Радіаці́йна ава́рія в губі́ Андрє́єва — аварія з витоком радіоактивних речовин, що сталася в сховищі відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) 569-ї берегової технічної бази, розташованої за 55 км на північний захід від Мурманська та за 60 км від кордону Норвегії на березі затоки Західна Ліца (Кольський півострів). Сховище введено в експлуатацію в 1961 році.
Радіаційна аварія в губі Андрєєва | |
Країна | СРСР |
---|---|
Місце розташування | d |
Дата й час | лютий 1982 |
Координати: 69°27′00″ пн. ш. 32°21′00″ сх. д. / 69.4500000000277850631391630° пн. ш. 32.350000000027776536626334° сх. д.
У лютому 1982 року в сховищі стався витік радіоактивної води з басейну будівлі № 5, ліквідація аварії тривала з 1983 по 1989 рік, за цей період у води Баренцева моря витекло близько 700 000 тонн високорадіоактивної води. У ліквідації аварії брало участь близько 1000 осіб. Керував роботами фахівець з радіаційних аварій на флоті — Володимир Костянтинович Булигін, нагороджений за цю роботу Зіркою Героя Радянського Союзу.
Сховище
Сховище будувалося на початку 1960-х будівельними військами МО СРСР. Сховище є технічною базою, розташованою на березі затоки Західна Ліца, воно складається з: двох пірсів, стаціонарного причалу, пункту санітарної обробки, сховища басейного типу — будинок № 5 для зберігання ВЯП (з 1989 року не використовується), трьох 1000 кубових ємностей сухого типу для зберігання ВЯП, берегового крана вантажопідйомністю 40 тонн, відкритого майданчика для зберігання контейнерів з ВЯП, контрольно-пропускного пункту та інших технічних будівель.
Будівля № 5
У будівлі № 5 (сховище сирого типу) були споруджені 2 басейни для зберігання в них відпрацьованих тепловидільних збірок (ВТВЗ), які зберігалися в сталевих чохлах, в кожному чохлі містилося по 5-7 ВТВЗ, вага повного чохла становила 350 кг. Кожен з басейнів мав довжину 60 м, ширину 3 м, глибину 6 м і обсяг 1000 м3. Проєктна місткість сховища була близько 2000 чохлів. Чохли зберігалися у воді в підвішеному стані за допомогою потужних ланцюгів, які кріпилися на консолях на певній відстані один від одного, що виключало можливість мимовільної ланцюгової реакції. Вода грала роль біологічного захисту. Чохли переміщали під водою до свого місця з допомогою тих же ланцюгів і кранового візка, але через ненадійність конструкції нерідко виникали ситуації, коли від найменшого удару чохол падав на дно басейну. В результаті на дні басейну утворилися завали з чохлів з ВЯП, які представляли небезпеку. Зі спогадів військовослужбовців в губі Андрєєва:
Коли вперше зайшов в нього, жахнувся: подібного кошмару не бачив в житті ніколи й не уявляв, що таке може бути. Уявіть собі величезний будинок без вікон, забарвлений в чорний колір, що стоїть на скелі серед сопок.
В'їзд в будівлю № 5 прикрашали пошкоджені автомобілі, що перевозили відпрацьоване ядерне паливо, напівзірвані з петель величезні ворота. Усередині будівля була зруйнована, електрообладнання в аварійному стані, через дах будівлі, в багатьох місцях, можна було милуватися північним сяйвом, і що найжахливіше — колосальні рівні забрудненості бета-частинками, гуляла відбита від плит і стін гамма-хвиля. Всередині, будівля № 5 була повністю радіоактивною. Якщо з даху будівлі на голову потрапляла крапля води, то голову доводилося дезактивувати дуже довго, бо в краплі води знаходилися десятки тисяч бета-частинок.
Блоки сухого зберігання (БСЗ)
Блоки сухого зберігання складаються з трьох підземних сталевих ємностей 3А, 2А та 2Б, загальним об'ємом 1000 м³ кожна, діаметр ємностей — 18 м. Спочатку ємності проєктувалися як очисні споруди радіоактивної води з будівлі № 5, але після аварії 1982 року вони були переобладнані в сховища сухого типу для прийому ВЯП з будівлі № 5, а також з реакторів атомних підводних човнів (планове перезаряджання). У кожній ємності є гнізда, що складаються зі сталевих труб, які знаходяться у вертикальному положенні. Труби монтувалися на певній відстані одне від одного для уникнення самочинної ланцюгової реакції. Довжина кожної труби — 4 м, діаметр — 400 мм, і 250—270 мм, міжтрубний простір було залито бетоном. Ємність 3А має 900 гнізд (тобто під 900 чохлів), а ємності 2А та 2Б — 1200 гнізд. Для завантаження чохлів в ємності використовувався КПМ-40.
