Реджа́йна (англ. Regina [rɨˈdʒaɪnə]) — столиця та друге за чисельністю населення місто канадської провінції Саскачеван. В 2011 році населення міста становило 193 тис. осіб, метрополії — 210 тис. У районах Реджайни і Саскатуна проживає більше 40% мешканців Саскачевану.
Місто
Координати H G O
Реджайна у Вікісховищі |
Назва
Реджайну названо у 1882 році на честь королеви Великої Британії Вікторії. Назва міста походить від слова «королева» (лат. regina): точніше від титулу королеви Вікторії — «реджайна» (англ. Victoria Regina).
Історія
Реджайна була заснована в 1882 році, коли Канадська Тихоокеанська залізниця побудувала трансконтинентальну залізницю через регіон. «Закон про землі Домініону» (англ. Dominion Lands Act) закликав поселенців приїжджати в район, де вони були в змозі придбати 65 га землі за $10.
Місто спочатку було відоме як «купа кісток» (англ. Pile of bones), тому що в цьому районі була велика кількість кісток бізонів. У 1882 році місто було названо на честь королеви Вікторії.
У 1883 році Реджайна стала новою столицею Північно-Західних територій, оскільки її суперник Бетлфорд (англ. Battleford) не був розташований так близько до залізниці. 1 грудня 1883 року Реджайна була офіційно проголошена містом. До заснування Саскачевану в 1905 році Реджайна залишалася столицею території.
Політик і народний герой, провідник інтересів місцевих метисів і індіан, Луї Ріель був екстрадований до Реджайни після поразки від урядових сил у повстанні Північного Заходу в 1885 році. Ріель був визнаний винним у державній зраді і повішений 16 листопада 1885 року. Інсценізацію судового процесу щоліта проводять у формі публічної вистави «Процес Луї Ріеля».
З 1892 lo 1920 рік місто було штаб-квартирою Північно-Західної кінної поліції, штаб-квартирою західної Королівської канадської кінної поліції та місцем розташування Академії навчання КККП.
19 червня 1903 року був прийнятий міський статут, а 23 травня 1906 місто було проголошене столицею провінції Саскачеван. У 1908 році було розпочато, а в 1912 році закінчено будівництво будівлі Законодавчих зборів Саскачевану.
30 червня 1912 найсильніший в історії Канади торнадо завдав величезної шкоди місту, 28 мешканців загинули.
Реджайна сильно постраждала від Великої депресії, зростання міста істотно сповільнилося. З 1930-х Реджайна відома як один з основних центрів соціально-орієнтованих політичних і громадських рухів Канади.
Період економічного занепаду міста тривав до 1970-х, коли в його околицях почався видобуток нафти і газу.
Географія і клімат
Реджайна розташована на висоті 577 м над рівнем моря в районі прерій, що постійно потребує води. Однак, з моменту заснування жителі насаджували дерева і робили греблі.
Колись Реджайна була пустельною прерією, але ми перетворили її на оазу з деревами і парками. | ||
— Майкл Фоуджер, член міської ради |
Завдяки спорудженню дамби на струмку Васкан-Крік в межах міста з'явилося озеро Васкан, що використовується для відпочинку містян (взимку — як ковзанка).
Клімат
Клімат континентальний з рисами напівпустельного, тепле літо і холодна суха зима. Середня температура влітку 16 — 19 °С, взимку -13 — -16 °C. За рік випадає близько 378 мм опадів.
Клімат Реджайни | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 8,0 | 12,5 | 21,1 | 32,8 | 38,0 | 41,0 | 43,9 | 41,1 | 36,7 | 32,0 | 23,3 | 15,0 | 43,9 |
Середній максимум, °C | −10,1 | −7,2 | 0,2 | 11,0 | 19,1 | 23,6 | 25,8 | 25,1 | 18,2 | 11,4 | −0,5 | −8,2 | 9,0 |
Середня температура, °C | −16,3 | −13,1 | −5,7 | 4,1 | 11,6 | 16,3 | 18,5 | 17,4 | 10,9 | 4,0 | −6,1 | −14,1 | 2,3 |
Середній мінімум, °C | −22,3 | −18,9 | −11,5 | −2,8 | 4,0 | 9,0 | 11,1 | 9,7 | 3,6 | −3,3 | −11,6 | −19,9 | −4,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −47,2 | −47,2 | −45 | −28,3 | −12,8 | −5,5 | −2,8 | −3 | −15 | −23 | −39 | −42,5 | −47,2 |
Норма опадів, мм | 15.1 | 11.6 | 19.3 | 22.9 | 54.6 | 64.9 | 67.6 | 38.2 | 33.8 | 19.2 | 12.4 | 18.6 | 378.1 |
Джерело: Канадський департамент навколишнього середовища |
Населення
Як і в інших районах прерій, переважна маса жителів — нащадки переселенців з усіх кінців світу. Найбільше осіб німецького (32%) і англійського (25%) походження. Близько 12% — етнічні українці. Місцевих індіанців — всього близько 6%. Близько 84% містян належать до білої раси. У місті є велика громада (2% населення).
