Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Республіка нська па ртія США англ Republican Party також відома як Велика стара партія англ Grand Old Party GOP американ

Республіканська партія (США)

Республіканська партія (США)

Республіка́нська па́ртія США (англ. Republican Party), також відома як Велика стара партія (англ. Grand Old Party, GOP) — американська права консервативна політична партія, одна з двох основних політичних сил в США, що створюють двопартійну систему (разом з історичним суперником — Демократичною партією США). Символами партії є червоний колір та слон як символ могутності та сили.

Республіканська партія

Republican Party
Країна image США
Голова партії Ронна Мак-Деніел
Спікер Палати представників Майк Джонсон
Лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл
[en] Стів Скаліс
Засновник Партія вігів і d
Дата заснування 20 березня 1854
Штаб-квартира 310 First Street SE, Вашингтон
Ідеологія Консерватизм
Фракції:
Фіскальний консерватизм
Центризм
Лібертаріанство
Неоконсерватизм
Правий популізм
Кількість членів  ▲ 35,041,482
Місць у Палаті представників
221 / 435
Місць у Сенаті
49 / 100
Офіційний колір (кольори) червоний
Офіційний сайт www.gop.com

Партія заснована 1854 року противниками Закону Канзас-Небраска, який дозволяв потенційну експансію рабства на ці штати. Партія дотримувалась класичного лібералізму на противагу поширенню рабства, а також підтримувала [en]. Авраам Лінкольн був першим республіканським президентом. Під лідерством Лінкольна та республіканської більшості в конгресі 1865 року в Сполучених Штатах рабство було заборонено. Головно партія домінувала впродовж [en] та [en]. Після 1912 року в партії відбувся ідеологічний зсув направо. Після ухвалення Акту про громадянські права 1964 року та [en] 1965 року відбувся зсув ядра партійної підтримки, південні штати [en] на президентських виборах. Після рішення Верховного суду в справі Ро проти Вейда, у своїй партійній програмі Республіканська партія стала противником абортів і наростила підтримку поміж [en]. Із 1990-х підтримка партії головно надходить з Півдня, Великих рівнин, гірських штатів і [en] [en].

Ідеологією Республіканської партії в 21-му столітті є [en]. Партія підтримує зниження податків, вільноринковий капіталізм, сильну сферу оборони, право на зброю, дерегулювання та обмеження для [en]; партія є противником права на аборт. Окрім підтримки консервативної економічної політики, Республіканська партія є [en]. РП стійко підтримувала протекціонізм та відповідне тарифування, однак перейшла до підтримки вільної торгівлі у 20-му сторіччі.

Упродовж історії США було 19 республіканських президентів, найбільша кількість від усіх політичних партій.

Станом на липень 2021 року партія контролює більшість (26) губернаторів і більшість (30) законодавчих складів штатів, а в двадцяти трьох штатах має повний контроль і над законодавчою, і над виконавчою гілками влади. Також, шість з дев'яти чинних суддів Верховного суду США є номінованими республіканськими президентами.

Історія

Докладніше: [en]

19-те століття

Див. також: [en]
image
Авраам Лінкольн — перший президент-республіканець (1861—1865)

Заснована 1854 року в північних штатах аболіціоністами, ексвігами та [en], Республіканська партія швидко стала головною опозицією домінуючій Демократичній партії та короткочасно популярній [en]. Партія зростала з опозиції Закону Канзас-Небраска, який скасовував Міссурійський компроміс і відкривав [en] і [en] для рабовласництва та майбутнього долучення до рабовласницьких штатів. Республіканці закликали до економічної та соціальної модернізації. Вони засуджували поширення рабовласництва, називаючи його великим злом, однак не закликали до його заборони в південних штатах. Перша публічна зустріч загального [en], на якій була запропонована назва Республіканська партія, відбулася 20 березня 1854 року в місті Рипон (штат Вісконсин). Таку назву було обрано, аби віддати належне Республіканській партії Томаса Джефферсона. Перший офіційний з'їзд партії відбувся 6 липня 1854 року в місті Джексон (штат Мічиґан).

На Республіканському національному з'їзді 1865 року партія прийняла національну програму, що підкреслювала опозицію до поширення рабовласництва на території США. Хоч республіканський кандидат Джон Фремонт програв на виборах президента США 1856 року Джеймсу Б'юкенену, однак він переміг в 11 з 16 північних штатів.

Республіканська партія вперше прийшла до влади після виборів 1860 року, коли вона виграла контроль над обома палатами Конгресу, а її кандидат, колишній конгресмен Авраам Лінкольн, був обраний президентом. На виборах 1864 року партія об'єдналась із [en]», разом номінуючи Лінкольна на квиток від [en]; Лінкольна було переобрано президентом. Під лідерством республіканців у Конгресі було прийнято Тринадцяту поправку до Конституції США, що скасовувала рабство в Сполучених Штатах (1864 року в Сенаті, а 1865 року в Палаті представників); поправку було ратифіковано в грудні 1865 року.

image
Улісс Ґрант — 18-тий президент США (1869—1877)

Успіх партії в 1870-х роках призвів до розвитку окремих внутрішньопартійних угрупувань. Президентську кандидатуру Гораса Ґрілі підтримували ті, хто вірив, що Перебудову було завершено, а її продовження лише підтримувало великомасштабну корупцію, толеровану президентом Уліссом Ґрантом. Угруповання [en] підтримувало Ґранта та систему поділу здобичі, тоді як [en]» просували реформу державної служби. 1883 року було прийнято [en].

Республіканська партія підтримувала важкі гроші (наприклад, золотий стандарт), високі тарифи задля стимулювання економічного зростання, підвищення зарплати та доходів, щедрі виплати ветеранам Армії Союзу та (після 1893 року) анексію Гаваїв. Республіканці виявляли потужну підтримку пієтистським протестантам, однак ті противились прийняттю Сухого закону. Із повоєнним зростанням економіки на Півночі, що супроводжувалось розвитком важкої та легкої промисловостей, прокладанням залізниці, будівництвом шахт, швидким розвитком міст та процвітанням сільськогосподарської галузі, республіканці взяли це за свою заслугу та просували законопроєкти, які б підтримували швидке зростання економіки.

image
Вільям Маккінлі — 25-тий президент США (1897—1901)

РП здебільшого домінувала над демократами упродовж Третьої партійної системи (1850-ті — 1890-ті). Утім, до 1890 року республіканці погодились на прийняття Антитрестового акту Шермана та створення [en] у відповідь на скарги від власників малих бізнесів і фермерів. Високий [en] 1890 року нашкодив партії і демократи з відривом перемогли на позарокових виборах, навіть перемігши самого Маккінлі. Від демократів було обрано Ґровера Клівленда в 1884 та 1892 роках. Обрання 1896 року президентом Вільяма Маккінлі повернуло владу до рук республіканців аж до 1932 року (окрім виборів 1912 та 1916 років). Маккінлі обіцяв, що високі тарифи покінчать із важкими економічними труднощами, спричиненими Панікою 1893 року, і що республіканці гарантуватимуть певний плюралізм, від якого скористаються всі політичні сторони.

Республіканська програма часів Громадянської війни включала безкоштовні фермерські господарства, побудову федерально субсидованої трансконтинентальної залізниці, нову національну систему банкінгу, високий державний борг, земельні гранти для закладів вищої освіти, воєнний податок на прибуток і встановлення високих тарифів для сприяння зростанню промисловості та підвищенню зарплат. До 1870-х років республіканці ввели систему важких грошей на основі золотого стандарту, а також боролись зі спробами стимулювати інфляцію [en]. Вони заклали підвалини сучасної держави загального добробуту, упровадивши широку програму виплат ветеранам Армії Союзу. Питання зовнішньої політики рідко були предметом партизанських суперечок, утім упродовж короткого періоду 1893—1904 років Республіканська партія підтримувала імперіалістичну експансію на Гаваї, Філіппіни та Панамський канал.

20-те століття

Див. також: [en] та [en]
image
Теодор Рузвельт — 26-тий президент США (1901—1909)
image
Герберт Гувер — 31-ший президент США (1929—1933)

Перерозподіл сил 1896 року зміцнив республіканців як партію великого бізнесу, тоді як Теодор Рузвельт додав підтримку малому бізнесу, ввівши антимонопольне законодавство. Він допоміг обратись своєму наступнику Вільяму Говарду Тафту 1908 року, однак невдовзі вони стали ворогами, коли відбувся внутрішньопартійний розкол. Тафт переміг Рузвельта в номінації від партії, тому Рузвельт висунув свою кандидатуру від його новоствореної Прогресивної партії. Він закликав до [en], багато з яких здійснили [en] в 1930-х роках. Він програв на президентських виборах, а коли його прихильники повернулися до Республіканської партії, то зрозуміли, що вони не погоджуються з новим [en], що призвело до ідеологічного зсуву направо в Республіканській партії. Республіканці поверталися до Білого дому в 1920-х роках, пропонуючи програму нормальної бізнес-орієнтованої ефективності та високих тарифів. Національна партійна програма уникала тему Сухого закону, натомість невиразно заявляючи про відданість закону та порядку.

Воррен Гардінґ, Калвін Кулідж і Герберт Гувер рішуче перемогли на виборах 1920, 1924 та 1928 років відповідно. [en] створив загрозу для партії, але зі смертю Гардінґа, в його бік Куліджом було скеровано всі звинувачення; водночас 1924 року відбувся розпад опозиції. Про-бізнесова політика десятиріччя мала всі шанси створити безпрецедентне процвітання економіки, чому не судилось статись через біржовий крах 1929 року, що дав початок Великій депресії.

Доба Нового курсу

Докладніше: [en] та [en]
image
Дуайт Ейзенхауер — 34-тий президент США (1953—1961)

[en] демократа Франкліна Делано Рузвельта контролювала американську політику упродовж понад трьох десятиріч (за винятком двох президентських термінів республіканця Дуайта Ейзенхауера). Темношкірі американці стали електоратом Демократичної партії під час доби Нового курсу, позаяк вони мали право голосувати на Півночі, однак не могли голосувати на Півдні. Після приходу до влади Рузвельта в 1933 році, законопроєкт про Новий курс був прийнятий у Конгресі, а економіка з початку 1933 року почала стрімко зростати. Утім, довгострокове безробіття залишалось соціальним тягарем аж до 1940 року. На проміжних виборах 1934 року Республіканська партія втратила 10 сенаторів, залишившись у складі 25 проти 71 демократа. Палата представників теж мала переважну демократичну більшість.

Республіканська партія поділилась на більше крило «Старих правих» (базоване на Середньому заході) та менше ліберальне крило, базоване на Північному сході, що підтримувало більшу частину Нового курсу. Старі праві гостро критикували «Другий Новий курс», звинувачуючи його в класовій боротьбі та соціалізмі. Рузвельта з відривом було переобрано на посаді в 1936 році, але з початком його другого терміну економіка впала, піднялись страйки, а йому самому не вдалось взяти під контроль Верховний суд чи переманити консерваторів Півдня до Демократичної партії. Республіканці здійснили потужну реабілітацію на виборах 1938 року з новими висхідними зірками, як-от правим Робертом Тафтом з Огайо та лівим Томасом Дьюї з Нью-Йорка. Консерватори Півдня приєднались з більшістю республіканців для утворення [en], яка домінувала в питаннях внутрішньої політики у Конгресі аж до 1964 року. Обидві партії розходились на питаннях зовнішньої політики з противоєнними ізоляціоністами, що домінували в Республіканській партії, та [en], які хотіли зупинити Адольфа Гітлера, з Демократичної партії. Рузвельт переобрався на третій та четвертий терміни в 1940 та 1944 роках. Упродовж війни консерватори скасували більшість положень Нового курсу, однак вони не здійснювали спроб ліквідувати соціальне забезпечення та агентства, що регулюють бізнес.

Історик [en] пише:

На відміну від «поміркованих» інтернаціоналістів, головно східного блоку республіканців, які приймали (або хоч погоджувались) із «Рузвельтівською революцією» та основними засадами зовнішньої політики президента Трумена, праве крило республіканців у своїй основі було контрреволюційним. Антиколективістичні, антикомуністичні, антиновокурсівські, гаряче віддані принципам обмеженої держави, вільноринковій економіці та конгресівським (на противагу виконавчим) прерогативам, консерватори Республіканської партії були змушені з самого початку провадити війну на два фронти — проти ліберальних демократів ззовні та проти «я теж»-республіканців зсередини.

Демократи здобували більшості в Конгресі майже безперервно після 1932 року (РП перемогла лише в 1946 та 1952 роках), однак консервативна коаліція блокувала практично всі основні ліберальні ініціативи щодо внутрішньої політики. Після 1945 року інтернаціоналістське крило РП, підтримуючи зовнішню політику Гаррі Трумена щодо Холодної війни, створило План Маршалла та здійснювало підтримку НАТО, незважаючи на постійний ізоляціонізм зі сторони Старих правих.

image
Річард Ніксон — 37-мий президент США (1969—1974)

У другій половині 20-го сторіччя відбувалось безперервне або з перервами обрання республіканських президентів Дуайта Ейзенхауера, Річарда Ніксона, Джеральда Форда, Рональда Рейґана та Джорджа Г. В. Буша. Айзенгавер переміг консервативного лідера сенатора Роберта Тафта в боротьбі за номінацію 1952 року, однак консерватори домінували в справах внутрішньої політики упродовж періоду правління Айзенгавера. Прихильність виборців до Айзенгавера переважала прихильність до Республіканської партії, а президент не спромігся зрушити партію на більш помірковані позиції. Із 1976 року лібералізм практично зник із Республіканської партії (за винятком представників Північного сходу).

image
Рональд Рейґан — 40-вий президент США (1981—1989)

З часу покидання посади 1989 року, Рейґан був еталонним консервативним республіканцем, а кандидати на посаду президента від Республіканської партії часто заявляють про поділяння його поглядів і про мету будувати свою політику на якнайвдалішому продовженні його політичної спадщини.

