Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́но-Франкі́вська ратуша — будівля в центральній частині Івано-Франківська, на площі Ринок.
| Івано-Франківська ратуша | |
|---|---|
 | |
| 48°55′22″ пн. ш. 24°42′37″ сх. д. / 48.92277777780577708° пн. ш. 24.71047222224977702° сх. д.Координати: 48°55′22″ пн. ш. 24°42′37″ сх. д. / 48.92277777780577708° пн. ш. 24.71047222224977702° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Івано-Франківськ |
| Архітектор | Станіслав Треля |
| Дата початку спорудження | 1928 |
| Дата закінчення спорудження | 1935 |
| Дата зруйнування | 1915 |
| Стиль | конструктивізм |
| Висота | 49,5 м |
| Призначення | Івано-Франківський краєзнавчий музей |
| Адреса | вул. Галицька, 4а |
  Івано-Франківська ратуша Івано-Франківська ратуша (Україна) | |
 Івано-Франківська ратуша у Вікісховищі | |
Одна з трьох ратуш в Україні, збудованих у стилі конструктивізм.
Історія будівництва
Перша ратуша (1672–1677)
Засновник міста Анджей Потоцький у 1662 році засвідчив про свій намір побудувати ратушу, у 1666 році вона стояла збудована з дерева. Напевне ця споруда була тимчасовою, бо у 1672 році вона була вже дерев'яно-кам'яною. Це була дев'ятиповерхова кругла вежа з кам'яною основою, побудована у стилі пізнього ренесансу. Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум, який побував у Станиславові в січні 1672 року, у своєму «Щоденнику» описав місто, згадуючи про ратушу.
 | Ратуша стоїть посередині великого чотирикутного ринку. Збудована у вигляді вежі з різними заглибленнями частково з дерева, а частково з каменю… |  |
Приміщення тогочасної ратуші використовувалося для засідань місцевої ради та суду. З її вежі можна було контролювати спалахи пожеж у місті, а також велись спостереження оборонців за переміщенням турецьких і татарських загонів під час турецько-польської війни.
Згідно з одними свідченнями через низьку міцність та надійність, згідно з іншими — через невдоволеність Потоцького її архітектурою, муровано-дерев'яна ратуша проіснувала лише декілька років і після турецької облоги в 1677 році була розібрана.
Друга ратуша (1695–1868)
У 1695 році, на замовлення власника міста Юзефа Потоцького, під керівництвом архітектора Карл Бенуа звели нову ратушу, цього разу — виключно з каменю. За взірець зодчий обрав в Гусятині (Тернопільщина), збудовану 1634 року. Щоправда, станиславівська споруда значно перевищувала прототип і була найвищою будівлею міста.
Збереглося декілька малюнків та описів тієї ратуші, на підставі яких прикарпатський архітектор Зеновій Соколовський зробив графічну реконструкцію споруди. Була вона хрестоподібною у плані, мала дев'ять поверхів і вежу, яку вінчав купол. На рівні п'ятого поверху містився годинник з чотирма циферблатами, які кожні 15 хвилин відбивали час за допомогою дзвонів, підвішених у куполі. Довкола вежі по верху йшла галерея, там постійно чатували дозорці. При виявленні пожежі, наближення ворога чи будь-яких інших небезпек спостерігачі трубили у сурми, попереджаючи мешканців міста. Для цих вартових над годинником була обладнана кімната, де вони й мешкали.
На другому і третьому поверхах відбувалися засідання магістрату і суду (лави), а перший поверх здавався в оренду купцям, які влаштували тут аж 24 крамниці. У підвалах ратуші розташовувалась в'язниця, там тримали опришків та різних кримінальних злочинців.
Потрапити в магістрат можна було через єдину залізну браму з гербом Потоцьких — Пилявою, яка була в західному крилі.
На бані височіла фігура архангела Михаїла, патрона Червоної Русі, що перемагав диявола у вигляді змія. У 1826 році фігуру архангела знесло буревієм і тому наступного року австрійці замінили його на цісарського орла.
У першій половині XIX ст. змінився загальний вигляд навколо ратуші. В 1829 році у Станиславові було призначено нового старосту Краттера, який провів суттєві перестановки міського управління. З його іменем пов'язані значні перетворення, що змінили обличчя міста.
28 вересня 1868 року після від споруди залишився лише залізний скелет.