Рівень злочинності досить високий за канадськими мірками.
Україноканадська громада Реджайни
У Реджайні понад 7 000 україноканадців: перші з'явилися у місті в кінці XIX століття — працювали у сфері послуг міста та залізниці.
У 1909—14 роках в Реджайні діяли, засновані урядом, учительські курси для підготовки учителів-чужинців, які закінчили близько 100 українців.
У місті є 4 українські парафії: дві українські греко-католицькі та дві українські православні церкви, а також низка українських організацій.
Українська католицька церква Св. Василія (англ. St. Basil's Ukrainian Catholic Church) збудована в 1960-х. При церкві є будинок для священника і будинок громадських подій.
Освіта
У 1911 році було засновано Реджайнський університет. У Реджайнському університеті навчається бл. 4500 студентів, є славістичний відділ, у якому викладають і професори-українці.
«Саскачеванський Інститут прикладної науки й технології — Васкана Кампус» (англ. Saskatchewan Institute of Technology - Wascana Campus), було засновано в 1972 році.
Академія канадської королівської кінної поліції (англ. RCMP Academy, Depot Division) — школа підготовки національної поліції й відомої «Музичної їзди на конях» (англ. Musical Ride) знаходиться в Реджайні, її було засновано в 1885 році.
Економіка
Основу економіки міста та його околиць становить видобуток корисних копалин — нафти, природного газу, поташу, каолініту та бентоніту. Найважливіше значення має також сільське господарство — вирощування зернових і скотарство в прилеглих районах та переробка сільгосппродукції в самому місті.
Головні види економічної діяльності в місті включають:
- Сталь і виробництво
- Інформаційні технології
- Енергетика та переробка
- Фінансові послуги
- Страхування агробізнесу
Цікаві місця
В місті Реджайні багато музеїв, визначних споруд, меморіалів і об'єктів культурної спадщини. Найвідомішими є:
- «Васкана Центр» (англ. Wascana Center) — міський парк парк, розташований навколо озера Васкана поєднання природних територій і будівель, що містять установи, рекреаційні, культурні, освітні і природоохоронні заклади. Парк займає 9,3 км2.
- «Королівський музей Саскачевану» (англ. Royal Saskatchewan Museum) — Музей природної історії.
- «Саскачеванський науковий центр» (англ. Saskatchewan Science Centre), розташований у будівлі колишньої електростанції, збудованої в 1914 році (англ. Powerhouse) на сході озера Васкани;
- «Художня галерея ім. Нормана Макензі» (англ. Norman Mackenzie Art Gallery)
- «Академія навчання королівської канадської кінної поліції» й музей;
- «Офіційна зезиденція губернатора» (англ. Government House), де проводяться екскурсії перевдягнутими відповідно до епохи екскурсоводами.
- «Казино Реджайна» (англ. Casino Regina),
- «Канадська західна аграрна виставка» (англ. Canadian Western Agribition), зимова сільськогосподарська виставка з ринком.
- «Казино Реджайна» в будівлі колишнього залізничного вокзалу
- Королівський музей Саскачевану
- Кінна статуя королеви Єлизавети II у Васкана-центрі
- Саскачеванський науковий центр
- Готель «Саскачеван»
Спорт
У місті є своя професійна команда з канадського футболу — Саскачеван Рафрайдерс. Рафрайдерс грають на .
Міста-побратими Реджайни:
Відомі уродженці
- Курт Беннетт (* 1948) — канадський хокеїст.
- Даг Вікенгейзер — канадський хокеїст.
- Скотт Гарленд — канадський хокеїст.
- Террі Гарпер (* 1940) — канадський хокеїст.
- — канадський хокеїст.