1994 року партія, під очільництвом партійного організатора меншості в Палаті представників Ньюта Ґінґріча, будуючи кампанію на [en]», виборола більшість в обох палатах Конгресу упродовж [en]. Утім, як спікер Ґінґріч не спромігся втілити в життя багато зі своїх обіцянок, а зокрема збалансований бюджет і обмеження в кількості термінів для членів Конгресу. Під час процедури імпічменту та складання повноважень президента Білла Клінтона, республіканці зазнали неочікуваних поразок на проміжних виборах 1998 року; рівень підтримки Ґінґріча упав до 17 %; він взяв на себе відповідальність і склав свої повноваження.

21-ше століття

Республіканська більшість у Сенаті протрималась до 2001 року, коли Сенат було поділено порівну, однак більшість було відновлено на виборах 2002 року. Більшості в обидвох палатах Конгресу протримались аж до переходу контролю до демократів після проміжних виборів 2006 року. Відтоді погляди Республіканської партії характеризуються [en], зовнішньою політикою [en], націленої на поборення тероризму та сприяння глобальній демократії, посиленням виконавчої гілки влади, [en], підтриманням прав на зброю та дерегуляцією.

image
Джордж Г.В. Буш — 41-ший президент США (1989-1993)
image
Джордж В. Буш — 43-тій президент США (2001-2009)
41-ший президент США Джодж Г.В. Буш був батьком 43-го президента Джордж В. Буша. В історії США президентського сина лише двічі обирали президентом (6-тий президент Джон Квінсі Адамс був сином 2-го президента Джона Адамса.).

На президентських виборах 2008 року кандидатами від партії були сенатор Джон Маккейн з Аризони на пост президента та губернатор Аляски Сара Пейлін на посаду віцепрезидента. Вони програли сенатору Бараку Обамі з Іллінойса та сенатору Джо Байдену з Делавера. 2009 року республіканці Кріс Крісті та Боб Макдоннелл були обрані губернаторами Нью-Джерсі та Вірджинії.

2010 був роком виборчого успіху для республіканців, який почався неочікуваної перемоги Скотта Брауна на спеціальних виборах до Сенату від Массачусетса на місце, яке упродовж багатьох десятиріч обіймали демократи брати Кеннеді. На листопадових виборах республіканці перебрали контроль над Палатою представників, збільшили свою чисельність у Сенаті та здобули більшість губернаторських посад.

На президентських виборах 2012 року республіканськими кандидатами були колишній губернатор Мітт Ромні з Массачусетса на посаду президента та конгресмен Пол Раян з Вісконсина на посаду віцепрезидента. Демократи висунули чинних Барака Обаму та Джо Байдена. Кампанія фокусувалась головно довкола Акту про доступну медичну допомогу та управління економікою Барака Обами на тлі високого рівня безробіття та зростання державного боргу упродовж чотирьох років правління президента. Ромні та Раян програли Обамі та Байдену. Незважаючи на втрату Республіканцями 7 місць у Палаті представників на листопадових виборах до Конгресу, партія все одно зберегла контроль над нижньою палатою. Утім республіканцям не вдалось здобути контроль над Сенатом, продовжуючи перебувати в меншості, втративши два місця.

Після поразки деякі відомі республіканці висловились проти своєї партії. Наприклад, республіканський кандидат у президенти 1996 року та довготривалий сенатор Боб Доул заявив, що «сьогоднішні члени РП є занадто консервативними та надмірно партизанськими. Вони зобов'язані повісити вивіску на дверях Національного комітету, де б писало „зачинено на ремонт“». Колишній сенатор Олімпія Снов з Мена погодилась із Долом. Колишній голова ОКНШ (за Джорджа Г. В. Буша) та колишній державний секретар (за Джорджа В. Буша) Колін Павелл стверджував, що існувала «темна жилка нетолерантності в деяких частинах партії». [en] (НККР) у червні 2013 року опублікував звіт, в якому партія гостро критикувалась і називалась «Велика стара партія для Цілком нового покоління».

На проміжних виборах 2014 року Республіканська партія перебрала контроль над Сенатом, виборовши дев'ять нових місць. Із загальною кількістю 247 місць (57 %) у Нижній палаті та 54 місцями в Сенаті, республіканці вибороли найчисельнішу більшість у Конгресі з часів 71-го Конгресу 1929 року.

image
Дональд Трамп — 45-тий президент США (2017—2021)

Після [en] республіканці зберегли більшість у Сенаті, Нижній палаті та серед губернаторських посад і обрали Дональда Трампа президентом. Республіканська партія контролювала 69 із 99 штатових законодавчих палат 2017 року, найбільшу кількість в історії; та щонайменше 33 губернаторські посади, найбільшу кількість з 1922 року. Партія здобула повний контроль над владою (законодавчі палати та губернаторства) в 25 штатах, найбільшій кількості з 1952 року; суперницька Демократична партія ж мала повний контроль лише в п'яти штатах.

Станом на 2019 рік, 19 президентів були республіканцями (рекорд серед партій в історії США), республіканці перемогли в 24 з останніх 40 президентських виборів. Після проміжних виборів 2018 року Республіканська партія має більшість губернаторств (27) та законодавчих зборів штатів (повний контроль над 30/50 та поділений контроль у 2). Станом на 2019 рік, РП володіє [en]» (контролем виконавчої гілки та обох палат законодавчої гілки влади) в багатьох штатах (22 з 50). П'ять із дев'яти суддів Верховного суду є призначеними республіканськими президентами.

Нещодавні тренди

Упродовж більшої частини періоду після Другої світової війни республіканці володіли низьким рівнем представництва в законодавчих зборах штатів. Тенденції почали змінюватись наприкінці 1990-х років, коли республіканці збільшили свою присутність у законодавчій владі і перебрали контроль над законодавчими зборами на Півдні. З 2004 по 2014 рік [en] (РКЛШ) зібрав понад 140 млн доларів на законодавчі перегони в штатах, в той час як [en] (ДКЗК) зібрав менше половини такої суми за вказаний проміжок часу. Після проміжних виборів 2014 року республіканці здобули 68 із 98 законодавчих палат штатів (рекорд у партійній історії) та здобули контроль як над виконавчою, так і законодавчою гілками влади у 24 штатах (демократи здобули контроль лише в 7-ми).

З часу інавгурації республіканського президента Джорджа В. Буша республіканська партія залишалась досить згуртованою упродовж більшої частини 2000-х в статусі сильних економічних лібертаріанців і [en], на противагу демократам, яких вони бачили як партію розніженої, світської та ліберальної влади. За ери Буша, зростання так званих провладних консерваторів (ядра його підтримки) означало, що значна частина республіканців підтримувала підвищення державних видатків і регулювань в галузі економіки та особистого життя громадян, а також активістську та [en]. Соціологічні групи, на кшталт Дослідницького центру П'ю, виявили, що соціальні консерватори та прихильники вільного ринку залишились іншими двома групами в межах коаліції підтримки партії, при чому всі три групи були приблизно однакових розмірів. Утім, [en] та схильні до лібертаріанства консерватори все більше розчаровувались у діях республіканців, спрямованих на обмеження основних громадянських свобод із одночасним зростанням [en] та державного боргу під час перебування Буша на посаді. Контрастно, деякі соціальні консерватори проявляли незадоволення щодо підтримки партією економічних політик, які конфліктували з їхніми моральними цінностями.

У березні 2013 року голова Національного комітету Райнс Прібус подав гострий звіт щодо партійних виборчих невдач у 2012 році, закликавши республіканців перевинайти себе, а також офіційно підтримав реформу імміграційної політики. Він заявив: «Немає однієї причини, чому ми програли. Наше повідомлення було слабким; наша кампанія була незадовільною; ми не були інклюзивними; ми програвали в інформаційному та цифровому аспекті, а процеси наших партійних виборів і дебатів потребував удосконалення». Він запропонував 219 реформ, серед яких були витрата 10 млн доларів на рекламну кампанію задля залучення жінок, меншин і гомосексуалів, а також встановлення коротшого та більш контрольованого сезону партійних виборів і створення кращих потужностей для збирання інформації.

З підтримкою законодавчого визнання одностатевих шлюбів більшістю республіканців і схильних до республіканства незалежників віком до 49 років на противагу непідтримуванню з боку осіб старших 50 років, дана тема залишилась роз'єднавчою в межах партії. Колишній Спікер нижньої палати Ньют Ґінґріч зауважив, що «партія розірветься щодо цього питання». Опитування Ройтерс/Іпсос від квітня 2015 року показало, що 68 % американців загалом відвідали б одностатевий шлюб близької людини, з 56 % погодження з боку республіканців. Журналіст Ройтерс Джефф Месон зауважив, що «республіканці, які становлять сильну опозицію одностатевим шлюбам можуть перебувати на хиткому політичному ґрунті, якщо їхньою кінцевою метою є здобуття Білого дому» з огляду на поділ між соціально консервативним [en] та рештою США, які їм протидіють. 2015 року Верховний суд США визнав заборони щодо одностатевих шлюбів неконституційними, тим самим легалізуючи одностатеві шлюби по всій країні. 2016 року після обрання президентом республіканця Дональда Трампа, той заявив, що його «влаштовують» одностатеві шлюби

Назва та символи

image
Карикатура Томаса Наста 1874 року, на якій присутня примітна наявність республіканського слона
image
Червоно-біло-блакитний республіканський слон, який досі залишається основним логотипом комітетів Республіканської партії в багатьох штатах
image
Логотип Республіканської партії в 2013 році

Засновники партії обрали назву «Республіканська партія» в середині 1850-х років як данину цінностям [en], просуваними Республіканською партією Томаса Джефферсона. Ідея щодо назви надійшла з редакційної статті чільного публіциста партії — Гораса Ґрілі, — який закликав до «якоїсь простої назви типу „Республіканська“, що б найточніше означила тих, хто об'єднався задля повернення Союзу на його справжню місію оборонця та поширювача свободи, а не пропагандиста рабства». Назва відображає республіканські цінності 1776 року — громадянські чесноти та опозицію аристократії та корупції. Важливо зазначити, що слово «республіканський» має різні значення в різних країнах, а Республіканська партія розвинулась настільки, що ці значення вже не завжди збігаються.

Назва «Велика стара партія» (англ. Grand Old Party) є традиційною назвою Республіканської партії, а її абревіатура GOP здобула великого поширення в англійській мові. Ця назва з'явилась 1875 року в Конгресовому протоколі, посилаючись на успішну збройну оборону Союзу партією, називаючи останню «ця галантна стара партія» (англ. this gallant old party). Наступного року в статті газети [en], термін було модифіковано на «велика стара партія» (англ. grand old party). Перше використання абревіатури датується 1884 роком.

Традиційним талісманом партії є слон. Політична карикатура Томаса Наста, опублікована в Harper's Weekly 7 листопада 1874 року, вважається першим важливим використанням символу. Альтернативним символом Республіканської партії у таких штатах як Індіана, Нью-Йорк та Огайо є білоголовий орлан, на противагу півню та п'ятикутній зірці демократів. У штаті Кентуккі символом Республіканської партії є зруб (не пов'язано з організацією гомосексуалів Зрубівські республіканці).

Традиційно партія не мала постійної кольорової ідентичності. Після виборів 2000 року, червоний колір почали асоціювати з республіканцями. Упродовж післявиборчого періоду, основні телерадіокомпанії використовували одну й ту ж кольорову схему для зображення виборчої карти — штати, де переміг кандидат від республіканців Джордж В. Буш були забарвлені в червоний колір, а штати, де виграв кандидат від демократів Ал Ґор були забарвлені в синій колір, так звані червоні штати та сині штати. Через багатотижневі [en], ці колірні асоціації міцно закріпились на прийдешні роки. Хоч присвоєння кольорів політичним партіям є неофіційним і неформальним, ЗМІ висвітлюють діяльність цих політичних партій, використовуючи відповідні кольори. Сама партія та її кандидати також почали віддавати перевагу червоному кольору.

Структура й організація

Докладніше: (Політика Сполучених Штатів#Політичні партії і вибори)
Див. також: [en]

відповідальний за розробку та просування республіканської політичної програми, а також координацію збору коштів та за виборчу стратегію. Його нинішня голова — Ронна Макденіел. Голова НКРП обирається Президентом з партії або державним комітетом парії.

Під керівництвом кандидата в президенти партія здійснює нагляд за Національним конвентом Республіканської партії (вищим органом) та збільшує фінансування кандидатів. На місцевому рівні існують аналогічні державні комітети в кожному штаті та більшості великих міст, але вони мають набагато менше грошей та впливу, ніж національний орган.

У комісіях Республіканського парламенту та Сенату є окремі комітети зі збору коштів та стратегії. Національний комітет з питань Республіканського конгресу (NRCC) допомагає у парламентських виборах, тоді як Національний комітет з питань Республіканського сенату (NRSC) це робить у виборах сенату. Вони виділяють більше 100 мільйонів доларів за кожен виборчий цикл і грають важливу роль у наборі сильних державних кандидатів, а Республіканська асоціація губернаторів допомагає у виборах губернаторів штатів. У 2023 році його очолив губернатор Вільям Лі з Теннессі.

