Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роман Вінценти Пашковський пол Roman Wincenty Paszkowski 19 липня 1914 19140719 Ґулув Люблінська губернія Російська імпе

Роман Пашковський

Роман Пашковський

Роман Вінценти Пашковський (пол. Roman Wincenty Paszkowski; 19 липня 1914(19140719), Ґулув, Люблінська губернія, Російська імперія — 16 серпня 1998, Катовиці, Польща) — польський військовий і державний діяч, генерал броні, командувач силами протиповітряної оборони ПНР у 1967—1976 роках, катовицький воєвода у 1981—1985 роках. Учасник оборони Польщі у 1939 році. Репресований за сталінського режиму Болеслава Берута. Відігравав видатну політичну роль за правління Войцеха Ярузельського. У Третій Речі Посполитій був першим головою Клубу генералів Війська Польського.

Роман Пашковський
пол. Roman Paszkowski
image
 
Народження: 19 липня 1914(1914-07-19)[1]
Ґулув, ґміна Адамув (Луківський повіт), Луківський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 16 серпня 1998(1998-08-16)[1](84 роки)
Катовиці, Республіка Польща
Поховання: Військові Повонзки
Країна: Республіка Польща
Освіта: d
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image

d

 image image

d

 image

d

d

 image image

d

d

 image image

d

image Медіафайли у Вікісховищі

image
Посол ПНР Роман Пашковський і президент Анголи Агоштінью Нету з дружинами, 1978 рік

Бойовий офіцер

Народився 19 липня 1914 року у сім'ї управителя маєтку у Гулові Люблінської губернії Царства Польського Вацлава Пашковського (1886—1973) та Стефанії, уродженої Оправської (1887—1964). З 1925 року відвідував Державну чоловічу гімназію ім. Адама Чарторийського у Пулави, а потім гімназію у Соколові-Подляському. У 1934 році закінчив кадетський корпус у Равичі, у 1936 році — піхотне училище в Острув-Мазовецьку. З 1936 року служив у 22-му піхотному полку, дислокованому у Седльці. Командував стрілецькою ротою.

У 1939 році підпоручник Роман Пашковський брав участь у боях оборонної війни під Бидгощем і Кутно. Двічі отримав поранення. Нагороджено Срібним хрестом ордена Virtuti militari (вручений після війни). Потрапив у полон, утримувався в офіцерських таборах. Брав участь в опорі військовополонених, організованому Армією Крайова. У 1945 році звільнено британськими військами.

Репресований

Повернувшись до Польщі, Роман Пашковський знову вступив на військову службу. Закінчив курси батальйонних командирів й Академію генштабу Війська Польського. У 1946—1948 роках очолював іноземний відділ Генштабу. Політично підтримував комуністів — з 1946 року перебував у ПРП, з 1948 року — в урядущій компартії ПОРП.

У 1951 році, за сталінського правління Болеслава Берута, Романа Пашковського заарештувала військова спецслужба, його звинуватили у шпигунстві. Залучено у справі генерала Татара та генерала Кірхмаєра. На слідстві зазнав жорсткого тиску, але провини не визнав. Звільнений у 1955 році, напередодні «гомулківської відлиги». До 1957 року був чиновником міністерства сільського господарства, потім відновився у збройних силах ПНР.

Генерал і дипломат

З 1957 року Роман Пашковський служив у протиповітряній обороні та Повітряних силах. У 1960 році опанував спеціальність військового льотчика. З 1959 до 1962 року командував 1-м корпусом ППО, з 1961 року у званні генерала бригади. Після виокремлення ППО в особливий рід збройних сил був заступником командувача Чеслава Манкевича. З 1967 до 1976 рік — командувач військ ППО у званні генерала дивізії. Під командуванням генерала Пашковського проводилося активне формування та розвиток польських сил ППО та ПС.

У 1976 році Держрада ПНР перевела Романа Пашковського на дипломатичну службу. Пашковський отримав призначення послом ПНР в Анголі (з 1979 року також у Сан-Томе та Принсіпі). Представництво в Анголі мало неабияке політичне значення — в країні йшла громадянська війна комуністичного уряду МПЛА з антикомуністичними повстанцями УНІТА та військове протистояння з ПАР. Пашковський особисто зустрічався з президентом Нету, висловлюючи підтримку від імені ПНР та Варшавського договору загалом.

