Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2017) |
Іва́н Дем'я́нович Рубча́к (7 березня 1874, Калуш, Івано-Франківська область — 11 травня 1952, Львів) — український співак-бас і актор галицьких театрів. Чоловік Рубчакової Катерини, батько актрис Ярослави, Ольги і Надії Рубчаківних, тесть Гната Юри.
| Рубчак Іван Дем'янович | |
|---|---|
 | |
| Ситуативний знімок артиста Українського театру УСС І. Рубчака. 16 серпня 1918 р. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 березня 1874 |
| Місце народження | м. Калуш, Галичина (нині Івано-Франківська область) |
| Дата смерті | 11 травня 1952 (78 років) |
| Місце смерті | Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка і СРСР |
| Професії | оперний співак, актор театру |
| Співацький голос | бас |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди |    |
 Файли у Вікісховищі | |
Виступав у складі театрів товариства «Руська Бесіда» у Львові (1894—1914), згодом у «Тернопільських Театральних Вечорах», у Новому Львівському Театрі, Театрі Начальної Команди УГА та театрі Червоної Укр. Гал. Армії (1920), у різних трупах Галичини й Карпатської України (1921-1939, зокрема, Богдана Сарамаґи), Українському драматичному театрові імені Лесі Українки (1939-1941), Львівському оперному театрові (1941-1944) і в Театрі ім. Марії Заньковецької (1944-1952).
Заслужений артист УРСР (1945), лауреат Сталінської премії (1950). Депутат Народних Зборів Західної України (1939).
Похований на Личаківському цвинтарі у Львові поряд з Соломією Крушельницькою.
Життєвий шлях
У Калуші добре знали родину Рубчаків. Сім'я кравця Дем'яна і Єфросинії була багатодітною. У ній росло 15 дітей: 9 хлопців і 6 дівчат, одна зі сестер — Климентина — теж була акторкою. Щоб утримувати велику сім'ю, батько з раннього ранку і до ночі займався шевством, а мати поралася біля хати чи працювала в полі. Іван був 4-ю дитиною. Ніхто і не підозрював, що він стане співаком.
У дитинстві вирізнявся сильним голосом і добрим слухом. Під час навчання у школі з 12 років співав у шкільному хорі. Під впливом аматорських вистав у Народному домі в молодого Рубчака з'явилося палке захоплення сценою. «Я змалечку полюбив вистави й сцену»,— писав пізніше у споминах Іван Рубчак.
Після закінчення школи в Калуші вступив у Станіславську гімназію, де навчання велося польською мовою. Тут із погордою ставилися до українців — Іван учився, попри насмішки. Під час вакацій співав у калуському хорі «Ранньої Зорі», грав у аматорських виставах.
Після закінчення гімназії 1893 року перед Іваном Рубчаком відкрилася нагода вступу до духовної семінарії. До цього спонукав і батько — але хлопець відмовився. Цього ж року став керівником самодіяльного хору в Калуші.
Мрія Рубчака про театр змогла здійснитися 1894 року, коли до Станіслава приїхав на гастролі український театр. Із декількох десятків претендентів комісія прийняла двох: Йосипа Стадника (у майбутньому — відомого діяча театру) та Івана Рубчака. Так 20-літнім юнаком Іван став на дорогу актора і співака.
Про творчість Рубчака
У 1894—1914 виступав (спочатку як хорист, пізніше виконував і провідні партії) у Львівському українському театрі товариства «Руська бесіда». Співу навчався у М. Косака в музично-драматичній школі при театрі. Спершу Іванові Рубчаку доручали епізодичні ролі: селянина у «Рябині» Івана Франка, присяжного в «Утраченому щасті» Дениса Лукіяновича. 1895 року один із рецензентів «Діла» зауважує, що «хорошим басовим голосом виділяється молодий актор Рубчак…».
Знаменитий Іван Карась — перша велика сценічна робота Рубчака і коронна роль усього його аматорського життя (у ролі Карася Рубчак мав понад 1200 виступів). Рецензент опери Гулака-Артемовського, показаної у Львові 1903 року, зазначав: «Перше місце, певна річ, мусимо віддати панові І. Рубчаку. Його сильний голос… в ролі Карася виходить артистично…». Також Рубчак відзначався неабиякими комедійними здібностями.
У 1896—1897 рр. Іван Рубчак перебував на службі в австрійській армії.
