazayzhdy 1974 na pershij plan vihodit jogo poshukovij harakter shilnist do poetichnogo eksperimentu pidvishena uvaga do filosofskih problem Z cogo chasu z imenem Olesya Ryazanova pov yazuyetsya rozvitok intelektualnoyi techiyi v biloruskij poeziyi U virshovanomu cikli pid nazvoyu Punktiri Punkciry yakij odnochasno stav i poznachennyam novogo zhanru poet prodemonstruvav svoye pragnennya ohopiti riznomanitni proyavi svitu Vin najchastishe vidshtovhuvavsya vid sposterezhen nad konkretnimi yavishami i rechami Novatorski ustremlinnya poeta u sferi zmistu i formi proyavilisya v knizi poem balad Koordinati buttya bil Kaardynaty byccya 1976 ta zbirniku Shlyah 360 Shlyah 360 1981 Prote estetichni poshuki Olesya Ryazanova ne zustrichali nalezhnogo rozuminnya Golovna prichina uskladnennya tvorchogo shlyahu poeta bula zumovlena situaciyeyu negativnogo vplivu cenzuri na rozvitok literaturnogo zhittya v chasi suspilnogo zastoyu Vilna hudozhnya dumka todi strimuvalasya i skovuvalas radyanska poeziya bula obmezhena kolom dozvolenih tem idej ta sposobiv yih vtilennya O Ryazanov pragnuv do skladnoyi obraznoyi tvorchosti alegorichnogo ta simvolichnogo vidobrazhennya dijsnosti a ce zalishalo vrazhennya yakogos shifru ne zavzhdi zrozumilogo pidtekstu Vin zvertavsya do folklorno mifologichnih motiviv biblijnoyi simvoliki tradicij nacionalnoyi ta svitovoyi klasiki Pro napruzheni poshuki Olesya Ryazanova svogo shlyahu zasvidchili taki tvori yak Paema rybiny Paema kalodzezha Paema vyniku Paema zhniva Paema raynavagi tosho Gaslom jogo tvorchogo poshuku buli slova vislovleni she v 1960 ti roki Zhyve eksperyment Vin dotrimuvavsya ideyi dinamichnogo ruhu minlivosti zhittya i vichnogo utochnennya poglyadiv na zhittya i dijsnist Zbirka virshiv i poem Shlyah 360 pobachiv svit lishe pislya togo yak jogo vidredaguvav na gromadskih zasadah Volodimir Korotkevich napisav peredmovu narodnij poet Bilorusi Pimen Panchenko ta pislyamovu vidomij kritik Varlen Bechik U toj zhe chas u tvorchosti O Ryazanova proyavilosya zagalne pragnennya svitovoyi poeziyi do filosofskogo osmislennya globalnih problem suchasnosti yaki torkalisya vsih i kozhnogo U jogo virshah i poemah vidchuvalasya prisutnist dosvidu klasikiv yevropejskoyi literaturi XX stolittya takih yak Gijom Apolliner Rajner Mariya Rilke Pol Elyuar Federiko Garsia Lorka tosho U filosofskij lirici Olesya Ryazanova vidbuvavsya poshuk spravzhnoyi realnosti Vin uyavlyav realnist yaka vidkrivayetsya v osobisto emocijnij sferi v rezultati sub yektivnogo sprijnyattya i osmislennya svitu Ryazanov bachiv cyu spravzhnist zemnogo isnuvannya u vidkritti novogo vlasne lyudskogo v prirodi zhitti velikomu kosmosi Vin spryamovuye chitacha v minule i majbutnye odnochasno do tayemnic svitu i lyudskogo buttya Poet perekonanij sho lyudina i jogo dumka mayut postijno ruhatis vuered i cej proces piznannya bezmezhnij neskinchennij U Olesya Ryazanova zavzhdi bulo zagostrenim pochuttya chasu j lyudini v chasi She zdatnij strazhdati jogo lirichnij geroj chujno sprijmaye dramatizm zemnogo isnuvannya Tam de inshi inodi bachat peremogu vin peredchuvaye nebezpeku Lyudstvo opinilosya na chergovij rozvilci dorig U virshi Zaveya poet tak yak i Yanka Kupala v Payazdzhanah malyuye obraz vsesilnoyi prirodnoyi stihiyi i peredaye dushevnij stan neviznachenosti navit rozgublenosti v comu vihori chasu Oles Ryazanov i jogo lirichnij geroj vbachayut poryatunok u vichnomu rusi vpered u poshuku istinnogo sensu zhittya shlyahu do moralnogo samovdoskonalennya Poet povnitsya vidchuttyam shvidkoplinnosti zhittya gostro perezhivaye minlivist vsogo na sviti Jogo golovne pragnennya vidpovidati comu shvidkomu ruhu buti takim zhe dinamichnim yak sam svit Bagato virshovanih tekstiv Olesya Ryazanova ce virshi pro predmeti i rechi prirodnih yavishah i zhivih istotah Yih nazvi govoryat sami za sebe Kamyani Zbroya Syakera