Третя ратуша (1871–1915)
У 1870 році був закладений наріжний камінь нової споруди. Роботи вела львівська фірма «Товариство будівництва і виробництва цегли машинним способом». Архітекторами виступили Атанасій Пшибиловський і Філіп Покутинський. 6 червня 1870 було урочисто закладено фундамент, а в нього капсулу з пергаментом про історію ратуші, а також зі старопольськими та австрійськими монетами і медалями. У 1871 році будівництво завершили.
Нова ратуша мала вигляд величного прямокутного двоповерхового будинку з високою вежею (колишній кістяк старої ратуші). До рівня п'ятого поверху її облицювали білим мармуром. Вище були куранти та оглядова галерея. Архітектурний ансамбль завершував видовжений напівсферичний купол.
Родзинкою споруди був зал засідань міської ради, багато оздоблений та прикрашений написами про головні події історії Станиславова. У підвалі новобудови розмістилась поліція. У них же підвалах тримали арештантів. Дехто з прикарпатських краєзнавців стверджує, що 1880 року тут провів ніч (як затриманий) сам Іван Франко.
Під час Першої світової війни, з 8 по 19 лютого 1915 року, тривали важкі бої за Станиславів, у ході яких ратушу сильно пошкодила австрійська артилерія. Будівля хоч і не завалилась, але вкрилася тріщинами і з того часу перебувала в аварійному стані.
Четверта ратуша (1935 — донині)
Протягом 1920‑х років у Польщі вирувала економічна криза і тому понад 10 років довелося чекати, доки міська влада візьметься за будівлю. У 1929 році гроші нарешті знайшли, і в грудні був прийнятий кошторис будівництва. Фірма «Інженер Крауш і спілка», яка перемогла в конкурсі, розпочала роботу. Архітектором був інженер Станіслав Треля. Вже за традицією, у фундамент південно-східного крила помістили капсулу з планами новобудови, фотографіями старої ратуші та іншими документами. Завершити будівництво передбачали у 1932 році. Але через хронічний брак коштів споруду звели на три роки пізніше, а внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до 1939 року.
Остання (нинішня) ратуша зведена у стилі конструктивізм та являє собою хрест, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. На рівні четвертого поверху по кутах встановили бронзових орлів, які символізували могутність польської держави. Загальна висота споруди становить 49,5 м, що дозволило їй тоді бути найвищою в місті.
19 вересня 1939 року у місто ввійшли війська Червоної Армії. Приватні крамниці та ресторани в ратуші були закриті.
Знову нависла загроза над ратушею під час німецької окупації. Гітлерівці вирішили зруйнувати її. Але підірвати не змогли, бо стіни складались із залізобетонного моноліту. Для одночасного підриву потрібна була велика кількість вибухівки, яка, вибухнувши, могла зачепити сусідні квартали. А в них розташовувались різні німецькі урядові служби. Тому вирішено було зривати крила ратуші. У стіни, які важко піддавались свердлінню, почали закладати вибухівку і підривати. Так підірвали її північно-західне крило — на решту часу не вистачало.
у 1940-х роках південне крило ратуші відбудували і розмістили тут торгові склади.
У 1957 році провели ремонт, під час якого фігури польських орлів замінили на скульптурну абстракцію. 26 квітня 1959 тут відкрився Івано-Франківський краєзнавчий музей. До нового 2007 року на ратуші встановлено 4 нових годинники з автоматичним механізмом та електронними курантами, що виконують 12 українських мелодій дуже подібно до дзвонів, а також відбивають години та чверті.
Значення та використання споруди
Магістрат
У самій ратуші діяв магістрат, тобто міська рада і суд, а також крамниці. Міське самоуправління з 1674 року ділилось на дві частини: вірмени одержали свій магістрат, касу, герб, а поляки й українці — свій магістрат, касу тощо. Польсько-український магістрат був у ратуші.
Вибори до міського магістрату відбувались на новий рік, обов'язково в присутності намісника чи замкових економів. А вони активно втручались в процес виборів. Саме під натиском А. Потоцького першим війтом міста був його ставленик В. Андрушевський, який залишився на цій посаді до самої смерті.
