Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейнський монетний союз (нім. Rheinischer Münzverein) — монетний союз, укладений рейнськими курфюрстами: архієпископом Майнца Адольфом I, архієпископом Кельна Фрідріхом III, архієпископом Тріра Куно і пфальцграфом Рупрехтом I з метою одноманітності та гарантії чеканки. Спілку укладено 8 червня 1386. В 1419 до союзу приєднався Юліх, а в 1420 — Кельн. Спочатку Рейнський монетний союз карбував лише золотий рейнський гульден, а пізніше також додався срібний білий пфеніг. Невдовзі рейнський гульден був прийнятий як торгова монета по всій Священній Римській імперії та використовувався як облікова монета в контрактах і документах до XVII століття.
| Рейнський монетний союз | |||
|---|---|---|---|
| нім. Rheinischer Münzverein | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Рейнський монетний союз:
| ||
| Історія | |||
| Дата | 1386 | ||
На гульденах, що карбувалися членами спілки, зображалися герби всіх членів спілки. На аверсі зображувався Іоанн Хреститель, пізніше — апостол Петро або Христос. Гульдени союзу використовувалися в обігу у багатьох німецьких державах.
Історія
Курфюрсти Кельна, Тріра та Пфальца вперше отримали право карбувати золоту монету (нім. Goldmünzprivileg) від імператора Карл IV (1346—1378), у винагороду за підтримку на виборах. Трір отримав привілей 25 листопада 1346 року, Кельн — 26 листопада 1346 року. Пізніше аналогічний привілей отримав Майнц — 22 січня 1354 року. В подальшому в 1556 році ці права були підтверджені імператорською Золотою буллою. Не пізніше 1354 року ці курфюрства почали карбувати власні золоті монети — гульдени, які стали прообразом рейнського гульдена, спільної монети Рейнського монетного союза. По своїй вазі та пробі золота і загальному вигляду ці гульдени були дуже подібні до флорентійського флорина, стандартної європейської золотої монети.
Вже у 1372 році архієпископи Тріра та Кельна створили монетний союз для стандартизації карбування і гарантії якості своїх монет. Союз карбував золоті гульдени із зображенням святого Петра на аверсі, а також срібні монети ().
8 червня 1386 року вже четверо рейнських курфюрстів — Куно Трірський, Фрідріх III Кельнський, Адольф Майнцський і Рупрехт I Пфальцський заснували перший Рейнський монетний союз (нім. rheinische Münzverein), за зразком якого аж до першої половини XVI століття створювались наступні об'єднання. Територія Рейнського монетного союзу простягалася вздовж Рейна від Нойса на півночі до Вормса на півдні, та на захід від Рейна по річці Мозель до Кохема і на схід по річці Майн до Хехста (сучасний західне передмістя Франкфурта).
Головною монетою Рейнського союзу став золотий рейнський гульден — з кельнської марки (233,856 г. золота чистотою в 23½ карата) карбували 66 золотих монет 979 проби і вагою в 3,543 грам. Відповідно, кожна монета містила біля 3,469 г. чистого золота.
Вага монет Рейнського монетного союзу залишалася незмінною до 1417 року, але проба була зменшена до 23 каратів (3,396 г. чистого золота), відтак у 1399 році до 22½ каратів (3,322 г.) і у 1409 році до 22 каратів (3,248 г.). У 1419 році з однієї кельнської марки золота в 19 карат карбували вже 67 гульденів, отже кожна монета містила 2,76 г чистого золота. Дизайн монети також змінився, типову для флорентійських флоринів лілію замінив трилисник, що містив посередині герб монетного двору, що викарбував монету, та герби трьох інших монетних дворів асоціації на листях. В 1419 році зображення св. Іоана було замінено на св. Петра, якого, в свою чергу, пізніше змінило зображення Христоса.
В результаті масштабного карбування, золоті рейнські гульдени Рейнського монетного союзу набули в XIV—XV століттях великого значення і стали основною валютою Рейнської області та дуже популярною монетою в усій Німеччині. Через нестачу золота наприкінці XV та XVI сторіччя виник дефіцит гульденів, і їх навіть карбували зі зменшеним майже вдвічі вмістом золота.
