Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класичне кеменче тур Klasik kemençe грушоподібне кеменче тур Armudî kemençe або константинопольська ліра Politiki lyra г

Класичне кеменче

Класичне кеменче

Класичне кеменче (тур. Klasik kemençe), грушоподібне кеменче (тур. Armudî kemençe) або константинопольська ліра (Politiki lyra, грец. πολίτικη λύρα) — грушоподібний смичковий інструмент, який походить від середньовічної греко-візантійської ліри. В основному використовувався грецькими іммігрантами з Малої Азії та в класичній османській музиці. Інструмент також використовувався раніше для популярної музики, такої як ребетіко.

Класичне кеменче
image
Класичне кеменче. Музей мистецтва Метрополітен
Класичне кеменче. Музей мистецтва Метрополітен
Інші назвикласичне кеменче (тур. Classic kemençe), грушеподібне кеменче (тур. Armudî kemençe), константинопольська ліра (грец. πολίτικη λύρα, Politiki lyra), тирнак кеменче (тур. tırnak kemençesi)
Класифікаціяструнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон
Подібні інструменти

Не плутати з іншим інструментом зі схожою назвою — чорноморське кеменче.

Етимологія

image
Сліпець, що грає на лірі. Й. Шерер. 1844. З «Путівника по Музею Бенакі».

Назва «кеменче» походить з перської і означає «смичок», використовується у тюрських мовах. Назва «ліра» походить від назви давньогрецької ліри, але з середньовіччя використовується у грецькій мові для позначення смичкових інструментів, див. Візантійська ліра.

Назви для позначення цього інструмента

Класична кеменче відома під різними назвами.

Найуживаніші:

  • Класичне кеменче (тур. Klasik kemençe) — за сферою використання, у класичній турецькій музиці;
  • Політікі ліра (грец. πολίτικη λύρα; буквально — міська ліра в значенні міста Константинополя);
  • Армуді кеменче (тур. Armudî kemençe; armudi = груша) — відповідно до форми.

Інші назви:

  • Стамбульське кеменче (тур. İstanbul kemençesi; стамбульська кеменче) — калька з грецької назви Політікі ліра;
  • Фасил кеменче (тур. Fasıl; фасил - це термін з класичної турецької музики і відноситься до області застосування цього маленького триструнного інструменту);
  • Тирнак кеменче (тур. tırnak kemençesi, буквально — нігтьова кеменче) — за способом гри;
  • Османська кеменче (тур. Osmanlı kemençesi) — на противагу її попередниці, візантійській лірі.

Класичне кеменче з двома струнами використовували у Візантійській імперії. Третя струна була додана пізніше в часи, що збігаються з правлінням султана Меджида в Османській імперії. Тому сьогоднішній триструнний інструмент ще називають османською кеменче.

Історія

В музиці Візантії та для виконання православних гімнів використовувався інструмент Lyra Dicta, відомий у тодішній Європі як ребек. Ребек став з часом відомий під різними назвами в народів Європи та Середземномор'я. У XVIII столітті у Стамбулі на інструменті почали знову грати. Те саме класичне кеменче тоді називали стамбульською лірою (грец. πολίτικη λύρα), що вказує, що цей інструмент використовували греки.

Класичне кеменче прийняло свою сучасну форму у XIX столітті. При дослідженні джерел можна побачити, що класичне кеменче, на якому грають сьогодні, відоме під різними назвами, такими як ліра, ребек, станбульська ліра, кеменче, грушоподібне кеменче, і має коріння використання, що сягають до Х століття. На сьогоднішній день його називають класичним кеменче, щоб відрізнити від іншого інструменту — чорноморського кеменче.

Інструмент також використовувався для популярної музики, зокрема в ранньому стилі ребетіко, так званому стилі смирна (від назви міста Смирна, нині Ізмір). На початку XX століття головним центром музики ребетіко був багатонаціональний порт Смирна (сучасний Ізмір) у Малій Азії. На музикантів Смирни вплинули не лише східні звуки всередині Османської імперії, а й музика європейського стилю багатьох європейських громад міста, особливо італійців.

З середини XIX століття класичний кеменче став основним смичковим інструментом османської класичної музики.