Позиції

Докладніше: [en]

Економічна політика

image
Калвін Кулідж — 30-тий президент США (1923—1929)

Республіканці твердо переконані в тому, що вільний ринок та індивідуальні досягнення є першочерговими чинниками, що забезпечують економічне процвітання. У зв'язку з цим, вони підтримують скасування урядових програм соціального забезпечення на користь неприбуткових організацій приватного сектора та підтримують індивідуальну відповідальність. Республіканці часто підтримують фіскальний консерватизм в період влади демократів, однак вони показали схильність до збільшення федерального боргу в періоди свого урядування (до прикладу, імплементація Бушівського зниження податків, частина D Медікеру та Акт про зниження податків і місця праці 2017 року. Незважаючи на обіцянки скоротити урядові витрати, Республіканські адміністрації з 1960-х років підтримували попередні рівні урядових витрат.

Сучасні республіканці підтримують теорію [en], яка твердить, що нижчі податки стимулюють економічне зростання. Багато республіканців виступають проти вищих податків для осіб із вищими доходами, що, на їхню думку, несправедливо, оскільки ці люди створюють робочі місця та достатки. Республіканці вважають, що приватні видатки є ефективнішими за урядові витрати. Республіканські законотворці також намагались обмежити фінансування витребування та [en]. Станом на 2018 рік, Служба внутрішніх доходів, яку республіканці неабияк обмежили в ресурсах упродовж останнього десятиріччя, втратила значні можливості до проведення аудитів та організації великомасштабних розслідувань щодо ухиляння від сплати податків.

Республіканці вірять, що люди повинні самі брати відповідальність за обставини, в які вони потрапляють. Також вони вірять, що приватний сектор є ефективнішим у допомозі бідним шляхом благодійності, аніж уряд через програми соціального забезпечення, і що програми соціальної підтримки часто спричинюють залежність від урядової допомоги.

Республіканці вірять, що корпорації повинні мати можливість встановлювати власні принципи стосовно зайнятості, включно із зарплатами та вигодами, а вільний ринок повинен сам визначати вартість праці. Із 1920-х років загалом профспілки і їхні члени виступають проти республіканців. На державному рівні, республіканці підтримали Закон Тафта-Гартлі 1947 року, який надає працівникам право не вступати до професійних спілок. Сучасні республіканці на державному рівні загалом підтримують різноманітні [en], які забороняють [en], що вимагають від усіх працівників організації, що працює з профспілками, обов'язково сплачувати збори, незалежно від того, є ці працівники членами профспілки чи ні.

Більшість республіканців виступають проти підвищення мінімальної заробітної плати через переконання, що такі підвищення завдають шкоди бізнесові, змушуючи його переводити роботу на підрядну основу та підвищувати ціни для споживачів.

Партія виступає проти [en], визначаючи її як [en]. Республіканська партія по-різному підтримувала історично популярні програми [en], Медікер і Медікейд.

Екологічна політика

Історично, [en] лідери Республіканської партії підтримували охорону довкілля. Республіканський президент Теодор Рузвельт був визначним консеваціоністом, чиї політичні рішення призвели до створення Служби національних парків. Хоч республіканський президент Річард Ніксон не був захисником природи, однак він підписав закон щодо створення Управління з охорони довкілля 1970 року і мав обширну довкіллєзахисну програму. Утім, партійна екологічна політика змінилась в 1980-х за адміністрації президента Рональд Рейґана, який означив екологічні регулювання тягарем для економіки. З того часу республіканці все частіше приймають позиції проти екологічного регулювання, а деякі республіканці ставлять під сумнів зміни клімату, щодо яких існує науковий консенсус.

image
Арнольд Шварцнеґґер — 38-мий губернатор Каліфорнії (2003—2011)

2006 року тодішній губернатор Каліфорнії Арнольд Шварцнеґґер порушив республіканську ортодоксальність, підписавши декілька указів, наклавши межі на викиди вуглецю в Каліфорнії. Тодішній президент Джордж В. Буш виступив проти обов'язкових меж на державному рівні. Рішення Буша не встановлювати регулювання на двоокис вуглецю як на забруднювач повітря [en], а 2007 року було винесене рішення проти Бушівської адміністрації. Буш також публічно виступив проти ратифікації Кіотських протоколів, які мали на меті обмежити викиди парникових газів і таким чином почати боротись зі змінами клімату; його позицію було жорстко розкритикована кліматологами.

image
Джон Маккейн — сенатор США від Аризони (1987—2018)

Республіканська партія виступає проти торгівлі викидами, що використовується для обмеження викидів вуглецю. У 2000-х роках сенатор Джон Маккейн запропонував законопроєкти (як-от [en]), які б мали регулювати викиди вуглецю, але я позиція щодо змін клімату була незвичною серед високопоставлених членів партії. Деякі республіканські кандидати підтримали розвиток використання альтернативного палива задля досягнення [en]. Деякі республіканці підтримують збільшення нафтовидобування на захищених територіях, як-от у [en]; ця позиція зазнала критики з боку активістів. Багато республіканців упродовж президентства Барака Обами виступали проти нових екологічних регулювань його адміністрації, як-от регулювання викидів вуглецю від вугільної галузі. Зокрема, республіканці підтримували будівництво нафтогону «Кістоун»; ця позиція здобула підтримку від бізнесу, але проти неї виступали проти групи корінних жителів та екоактивістів.

Згідно з даними , неприбутковою ліберальної пропагандистської групи, понад 55 % конгресійних республіканців були заперечниками змін клімату. У травні 2014 року [en] встановив, що «відносно небагато Республіканських членів Конгресу… погоджувались із панівним науковим висновком, що глобальне потепління є як справжнім, так і антропогенного походження». Група встановила вісьмох членів партії, які визнавали зміни клімату, втім ПолітиФакт визнали, що таких конгресменів може бути більше, і що не всі члени Конгресу виявили певну позицію з цього питання.

За словами «Нью-Йорк таймс», з 2008 по 2017 рік, Республіканська партія перейшла від «дебатування, як боротися з антропогенними змінами клімату, до стверджування, що їх не існує». У січні 2015 року, очолюваний Республіканцями Сенат США проголосував 98—1 за прийняття резолюції, яка визнає, що «зміни клімату є справжніми і не є видуманими», утім поправка, що «людська діяльність значним чином сприяє змінам клімату» була підтримана лише п'ятьма Республіканськими сенаторами.

Імміграційна політика

У період 1850—1870 років Республіканська партія більше за демократів виступали проти імміграції, частково — через тогочасне покладання РП на підтримку антикатолицьких антиіммігрантських партій, як-от [en]. Упродовж наступних десятиріч після Громадянської війни, в Республіканській партії зростала підтримка імміграції через підтримку партією виробників із Північного Сходу (яким потрібна була додаткова робоча сила), в той час Демократична партія поставала як партія праці (яка переслідувала меншу кількість працівників для зменшення конкуренції). Починаючи з 1970-х років, партії помінялись позиціями з цього питання — демократи стали більш прихильними до імміграції, ніж республіканці.

Республіканці розділились перед питанням способу боротьби з [en] — представники істеблішменту підтримували програму, що давала мігруючим працівникам незадокументованим іммігрантам шлях до здобуття громадянства; популісти підтримували забезпечення надійності кордонів і депортацію незаконних іммігрантів. 2006 року Білий дім підтримав, а очолюваний Республіканцями Сенат погодив [en], яка дала змогу мільйонам незаконним іммігрантам здобути громадянство, однак Нижня палата (також очолювана Республіканцями) не прийняла закон. Після поразки на президентських виборах 2012-го року, зокрема серед латиносів, декілька республіканців підтримували більш дружній підхід до іммігрантів. Утім, 2016 року поле кандидатів прийняло гостру позицію проти незаконної імміграції, а лідируючий кандидат Дональд Трамп пропонував будівництво стіни на південному кордоні. За даними кількох опитувань, пропозиції, що закликали до імміграційної реформи з шляхом до здобуття громадянства незадокументованими іммігрантами, одержали широку підтримку серед республіканців. В опитуванні 2013 року, 60 % республіканців підтримували концепцію зі шляхом до здобуття громадянства.

Зовнішня політика та державна оборона

image
Дональд Рамсфелд — 21-ший секретар оборони США (2001—2006)

Деякі представники Республіканської партії підтримують позицію унілатералізму щодо питань державної безпеки, будучи переконаними в здатності та праві Сполучених Штатів діяти без зовнішньої допомоги в питаннях державної безпеки. Загалом, на Республіканську позицію щодо державної оборони та міжнародних відносин сильно вплинули теорії неореалізму та реалізму, що характеризують міждержавні конфлікти як сутички між безосібними силами міжнародної структури, а не як результат ідей та дій окремих лідерів. Вплив школи реалізму проглядається в баченні Радянського союзу Рейґаном як Імперії зла та в баченні Осі зла Джорджем В. Бушем.

З часу терактів 11 вересня 2001 року, партія підтримує неоконсервативну політику щодо Війни з тероризмом, включно з Війною в Афганістані 2001 року та вторгненням до Іраку 2003 року. Адміністрація Джорджа В. Буша зайняла позицію, що Женевські конвенції не поширюються на [en], в той час як інші визначні республіканці твердо виступають проти жорстких технік допиту, які вони розглядають як катування.

Республіканці часто виступали на підтримку обмеження закордонної допомоги як способу забезпечення державної безпеки та імміграційних інтересів Сполучених Штатів.

Республіканська партія загалом підтримує міцний альянс з Ізраїлем та намагання забезпечити мир на Середньому Сході між Ізраїлем і його арабськими сусідами. В останні роки республіканці почали відходити від підходу «дві країни для двох народів» у вирішенні Ізраїльсько-Палестинського конфлікту. В опитуванні 2014 року, 59 % республіканців віддавали перевагу меншій закордонній діяльності та фокусуванні на внутрішніх проблемах країни.

Згідно з даними програми 2016 року, партійна позиція щодо статусу Тайваню така: «Ми виступаємо проти всяких унілатеральних кроків з будь-якого боку щодо зміни статусу-кво Тайванської протоки за принципом, що всі питання, пов'язані з майбутнім острова, повинні бути вирішені мирно, через діалог, та бути в погодженні з народом Тайваню». Окрім цього, якщо «Китай порушить ці принципи, Сполучені Штати, у відповідності із Законом про відносини з Тайванем, допомагатимуть Тайваню в його обороні».

Соціальна політика

Цей розділ потребує доповнення. (липень 2019)

Республіканській партії головно притаманна соціально-консервативна політика, хоч у ній наявні центристська та лібертаріанська фракції. Соціальні консерватори прагнуть прийняття законів, що захищатимуть їхні традиційні цінності, як-от заборону одностатевих шлюбів, абортів та вживання марихуани. Більшість консервативних республіканців виступають проти контролювання володіння зброєю, позитивної дискримінації та незаконної імміграції.

Аборти та дослідження ембріональних стовбурових клітин

Більшість національних і штатових кандидатів від партії, керуючись релігійними та моральними принципами, підтримують захист життя та виступають проти абортів за своїм бажанням. Хоч багато хто підтримує винятки у випадках інцесту, зґвалтування та загрози життю матері, 2012 року партія ухвалила програму, що підтримує безвиняткову заборону абортів. До рішення Верховного суду Ров проти Вейда 1973 року (що зробило заборони абортів неконституційними) вискополяризованих відмінностей між Демократичною та Республіканською партією не було; однак після рішення Верховного суду опозиція абортам стрімко ставала одною з основних позицій в національній програмі Республіканської партії. Як наслідок, євангельські протестанти США перейшли на підтримку Республіканської партії.

Більшість республіканців виступають проти фінансування коштом платників податків організацій, що надають послуги абортів, зокрема Американської федерації планування батьківства.

До свого розпаду 2018 року, комітет політичної дії «Республіканська більшість за вибір» підтримував за зміну партійної програми задля залучення прихильників захисту вибору. Згідно з даними опитування NBC/Wall Street Journal poll, 52 % республіканців підтримують рішення Ров проти Вейда, в той час як 39 % бажали скасування цього рішення. Згідно з опитуванням Gallup, 69 % республіканців самоідентифікувались прихильниками захисту життя, а 27 % прихильниками захисту вибору.

Хоч республіканців голосували за збільшення урядового фінансування наукових досліджень, члени Республіканської партії активно виступають проти федерального фінансування дослідження ембріональних стовбурових клітин поза первинними межами, оскільки такі дослідження передбачають руйнування людських ембріонів. Опитування Gallup 2010 року показало, що 54 % республіканців виступають проти досліджень ембріональних стовбурових клітин, в той час як 40 % підтримують їх.

Громадянські права

Право на зброю

Наркотики

Проблеми ЛГБТ

Виборча політика

Народовладдя

Ідеологія

image
Результати виборів за округами на Президентських виборах 2016 року

Республіканці, на відміну від демократів, виступають за зниження податків, обмеження нелегальної міграції (аж до мінімалізації міграційного потоку), вільну торгівлю і носіння вогнепальної зброї, зміцнення ролі релігії в суспільному житті (принцип: Бог — армія — пошана старості), моральність і сімейні цінності; неприйняття гомосексуальних відносин і абортів. Червоною ниткою в принципах республіканців проходить «невтручання державних структур в економічні процеси всередині країни». Основна сучасна ідеологія — неоконсерватизм. Політична орієнтація — правий центр.