Після схвалення проєкту по переобладнанню ємностей під сховище ВЯП у них були проламані бетонні дахи товщиною 50 см для здійснення завантаження чохлів. Так як ємності залишилися без дахів, завантаження чохлів проходило у вуличних умовах, коли опади безперешкодно потрапляли в гнізда ємностей. Чохли опускалися в гнізда, витісняючи воду, яка тут же перетворювалася на радіоактивну пару внаслідок залишкового тепловиділення збірок і розносилася вітром по всій території бази. У книзі «Ядерна губа Андрєєва» А. Н. Сафонов пише, наводячи дані, що днища ємностей не були облицьовані сталлю, а отже, вони не є герметичними проти попадання у них ґрунтових вод. Проникнувши в гнізда, ґрунтові води замерзають взимку, деформуючи сталеві чохли.
Аварія на сховищі (хронологія подій)
- У лютому 1982 року сталася те́ча правого басейну будівлі № 5. Для виявлення тріщин в металевій обшивці необхідно було спуститися в басейн, але зробити це було неможливо, бо рівень гамма-фону поблизу збірок з ВЯП досягав 17000 Р/год. Керівництвом штабу БТБ була зроблена спроба усунути течу, засипавши в нього 20 мішків борошна, заклеївши таким чином утворені тріщини тістом. Однак теча тривала, і обслуговчим персоналом були виявлені наморозки на правій стороні будівлі. Такий спосіб був названий неефективним. За розмірами наморозків був встановлений обсяг течі, він становив близько 30 літрів на добу. Для з'ясування причин течі була створена комісія з фахівців флоту і проєктувальників будівлі. У підсумку була висунута ймовірна причина течі — руйнування металевого облицювання басейну.
- У квітні 1982 року проведене обстеження показало, що теча басейну становить вже 150 літрів на добу, рівень гамма-фону криги на правій стороні будівлі становить 1,5 Р/год.
- У серпні 1982 року були проведені роботи з бетонування підвальної частини будівлі заливкою у неї близько 600 м³ бетону. Проведена робота виявилася неефективною.
- В кінці вересня 1982 року теча правого басейну досягла загрозливих розмірів — 30 тонн на добу. Виникла небезпека оголення верхніх частин тепловиділяючих збірок з подальшою загрозою радіаційного опромінення персоналу, а також зараження всієї прилеглої акваторії Західної Ліци. Для захисту від гамма-випромінювання було запропоновано встановити на басейн залізо-свинцево-бетонні перекриття з подальшим відвантаженням тепловиділяючих збірок з переведенням їх на сухе зберігання.
- В листопаді 1982 року було зафіксовано різке падіння обсягу течі з басейну, воно становило вже 10 тонн на добу. Експерти вважають, що падіння пояснюється перекосом конструкції будівлі під вагою залізо-свинцево-бетонних перекриттів, встановлених над басейном, вага яких складала тисячі тонн. Пізніше з'ясується, що тільки завдяки щасливому випадку ця конструкція не призвела до обвалення всієї будівлі.
- У грудні 1982 року завершена установка перекриттів над правим басейном, а перекриття лівого басейну завершено на 30 %. Вся вода з правого басейну пішла в затоку, а в лівому басейні почалася теча об'ємом близько 10 тонн на добу.
- 14 лютого 1983 року в губу Андрєєву прибула спеціальна комісія Міністерства Оборони, яка підтвердила рішення головного радіолога флоту про заборону експлуатації сховища, за винятком робіт, пов'язаних з ліквідацією аварії. Більше в сховище будівлі № 5 відпрацьоване ядерне паливо не завантажувалося.
- З березня 1983 по вересень 1987 року проводилася вивантаження ВЯП з лівого басейну, все паливо з нього було вивантажено і відправлено на комбінат «Маяк», за винятком 25 чохлів, які не вдавалося вивантажити. Вони були засипані бором для поглинання потоку нейтронів.