- Марк Кіртон — канадський хокеїст.
- Еліз Левек — канадська актриса, відома за роллю Хлої Армстронг в телесеріалі «Зоряна брама: Всесвіт».
- Леслі Нільсен (1926-2010) — канадський і американський актор, найбільш відомий комедійними ролями у фільмах 1980-х — 2000-х років.
- Пол Масник — канадський хокеїст.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- https://www.canadainternational.gc.ca/japan-japon/bilateral_relations_bilaterales/sistercity-jumelage.aspx?lang=eng
- Coneghan.
- Pierre Berton, The Last Spike: The Great Railway 1881-1885 (Toronto: McLelland and Stewart, 1973), pp.121-23)
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 6 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 липня 2005. Процитовано 6 квітня 2015.
- St. Basil's Ukrainian Catholic Church. Процитовано 6 жовтня 2016.
- . Eparchy of Saskatoon. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- Saskatchewan «has an estimated 75% of the world’s potash reserves»: Peter Phillips, «Economy of Saskatchewan», Encyclopedia of Saskatchewan.
- Bruce Johnstone, "Viterra announces $1.4B deal to acquire Australian company."[dead link] Regina Leader-Post, 19 May 2009.
Це незавершена стаття з географії Канади. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Redzha jna angl Regina rɨˈdʒaɪne stolicya ta druge za chiselnistyu naselennya misto kanadskoyi provinciyi Saskachevan V 2011 roci naselennya mista stanovilo 193 tis osib metropoliyi 210 tis U rajonah Redzhajni i Saskatuna prozhivaye bilshe 40 meshkanciv Saskachevanu Misto Redzhajna angl Regina Prapor Gerb Koordinati 50 27 17 pn sh 104 36 24 zh d H G O Krayina Kanada KanadaProvinciya SaskachevanDeviz Floreat ReginaData zasnuvannya 1882Plosha 145 5 km Visota centru 577 mVodojma d dNaselennya 193100 osib 2011 Katojkonim angl ReginanMista pobratimi Buharest Ndola Czinan 10 serpnya 1987 1 Fudzhioka 3 serpnya 2019 2 Chasovij poyas UTC 6Telefonnij kod 306GeoNames 6119109OSM r4263150 ROficijnij sajt regina caRedzhajnaRedzhajna Kanada RedzhajnaRedzhajna Saskachevan Redzhajna u VikishovishiNazvaRedzhajnu nazvano u 1882 roci na chest korolevi Velikoyi Britaniyi Viktoriyi Nazva mista pohodit vid slova koroleva lat regina tochnishe vid titulu korolevi Viktoriyi redzhajna angl Victoria Regina IstoriyaKupa kistok bizoniv zibrana mistyanami Redzhajna bula zasnovana v 1882 roci koli Kanadska Tihookeanska zaliznicya pobuduvala transkontinentalnu zaliznicyu cherez region Zakon pro zemli Dominionu angl Dominion Lands Act zaklikav poselenciv priyizhdzhati v rajon de voni buli v zmozi pridbati 65 ga zemli za 10 Misto spochatku bulo vidome yak kupa kistok angl Pile of bones tomu sho v comu rajoni bula velika kilkist kistok bizoniv U 1882 roci misto bulo nazvano na chest korolevi Viktoriyi U 1883 roci Redzhajna stala novoyu stoliceyu Pivnichno Zahidnih teritorij oskilki yiyi supernik Betlford angl Battleford ne buv roztashovanij tak blizko do zaliznici 1 grudnya 1883 roku Redzhajna bula oficijno progoloshena mistom Do zasnuvannya Saskachevanu v 1905 roci Redzhajna zalishalasya stoliceyu teritoriyi Politik i narodnij geroj providnik interesiv miscevih metisiv i indian Luyi Riel buv ekstradovanij do Redzhajni pislya porazki vid uryadovih sil u povstanni Pivnichnogo Zahodu v 1885 roci Riel buv viznanij vinnim u derzhavnij zradi i povishenij 16 listopada 1885 roku Inscenizaciyu sudovogo procesu sholita provodyat u formi publichnoyi vistavi Proces Luyi Rielya Z 1892 lo 1920 rik misto bulo shtab kvartiroyu Pivnichno Zahidnoyi kinnoyi policiyi shtab kvartiroyu