Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Розкі шне село в Україні у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області Населення становить 6482 осо

Розкішне (Лутугинський район)

Розкішне (Лутугинський район)

Розкі́шне — село в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 6482 особи (станом на 2001 рік).

село Розкішне
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Громада Луганська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060010190066001
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1965 року
Населення 6482 особи
Площа 5,697 км²
Густота населення 1137,79 осіб/км²
Поштовий індекс 92013
Телефонний код +380 6436
Географічні дані
Географічні координати 48°29′32″ пн. ш. 39°16′19″ сх. д. / 48.49222° пн. ш. 39.27194° сх. д. / 48.49222; 39.27194Координати: 48°29′32″ пн. ш. 39°16′19″ сх. д. / 48.49222° пн. ш. 39.27194° сх. д. / 48.49222; 39.27194
Середня висота
над рівнем моря 		56 м
Водойми р. Вільхівка
Відстань до
районного центру 		5,7 км
Місцева влада
Адреса ради 92013, Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Розкішне, вул. Леніна, 110
Карта
image
image
Розкішне
image
image
Розкішне
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Розкішне.

Географія

Село Розкішне лежить за 5,7 км на північний схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 647,1 км. На околицях села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Балка Плоска».

Історія

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2014)

До 1775 року на території сучасного села був степ, населення не було. У 1775 році за розпорядженням цариці Єлизавети побудовано патронний завод, першими робітниками якого були кріпаки та виселенці. Оскільки до кінця XVIII ст. на території Донбасу кріпосного права не було, сюди й збиралися кріпаки-утікачі та міська біднота.

Першим, майже 200 років тому, поселився кріпак-утікач Данило Іваненко зі своєю сім'єю. Поступово підселялися й інші бідняки. Потім пани почали поселяти своїх кріпаків разом з управителями маєтків, а самі жили в Петербурзі та Катеринославі. Селяни почали вирощувати хліб, овочі, розводити худобу. Вони й дали початок селу.

До складу Розкішнянської сільської ради входили села Василівка, Знам'янка, Комуна, Петрівка, Роздалинівка (до перейменування називалось Розалинівка — на честь панночки Розалії). У 1965 році вони об'єдналися в один населений пункт, якому дали назву Розкішне. У кожного села своя історія розвитку й історія назви.

На місці панської економії в 1921 році була організована комуна ім. Ворошилова, яка складалась з 44 осіб — бідних безземельних селян, що жили в бараці (зберігся до сьогодні).

Територія Донбасу довгий час залишалася малозаселеною. У зв'язку з цим цар Микола II здавав частину земель в оренду німцям. Так з'явилась німецька колонія на території сучасної Знам'янки. Самі ж німці спочатку жили в Луганську, а сюди приїхали обробляти землю, згодом поселившись на цих землях.

Заселення Знам'янки почалося після революції, у 1929 році. До кількох хатин, побудованих німцями, приєдналися будівлі тих, хто приїхав сюди з Голубівки (Шовкового Протоку). Після того, як розпалася комуна ім. Ворошилова, сюди перебралося ще декілька сімей колишніх комуністів.

У 1900 році в селі налічувалося 72 господарства. Земля належала пані Курочкиній та пану Шишальському. Марія Петрівна Курочкіна (поміщиця) здала свою землю в оренду земству, а 1000 га продала панові Приходьку після того, як її маєток було спалено селянами. Пан Приходько на річці Ольхівці побудував водяний млин. Одержані гроші від продажу землі М. П. Курочкіна віддала на будівництво маленької школи, але їх не вистачало, й населення вирішило просити грошей у земства. Земство ж висунуло умови, що школа буде побудована на межі з Вєролюбівкою (Розалинівкою).

До більшовицької революції вся земля по обидва береги річки Ольхівки (територія нинішньої Комуни й частини Козлячого) належала панові Приходьку, який жив у Луганську, а тут мав економію, де працювали безземельні наймити — вирощували хліб та наглядали за панською худобою.

У 1902 році, по закінченні будівництва, земська школа почала функціонувати. Першим учитилем був Федір Минович Бабело, який працював у школі 4 роки, а потім виїхав до Луганська.