Stil Cvik Barana Ptah Malanka Zaveya Zmei Lesvica Holodcyu Drevy Lancug tosho Cherez materialne poet pragne rozkriti shos nove Poet kazhuchi pro rechi shukaye vazhlivi smisli pevni analogiyi porivnyannya Tak porig yakij vris u zemlyu viklikaye u poeta masu asociacij Vin vtilyuye rozdilennya riznih chasiv zmushuye zamislitisya lyudini hto vona na comu sviti U zbirnikah Olesya Ryazanova ostannih desyatilit Vastrye straly U goradze valadaryc Ragvalod Palyavanne y rajskaj daline Rechaisnasc Ganoverskiya punkciry tvorchi poshuki vidbuvayutsya perevazhno u sferi samoyi biloruskoyi movi Poet vidkrivaye bagatstvo yiyi leksichnih muzichnih smislovih mozhlivostej V daleke minule navit u biblijni chasi perepravlyayetsya lirichnij geroj poemi O Ryazanova Glina U virshah Ragneda Stari gorad poetichnoyi knigi U goradze valadaryc Ragvalod poemi Usyaslay Charadzej O Ryazanov viddaye daninu zahoplennya starodavnomu Polocku v obrazi ta istoriyi yakogo bachit vtilennya odvichnogo biloruskogo shlyahu Poeta cikavit isnuvannya u velikomu zagalnolyudskomu sviti i zagadkovomu sviti nacionalnoyi istoriyi Oles Ryazanov vinahidlivij i dotepnij yak u zmisti tak i u formi Vin istotno rozshiriv zhanrovi mezhi suchasnoyi filosofskoyi poeziyi O Ryazanov virazhayetsya v stislij formi kvantiv punktiriv versetiv virshiv znom Jogo poetichni teksti inodi nagaduyut fragmenti starodavnih manuskriptiv bez pochatku i bez kincya osyagnennya sensu yakih vimagaye napruzhenoyi roboti intelektu i fantaziyi zdatnosti do samostijnoyi interpretaciyi Oles Ryazanov majster pejzazhnoyi liriki glibokogo filosofsko psihologichnogo napovnennya klasik biloruskoyi verlibru odin z osnovopolozhnikiv biloruskogo hajku U 1970 roci vijshla persha kniga virshiv Ryazanova Vidrodzhennya bil Adradzhenne Zbirka Vistrya strili bil Vastryyo straly 1988 buv udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Biloruskoyi RSR 1990 Poeziya Ryazanova shiroko publikuyetsya v riznih krayinah poet otrimav ryad yevropejskih premij i stipendij u tomu chisli Premiyu Gerdera 2003 Perekladav z litovskoyi latiskoyi gruzinskoyi bolgarskoyi serbsko horvatskoyi cheskoyi anglijskoyi mov Sered perekladiv komediya Vilyama Shekspira Son v litnyu nich hajku Baso poeziya i proza litovskih literatoriv Kazisa Saya Gej havajcesya 1982 Nagorodi ta zvannyaDerzhavna premiya Biloruskoyi RSR imeni Yanki Kupali 1990 za knigu poeziyi Vastrye straly Laureat premiyi Zalati apostraf 2012 Medal 100 rokiv BNR Rada Biloruskoyi narodnoyi respubliki 2019 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Radyyo Svaboda 1954 d Track Q13028748d Track Q485500 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ales Razanay Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 S 456 Aleksievich Antonchyk Arloy Garecki Shushkevich uznagarodzhanyya medalyom 100 gadoy BNR FOTA bil Radyyo Svaboda 18 chervnya 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2019 LiteraturaBiloruska litaratura dapam dlya vuchnyay 11 ga kl agulnaadukac ustanoy z bilorus i ros movami navuchannya pad red A Belskaga M Tychyny Mn Adukacyya i vyhavanne 2009 ISBN 978 985 471 320 5 Ivashchanka A Paetyka Olesya Razanava mizh medytacyya i racyyaj pad red M Tychyny Mn BNTU 2008 ISBN 978 985 525 021 1 Kalesnik U Strala i meta Kalesnik U Use chalavechae litaraturnyya partrety artykuly narysy Mensk 1993 Kislicyna R Ales Razanay Prablema mastackaj svyadomasci Mn 1997 Konan U Uzyhodzhanne Polum ya 1997 12 Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X Razanay Ales Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t T 5 Minsk 1995 S 126 129 Razanay Ales Demakratychnaya apazycyya Belarusi 1956 1991 Persanazhy i kantekst Mn Arhiy Najnoyshae Gistoryi 1999 ISBN 985 6374 08 1Posilannya knihi com Ales Razanau Ales Ryazanov na sajti Belaruskaya palichka bil El resurs masty org Vershy belaruskih paetay El resurs Vershy gi