У 1772 році відбувся перший поділ Польщі. Прикарпаття разом з містом Станиславовом відійшло до Австрійської імперії. Вже за часів австрійського володіння ратуша у 1801 році була передана військовим владам, які виселили звідти міське управління і перетворили її одночасно на міську в'язницю та магазин для обмундирування. Саме міське управління, згідно з патентом Йосифа II, у 1776 році було реорганізоване. На чолі управління були поставлені бурмістри, на допомогу яким призначались старшини «синдики» і радники. Бургомістри і синдики повинні були мати юридичну освіту. Бургомістри, синдики і асесори (засідателі) складали владну верхівку, яка виконувала політичні і судові функції у місті та слідкувала за управлінням міських господарств (маєтків) і доброчинних закладів.
Опришки
Під ратушею містилися підвальні приміщення, які були сполучені з підземними ходами під фортечними укріпленнями. Є припущення, що під час судових засідань у підвалах ратуші сиділи небезпечні для влади злочинці. Серед них найчастіше були опришки.
- З усіх судових вироків смертної кари у XVII ст. один з них було винесено жінці за чарівництво. Насправді цю жінку було покарано за розбещення молодих хлопців, але через відсутність відповідної статті її було обвинувачено у чарівництві й присуджено до спалення. Це був єдиний випадок автодафе в місті.
Решта смертних вироків виносились лише опришкам.
Акти Станиславівського міського суду (суд засідав у ратуші) того часу переповнені подробицями страшних тортур опришків. Звичайних опришків карано 100 буками на площі перед ратушею та ув'язненням у тюрмі. Визначних чекало ще страшніше. З актів дізнаємось, що у місті було спеціальне приміщення, де допитували цих опришків. Під час допиту існували 3 ступені катувань:
- перший ступінь — жертву прив'язували до дошки і спеціальними залізними гаками тягнули за пальці
- другий ступінь — припікання свічкою
- третій — палили тіло вогнем
Особливою жорстокістю у боротьбі з опришками відзначався власник міста Юзеф Потоцький (другий син Андрія) та його підручний — ротмістр Пржалуський, який кілька років переслідував Олексу Довбуша. На площі біля ратуші у 1754 році був страчений побратим і соратник Довбуша — Василь Баюрак.
У XX столітті
Під час Першої світової війни в ратуші діяв спостережний пункт, через що її не раз обстрілювала артилерія.
Після перебудови в 1932 році приміщення ратуші не відповідало управлінським потребам і магістрат у ній ніколи не розміщався. В її крилах були торгові крамниці і дешеві ресторани. Ратуша виконувала радше символічну функцію.
З 1940-х років в ратуші розміщувалися торгові склади, доки в 1957 за рішенням облвиконкому було виділено кошти на ремонт ратуші і передано її під музей. Після проведених робіт, 26 квітня 1959 тут відкрився Івано-Франківський краєзнавчий музей.
У 1989–1991 роках в ратуші засідало правління обласного Товариства української мови, науково-культурного товариства «Рух». 21 січня 1990 року на риштуванні ратуші, що ремонтувалась, Тарасом Майстришиним був піднятий синьо-жовтий прапор. А за рішенням обласної Ради народних депутатів синьо-жовте знамено замайоріло над її куполом на Великдень 15 квітня 1990 року. Президія ради доручила це зробити Петрові Арсеничу, Зіновію Думі та Маркіянові Чучуку.
Цікаві факти
- Це одна з трьох ратуш України, збудованих в стилі конструктивізм. У цьому ж стилі збудовані нова Чортківська ратуша та .
- Теперішня ратуша була побудована у вигляді польського військового ордена Virtuti Militari (вигляд зверху). Цей орден, зокрема, давали бійцям армії Галлера за ліквідацію ЗУНР.
- Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івано-Франківська ратуша |
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- Іншими ратушами в стилі конструктивізм є нова Чортківська ратуша та .
- Рычков П. А. Градостроительная эволюция Станислава в XVII–XIX вв. // Архитектурное наследство. — Москва. 1996, № 41. — С. 83.
- (пол.)Ratusz [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Перше фото Станиславова
- У 1772 р. відбувся перший поділ Польщі. Прикарпаття разом з містом Станиславовом відійшло до Австрійської імперії.
- Лінії пам'яті
Література
- Івано-Франківський краєзнавчий музей. Путівник / Упоряд. Гронець М. М., Арсенич П. І., Зуб'як Л. О. та ін. — Ужгород: Карпати, 1979. — 96 с.
- Паньків М. Ратуша. Історичний нарис. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — 36 с.
