Ребе́к (фр. rebec, лат. rebeca, rubeba; походить від араб. rabāba) — смичковий струнний інструмент середньовіччя та раннього Відродження, який вплинув на формування інструментів всього скрипкового сімейства. У своїй найпоширенішій формі він має вузьке тіло у формі човника та одну-п’ять струн.
Ребек на картині «Діва серед дів». 1509 р. Герард Давід | |
Класифікація | струнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-71 |
Подібні інструменти | |
Ребек у Вікісховищі |
Витоки
Походження точно невідоме, можливо в пізньому середньовіччі в Іспанію ребек занесли араби (порівн. Ребаб), або араби познайомилися з ним після підкорення Іспанії. Набув широкого поширення в музичній практиці західної Європи в XIII - XIV століттях. Однак є докази існування смичкових інструментів у IX столітті у Східній Європі. Перський географ X століття Ібн Хордадбега візантійську ліру (або lūrā) як типовий смичковий інструмент візантійців і еквівалент грушоподібного арабського ребаба.
Ребек став ключовим інструментом в арабській класичній музиці, а в Марокко він використовувався в традиції арабо-андалузької музики, яку підтримували нащадки мусульман, які покинули Іспанію як біженці після Реконкісти. Ребек також став улюбленим інструментом у чайних будинках Османської імперії.
Інструмент під назвою ребек вперше згадується десь на початку XIV століття, хоча на подібному інструменті, який зазвичай називають , почали грати приблизно з IX століття. Назва походить від середньофранцузького rebec (XV століття), зміненого нез’ясованим чином від давньофранцузького ribabe (XIII століття), яке, в свою чергу, походить від арабського rebab. Рання форма ребека також згадується як rubeba в моравському трактаті про музику XIII століття. Середньовічні джерела вказують на інструмент під кількома іншими назвами, включно з назвою пошета і загальним терміном фідель.
Зовнішній вигляд та спосіб гри
У ребека дерев'яний корпус грушоподібної форми, верхня частина якого переходить безпосередньо в шийку. В деці є 2 резонаторні отвори. Дві чи три струни інструменту налаштовані по квінтах. Відмінною рисою ребека є те, що корпус інструменту вирізаний з цілісного шматка дерева. Це відрізняє його від пізніших віел і віол, відомих в епоху Відродження.
На ребеці грали смичком. У північній Європі музиканти зазвичай тримали його на плечі, тоді як музиканти в південній Європі та північній Африці тримали його на колінах і стискали смичок знизу..
Використання ладів на ребеку дещо неоднозначне. Багато вчених, які писали про інструмент, описували його як безладовий. Однак на деяких ілюстраціях, починаючи з XIII століття, зображено лади на ребеку. Можна пояснити цю невідповідність тим фактом, що лади на смичкових інструментах з'явилися в Європі в епоху раннього Відродження, але не в Англії до 15 століття. Згодом на зміну ребеку прийшла віола й інструмент мало використовувався після епохи Відродження. Ребек ще використорвувався майстрами танців аж до XVIII століття як кишенькова скрипка.
У масовій культурі
- Г’ю Ребек — другорядний персонаж у «Ромео і Джульєтті» Вільяма Шекспіра, один із музикантів. Імовірно, його назвали на честь інструменту, на якому він грає.
- У сцені з «Дон Кіхота» Мігеля Сервантеса пастух розважає Дон Кіхота і Санчо Пансу, граючи на ребеці і співаючи пісню про кохання.
- Ребек, який займає важливе місце в одному з творів Елліс Пітерс серії брата Кадфаеля: Лілівін, головний герой «Горобця під святою стріхою», заробляв собі на життя грою на цьому інструменті. Його ребек був пошкоджений натовпом, який звинуватив його у вбивстві, але один із ченців відремонтував ребек та повернув йому в кінці історії.
Примітки
- Ребек // Музыкальный энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 454. — 672 с.
- Bachmann, Werner (1969). The origins of bowing and the development of bowed instruments up to the thirteenth century. Oxford University Press. p. 35.
- Harper, Douglas. "rebec (n.)". Online Etymology Dictionary. Retrieved 5 October 2015.
- Stainer, J.F.R. (1900). "Rebec and Viol". The Musical Times and Singing Class Circular. 41 (691): 596-597.
- Stowell, Robin (2001). The Early Violin and Viola: A Practical Guide. Cambridge University Press. p. 174. .
- Stowell, Robin (2001). The Early Violin and Viola: A Practical Guide. Cambridge University Press. p. 174.