Пашковський повернувся до ПНР у 1980 році, у період конфронтації ПОРП з незалежним профрухом Солідарність. Генерал користувався повагою в країні як великий воєначальник, ветеран війни, який зазнав сталінських репресій. Він не асоціювався з партійною номенклатурою, не був прямо причетний до переслідування опозиції та придушення робітничих протестів.

Катовицький воєвода

Призначення

13 грудня 1981 року у Польщі запровадили воєнний стан. Влада перейшла до Військової ради національного порятунку (WRON), яку очолював перший секретар ЦК ПОРП і голова Совина ПНР генерал армії Войцех Ярузельський. «Солідарність» виступила проти режиму, завзятий опір чинили страйкарі серед шахтарів і металургів у Катовиці та Сілезько-Домбрівському регіоні. Влада Катовицького воєводства — комітет ПОРП Анджея Жабинського, воєводська адміністрація Генрика Лихося — проводила жорстку лінію «партійного бетону», конфронтація загострилася до небезпечних меж.

16 грудня 1981 року відбулося кровопролиття на шахті «Вуєк». Того ж дня Романа Пашковський отримав призначення катовицьким воєводою — головою регіональної адміністрації з повноваженнями комісара WRON. Він намагався врегулювати становище без застосування насильства. Зустрівшись з представниками шахтарів, Пашковський обіцяв, що «в Сілезії більше не проллється кров». Він також встановив контакт з єпархіальним єпископом Катовиці Гербертом Бедношем.

У відставку відправили не лише воєводу Лихося, а й першого секретаря Жабинського. На місце Жабинського призначено економіста Збіґнєва Месснера. Попри політичну традицію «реального соціалізму» головною фігурою регіональної влади та довіреним функціонером Ярузельського став не партійний секретар Месснер, а воєвода Пашковський.

Курс

Свою згоду на призначення у Катовиці Пашковський пояснював необхідністю «утихомирити організацію партійних яструбів на чолі з Жабинським, які задумали змову проти Ярузельського» (за змістом виходило, що генерал мав намір діяти чи не заодно з «Солідарністю»). Він із тривогою відзначав «клімат насильства» у воєводській міліції та держбезпеці. Пашковський різко критикував воєводського коменданта міліції полковника Грубу як «типового мента, який спочатку виконує наказ, потім починає думати». Він говорив також, що «Солідарності» не можна відмовити у багатьох перевагах, не можна однозначно оцінювати негативно, але "лідери «Солідарності» не враховували геополітичних реалій, хотіли занадто багато, а це загрожує Польщі непередбачуваними наслідками.

Водночас воєвода Пашковський повністю підтримував режим воєнного стану. Він називав армію «єдиною силою, здатною дисциплінувати суспільство, розігнати нероб, п'яниць, спекулянтів і дармоїдів». Засуджуючи насильство на «Вуєку», критикував переважно тактичні помилки штурму (наприклад, нераціональне використання танків), а не силові методи як такі. Пашковський послідовно проводив курс упокорення протестів. За посадою воєводи він очолював Воєводський комітет оборони, керував придушенням страйку металургів Хута Катовиці та страйку гірників шахти «Пяст». Воєвода відмовився від переговорів зі страйковим комітетом Хута Катовиці та заявив, що лідери страйку «Пяста» повинні «відчути на собі дію воєнного стану». Однак в обох випадках придушення обійшлося без застосування зброї, не було вбитих і поранених. Єпископ Беднош висловлював за це подяку воєводі Пашковському.

За період воєнного стану у Катовицькому воєводстві інтерновано близько 1000 активістів «Солідарності». Кримінальне переслідування за політичними звинуваченнями зазнали 465 осіб. Перед військовими судами постало 219 осіб (винесено 120 вироків), перед судами загальної юрисдикції — 72 особи (63 вироки). З іншого боку, Пашковський звільнив найбільш одіозних адміністраторів (але не силовиків), домігся усунення з партапарату багатьох кадрів Жабинського. Згорнуто діяльність структур ортодоксального «бетону» типу Катовицького партійного форуму. Воєвода продовжував взаємодію з католицькою архієпархією, особливо під час візиту до Польщі Папи Римського Івана Павла II у 1983 році.

