Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Республіка Сербська (серб. Република Српска / Republika Srpska, ; скорочено: Сербська, серб. Српска / Srpska) — державне утворення на території Боснії і Герцеговини, утворене в результаті Дейтонської угоди. Столиця — Баня-Лука. Площа становить 25 053 км². Населення — 1,439,673 чоловік (88 % — серби, 8 % — боснійці і 4 % — хорвати). Грошовою одиницею є Конвертована марка.
| Республіка Сербська | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Суб'єкт федерації — | |||||
| серб. Република Српска | |||||
| |||||
 | |||||
| В межах Боснії і Герцеговини | |||||
| Гімн: | |||||
| Столиця | Баня-Лука | ||||
| Країна |  Боснія і Герцеговина | ||||
| Форма правління | Парламентська республіка | ||||
| Межує з: ФБіГ, Брчко, Сербія, Чорногорія, Хорватія | |||||
| Офіційна мова | Сербська, боснійська та хорватська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 228 423 осіб (2013) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 24 857 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 355 м | ||||
| - мінімальна | 355 м | ||||
| Часовий пояс | і CET | ||||
| Дата заснування | 9 січня 1992 | ||||
| Прем'єр-міністр | |||||
| Президент | Мілорад Додік | ||||
| Код ISO 3166-2 | BA-SRP | ||||
 | |||||
| |||||
Населені боснійськими сербами території проголосили незалежність своєї Республіки Сербської на початку 1992 року у відповідь на ініційований тоді ж боснійцями-мусульманами вихід Боснії і Герцеговини зі складу Югославії.
Республіка брала ключову участь у кривавій боснійській війні і залишалася самопроголошеною і невизнаною до листопада 1995, коли під тиском НАТО і ООН були укладені Дейтонські угоди і створено Федеративну державу Боснія і Герцеговина, у складі двох утворень — Республіки Сербської і Федерації Боснії і Герцеговини. Територіальний поділ двох утворень передбачає дві частини Республіки Сербської, які з'єднувалися районом Брчко (відповідно до угод у Дейтоні кордон в цьому районі, приблизно порівну розділеному між Республікою Сербської (північна частина) і Федерацією Боснії та Герцеговини, має визначитися і в майбутньому (не пізніше, ніж через рік після підписання угоди), але попри це округ був виведений в самостійну адміністративну одиницю). Водночас Республіка Сербська є ланкою, що відокремлює Федерацію Боснія і Герцеговина від двох хорватських районів, і зобов'язана забезпечувати безперешкодний прохід спеціальним коридором, що проходить по її території.
У прийнятій 22 лютого 2008 резолюції парламенту Республіки Сербської говориться, що боснійські серби можуть вийти зі складу Боснії і Герцеговини, якщо більшість країн-членів ООН та держав Євросоюзу визнає незалежність Косова.
Історія
У центрально-західній Боснії (Посавська Боснійська Країна) у квітні 1991 була проголошена Сербська Автономна Область Боснійська Країна зі столицею в Баня-Луці.
У червні 1991 р. було проголошено, але через політичні суперечності і тиск керівництва Сербії не реалізовано, об'єднання в Демократичну Республіку Сербська Країна Автономної Області Боснійська Країна і Сербської Автономної Області Країна (в Хорватській Країні).
У східній (Подринській) Боснії у вересні 1991 р. були проголошені Сербська Автономна Область Романія (Пале і на схід), Сербська Автономна Область Семберія і Маєвиця (східний кордон з Сербією), а також (Требинє). У листопаді утворена (округи Добо), у січні 1992 р — (округ Власениця).
У відповідь на прийняту 15 жовтня 1991 босняками і хорватами без сербів декларацію про суверенітет Боснії та Герцеговини 24 жовтня 1991 р. була утворена всіх шести сербських автономних областей східної Боснії і Герцеговини. На референдумі 9—10 листопада 1991 серби Боснії виявили бажання залишитися у складі Югославії.
На початку 1992 голова Президії боснієць Алія Ізетбегович зажадав від Белграда визнання незалежності Боснії та Герцеговини. До цього часу депутати, які представляли боснійських сербів, покинули республіканський парламент і 9 січня 1992 проголосили створення з Боснійської Країни і Східної Боснії. Тоді ж боснійські хорвати оголосили про створення в західній Герцеговині і центральній Боснії держави Хорватська Співдружність Герцег-Босна. 28 лютого 1992 була прийнята Конституція Сербської Республіки Боснії і Герцеговини як частини Югославії. Боснійські серби бойкотували референдум про незалежність Боснії і Герцеговини 29 лютого — 2 березня 1992 р., не визнали її проголошення в березні 1992 і 7 квітня оголосили незалежність Сербської Республіки Боснії та Герцеговини. 12 серпня 1992 назва була змінена на Республіка Сербська.
У червні 1995 через сильний міжнародний тиск керівництво Сербії примусило скасувати заплановане об'єднання в Західно-Сербську Федерацію Республіки Сербської і Республіки Сербська Країна.