Конструкція

В давній османській музиці використовувалися лише дві струни класичного кеменче, що дозволяло виконувати танцювальні мелодії. З додаванням третьої струни почали виконуватися класичні твори. Танбурі Джеміль Бей додав четверту струну до класичного кеменче, не з метою розширення діапазону, а в гармонійних цілях. Гармонічна струна, яку додав Танбурі Джеміл Бей, ніколи не використовувалася іншими виконавцями. Інший виконавець, Хусейн Садеттін Арель, також додав ччетверту струну, але вніс зміни і в сам інструмент. Звук цього нового чотириструнного кеменче, створеного Хусейном Садеттіном Арелєм, має зовсім інший тембр порівняно з класичним триструнним кеменче. Сьогодні існують класичні кеменче на три і чотири струни. Хоча спосіб виконання схожий, ці два струнних інструмента відрізняються один від одного конструкцією та тембром звучання.

Довжина трьохстунного класичного кеменче 40 - 41 см, ширина 14–15 см. Корпус виконується у формі розрізаної уздовж груші. Овальна головка інструменту, а також шия і корпус виготовляються із цільного шматка дерева. Отвори у верхній деки мають D-подібну форму. Висота струн над містком — 7–10 мм.

Спосіб гри

На відміну від інших струнних інструментів, на класичному кеменче грають не подушечками пальців, а нігтями руки, що дозволяє плавно переміщати руку під час гри (легато). Під час гри інструмент тримають вертикально і кладуть довгими кілками на плече музиканта. Грають сидячи. Нижня частина інструмента кладеться в один із двох способів: на коліно або між двома ногами виконавця.

Стрій

Діапазон приблизно дві-дві з половиною октави. Як правило, струни класичного кеменче настроюються «Ре-Соль-Ре», або в західноєвропейській нотації від найтоншої до найтовщої струни — «Ля (440 Гц) - Ре (293,3 Гц) - Ля (220 Гц)»

Навчання грі на класичному кеменче

Традиційне навчання музики в Туреччині базується на системі мешк (тур. meşk), тобто запам'ятовування і розучування твору учнем, який виконує вчитель (майстер). «Стародавні казали, що найкращий спосіб навчитися — це слухати, бачити і чути від великодушної людини (із щедрих вуст, що все прощають, словом, від майстра справи)». Такий підхід доніс до нас багато класичних творів, але й спричинив до забуття багатьох із них. З використанням нотного запису на початку XX століття метод мешк використовувався не як спосіб запам’ятовування, а з метою інтерпретації творів з точки зору ритму, ладу та темпу.

Класичне кеменче в Україні

На класичному кеменче грають і на Одещині, зокрема Степан Мінковський, але він один з останніх музикантів, які можуть грати на класичному кеменче в Україні .

Пов'язані інструменти

Візантійська ліра (лат. lira) — смичковий струнний інструмент грушоподібної форми. Перський географ Ібн Хордадбег був першим, хто описав візантійську ліру як типовий візантійський інструмент.

Варіації інструменту (з однаковою формою та способом гри) існують на величезній території Середземномор’я та Балкан. Прикладами є болгарська гадулка, в Італії, ліра Криту та Додеканесу, лієриця хорватської Адріатики.

Опубліковані роботи з питань гри на класичній кеменче

  • Beril Çakmakoğlu & Mehmet Yalgın, Kemençe metodu 1. Kendi yayını. İzmir 2006. 148 sayfa.
  • Hasan Esen, Klasik Kemençe metodu. Eyüp Mûsıki Vakfı yayını. İstanbul 2006. 301 sayfa.