У 1907 році вчителів було вже двоє: Архип Васильович Жир і Родіон Ігнатович (прізвище невідоме). Це були найграмотніші люди в селі на той час. Вони вчили читати, займалися революційною діяльністю, привозили листівки й розповсюджували їх серед населення, організовували підпільні групи, до яких входили Андрій Савович Іваненко, Кузьма Олексійович Мазур, Артем Афанасьєв та інші. За ними постійно стежила поліція.

Хвиля революції докотилася й до маєтку пана Приходька. Побачивши, з якою ненавистю почали ставитися до нього його працівники, пан змушений був утекти за кордон, залишивши своє господарство, машини, водяний млин, худобу. Руйнування поміщицького маєтку проходило під керівництвом голови ревкому Андрія Савовича Іваненка.

У селі встановили радянську владу. Старостою був обраний Пилип Абрамович Коноваленко, писарем — Федір Мойсейович Богданов.

Першими комсомольцями були Іван Іванович Іваненко, Василь Васильович Козлов, Андрій Васильович Козлов, Михайло Андрійович Гаврющенко, Зінаїда Василівна Козлова, Антоніна Василівна Козлова.

У 1918 році в село вступили козацькі полки і взяли владу в свої руки.

Ревкому довелося тікати. Кілька разів Червона армія відвойовувала село, і знову втрачала свої позиції.

На початку травня 1919 року Денікін зі своєю армією захопив Луганськ, а трохи пізніше й увесь Донбас, який на той час мав велике стратегічне значення для всього світу, адже в ті часи була загальноєвропейська вугільна криза.

У 1929 році на території колишньої Петрівської ради організовано великий колгосп «Гігант», головою якого обрано Винокурова. Господарство було розділене на п'ять колгоспів.

У червні 1942 року територію Розкішного окупували німецькі війська. В селі після призову в діючу армію залишилися тільки жінки, діти і старі. Після відступу Червоної армії була евакуйована вся худоба.

Окупація села тривала 9 місяців. У лютому 1943 року через Розкішне проходила лінія фронту.

У ніч на 10 лютого 1943 року село було звільнене.

У 50-х роках закінчилося відновлення села. Воно значно зросло, порівняно з довоєнним періодом.

У країні розпочалося укрупнення колгоспів. Так, із п'яти господарств створено три: колгоспи ім. Леніна, ім. Шевченка та ім. Чкалова.

У 1962 році на території Петровської ради створено радгосп «Ударник». Села об'єднали і назвали — Розкішне.

Майже на 10 км розкинулося нині село Розкішне по обидва береги річки Ольхівки. І назву свою воно отримало за велику протяжність і красу.

Період розквіту села припав на 70-80-ті роки XX століття, коли воно розвивалось швидкими темпами. Наприкінці 60-х років у Розкішному почали будувати багатоквартирні будинки. У 1968 році побудували нову школу, до якої перевели дітей із трьох старих шкіл. Але й цей навчальний заклад недовго задовольняв потреби села. У 1979 році здана в експлуатацію сучасна школа з просторими класами, майстернями, спортивним залом.

У 70-х роках споруджені Будинок культури на 350 місць, дитячий садок «Тополя».

У 80-х роках одинадцять мешканців села воювали в Афганістані. Один із них — Польовий В'ячеслав Миколайович — загинув у 1986 році, його іменем названа школа в селі.

14 липня 2014 року сили антитерористичної операції звільнили село Розкішне від угрупувань сепаратистів і терористів, які намагалися посіяти в регіоні, під прапорами Російської Федерації, а також самопрошолошеної так званої Луганської народної республіки, хаос, безправ'я і мародерство.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживало 6244 особи, серед них — 2936 чоловіків і 3308 жінок.

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 6482 особи. Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
російська 3701 57,10 %
українська 2748 42,39 %
вірменська 15 0,23 %
білоруська 7 0,11 %
молдовська 1 0,02 %
гагаузька 1 0,02 %
інші 8 0,13 %

Політика

Докладніше: Розкішнянська сільська рада (Лутугинський район)

Голова сільської ради — Медічева Катерина Борисівна, 1957 року народження, вперше обрана у ? році. Інтереси громади представляють 30 депутатів сільської ради:

Партія Кількість депутатів Відсоток
«Партія регіонів» 21 70,00 %
Самовисування 8 26,67 %
«Сильна Україна» 1 3,33 %

Соціальна сфера

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2014)

Нині в селі функціонують медична амбулаторія, пошта, аптека, Будинок культури, школа, дитячий садок, магазини.

