Площа Ринок — центральна площа в Івано-Франківську, історичне серце міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.
Площа Ринок Івано-Франківськ | |
---|---|
Загальний вигляд площі Ринок | |
Колишні назви | |
вулиця 17 Вересня | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 120 м х 80 м |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | у міській ратуші працює краєзнавчий музей |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Площа Ринок у Вікісховищі |
Європейська традиція
За європейською традицією будування міста із магдебурзьким правом передбачала, що квадратова площа довкола ратуші — іменувалася площею Ринок, а по периметру щільно забудовувалась будинками. Висота будинків не повинна була перевищувати два (пізніше три) поверхи, а ширина мала бути в межах трьох–чотирьох вікон. На жаль, сьогодні традиція містобудування, а разом з нею і гармонія архітектурного ансамблю площі Ринок порушені деякими високими будинками (від чотирьох до шести поверхів), що зведені на місці старих.
Нумерація будинків велась від одного з кутів площі по периметру. Так було і в Станіславові (нині — Івано-Франківську) протягом століть. В часи радянського панування кожна сторона площі одержала свою назву. Лише північна була названа вулицею Ринок. Перейменування вулиці 17 Вересня з південної сторони площі на площу Ринок є намаганням повернутись до історичної назви і структури площі.
Історія
Саме із площі Ринок та ратуші розпочалося містобудування Станиславова.
У 1675 році в історично-географічному центрі міста-фортеці замість дерев'яного спостережного пункту було збудовано тимчасове приміщення першої ратуші, яка використовувалася як військово-пожежний спостережний пункт міста. В той час під площею, — від ратуші до всіх військових споруд, — розходилася по місту система підземних переходів і запасних виходів. В зруйнованому вигляді вони збереглися і до наших часів.
На площі Ринок тричі на рік проводилися великі ярмарки: починалися 7 травня, 8 вересня та 28 листопада і тривали, зазвичай, чотири тижні. Сповіщав про початок і закінчення ярмарку ратушний дзвін. На станіславську ярмарку приїжджали не тільки з навколишніх сіл та міст, — тут можна було почути німецьку, італійську, французьку, чеську, словацьку, угорську, татарську, турецьку, російську, білоруську, шведську та інші мови. Один-два рази на тиждень спеціально призначені люди перевіряли ваги та інші вимірювальні прилади в шинках та у перекупок і в ратуші ставили відповідні клейма. Без такого клейма торгівля заборонялася. Навколо ратуші знаходилось багато крамниць, лотків, складів. Так, у переписі Станіслава у 1720 році містяться відомості про 27 крамниць.
Після турецької облоги дерев'яну ратушу розібрали і в 1695 році завершили будівництво нової споруди ратуші. Архітектор Кароль Беное поєднав стрілчасті вежі із кроквяним склепінням поверхів у формі хреста. Його рамена чотирма кінцями виходили до кутів ринку і чотирьох сторін світу. Від цього часу в ній засідав магістрат, відбувалися суди та приймалися найважливіші рішення. В ратуші лавники під керівництвом війта розглядали судові справи, а засуджених до смертної кари страчували на ринковій площі.
З усіх судових вироків смертної кари у XVII столітті один було винесено жінці за чарівництво. Насправді її було покарано за розбещення юнаків, але через відсутність відповідної статті її було обвинувачено у чарівництві й засуджено до спалення. У Станіславі це був єдиний випадок аутодафе.
Саме суд лавників карав на смерть карпатських опришків, що перебували у підземеллях ратуші, а перед тим — у будинку на вулиці Старозамковій. Остання прилюдна розправа відбулася 25 квітня 1754 року: на площі Ринок був страчений сподвижник і наступник Олекси Довбуша — Василь Баюрак. Передсмертним проханням приреченого було пограти на гуцульській сопілці. Це запам’ятав і зафіксував очевидець тих подій польський поет Францішек Карпінський, якому на той час було тринадцять років. Страта була дуже жорстокою, оскільки після того як людей четвертували, їхні частини тіла повинні були розвісити на шибениці в полі, а потім закопати у землю.
У 1992 року з нагоди Дня Незалежності України за ініціативою професора Володимира Грабовецького на ратуші було встановлено меморіальну дошку Василеві Баюраку.