Наприкінці 1897 року Рубчак повернувся на сцену. В інформації про концерт українського театру в Бережанах оголошувалося: «Вечір розпочався „Завіщанням“ Вербицького з баритоновим соло, що прекрасно відспівав І. Рубчак… Публіка вітала сердечно його поворот з війська на сцену й оплескувала артиста щедро…».
Першим виконав в Ужгороді партію Максима («Відьма» Я. Ярославенко). Виступав як камерний співак. З особливим талантом виконував твори М. Лисенка та українські народні пісні. Брав участь у концертах, присвячених Т. Шевченкові, І. Франкові, виступав в оперетах та драматичних спектаклях.
Іван Рубчак стає відомим й іншими ролями: зокрема, козака Кабиці з оперети Миколи Лисенка «Чорноморці», Виборного з «Наталки Полтавки», Кандзюби зі «Сватання на Гончарівці», Жупана з «Циганського барона» Йоганна Штрауса. "Він у всіх ролях добрий і до всяких штук придатний… Крім артистичної вдачі, п. Рубчак посідає… тепле у народній справі віддане серце… Жартун. Друзі називали Івана просто «наш Рубцьо…»,— писав один із рецензентів.
До пам'ятних подій у тодішньому житті галицького театру належать і його гастролі по великій Україні: 1902 року — у Кам'янці-Подільському, 1903 року — у Жмеринці (Вінниччина) і Житомирі.
Автор статті про виступи театру в Бучачі на Тернопільщині восени 1906 року писав: «Межи мужчинами у театрі, що дає вистави у нас, перше місце належиться І. Рубчакові; є це досконалий артист, яким не постидалася б жодна сцена…».
Водночас Рубчак виступав і в драматичному репертуарі: зокрема, ролі Савки («Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого), Протасія («Мартин Боруля» того ж автора), Колія («Маруся Богуславка» Михайла Старицького).
Із початком Першої світової війни 1914 року Галичину захопили російські війська. На той час театр перебував у Тернополі. Одного вересневого дня глядачами були кубанські козаки, адже їхній полковник попросив дати виставу — щось із класики. Керівництво театру вирішило: буде «Невольник» (у головній ролі бандуриста Недобитого — Іван Рубчак).
Пізніше Іван Дем'янович згадував: «Невольник» був у розпалі, далі пісня «Про Україну», і тоді я нагадав, що в залі — хоч козаки з Кубані, але то у складі російської армії. Що робити, адже пісня в Росії — заборонена. Не було часу для роздумів. І я заспівав «про Україну, волю, та її героїв…». Дивлюсь, а в кубанців потекли з очей сльози. І особливо у полковника… Закінчив спів словами: «…і Україні, Боже, волю подай». Вистава закінчилась. На сцену, за навісу, піднявся полковник, потис мою правицю: «Дай Боже, щоб здійснилося!».
У 1918—19 рр. був організатором «Українського театра» та «Нового Львівського театра». Пізніше виступав до 1939 р. в українських труппах (Галичина, Закарпаття). В 1939—41 актор (Львів), в 1944—52 — Львівського театру ім. М. Заньковецької.
Жоден український актор не здобув такої популярності і любові найширших кіл шанувальників українського театру, як Рубчак. Володимир Блавацький писав: «Дуже рельєфною фігурою в ансамблі коссаківських акторів був, мабуть, найпопулярніший з галицьких акторів Іван Рубчак. Це особлива і своєрідна акторська індивідуальність. Великий голос, не використаний як слід через відсутність технічного вишколення, безумовно, великий акторський талант, не розвинений ширше через недостачу глибшої освіти і в зв'язку з загальною вбогістю тодішнього українського театру… Рубчак може грати якусь роль погано, може співати свою партію (особливо тепер, коли він уже досягає до сімдесятки) не зовсім правильно, а все ж таки глядачі захоплені ним. Бували випадки, що цю саму роль дублював з Рубчаком інший досвідчений і дуже добрий артист і грав її, і співав краще, а все ж таки глядачі воліли Рубчака. Не можна цього пояснити тільки сентиментом нашого глядача до особи старого корифея сцени, бо це саме явище помітив я й у чужинців… Причиною цього є той, Богом даний, величезний чар появи Рубчака на сцені. Він став уже в мистецьких колах легендарною постаттю».