Уродженці

Примітки

  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 липня 2014.
  3. . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 12 липня 2008.
  4. . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014.
  5. Склад наявного та постійного населення за статтю, Луганська область (осіб) - 044 ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 19 липня 2014.[недоступне посилання]
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - 044 ЛУТУГИНСКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 19 липня 2014.
  7. Розкішнянська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Розкішнянська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  9. Розкішнянська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 19 липня 2014.

Джерела

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — (стор. 246—247, матеріали Світлани Сєрих).

Посилання

  • Облікова картка на сайті ВРУ
  • Погода в селі Розкішне [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Сили АТО звільнили Металіст, Олександрівськ, Біле і Розкішне [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з географії Луганської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozki shne selo v Ukrayini u Luganskij miskij gromadi Luganskogo rajonu Luganskoyi oblasti Naselennya stanovit 6482 osobi stanom na 2001 rik selo RozkishneKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Luganskij rajonGromada Luganska miska gromadaKod KATOTTG UA44060010190066001Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1965 rokuNaselennya 6482 osobiPlosha 5 697 km Gustota naselennya 1137 79 osib km Poshtovij indeks 92013Telefonnij kod 380 6436Geografichni daniGeografichni koordinati 48 29 32 pn sh 39 16 19 sh d 48 49222 pn sh 39 27194 sh d 48 49222 39 27194 Koordinati 48 29 32 pn sh 39 16 19 sh d 48 49222 pn sh 39 27194 sh d 48 49222 39 27194Serednya visota nad rivnem morya 56 mVodojmi r VilhivkaVidstan do rajonnogo centru 5 7 kmMisceva vladaAdresa radi 92013 Luganska obl Lutuginskij r n s Rozkishne vul Lenina 110KartaRozkishneRozkishneMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rozkishne GeografiyaSelo Rozkishne lezhit za 5 7 km na pivnichnij shid vid rajonnogo centru fizichna vidstan do Kiyeva 647 1 km Na okolicyah sela roztashovana botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Balka Ploska IstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2014 Do 1775 roku na teritoriyi suchasnogo sela buv step naselennya ne bulo U 1775 roci za rozporyadzhennyam carici Yelizaveti pobudovano patronnij zavod pershimi robitnikami yakogo buli kripaki ta viselenci Oskilki do kincya XVIII st na teritoriyi Donbasu kriposnogo prava ne bulo syudi j zbiralisya kripaki utikachi ta miska bidnota Pershim majzhe 200 rokiv tomu poselivsya kripak utikach Danilo Ivanenko zi svoyeyu sim yeyu Postupovo pidselyalisya j inshi bidnyaki Potim pani pochali poselyati svoyih kripakiv razom z upravitelyami mayetkiv a sami zhili v Peterburzi ta Katerinoslavi Selyani pochali viroshuvati hlib ovochi rozvoditi hudobu Voni j dali pochatok selu Do skladu Rozkishnyanskoyi silskoyi radi vhodili sela Vasilivka Znam yanka Komuna Petrivka Rozdalinivka do perejmenuvannya nazivalos Rozalinivka na chest pannochki Rozaliyi U 1965 roci voni ob yednalisya v odin naselenij punkt yakomu dali nazvu Rozkishne U kozhnogo sela svoya istoriya rozvitku j istoriya nazvi Na misci panskoyi ekonomiyi v 1921 roci bula organizovana komuna im Voroshilova yaka skladalas z 44 osib bidnih bezzemelnih selyan sho zhili v baraci zberigsya do sogodni Teritoriya Donbasu dovgij chas zalishalasya malozaselenoyu U zv yazku z