Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гяльмар Мяе (ест. Hjalmar Mäe; 24 жовтня 1901, село Тугала, Естонія — 10 квітня 1978, Грац, Австрія) — естонський політик. Голова Естонського Самоврядування під час Другої світової війни.
| Гяльмар Мяе Hjalmar Johann Mäe | |
| Народження: | 24 жовтня 1901 Естляндська губернія, повіт Гар'юмаа, село Тухала Російська імперія, нині - Естонія |
|---|---|
| Смерть: | 10 квітня 1978 (76 років) Грац, Австрія |
| Причина смерті: | хвороба |
| Країна: | Естонія, Австрія |
| Освіта: | Ґрацький університет |
| Партія: | d |
| | |
Біографія
Рання біографія
Гяльмар Мяе навчався в гімназії в Ревелі, потім вивчав філософію, природничі науки і право в Берліні, Відні, Інсбруку і Граці, де отримав диплом в 1927-1930 на двох факультетах (фізики і права).
Політична кар'єра до війни
Мяе був членом Ліги ветеранів Визвольної війни (т. н. Васпи), забороненої після перевороту, вчиненого Костянтином Пятсом 1934. В 1935 лідер вапсів Артур Сірк, перебуваючи в еміграції, включив Мяе до складу свого «майбутнього уряду», який планувалося сформувати після контрперевороту. Ці плани не вдалося реалізувати.
У липні 1940, перед окупацією Естонії Радянським Союзом, Мяе евакуювався до Німеччини. У травні 1941 приїхав до Гельсінкі, де заснував разом з іншими емігрантами Естонський визвольний комітет (ест. Eesti Vabastamise Komitee, EVK) . У червні 1941 року повернувся в Берлін.
1941—1945
В червні 1941, під час вступу німецьких військ на територію Естонії, надіслав листа Ріббентропу, в якому просив про відновлення дипломатичних відносин між Німеччиною та Естонією, а також про звільнення військовополонених червоноармійців естонської національності. Обербургомістр тилу групи армій "Північ" Франц фон Роке призначив Мяе головою естонської адміністрації (т. н. Естонське самоврядування) в липні 1941 року.
5 грудня 1941 Естонія передана під цивільне управління і включена до складу Рейхскомісаріату Остланд. Там Мяе працював з 1941 по 1944 рік на посаді генерального директора з питань внутрішніх справ «Естонського самоврядування». Одночасно в 1941—1943 займав пост ландесдиректора юстиції. Крім того, був неформальним лідером всього «Естонського самоврядування» та відігравав, таким чином, таку ж роль, як Оскарс Данкерс в Латвії і Пятрас Кубілюнас в Литві.
1944 органи самоврядування були розпущені, а він сам незабаром виїхав до Німеччини.
Післявоєнний період
Після війни Мяе інтернований до 1947 і виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. Після цього він оселився в Австрії, де працював журналістом і пізніше, до пенсії, державним службовцям у Штирії. Брав активну участь в роботі естонських націоналістичних організацій в еміграції.
Видані праці
- Kokkuseadnud H. J. Mäe. Ilmade ettekuulutamine: teaduslised ja praktilised ilma ettekuulutamise tundemärgid, Таллінн 1921
- "Aeg ja vabadus". – Vaba Maa, 9. juuli, 10. juuli ja 2. august 1921.
- Über die Temperatursprünge in der Ostsee: (mit 4 Textfiguren): vorgelegt in der Sitzung am 12. Jänner 1928, Відень-Лейпциг 1928.
- Dritter Weltkrieg droht?: eine politische Analyse unserer Zeit, Грац.
- Drei Reden gegen den Kommunismus, Нойвід 1956.
- Kuidas kõik teostus: minu mälestusi, Стокгольм 1993; Таллінн 2005,
- Stud. astr. H. I. Mäe poolt esitatud aeroloogia observatooriumi kava [5]
Див. також
Джерела
- "Ausus ja õiglus on nüüd meie avaliku elu lipukirjaks". – Meie Maa nr 14, 28. oktoober 1941, lk 2 ja 3.
- "Eesti Omavalitsuse juht kõneles Eesti noortele". – Meie Maa nr 58, 21. mai 1942, lk 2 ja 3.