- 13 грудня 1989 року все відпрацьоване ядерне паливо (близько 1500 чохлів) з будівлі № 5, включаючи 25 невивантажених чохлів на дні лівого басейну, було повністю вивантажено. Більше будівля № 5 для зберігання ВЯП не використовувалася.
Існують кілька версій можливих причин, що призвели до руйнування басейнів:
- Погана якість зварних швів облицювання басейнів.
- Сейсмічна активність землі.
- Лівий басейн потік через перекоси конструкції будівлі, які в свою чергу сталися внаслідок великої ваги, встановленого біологічного захисту (залізо-свинцево-бетонних перекриттів) над правим басейном.
- Температурні перепади води у верхньому басейні.
На думку експертів, ймовірною причиною аварії стала версія № 4 — температурні перепади води басейну, що призвело до напруження зварних швів з подальшим їх руйнуванням. Коли проєктувався сховище в будинок № 5, вважалося, що вода в басейні буде підігріватися за рахунок залишкового тепловиділення ВТВЗ (відпрацьованих тепловиділяючих збірок), які перебували під водою в підвішеному стані. Тому в будинку № 5 не була передбачена окрема система підігріву води (опалення). Але проєктувальники прорахувалися, суворий клімат заполяр'я створював умови, коли поверхня води басейнів взимку покривалася 20 см кіркою льоду. Щоб вирішити цю проблему, був придуманий спосіб плавки льоду з допомогою пари, що подається з котельні, що стало грубим порушенням режиму радіаційної безпеки. Це відбувалося наступним чином: у льоду була зроблена лунка, в яку опускалася труба, через трубу цілодобово надходила пара, яка розтоплювала лід, підігріваючи басейн. Радіоактивні аерозолі розносилися по всьому будинку, виходячи за його межі прямо в атмосферу.
Нещасний випадок під час ліквідації аварії
Під час робіт по вилученню упалих на дно басейнів чохлів стався випадок, який міг коштувати життя двом ліквідаторам. Після того як, лівий басейн був закритий захисними перекриттями, ліквідатори почали газорізкою прорізати в них вікна, через які подавався захоплюючий пристрій для підйому чохлів з дна басейну. Після цієї операції прорізане вікно закривалося листом заліза для захисту від радіаційного випромінювання і випадкового потрапляння людини в басейн. Під час виконання робіт один з ліквідаторів (старшина першої статті) в поспіху випадково наступив на лист заліза, що прикривав одне з прорізаних вікон, в результаті чого, не витримавши ваги людини, воно разом з ліквідатором провалилося у радіоактивну воду басейну. Під час падіння йому придавило ноги чохлами з ВЯП, а бризки води потрапили на інших ліквідаторів, які також не мали засобів радіаційного захисту. Зі спогадів керівника робіт по ліквідації аварії Анатолія Сафонова:
У всіх присутніх при цьому падінні обличчя висловлювали жах, бо ми знали, що на дні басейну знаходиться величезна кількість чохлів-касет з ВЯП, що випромінювали до 17 000 Рентген/год. Шляхом нескладних арифметичних обчислень я зрозумів, що впритул від чохла при такій потужності гамма-випромінювання він буде отримувати дозу, що дорівнює 4,7 Рентген/сек.
Через мить інший ліквідатор (старшина другої статті) зробив героїчний вчинок, стрибнувши в басейн, щоб врятувати життя свого товариша. Кількома секундами пізніше вони вже були на поверхні, промоклі до нитки в радіоактивній воді. Зі слів очевидців, їх обличчя випромінювали сильний жах.
Зі спогадів самого ліквідатора, який провалився в басейн:
У той момент мені здалося, що я потрапив в пекло. Коли я опинився під радіоактивною водою і мої ноги були придавлені чохлами з променевою смертю, а «безноса стара» своїми жаркими обіймами обволокла моє тіло і почала занурювати мою свідомість в теплий сон, в голові промайнула думка, мені всього 20 років і вмирати я не хочу. Якраз в цей момент, мій друг і рятівник Семенов, ризикуючи власним життям, звільнив мої ноги з-під чохлів з ВЯП і ми спливли на поверхню води басейну.