Примітки
- СН, 1993, с. 283-284, статья «Рейнский монетный союз».
- Das Münzen-Lexikon vom BAYERISCHEN MÜNZKONTOR «Rheinischer Gulden - Eine Goldmünze der Rheinischen Kurfürsten». сайт muenzwissen.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2013.
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 167.
- Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 174.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 316.
- Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 408.
- Arthur Suhle: Die Groschen- und Goldmünzenprägung im 14.und 15. Jahrhundert. In: Deutsche Münz- und Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. Berlin 1974, S. 175 f.
- page 19, Rhenish florin https://www.economics.utoronto.ca/munro5/MONEYLEC.pdf
Література
- Словарь нумизмата / [Авторы: Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.] / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
- Cuhaj, George S., ред. (2009). Standard Catalog of World Gold Coins 1601–Present (вид. 6). Krause. ISBN .
- Grierson, Philip (1991). The Coins of Medieval Europe (англ.). Seaby. ISBN .
- Porteous, John (1969). Coins in History (англ.).
- Shaw, William Arthur (1896). The History of Currency, 1252 to 1894: Being an Account of the Gold and Silver Moneys and Monetary Standards of Europe and America, Together with an Examination of the Effects of Currency and Exchange Phenomena on Commercial and National Progress and Well-being (англ.). Putnam.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejnskij monetnij soyuz nim Rheinischer Munzverein monetnij soyuz ukladenij rejnskimi kurfyurstami arhiyepiskopom Majnca Adolfom I arhiyepiskopom Kelna Fridrihom III arhiyepiskopom Trira Kuno i pfalcgrafom Ruprehtom I z metoyu odnomanitnosti ta garantiyi chekanki Spilku ukladeno 8 chervnya 1386 V 1419 do soyuzu priyednavsya Yulih a v 1420 Keln Spochatku Rejnskij monetnij soyuz karbuvav lishe zolotij rejnskij gulden a piznishe takozh dodavsya sribnij bilij pfenig Nevdovzi rejnskij gulden buv prijnyatij yak torgova moneta po vsij Svyashennij Rimskij imperiyi ta vikoristovuvavsya yak oblikova moneta v kontraktah i dokumentah do XVII stolittya Rejnskij monetnij soyuz nim Rheinischer Munzverein Zolotij gulden majncskogo kurfyursta ta arhiyepiskopa Joganna II vikarbuvano blizko 1400 r u Hehsti Teritoriya obigu Emitent Rejnskij monetnij soyuz Kelnske kurfyurstvo Trirske kurfyurstvo Majncske kurfyurstvo Pfalcske kurfyurstvo Istoriya Data 1386 Na guldenah sho karbuvalisya chlenami spilki zobrazhalisya gerbi vsih chleniv spilki Na aversi zobrazhuvavsya Ioann Hrestitel piznishe apostol Petro abo Hristos Guldeni soyuzu vikoristovuvalisya v obigu u bagatoh nimeckih derzhavah IstoriyaKurfyursti Kelna Trira ta Pfalca vpershe otrimali pravo karbuvati zolotu monetu nim Goldmunzprivileg vid imperatora Karl IV 1346 1378 u vinagorodu za pidtrimku na viborah Trir otrimav privilej 25 listopada 1346 roku Keln 26 listopada 1346 roku Piznishe analogichnij privilej otrimav Majnc 22 sichnya 1354 roku V podalshomu v 1556 roci ci prava buli pidtverdzheni imperatorskoyu Zolotoyu bulloyu Ne piznishe 1354 roku ci kurfyurstva pochali karbuvati vlasni zoloti moneti guldeni yaki stali proobrazom rejnskogo guldena spilnoyi moneti Rejnskogo monetnogo soyuza Po svoyij vazi ta probi zolota i zagalnomu viglyadu ci guldeni buli duzhe podibni do florentijskogo florina standartnoyi yevropejskoyi zolotoyi moneti Vzhe u 1372 roci arhiyepiskopi Trira