Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Райхскомісаріа́т О́стланд (РКО) буквально «Райхскомісаріат Східного краю», — цивільний окупаційний режим, встановлений Нацистською Німеччиною в країнах Балтії (Естонія, Латвія і Литва) та більшій частині Білорусі під час Другої світової війни. На початковому етапі був також знаний як райхскомісаріат Baltenland («Балтійський край»). У період передачі влади від військової адміністрації до створення німецької цивільної адміністрації — номінально під владою імперського міністерства у справах окупованих східних територій (нім. Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete) на чолі з Альфредом Розенбергом, але де-факто під контролем Гінріха Лозе, призначеного райхскомісаром.
| Reichskommissariat Ostland (нім.) Райхскомісаріат Остланд | |||||
| Колонія Нацистської Німеччини | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Horst-Wessel-Lied «Пісня Горста Весселя» (1941—1945) | |||||
 | |||||
| Столиця | Рига | ||||
| Мови | німецька (офіційна), білоруська, литовська, естонська, латиська (місцевого використання) | ||||
| Форма правління | Цивільна адміністрація | ||||
| Райхскомісар | |||||
| - 1941—1944 | Гінріх Лозе | ||||
| - 1944/45 | Еріх Кох | ||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||
| - Постанова Фюрера про створення райхскомісаріатів на сході | 17 липня 1941 | ||||
| - Постанова Фюрера про створення райхскомісаріату Остланд | 25 липня 1941 | ||||
| - Формальна капітуляція Курляндського котла | 8 травня 1945 | ||||
| Площа | 512 000 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - | 19 200 000 осіб | ||||
| Густота | 37,5 осіб/км² | ||||
| Валюта | Reichskreditkaschenscheine de facto | ||||
| |||||
Політика Нацистської Німеччини мала на меті поступове знімечення та переселення етнічних німців до краю.
Протягом 1943—1944 років Червона армія поступово відвоювала більшу частину терену від німецької окупації. З просуванням радянських військ на захід райхскомісаріат фактично втратив свою функцію. Формально Остланд припинив діяльність у Франкфурті-на-Одері 27 січня 1945 року.
Остланд не варто плутати з Обер Остом, який був створений як окупаційна влада балтійського краю Німецькою імперією в Першій світовій війні.
Адміністративна структура
Адміністративний центр — Рига. Райхскомісар — Гінріх Лозе, в 1944 році короткий час — Еріх Кох. Охоплював генеральні округи:
- Білорутенія (нім. Weißruthenien), центр у Мінську (генеральний комісар Вільгельм Кубе, потім після його вбивства Курт фон Готберг). Регіональними центрами Білорутенії були: Барановичі, Вілейка, Ганцевичі, Глибоке, Ліда, Мінськ, Новогрудок, Слонім, Слуцьк. З 1943 на території генерального округу діяв національний парламент Білоруська центральна рада, у віданні якого перебувала армія (Білоруська крайова оборона) і поліція ().
- Литва (нім. Litauen), центр у Каунасі (генеральний комісар Теодор Адріан фон Рентельн). Національну «довірчу раду» очолював генерал Пятрас Кубілюнас. Пронімецьку позицію в Литві відстоювала Асоціація залізних вовків. Проте в цілому Литва залишалася швидше окупованою, ніж союзною Третьому райху країною.
- Латвія (нім. Lettland), центр у Ризі (генеральний комісар Отто-Генріх Дрекслер). Для боротьби проти СРСР на території Латвії був створений Латиський легіон, куди увійшли дві латиські дивізії СС (15-та і 19-та гренадерської дивізії).
- Естонія (нім. Estland), центр в Ревелі (генеральний комісар Карл-Зігмунд Ліцман). На території Естонії діяли національні збройні формування Омакайтсе, на базі яких в кінці війни була створена окрема естонська дивізія СС
Крім намісників — німецьких генеральних комісарів — в 3 з 4 округів були створені місцеві адміністрації, на чолі яких стояли:
- Литва — генеральний радник генерал Пятрас Кубілюнас
- Латвія — генеральний директор генерал Оскарс Данкерс
- Естонія — національний директор Гяльмар Мяе
Примітки
- Kay, Alex J. (2006) Exploitation, Resettlement, Mass Murder: Political and Economic Planning for German Occupation Policy in the Soviet Union, 1940—1941, page 129. Berghahn Books.