Обидва ліквідатори тут же були відправлені в душову для дезактивації. Стрілка дозиметра при піднесенні його до їх одягу постійно зашкалювала за десятки мільйонів бета-розпадів. В обох ліквідаторів було збрите волосся з усіх ділянок тіла, вони спали окремо від всього особового складу і приймали їжу в гумових рукавичках, оскільки їх тіла самі були джерелами гамма-випромінювання. Яку дозу опромінення вони отримали, було невідомо, бо їх дозиметри були втоплені в басейні при падінні.
Зі спогадів керівника робіт по ліквідації аварії Анатолія Сафонова:
Тільки після закінчення місяця, їм вдалося відмити свої тіла від радіоактивних речовин. Шкіру на п'ятах і частково на руках довелося зрізати лезом до крові, бо дані ділянки тіла не піддавалися дезактивації.
Медичного обстеження цих ліквідаторів проведено не було.
Мимовільна ланцюгова реакція під час ліквідації аварії
Під час вивантаження чохлів з будівлі № 5 для завантаження їх у БСХ (блок сухого зберігання) нерідко виникали випадки, коли під час завантаження деформованих від ударів і льоду чохлів в комірки з них на поверхню висипалося ВЯП, після чого матроси-службовці звичайною лопатою засипали його в призначені для установки чохлів комірки, які являли з себе сталеві труби глибиною 4 м і діаметром 400 мм, встановлені в вертикальному положенні і залиті зовні бетоном. Ці дії призводили до утворення критичної маси з наступним виникненням мимовільної ланцюгової реакції, в результаті над коміркою з'являлося блакитнувате світіння, що супроводжувалося дзижчанням, яке швидко згасало. Ось як це описує керівник робіт по ліквідації аварії Анатолій Сафонов:
Це явище спостерігали і матроси, які були поруч. Природно, що ніяких офіційних доповідей про те, що трапилося ми не робили, оскільки на флоті подібну інформацію прийнято приховувати, щоб тебе таки не оголосили винним в тому, що сталося…
Також спалахи синьо-брудно-зеленого кольору спостерігалися і в лівому басейні будівлі № 5 під час робіт з підняття чохлів з дна басейну. Те, що це — мимовільні ланцюгові реакції, підтвердив фізик, старший лейтенант Л. Р. Конобрицький, який перебував у цей момент в будівлі № 5.
Див. також
Література
- Сафонов А., Никитин А. Ядерная губа Андреева. — 2009. — 84 с.
Посилання
- Деякі оповідання з неопублікованої книги Сафонова А.
- Н. : «Правда про Чорнобиль по флотськи в губі Андрєєва»
- // Bellona
- Перовський Ст. А. Що відбувалося в губі Андрєєва 30 років тому
- (рос.). Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 23 січня 2019.
- В обнимку со смертью под радиоактивной водой в губе Андреева [ 2016-09-23 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radiaci jna ava riya v gubi Andrye yeva avariya z vitokom radioaktivnih rechovin sho stalasya v shovishi vidpracovanogo yadernogo paliva VYaP 569 yi beregovoyi tehnichnoyi bazi roztashovanoyi za 55 km na pivnichnij zahid vid Murmanska ta za 60 km vid kordonu Norvegiyi na berezi zatoki Zahidna Lica Kolskij pivostriv Shovishe vvedeno v ekspluataciyu v 1961 roci Radiacijna avariya v gubi AndryeyevaKrayina SRSRMisce roztashuvannyadData j chaslyutij 1982 Koordinati 69 27 00 pn sh 32 21 00 sh d 69 4500000000277850631391630 pn sh 32 350000000027776536626334 sh d 69 4500000000277850631391630 32 350000000027776536626334 U lyutomu 1982 roku v shovishi stavsya vitik radioaktivnoyi vodi z basejnu budivli 5 likvidaciya avariyi trivala z 1983 po 1989 rik za cej period u vodi Barenceva morya viteklo blizko 700 000 tonn