- "Kui meie kõik mehiselt võitleme ja töötame, ei ole meil hädaohtu karta". – Meie Maa nr 92, 10. august 1944, lk 1.
- Voldemar Pinn. Kahe mehe saatus: Johannes Vares, Hjalmar Mäe. Haapsalu, 1994.
- Elmar Nerep. "Millisest Pätsi volitusest kirjutas dr. Hjalmar Mäe?" – Eesti Päevaleht, 10. jaanuar 1979, nr 2, lk 3.
- Külli Niidassoo. "Hjalmar Mäe ja Eesti Vabastamise Komitee". – Akadeemia, 1989, nr 12, lk 2512–2518.
- Vaatleja. "Hjalmar Mäe "volitused"". – Teataja, 10. veebruar 1979, nr 3, lk 4.
Посилання
- TLÜAR väliseesti isikud: Hjalmar Mäe [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Hjalmar Mäest Oru küla kodulehel
- Hjalmar Mäe: Kuidas kõik teostus [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Toomas Hiio.
- Literatur von und über Hjalmar Mäe [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] im Katalog WorldCat
Примітки
- Seppo Myllyniemi: Die Neuordnung der Baltischen Länder 1941—1944. Akateeminen Kirjakauppa, 1973, S. 30.
Hjalmar Mäe: Über die Temperatursprünge in der Ostsee. Hölder-Pichler-Tempsky, Wien 1928. (Dissertationsschrift vorgelegt in der Sitzung am 12. Jänner 1928.)
Hjalmar Mäe: Das Verfassungsrecht der Randstaaten. Insbesondere die Stellung des Präsidenten. Universität Graz, 1929. - Udo Kissenkoetter : Gregor Straßer und die NSDAP, Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Stuttgart 1978, S. 152, .
- PA AA, R 105190, 249850, Hjalmar Mäe an Reichsminister für Auswärtige Angelegenheiten Joachim von Ribbentrop, 22. Juni 1941.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gyalmar Myae est Hjalmar Mae 24 zhovtnya 1901 selo Tugala Estoniya 10 kvitnya 1978 Grac Avstriya estonskij politik Golova Estonskogo Samovryaduvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Gyalmar Myae Hjalmar Johann Mae Narodzhennya 24 zhovtnya 1901 1901 10 24 Estlyandska guberniya povit Gar yumaa selo Tuhala Rosijska imperiya nini EstoniyaSmert 10 kvitnya 1978 1978 04 10 76 rokiv Grac AvstriyaPrichina smerti hvorobaKrayina Estoniya AvstriyaOsvita Grackij universitetPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRannya biografiya Gyalmar Myae navchavsya v gimnaziyi v Reveli potim vivchav filosofiyu prirodnichi nauki i pravo v Berlini Vidni Insbruku i Graci de otrimav diplom v 1927 1930 na dvoh fakultetah fiziki i prava Politichna kar yera do vijni Myae buv chlenom Ligi veteraniv Vizvolnoyi vijni t n Vaspi zaboronenoyi pislya perevorotu vchinenogo Kostyantinom Pyatsom 1934 V 1935 lider vapsiv Artur Sirk perebuvayuchi v emigraciyi vklyuchiv Myae do skladu svogo majbutnogo uryadu yakij planuvalosya sformuvati pislya kontrperevorotu Ci plani ne vdalosya realizuvati U lipni 1940 pered okupaciyeyu Estoniyi Radyanskim Soyuzom Myae evakuyuvavsya do Nimechchini U travni 1941 priyihav do Gelsinki de zasnuvav razom z inshimi emigrantami Estonskij vizvolnij komitet est Eesti Vabastamise Komitee EVK U chervni 1941 roku povernuvsya v Berlin 1941 1945 V chervni 1941 pid chas vstupu nimeckih vijsk na teritoriyu Estoniyi nadislav lista Ribbentropu v yakomu prosiv pro vidnovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Nimechchinoyu ta Estoniyeyu a takozh pro zvilnennya vijskovopolonenih chervonoarmijciv estonskoyi nacionalnosti