cim car Mikola II zdavav chastinu zemel v orendu nimcyam Tak z yavilas nimecka koloniya na teritoriyi suchasnoyi Znam yanki Sami zh nimci spochatku zhili v Lugansku a syudi priyihali obroblyati zemlyu zgodom poselivshis na cih zemlyah Zaselennya Znam yanki pochalosya pislya revolyuciyi u 1929 roci Do kilkoh hatin pobudovanih nimcyami priyednalisya budivli tih hto priyihav syudi z Golubivki Shovkovogo Protoku Pislya togo yak rozpalasya komuna im Voroshilova syudi perebralosya she dekilka simej kolishnih komunistiv U 1900 roci v seli nalichuvalosya 72 gospodarstva Zemlya nalezhala pani Kurochkinij ta panu Shishalskomu Mariya Petrivna Kurochkina pomishicya zdala svoyu zemlyu v orendu zemstvu a 1000 ga prodala panovi Prihodku pislya togo yak yiyi mayetok bulo spaleno selyanami Pan Prihodko na richci Olhivci pobuduvav vodyanij mlin Oderzhani groshi vid prodazhu zemli M P Kurochkina viddala na budivnictvo malenkoyi shkoli ale yih ne vistachalo j naselennya virishilo prositi groshej u zemstva Zemstvo zh visunulo umovi sho shkola bude pobudovana na mezhi z Vyerolyubivkoyu Rozalinivkoyu Do bilshovickoyi revolyuciyi vsya zemlya po obidva beregi richki Olhivki teritoriya ninishnoyi Komuni j chastini Kozlyachogo nalezhala panovi Prihodku yakij zhiv u Lugansku a tut mav ekonomiyu de pracyuvali bezzemelni najmiti viroshuvali hlib ta naglyadali za panskoyu hudoboyu U 1902 roci po zakinchenni budivnictva zemska shkola pochala funkcionuvati Pershim uchitilem buv Fedir Minovich Babelo yakij pracyuvav u shkoli 4 roki a potim viyihav do Luganska U 1907 roci vchiteliv bulo vzhe dvoye Arhip Vasilovich Zhir i Rodion Ignatovich prizvishe nevidome Ce buli najgramotnishi lyudi v seli na toj chas Voni vchili chitati zajmalisya revolyucijnoyu diyalnistyu privozili listivki j rozpovsyudzhuvali yih sered naselennya organizovuvali pidpilni grupi do yakih vhodili Andrij Savovich Ivanenko Kuzma Oleksijovich Mazur Artem Afanasyev ta inshi Za nimi postijno stezhila policiya Hvilya revolyuciyi dokotilasya j do mayetku pana Prihodka Pobachivshi z yakoyu nenavistyu pochali stavitisya do nogo jogo pracivniki pan zmushenij buv utekti za kordon zalishivshi svoye gospodarstvo mashini vodyanij mlin hudobu Rujnuvannya pomishickogo mayetku prohodilo pid kerivnictvom golovi revkomu Andriya Savovicha Ivanenka U seli vstanovili radyansku vladu Starostoyu buv obranij Pilip Abramovich Konovalenko pisarem Fedir Mojsejovich Bogdanov Pershimi komsomolcyami buli Ivan Ivanovich Ivanenko Vasil Vasilovich Kozlov Andrij Vasilovich Kozlov Mihajlo Andrijovich Gavryushenko Zinayida Vasilivna Kozlova Antonina Vasilivna Kozlova U 1918 roci v selo vstupili kozacki polki i vzyali vladu v svoyi ruki Revkomu dovelosya tikati Kilka raziv Chervona armiya vidvojovuvala selo i znovu vtrachala svoyi poziciyi Na pochatku travnya 1919 roku Denikin zi svoyeyu armiyeyu zahopiv Lugansk a trohi piznishe j uves Donbas yakij na toj chas mav velike strategichne znachennya dlya vsogo svitu adzhe v ti chasi bula zagalnoyevropejska vugilna kriza U 1929 roci na teritoriyi kolishnoyi Petrivskoyi radi organizovano velikij kolgosp Gigant golovoyu yakogo obrano Vinokurova Gospodarstvo bulo rozdilene na p yat kolgospiv U chervni 1942 roku teritoriyu Rozkishnogo okupuvali nimecki vijska V seli pislya prizovu v diyuchu armiyu zalishilisya tilki zhinki diti i stari Pislya vidstupu Chervonoyi armiyi bula evakujovana vsya hudoba Okupaciya sela trivala 9 misyaciv U lyutomu 1943 roku cherez Rozkishne prohodila liniya frontu U nich na 10 lyutogo 1943 roku selo bulo zvilnene U 50 h rokah zakinchilosya vidnovlennya sela Vono znachno zroslo porivnyano