visokoradioaktivnoyi vodi U likvidaciyi avariyi bralo uchast blizko 1000 osib Keruvav robotami fahivec z radiacijnih avarij na floti Volodimir Kostyantinovich Buligin nagorodzhenij za cyu robotu Zirkoyu Geroya Radyanskogo Soyuzu ShovisheShovishe buduvalosya na pochatku 1960 h budivelnimi vijskami MO SRSR Shovishe ye tehnichnoyu bazoyu roztashovanoyu na berezi zatoki Zahidna Lica vono skladayetsya z dvoh pirsiv stacionarnogo prichalu punktu sanitarnoyi obrobki shovisha basejnogo tipu budinok 5 dlya zberigannya VYaP z 1989 roku ne vikoristovuyetsya troh 1000 kubovih yemnostej suhogo tipu dlya zberigannya VYaP beregovogo krana vantazhopidjomnistyu 40 tonn vidkritogo majdanchika dlya zberigannya kontejneriv z VYaP kontrolno propusknogo punktu ta inshih tehnichnih budivel Budivlya 5U budivli 5 shovishe sirogo tipu buli sporudzheni 2 basejni dlya zberigannya v nih vidpracovanih teplovidilnih zbirok VTVZ yaki zberigalisya v stalevih chohlah v kozhnomu chohli mistilosya po 5 7 VTVZ vaga povnogo chohla stanovila 350 kg Kozhen z basejniv mav dovzhinu 60 m shirinu 3 m glibinu 6 m i obsyag 1000 m3 Proyektna mistkist shovisha bula blizko 2000 chohliv Chohli zberigalisya u vodi v pidvishenomu stani za dopomogoyu potuzhnih lancyugiv yaki kripilisya na konsolyah na pevnij vidstani odin vid odnogo sho viklyuchalo mozhlivist mimovilnoyi lancyugovoyi reakciyi Voda grala rol biologichnogo zahistu Chohli peremishali pid vodoyu do svogo miscya z dopomogoyu tih zhe lancyugiv i kranovogo vizka ale cherez nenadijnist konstrukciyi neridko vinikali situaciyi koli vid najmenshogo udaru chohol padav na dno basejnu V rezultati na dni basejnu utvorilisya zavali z chohliv z VYaP yaki predstavlyali nebezpeku Zi spogadiv vijskovosluzhbovciv v gubi Andryeyeva Koli vpershe zajshov v nogo zhahnuvsya podibnogo koshmaru ne bachiv v zhitti nikoli j ne uyavlyav sho take mozhe buti Uyavit sobi velicheznij budinok bez vikon zabarvlenij v chornij kolir sho stoyit na skeli sered sopok V yizd v budivlyu 5 prikrashali poshkodzheni avtomobili sho perevozili vidpracovane yaderne palivo napivzirvani z petel velichezni vorota Useredini budivlya bula zrujnovana elektroobladnannya v avarijnomu stani cherez dah budivli v bagatoh miscyah mozhna bulo miluvatisya pivnichnim syajvom i sho najzhahlivishe kolosalni rivni zabrudnenosti beta chastinkami gulyala vidbita vid plit i stin gamma hvilya Vseredini budivlya 5 bula povnistyu radioaktivnoyu Yaksho z dahu budivli na golovu potraplyala kraplya vodi to golovu dovodilosya dezaktivuvati duzhe dovgo bo v krapli vodi znahodilisya desyatki tisyach beta chastinok Bloki suhogo zberigannya BSZ Bloki suhogo zberigannya skladayutsya z troh pidzemnih stalevih yemnostej 3A 2A ta 2B zagalnim ob yemom 1000 m kozhna diametr yemnostej 18 m Spochatku yemnosti proyektuvalisya yak ochisni sporudi radioaktivnoyi vodi z budivli 5 ale pislya avariyi 1982 roku voni buli pereobladnani v shovisha suhogo tipu dlya prijomu VYaP z budivli 5 a takozh z reaktoriv atomnih pidvodnih chovniv planove perezaryadzhannya U kozhnij yemnosti ye gnizda sho skladayutsya zi stalevih trub yaki znahodyatsya u vertikalnomu polozhenni Trubi montuvalisya na pevnij vidstani odne vid odnogo dlya uniknennya samochinnoyi lancyugovoyi reakciyi Dovzhina kozhnoyi trubi 4 m diametr 400 mm i 250 270 mm mizhtrubnij prostir bulo zalito betonom Yemnist 3A maye 900 gnizd tobto pid 900 chohliv a yemnosti 2A ta 2B 1200 gnizd Dlya zavantazhennya chohliv v yemnosti