Республіканці, на відміну від демократів, дотримуються наступного:

  • зниження податків;
  • зниження дефіциту державного бюджету;
  • збільшення військових витрат і витрат на державну безпеку;
  • більш агресивна зовнішня політика;
  • боротьба за моральність та сімейні цінності;
  • обмеження абортів (особливо на пізніх термінах вагітності);
  • боротьба за національні цінності;
  • протидія охороні навколишнього середовища, якщо такі дії суперечать інтересам бізнесу;
  • забезпечення права на володіння й носіння вогнепальної зброї;
  • протидія зросту мінімальної заробітної плати;
  • протидія створенню та роботі профспілок на приватних підприємствах;
  • збереження смертної кари;
  • протидія введенню евтаназії й науковим дослідженням в області клонування.

Одним із найважливіших принципів республіканців традиційно є мінімізація участі уряду в економіці.

Президенти США від Республіканської партії

Президент Роки президентства Віцепрезидент
image
 Авраам Лінкольн
(Abraham Lincoln)
1861-1865
 Ганнібал Гемлін
(1861-1865)
Ендрю Джонсон
(1865)
image
 Улісс Грант
(Ulysses S. Grant)
1869-1877
 Шайлер Колфакс
(1869-1873)
Генрі Вілсон
(1873-1875)
посада вакантна
image
 Разерфорд Гейз
(Rutherford Birchard Hayes)
1877-1881
 Вільям Вілер
(1877-1881)
image
 Джеймс Гарфілд
(James Garfield)
1881-1881
 Честер Алан Артур
(1881)
image
 Честер Алан Артур
(Chester Alan Arthur)
1881-1885
 посада вакантна
image Бенджамін Гаррісон
(Benjamin Harrison)
1889-1893
 Леві Мортон
(1889-1893)
image
 Вільям Мак-Кінлі
(William McKinley)
1897-1901
 Гаррет Гобарт
(1897-1899)
посада вакантна
Теодор Рузвельт
(1901)
image
 Теодор Рузвельт
(Theodore Roosevelt)
1901-1909
 посада вакантна
Чарлз Фербенкс
(1905-1909)
image
 Вільям Говард Тафт
(William Howard Taft)
1909-1913
 Джеймс Шерман
(1909-1912)
посада вакантна
image
 Воррен Гардінг
(Warren Gamaliel Harding)
1921-1923
 Калвін Кулідж
(1921-1923)
image
 Калвін Кулідж
(Calvin Coolidge)
1923-1929
 посада вакантна
Чарлз Дауес
(1925-1929)
image
 Герберт Кларк Гувер
(Herbert Clark Hoover)
1929-1933
 Чарлз Кертіс
(1929-1933)
image
 Дуайт Ейзенхауер
(Dwight David Eisenhower)
1953-1961
 Річард Ніксон
(1953-1961)
image
 Річард Ніксон
(Richard Milhous Nixon)
1969-1974
 Спіро Агню
(1969-1973)
посада вакантна
Джеральд Форд
(1973-1974)
image
 Джеральд Форд
(Gerald Rudolph Ford)
1974-1977
 посада вакантна
Нельсон Рокфеллер
(1974-1977)
image
 Рональд Рейган
(Ronald Wilson Reagan)
1981-1989
 Джордж Герберт Вокер Буш
(1981-1989)
image
 Джордж Герберт Вокер Буш
(Джордж Буш-старший; George Herbert Walker Bush)
1989-1993
 Ден Квейл
(1989-1993)
image
 Джордж Вокер Буш
(Джордж Буш-молодший; George Walker Bush)
2001-2009
 Дік Чейні
(2001-2009)
image
 Дональд Трамп
(Donald John Trump)
2017-2021
 Майк Пенс
(2017-2021)

Судді Верховного Суду, призначені президентами-республіканцями

призначений президентом Джорджем Вокером Бушем у 2005 році.