- Майданами та вулицями Івано-Франківська. Історико-культурний путівник. — Львів: Світло й Тінь, 1994. — 90 с.
Посилання
- Історія Івано-Франківська [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Міська ратуша на площі Ринок (будівництво) [ 28 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Чотири ратуші Станиславова
- Ратуша — Івано-Франківщини [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.]
- (пол.) Ratusz [ 21 липня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva no Franki vska ratusha budivlya v centralnij chastini Ivano Frankivska na ploshi Rinok Ivano Frankivska ratusha48 55 22 pn sh 24 42 37 sh d 48 92277777780577708 pn sh 24 71047222224977702 sh d 48 92277777780577708 24 71047222224977702 Koordinati 48 55 22 pn sh 24 42 37 sh d 48 92277777780577708 pn sh 24 71047222224977702 sh d 48 92277777780577708 24 71047222224977702Krayina UkrayinaRoztashuvannyaIvano FrankivskArhitektorStanislav TrelyaData pochatku sporudzhennya1928Data zakinchennya sporudzhennya1935Data zrujnuvannya1915StilkonstruktivizmVisota49 5 mPriznachennyaIvano Frankivskij krayeznavchij muzejAdresavul Galicka 4aIvano Frankivska ratushaIvano Frankivska ratusha Ukrayina Ivano Frankivska ratusha u Vikishovishi Odna z troh ratush v Ukrayini zbudovanih u stili konstruktivizm Istoriya budivnictvaPersha ratusha 1672 1677 Zasnovnik mista Andzhej Potockij u 1662 roci zasvidchiv pro svij namir pobuduvati ratushu u 1666 roci vona stoyala zbudovana z dereva Napevne cya sporuda bula timchasovoyu bo u 1672 roci vona bula vzhe derev yano kam yanoyu Ce bula dev yatipoverhova krugla vezha z kam yanoyu osnovoyu pobudovana u stili piznogo renesansu Nimeckij mandrivnik Ulrih fon Verdum yakij pobuvav u Stanislavovi v sichni 1672 roku u svoyemu Shodenniku opisav misto zgaduyuchi pro ratushu Ratusha stoyit poseredini velikogo chotirikutnogo rinku Zbudovana u viglyadi vezhi z riznimi zagliblennyami chastkovo z dereva a chastkovo z kamenyu Primishennya togochasnoyi ratushi vikoristovuvalosya dlya zasidan miscevoyi radi ta sudu Z yiyi vezhi mozhna bulo kontrolyuvati spalahi pozhezh u misti a takozh velis sposterezhennya oboronciv za peremishennyam tureckih i tatarskih zagoniv pid chas turecko polskoyi vijni Zgidno z odnimi svidchennyami cherez nizku micnist ta nadijnist zgidno z inshimi cherez nevdovolenist Potockogo yiyi arhitekturoyu murovano derev yana ratusha proisnuvala lishe dekilka rokiv i pislya tureckoyi oblogi v 1677 roci bula rozibrana Druga ratusha 1695 1868 Persha fotografiya ratushi u Stanislavovi 1860 r Rekonstrukciya ratushi za risunkom Emanuelya Kronbaha Avtor Zenovij Sokolovskij U 1695 roci na zamovlennya vlasnika mista Yuzefa Potockogo pid kerivnictvom arhitektora Karl Benua zveli novu ratushu cogo razu viklyuchno z kamenyu Za vzirec zodchij obrav v Gusyatini Ternopilshina zbudovanu 1634 roku Shopravda stanislavivska sporuda znachno perevishuvala prototip i bula najvishoyu budivleyu mista Zbereglosya dekilka malyunkiv ta opisiv tiyeyi ratushi na pidstavi yakih prikarpatskij arhitektor Zenovij Sokolovskij zrobiv grafichnu rekonstrukciyu sporudi Bula vona hrestopodibnoyu u plani mala dev yat poverhiv i vezhu yaku vinchav kupol Na rivni p yatogo poverhu mistivsya godinnik z chotirma ciferblatami yaki kozhni 15 hvilin vidbivali chas za dopomogoyu dzvoniv pidvishenih u kupoli Dovkola vezhi po verhu jshla galereya tam postijno chatuvali dozorci Pri viyavlenni pozhezhi nablizhennya voroga chi