Підсумки

Катовицьким воєводою Роман Пашковський залишався до 1985 року. З січня 1984 року він перебував у бюро воєводського комітету ПОРП. Свою діяльність на цій посаді він оцінював позитивно як «виконання військового наказу», говорив про «відновлення спокою та порядку». Однак більшість дослідників пишуть про приховану конфронтацію, яка зберігалася у регіоні, та глибоку громадську депресію.

Важким залишалося й економічне становище воєводства — генерал Пашковський був некомпетентним у господарських питаннях. Це і стало головною причиною заміни його на економіста Тадеуша Внука.

Перехідний період й останні роки

У 1985 році генерал Пашковський очолив Раду охорони пам'яті боротьби та мучеництва. Перебував також у Вищій раді Союзу борців за свободу та демократію та у Національному Грюнвальдському комітеті. Був депутатом сейму ПНР, головою парламентського комітету з конституційної відповідальності.

Військову службу Роман Пашковський завершив у січні 1986 року у званні генерала дивізії. У жовтні 1989 року особливим рішенням йому надано звання генерал броні. Романа Пашковського нагородили понад 80 орденами, медалями, почесними знаками Другої Речі Посполитої, ПНР, СРСР, НДР, ЧССР, НРБ, Франції.

Під час політичних змін Роман Пашковський поступово брав все більш реформаторський курс — насамперед з позицій польського патріотизму. Він став першим офіційним діячем ПНР, який порушив питання про пам'ять поляків, які загинули у СРСР. У 1987 році Пашковський відвідав Катинь, після чого публічно заявив про необхідність оголошення історичної правди про Катинський розстріл й увічнення пам'яті жертв. 5 квітня 1989 року Пашковський організував поїздку поляків до Катині на місце загибелі рідних, для перенесення землі з могил і закладку у Пам'ятника невідомому солдату у Варшаві. З ініціативи Пашковського при Держраді була створена Комісія пам'яті жертв сталінізму на чолі з заступником голови Держради Зеноном Комендером.

У 1989 році Роман Пашковський цілком прийняв демократичний транзит Польщі. На перших альтернативних виборах балотувався у сенат від Варшави як представник ПОРП, але обраний не був — за нього голосували трохи понад 2 % (перемогу отримав кандидат Громадянського комітету «Солідарності» академік Владислав Фіндейзен).

У Третій Речі Посполитій Роман Пашковський опікувався переважно справами ветеранського руху. Працював над увічненням пам'яті силезських харцерів, які билися у 1939 році. Був почесним президентом Варшавського аероклубу. У 1996 році став першим головою (президентом) Клубу генералів Війська Польського. Підтримував дружні стосунки з низкою католицьких священнослужителів Катовицької архиєпархії. Жив у Варшаві, але часто відвідував Катовиці.

Смерть і похорон

Помер 84-річний Роман Пашковський у Катовиці 16 серпня 1998 року, під час урочистостей з нагоди висвячення катовицького священника. Заупокійну месу у Соборі Короля Христа служив єпархіальний єпископ Тарнува Віктор Скворц, у Соборі Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі — польовий єпископ Війська Польського генерал дивізії Славою Лешек Глудзь. Поховано на варшавському цвинтарі Військові Повонзки. Відспівування проводив капелан Війська Польського полковник Ян Мругач. На церемонії похорону були присутні Войцех Ярузельський, Збіґнєв Месснер, офіційні представники Генштабу, командування ПС і ППО, Клубу генералів Війська Польського.