Освіта
Адміністративний поділ
- Див. також: Громади Республіки Сербської
Територіальний план Республіки Сербської 2008—2015 рр. утворює 6 регіонів (серб. регије) або мезорегіонів (серб. мезорегије):
- Прієдор (раніше входив до складу географічного регіону Баня-Лука)
- Баня-Лука, в тому числі 2 субрегіони: Мрконіч-Град і Градишка
- Добой
- Бієліна, в тому числі субрегіон Зворник
- Істочно-Сараєво, в тому числі субрегіон Фоча
- Требинє
Це регіони територіального планування Республіки Сербської (2008—2015), аналогічні статистичним регіонам, які не носять адміністративного характеру.
Станом на 20 травня 2013 року Республіка Сербська поділяється на 57 громад (серб. општина, општине), 6 міст або міських громад (серб. град, градови), в тому числі місто Істочно-Сараєво, що включає як міський округ 6 (з 57-ма) самостійними громадами. Громади та міста (міські громади) включають 2756 населених пунктів (серб. насељено мјесто, насељене мјеста).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 22 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 18 лютого 2010.
- Боснийские сербы могут попытаться выйти из состава Боснии [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.], svobodanews.ru, 2008/02/22 (рос.)
- Територіальний план Республіки Сербської до 2015 (PDF). Процитовано 17.12.2010.
- Просторни план Републике Српске
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 5 квітня 2017.
Посилання
- Government
- President
- National Assembly
- Radio Television of Republic of Srpska RTRS (TV)
- Voice of Srpska (Newspaper)
- RS Institute of Statistics
- Republic of Srpska Online
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Serbskoyu Krayinoyu separatistskim derzhavnim utvorennyam 1991 1995 rokiv na teritoriyi Horvatiyi Ne slid plutati z Serbiyeyu Respublika Serbska serb Republika Srpska Republika Srpska skorocheno Serbska serb Srpska Srpska derzhavne utvorennya na teritoriyi Bosniyi i Gercegovini utvorene v rezultati Dejtonskoyi ugodi Stolicya Banya Luka Plosha stanovit 25 053 km Naselennya 1 439 673 cholovik 88 serbi 8 bosnijci i 4 horvati Groshovoyu odiniceyu ye Konvertovana marka Respublika Serbska Sub yekt federaciyi serb Republika SrpskaGerb PraporV mezhah Bosniyi i GercegoviniV mezhah Bosniyi i GercegoviniGimn Stolicya Banya LukaKrayina Bosniya i GercegovinaForma pravlinnya Parlamentska respublikaMezhuye z FBiG Brchko Serbiya Chornogoriya HorvatiyaOficijna mova Serbska bosnijska ta horvatskaNaselennya povne 1 228 423 osib 2013 Plosha povna 24 857 km Visota maksimalna 355 m minimalna 355 mChasovij poyas UTC 1 i CETData zasnuvannya 9 sichnya 1992Prem yer ministrPrezident Milorad DodikKod ISO 3166 2 BA SRPVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublika Serbska Naseleni bosnijskimi serbami teritoriyi progolosili nezalezhnist svoyeyi Respubliki Serbskoyi na pochatku 1992 roku u vidpovid na inicijovanij todi zh bosnijcyami musulmanami vihid Bosniyi i Gercegovini zi skladu Yugoslaviyi Respublika brala klyuchovu uchast u krivavij bosnijskij vijni i zalishalasya samoprogoloshenoyu i neviznanoyu do listopada 1995 koli pid tiskom NATO i OON buli ukladeni Dejtonski ugodi i stvoreno Federativnu derzhavu Bosniya i Gercegovina u skladi dvoh utvoren Respubliki Serbskoyi i Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Teritorialnij podil dvoh utvoren peredbachaye dvi chastini Respubliki Serbskoyi yaki z yednuvalisya rajonom Brchko vidpovidno do ugod u Dejtoni kordon v comu rajoni priblizno porivnu rozdilenomu mizh Respublikoyu Serbskoyi pivnichna chastina i Federaciyeyu Bosniyi ta Gercegovini maye viznachitisya i v majbutnomu ne piznishe nizh cherez rik pislya pidpisannya ugodi ale popri ce okrug buv vivedenij v samostijnu administrativnu odinicyu Vodnochas Respublika Serbska ye lankoyu sho vidokremlyuye Federaciyu Bosniya i Gercegovina vid dvoh horvatskih rajoniv i zobov yazana zabezpechuvati bezpereshkodnij prohid specialnim koridorom sho prohodit po yiyi teritoriyi U prijnyatij 22 lyutogo 2008 rezolyuciyi parlamentu Respubliki