Відомі виконавці

  • Kemençeci Vasilaki (1845 - 1907)
  • Tanburi Cemil Bey (1873 - 1916)
  • Kemal Niyazi Seyhun (1885 - 1967)
  • Samiye Morkaya (1897 - 1972)
  • Fahire Fersan (1900–1997)
  • Ruşen Ferid Kam (1902 - 1981)
  • Hadiye Ötügen (ö. 1963)
  • Cüneyd Orhon (1926 - 2006)
  • Hüseyin Sadettin Arel (1882 - 1955)
  • İhsan Özgen (1942 – 2021)

Примітки

  1. Middle East Focus (PDF). The Strad: 50—2. July 2007. The Persian word for bow is kaman, and kamancheh is the diminutive form.[недоступне посилання з 01.08.2020]
  2. Çolakoğlu, G., & Eken, M. (2007). Türk Musikisi İcrasında Armudî Kemençe ve Geçirdiği Teknolojik Gelişmeler. Uluslararası Asya ve Kuzey Afrika Çalışmaları Kongresi, 179-194. Ankara, Türkiye.
  3. Gizem Şahin. Türk Müziği’ nde Klasik Kemençe İcrasında Kullanılan Metotların Değerlendirilmesi. Selçuk Üniveristesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. Konya, 2021
  4. Gizem Şahin. Türk Müziği’ nde Klasik Kemençe İcrasında Kullanılan Metotların Değerlendirilmesi. Selçuk Üniveristesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. Konya, 2021
  5. Gizem Şahin. Türk Müziği’ nde Klasik Kemençe İcrasında Kullanılan Metotların Değerlendirilmesi. Selçuk Üniveristesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. Konya, 2021, с. 37
  6. Tura, Y. Türk Mûsıkîsinin Mes'eleleri. İstanbul: İz Yayıncılık, 2017. c.223
  7. Sözer, V. Müzik Terimleri Sözlüğü. İstanbul: Remzi Yayınevi, 2018. с. 152
  8. Грає на сімейному кеменче 70 років. Степан Мінковський. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ
  9. Margaret J. Kartomi: On Concepts and Classifications of Musical Instruments. Chicago Studies in Ethnomusicology, University of Chicago Press, 1990.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Klasichne kemenche tur Klasik kemence grushopodibne kemenche tur Armudi kemence abo konstantinopolska lira Politiki lyra grec politikh lyra grushopodibnij smichkovij instrument yakij pohodit vid serednovichnoyi greko vizantijskoyi liri V osnovnomu vikoristovuvavsya greckimi immigrantami z Maloyi Aziyi ta v klasichnij osmanskij muzici Instrument takozh vikoristovuvavsya ranishe dlya populyarnoyi muziki takoyi yak rebetiko Klasichne kemencheKlasichne kemenche Muzej mistectva MetropolitenKlasichne kemenche Muzej mistectva MetropolitenInshi nazviklasichne kemenche tur Classic kemence grushepodibne kemenche tur Armudi kemence konstantinopolska lira grec politikh lyra Politiki lyra tirnak kemenche tur tirnak kemencesi Klasifikaciyastrunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonPodibni instrumentivizantijska lira gudok rebab gadulka kritska lira Ne plutati z inshim instrumentom zi shozhoyu nazvoyu chornomorske kemenche EtimologiyaSlipec sho graye na liri J Sherer 1844 Z Putivnika po Muzeyu Benaki Nazva kemenche pohodit z perskoyi i oznachaye smichok vikoristovuyetsya u tyurskih movah Nazva lira pohodit vid nazvi davnogreckoyi liri ale z serednovichchya vikoristovuyetsya u greckij movi dlya poznachennya smichkovih instrumentiv div Vizantijska lira Nazvi dlya poznachennya cogo instrumenta Klasichna kemenche vidoma pid riznimi nazvami Najuzhivanishi Klasichne kemenche tur Klasik kemence za sferoyu vikoristannya u klasichnij tureckij muzici Politiki lira grec politikh lyra bukvalno miska lira v znachenni mista Konstantinopolya Armudi kemenche tur Armudi kemence armudi grusha vidpovidno do formi Inshi nazvi