Примітки

  1. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000018490&find_code=SYS&local_base=ARS10
  2. Oni decydowali na Górnym Śląsku w XX wieku. Roman Paszkowski / Generał Roman Paszkowski — postawa polityczna wojewody katowickiego wobec wydarzeń stanu wojennego (PDF). (PDF) оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  3. Roman Paszkowski - HistoriaPolski.eu - Forum historia Polski. historiapolski.eu.
  4. Kopalnia «Wujek» 35 lat po tragedii: pytania, legendy i spekulacje. оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  5. PZPR też miała swoje taśmy prawdy. Rok 1980 z drugiej strony barykady. plus.dziennikzachodni.pl. 9 окт. 2014 г.
  6. Międzyzakładowa Organizacja Związkowa NSZZ "Solidarność" ArcelorMittal Poland S.A. - Dąbrowa Górnicza. www.hksolidarnosc.pl. оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  7. Media, Instytut Gość (8 дек. 2016 г.). Ostatni z „Piasta”. www.gosc.pl.
  8. Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej. www.katalog.bip.ipn.gov.pl. оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 березня 2021.
  9. Tadeusz Wnuk nie żyje. Zmarł wojewoda katowicki i senator V kadencji senatu RP. Miał 73 lata. dziennikzachodni.pl. 12 нояб. 2018 г. оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 9 березня 2021.
  10. Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 8 czerwca 1989 r. o wynikach głosowania i wynikach wyborów do Senatu Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej przeprowadzonych dnia 4 czerwca 1989 r. (PDF). isap.sejm.gov.pl. (PDF) оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Roman Vincenti Pashkovskij pol Roman Wincenty Paszkowski 19 lipnya 1914 19140719 Guluv Lyublinska guberniya Rosijska imperiya 16 serpnya 1998 Katovici Polsha polskij vijskovij i derzhavnij diyach general broni komanduvach silami protipovitryanoyi oboroni PNR u 1967 1976 rokah katovickij voyevoda u 1981 1985 rokah Uchasnik oboroni Polshi u 1939 roci Represovanij za stalinskogo rezhimu Boleslava Beruta Vidigravav vidatnu politichnu rol za pravlinnya Vojceha Yaruzelskogo U Tretij Rechi Pospolitij buv pershim golovoyu Klubu generaliv Vijska Polskogo Roman Pashkovskij pol Roman Paszkowski Narodzhennya 19 lipnya 1914 1914 07 19 1 Guluv gmina Adamuv Lukivskij povit Lukivskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaSmert 16 serpnya 1998 1998 08 16 1 84 roki Katovici Respublika PolshaPohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaOsvita dPartiya Polska ob yednana robitnicha partiyaNagorodi d d Honorary badge For Merits for Warsaw d d d Honorary badge Meritorious for Warmia and Mazury d d Mediafajli b u VikishovishiPosol PNR Roman Pashkovskij i prezident Angoli Agoshtinyu Netu z druzhinami 1978 rikBojovij oficerNarodivsya 19 lipnya 1914 roku u sim yi upravitelya mayetku u Gulovi Lyublinskoyi guberniyi Carstva Polskogo Vaclava Pashkovskogo 1886 1973 ta Stefaniyi urodzhenoyi Opravskoyi 1887 1964 Z 1925 roku vidviduvav Derzhavnu cholovichu gimnaziyu im Adama Chartorijskogo u Pulavi a potim gimnaziyu u Sokolovi Podlyaskomu U 1934 roci zakinchiv kadetskij korpus u Ravichi u 1936 roci pihotne uchilishe v Ostruv Mazovecku Z 1936 roku sluzhiv u 22 mu pihotnomu polku dislokovanomu u Sedlci Komanduvav strileckoyu rotoyu U 1939 roci pidporuchnik Roman Pashkovskij brav uchast u boyah oboronnoyi vijni pid Bidgoshem i Kutno Dvichi otrimav poranennya Nagorodzheno Sribnim hrestom ordena Virtuti militari vruchenij pislya vijni Potrapiv u polon utrimuvavsya v oficerskih taborah Brav uchast v opori vijskovopolonenih organizovanomu Armiyeyu Krajova U 1945 roci zvilneno