Оперові й опереткові партії
- Карась («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського)
- Ґіреї («Роксоляна» Д.Січинського)
- Кардинал де Броні («Жидівка» Ж.Галеві)
- Кецал («Продана наречена» Б.Сметани)
- Зевс («Орфей у пеклі» Ж.Оффенбаха)
- Кальман Жупан («Циганський барон» Й.Штравса) та ін.
Рубчак користався великою популярністю в комічних та характерних ролях:
- Хома («Ой, не ходи, Грицю» М.Старицького)
- Омелько, Терешко, Ліхтаренко («Мартин Боруля», «Суєта», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого) та інші.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 149. —
- Б. Мельничук, Б. Пиндус, Л. Щербак. Сарамаґа Богдан Павлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 229. — .
Джерела
- Безбах В., Гаврилюк О. Служителька Мельпомени з Чорткова // Вільне життя плюс. — Тернопіль. — 2016. — № 31 (15767) (22 квіт.). — С. 3. (Люди і час).
- Довідник з історії України. — К., 2001.
- Кирчів Р. Народний артист Іван Рубчак; серія «Карби». — Кн. І. — Ужгород : Гражда, 2009. — 224 с.: іл.
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.280
- Павлюк С. Рубчак Іван Дем'янович // Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 357-358.
Посилання
- Рубчак Іван Дем'янович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 572.
- Лицар галицького театру
- Старий Калуш
- УРЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rubchak Iva n Dem ya novich Rubcha k 7 bereznya 1874 Kalush Ivano Frankivska oblast 11 travnya 1952 Lviv ukrayinskij spivak bas i aktor galickih teatriv Cholovik Rubchakovoyi Katerini batko aktris Yaroslavi Olgi i Nadiyi Rubchakivnih test Gnata Yuri Rubchak Ivan Dem yanovichZobrazhennyaSituativnij znimok artista Ukrayinskogo teatru USS I Rubchaka 16 serpnya 1918 r Osnovna informaciyaData narodzhennya7 bereznya 1874 1874 03 07 Misce narodzhennyam Kalush Galichina nini Ivano Frankivska oblast Data smerti11 travnya 1952 1952 05 11 78 rokiv Misce smertiLvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 GromadyanstvoAvstro Ugorshina Polska Respublika i SRSRProfesiyiopernij spivak aktor teatruSpivackij golosbasInstrumentivokal d Nagorodi Fajli u Vikishovishi Vistupav u skladi teatriv tovaristva Ruska Besida u Lvovi 1894 1914 zgodom u Ternopilskih Teatralnih Vechorah u Novomu Lvivskomu Teatri Teatri Nachalnoyi Komandi UGA ta teatri Chervonoyi Ukr Gal Armiyi 1920 u riznih trupah Galichini j Karpatskoyi Ukrayini 1921 1939 zokrema Bogdana Saramagi Ukrayinskomu dramatichnomu teatrovi imeni Lesi Ukrayinki 1939 1941 Lvivskomu opernomu teatrovi 1941 1944 i v Teatri im Mariyi Zankoveckoyi 1944 1952 Zasluzhenij artist URSR 1945 laureat Stalinskoyi premiyi 1950 Deputat Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini 1939 Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi poryad z Solomiyeyu Krushelnickoyu Zhittyevij shlyahU Kalushi dobre znali rodinu Rubchakiv Sim ya kravcya Dem yana i Yefrosiniyi bula bagatoditnoyu U nij roslo 15 ditej 9 hlopciv i 6 divchat odna zi sester Klimentina tezh bula aktorkoyu Shob utrimuvati veliku sim yu batko z rannogo ranku i do nochi zajmavsya shevstvom a mati poralasya bilya hati chi pracyuvala v poli Ivan buv 4 yu ditinoyu Nihto i ne pidozryuvav sho vin stane spivakom U ditinstvi viriznyavsya silnim golosom i dobrim sluhom Pid chas navchannya u shkoli z 12 rokiv spivav u shkilnomu hori Pid vplivom amatorskih vistav u Narodnomu domi v molodogo Rubchaka z yavilosya palke zahoplennya scenoyu Ya zmalechku polyubiv vistavi j scenu