zahidnoyi Korolivskoyi kanadskoyi kinnoyi policiyi ta miscem roztashuvannya Akademiyi navchannya KKKP 19 chervnya 1903 roku buv prijnyatij miskij statut a 23 travnya 1906 misto bulo progoloshene stoliceyu provinciyi Saskachevan U 1908 roci bulo rozpochato a v 1912 roci zakincheno budivnictvo budivli Zakonodavchih zboriv Saskachevanu 30 chervnya 1912 najsilnishij v istoriyi Kanadi tornado zavdav velicheznoyi shkodi mistu 28 meshkanciv zaginuli Redzhajna silno postrazhdala vid Velikoyi depresiyi zrostannya mista istotno spovilnilosya Z 1930 h Redzhajna vidoma yak odin z osnovnih centriv socialno oriyentovanih politichnih i gromadskih ruhiv Kanadi Period ekonomichnogo zanepadu mista trivav do 1970 h koli v jogo okolicyah pochavsya vidobutok nafti i gazu Geografiya i klimatRedzhajna roztashovana na visoti 577 m nad rivnem morya v rajoni prerij sho postijno potrebuye vodi Odnak z momentu zasnuvannya zhiteli nasadzhuvali dereva i robili grebli Kolis Redzhajna bula pustelnoyu preriyeyu ale mi peretvorili yiyi na oazu z derevami i parkami Majkl Foudzher chlen miskoyi radi Zavdyaki sporudzhennyu dambi na strumku Vaskan Krik v mezhah mista z yavilosya ozero Vaskan sho vikoristovuyetsya dlya vidpochinku mistyan vzimku yak kovzanka Klimat Klimat kontinentalnij z risami napivpustelnogo teple lito i holodna suha zima Serednya temperatura vlitku 16 19 S vzimku 13 16 C Za rik vipadaye blizko 378 mm opadiv Klimat RedzhajniPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 8 0 12 5 21 1 32 8 38 0 41 0 43 9 41 1 36 7 32 0 23 3 15 0 43 9Serednij maksimum C 10 1 7 2 0 2 11 0 19 1 23 6 25 8 25 1 18 2 11 4 0 5 8 2 9 0Serednya temperatura C 16 3 13 1 5 7 4 1 11 6 16 3 18 5 17 4 10 9 4 0 6 1 14 1 2 3Serednij minimum C 22 3 18 9 11 5 2 8 4 0 9 0 11 1 9 7 3 6 3 3 11 6 19 9 4 4Absolyutnij minimum C 47 2 47 2 45 28 3 12 8 5 5 2 8 3 15 23 39 42 5 47 2Norma opadiv mm 15 1 11 6 19 3 22 9 54 6 64 9 67 6 38 2 33 8 19 2 12 4 18 6 378 1Dzherelo Kanadskij departament navkolishnogo seredovishaNaselennyaYak i v inshih rajonah prerij perevazhna masa zhiteliv nashadki pereselenciv z usih kinciv svitu Najbilshe osib nimeckogo 32 i anglijskogo 25 pohodzhennya Blizko 12 etnichni ukrayinci Miscevih indianciv vsogo blizko 6 Blizko 84 mistyan nalezhat do biloyi rasi U misti ye velika gromada 2 naselennya Riven zlochinnosti dosit visokij za kanadskimi mirkami Ukrayinokanadska gromada Redzhajni U Redzhajni ponad 7 000 ukrayinokanadciv pershi z yavilisya u misti v kinci XIX stolittya pracyuvali u sferi poslug mista ta zaliznici U 1909 14 rokah v Redzhajni diyali zasnovani uryadom uchitelski kursi dlya pidgotovki uchiteliv chuzhinciv yaki zakinchili blizko 100 ukrayinciv U misti ye 4 ukrayinski parafiyi dvi ukrayinski greko katolicki ta dvi ukrayinski pravoslavni cerkvi a takozh nizka ukrayinskih organizacij Ukrayinska katolicka cerkva Sv Vasiliya angl St Basil s Ukrainian Catholic Church zbudovana v 1960 h Pri cerkvi ye budinok dlya svyashennika i budinok gromadskih podij OsvitaU 1911 roci bulo zasnovano Redzhajnskij universitet U Redzhajnskomu universiteti navchayetsya bl 4500 studentiv ye slavistichnij viddil u yakomu vikladayut i profesori ukrayinci Saskachevanskij Institut prikladnoyi nauki j tehnologiyi Vaskana Kampus angl Saskatchewan Institute of Technology Wascana Campus bulo zasnovano v 1972 roci Akademiya kanadskoyi korolivskoyi kinnoyi policiyi angl RCMP Academy Depot Division shkola pidgotovki nacionalnoyi policiyi j vidomoyi Muzichnoyi yizdi na konyah angl Musical Ride znahoditsya v Redzhajni