Stambulske kemenche tur Istanbul kemencesi stambulska kemenche kalka z greckoyi nazvi Politiki lira Fasil kemenche tur Fasil fasil ce termin z klasichnoyi tureckoyi muziki i vidnositsya do oblasti zastosuvannya cogo malenkogo tristrunnogo instrumentu Tirnak kemenche tur tirnak kemencesi bukvalno nigtova kemenche za sposobom gri Osmanska kemenche tur Osmanli kemencesi na protivagu yiyi poperednici vizantijskij liri Klasichne kemenche z dvoma strunami vikoristovuvali u Vizantijskij imperiyi Tretya struna bula dodana piznishe v chasi sho zbigayutsya z pravlinnyam sultana Medzhida v Osmanskij imperiyi Tomu sogodnishnij tristrunnij instrument she nazivayut osmanskoyu kemenche IstoriyaV muzici Vizantiyi ta dlya vikonannya pravoslavnih gimniv vikoristovuvavsya instrument Lyra Dicta vidomij u todishnij Yevropi yak rebek Rebek stav z chasom vidomij pid riznimi nazvami v narodiv Yevropi ta Seredzemnomor ya U XVIII stolitti u Stambuli na instrumenti pochali znovu grati Te same klasichne kemenche todi nazivali stambulskoyu liroyu grec politikh lyra sho vkazuye sho cej instrument vikoristovuvali greki Klasichne kemenche prijnyalo svoyu suchasnu formu u XIX stolitti Pri doslidzhenni dzherel mozhna pobachiti sho klasichne kemenche na yakomu grayut sogodni vidome pid riznimi nazvami takimi yak lira rebek stanbulska lira kemenche grushopodibne kemenche i maye korinnya vikoristannya sho syagayut do H stolittya Na sogodnishnij den jogo nazivayut klasichnim kemenche shob vidrizniti vid inshogo instrumentu chornomorskogo kemenche Instrument takozh vikoristovuvavsya dlya populyarnoyi muziki zokrema v rannomu stili rebetiko tak zvanomu stili smirna vid nazvi mista Smirna nini Izmir Na pochatku XX stolittya golovnim centrom muziki rebetiko buv bagatonacionalnij port Smirna suchasnij Izmir u Malij Aziyi Na muzikantiv Smirni vplinuli ne lishe shidni zvuki vseredini Osmanskoyi imperiyi a j muzika yevropejskogo stilyu bagatoh yevropejskih gromad mista osoblivo italijciv Z seredini XIX stolittya klasichnij kemenche stav osnovnim smichkovim instrumentom osmanskoyi klasichnoyi muziki KonstrukciyaV davnij osmanskij muzici vikoristovuvalisya lishe dvi struni klasichnogo kemenche sho dozvolyalo vikonuvati tancyuvalni melodiyi Z dodavannyam tretoyi struni pochali vikonuvatisya klasichni tvori Tanburi Dzhemil Bej dodav chetvertu strunu do klasichnogo kemenche ne z metoyu rozshirennya diapazonu a v garmonijnih cilyah Garmonichna struna yaku dodav Tanburi Dzhemil Bej nikoli ne vikoristovuvalasya inshimi vikonavcyami Inshij vikonavec Husejn Sadettin Arel takozh dodav chchetvertu strunu ale vnis zmini i v sam instrument Zvuk cogo novogo chotiristrunnogo kemenche stvorenogo Husejnom Sadettinom Arelyem maye zovsim inshij tembr porivnyano z klasichnim tristrunnim kemenche Sogodni isnuyut klasichni kemenche na tri i chotiri struni Hocha sposib vikonannya shozhij ci dva strunnih instrumenta vidriznyayutsya odin vid odnogo konstrukciyeyu ta tembrom zvuchannya Dovzhina trohstunnogo klasichnogo kemenche 40 41 sm shirina 14 15 sm Korpus vikonuyetsya u formi rozrizanoyi uzdovzh grushi Ovalna golovka instrumentu a takozh shiya i korpus vigotovlyayutsya iz cilnogo shmatka dereva Otvori u verhnij deki mayut D podibnu formu Visota strun nad mistkom 7 10 mm Sposib griNa vidminu vid inshih strunnih instrumentiv na klasichnomu kemenche grayut ne podushechkami palciv a nigtyami ruki sho dozvolyaye