Цікаві факти
Колись, під галереєю ратуші з південного боку була встановлена фігура єврея із бляхи, — він тримав у руках велику хлібину з написом «один грош». Це означало наскільки був дешевий хліб у Станіславі.
У міській газеті «Кур'єр Станиславовський» за 15 січня 1905 року містилася така публікація про розміри площі Ринок:
Загальна площа — 9667 квадратних метрів. На ній може розміститися все населення Станіславова з розрахунку чотири людини на квадратний метр — 34636 осіб. |
У 1905 році населення міста нараховувало 33077 осіб.
У 2000 році, в рамках реконструкції площі Ринок, було споруджено фонтан, що мав символізувати відродження життя, яке завжди перемагає смерть. Цей символ має форму зерна, із якого витиналися пагони рослин. З часом металічні «пагони» частково обломилися й через це часто пам'ятник плутають з "яйцем". У 2004 році монумент опинився в епіцентрі політичного скандалу. Дотепні івано-франківці оголосили його пам'ятником яйцю, яке жбурнули у Віктора Януковича, тоді кандидата у президенти. Михайло Ганницький, автор статті «Життя після яйця» («Газета по-київськи» за 24 вересня 2005 р.), вирішив прикрасити своє творіння, а саме — написати те, що так хотіли б побачити читачі. Під фотографією до статті (зображений пам'ятник яйцю в Івано-Франківську) був підпис: рос. «Інцидент увековечен: франковцы поставили памятник ТОМУ яйцу». Звичайно, якби це було правдою: от кумедні франківці, кинули в Януковича яйцем і зразу поставили пам'ятник на честь цієї визначної події. Але от яйце те стоїть уже більше 15 років, і задумувалось як символ зародження життя (звідти ще колись така гарна квіточка «вилуплювалась»), а не як те яйце. Пам'ятник яйцю в Івано-Франківську — єдиний в Україні.
Сучасність
Довгий час площа Ринок була адміністративно-економічно-культурним центром Станіслава. Щоправда, сьогодні вона залишилася тільки культурним центром міста, — однак, тут відбуваються більшість розважальних заходів в Івано-Франківську: виставки, конкурси, святкові концерти, фестивалі.
Зараз на площі Ринок, ближче до катедрального собору, знаходиться кіоск центру туристичної інформації, де можна придбати свіжу пресу, мапи, календарі, журнали, різні матеріали на краєзнавчу і туристичну тематику. Тут також встановлено велике світлове табло з детальною схематичною картою міста.
У 2012 році, до 350-річчя міста, проведено комплекс ремонтно-реставраційних робіт кварталу будинків на площі Ринок, — в рамках так званого трасування історичних меж Станіславівської фортеці.
Див. також
Примітки
- Пам'ятник яйцю в Івано-Франківську
- Таємничі тунелі, пам’ятник яйцю та інші особливості міста: цікаві факти про Івано-Франківськ - ifrankivchanyn.com. ifrankivchanyn.com (укр.). Процитовано 14 травня 2021.