bud yakih inshih nebezpek sposterigachi trubili u surmi poperedzhayuchi meshkanciv mista Dlya cih vartovih nad godinnikom bula obladnana kimnata de voni j meshkali Na drugomu i tretomu poverhah vidbuvalisya zasidannya magistratu i sudu lavi a pershij poverh zdavavsya v orendu kupcyam yaki vlashtuvali tut azh 24 kramnici U pidvalah ratushi roztashovuvalas v yaznicya tam trimali oprishkiv ta riznih kriminalnih zlochinciv Potrapiti v magistrat mozhna bulo cherez yedinu zaliznu bramu z gerbom Potockih Pilyavoyu yaka bula v zahidnomu krili Na bani visochila figura arhangela Mihayila patrona Chervonoyi Rusi sho peremagav diyavola u viglyadi zmiya U 1826 roci figuru arhangela zneslo bureviyem i tomu nastupnogo roku avstrijci zaminili jogo na cisarskogo orla U pershij polovini XIX st zminivsya zagalnij viglyad navkolo ratushi V 1829 roci u Stanislavovi bulo priznacheno novogo starostu Krattera yakij proviv suttyevi perestanovki miskogo upravlinnya Z jogo imenem pov yazani znachni peretvorennya sho zminili oblichchya mista 28 veresnya 1868 roku pislya vid sporudi zalishivsya lishe zaliznij skelet Tretya ratusha 1871 1915 Zobrazhennya pozhezhi 1868 roku Tretya ratusha poch XX st U 1870 roci buv zakladenij narizhnij kamin novoyi sporudi Roboti vela lvivska firma Tovaristvo budivnictva i virobnictva cegli mashinnim sposobom Arhitektorami vistupili Atanasij Pshibilovskij i Filip Pokutinskij 6 chervnya 1870 bulo urochisto zakladeno fundament a v nogo kapsulu z pergamentom pro istoriyu ratushi a takozh zi staropolskimi ta avstrijskimi monetami i medalyami U 1871 roci budivnictvo zavershili Nova ratusha mala viglyad velichnogo pryamokutnogo dvopoverhovogo budinku z visokoyu vezheyu kolishnij kistyak staroyi ratushi Do rivnya p yatogo poverhu yiyi oblicyuvali bilim marmurom Vishe buli kuranti ta oglyadova galereya Arhitekturnij ansambl zavershuvav vidovzhenij napivsferichnij kupol Rodzinkoyu sporudi buv zal zasidan miskoyi radi bagato ozdoblenij ta prikrashenij napisami pro golovni podiyi istoriyi Stanislavova U pidvali novobudovi rozmistilas policiya U nih zhe pidvalah trimali areshtantiv Dehto z prikarpatskih krayeznavciv stverdzhuye sho 1880 roku tut proviv nich yak zatrimanij sam Ivan Franko Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 8 po 19 lyutogo 1915 roku trivali vazhki boyi za Stanislaviv u hodi yakih ratushu silno poshkodila avstrijska artileriya Budivlya hoch i ne zavalilas ale vkrilasya trishinami i z togo chasu perebuvala v avarijnomu stani Chetverta ratusha 1935 donini Svitlina 1938 rokuBronzovij orel na ratushi svitlina ser XX st Protyagom 1920 h rokiv u Polshi viruvala ekonomichna kriza i tomu ponad 10 rokiv dovelosya chekati doki miska vlada vizmetsya za budivlyu U 1929 roci groshi nareshti znajshli i v grudni buv prijnyatij koshtoris budivnictva Firma Inzhener Kraush i spilka yaka peremogla v konkursi rozpochala robotu Arhitektorom buv inzhener Stanislav Trelya Vzhe za tradiciyeyu u fundament pivdenno shidnogo krila pomistili kapsulu z planami novobudovi fotografiyami staroyi ratushi ta inshimi dokumentami Zavershiti budivnictvo peredbachali u 1932 roci Ale cherez hronichnij brak koshtiv sporudu zveli na tri roki piznishe a vnutrishni ozdoblyuvalni roboti trivali azh do 1939 roku Ostannya ninishnya ratusha zvedena u stili konstruktivizm ta yavlyaye soboyu hrest z peretinu yakogo zdijmayetsya vezha sho zavershuyetsya kupolom u viglyadi vijskovogo sholomu Na rivni