z dovoyennim periodom U krayini rozpochalosya ukrupnennya kolgospiv Tak iz p yati gospodarstv stvoreno tri kolgospi im Lenina im Shevchenka ta im Chkalova U 1962 roci na teritoriyi Petrovskoyi radi stvoreno radgosp Udarnik Sela ob yednali i nazvali Rozkishne Majzhe na 10 km rozkinulosya nini selo Rozkishne po obidva beregi richki Olhivki I nazvu svoyu vono otrimalo za veliku protyazhnist i krasu Period rozkvitu sela pripav na 70 80 ti roki XX stolittya koli vono rozvivalos shvidkimi tempami Naprikinci 60 h rokiv u Rozkishnomu pochali buduvati bagatokvartirni budinki U 1968 roci pobuduvali novu shkolu do yakoyi pereveli ditej iz troh starih shkil Ale j cej navchalnij zaklad nedovgo zadovolnyav potrebi sela U 1979 roci zdana v ekspluataciyu suchasna shkola z prostorimi klasami majsternyami sportivnim zalom U 70 h rokah sporudzheni Budinok kulturi na 350 misc dityachij sadok Topolya U 80 h rokah odinadcyat meshkanciv sela voyuvali v Afganistani Odin iz nih Polovij V yacheslav Mikolajovich zaginuv u 1986 roci jogo imenem nazvana shkola v seli 14 lipnya 2014 roku sili antiteroristichnoyi operaciyi zvilnili selo Rozkishne vid ugrupuvan separatistiv i teroristiv yaki namagalisya posiyati v regioni pid praporami Rosijskoyi Federaciyi a takozh samoprosholoshenoyi tak zvanoyi Luganskoyi narodnoyi respubliki haos bezprav ya i maroderstvo NaselennyaStanom na 1989 rik u seli prozhivalo 6244 osobi sered nih 2936 cholovikiv i 3308 zhinok Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 6482 osobi Ridnoyu movoyu nazvali Mova Kilkist osib Vidsotokrosijska 3701 57 10 ukrayinska 2748 42 39 virmenska 15 0 23 biloruska 7 0 11 moldovska 1 0 02 gagauzka 1 0 02 inshi 8 0 13 PolitikaDokladnishe Rozkishnyanska silska rada Lutuginskij rajon Golova silskoyi radi Medicheva Katerina Borisivna 1957 roku narodzhennya vpershe obrana u roci Interesi gromadi predstavlyayut 30 deputativ silskoyi radi Partiya Kilkist deputativ Vidsotok Partiya regioniv 21 70 00 Samovisuvannya 8 26 67 Silna Ukrayina 1 3 33 Socialna sferaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2014 Nini v seli funkcionuyut medichna ambulatoriya poshta apteka Budinok kulturi shkola dityachij sadok magazini UrodzhenciLeus Olena Yevgenivna 1960 suchasna ukrayinska hudozhnicya PrimitkiOblikova kartka na sajti VRU Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 19 lipnya 2014 Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 12 lipnya 2008 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 19 lipnya 2014 Sklad nayavnogo ta postijnogo naselennya za stattyu Luganska oblast osib 044 LUTUGINSKIJ RAJON Rik Kategoriya naselennya Stat Procitovano 19 lipnya 2014 nedostupne posilannya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Luganska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya 044 LUTUGINSKIJ RAJON Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 19 lipnya 2014 Rozkishnyanska silska rada Oblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rozkishnyanska silska rada Kerivnij sklad poperednih sklikan Rozkishnyanska silska rada Rezultati viboriv deputativ radi Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 19 lipnya 2014 DzherelaMista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi upor V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 stor 246 247 materiali Svitlani Syerih PosilannyaOblikova kartka na sajti VRU Pogoda v seli Rozkishne 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Sili ATO zvilnili Metalist Oleksandrivsk Bile i Rozkishne 24 sichnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Luganskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