britanskimi vijskami RepresovanijPovernuvshis do Polshi Roman Pashkovskij znovu vstupiv na vijskovu sluzhbu Zakinchiv kursi bataljonnih komandiriv j Akademiyu genshtabu Vijska Polskogo U 1946 1948 rokah ocholyuvav inozemnij viddil Genshtabu Politichno pidtrimuvav komunistiv z 1946 roku perebuvav u PRP z 1948 roku v uryadushij kompartiyi PORP U 1951 roci za stalinskogo pravlinnya Boleslava Beruta Romana Pashkovskogo zaareshtuvala vijskova specsluzhba jogo zvinuvatili u shpigunstvi Zalucheno u spravi generala Tatara ta generala Kirhmayera Na slidstvi zaznav zhorstkogo tisku ale provini ne viznav Zvilnenij u 1955 roci naperedodni gomulkivskoyi vidligi Do 1957 roku buv chinovnikom ministerstva silskogo gospodarstva potim vidnovivsya u zbrojnih silah PNR General i diplomatZ 1957 roku Roman Pashkovskij sluzhiv u protipovitryanij oboroni ta Povitryanih silah U 1960 roci opanuvav specialnist vijskovogo lotchika Z 1959 do 1962 roku komanduvav 1 m korpusom PPO z 1961 roku u zvanni generala brigadi Pislya viokremlennya PPO v osoblivij rid zbrojnih sil buv zastupnikom komanduvacha Cheslava Mankevicha Z 1967 do 1976 rik komanduvach vijsk PPO u zvanni generala diviziyi Pid komanduvannyam generala Pashkovskogo provodilosya aktivne formuvannya ta rozvitok polskih sil PPO ta PS U 1976 roci Derzhrada PNR perevela Romana Pashkovskogo na diplomatichnu sluzhbu Pashkovskij otrimav priznachennya poslom PNR v Angoli z 1979 roku takozh u San Tome ta Prinsipi Predstavnictvo v Angoli malo neabiyake politichne znachennya v krayini jshla gromadyanska vijna komunistichnogo uryadu MPLA z antikomunistichnimi povstancyami UNITA ta vijskove protistoyannya z PAR Pashkovskij osobisto zustrichavsya z prezidentom Netu vislovlyuyuchi pidtrimku vid imeni PNR ta Varshavskogo dogovoru zagalom Pashkovskij povernuvsya do PNR u 1980 roci u period konfrontaciyi PORP z nezalezhnim profruhom Solidarnist General koristuvavsya povagoyu v krayini yak velikij voyenachalnik veteran vijni yakij zaznav stalinskih represij Vin ne asociyuvavsya z partijnoyu nomenklaturoyu ne buv pryamo prichetnij do peresliduvannya opoziciyi ta pridushennya robitnichih protestiv Katovickij voyevodaPriznachennya 13 grudnya 1981 roku u Polshi zaprovadili voyennij stan Vlada perejshla do Vijskovoyi radi nacionalnogo poryatunku WRON yaku ocholyuvav pershij sekretar CK PORP i golova Sovina PNR general armiyi Vojceh Yaruzelskij Solidarnist vistupila proti rezhimu zavzyatij opir chinili strajkari sered shahtariv i metalurgiv u Katovici ta Silezko Dombrivskomu regioni Vlada Katovickogo voyevodstva komitet PORP Andzheya Zhabinskogo voyevodska administraciya Genrika Lihosya provodila zhorstku liniyu partijnogo betonu konfrontaciya zagostrilasya do nebezpechnih mezh 16 grudnya 1981 roku vidbulosya krovoprolittya na shahti Vuyek Togo zh dnya Romana Pashkovskij otrimav priznachennya katovickim voyevodoyu golovoyu regionalnoyi administraciyi z povnovazhennyami komisara WRON Vin namagavsya vregulyuvati stanovishe bez zastosuvannya nasilstva Zustrivshis z predstavnikami shahtariv Pashkovskij obicyav sho v Sileziyi bilshe ne prollyetsya krov Vin takozh vstanoviv kontakt z yeparhialnim yepiskopom Katovici Gerbertom Bednoshem U vidstavku vidpravili ne lishe voyevodu Lihosya a j pershogo sekretarya Zhabinskogo Na misce Zhabinskogo priznacheno ekonomista Zbignyeva Messnera Popri politichnu tradiciyu realnogo socializmu golovnoyu figuroyu regionalnoyi vladi ta dovirenim funkcionerom Yaruzelskogo stav ne partijnij sekretar Messner a voyevoda Pashkovskij Kurs Svoyu zgodu na priznachennya u Katovici Pashkovskij poyasnyuvav