Примітки

  1. Smith, Robert C. (2021). Ronald Reagan, Donald Trump, and the Future of the Republican Party and Conservatism in America. . 10 (2): 283—289. doi:10.1086/713662. S2CID 233401184. Процитовано 21 вересня 2022.
  2. Grumbach, Jacob M.; Hacker, Jacob S.; Pierson, Paul (2021), Hertel-Fernandez, Alexander; Hacker, Jacob S.; Thelen, Kathleen; Pierson, Paul (ред.), The Political Economies of Red States, The American Political Economy: Politics, Markets, and Power, Cambridge University Press, с. 209—244, ISBN 
  3. Davis, Susan (23 серпня 2019). Meltdown On Main Street: Inside The Breakdown Of The GOP's Moderate Wing. NPR (англ.). Процитовано 17 червня 2022.
  4. Miller, William J. (2013). The 2012 Nomination and the Future of the Republican Party. Lexington Books. с. 39.
  5. Cassidy, John (29 лютого 2016). Donald Trump is Transforming the G.O.P. Into a Populist, Nativist Party. The New Yorker. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  6. Gould, J.J. (2 липня 2016). Why Is Populism Winning on the American Right?. The Atlantic. оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  7. November 2020 Ballot Access News Print Edition | Ballot Access News (амер.). Процитовано 26 січня 2021.
  8. Adams, Ian (2001). Political Ideology Today (англ.). Manchester University Press. с. 32—33. ISBN .
  9. Ekins, Emily (26 вересня 2011). Is Half the Tea Party Libertarian?. Reason.com (амер.). Процитовано 29 травня 2023.
  10. Smith, Robert C. (1 березня 2021). Ronald Reagan, Donald Trump, and the Future of the Republican Party and Conservatism in America. American Political Thought (англ.). Т. 10, № 2. с. 283—289. ISSN 2161-1580. Процитовано 29 травня 2023.
  11. ІДЕОЛОГІЧНЕ СТРУКТУРУВАННЯ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ТА ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЙ США: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ. postua.info. Процитовано 26 листопада 2018.
  12. США: розходження між демократами й республіканцями поглиблюються. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 листопада 2018.
  13. Biography of Abraham Lincoln. Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  14. Abraham Lincoln – Republic, National Union Party – 16th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  15. Abraham Lincoln (February 12, 1809 – April 15, 1865). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  16. Biography of Ulysses S. Grant. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  17. Ulysses S. Grant – National Union Party – 18th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  18. Ulysses S. Grant (April 27, 1822 – July 23, 1885). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  19. Biography of Rutherford B. Hayes. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  20. Rutherford B. Hayes – Republican Party – 19th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  21. Rutherford B. Hayes (October 4, 1822 – January 17, 1893). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  22. Biography of James Garfield. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  23. James Garfield – Republican Party – 20th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  24. James A. Garfield (November 19, 1831 – September 19, 1881). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  25. Biography of Chester Arthur. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  26. Chester A. Arthur – Republican Party – 21st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  27. Chester A. Arthur (October 5, 1829 – November 18, 1886). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  28. Biography of Benjamin Harrison. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  29. William Henry Harrison – Whig Party – 23rd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  30. Benjamin Harrison (August 20, 1833 – March 13, 1901). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  31. Biography of William McKinley. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  32. William McKinley – Republican Party – 25th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  33. William McKinley (January 29, 1843 – September 14, 1901). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  34. Biography of Theodore Roosevelt. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  35. Theodore Roosevelt – Republican, Bull Moose Party – 26th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  36. Theodore Roosevelt (October 27, 1858 – January 6, 1919). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  37. Biography of William Howard Taft. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  38. William Howard Taft – Republican Party – 27th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  39. William Howard Taft (September 15, 1857 – March 8, 1930). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  40. Biography of Warren G. Harding. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  41. Warren Harding – Republican Party – 29th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  42. Warren G. Harding (November 2, 1865 – August 2, 1923). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  43. Biography of Calvin Coolidge. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  44. Calvin Coolidge – Republican Party – 30th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  45. Calvin Coolidge (July 4, 1872 – January 5, 1933). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  46. Biography of Herbert Hoover. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  47. Herbert Hoover – Republican Party – 31st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  48. Herbert Hoover (August 10, 1874 – October 20, 1964). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  49. Biography of Dwight D. Eisenhower. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  50. . History. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 12 січня 2009.
  51. Dwight D. Eisenhower (October 14, 1890 – March 28, 1969). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  52. Richard M. Nixon. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  53. Richard Nixon – Republican Party – 37th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  54. Richard M. Nixon (January 9, 1913 – April 22, 1994). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  55. Biography of Gerald R. Ford. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  56. Gerald Ford – Republican Party – 38th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  57. Gerald R. Ford (July 14, 1913 – December 26, 2006). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  58. Biography of Ronald Reagan. Whitehouse.gov. 25 червня 2008. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  59. Ronald Reagan – Republican Party – 40th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  60. Ronald Reagan (February 6, 1911 – June 5, 2004). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
  61. Biography of George Herbert Walker Bush. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  62. George H. W. Bush – Republican Party – 41st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  63. George Bush (June 12, 1924 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  64. Biography of President George W. Bush. Whitehouse.gov. 25 лютого 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  65. George W. Bush – Republican Party – 43rd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
  66. George W. Bush (July 6, 1946 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Республіканська партія США
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (липень 2018)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Respublika nska pa rtiya SShA angl Republican Party takozh vidoma yak Velika stara partiya angl Grand Old Party GOP amerikanska prava konservativna politichna partiya odna z dvoh osnovnih politichnih sil v SShA sho stvoryuyut dvopartijnu sistemu razom z istorichnim supernikom Demokratichnoyu partiyeyu SShA Simvolami partiyi ye chervonij kolir ta slon yak simvol mogutnosti ta sili Respublikanska partiya Republican PartyKrayina SShAGolova partiyi Ronna Mak DenielSpiker Palati predstavnikiv Majk DzhonsonLider menshosti v Senati Mitch Makkonnell en Stiv SkalisZasnovnik Partiya vigiv i dData zasnuvannya 20 bereznya 1854Shtab kvartira 310 First Street SE VashingtonIdeologiya Konservatizm Frakciyi Fiskalnij konservatizm Centrizm Libertarianstvo Neokonservatizm Pravij populizmKilkist chleniv 35 041 482Misc u Palati predstavnikiv 221 435Misc u Senati 49 100Oficijnij kolir kolori chervonijOficijnij sajt www gop com Partiya zasnovana 1854 roku protivnikami Zakonu Kanzas Nebraska yakij dozvolyav potencijnu ekspansiyu rabstva na ci shtati Partiya dotrimuvalas klasichnogo liberalizmu na protivagu poshirennyu rabstva a takozh pidtrimuvala en Avraam Linkoln buv pershim respublikanskim prezidentom Pid liderstvom Linkolna ta respublikanskoyi bilshosti v kongresi 1865 roku v Spoluchenih Shtatah rabstvo bulo zaboroneno Golovno partiya dominuvala vprodovzh en ta en Pislya 1912 roku v partiyi vidbuvsya ideologichnij zsuv napravo Pislya uhvalennya Aktu pro gromadyanski prava 1964 roku ta en 1965 roku vidbuvsya zsuv yadra partijnoyi pidtrimki pivdenni shtati en na prezidentskih viborah Pislya rishennya Verhovnogo sudu v spravi Ro proti Vejda u svoyij partijnij programi Respublikanska partiya stala protivnikom abortiv i narostila pidtrimku pomizh en Iz 1990 h pidtrimka partiyi golovno nadhodit z Pivdnya Velikih rivnin girskih shtativ i en en Ideologiyeyu Respublikanskoyi partiyi v 21 mu stolitti ye en Partiya pidtrimuye znizhennya podatkiv vilnorinkovij kapitalizm silnu sferu oboroni pravo na zbroyu deregulyuvannya ta obmezhennya dlya en partiya ye protivnikom prava na abort Okrim pidtrimki konservativnoyi ekonomichnoyi politiki Respublikanska partiya ye en RP stijko pidtrimuvala protekcionizm ta vidpovidne tarifuvannya odnak perejshla do pidtrimki vilnoyi torgivli u 20 mu storichchi Uprodovzh istoriyi SShA bulo 19 respublikanskih prezidentiv najbilsha kilkist vid usih politichnih partij Stanom na lipen 2021 roku partiya kontrolyuye bilshist 26 gubernatoriv i bilshist 30 zakonodavchih skladiv shtativ a v dvadcyati troh shtatah maye povnij kontrol i nad zakonodavchoyu i nad vikonavchoyu gilkami vladi Takozh shist z dev yati chinnih suddiv Verhovnogo sudu SShA ye nominovanimi respublikanskimi prezidentami IstoriyaDokladnishe en 19 te stolittya Div takozh en Avraam Linkoln pershij prezident respublikanec 1861 1865 Zasnovana 1854 roku v pivnichnih shtatah abolicionistami eksvigami ta en Respublikanska partiya shvidko stala golovnoyu opoziciyeyu dominuyuchij Demokratichnij partiyi ta korotkochasno populyarnij en Partiya zrostala z opoziciyi Zakonu Kanzas Nebraska yakij skasovuvav Missurijskij kompromis i vidkrivav en i en dlya rabovlasnictva ta majbutnogo doluchennya do rabovlasnickih shtativ Respublikanci zaklikali do ekonomichnoyi ta socialnoyi modernizaciyi Voni zasudzhuvali poshirennya rabovlasnictva nazivayuchi jogo velikim zlom odnak ne zaklikali do jogo zaboroni v pivdennih shtatah Persha publichna zustrich zagalnogo en na yakij bula zaproponovana nazva Respublikanska partiya vidbulasya 20 bereznya 1854 roku v misti Ripon shtat Viskonsin Taku nazvu bulo obrano abi viddati nalezhne Respublikanskij partiyi Tomasa Dzheffersona Pershij oficijnij z yizd partiyi vidbuvsya 6 lipnya 1854 roku v misti Dzhekson shtat Michigan Na Respublikanskomu nacionalnomu z yizdi 1865 roku partiya prijnyala nacionalnu programu sho pidkreslyuvala opoziciyu do poshirennya rabovlasnictva na teritoriyi SShA Hoch respublikanskij kandidat Dzhon Fremont prograv na viborah prezidenta SShA 1856 roku Dzhejmsu B yukenenu odnak vin peremig v 11 z 16 pivnichnih shtativ Respublikanska partiya vpershe prijshla do vladi pislya viboriv 1860 roku koli vona vigrala kontrol nad oboma palatami Kongresu a yiyi kandidat kolishnij kongresmen Avraam Linkoln buv obranij prezidentom Na viborah 1864 roku partiya ob yednalas iz en razom nominuyuchi Linkolna na kvitok vid en Linkolna bulo pereobrano prezidentom Pid liderstvom respublikanciv u Kongresi bulo prijnyato Trinadcyatu popravku do Konstituciyi SShA sho skasovuvala rabstvo v Spoluchenih Shtatah 1864 roku v Senati a 1865 roku v Palati predstavnikiv popravku bulo ratifikovano v grudni 1865 roku Uliss Grant 18 tij prezident SShA 1869 1877 Uspih partiyi v 1870 h rokah prizviv do rozvitku okremih vnutrishnopartijnih ugrupuvan Prezidentsku kandidaturu Gorasa Grili pidtrimuvali ti hto viriv sho Perebudovu bulo zaversheno a yiyi prodovzhennya lishe pidtrimuvalo velikomasshtabnu korupciyu tolerovanu prezidentom Ulissom Grantom Ugrupovannya en pidtrimuvalo Granta ta sistemu podilu zdobichi todi yak en prosuvali reformu derzhavnoyi sluzhbi 1883 roku bulo prijnyato en Respublikanska partiya pidtrimuvala vazhki groshi napriklad zolotij standart visoki tarifi zadlya stimulyuvannya ekonomichnogo zrostannya pidvishennya zarplati ta dohodiv shedri viplati veteranam Armiyi Soyuzu ta pislya 1893 roku aneksiyu Gavayiv Respublikanci viyavlyali potuzhnu pidtrimku piyetistskim protestantam odnak ti protivilis prijnyattyu Suhogo zakonu Iz povoyennim zrostannyam ekonomiki na Pivnochi sho suprovodzhuvalos rozvitkom vazhkoyi ta legkoyi promislovostej prokladannyam zaliznici budivnictvom shaht shvidkim rozvitkom mist ta procvitannyam silskogospodarskoyi galuzi respublikanci vzyali ce za svoyu zaslugu ta prosuvali zakonoproyekti yaki b pidtrimuvali shvidke zrostannya ekonomiki Vilyam Makkinli 25 tij prezident SShA 1897 1901 RP zdebilshogo dominuvala nad demokratami uprodovzh Tretoyi partijnoyi sistemi 1850 ti 1890 ti Utim do 1890 roku respublikanci pogodilis na prijnyattya Antitrestovogo aktu Shermana ta stvorennya en u vidpovid na skargi vid vlasnikiv malih biznesiv i fermeriv Visokij en 1890 roku nashkodiv partiyi i demokrati z vidrivom peremogli na pozarokovih viborah navit peremigshi samogo Makkinli Vid demokrativ bulo obrano Grovera Klivlenda v 1884 ta 1892 rokah Obrannya 1896 roku prezidentom Vilyama Makkinli povernulo vladu do ruk respublikanciv azh do 1932 roku okrim viboriv 1912 ta 1916 rokiv Makkinli obicyav sho visoki tarifi pokinchat iz vazhkimi ekonomichnimi trudnoshami sprichinenimi Panikoyu 1893 roku i sho respublikanci garantuvatimut pevnij plyuralizm vid yakogo skoristayutsya vsi politichni storoni Respublikanska programa chasiv Gromadyanskoyi vijni vklyuchala bezkoshtovni fermerski