Oberburgomistr tilu grupi armij Pivnich Franc fon Roke priznachiv Myae golovoyu estonskoyi administraciyi t n Estonske samovryaduvannya v lipni 1941 roku 5 grudnya 1941 Estoniya peredana pid civilne upravlinnya i vklyuchena do skladu Rejhskomisariatu Ostland Tam Myae pracyuvav z 1941 po 1944 rik na posadi generalnogo direktora z pitan vnutrishnih sprav Estonskogo samovryaduvannya Odnochasno v 1941 1943 zajmav post landesdirektora yusticiyi Krim togo buv neformalnim liderom vsogo Estonskogo samovryaduvannya ta vidigravav takim chinom taku zh rol yak Oskars Dankers v Latviyi i Pyatras Kubilyunas v Litvi 1944 organi samovryaduvannya buli rozpusheni a vin sam nezabarom viyihav do Nimechchini Pislyavoyennij period Pislya vijni Myae internovanij do 1947 i vistupav svidkom na Nyurnberzkomu procesi Pislya cogo vin oselivsya v Avstriyi de pracyuvav zhurnalistom i piznishe do pensiyi derzhavnim sluzhbovcyam u Shtiriyi Brav aktivnu uchast v roboti estonskih nacionalistichnih organizacij v emigraciyi Vidani praciKokkuseadnud H J Mae Ilmade ettekuulutamine teaduslised ja praktilised ilma ettekuulutamise tundemargid Tallinn 1921 Aeg ja vabadus Vaba Maa 9 juuli 10 juuli ja 2 august 1921 Uber die Temperatursprunge in der Ostsee mit 4 Textfiguren vorgelegt in der Sitzung am 12 Janner 1928 Viden Lejpcig 1928 Dritter Weltkrieg droht eine politische Analyse unserer Zeit Grac Drei Reden gegen den Kommunismus Nojvid 1956 Kuidas koik teostus minu malestusi Stokgolm 1993 Tallinn 2005 ISBN 9949 13 038 7 Stud astr H I Mae poolt esitatud aeroloogia observatooriumi kava 5 Div takozhNacionalnij komitet Estoniyi Alfred RozenbergDzherela Ausus ja oiglus on nuud meie avaliku elu lipukirjaks Meie Maa nr 14 28 oktoober 1941 lk 2 ja 3 Eesti Omavalitsuse juht koneles Eesti noortele Meie Maa nr 58 21 mai 1942 lk 2 ja 3 Kui meie koik mehiselt voitleme ja tootame ei ole meil hadaohtu karta Meie Maa nr 92 10 august 1944 lk 1 Voldemar Pinn Kahe mehe saatus Johannes Vares Hjalmar Mae Haapsalu 1994 Elmar Nerep Millisest Patsi volitusest kirjutas dr Hjalmar Mae Eesti Paevaleht 10 jaanuar 1979 nr 2 lk 3 Kulli Niidassoo Hjalmar Mae ja Eesti Vabastamise Komitee Akadeemia 1989 nr 12 lk 2512 2518 Vaatleja Hjalmar Mae volitused Teataja 10 veebruar 1979 nr 3 lk 4 PosilannyaTLUAR valiseesti isikud Hjalmar Mae 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Hjalmar Maest Oru kula kodulehel Hjalmar Mae Kuidas koik teostus 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Toomas Hiio Literatur von und uber Hjalmar Mae 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine im Katalog WorldCatPrimitkiSeppo Myllyniemi Die Neuordnung der Baltischen Lander 1941 1944 Akateeminen Kirjakauppa 1973 S 30 Hjalmar Mae Uber die Temperatursprunge in der Ostsee Holder Pichler Tempsky Wien 1928 Dissertationsschrift vorgelegt in der Sitzung am 12 Janner 1928 Hjalmar Mae Das Verfassungsrecht der Randstaaten Insbesondere die Stellung des Prasidenten Universitat Graz 1929 Udo Kissenkoetter Gregor Strasser und die NSDAP Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte Stuttgart 1978 S 152 ISBN 3 421 01881 2 PA AA R 105190 249850 Hjalmar Mae an Reichsminister fur Auswartige Angelegenheiten Joachim von Ribbentrop 22 Juni 1941