- Пам'ятник яйцю (м. Івано-Франківськ) // Незвичайні пам'ятники України
- Реставрація площі Ринок, — Наше місто
Посилання
- Площа Ринок на stanislaw.in.ua
- Загадкові місця Франківська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plosha Rinok Plosha Rinok centralna plosha v Ivano Frankivsku istorichne serce mista harakterne yavishe dlya serednovichnoyi arhitekturi yevropejskih mist Plosha Rinok Ivano FrankivskZagalnij viglyad ploshi RinokZagalnij viglyad ploshi RinokKolishni nazvivulicya 17 VeresnyaZagalni vidomostiProtyazhnist 120 m h 80 mBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli u miskij ratushi pracyuye krayeznavchij muzejZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Plosha Rinok u VikishovishiYevropejska tradiciyaZa yevropejskoyu tradiciyeyu buduvannya mista iz magdeburzkim pravom peredbachala sho kvadratova plosha dovkola ratushi imenuvalasya plosheyu Rinok a po perimetru shilno zabudovuvalas budinkami Visota budinkiv ne povinna bula perevishuvati dva piznishe tri poverhi a shirina mala buti v mezhah troh chotiroh vikon Na zhal sogodni tradiciya mistobuduvannya a razom z neyu i garmoniya arhitekturnogo ansamblyu ploshi Rinok porusheni deyakimi visokimi budinkami vid chotiroh do shesti poverhiv sho zvedeni na misci starih Numeraciya budinkiv velas vid odnogo z kutiv ploshi po perimetru Tak bulo i v Stanislavovi nini Ivano Frankivsku protyagom stolit V chasi radyanskogo panuvannya kozhna storona ploshi oderzhala svoyu nazvu Lishe pivnichna bula nazvana vuliceyu Rinok Perejmenuvannya vulici 17 Veresnya z pivdennoyi storoni ploshi na ploshu Rinok ye namagannyam povernutis do istorichnoyi nazvi i strukturi ploshi IstoriyaPlosha Rinok v minulomuMemorialna doshka Vasilevi Bayuraku na ratushi Same iz ploshi Rinok ta ratushi rozpochalosya mistobuduvannya Stanislavova U 1675 roci v istorichno geografichnomu centri mista forteci zamist derev yanogo sposterezhnogo punktu bulo zbudovano timchasove primishennya pershoyi ratushi yaka vikoristovuvalasya yak vijskovo pozhezhnij sposterezhnij punkt mista V toj chas pid plosheyu vid ratushi do vsih vijskovih sporud rozhodilasya po mistu sistema pidzemnih perehodiv i zapasnih vihodiv V zrujnovanomu viglyadi voni zbereglisya i do nashih chasiv Na ploshi Rinok trichi na rik provodilisya veliki yarmarki pochinalisya 7 travnya 8 veresnya ta 28 listopada i trivali zazvichaj chotiri tizhni Spovishav pro pochatok i zakinchennya yarmarku ratushnij dzvin Na stanislavsku yarmarku priyizhdzhali ne tilki z navkolishnih sil ta mist tut mozhna bulo pochuti nimecku italijsku francuzku chesku slovacku ugorsku tatarsku turecku rosijsku bilorusku shvedsku ta inshi movi Odin dva razi na tizhden specialno priznacheni lyudi pereviryali vagi ta inshi vimiryuvalni priladi v shinkah ta u perekupok i v ratushi stavili vidpovidni klejma Bez takogo klejma torgivlya zaboronyalasya Navkolo ratushi znahodilos bagato kramnic lotkiv skladiv Tak u perepisi Stanislava u 1720 roci mistyatsya vidomosti pro 27 kramnic Pislya tureckoyi oblogi derev yanu ratushu rozibrali i v 1695 roci zavershili budivnictvo novoyi sporudi ratushi Arhitektor Karol Benoe poyednav strilchasti vezhi iz krokvyanim sklepinnyam poverhiv u formi hresta Jogo ramena chotirma kincyami vihodili do kutiv rinku i chotiroh storin svitu Vid cogo chasu v nij zasidav magistrat vidbuvalisya sudi ta prijmalisya najvazhlivishi rishennya V ratushi lavniki pid kerivnictvom vijta rozglyadali sudovi spravi a zasudzhenih do smertnoyi kari strachuvali na rinkovij ploshi Z usih sudovih virokiv smertnoyi kari u XVII stolitti odin bulo vineseno zhinci za charivnictvo Naspravdi yiyi bulo pokarano za rozbeshennya yunakiv ale cherez vidsutnist vidpovidnoyi statti yiyi bulo obvinuvacheno u charivnictvi j zasudzheno do spalennya U Stanislavi ce buv yedinij vipadok autodafe