- Remnant, Mary (1968). "The Use of Frets on Rebecs and Mediaeval Fiddles". The Galpin Society Journal. 95: 15-28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rebe k fr rebec lat rebeca rubeba pohodit vid arab rababa smichkovij strunnij instrument serednovichchya ta rannogo Vidrodzhennya yakij vplinuv na formuvannya instrumentiv vsogo skripkovogo simejstva U svoyij najposhirenishij formi vin maye vuzke tilo u formi chovnika ta odnu p yat strun RebekRebek na kartini Diva sered div 1509 r Gerard DavidRebek na kartini Diva sered div 1509 r Gerard DavidKlasifikaciyastrunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 321 71Podibni instrumentivizantijska lira gudok rebab klasichne kemenche fidel gudok skripka Rebek u VikishovishiVitokiPohodzhennya tochno nevidome mozhlivo v piznomu serednovichchi v Ispaniyu rebek zanesli arabi porivn Rebab abo arabi poznajomilisya z nim pislya pidkorennya Ispaniyi Nabuv shirokogo poshirennya v muzichnij praktici zahidnoyi Yevropi v XIII XIV stolittyah Odnak ye dokazi isnuvannya smichkovih instrumentiv u IX stolitti u Shidnij Yevropi Perskij geograf X stolittya Ibn Hordadbega vizantijsku liru abo lura yak tipovij smichkovij instrument vizantijciv i ekvivalent grushopodibnogo arabskogo rebaba Rebek stav klyuchovim instrumentom v arabskij klasichnij muzici a v Marokko vin vikoristovuvavsya v tradiciyi arabo andaluzkoyi muziki yaku pidtrimuvali nashadki musulman yaki pokinuli Ispaniyu yak bizhenci pislya Rekonkisti Rebek takozh stav ulyublenim instrumentom u chajnih budinkah Osmanskoyi imperiyi Instrument pid nazvoyu rebek vpershe zgaduyetsya des na pochatku XIV stolittya hocha na podibnomu instrumenti yakij zazvichaj nazivayut pochali grati priblizno z IX stolittya Nazva pohodit vid serednofrancuzkogo rebec XV stolittya zminenogo nez yasovanim chinom vid davnofrancuzkogo ribabe XIII stolittya yake v svoyu chergu pohodit vid arabskogo rebab Rannya forma rebeka takozh zgaduyetsya yak rubeba v moravskomu traktati pro muziku XIII stolittya Serednovichni dzherela vkazuyut na instrument pid kilkoma inshimi nazvami vklyuchno z nazvoyu posheta i zagalnim terminom fidel Zovnishnij viglyad ta sposib griU rebeka derev yanij korpus grushopodibnoyi formi verhnya chastina yakogo perehodit bezposeredno v shijku V deci ye 2 rezonatorni otvori Dvi chi tri struni instrumentu nalashtovani po kvintah Vidminnoyu risoyu rebeka ye te sho korpus instrumentu virizanij z cilisnogo shmatka dereva Ce vidriznyaye jogo vid piznishih viel i viol vidomih v epohu Vidrodzhennya Na rebeci grali smichkom U pivnichnij Yevropi muzikanti zazvichaj trimali jogo na plechi todi yak muzikanti v pivdennij Yevropi ta pivnichnij Africi trimali jogo na kolinah i stiskali smichok znizu Vikoristannya ladiv na rebeku desho neodnoznachne Bagato vchenih yaki pisali pro instrument opisuvali jogo yak bezladovij Odnak na deyakih ilyustraciyah pochinayuchi z XIII stolittya zobrazheno ladi na rebeku Mozhna poyasniti cyu nevidpovidnist tim faktom sho ladi na smichkovih instrumentah z yavilisya v Yevropi v epohu rannogo Vidrodzhennya ale ne v Angliyi do 15 stolittya Zgodom na zminu rebeku prijshla viola j instrument malo vikoristovuvavsya pislya epohi Vidrodzhennya Rebek she vikoristorvuvavsya majstrami tanciv azh do XVIII stolittya yak kishenkova skripka U masovij kulturiG yu Rebek drugoryadnij personazh u Romeo i Dzhulyetti Vilyama Shekspira odin iz muzikantiv Imovirno jogo nazvali na chest instrumentu na yakomu vin graye U sceni z Don Kihota Migelya Servantesa pastuh rozvazhaye Don Kihota i Sancho Pansu grayuchi na rebeci i spivayuchi pisnyu pro kohannya Rebek yakij zajmaye vazhlive misce v odnomu z tvoriv Ellis Piters seriyi brata Kadfaelya Lilivin golovnij geroj Gorobcya pid svyatoyu strihoyu zaroblyav sobi na zhittya groyu na comu instrumenti Jogo rebek buv poshkodzhenij natovpom yakij zvinuvativ jogo u vbivstvi ale odin iz chenciv vidremontuvav rebek ta povernuv jomu v kinci istoriyi PrimitkiRebek Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 454 672 s Bachmann Werner 1969 The origins of bowing and the development of bowed instruments up to the thirteenth century Oxford University Press p 35 Harper Douglas rebec n Online Etymology Dictionary Retrieved 5 October 2015 Stainer J F R 1900 Rebec and Viol The Musical Times and Singing Class Circular 41 691 596 597 Stowell Robin 2001 The Early Violin and Viola A Practical Guide Cambridge University Press p 174 ISBN 9780521625555 Stowell Robin 2001 The Early Violin and Viola A Practical Guide Cambridge University Press p 174 ISBN 9780521625555 Remnant Mary 1968 The Use of Frets on Rebecs and Mediaeval Fiddles The Galpin Society Journal 95 15 28