vikoristovuvavsya KPM 40 Pislya shvalennya proyektu po pereobladnannyu yemnostej pid shovishe VYaP u nih buli prolamani betonni dahi tovshinoyu 50 sm dlya zdijsnennya zavantazhennya chohliv Tak yak yemnosti zalishilisya bez dahiv zavantazhennya chohliv prohodilo u vulichnih umovah koli opadi bezpereshkodno potraplyali v gnizda yemnostej Chohli opuskalisya v gnizda vitisnyayuchi vodu yaka tut zhe peretvoryuvalasya na radioaktivnu paru vnaslidok zalishkovogo teplovidilennya zbirok i roznosilasya vitrom po vsij teritoriyi bazi U knizi Yaderna guba Andryeyeva A N Safonov pishe navodyachi dani sho dnisha yemnostej ne buli oblicovani stallyu a otzhe voni ne ye germetichnimi proti popadannya u nih gruntovih vod Proniknuvshi v gnizda gruntovi vodi zamerzayut vzimku deformuyuchi stalevi chohli Avariya na shovishi hronologiya podij U lyutomu 1982 roku stalasya te cha pravogo basejnu budivli 5 Dlya viyavlennya trishin v metalevij obshivci neobhidno bulo spustitisya v basejn ale zrobiti ce bulo nemozhlivo bo riven gamma fonu poblizu zbirok z VYaP dosyagav 17000 R god Kerivnictvom shtabu BTB bula zroblena sproba usunuti techu zasipavshi v nogo 20 mishkiv boroshna zakleyivshi takim chinom utvoreni trishini tistom Odnak techa trivala i obslugovchim personalom buli viyavleni namorozki na pravij storoni budivli Takij sposib buv nazvanij neefektivnim Za rozmirami namorozkiv buv vstanovlenij obsyag techi vin stanoviv blizko 30 litriv na dobu Dlya z yasuvannya prichin techi bula stvorena komisiya z fahivciv flotu i proyektuvalnikiv budivli U pidsumku bula visunuta jmovirna prichina techi rujnuvannya metalevogo oblicyuvannya basejnu U kvitni 1982 roku provedene obstezhennya pokazalo sho techa basejnu stanovit vzhe 150 litriv na dobu riven gamma fonu krigi na pravij storoni budivli stanovit 1 5 R god U serpni 1982 roku buli provedeni roboti z betonuvannya pidvalnoyi chastini budivli zalivkoyu u neyi blizko 600 m betonu Provedena robota viyavilasya neefektivnoyu V kinci veresnya 1982 roku techa pravogo basejnu dosyagla zagrozlivih rozmiriv 30 tonn na dobu Vinikla nebezpeka ogolennya verhnih chastin teplovidilyayuchih zbirok z podalshoyu zagrozoyu radiacijnogo oprominennya personalu a takozh zarazhennya vsiyeyi prilegloyi akvatoriyi Zahidnoyi Lici Dlya zahistu vid gamma viprominyuvannya bulo zaproponovano vstanoviti na basejn zalizo svincevo betonni perekrittya z podalshim vidvantazhennyam teplovidilyayuchih zbirok z perevedennyam yih na suhe zberigannya V listopadi 1982 roku bulo zafiksovano rizke padinnya obsyagu techi z basejnu vono stanovilo vzhe 10 tonn na dobu Eksperti vvazhayut sho padinnya poyasnyuyetsya perekosom konstrukciyi budivli pid vagoyu zalizo svincevo betonnih perekrittiv vstanovlenih nad basejnom vaga yakih skladala tisyachi tonn Piznishe z yasuyetsya sho tilki zavdyaki shaslivomu vipadku cya konstrukciya ne prizvela do obvalennya vsiyeyi budivli U grudni 1982 roku zavershena ustanovka perekrittiv nad pravim basejnom a perekrittya livogo basejnu zaversheno na 30 Vsya voda z pravogo basejnu pishla v zatoku a v livomu basejni pochalasya techa ob yemom blizko 10 tonn na dobu 14 lyutogo 1983 roku v gubu Andryeyevu pribula specialna komisiya Ministerstva Oboroni yaka pidtverdila rishennya golovnogo radiologa flotu pro zaboronu ekspluataciyi shovisha za vinyatkom robit pov yazanih z likvidaciyeyu avariyi Bilshe v shovishe budivli 5 vidpracovane yaderne palivo ne zavantazhuvalosya Z bereznya 1983 po