Same sud lavnikiv karav na smert karpatskih oprishkiv sho perebuvali u pidzemellyah ratushi a pered tim u budinku na vulici Starozamkovij Ostannya prilyudna rozprava vidbulasya 25 kvitnya 1754 roku na ploshi Rinok buv strachenij spodvizhnik i nastupnik Oleksi Dovbusha Vasil Bayurak Peredsmertnim prohannyam prirechenogo bulo pograti na guculskij sopilci Ce zapam yatav i zafiksuvav ochevidec tih podij polskij poet Francishek Karpinskij yakomu na toj chas bulo trinadcyat rokiv Strata bula duzhe zhorstokoyu oskilki pislya togo yak lyudej chetvertuvali yihni chastini tila povinni buli rozvisiti na shibenici v poli a potim zakopati u zemlyu U 1992 roku z nagodi Dnya Nezalezhnosti Ukrayini za iniciativoyu profesora Volodimira Graboveckogo na ratushi bulo vstanovleno memorialnu doshku Vasilevi Bayuraku Cikavi faktiZahidna storona ploshi Rinok Kolis pid galereyeyu ratushi z pivdennogo boku bula vstanovlena figura yevreya iz blyahi vin trimav u rukah veliku hlibinu z napisom odin grosh Ce oznachalo naskilki buv deshevij hlib u Stanislavi U miskij gazeti Kur yer Stanislavovskij za 15 sichnya 1905 roku mistilasya taka publikaciya pro rozmiri ploshi Rinok Zagalna plosha 9667 kvadratnih metriv Na nij mozhe rozmistitisya vse naselennya Stanislavova z rozrahunku chotiri lyudini na kvadratnij metr 34636 osib U 1905 roci naselennya mista narahovuvalo 33077 osib U 2000 roci v ramkah rekonstrukciyi ploshi Rinok bulo sporudzheno fontan sho mav simvolizuvati vidrodzhennya zhittya yake zavzhdi peremagaye smert Cej simvol maye formu zerna iz yakogo vitinalisya pagoni roslin Z chasom metalichni pagoni chastkovo oblomilisya j cherez ce chasto pam yatnik plutayut z yajcem U 2004 roci monument opinivsya v epicentri politichnogo skandalu Dotepni ivano frankivci ogolosili jogo pam yatnikom yajcyu yake zhburnuli u Viktora Yanukovicha todi kandidata u prezidenti Mihajlo Gannickij avtor statti Zhittya pislya yajcya Gazeta po kiyivski za 24 veresnya 2005 r virishiv prikrasiti svoye tvorinnya a same napisati te sho tak hotili b pobachiti chitachi Pid fotografiyeyu do statti zobrazhenij pam yatnik yajcyu v Ivano Frankivsku buv pidpis ros Incident uvekovechen frankovcy postavili pamyatnik TOMU yajcu Zvichajno yakbi ce bulo pravdoyu ot kumedni frankivci kinuli v Yanukovicha yajcem i zrazu postavili pam yatnik na chest ciyeyi viznachnoyi podiyi Ale ot yajce te stoyit uzhe bilshe 15 rokiv i zadumuvalos yak simvol zarodzhennya zhittya zvidti she kolis taka garna kvitochka viluplyuvalas a ne yak te yajce Pam yatnik yajcyu v Ivano Frankivsku yedinij v Ukrayini Suchasnist Ring plyac v Ivano FrankivskuBudinok pislya restavraciyi Dovgij chas plosha Rinok bula administrativno ekonomichno kulturnim centrom Stanislava Shopravda sogodni vona zalishilasya tilki kulturnim centrom mista odnak tut vidbuvayutsya bilshist rozvazhalnih zahodiv v Ivano Frankivsku vistavki konkursi svyatkovi koncerti festivali Zaraz na ploshi Rinok blizhche do katedralnogo soboru znahoditsya kiosk centru turistichnoyi informaciyi de mozhna pridbati svizhu presu mapi kalendari zhurnali rizni materiali na krayeznavchu i turistichnu tematiku Tut takozh vstanovleno velike svitlove tablo z detalnoyu shematichnoyu kartoyu mista U 2012 roci do 350 richchya mista provedeno kompleks remontno restavracijnih robit kvartalu budinkiv na ploshi Rinok v ramkah tak zvanogo trasuvannya istorichnih mezh Stanislavivskoyi forteci Div takozhIvano Frankivska ratushaPrimitkiPam yatnik yajcyu v Ivano Frankivsku Tayemnichi tuneli pam yatnik yajcyu ta inshi osoblivosti mista cikavi fakti pro Ivano Frankivsk ifrankivchanyn com ifrankivchanyn com ukr Procitovano 14 travnya 2021 Pam yatnik yajcyu m Ivano Frankivsk Nezvichajni pam yatniki Ukrayini Restavraciya ploshi Rinok Nashe mistoPosilannyaPlosha Rinok na stanislaw in ua Zagadkovi miscya Frankivska