- Verein für Computergenealogie (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rajhskomisaria t O stland RKO bukvalno Rajhskomisariat Shidnogo krayu civilnij okupacijnij rezhim vstanovlenij Nacistskoyu Nimechchinoyu v krayinah Baltiyi Estoniya Latviya i Litva ta bilshij chastini Bilorusi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Na pochatkovomu etapi buv takozh znanij yak rajhskomisariat Baltenland Baltijskij kraj U period peredachi vladi vid vijskovoyi administraciyi do stvorennya nimeckoyi civilnoyi administraciyi nominalno pid vladoyu imperskogo ministerstva u spravah okupovanih shidnih teritorij nim Reichsministerium fur die besetzten Ostgebiete na choli z Alfredom Rozenbergom ale de fakto pid kontrolem Ginriha Loze priznachenogo rajhskomisarom Reichskommissariat Ostland nim Rajhskomisariat Ostland Koloniya Nacistskoyi Nimechchini 1941 1945 Prapor Gerb Gimn Horst Wessel Lied Pisnya Gorsta Vesselya 1941 1945 source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track Ostland istorichni kordoni na karti Stolicya Riga Movi nimecka oficijna biloruska litovska estonska latiska miscevogo vikoristannya Forma pravlinnya Civilna administraciya Rajhskomisar 1941 1944 Ginrih Loze 1944 45 Erih Koh Istorichnij period Druga svitova vijna Postanova Fyurera pro stvorennya rajhskomisariativ na shodi 17 lipnya 1941 Postanova Fyurera pro stvorennya rajhskomisariatu Ostland 25 lipnya 1941 Formalna kapitulyaciya Kurlyandskogo kotla 8 travnya 1945 Plosha 512 000 km2 Naselennya 19 200 000 osib Gustota 37 5 osib km Valyuta Reichskreditkaschenscheine de facto Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rajhskomisariat Ostland Politika Nacistskoyi Nimechchini mala na meti postupove znimechennya ta pereselennya etnichnih nimciv do krayu Protyagom 1943 1944 rokiv Chervona armiya postupovo vidvoyuvala bilshu chastinu terenu vid nimeckoyi okupaciyi Z prosuvannyam radyanskih vijsk na zahid rajhskomisariat faktichno vtrativ svoyu funkciyu Formalno Ostland pripiniv diyalnist u Frankfurti na Oderi 27 sichnya 1945 roku Ostland ne varto plutati z Ober Ostom yakij buv stvorenij yak okupacijna vlada baltijskogo krayu Nimeckoyu imperiyeyu v Pershij svitovij vijni Administrativna strukturaAdministrativnij centr Riga Rajhskomisar Ginrih Loze v 1944 roci korotkij chas Erih Koh Ohoplyuvav generalni okrugi Biloruteniya nim Weissruthenien centr u Minsku generalnij komisar Vilgelm Kube potim pislya jogo vbivstva Kurt fon Gotberg Regionalnimi centrami Biloruteniyi buli Baranovichi Vilejka Gancevichi Gliboke Lida Minsk Novogrudok Slonim Sluck Z 1943 na teritoriyi generalnogo okrugu diyav nacionalnij parlament Biloruska centralna rada u vidanni yakogo perebuvala armiya Biloruska krajova oborona i policiya Litva nim Litauen centr u Kaunasi generalnij komisar Teodor Adrian fon Renteln Nacionalnu dovirchu radu ocholyuvav general Pyatras Kubilyunas Pronimecku poziciyu v Litvi vidstoyuvala Asociaciya zaliznih vovkiv Prote v cilomu Litva zalishalasya shvidshe okupovanoyu nizh soyuznoyu Tretomu rajhu krayinoyu Latviya nim Lettland centr u Rizi generalnij komisar Otto Genrih Dreksler Dlya borotbi proti SRSR na teritoriyi Latviyi buv stvorenij Latiskij legion kudi uvijshli dvi latiski diviziyi SS 15 ta i 19 ta grenaderskoyi diviziyi Estoniya nim Estland centr v Reveli generalnij komisar Karl Zigmund Licman Na teritoriyi Estoniyi diyali nacionalni zbrojni formuvannya Omakajtse na bazi yakih v kinci vijni bula stvorena okrema estonska diviziya SS Krim namisnikiv nimeckih generalnih komisariv v 3 z 4 okrugiv buli stvoreni miscevi administraciyi na choli yakih stoyali Litva generalnij radnik general Pyatras Kubilyunas Latviya generalnij direktor general Oskars Dankers Estoniya nacionalnij direktor Gyalmar MyaePrimitkiKay Alex J 2006 Exploitation Resettlement Mass Murder Political and Economic Planning for German Occupation Policy in the Soviet Union 1940 1941 page 129 Berghahn Books Verein fur Computergenealogie nim