chetvertogo poverhu po kutah vstanovili bronzovih orliv yaki simvolizuvali mogutnist polskoyi derzhavi Zagalna visota sporudi stanovit 49 5 m sho dozvolilo yij todi buti najvishoyu v misti 19 veresnya 1939 roku u misto vvijshli vijska Chervonoyi Armiyi Privatni kramnici ta restorani v ratushi buli zakriti Znovu navisla zagroza nad ratusheyu pid chas nimeckoyi okupaciyi Gitlerivci virishili zrujnuvati yiyi Ale pidirvati ne zmogli bo stini skladalis iz zalizobetonnogo monolitu Dlya odnochasnogo pidrivu potribna bula velika kilkist vibuhivki yaka vibuhnuvshi mogla zachepiti susidni kvartali A v nih roztashovuvalis rizni nimecki uryadovi sluzhbi Tomu virisheno bulo zrivati krila ratushi U stini yaki vazhko piddavalis sverdlinnyu pochali zakladati vibuhivku i pidrivati Tak pidirvali yiyi pivnichno zahidne krilo na reshtu chasu ne vistachalo u 1940 h rokah pivdenne krilo ratushi vidbuduvali i rozmistili tut torgovi skladi U 1957 roci proveli remont pid chas yakogo figuri polskih orliv zaminili na skulpturnu abstrakciyu 26 kvitnya 1959 tut vidkrivsya Ivano Frankivskij krayeznavchij muzej Do novogo 2007 roku na ratushi vstanovleno 4 novih godinniki z avtomatichnim mehanizmom ta elektronnimi kurantami sho vikonuyut 12 ukrayinskih melodij duzhe podibno do dzvoniv a takozh vidbivayut godini ta chverti Znachennya ta vikoristannya sporudiMagistrat Osin 2014 U samij ratushi diyav magistrat tobto miska rada i sud a takozh kramnici Miske samoupravlinnya z 1674 roku dililos na dvi chastini virmeni oderzhali svij magistrat kasu gerb a polyaki j ukrayinci svij magistrat kasu tosho Polsko ukrayinskij magistrat buv u ratushi Vibori do miskogo magistratu vidbuvalis na novij rik obov yazkovo v prisutnosti namisnika chi zamkovih ekonomiv A voni aktivno vtruchalis v proces viboriv Same pid natiskom A Potockogo pershim vijtom mista buv jogo stavlenik V Andrushevskij yakij zalishivsya na cij posadi do samoyi smerti U 1772 roci vidbuvsya pershij podil Polshi Prikarpattya razom z mistom Stanislavovom vidijshlo do Avstrijskoyi imperiyi Vzhe za chasiv avstrijskogo volodinnya ratusha u 1801 roci bula peredana vijskovim vladam yaki viselili zvidti miske upravlinnya i peretvorili yiyi odnochasno na misku v yaznicyu ta magazin dlya obmundiruvannya Same miske upravlinnya zgidno z patentom Josifa II u 1776 roci bulo reorganizovane Na choli upravlinnya buli postavleni burmistri na dopomogu yakim priznachalis starshini sindiki i radniki Burgomistri i sindiki povinni buli mati yuridichnu osvitu Burgomistri sindiki i asesori zasidateli skladali vladnu verhivku yaka vikonuvala politichni i sudovi funkciyi u misti ta slidkuvala za upravlinnyam miskih gospodarstv mayetkiv i dobrochinnih zakladiv Oprishki Pid ratusheyu mistilisya pidvalni primishennya yaki buli spolucheni z pidzemnimi hodami pid fortechnimi ukriplennyami Ye pripushennya sho pid chas sudovih zasidan u pidvalah ratushi sidili nebezpechni dlya vladi zlochinci Sered nih najchastishe buli oprishki Z usih sudovih virokiv smertnoyi kari u XVII st odin z nih bulo vineseno zhinci za charivnictvo Naspravdi cyu zhinku bulo pokarano za rozbeshennya molodih hlopciv ale cherez vidsutnist vidpovidnoyi statti yiyi bulo obvinuvacheno u charivnictvi j prisudzheno do spalennya Ce buv yedinij vipadok avtodafe v misti Reshta smertnih virokiv vinosilis lishe oprishkam Akti Stanislavivskogo miskogo sudu sud zasidav u ratushi togo chasu perepovneni podrobicyami strashnih tortur