neobhidnistyu utihomiriti organizaciyu partijnih yastrubiv na choli z Zhabinskim yaki zadumali zmovu proti Yaruzelskogo za zmistom vihodilo sho general mav namir diyati chi ne zaodno z Solidarnistyu Vin iz trivogoyu vidznachav klimat nasilstva u voyevodskij miliciyi ta derzhbezpeci Pashkovskij rizko kritikuvav voyevodskogo komendanta miliciyi polkovnika Grubu yak tipovogo menta yakij spochatku vikonuye nakaz potim pochinaye dumati Vin govoriv takozh sho Solidarnosti ne mozhna vidmoviti u bagatoh perevagah ne mozhna odnoznachno ocinyuvati negativno ale lideri Solidarnosti ne vrahovuvali geopolitichnih realij hotili zanadto bagato a ce zagrozhuye Polshi neperedbachuvanimi naslidkami Vodnochas voyevoda Pashkovskij povnistyu pidtrimuvav rezhim voyennogo stanu Vin nazivav armiyu yedinoyu siloyu zdatnoyu disciplinuvati suspilstvo rozignati nerob p yanic spekulyantiv i darmoyidiv Zasudzhuyuchi nasilstvo na Vuyeku kritikuvav perevazhno taktichni pomilki shturmu napriklad neracionalne vikoristannya tankiv a ne silovi metodi yak taki Pashkovskij poslidovno provodiv kurs upokorennya protestiv Za posadoyu voyevodi vin ocholyuvav Voyevodskij komitet oboroni keruvav pridushennyam strajku metalurgiv Huta Katovici ta strajku girnikiv shahti Pyast Voyevoda vidmovivsya vid peregovoriv zi strajkovim komitetom Huta Katovici ta zayaviv sho lideri strajku Pyasta povinni vidchuti na sobi diyu voyennogo stanu Odnak v oboh vipadkah pridushennya obijshlosya bez zastosuvannya zbroyi ne bulo vbitih i poranenih Yepiskop Bednosh vislovlyuvav za ce podyaku voyevodi Pashkovskomu Za period voyennogo stanu u Katovickomu voyevodstvi internovano blizko 1000 aktivistiv Solidarnosti Kriminalne peresliduvannya za politichnimi zvinuvachennyami zaznali 465 osib Pered vijskovimi sudami postalo 219 osib vineseno 120 virokiv pered sudami zagalnoyi yurisdikciyi 72 osobi 63 viroki Z inshogo boku Pashkovskij zvilniv najbilsh odioznih administratoriv ale ne silovikiv domigsya usunennya z partaparatu bagatoh kadriv Zhabinskogo Zgornuto diyalnist struktur ortodoksalnogo betonu tipu Katovickogo partijnogo forumu Voyevoda prodovzhuvav vzayemodiyu z katolickoyu arhiyeparhiyeyu osoblivo pid chas vizitu do Polshi Papi Rimskogo Ivana Pavla II u 1983 roci Pidsumki Katovickim voyevodoyu Roman Pashkovskij zalishavsya do 1985 roku Z sichnya 1984 roku vin perebuvav u byuro voyevodskogo komitetu PORP Svoyu diyalnist na cij posadi vin ocinyuvav pozitivno yak vikonannya vijskovogo nakazu govoriv pro vidnovlennya spokoyu ta poryadku Odnak bilshist doslidnikiv pishut pro prihovanu konfrontaciyu yaka zberigalasya u regioni ta gliboku gromadsku depresiyu Vazhkim zalishalosya j ekonomichne stanovishe voyevodstva general Pashkovskij buv nekompetentnim u gospodarskih pitannyah Ce i stalo golovnoyu prichinoyu zamini jogo na ekonomista Tadeusha Vnuka Perehidnij period j ostanni rokiU 1985 roci general Pashkovskij ocholiv Radu ohoroni pam yati borotbi ta muchenictva Perebuvav takozh u Vishij radi Soyuzu borciv za svobodu ta demokratiyu ta u Nacionalnomu Gryunvaldskomu komiteti Buv deputatom sejmu PNR golovoyu parlamentskogo komitetu z konstitucijnoyi vidpovidalnosti Vijskovu sluzhbu Roman Pashkovskij zavershiv u sichni 1986 roku u zvanni generala diviziyi U zhovtni 1989 roku osoblivim rishennyam jomu nadano zvannya general broni Romana Pashkovskogo nagorodili ponad 80 ordenami medalyami pochesnimi znakami Drugoyi Rechi Pospolitoyi PNR SRSR NDR ChSSR NRB Franciyi Pid chas politichnih zmin Roman Pashkovskij postupovo brav vse bilsh reformatorskij kurs nasampered z pozicij polskogo patriotizmu Vin stav pershim