plavno peremishati ruku pid chas gri legato Pid chas gri instrument trimayut vertikalno i kladut dovgimi kilkami na pleche muzikanta Grayut sidyachi Nizhnya chastina instrumenta kladetsya v odin iz dvoh sposobiv na kolino abo mizh dvoma nogami vikonavcya StrijDiapazon priblizno dvi dvi z polovinoyu oktavi Yak pravilo struni klasichnogo kemenche nastroyuyutsya Re Sol Re abo v zahidnoyevropejskij notaciyi vid najtonshoyi do najtovshoyi struni Lya 440 Gc Re 293 3 Gc Lya 220 Gc Navchannya gri na klasichnomu kemencheTradicijne navchannya muziki v Turechchini bazuyetsya na sistemi meshk tur mesk tobto zapam yatovuvannya i rozuchuvannya tvoru uchnem yakij vikonuye vchitel majster Starodavni kazali sho najkrashij sposib navchitisya ce sluhati bachiti i chuti vid velikodushnoyi lyudini iz shedrih vust sho vse proshayut slovom vid majstra spravi Takij pidhid donis do nas bagato klasichnih tvoriv ale j sprichiniv do zabuttya bagatoh iz nih Z vikoristannyam notnogo zapisu na pochatku XX stolittya metod meshk vikoristovuvavsya ne yak sposib zapam yatovuvannya a z metoyu interpretaciyi tvoriv z tochki zoru ritmu ladu ta tempu Klasichne kemenche v UkrayiniNa klasichnomu kemenche grayut i na Odeshini zokrema Stepan Minkovskij ale vin odin z ostannih muzikantiv yaki mozhut grati na klasichnomu kemenche v Ukrayini Pov yazani instrumentiVizantijska lira lat lira smichkovij strunnij instrument grushopodibnoyi formi Perskij geograf Ibn Hordadbeg buv pershim hto opisav vizantijsku liru yak tipovij vizantijskij instrument Variaciyi instrumentu z odnakovoyu formoyu ta sposobom gri isnuyut na velicheznij teritoriyi Seredzemnomor ya ta Balkan Prikladami ye bolgarska gadulka v Italiyi lira Kritu ta Dodekanesu liyericya horvatskoyi Adriatiki Opublikovani roboti z pitan gri na klasichnij kemencheBeril Cakmakoglu amp Mehmet Yalgin Kemence metodu 1 Kendi yayini Izmir 2006 148 sayfa Hasan Esen Klasik Kemence metodu Eyup Musiki Vakfi yayini Istanbul 2006 301 sayfa Vidomi vikonavciKemenceci Vasilaki 1845 1907 Tanburi Cemil Bey 1873 1916 Kemal Niyazi Seyhun 1885 1967 Samiye Morkaya 1897 1972 Fahire Fersan 1900 1997 Rusen Ferid Kam 1902 1981 Hadiye Otugen o 1963 Cuneyd Orhon 1926 2006 Huseyin Sadettin Arel 1882 1955 Ihsan Ozgen 1942 2021 PrimitkiMiddle East Focus PDF The Strad 50 2 July 2007 The Persian word for bow is kaman and kamancheh is the diminutive form nedostupne posilannya z 01 08 2020 Colakoglu G amp Eken M 2007 Turk Musikisi Icrasinda Armudi Kemence ve Gecirdigi Teknolojik Gelismeler Uluslararasi Asya ve Kuzey Afrika Calismalari Kongresi 179 194 Ankara Turkiye Gizem Sahin Turk Muzigi nde Klasik Kemence Icrasinda Kullanilan Metotlarin Degerlendirilmesi Selcuk Univeristesi Sosyal Bilimler Enstitusu Konya 2021 Gizem Sahin Turk Muzigi nde Klasik Kemence Icrasinda Kullanilan Metotlarin Degerlendirilmesi Selcuk Univeristesi Sosyal Bilimler Enstitusu Konya 2021 Gizem Sahin Turk Muzigi nde Klasik Kemence Icrasinda Kullanilan Metotlarin Degerlendirilmesi Selcuk Univeristesi Sosyal Bilimler Enstitusu Konya 2021 s 37 Tura Y Turk Musikisinin Mes eleleri Istanbul Iz Yayincilik 2017 c 223 Sozer V Muzik Terimleri Sozlugu Istanbul Remzi Yayinevi 2018 s 152 Graye na simejnomu kemenche 70 rokiv Stepan Minkovskij SUSPILNE LYuDI Margaret J Kartomi On Concepts and Classifications of Musical Instruments Chicago Studies in Ethnomusicology University of Chicago Press 1990

Дата публікації:
Топ