oprishkiv Zvichajnih oprishkiv karano 100 bukami na ploshi pered ratusheyu ta uv yaznennyam u tyurmi Viznachnih chekalo she strashnishe Z aktiv diznayemos sho u misti bulo specialne primishennya de dopituvali cih oprishkiv Pid chas dopitu isnuvali 3 stupeni katuvan pershij stupin zhertvu priv yazuvali do doshki i specialnimi zaliznimi gakami tyagnuli za palci drugij stupin pripikannya svichkoyu tretij palili tilo vognem Osoblivoyu zhorstokistyu u borotbi z oprishkami vidznachavsya vlasnik mista Yuzef Potockij drugij sin Andriya ta jogo pidruchnij rotmistr Przhaluskij yakij kilka rokiv peresliduvav Oleksu Dovbusha Na ploshi bilya ratushi u 1754 roci buv strachenij pobratim i soratnik Dovbusha Vasil Bayurak Na yuvilejnih monetah NBU prisvyachenih 350 richchyu mista U XX stolitti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v ratushi diyav sposterezhnij punkt cherez sho yiyi ne raz obstrilyuvala artileriya Pislya perebudovi v 1932 roci primishennya ratushi ne vidpovidalo upravlinskim potrebam i magistrat u nij nikoli ne rozmishavsya V yiyi krilah buli torgovi kramnici i deshevi restorani Ratusha vikonuvala radshe simvolichnu funkciyu Z 1940 h rokiv v ratushi rozmishuvalisya torgovi skladi doki v 1957 za rishennyam oblvikonkomu bulo vidileno koshti na remont ratushi i peredano yiyi pid muzej Pislya provedenih robit 26 kvitnya 1959 tut vidkrivsya Ivano Frankivskij krayeznavchij muzej U 1989 1991 rokah v ratushi zasidalo pravlinnya oblasnogo Tovaristva ukrayinskoyi movi naukovo kulturnogo tovaristva Ruh 21 sichnya 1990 roku na rishtuvanni ratushi sho remontuvalas Tarasom Majstrishinim buv pidnyatij sino zhovtij prapor A za rishennyam oblasnoyi Radi narodnih deputativ sino zhovte znameno zamajorilo nad yiyi kupolom na Velikden 15 kvitnya 1990 roku Prezidiya radi doruchila ce zrobiti Petrovi Arsenichu Zinoviyu Dumi ta Markiyanovi Chuchuku Cikavi faktiCe odna z troh ratush Ukrayini zbudovanih v stili konstruktivizm U comu zh stili zbudovani nova Chortkivska ratusha ta Teperishnya ratusha bula pobudovana u viglyadi polskogo vijskovogo ordena Virtuti Militari viglyad zverhu Cej orden zokrema davali bijcyam armiyi Gallera za likvidaciyu ZUNR Ivano Frankivska ratusha yedina sporuda gromadskogo priznachennya v Ukrayini z pozolochenim verhom Div takozhIvano Frankivsk Ivano Frankivskij krayeznavchij muzejVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivano Frankivska ratushaPrimitki Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Inshimi ratushami v stili konstruktivizm ye nova Chortkivska ratusha ta Rychkov P A Gradostroitelnaya evolyuciya Stanislava v XVII XIX vv Arhitekturnoe nasledstvo Moskva 1996 41 S 83 pol Ratusz 21 lipnya 2010 u Wayback Machine Pershe foto Stanislavova U 1772 r vidbuvsya pershij podil Polshi Prikarpattya razom z mistom Stanislavovom vidijshlo do Avstrijskoyi imperiyi Liniyi pam yatiLiteraturaIvano Frankivskij krayeznavchij muzej Putivnik Uporyad Gronec M M Arsenich P I Zub yak L O ta in Uzhgorod Karpati 1979 96 s Pankiv M Ratusha Istorichnij naris Ivano Frankivsk Lileya NV 1999 36 s Majdanami ta vulicyami Ivano Frankivska Istoriko kulturnij putivnik Lviv Svitlo j Tin 1994 90 s PosilannyaIstoriya Ivano Frankivska 24 travnya 2011 u Wayback Machine Miska ratusha na ploshi Rinok budivnictvo 28 lipnya 2011 u Wayback Machine Chotiri ratushi Stanislavova Ratusha Ivano Frankivshini 21 travnya 2014 u Wayback Machine pol Ratusz 21 lipnya 2010 u Wayback Machine