veresen 1987 roku provodilasya vivantazhennya VYaP z livogo basejnu vse palivo z nogo bulo vivantazheno i vidpravleno na kombinat Mayak za vinyatkom 25 chohliv yaki ne vdavalosya vivantazhiti Voni buli zasipani borom dlya poglinannya potoku nejtroniv 13 grudnya 1989 roku vse vidpracovane yaderne palivo blizko 1500 chohliv z budivli 5 vklyuchayuchi 25 nevivantazhenih chohliv na dni livogo basejnu bulo povnistyu vivantazheno Bilshe budivlya 5 dlya zberigannya VYaP ne vikoristovuvalasya Isnuyut kilka versij mozhlivih prichin sho prizveli do rujnuvannya basejniv Pogana yakist zvarnih shviv oblicyuvannya basejniv Sejsmichna aktivnist zemli Livij basejn potik cherez perekosi konstrukciyi budivli yaki v svoyu chergu stalisya vnaslidok velikoyi vagi vstanovlenogo biologichnogo zahistu zalizo svincevo betonnih perekrittiv nad pravim basejnom Temperaturni perepadi vodi u verhnomu basejni Na dumku ekspertiv jmovirnoyu prichinoyu avariyi stala versiya 4 temperaturni perepadi vodi basejnu sho prizvelo do napruzhennya zvarnih shviv z podalshim yih rujnuvannyam Koli proyektuvavsya shovishe v budinok 5 vvazhalosya sho voda v basejni bude pidigrivatisya za rahunok zalishkovogo teplovidilennya VTVZ vidpracovanih teplovidilyayuchih zbirok yaki perebuvali pid vodoyu v pidvishenomu stani Tomu v budinku 5 ne bula peredbachena okrema sistema pidigrivu vodi opalennya Ale proyektuvalniki prorahuvalisya suvorij klimat zapolyar ya stvoryuvav umovi koli poverhnya vodi basejniv vzimku pokrivalasya 20 sm kirkoyu lodu Shob virishiti cyu problemu buv pridumanij sposib plavki lodu z dopomogoyu pari sho podayetsya z kotelni sho stalo grubim porushennyam rezhimu radiacijnoyi bezpeki Ce vidbuvalosya nastupnim chinom u lodu bula zroblena lunka v yaku opuskalasya truba cherez trubu cilodobovo nadhodila para yaka roztoplyuvala lid pidigrivayuchi basejn Radioaktivni aerozoli roznosilisya po vsomu budinku vihodyachi za jogo mezhi pryamo v atmosferu Neshasnij vipadok pid chas likvidaciyi avariyi Pid chas robit po viluchennyu upalih na dno basejniv chohliv stavsya vipadok yakij mig koshtuvati zhittya dvom likvidatoram Pislya togo yak livij basejn buv zakritij zahisnimi perekrittyami likvidatori pochali gazorizkoyu prorizati v nih vikna cherez yaki podavavsya zahoplyuyuchij pristrij dlya pidjomu chohliv z dna basejnu Pislya ciyeyi operaciyi prorizane vikno zakrivalosya listom zaliza dlya zahistu vid radiacijnogo viprominyuvannya i vipadkovogo potraplyannya lyudini v basejn Pid chas vikonannya robit odin z likvidatoriv starshina pershoyi statti v pospihu vipadkovo nastupiv na list zaliza sho prikrivav odne z prorizanih vikon v rezultati chogo ne vitrimavshi vagi lyudini vono razom z likvidatorom provalilosya u radioaktivnu vodu basejnu Pid chas padinnya jomu pridavilo nogi chohlami z VYaP a brizki vodi potrapili na inshih likvidatoriv yaki takozh ne mali zasobiv radiacijnogo zahistu Zi spogadiv kerivnika robit po likvidaciyi avariyi Anatoliya Safonova U vsih prisutnih pri comu padinni oblichchya vislovlyuvali zhah bo mi znali sho na dni basejnu znahoditsya velichezna kilkist chohliv kaset z VYaP sho viprominyuvali do 17 000 Rentgen god Shlyahom neskladnih arifmetichnih obchislen ya zrozumiv sho vpritul vid chohla pri takij potuzhnosti gamma viprominyuvannya vin bude otrimuvati dozu sho dorivnyuye 4 7 Rentgen sek Cherez mit inshij likvidator starshina drugoyi statti zrobiv geroyichnij vchinok stribnuvshi v basejn shob vryatuvati