ta Kelna stvorili monetnij soyuz dlya standartizaciyi karbuvannya i garantiyi yakosti svoyih monet Soyuz karbuvav zoloti guldeni iz zobrazhennyam svyatogo Petra na aversi a takozh sribni moneti 8 chervnya 1386 roku vzhe chetvero rejnskih kurfyurstiv Kuno Trirskij Fridrih III Kelnskij Adolf Majncskij i Rupreht I Pfalcskij zasnuvali pershij Rejnskij monetnij soyuz nim rheinische Munzverein za zrazkom yakogo azh do pershoyi polovini XVI stolittya stvoryuvalis nastupni ob yednannya Teritoriya Rejnskogo monetnogo soyuzu prostyagalasya vzdovzh Rejna vid Nojsa na pivnochi do Vormsa na pivdni ta na zahid vid Rejna po richci Mozel do Kohema i na shid po richci Majn do Hehsta suchasnij zahidne peredmistya Frankfurta Golovnoyu monetoyu Rejnskogo soyuzu stav zolotij rejnskij gulden z kelnskoyi marki 233 856 g zolota chistotoyu v 23 karata karbuvali 66 zolotih monet 979 probi i vagoyu v 3 543 gram Vidpovidno kozhna moneta mistila bilya 3 469 g chistogo zolota Vaga monet Rejnskogo monetnogo soyuzu zalishalasya nezminnoyu do 1417 roku ale proba bula zmenshena do 23 karativ 3 396 g chistogo zolota vidtak u 1399 roci do 22 karativ 3 322 g i u 1409 roci do 22 karativ 3 248 g U 1419 roci z odniyeyi kelnskoyi marki zolota v 19 karat karbuvali vzhe 67 guldeniv otzhe kozhna moneta mistila 2 76 g chistogo zolota Dizajn moneti takozh zminivsya tipovu dlya florentijskih floriniv liliyu zaminiv trilisnik sho mistiv poseredini gerb monetnogo dvoru sho vikarbuvav monetu ta gerbi troh inshih monetnih dvoriv asociaciyi na listyah V 1419 roci zobrazhennya sv Ioana bulo zamineno na sv Petra yakogo v svoyu chergu piznishe zminilo zobrazhennya Hristosa V rezultati masshtabnogo karbuvannya zoloti rejnski guldeni Rejnskogo monetnogo soyuzu nabuli v XIV XV stolittyah velikogo znachennya i stali osnovnoyu valyutoyu Rejnskoyi oblasti ta duzhe populyarnoyu monetoyu v usij Nimechchini Cherez nestachu zolota naprikinci XV ta XVI storichchya vinik deficit guldeniv i yih navit karbuvali zi zmenshenim majzhe vdvichi vmistom zolota PrimitkiSN 1993 s 283 284 statya Rejnskij monetnyj soyuz Das Munzen Lexikon vom BAYERISCHEN MUNZKONTOR Rheinischer Gulden Eine Goldmunze der Rheinischen Kurfursten sajt muenzwissen com Arhiv originalu za 17 lyutogo 2013 Arthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 167 Arthur Suhle Deutsche Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert S 174 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 316 Heinz Fengler Gerhard Gierow Willy Unger Transpress Lexikon Numismatik Berlin 1976 S 408 Arthur Suhle Die Groschen und Goldmunzenpragung im 14 und 15 Jahrhundert In Deutsche Munz und Geldgeschichte von den Anfangen bis zum 15 Jahrhundert Berlin 1974 S 175 f page 19 Rhenish florin https www economics utoronto ca munro5 MONEYLEC pdfLiteraturaSlovar numizmata Avtory Fengler H Girou G Unger V Per s nem M G Arsenevoj Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Cuhaj George S red 2009 Standard Catalog of World Gold Coins 1601 Present vid 6 Krause ISBN 978 1 4402 0424 1 Grierson Philip 1991 The Coins of Medieval Europe angl Seaby ISBN 978 1 85264 058 3 Porteous John 1969 Coins in History angl Shaw William Arthur 1896 The History of Currency 1252 to 1894 Being an Account of the Gold and Silver Moneys and Monetary Standards of Europe and America Together with an Examination of the Effects of Currency and Exchange Phenomena on Commercial and National Progress and Well being angl Putnam