gospodarstva pobudovu federalno subsidovanoyi transkontinentalnoyi zaliznici novu nacionalnu sistemu bankingu visokij derzhavnij borg zemelni granti dlya zakladiv vishoyi osviti voyennij podatok na pributok i vstanovlennya visokih tarifiv dlya spriyannya zrostannyu promislovosti ta pidvishennyu zarplat Do 1870 h rokiv respublikanci vveli sistemu vazhkih groshej na osnovi zolotogo standartu a takozh borolis zi sprobami stimulyuvati inflyaciyu en Voni zaklali pidvalini suchasnoyi derzhavi zagalnogo dobrobutu uprovadivshi shiroku programu viplat veteranam Armiyi Soyuzu Pitannya zovnishnoyi politiki ridko buli predmetom partizanskih superechok utim uprodovzh korotkogo periodu 1893 1904 rokiv Respublikanska partiya pidtrimuvala imperialistichnu ekspansiyu na Gavayi Filippini ta Panamskij kanal 20 te stolittya Div takozh en ta en Teodor Ruzvelt 26 tij prezident SShA 1901 1909 Gerbert Guver 31 shij prezident SShA 1929 1933 Pererozpodil sil 1896 roku zmicniv respublikanciv yak partiyu velikogo biznesu todi yak Teodor Ruzvelt dodav pidtrimku malomu biznesu vvivshi antimonopolne zakonodavstvo Vin dopomig obratis svoyemu nastupniku Vilyamu Govardu Taftu 1908 roku odnak nevdovzi voni stali vorogami koli vidbuvsya vnutrishnopartijnij rozkol Taft peremig Ruzvelta v nominaciyi vid partiyi tomu Ruzvelt visunuv svoyu kandidaturu vid jogo novostvorenoyi Progresivnoyi partiyi Vin zaklikav do en bagato z yakih zdijsnili en v 1930 h rokah Vin prograv na prezidentskih viborah a koli jogo prihilniki povernulisya do Respublikanskoyi partiyi to zrozumili sho voni ne pogodzhuyutsya z novim en sho prizvelo do ideologichnogo zsuvu napravo v Respublikanskij partiyi Respublikanci povertalisya do Bilogo domu v 1920 h rokah proponuyuchi programu normalnoyi biznes oriyentovanoyi efektivnosti ta visokih tarifiv Nacionalna partijna programa unikala temu Suhogo zakonu natomist nevirazno zayavlyayuchi pro viddanist zakonu ta poryadku Vorren Garding Kalvin Kulidzh i Gerbert Guver rishuche peremogli na viborah 1920 1924 ta 1928 rokiv vidpovidno en stvoriv zagrozu dlya partiyi ale zi smertyu Gardinga v jogo bik Kulidzhom bulo skerovano vsi zvinuvachennya vodnochas 1924 roku vidbuvsya rozpad opoziciyi Pro biznesova politika desyatirichchya mala vsi shansi stvoriti bezprecedentne procvitannya ekonomiki chomu ne sudilos statis cherez birzhovij krah 1929 roku sho dav pochatok Velikij depresiyi Doba Novogo kursu Dokladnishe en ta en Duajt Ejzenhauer 34 tij prezident SShA 1953 1961 en demokrata Franklina Delano Ruzvelta kontrolyuvala amerikansku politiku uprodovzh ponad troh desyatirich za vinyatkom dvoh prezidentskih terminiv respublikancya Duajta Ejzenhauera Temnoshkiri amerikanci stali elektoratom Demokratichnoyi partiyi pid chas dobi Novogo kursu pozayak voni mali pravo golosuvati na Pivnochi odnak ne mogli golosuvati na Pivdni Pislya prihodu do vladi Ruzvelta v 1933 roci zakonoproyekt pro Novij kurs buv prijnyatij u Kongresi a ekonomika z pochatku 1933 roku pochala strimko zrostati Utim dovgostrokove bezrobittya zalishalos socialnim tyagarem azh do 1940 roku Na promizhnih viborah 1934 roku Respublikanska partiya vtratila 10 senatoriv zalishivshis u skladi 25 proti 71 demokrata Palata predstavnikiv tezh mala perevazhnu demokratichnu bilshist Respublikanska partiya podililas na bilshe krilo Starih pravih bazovane na Serednomu zahodi ta menshe liberalne krilo bazovane na Pivnichnomu shodi sho pidtrimuvalo bilshu chastinu Novogo kursu Stari pravi gostro kritikuvali Drugij Novij kurs zvinuvachuyuchi jogo v klasovij borotbi ta socializmi Ruzvelta z vidrivom bulo pereobrano na posadi v 1936 roci ale z pochatkom jogo drugogo terminu ekonomika vpala pidnyalis strajki a jomu samomu ne vdalos vzyati pid kontrol Verhovnij sud chi peremaniti konservatoriv Pivdnya do Demokratichnoyi partiyi Respublikanci zdijsnili potuzhnu reabilitaciyu na viborah 1938 roku z novimi vishidnimi zirkami yak ot pravim Robertom Taftom z Ogajo ta livim Tomasom Dyuyi z Nyu Jorka Konservatori Pivdnya priyednalis z bilshistyu respublikanciv dlya utvorennya en yaka dominuvala v pitannyah vnutrishnoyi politiki u Kongresi azh do 1964 roku Obidvi partiyi rozhodilis na pitannyah zovnishnoyi politiki z protivoyennimi izolyacionistami sho dominuvali v Respublikanskij partiyi ta en yaki hotili zupiniti Adolfa Gitlera z Demokratichnoyi partiyi Ruzvelt pereobravsya na tretij ta chetvertij termini v 1940 ta 1944 rokah Uprodovzh vijni konservatori skasuvali bilshist polozhen Novogo kursu odnak voni ne zdijsnyuvali sprob likviduvati socialne zabezpechennya ta agentstva sho regulyuyut biznes Istorik en pishe Na vidminu vid pomirkovanih internacionalistiv golovno shidnogo bloku respublikanciv yaki prijmali abo hoch pogodzhuvalis iz Ruzveltivskoyu revolyuciyeyu ta osnovnimi zasadami zovnishnoyi politiki prezidenta Trumena prave krilo respublikanciv u svoyij osnovi bulo kontrrevolyucijnim Antikolektivistichni antikomunistichni antinovokursivski garyache viddani principam obmezhenoyi derzhavi vilnorinkovij ekonomici ta kongresivskim na protivagu vikonavchim prerogativam konservatori Respublikanskoyi partiyi buli zmusheni z samogo pochatku provaditi vijnu na dva fronti proti liberalnih demokrativ zzovni ta proti ya tezh respublikanciv zseredini Demokrati zdobuvali bilshosti v Kongresi majzhe bezperervno pislya 1932 roku RP peremogla lishe v 1946 ta 1952 rokah odnak konservativna koaliciya blokuvala praktichno vsi osnovni liberalni iniciativi shodo vnutrishnoyi politiki Pislya 1945 roku internacionalistske krilo RP pidtrimuyuchi zovnishnyu politiku Garri Trumena shodo Holodnoyi vijni stvorilo Plan Marshalla ta zdijsnyuvalo pidtrimku NATO nezvazhayuchi na postijnij izolyacionizm zi storoni Starih pravih Richard Nikson 37 mij prezident SShA 1969 1974 U drugij polovini 20 go storichchya vidbuvalos bezperervne abo z perervami obrannya respublikanskih prezidentiv Duajta Ejzenhauera Richarda Niksona Dzheralda Forda Ronalda Rejgana ta Dzhordzha G V Busha Ajzengaver peremig konservativnogo lidera senatora Roberta Tafta v borotbi za nominaciyu 1952 roku odnak konservatori dominuvali v spravah vnutrishnoyi politiki uprodovzh periodu pravlinnya Ajzengavera Prihilnist viborciv do Ajzengavera perevazhala prihilnist do Respublikanskoyi partiyi a prezident ne spromigsya zrushiti partiyu na bilsh pomirkovani poziciyi Iz 1976 roku liberalizm praktichno znik iz Respublikanskoyi partiyi za vinyatkom predstavnikiv Pivnichnogo shodu Ronald Rejgan 40 vij prezident SShA 1981 1989 Z chasu pokidannya posadi 1989 roku Rejgan buv etalonnim konservativnim respublikancem a kandidati na posadu prezidenta vid Respublikanskoyi partiyi chasto zayavlyayut pro podilyannya jogo poglyadiv i pro metu buduvati svoyu politiku na yaknajvdalishomu prodovzhenni jogo politichnoyi spadshini 1994 roku partiya pid ochilnictvom partijnogo organizatora menshosti v Palati predstavnikiv Nyuta Gingricha buduyuchi kampaniyu na en viborola bilshist v oboh palatah Kongresu uprodovzh en Utim yak spiker Gingrich ne spromigsya vtiliti v zhittya bagato zi svoyih obicyanok a zokrema zbalansovanij byudzhet i obmezhennya v kilkosti terminiv dlya chleniv Kongresu Pid chas proceduri impichmentu ta skladannya povnovazhen prezidenta Billa Klintona respublikanci zaznali neochikuvanih porazok na promizhnih viborah 1998 roku riven pidtrimki Gingricha upav do 17 vin vzyav na sebe vidpovidalnist i sklav svoyi povnovazhennya 21 she stolittya Respublikanska bilshist u Senati protrimalas do 2001 roku koli Senat bulo podileno porivnu odnak bilshist bulo vidnovleno na viborah 2002 roku Bilshosti v obidvoh palatah Kongresu protrimalis azh do perehodu kontrolyu do demokrativ pislya promizhnih viboriv 2006 roku Vidtodi poglyadi Respublikanskoyi partiyi harakterizuyutsya en zovnishnoyu politikoyu en nacilenoyi na poborennya terorizmu ta spriyannya globalnij demokratiyi posilennyam vikonavchoyi gilki vladi en pidtrimannyam prav na zbroyu ta deregulyaciyeyu Dzhordzh G V Bush 41 shij prezident SShA 1989 1993 Dzhordzh V Bush 43 tij prezident SShA 2001 2009 41 shij prezident SShA Dzhodzh G V Bush buv batkom 43 go prezidenta Dzhordzh V Busha V istoriyi SShA prezidentskogo sina lishe dvichi obirali prezidentom 6 tij prezident Dzhon Kvinsi Adams buv sinom 2 go prezidenta Dzhona Adamsa Na prezidentskih viborah 2008 roku kandidatami vid partiyi buli senator Dzhon Makkejn z Arizoni na post prezidenta ta gubernator Alyaski Sara Pejlin na posadu viceprezidenta Voni prograli senatoru Baraku Obami z Illinojsa ta senatoru Dzho Bajdenu z Delavera 2009 roku respublikanci Kris Kristi ta Bob Makdonnell buli obrani gubernatorami Nyu Dzhersi ta Virdzhiniyi 2010 buv rokom viborchogo uspihu dlya respublikanciv yakij pochavsya neochikuvanoyi peremogi Skotta Brauna na specialnih viborah do Senatu vid Massachusetsa na misce yake uprodovzh bagatoh desyatirich obijmali demokrati brati Kennedi Na listopadovih viborah respublikanci perebrali kontrol nad Palatoyu predstavnikiv zbilshili svoyu chiselnist u Senati ta zdobuli bilshist gubernatorskih posad Na prezidentskih viborah 2012 roku respublikanskimi kandidatami buli kolishnij gubernator Mitt Romni z Massachusetsa na posadu prezidenta ta kongresmen Pol Rayan z Viskonsina na posadu viceprezidenta Demokrati visunuli chinnih Baraka Obamu ta Dzho Bajdena Kampaniya fokusuvalas golovno dovkola Aktu pro dostupnu medichnu dopomogu ta upravlinnya ekonomikoyu Baraka Obami na tli visokogo rivnya bezrobittya ta zrostannya derzhavnogo borgu uprodovzh chotiroh rokiv pravlinnya prezidenta Romni ta Rayan prograli Obami ta Bajdenu Nezvazhayuchi na vtratu Respublikancyami 7 misc u Palati predstavnikiv na listopadovih viborah do Kongresu partiya vse odno zberegla kontrol nad nizhnoyu palatoyu Utim respublikancyam ne vdalos zdobuti kontrol nad Senatom prodovzhuyuchi perebuvati v menshosti vtrativshi dva miscya Pislya porazki deyaki vidomi respublikanci vislovilis proti svoyeyi partiyi Napriklad respublikanskij kandidat u prezidenti 1996 roku ta dovgotrivalij senator Bob Doul zayaviv sho sogodnishni chleni RP ye zanadto konservativnimi ta nadmirno partizanskimi Voni zobov yazani povisiti vivisku na dveryah Nacionalnogo komitetu de b pisalo zachineno na remont Kolishnij senator Olimpiya Snov z Mena pogodilas iz Dolom Kolishnij golova OKNSh za Dzhordzha G V Busha ta kolishnij derzhavnij sekretar za Dzhordzha V Busha Kolin Pavell stverdzhuvav sho isnuvala temna zhilka netolerantnosti v deyakih chastinah partiyi en NKKR u chervni 2013 roku opublikuvav zvit v yakomu partiya gostro kritikuvalas i nazivalas Velika stara partiya dlya Cilkom novogo pokolinnya Na promizhnih viborah 2014 roku Respublikanska partiya perebrala kontrol nad Senatom viborovshi dev yat novih misc Iz zagalnoyu kilkistyu 247 misc 57 u Nizhnij palati ta 54 miscyami v Senati respublikanci viboroli najchiselnishu bilshist u Kongresi z chasiv 71 go Kongresu 1929 roku Donald Tramp 45 tij prezident SShA 2017 2021 Pislya en respublikanci zberegli bilshist u Senati Nizhnij palati ta sered gubernatorskih posad i obrali Donalda Trampa prezidentom Respublikanska partiya kontrolyuvala 69 iz 99 shtatovih zakonodavchih palat 2017 roku najbilshu kilkist v istoriyi ta shonajmenshe 33 gubernatorski posadi najbilshu kilkist z 1922 roku Partiya zdobula povnij kontrol nad vladoyu zakonodavchi palati ta gubernatorstva v 25 shtatah najbilshij kilkosti z 1952 roku supernicka Demokratichna partiya zh mala povnij kontrol lishe v p yati shtatah Stanom na 2019 rik 19 prezidentiv buli respublikancyami rekord sered partij v istoriyi SShA respublikanci peremogli v 24 z ostannih 40 prezidentskih viboriv Pislya promizhnih viboriv 2018 roku Respublikanska partiya maye bilshist gubernatorstv 27 ta zakonodavchih zboriv shtativ povnij kontrol nad 30 50 ta podilenij kontrol u 2 Stanom na 2019 rik RP volodiye en kontrolem vikonavchoyi gilki ta oboh palat zakonodavchoyi gilki vladi v bagatoh shtatah 22 z 50 P yat iz dev yati suddiv Verhovnogo sudu ye priznachenimi respublikanskimi prezidentami Neshodavni trendi Uprodovzh bilshoyi chastini periodu pislya Drugoyi svitovoyi vijni respublikanci volodili nizkim rivnem predstavnictva v zakonodavchih zborah shtativ Tendenciyi pochali zminyuvatis naprikinci 1990 h rokiv koli respublikanci zbilshili svoyu prisutnist u zakonodavchij vladi i perebrali kontrol nad zakonodavchimi zborami na Pivdni Z 2004 po 2014 rik en RKLSh zibrav ponad 140 mln dolariv na zakonodavchi peregoni v shtatah v toj chas yak en DKZK zibrav menshe polovini takoyi sumi za vkazanij promizhok chasu Pislya promizhnih viboriv 2014 roku respublikanci zdobuli 68 iz 98 zakonodavchih palat shtativ rekord u partijnij istoriyi ta zdobuli kontrol yak nad vikonavchoyu tak i zakonodavchoyu gilkami vladi u 24 shtatah demokrati zdobuli kontrol lishe v 7 mi Z chasu inavguraciyi respublikanskogo prezidenta Dzhordzha V Busha respublikanska partiya zalishalas dosit zgurtovanoyu uprodovzh bilshoyi chastini 2000 h v statusi silnih ekonomichnih libertarianciv i en na protivagu demokratam yakih voni bachili yak partiyu roznizhenoyi svitskoyi ta liberalnoyi vladi Za eri Busha zrostannya tak zvanih provladnih konservatoriv yadra jogo pidtrimki oznachalo sho znachna chastina respublikanciv pidtrimuvala pidvishennya derzhavnih vidatkiv i regulyuvan v galuzi ekonomiki ta osobistogo zhittya gromadyan a takozh aktivistsku ta en Sociologichni grupi na kshtalt Doslidnickogo centru P yu viyavili sho socialni konservatori ta prihilniki vilnogo rinku zalishilis inshimi dvoma grupami v mezhah koaliciyi pidtrimki partiyi pri chomu vsi tri grupi buli priblizno odnakovih rozmiriv Utim en ta shilni do libertarianstva konservatori vse bilshe rozcharovuvalis u diyah respublikanciv spryamovanih na obmezhennya osnovnih gromadyanskih svobod iz odnochasnim zrostannyam en ta derzhavnogo borgu pid chas perebuvannya Busha na posadi Kontrastno deyaki socialni konservatori proyavlyali nezadovolennya shodo pidtrimki partiyeyu ekonomichnih politik yaki konfliktuvali z yihnimi moralnimi cinnostyami U berezni 2013 roku golova Nacionalnogo komitetu Rajns Pribus podav gostrij zvit shodo partijnih viborchih nevdach u 2012 roci zaklikavshi respublikanciv perevinajti sebe a takozh oficijno pidtrimav reformu immigracijnoyi politiki Vin zayaviv Nemaye odniyeyi prichini chomu mi prograli Nashe povidomlennya bulo slabkim nasha kampaniya bula nezadovilnoyu mi ne buli inklyuzivnimi mi progravali v informacijnomu ta cifrovomu aspekti a procesi nashih partijnih viboriv i debativ potrebuvav udoskonalennya Vin