zhittya svogo tovarisha Kilkoma sekundami piznishe voni vzhe buli na poverhni promokli do nitki v radioaktivnij vodi Zi sliv ochevidciv yih oblichchya viprominyuvali silnij zhah Zi spogadiv samogo likvidatora yakij provalivsya v basejn U toj moment meni zdalosya sho ya potrapiv v peklo Koli ya opinivsya pid radioaktivnoyu vodoyu i moyi nogi buli pridavleni chohlami z promenevoyu smertyu a beznosa stara svoyimi zharkimi obijmami obvolokla moye tilo i pochala zanuryuvati moyu svidomist v teplij son v golovi promajnula dumka meni vsogo 20 rokiv i vmirati ya ne hochu Yakraz v cej moment mij drug i ryativnik Semenov rizikuyuchi vlasnim zhittyam zvilniv moyi nogi z pid chohliv z VYaP i mi splivli na poverhnyu vodi basejnu Obidva likvidatori tut zhe buli vidpravleni v dushovu dlya dezaktivaciyi Strilka dozimetra pri pidnesenni jogo do yih odyagu postijno zashkalyuvala za desyatki miljoniv beta rozpadiv V oboh likvidatoriv bulo zbrite volossya z usih dilyanok tila voni spali okremo vid vsogo osobovogo skladu i prijmali yizhu v gumovih rukavichkah oskilki yih tila sami buli dzherelami gamma viprominyuvannya Yaku dozu oprominennya voni otrimali bulo nevidomo bo yih dozimetri buli vtopleni v basejni pri padinni Zi spogadiv kerivnika robit po likvidaciyi avariyi Anatoliya Safonova Tilki pislya zakinchennya misyacya yim vdalosya vidmiti svoyi tila vid radioaktivnih rechovin Shkiru na p yatah i chastkovo na rukah dovelosya zrizati lezom do krovi bo dani dilyanki tila ne piddavalisya dezaktivaciyi Medichnogo obstezhennya cih likvidatoriv provedeno ne bulo Mimovilna lancyugova reakciya pid chas likvidaciyi avariyi Pid chas vivantazhennya chohliv z budivli 5 dlya zavantazhennya yih u BSH blok suhogo zberigannya neridko vinikali vipadki koli pid chas zavantazhennya deformovanih vid udariv i lodu chohliv v komirki z nih na poverhnyu visipalosya VYaP pislya chogo matrosi sluzhbovci zvichajnoyu lopatoyu zasipali jogo v priznacheni dlya ustanovki chohliv komirki yaki yavlyali z sebe stalevi trubi glibinoyu 4 m i diametrom 400 mm vstanovleni v vertikalnomu polozhenni i zaliti zovni betonom Ci diyi prizvodili do utvorennya kritichnoyi masi z nastupnim viniknennyam mimovilnoyi lancyugovoyi reakciyi v rezultati nad komirkoyu z yavlyalosya blakitnuvate svitinnya sho suprovodzhuvalosya dzizhchannyam yake shvidko zgasalo Os yak ce opisuye kerivnik robit po likvidaciyi avariyi Anatolij Safonov Ce yavishe sposterigali i matrosi yaki buli poruch Prirodno sho niyakih oficijnih dopovidej pro te sho trapilosya mi ne robili oskilki na floti podibnu informaciyu prijnyato prihovuvati shob tebe taki ne ogolosili vinnim v tomu sho stalosya Takozh spalahi sino brudno zelenogo koloru sposterigalisya i v livomu basejni budivli 5 pid chas robit z pidnyattya chohliv z dna basejnu Te sho ce mimovilni lancyugovi reakciyi pidtverdiv fizik starshij lejtenant L R Konobrickij yakij perebuvav u cej moment v budivli 5 Div takozhKishtimska avariya Avariya na yadernomu ob yekti Tokajmura Spisok vijskovih yadernih avarij Spisok civilnih yadernih avarijLiteraturaSafonov A Nikitin A Yadernaya guba Andreeva 2009 84 s PosilannyaDeyaki opovidannya z neopublikovanoyi knigi Safonova A N Pravda pro Chornobil po flotski v gubi Andryeyeva Bellona Perovskij St A Sho vidbuvalosya v gubi Andryeyeva 30 rokiv tomu ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2019 V obnimku so smertyu pod radioaktivnoj vodoj v gube Andreeva 2016 09 23 u Wayback Machine