Serbskoyi govoritsya sho bosnijski serbi mozhut vijti zi skladu Bosniyi i Gercegovini yaksho bilshist krayin chleniv OON ta derzhav Yevrosoyuzu viznaye nezalezhnist Kosova IstoriyaU centralno zahidnij Bosniyi Posavska Bosnijska Krayina u kvitni 1991 bula progoloshena Serbska Avtonomna Oblast Bosnijska Krayina zi stoliceyu v Banya Luci U chervni 1991 r bulo progolosheno ale cherez politichni superechnosti i tisk kerivnictva Serbiyi ne realizovano ob yednannya v Demokratichnu Respubliku Serbska Krayina Avtonomnoyi Oblasti Bosnijska Krayina i Serbskoyi Avtonomnoyi Oblasti Krayina v Horvatskij Krayini U shidnij Podrinskij Bosniyi u veresni 1991 r buli progolosheni Serbska Avtonomna Oblast Romaniya Pale i na shid Serbska Avtonomna Oblast Semberiya i Mayevicya shidnij kordon z Serbiyeyu a takozh Trebinye U listopadi utvorena okrugi Dobo u sichni 1992 r okrug Vlasenicya U vidpovid na prijnyatu 15 zhovtnya 1991 bosnyakami i horvatami bez serbiv deklaraciyu pro suverenitet Bosniyi ta Gercegovini 24 zhovtnya 1991 r bula utvorena vsih shesti serbskih avtonomnih oblastej shidnoyi Bosniyi i Gercegovini Na referendumi 9 10 listopada 1991 serbi Bosniyi viyavili bazhannya zalishitisya u skladi Yugoslaviyi Na pochatku 1992 golova Prezidiyi bosniyec Aliya Izetbegovich zazhadav vid Belgrada viznannya nezalezhnosti Bosniyi ta Gercegovini Do cogo chasu deputati yaki predstavlyali bosnijskih serbiv pokinuli respublikanskij parlament i 9 sichnya 1992 progolosili stvorennya z Bosnijskoyi Krayini i Shidnoyi Bosniyi Todi zh bosnijski horvati ogolosili pro stvorennya v zahidnij Gercegovini i centralnij Bosniyi derzhavi Horvatska Spivdruzhnist Gerceg Bosna 28 lyutogo 1992 bula prijnyata Konstituciya Serbskoyi Respubliki Bosniyi i Gercegovini yak chastini Yugoslaviyi Bosnijski serbi bojkotuvali referendum pro nezalezhnist Bosniyi i Gercegovini 29 lyutogo 2 bereznya 1992 r ne viznali yiyi progoloshennya v berezni 1992 i 7 kvitnya ogolosili nezalezhnist Serbskoyi Respubliki Bosniyi ta Gercegovini 12 serpnya 1992 nazva bula zminena na Respublika Serbska U chervni 1995 cherez silnij mizhnarodnij tisk kerivnictvo Serbiyi primusilo skasuvati zaplanovane ob yednannya v Zahidno Serbsku Federaciyu Respubliki Serbskoyi i Respubliki Serbska Krayina OsvitaDokladnishe Spisok universitetiv Respubliki SerbskoyiAdministrativnij podilDiv takozh Gromadi Respubliki SerbskoyiRegioni mezoregioni Respubliki Serbskoyi za Ter planom 2008 2015 Teritorialnij plan Respubliki Serbskoyi 2008 2015 rr utvoryuye 6 regioniv serb regiјe abo mezoregioniv serb mezoregiјe Priyedor ranishe vhodiv do skladu geografichnogo regionu Banya Luka Banya Luka v tomu chisli 2 subregioni Mrkonich Grad i Gradishka Doboj Biyelina v tomu chisli subregion Zvornik Istochno Sarayevo v tomu chisli subregion Focha Trebinye Ce regioni teritorialnogo planuvannya Respubliki Serbskoyi 2008 2015 analogichni statistichnim regionam yaki ne nosyat administrativnogo harakteru Stanom na 20 travnya 2013 roku Respublika Serbska podilyayetsya na 57 gromad serb opshtina opshtine 6 mist abo miskih gromad serb grad gradovi v tomu chisli misto Istochno Sarayevo sho vklyuchaye yak miskij okrug 6 z 57 ma samostijnimi gromadami Gromadi ta mista miski gromadi vklyuchayut 2756 naselenih punktiv serb naseљeno mјesto naseљene mјesta Div takozhPolitichna sistema Respubliki Serbskoyi Administrativnij podil Bosniyi i Gercegovini Turizm u Respublici SerbskijPrimitki Arhiv originalu za 9 lyutogo 2014 Procitovano 22 sichnya 2014 Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 18 lyutogo 2010 Bosnijskie serby mogut popytatsya vyjti iz sostava Bosnii 7 travnya 2008 u Wayback Machine svobodanews ru 2008 02 22 ros Teritorialnij plan Respubliki Serbskoyi do 2015 PDF Procitovano 17 12 2010 Prostorni plan Republike Srpske PDF Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2017 PosilannyaGovernment President National Assembly Radio Television of Republic of Srpska RTRS TV Voice of Srpska Newspaper RS Institute of Statistics Republic of Srpska Online