pisav piznishe u spominah Ivan Rubchak Pislya zakinchennya shkoli v Kalushi vstupiv u Stanislavsku gimnaziyu de navchannya velosya polskoyu movoyu Tut iz pogordoyu stavilisya do ukrayinciv Ivan uchivsya popri nasmishki Pid chas vakacij spivav u kaluskomu hori Rannoyi Zori grav u amatorskih vistavah Pislya zakinchennya gimnaziyi 1893 roku pered Ivanom Rubchakom vidkrilasya nagoda vstupu do duhovnoyi seminariyi Do cogo sponukav i batko ale hlopec vidmovivsya Cogo zh roku stav kerivnikom samodiyalnogo horu v Kalushi Mriya Rubchaka pro teatr zmogla zdijsnitisya 1894 roku koli do Stanislava priyihav na gastroli ukrayinskij teatr Iz dekilkoh desyatkiv pretendentiv komisiya prijnyala dvoh Josipa Stadnika u majbutnomu vidomogo diyacha teatru ta Ivana Rubchaka Tak 20 litnim yunakom Ivan stav na dorogu aktora i spivaka Pro tvorchist RubchakaU 1894 1914 vistupav spochatku yak horist piznishe vikonuvav i providni partiyi u Lvivskomu ukrayinskomu teatri tovaristva Ruska besida Spivu navchavsya u M Kosaka v muzichno dramatichnij shkoli pri teatri Spershu Ivanovi Rubchaku doruchali epizodichni roli selyanina u Ryabini Ivana Franka prisyazhnogo v Utrachenomu shasti Denisa Lukiyanovicha 1895 roku odin iz recenzentiv Dila zauvazhuye sho horoshim basovim golosom vidilyayetsya molodij aktor Rubchak Znamenitij Ivan Karas persha velika scenichna robota Rubchaka i koronna rol usogo jogo amatorskogo zhittya u roli Karasya Rubchak mav ponad 1200 vistupiv Recenzent operi Gulaka Artemovskogo pokazanoyi u Lvovi 1903 roku zaznachav Pershe misce pevna rich musimo viddati panovi I Rubchaku Jogo silnij golos v roli Karasya vihodit artistichno Takozh Rubchak vidznachavsya neabiyakimi komedijnimi zdibnostyami U 1896 1897 rr Ivan Rubchak perebuvav na sluzhbi v avstrijskij armiyi Naprikinci 1897 roku Rubchak povernuvsya na scenu V informaciyi pro koncert ukrayinskogo teatru v Berezhanah ogoloshuvalosya Vechir rozpochavsya Zavishannyam Verbickogo z baritonovim solo sho prekrasno vidspivav I Rubchak Publika vitala serdechno jogo povorot z vijska na scenu j opleskuvala artista shedro Pershim vikonav v Uzhgorodi partiyu Maksima Vidma Ya Yaroslavenko Vistupav yak kamernij spivak Z osoblivim talantom vikonuvav tvori M Lisenka ta ukrayinski narodni pisni Brav uchast u koncertah prisvyachenih T Shevchenkovi I Frankovi vistupav v operetah ta dramatichnih spektaklyah Ivan Rubchak staye vidomim j inshimi rolyami zokrema kozaka Kabici z opereti Mikoli Lisenka Chornomorci Vibornogo z Natalki Poltavki Kandzyubi zi Svatannya na Goncharivci Zhupana z Ciganskogo barona Joganna Shtrausa Vin u vsih rolyah dobrij i do vsyakih shtuk pridatnij Krim artistichnoyi vdachi p Rubchak posidaye teple u narodnij spravi viddane serce Zhartun Druzi nazivali Ivana prosto nash Rubco pisav odin iz recenzentiv Do pam yatnih podij u todishnomu zhitti galickogo teatru nalezhat i jogo gastroli po velikij Ukrayini 1902 roku u Kam yanci Podilskomu 1903 roku u Zhmerinci Vinnichchina i Zhitomiri Avtor statti pro vistupi teatru v Buchachi na Ternopilshini voseni 1906 roku pisav Mezhi muzhchinami u teatri sho daye vistavi u nas pershe misce nalezhitsya I Rubchakovi ye ce doskonalij artist yakim ne postidalasya b zhodna scena Vodnochas Rubchak vistupav i v dramatichnomu repertuari zokrema roli Savki Sto tisyach Ivana Karpenka Karogo Protasiya Martin Borulya togo zh avtora Koliya Marusya Boguslavka Mihajla Starickogo Iz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku Galichinu zahopili rosijski