zaproponuvav 219 reform sered yakih buli vitrata 10 mln dolariv na reklamnu kampaniyu zadlya zaluchennya zhinok menshin i gomoseksualiv a takozh vstanovlennya korotshogo ta bilsh kontrolovanogo sezonu partijnih viboriv i stvorennya krashih potuzhnostej dlya zbirannya informaciyi Z pidtrimkoyu zakonodavchogo viznannya odnostatevih shlyubiv bilshistyu respublikanciv i shilnih do respublikanstva nezalezhnikiv vikom do 49 rokiv na protivagu nepidtrimuvannyu z boku osib starshih 50 rokiv dana tema zalishilas roz yednavchoyu v mezhah partiyi Kolishnij Spiker nizhnoyi palati Nyut Gingrich zauvazhiv sho partiya rozirvetsya shodo cogo pitannya Opituvannya Rojters Ipsos vid kvitnya 2015 roku pokazalo sho 68 amerikanciv zagalom vidvidali b odnostatevij shlyub blizkoyi lyudini z 56 pogodzhennya z boku respublikanciv Zhurnalist Rojters Dzheff Meson zauvazhiv sho respublikanci yaki stanovlyat silnu opoziciyu odnostatevim shlyubam mozhut perebuvati na hitkomu politichnomu grunti yaksho yihnoyu kincevoyu metoyu ye zdobuttya Bilogo domu z oglyadu na podil mizh socialno konservativnim en ta reshtoyu SShA yaki yim protidiyut 2015 roku Verhovnij sud SShA viznav zaboroni shodo odnostatevih shlyubiv nekonstitucijnimi tim samim legalizuyuchi odnostatevi shlyubi po vsij krayini 2016 roku pislya obrannya prezidentom respublikancya Donalda Trampa toj zayaviv sho jogo vlashtovuyut odnostatevi shlyubiNazva ta simvoliKarikatura Tomasa Nasta 1874 roku na yakij prisutnya primitna nayavnist respublikanskogo slonaChervono bilo blakitnij respublikanskij slon yakij dosi zalishayetsya osnovnim logotipom komitetiv Respublikanskoyi partiyi v bagatoh shtatahLogotip Respublikanskoyi partiyi v 2013 roci Zasnovniki partiyi obrali nazvu Respublikanska partiya v seredini 1850 h rokiv yak daninu cinnostyam en prosuvanimi Respublikanskoyu partiyeyu Tomasa Dzheffersona Ideya shodo nazvi nadijshla z redakcijnoyi statti chilnogo publicista partiyi Gorasa Grili yakij zaklikav do yakoyis prostoyi nazvi tipu Respublikanska sho b najtochnishe oznachila tih hto ob yednavsya zadlya povernennya Soyuzu na jogo spravzhnyu misiyu oboroncya ta poshiryuvacha svobodi a ne propagandista rabstva Nazva vidobrazhaye respublikanski cinnosti 1776 roku gromadyanski chesnoti ta opoziciyu aristokratiyi ta korupciyi Vazhlivo zaznachiti sho slovo respublikanskij maye rizni znachennya v riznih krayinah a Respublikanska partiya rozvinulas nastilki sho ci znachennya vzhe ne zavzhdi zbigayutsya Nazva Velika stara partiya angl Grand Old Party ye tradicijnoyu nazvoyu Respublikanskoyi partiyi a yiyi abreviatura GOP zdobula velikogo poshirennya v anglijskij movi Cya nazva z yavilas 1875 roku v Kongresovomu protokoli posilayuchis na uspishnu zbrojnu oboronu Soyuzu partiyeyu nazivayuchi ostannyu cya galantna stara partiya angl this gallant old party Nastupnogo roku v statti gazeti en termin bulo modifikovano na velika stara partiya angl grand old party Pershe vikoristannya abreviaturi datuyetsya 1884 rokom Tradicijnim talismanom partiyi ye slon Politichna karikatura Tomasa Nasta opublikovana v Harper s Weekly 7 listopada 1874 roku vvazhayetsya pershim vazhlivim vikoristannyam simvolu Alternativnim simvolom Respublikanskoyi partiyi u takih shtatah yak Indiana Nyu Jork ta Ogajo ye bilogolovij orlan na protivagu pivnyu ta p yatikutnij zirci demokrativ U shtati Kentukki simvolom Respublikanskoyi partiyi ye zrub ne pov yazano z organizaciyeyu gomoseksualiv Zrubivski respublikanci Tradicijno partiya ne mala postijnoyi kolorovoyi identichnosti Pislya viboriv 2000 roku chervonij kolir pochali asociyuvati z respublikancyami Uprodovzh pislyaviborchogo periodu osnovni teleradiokompaniyi vikoristovuvali odnu j tu zh kolorovu shemu dlya zobrazhennya viborchoyi karti shtati de peremig kandidat vid respublikanciv Dzhordzh V Bush buli zabarvleni v chervonij kolir a shtati de vigrav kandidat vid demokrativ Al Gor buli zabarvleni v sinij kolir tak zvani chervoni shtati ta sini shtati Cherez bagatotizhnevi en ci kolirni asociaciyi micno zakripilis na prijdeshni roki Hoch prisvoyennya koloriv politichnim partiyam ye neoficijnim i neformalnim ZMI visvitlyuyut diyalnist cih politichnih partij vikoristovuyuchi vidpovidni kolori Sama partiya ta yiyi kandidati takozh pochali viddavati perevagu chervonomu koloru Struktura j organizaciyaDokladnishe Politika Spoluchenih Shtativ Politichni partiyi i vibori Div takozh en vidpovidalnij za rozrobku ta prosuvannya respublikanskoyi politichnoyi programi a takozh koordinaciyu zboru koshtiv ta za viborchu strategiyu Jogo ninishnya golova Ronna Makdeniel Golova NKRP obirayetsya Prezidentom z partiyi abo derzhavnim komitetom pariyi Pid kerivnictvom kandidata v prezidenti partiya zdijsnyuye naglyad za Nacionalnim konventom Respublikanskoyi partiyi vishim organom ta zbilshuye finansuvannya kandidativ Na miscevomu rivni isnuyut analogichni derzhavni komiteti v kozhnomu shtati ta bilshosti velikih mist ale voni mayut nabagato menshe groshej ta vplivu nizh nacionalnij organ U komisiyah Respublikanskogo parlamentu ta Senatu ye okremi komiteti zi zboru koshtiv ta strategiyi Nacionalnij komitet z pitan Respublikanskogo kongresu NRCC dopomagaye u parlamentskih viborah todi yak Nacionalnij komitet z pitan Respublikanskogo senatu NRSC ce robit u viborah senatu Voni vidilyayut bilshe 100 miljoniv dolariv za kozhen viborchij cikl i grayut vazhlivu rol u nabori silnih derzhavnih kandidativ a Respublikanska asociaciya gubernatoriv dopomagaye u viborah gubernatoriv shtativ U 2023 roci jogo ocholiv gubernator Vilyam Li z Tennessi PoziciyiDokladnishe en Ekonomichna politika Kalvin Kulidzh 30 tij prezident SShA 1923 1929 Respublikanci tverdo perekonani v tomu sho vilnij rinok ta individualni dosyagnennya ye pershochergovimi chinnikami sho zabezpechuyut ekonomichne procvitannya U zv yazku z cim voni pidtrimuyut skasuvannya uryadovih program socialnogo zabezpechennya na korist nepributkovih organizacij privatnogo sektora ta pidtrimuyut individualnu vidpovidalnist Respublikanci chasto pidtrimuyut fiskalnij konservatizm v period vladi demokrativ odnak voni pokazali shilnist do zbilshennya federalnogo borgu v periodi svogo uryaduvannya do prikladu implementaciya Bushivskogo znizhennya podatkiv chastina D Medikeru ta Akt pro znizhennya podatkiv i miscya praci 2017 roku Nezvazhayuchi na obicyanki skorotiti uryadovi vitrati Respublikanski administraciyi z 1960 h rokiv pidtrimuvali poperedni rivni uryadovih vitrat Suchasni respublikanci pidtrimuyut teoriyu en yaka tverdit sho nizhchi podatki stimulyuyut ekonomichne zrostannya Bagato respublikanciv vistupayut proti vishih podatkiv dlya osib iz vishimi dohodami sho na yihnyu dumku nespravedlivo oskilki ci lyudi stvoryuyut robochi miscya ta dostatki Respublikanci vvazhayut sho privatni vidatki ye efektivnishimi za uryadovi vitrati Respublikanski zakonotvorci takozh namagalis obmezhiti finansuvannya vitrebuvannya ta en Stanom na 2018 rik Sluzhba vnutrishnih dohodiv yaku respublikanci neabiyak obmezhili v resursah uprodovzh ostannogo desyatirichchya vtratila znachni mozhlivosti do provedennya auditiv ta organizaciyi velikomasshtabnih rozsliduvan shodo uhilyannya vid splati podatkiv Respublikanci viryat sho lyudi povinni sami brati vidpovidalnist za obstavini v yaki voni potraplyayut Takozh voni viryat sho privatnij sektor ye efektivnishim u dopomozi bidnim shlyahom blagodijnosti anizh uryad cherez programi socialnogo zabezpechennya i sho programi socialnoyi pidtrimki chasto sprichinyuyut zalezhnist vid uryadovoyi dopomogi Respublikanci viryat sho korporaciyi povinni mati mozhlivist vstanovlyuvati vlasni principi stosovno zajnyatosti vklyuchno iz zarplatami ta vigodami a vilnij rinok povinen sam viznachati vartist praci Iz 1920 h rokiv zagalom profspilki i yihni chleni vistupayut proti respublikanciv Na derzhavnomu rivni respublikanci pidtrimali Zakon Tafta Gartli 1947 roku yakij nadaye pracivnikam pravo ne vstupati do profesijnih spilok Suchasni respublikanci na derzhavnomu rivni zagalom pidtrimuyut riznomanitni en yaki zaboronyayut en sho vimagayut vid usih pracivnikiv organizaciyi sho pracyuye z profspilkami obov yazkovo splachuvati zbori nezalezhno vid togo ye ci pracivniki chlenami profspilki chi ni Bilshist respublikanciv vistupayut proti pidvishennya minimalnoyi zarobitnoyi plati cherez perekonannya sho taki pidvishennya zavdayut shkodi biznesovi zmushuyuchi jogo perevoditi robotu na pidryadnu osnovu ta pidvishuvati cini dlya spozhivachiv Partiya vistupaye proti en viznachayuchi yiyi yak en Respublikanska partiya po riznomu pidtrimuvala istorichno populyarni programi en Mediker i Medikejd Ekologichna politika Istorichno en lideri Respublikanskoyi partiyi pidtrimuvali ohoronu dovkillya Respublikanskij prezident Teodor Ruzvelt buv viznachnim konsevacionistom chiyi politichni rishennya prizveli do stvorennya Sluzhbi nacionalnih parkiv Hoch respublikanskij prezident Richard Nikson ne buv zahisnikom prirodi odnak vin pidpisav zakon shodo stvorennya Upravlinnya z ohoroni dovkillya 1970 roku i mav obshirnu dovkillyezahisnu programu Utim partijna ekologichna politika zminilas v 1980 h za administraciyi prezidenta Ronald Rejgana yakij oznachiv ekologichni regulyuvannya tyagarem dlya ekonomiki Z togo chasu respublikanci vse chastishe prijmayut poziciyi proti ekologichnogo regulyuvannya a deyaki respublikanci stavlyat pid sumniv zmini klimatu shodo yakih isnuye naukovij konsensus Arnold Shvarcnegger 38 mij gubernator Kaliforniyi 2003 2011 2006 roku todishnij gubernator Kaliforniyi Arnold Shvarcnegger porushiv respublikansku ortodoksalnist pidpisavshi dekilka ukaziv naklavshi mezhi na vikidi vuglecyu v Kaliforniyi Todishnij prezident Dzhordzh V Bush vistupiv proti obov yazkovih mezh na derzhavnomu rivni Rishennya Busha ne vstanovlyuvati regulyuvannya na dvookis vuglecyu yak na zabrudnyuvach povitrya en a 2007 roku bulo vinesene rishennya proti Bushivskoyi administraciyi Bush takozh publichno vistupiv proti ratifikaciyi Kiotskih protokoliv yaki mali na meti obmezhiti vikidi parnikovih gaziv i takim chinom pochati borotis zi zminami klimatu jogo poziciyu bulo zhorstko rozkritikovana klimatologami Dzhon Makkejn senator SShA vid Arizoni 1987 2018 Respublikanska partiya vistupaye proti torgivli vikidami sho vikoristovuyetsya dlya obmezhennya vikidiv vuglecyu U 2000 h rokah senator Dzhon Makkejn zaproponuvav zakonoproyekti yak ot en yaki b mali regulyuvati vikidi vuglecyu ale ya poziciya shodo zmin klimatu bula nezvichnoyu sered visokopostavlenih chleniv partiyi Deyaki respublikanski kandidati pidtrimali rozvitok vikoristannya alternativnogo paliva zadlya dosyagnennya en Deyaki respublikanci pidtrimuyut zbilshennya naftovidobuvannya na zahishenih teritoriyah yak ot u en cya poziciya zaznala kritiki z boku aktivistiv Bagato respublikanciv uprodovzh prezidentstva Baraka Obami vistupali proti novih ekologichnih regulyuvan jogo administraciyi yak ot regulyuvannya vikidiv vuglecyu vid vugilnoyi galuzi Zokrema respublikanci pidtrimuvali budivnictvo naftogonu Kistoun cya poziciya zdobula pidtrimku vid biznesu ale proti neyi vistupali proti grupi korinnih zhiteliv ta ekoaktivistiv Zgidno z danimi nepributkovoyu liberalnoyi propagandistskoyi grupi ponad 55 kongresijnih respublikanciv buli zaperechnikami zmin klimatu U travni 2014 roku en vstanoviv sho vidnosno nebagato Respublikanskih chleniv Kongresu pogodzhuvalis iz panivnim naukovim visnovkom sho globalne poteplinnya ye yak spravzhnim tak i antropogennogo pohodzhennya Grupa vstanovila vismoh chleniv partiyi yaki viznavali zmini klimatu vtim PolitiFakt viznali sho takih kongresmeniv mozhe buti bilshe i sho ne vsi chleni Kongresu viyavili pevnu poziciyu z cogo pitannya Za slovami Nyu Jork tajms z 2008 po 2017 rik Respublikanska partiya perejshla vid debatuvannya yak borotisya z antropogennimi zminami klimatu do stverdzhuvannya sho yih ne isnuye U sichni 2015 roku ocholyuvanij Respublikancyami Senat SShA progolosuvav 98 1 za prijnyattya rezolyuciyi yaka viznaye sho zmini klimatu ye spravzhnimi i ne ye vidumanimi utim popravka sho lyudska diyalnist znachnim chinom spriyaye zminam klimatu bula pidtrimana lishe p yatma Respublikanskimi senatorami Immigracijna politika U period 1850 1870 rokiv Respublikanska partiya bilshe za demokrativ vistupali proti immigraciyi chastkovo cherez togochasne pokladannya RP na pidtrimku antikatolickih antiimmigrantskih partij yak ot en Uprodovzh nastupnih desyatirich pislya Gromadyanskoyi vijni v Respublikanskij partiyi zrostala pidtrimka immigraciyi cherez pidtrimku partiyeyu virobnikiv iz Pivnichnogo Shodu yakim potribna bula dodatkova robocha sila v toj chas Demokratichna partiya postavala yak partiya praci yaka peresliduvala menshu kilkist pracivnikiv dlya zmenshennya konkurenciyi Pochinayuchi z 1970 h rokiv partiyi pominyalis poziciyami z cogo pitannya demokrati stali bilsh prihilnimi do immigraciyi nizh respublikanci Respublikanci rozdililis pered pitannyam sposobu borotbi z en predstavniki isteblishmentu pidtrimuvali programu sho davala migruyuchim pracivnikam nezadokumentovanim immigrantam shlyah do zdobuttya gromadyanstva populisti pidtrimuvali zabezpechennya nadijnosti kordoniv i deportaciyu nezakonnih immigrantiv 2006 roku Bilij dim pidtrimav a ocholyuvanij Respublikancyami Senat pogodiv en yaka dala zmogu miljonam nezakonnim immigrantam zdobuti gromadyanstvo odnak Nizhnya palata takozh ocholyuvana Respublikancyami ne prijnyala zakon Pislya porazki na prezidentskih viborah 2012 go roku zokrema sered latinosiv dekilka respublikanciv pidtrimuvali bilsh druzhnij pidhid do immigrantiv Utim 2016 roku pole kandidativ prijnyalo gostru poziciyu proti nezakonnoyi immigraciyi a lidiruyuchij kandidat Donald Tramp proponuvav budivnictvo stini na pivdennomu kordoni Za danimi kilkoh opituvan propoziciyi sho zaklikali do immigracijnoyi reformi z shlyahom do zdobuttya gromadyanstva nezadokumentovanimi immigrantami oderzhali shiroku pidtrimku sered respublikanciv V opituvanni 2013 roku 60 respublikanciv pidtrimuvali koncepciyu zi shlyahom do zdobuttya gromadyanstva Zovnishnya politika ta derzhavna oborona Donald Ramsfeld 21 shij sekretar oboroni SShA 2001 2006 Deyaki predstavniki Respublikanskoyi partiyi pidtrimuyut poziciyu unilateralizmu shodo pitan derzhavnoyi bezpeki buduchi perekonanimi v zdatnosti ta pravi Spoluchenih Shtativ diyati bez zovnishnoyi dopomogi v pitannyah derzhavnoyi bezpeki Zagalom na Respublikansku poziciyu shodo derzhavnoyi oboroni ta mizhnarodnih vidnosin silno vplinuli teoriyi