oficijnim diyachem PNR yakij porushiv pitannya pro pam yat polyakiv yaki zaginuli u SRSR U 1987 roci Pashkovskij vidvidav Katin pislya chogo publichno zayaviv pro neobhidnist ogoloshennya istorichnoyi pravdi pro Katinskij rozstril j uvichnennya pam yati zhertv 5 kvitnya 1989 roku Pashkovskij organizuvav poyizdku polyakiv do Katini na misce zagibeli ridnih dlya perenesennya zemli z mogil i zakladku u Pam yatnika nevidomomu soldatu u Varshavi Z iniciativi Pashkovskogo pri Derzhradi bula stvorena Komisiya pam yati zhertv stalinizmu na choli z zastupnikom golovi Derzhradi Zenonom Komenderom U 1989 roci Roman Pashkovskij cilkom prijnyav demokratichnij tranzit Polshi Na pershih alternativnih viborah balotuvavsya u senat vid Varshavi yak predstavnik PORP ale obranij ne buv za nogo golosuvali trohi ponad 2 peremogu otrimav kandidat Gromadyanskogo komitetu Solidarnosti akademik Vladislav Findejzen U Tretij Rechi Pospolitij Roman Pashkovskij opikuvavsya perevazhno spravami veteranskogo ruhu Pracyuvav nad uvichnennyam pam yati silezskih harceriv yaki bilisya u 1939 roci Buv pochesnim prezidentom Varshavskogo aeroklubu U 1996 roci stav pershim golovoyu prezidentom Klubu generaliv Vijska Polskogo Pidtrimuvav druzhni stosunki z nizkoyu katolickih svyashennosluzhiteliv Katovickoyi arhiyeparhiyi Zhiv u Varshavi ale chasto vidviduvav Katovici Smert i pohoronPomer 84 richnij Roman Pashkovskij u Katovici 16 serpnya 1998 roku pid chas urochistostej z nagodi visvyachennya katovickogo svyashennika Zaupokijnu mesu u Sobori Korolya Hrista sluzhiv yeparhialnij yepiskop Tarnuva Viktor Skvorc u Sobori Presvyatoyi Divi Mariyi Korolevi Polshi polovij yepiskop Vijska Polskogo general diviziyi Slavoyu Leshek Gludz Pohovano na varshavskomu cvintari Vijskovi Povonzki Vidspivuvannya provodiv kapelan Vijska Polskogo polkovnik Yan Mrugach Na ceremoniyi pohoronu buli prisutni Vojceh Yaruzelskij Zbignyev Messner oficijni predstavniki Genshtabu komanduvannya PS i PPO Klubu generaliv Vijska Polskogo Primitkihttps bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000018490 amp find code SYS amp local base ARS10 Oni decydowali na Gornym Slasku w XX wieku Roman Paszkowski General Roman Paszkowski postawa polityczna wojewody katowickiego wobec wydarzen stanu wojennego PDF PDF originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Roman Paszkowski HistoriaPolski eu Forum historia Polski historiapolski eu Kopalnia Wujek 35 lat po tragedii pytania legendy i spekulacje originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 PZPR tez miala swoje tasmy prawdy Rok 1980 z drugiej strony barykady plus dziennikzachodni pl 9 okt 2014 g Miedzyzakladowa Organizacja Zwiazkowa NSZZ Solidarnosc ArcelorMittal Poland S A Dabrowa Gornicza www hksolidarnosc pl originalu za 14 chervnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Media Instytut Gosc 8 dek 2016 g Ostatni z Piasta www gosc pl Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamieci Narodowej www katalog bip ipn gov pl originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 9 bereznya 2021 Tadeusz Wnuk nie zyje Zmarl wojewoda katowicki i senator V kadencji senatu RP Mial 73 lata dziennikzachodni pl 12 noyab 2018 g originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 9 bereznya 2021 Obwieszczenie Panstwowej Komisji Wyborczej z dnia 8 czerwca 1989 r o wynikach glosowania i wynikach wyborow do Senatu Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej przeprowadzonych dnia 4 czerwca 1989 r PDF isap sejm gov pl PDF originalu za 12 bereznya 2021 Procitovano 9 bereznya 2021 Posilannya

Дата публікації:
Топ