vijska Na toj chas teatr perebuvav u Ternopoli Odnogo veresnevogo dnya glyadachami buli kubanski kozaki adzhe yihnij polkovnik poprosiv dati vistavu shos iz klasiki Kerivnictvo teatru virishilo bude Nevolnik u golovnij roli bandurista Nedobitogo Ivan Rubchak Piznishe Ivan Dem yanovich zgaduvav Nevolnik buv u rozpali dali pisnya Pro Ukrayinu i todi ya nagadav sho v zali hoch kozaki z Kubani ale to u skladi rosijskoyi armiyi Sho robiti adzhe pisnya v Rosiyi zaboronena Ne bulo chasu dlya rozdumiv I ya zaspivav pro Ukrayinu volyu ta yiyi geroyiv Divlyus a v kubanciv potekli z ochej slozi I osoblivo u polkovnika Zakinchiv spiv slovami i Ukrayini Bozhe volyu podaj Vistava zakinchilas Na scenu za navisu pidnyavsya polkovnik potis moyu pravicyu Daj Bozhe shob zdijsnilosya U 1918 19 rr buv organizatorom Ukrayinskogo teatra ta Novogo Lvivskogo teatra Piznishe vistupav do 1939 r v ukrayinskih truppah Galichina Zakarpattya V 1939 41 aktor Lviv v 1944 52 Lvivskogo teatru im M Zankoveckoyi Zhoden ukrayinskij aktor ne zdobuv takoyi populyarnosti i lyubovi najshirshih kil shanuvalnikiv ukrayinskogo teatru yak Rubchak Volodimir Blavackij pisav Duzhe relyefnoyu figuroyu v ansambli kossakivskih aktoriv buv mabut najpopulyarnishij z galickih aktoriv Ivan Rubchak Ce osobliva i svoyeridna aktorska individualnist Velikij golos ne vikoristanij yak slid cherez vidsutnist tehnichnogo vishkolennya bezumovno velikij aktorskij talant ne rozvinenij shirshe cherez nedostachu glibshoyi osviti i v zv yazku z zagalnoyu vbogistyu todishnogo ukrayinskogo teatru Rubchak mozhe grati yakus rol pogano mozhe spivati svoyu partiyu osoblivo teper koli vin uzhe dosyagaye do simdesyatki ne zovsim pravilno a vse zh taki glyadachi zahopleni nim Buvali vipadki sho cyu samu rol dublyuvav z Rubchakom inshij dosvidchenij i duzhe dobrij artist i grav yiyi i spivav krashe a vse zh taki glyadachi volili Rubchaka Ne mozhna cogo poyasniti tilki sentimentom nashogo glyadacha do osobi starogo korifeya sceni bo ce same yavishe pomitiv ya j u chuzhinciv Prichinoyu cogo ye toj Bogom danij velicheznij char poyavi Rubchaka na sceni Vin stav uzhe v misteckih kolah legendarnoyu postattyu Operovi j operetkovi partiyiMogila Ivana Rubchaka Karas Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Gireyi Roksolyana D Sichinskogo Kardinal de Broni Zhidivka Zh Galevi Kecal Prodana narechena B Smetani Zevs Orfej u pekli Zh Offenbaha Kalman Zhupan Ciganskij baron J Shtravsa ta in Rubchak koristavsya velikoyu populyarnistyu v komichnih ta harakternih rolyah Homa Oj ne hodi Gricyu M Starickogo Omelko Tereshko Lihtarenko Martin Borulya Suyeta Hazyayin I Karpenka Karogo ta inshi PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 149 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 B Melnichuk B Pindus L Sherbak Saramaga Bogdan Pavlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 229 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaBezbah V Gavrilyuk O Sluzhitelka Melpomeni z Chortkova Vilne zhittya plyus Ternopil 2016 31 15767 22 kvit S 3 Lyudi i chas Dovidnik z istoriyi Ukrayini K 2001 Kirchiv R Narodnij artist Ivan Rubchak seriya Karbi Kn I Uzhgorod Grazhda 2009 224 s il LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 280 Pavlyuk S Rubchak Ivan Dem yanovich Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 357 358 ISBN 978 966 2067 65 1PosilannyaRubchak Ivan Dem yanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 572 Licar galickogo teatru Starij Kalush URE