neorealizmu ta realizmu sho harakterizuyut mizhderzhavni konflikti yak sutichki mizh bezosibnimi silami mizhnarodnoyi strukturi a ne yak rezultat idej ta dij okremih lideriv Vpliv shkoli realizmu proglyadayetsya v bachenni Radyanskogo soyuzu Rejganom yak Imperiyi zla ta v bachenni Osi zla Dzhordzhem V Bushem Z chasu teraktiv 11 veresnya 2001 roku partiya pidtrimuye neokonservativnu politiku shodo Vijni z terorizmom vklyuchno z Vijnoyu v Afganistani 2001 roku ta vtorgnennyam do Iraku 2003 roku Administraciya Dzhordzha V Busha zajnyala poziciyu sho Zhenevski konvenciyi ne poshiryuyutsya na en v toj chas yak inshi viznachni respublikanci tverdo vistupayut proti zhorstkih tehnik dopitu yaki voni rozglyadayut yak katuvannya Respublikanci chasto vistupali na pidtrimku obmezhennya zakordonnoyi dopomogi yak sposobu zabezpechennya derzhavnoyi bezpeki ta immigracijnih interesiv Spoluchenih Shtativ Respublikanska partiya zagalom pidtrimuye micnij alyans z Izrayilem ta namagannya zabezpechiti mir na Serednomu Shodi mizh Izrayilem i jogo arabskimi susidami V ostanni roki respublikanci pochali vidhoditi vid pidhodu dvi krayini dlya dvoh narodiv u virishenni Izrayilsko Palestinskogo konfliktu V opituvanni 2014 roku 59 respublikanciv viddavali perevagu menshij zakordonnij diyalnosti ta fokusuvanni na vnutrishnih problemah krayini Zgidno z danimi programi 2016 roku partijna poziciya shodo statusu Tajvanyu taka Mi vistupayemo proti vsyakih unilateralnih krokiv z bud yakogo boku shodo zmini statusu kvo Tajvanskoyi protoki za principom sho vsi pitannya pov yazani z majbutnim ostrova povinni buti virisheni mirno cherez dialog ta buti v pogodzhenni z narodom Tajvanyu Okrim cogo yaksho Kitaj porushit ci principi Spolucheni Shtati u vidpovidnosti iz Zakonom pro vidnosini z Tajvanem dopomagatimut Tajvanyu v jogo oboroni Socialna politika Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2019 Respublikanskij partiyi golovno pritamanna socialno konservativna politika hoch u nij nayavni centristska ta libertarianska frakciyi Socialni konservatori pragnut prijnyattya zakoniv sho zahishatimut yihni tradicijni cinnosti yak ot zaboronu odnostatevih shlyubiv abortiv ta vzhivannya marihuani Bilshist konservativnih respublikanciv vistupayut proti kontrolyuvannya volodinnya zbroyeyu pozitivnoyi diskriminaciyi ta nezakonnoyi immigraciyi Aborti ta doslidzhennya embrionalnih stovburovih klitin Bilshist nacionalnih i shtatovih kandidativ vid partiyi keruyuchis religijnimi ta moralnimi principami pidtrimuyut zahist zhittya ta vistupayut proti abortiv za svoyim bazhannyam Hoch bagato hto pidtrimuye vinyatki u vipadkah incestu zgvaltuvannya ta zagrozi zhittyu materi 2012 roku partiya uhvalila programu sho pidtrimuye bezvinyatkovu zaboronu abortiv Do rishennya Verhovnogo sudu Rov proti Vejda 1973 roku sho zrobilo zaboroni abortiv nekonstitucijnimi viskopolyarizovanih vidminnostej mizh Demokratichnoyu ta Respublikanskoyu partiyeyu ne bulo odnak pislya rishennya Verhovnogo sudu opoziciya abortam strimko stavala odnoyu z osnovnih pozicij v nacionalnij programi Respublikanskoyi partiyi Yak naslidok yevangelski protestanti SShA perejshli na pidtrimku Respublikanskoyi partiyi Bilshist respublikanciv vistupayut proti finansuvannya koshtom platnikiv podatkiv organizacij sho nadayut poslugi abortiv zokrema Amerikanskoyi federaciyi planuvannya batkivstva Do svogo rozpadu 2018 roku komitet politichnoyi diyi Respublikanska bilshist za vibir pidtrimuvav za zminu partijnoyi programi zadlya zaluchennya prihilnikiv zahistu viboru Zgidno z danimi opituvannya NBC Wall Street Journal poll 52 respublikanciv pidtrimuyut rishennya Rov proti Vejda v toj chas yak 39 bazhali skasuvannya cogo rishennya Zgidno z opituvannyam Gallup 69 respublikanciv samoidentifikuvalis prihilnikami zahistu zhittya a 27 prihilnikami zahistu viboru Hoch respublikanciv golosuvali za zbilshennya uryadovogo finansuvannya naukovih doslidzhen chleni Respublikanskoyi partiyi aktivno vistupayut proti federalnogo finansuvannya doslidzhennya embrionalnih stovburovih klitin poza pervinnimi mezhami oskilki taki doslidzhennya peredbachayut rujnuvannya lyudskih embrioniv Opituvannya Gallup 2010 roku pokazalo sho 54 respublikanciv vistupayut proti doslidzhen embrionalnih stovburovih klitin v toj chas yak 40 pidtrimuyut yih Gromadyanski prava Pravo na zbroyu Narkotiki Problemi LGBT Viborcha politika NarodovladdyaIdeologiyaRezultati viboriv za okrugami na Prezidentskih viborah 2016 roku Respublikanci na vidminu vid demokrativ vistupayut za znizhennya podatkiv obmezhennya nelegalnoyi migraciyi azh do minimalizaciyi migracijnogo potoku vilnu torgivlyu i nosinnya vognepalnoyi zbroyi zmicnennya roli religiyi v suspilnomu zhitti princip Bog armiya poshana starosti moralnist i simejni cinnosti neprijnyattya gomoseksualnih vidnosin i abortiv Chervonoyu nitkoyu v principah respublikanciv prohodit nevtruchannya derzhavnih struktur v ekonomichni procesi vseredini krayini Osnovna suchasna ideologiya neokonservatizm Politichna oriyentaciya pravij centr Respublikanci na vidminu vid demokrativ dotrimuyutsya nastupnogo znizhennya podatkiv znizhennya deficitu derzhavnogo byudzhetu zbilshennya vijskovih vitrat i vitrat na derzhavnu bezpeku bilsh agresivna zovnishnya politika borotba za moralnist ta simejni cinnosti obmezhennya abortiv osoblivo na piznih terminah vagitnosti borotba za nacionalni cinnosti protidiya ohoroni navkolishnogo seredovisha yaksho taki diyi superechat interesam biznesu zabezpechennya prava na volodinnya j nosinnya vognepalnoyi zbroyi protidiya zrostu minimalnoyi zarobitnoyi plati protidiya stvorennyu ta roboti profspilok na privatnih pidpriyemstvah zberezhennya smertnoyi kari protidiya vvedennyu evtanaziyi j naukovim doslidzhennyam v oblasti klonuvannya Odnim iz najvazhlivishih principiv respublikanciv tradicijno ye minimizaciya uchasti uryadu v ekonomici Prezidenti SShA vid Respublikanskoyi partiyiPrezident Roki prezidentstva Viceprezident Avraam Linkoln Abraham Lincoln 1861 1865 Gannibal Gemlin 1861 1865 Endryu Dzhonson 1865 Uliss Grant Ulysses S Grant 1869 1877 Shajler Kolfaks 1869 1873 Genri Vilson 1873 1875 posada vakantna Razerford Gejz Rutherford Birchard Hayes 1877 1881 Vilyam Viler 1877 1881 Dzhejms Garfild James Garfield 1881 1881 Chester Alan Artur 1881 Chester Alan Artur Chester Alan Arthur 1881 1885 posada vakantna Bendzhamin Garrison Benjamin Harrison 1889 1893 Levi Morton 1889 1893 Vilyam Mak Kinli William McKinley 1897 1901 Garret Gobart 1897 1899 posada vakantna Teodor Ruzvelt 1901 Teodor Ruzvelt Theodore Roosevelt 1901 1909 posada vakantna Charlz Ferbenks 1905 1909 Vilyam Govard Taft William Howard Taft 1909 1913 Dzhejms Sherman 1909 1912 posada vakantna Vorren Garding Warren Gamaliel Harding 1921 1923 Kalvin Kulidzh 1921 1923 Kalvin Kulidzh Calvin Coolidge 1923 1929 posada vakantna Charlz Daues 1925 1929 Gerbert Klark Guver Herbert Clark Hoover 1929 1933 Charlz Kertis 1929 1933 Duajt Ejzenhauer Dwight David Eisenhower 1953 1961 Richard Nikson 1953 1961 Richard Nikson Richard Milhous Nixon 1969 1974 Spiro Agnyu 1969 1973 posada vakantna Dzherald Ford 1973 1974 Dzherald Ford Gerald Rudolph Ford 1974 1977 posada vakantna Nelson Rokfeller 1974 1977 Ronald Rejgan Ronald Wilson Reagan 1981 1989 Dzhordzh Gerbert Voker Bush 1981 1989 Dzhordzh Gerbert Voker Bush Dzhordzh Bush starshij George Herbert Walker Bush 1989 1993 Den Kvejl 1989 1993 Dzhordzh Voker Bush Dzhordzh Bush molodshij George Walker Bush 2001 2009 Dik Chejni 2001 2009 Donald Tramp Donald John Trump 2017 2021 Majk Pens 2017 2021 Suddi Verhovnogo Sudu priznacheni prezidentami respublikancyamiKlarens Tomas priznachenij prezidentom Dzhordzhem Gerbertom Vokerom Bushem u 1991 roci Dzhon Roberts Golova Verhovnogo sudu priznachenij prezidentom Dzhordzhem Vokerom Bushem u 2005 roci PrimitkiSmith Robert C 2021 Ronald Reagan Donald Trump and the Future of the Republican Party and Conservatism in America 10 2 283 289 doi 10 1086 713662 S2CID 233401184 Procitovano 21 veresnya 2022 Grumbach Jacob M Hacker Jacob S Pierson Paul 2021 Hertel Fernandez Alexander Hacker Jacob S Thelen Kathleen Pierson Paul red The Political Economies of Red States The American Political Economy Politics Markets and Power Cambridge University Press s 209 244 ISBN 978 1316516362 Davis Susan 23 serpnya 2019 Meltdown On Main Street Inside The Breakdown Of The GOP s Moderate Wing NPR angl Procitovano 17 chervnya 2022 Miller William J 2013 The 2012 Nomination and the Future of the Republican Party Lexington Books s 39 Cassidy John 29 lyutogo 2016 Donald Trump is Transforming the G O P Into a Populist Nativist Party The New Yorker originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 lipnya 2016 Gould J J 2 lipnya 2016 Why Is Populism Winning on the American Right The Atlantic originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 11 bereznya 2017 November 2020 Ballot Access News Print Edition Ballot Access News amer Procitovano 26 sichnya 2021 Adams Ian 2001 Political Ideology Today angl Manchester University Press s 32 33 ISBN 978 0 7190 6020 5 Ekins Emily 26 veresnya 2011 Is Half the Tea Party Libertarian Reason com amer Procitovano 29 travnya 2023 Smith Robert C 1 bereznya 2021 Ronald Reagan Donald Trump and the Future of the Republican Party and Conservatism in America American Political Thought angl T 10 2 s 283 289 ISSN 2161 1580 Procitovano 29 travnya 2023 IDEOLOGIChNE STRUKTURUVANNYa RESPUBLIKANSKOYi TA DEMOKRATIChNOYi PARTIJ SShA PORIVNYaLNIJ ANALIZ postua info Procitovano 26 listopada 2018 SShA rozhodzhennya mizh demokratami j respublikancyami pogliblyuyutsya Radio Svoboda ukr Procitovano 26 listopada 2018 Biography of Abraham Lincoln Whitehouse gov 12 sichnya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Abraham Lincoln Republic National Union Party 16th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Abraham Lincoln February 12 1809 April 15 1865 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Ulysses S Grant Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Ulysses S Grant National Union Party 18th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Ulysses S Grant April 27 1822 July 23 1885 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Rutherford B Hayes Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Rutherford B Hayes Republican Party 19th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Rutherford B Hayes October 4 1822 January 17 1893 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of James Garfield Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James Garfield Republican Party 20th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James A Garfield November 19 1831 September 19 1881 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Chester Arthur Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Chester A Arthur Republican Party 21st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Chester A Arthur October 5 1829 November 18 1886 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Benjamin Harrison Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Henry Harrison Whig Party 23rd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Benjamin Harrison August 20 1833 March 13 1901 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of William McKinley Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William McKinley Republican Party 25th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William McKinley January 29 1843 September 14 1901 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Theodore Roosevelt Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Theodore Roosevelt Republican Bull Moose Party 26th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Theodore Roosevelt October 27 1858 January 6 1919 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of William Howard Taft Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 William Howard Taft Republican Party 27th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Howard Taft September 15 1857 March 8 1930 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Warren G Harding Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Warren Harding Republican Party 29th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Warren G Harding November 2 1865 August 2 1923 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Calvin Coolidge Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Calvin Coolidge Republican Party 30th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Calvin Coolidge July 4 1872 January 5 1933 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Herbert Hoover Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Herbert Hoover Republican Party 31st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Herbert Hoover August 10 1874 October 20 1964 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Dwight D Eisenhower Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 History Arhiv originalu za 27 lyutogo 2009 Procitovano 12 sichnya 2009 Dwight D Eisenhower October 14 1890 March 28 1969 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard M Nixon Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard Nixon Republican Party 37th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard M Nixon January 9 1913 April 22 1994 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Gerald R Ford Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Gerald Ford Republican Party 38th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Gerald R Ford July 14 1913 December 26 2006 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Ronald Reagan Whitehouse gov 25 chervnya 2008 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Ronald Reagan Republican Party 40th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Ronald Reagan February 6 1911 June 5 2004 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of George Herbert Walker Bush Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George H W Bush Republican Party 41st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George Bush June 12 1924 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of President George W Bush Whitehouse gov 25 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George W Bush Republican Party 43rd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George W Bush July 6 1946 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Respublikanska partiya SShA Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018

Дата публікації:
Топ