yiyi bulo zasnovano v 1885 roci EkonomikaOsnovu ekonomiki mista ta jogo okolic stanovit vidobutok korisnih kopalin nafti prirodnogo gazu potashu kaolinitu ta bentonitu Najvazhlivishe znachennya maye takozh silske gospodarstvo viroshuvannya zernovih i skotarstvo v prileglih rajonah ta pererobka silgospprodukciyi v samomu misti Golovni vidi ekonomichnoyi diyalnosti v misti vklyuchayut Stal i virobnictvo Informacijni tehnologiyi Energetika ta pererobka Finansovi poslugi Strahuvannya agrobiznesuCikavi miscyaV misti Redzhajni bagato muzeyiv viznachnih sporud memorialiv i ob yektiv kulturnoyi spadshini Najvidomishimi ye Vaskana Centr angl Wascana Center miskij park park roztashovanij navkolo ozera Vaskana poyednannya prirodnih teritorij i budivel sho mistyat ustanovi rekreacijni kulturni osvitni i prirodoohoronni zakladi Park zajmaye 9 3 km2 Korolivskij muzej Saskachevanu angl Royal Saskatchewan Museum Muzej prirodnoyi istoriyi Saskachevanskij naukovij centr angl Saskatchewan Science Centre roztashovanij u budivli kolishnoyi elektrostanciyi zbudovanoyi v 1914 roci angl Powerhouse na shodi ozera Vaskani Hudozhnya galereya im Normana Makenzi angl Norman Mackenzie Art Gallery Akademiya navchannya korolivskoyi kanadskoyi kinnoyi policiyi j muzej Oficijna zezidenciya gubernatora angl Government House de provodyatsya ekskursiyi perevdyagnutimi vidpovidno do epohi ekskursovodami Kazino Redzhajna angl Casino Regina Kanadska zahidna agrarna vistavka angl Canadian Western Agribition zimova silskogospodarska vistavka z rinkom Kazino Redzhajna v budivli kolishnogo zaliznichnogo vokzalu Korolivskij muzej Saskachevanu Kinna statuya korolevi Yelizaveti II u Vaskana centri Saskachevanskij naukovij centr Gotel Saskachevan Sport Mozayik Stedium U misti ye svoya profesijna komanda z kanadskogo futbolu Saskachevan Rafrajders Rafrajders grayut na Mista pobratimiMista pobratimi Redzhajni KNR Czinan Yaponiya Fudzioka Pivdenna Koreya Ulsan Zambiya NdolaVidomi urodzhenciKurt Bennett 1948 kanadskij hokeyist Dag Vikengejzer kanadskij hokeyist Skott Garlend kanadskij hokeyist Terri Garper 1940 kanadskij hokeyist kanadskij hokeyist Mark Kirton kanadskij hokeyist Eliz Levek kanadska aktrisa vidoma za rollyu Hloyi Armstrong v teleseriali Zoryana brama Vsesvit Lesli Nilsen 1926 2010 kanadskij i amerikanskij aktor najbilsh vidomij komedijnimi rolyami u filmah 1980 h 2000 h rokiv Pol Masnik kanadskij hokeyist LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Primitkihttps www canadainternational gc ca china chine bilateral relations bilaterales twinning relationships relations jumelage aspx lang eng cn nav https www canadainternational gc ca japan japon bilateral relations bilaterales sistercity jumelage aspx lang eng Coneghan Pierre Berton The Last Spike The Great Railway 1881 1885 Toronto McLelland and Stewart 1973 pp 121 23 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2007 Procitovano 6 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 24 lipnya 2005 Procitovano 6 kvitnya 2015 St Basil s Ukrainian Catholic Church Procitovano 6 zhovtnya 2016 Eparchy of Saskatoon Arhiv originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2016 Saskatchewan has an estimated 75 of the world s potash reserves Peter Phillips Economy of Saskatchewan Encyclopedia of Saskatchewan Bruce Johnstone Viterra announces 1 4B deal to acquire Australian company dead link Regina Leader Post 19 May 2009 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kanadi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi