Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (РРФСР; рос. Росси́йская Сове́тская Федерати́вная Социалисти́ческая Респу́блика, РСФСР) — офіційна назва у 1936—1991 роках республіки у складі Радянського Союзу, яку почали використовувати замість іншої — Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), якою від 19 липня 1918 року називали утворену внаслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду демократичної Російської республіки в листопаді 1917 (Жовтневий переворот).
| Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Робоча Марсельєза (1917-1918) Інтернаціонал (1918-1944) Гімн СРСР (1943-1990) Патріотична пісня (1990-1991) | |||||
 | |||||
| Столиця | Петроград, Москва (з 1918) | ||||
| Форма правління | Радянська республіка | ||||
| Голова держави | |||||
| - 1917 | Лев Каменєв | ||||
| - 1990–1991 | Борис Єльцин | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 7 листопада 1917 | ||||
| - В СРСР | 30 грудня 1927 | ||||
| - Ліквідовано | 12 грудня 1991 | ||||
| Площа | 17 075 000 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - | 147 386 000 осіб | ||||
| Густота | 8,6 осіб/км² | ||||
| |||||
Історія
Революційний уряд — Рада народних комісарів (Раднарком) на чолі з Володимиром Леніним домігся схвалення перевороту 2 Всеросійським з'їздом рад у Петрограді. Спочатку ця республіка називалася РСФРР (Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка), вона була прийнята в січні 1918, а 19 липня 1918 р. 5 Всеросійський з'їзд рад схвалив Конституцію РСФРР. Згодом внаслідок прийняття нових Конституцій СРСР 1936 р. та РРФСР 1937 р. назва змінилася на РРФСР і була такою до припинення існування СРСР.
Творці РРФСР вважали нову державну формацію за спадкоємця колишньої Росії, але коли окремі країни на її території — Україна, Білорусь, балтійські й закавказькі народи — оформились у національні держави, уряд РРФСР, під впливом міжнародних і воєнних обставин, тактично визнав їх незалежність (17.12.1917 Раднарком Росії визнав УНР[]), а пізніше розпочав проти них інтервенцію. З метою прикриття інтервенції виглядом громадянської війни, уряд РРФСР користувався місцевими радянськими урядами та військовими формаціями, в яких основну роль відігравали росіяни. Три збройних напади РРФСР проти України в 1917—1921 мали на меті ліквідувати українську національну державність і відновити єдність колишньої Російської імперії. З цією метою утворено Українську Радянську Соціалістичну Республіку, яка була витвором російських комуністів та уряду РРФСР. Вже під час громадянської війни УРСР стала залежною від РРФСР, хоча формально між ними існували союзно-договірні зв'язки. Роль російських комісарів при українському радянському уряді та прерогативи головного російського командування в УРСР і централізованих органів РКП(б) перевищували компетенції державних органів УРСР та КП(б)У.
На основі так званого військово-політичного союзу між РРФСР й іншими радянськими республіками, декретованого російським Раднаркомом 1 червня 1919, УРСР, БРСР, Литва і Латвія підпорядкували зверхництву радянської Росії такі справи: військові, ради народного господарства, фінанси і працю. 28 грудня 1920 уряди РРФСР і УРСР підписали «робоче-селянський союзний договір», який оформив попередньо декретований союз, зводячи фактично УРСР до автономної одиниці РРФСР. Формально УРСР продовжувала бути «самостійною» аж до утворення СРСР у грудні 1922. У колах РКП(б) були зроблені спроби в 1921-23 включити радянські республіки до складу РРФСР на базі автономності (Сталін та інші). Перемогла з тактичних міркувань більш поміркована концепція союзного зв'язку.
РРФСР була задумана більшовицькою партією як «федеративна» держава, в рамках якої народи і національності Росії мали б самовизначитися як автономні одиниці; в 1919—1923 були утворені автономні республіки й області деяких народів на території РРФСР (Татарська, Башкирська, Карельська, Киргизька, Туркестанська та інші). Але, поза назвою, РРФСР не мала федеративного характеру. Справами національностей і складових частин «федерації» відав Народився комісаріат у справах національностей, очолюваний Сталіним. При наркоматі діяла дорадча рада з представників окремих національностей, у тому числі й таких, які входили до складу ім. сов. респ. Напередодні утворення СРСР у складі РРФСР було 7 автономних республік, 9 автономних областей; під безпосереднім впливом РРФСР були також 2 «нар.» сов. республіки, а в так званих союзно-договірних взаєминах перебували 5 окремих радянських республік, у тому числі УРСР. Взаємини останніх з РРФСР так само характеризували тісне підпорядкування російським державним органам, централізація різних ділянок управління, уніфікація законодавства та політики.
30 грудня 1922 року створено союз республік СРСР, до якого увійшли РРФСР, УРСР, Білоруська РСР та Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (Азербайджан, Вірменія і Грузія). Фактично СРСР був продовженням РРФСР. Складові частини РРФСР іноді міняли своє конституційне становище, утворювалися нові автономні республіканські, обласні або національні округи, деякі одиниці здобували статус союзних республік і виходили зі складу РРФСР, інші змінювали свою територію і назви. У 1954 році Кримська область (до 1944 року Кримська АРСР) була передана до складу УРСР.
Адміністративний поділ та загальні відомості
У 1973 до складу РРФСР входили такі одиниці: 16 автономних республік, 5 автономних областей, 10 національних округів, 6 країв і 49 областей (два останні типи є адміністративно-територіального, а не національно-політичного характеру).
Територія РРФСР становила 17,1 млн км², тобто 76 % всієї території СРСР.
З правно-устроєвого погляду РРФСР не мала повних ознак федерації: існувала однопалатна система (Верховна Рада РРФСР); уряд (Рада Міністрів та Верховний Суд й інші центральні республіканські органи) не відтворювала федерального складу держави. Його осередком була Москва, яка одночасно була столицею СРСР. В РРФСР не було окремої, бодай формальної партійної організації, як у випадку інших союзних республік, бо КПРС на ділі була російською партією. У 1956 Хрущов утворив окреме бюро ЦК КПРС для РРФСР (ліквідоване в 1966). Не зважаючи на назву, РРФСР була скоріше унітарним державним утворенням.
Населення
Населення у 1973 становило 132,5 млн — 53,4 % всього населення СРСР. За переписом 1970 чисельність росіян 107,7 млн. (82,8 %), татар 4 758 000 (3,7 %), українців 3 346 000 (2,9 %), чувашів 1 637 000 (1,3 %), башкирів 1 181 000 (0,9 %), мордви 1 177 000 (0,9 %); інші народи РРФСР кількісно понад пів мільйона: білоруси, євреї, німці, удмурти, марійці, чеченці. У РРФСР жило ще понад 100 менших національностей і мовних груп.
Насправді чисельність неросійських національностей була вищою, оскільки радянські переписи з 1959 і 1970 — неправильні[]. За переписом 1926 року на території РРФСР (у сучасних межах) жило 6 872 000 українців. Вони жили переважно на українській етнічній (суцільній і мішаній) території, частково в розпорошенні (переважно у великих етнічних островах). Розміщення українців у РРФСР, за В. Кубійовичем, було 1926 (у тис. і % всього населення) таке:
| Розміщення українців у РРФСР | |||
|---|---|---|---|
| Територія | тис. ос. | % | |
| 1. Українська суцільна, етнічна територія | 3357 | 66,0 | |
| У тому числі: | |||
| Воронізька і Курська губернія | 1412 | 64,2 | |
| Донеччина | 597 | 76,8 | |
| Західне Передкавказзя | 1348 | 63,8 | |
| 2. Мішана російсько-українська територія | 1294 | 29,6 | |
| У тому числі: | |||
| Північна Чернігівщина | 124(?) | 14,1(?) | |
| Східне Передкавказзя | 1170 | 33,9 | |
| 3. У діаспорі | 2221 | ||
| У тому числі: | |||
| В Європейській частині | 1076 | ||
| В Азійській частині | 1145 | ||
За радянським переписом 1959 року число українців в РРФСР зменшилося до 3 359 000. Насправді на осіб українського походження можна дати приблизне число — понад 9 мільйонів. Третя за кількістю національність — українці — не має в РРФСР жодної національної територіальної одиниці, хоча українське населення становить більшість у поданих вище краях (див. докладніше Кубань, Донеччина, Слобожанщина, Ставропільщина, Терщина, Надволжя, Урал, Сибір, Зелений Клин). Яке є справжнє число невідомо, оскільки проводилася посилена русифікація.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Черниченко С. В.Чи є російська Федерація правонаступником СРСР? [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika RRFSR ros Rossi jskaya Sove tskaya Federati vnaya Socialisti cheskaya Respu blika RSFSR oficijna nazva u 1936 1991 rokah respubliki u skladi Radyanskogo Soyuzu yaku pochali vikoristovuvati zamist inshoyi Rosijska Socialistichna Federativna Radyanska Respublika RSFRR yakoyu vid 19 lipnya 1918 roku nazivali utvorenu vnaslidok zbrojnogo povstannya bilshovikiv proti Timchasovogo Uryadu demokratichnoyi Rosijskoyi respubliki v listopadi 1917 Zhovtnevij perevorot Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika Rossijskaya Sovetskaya Federativnaya Socialisticheskaya Respublika 1917 1991 Prapor Gerb Gimn Robocha Marselyeza 1917 1918 Internacional 1918 1944 Gimn SRSR 1943 1990 Patriotichna pisnya 1990 1991 RRFSR istorichni kordoni na karti Stolicya Petrograd Moskva z 1918 Forma pravlinnya Radyanska respublika Golova derzhavi 1917 Lev Kamenyev 1990 1991 Boris Yelcin Istoriya Zasnovano 7 listopada 1917 V SRSR 30 grudnya 1927 Likvidovano 12 grudnya 1991 Plosha 17 075 000 km2 Naselennya 147 386 000 osib Gustota 8 6 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna RespublikaIstoriyaKontrolovana RRFSR teritoriya na karti pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi veresen 1918 Revolyucijnij uryad Rada narodnih komisariv Radnarkom na choli z Volodimirom Leninim domigsya shvalennya perevorotu 2 Vserosijskim z yizdom rad u Petrogradi Spochatku cya respublika nazivalasya RSFRR Rosijska Socialistichna Federativna Radyanska Respublika vona bula prijnyata v sichni 1918 a 19 lipnya 1918 r 5 Vserosijskij z yizd rad shvaliv Konstituciyu RSFRR Zgodom vnaslidok prijnyattya novih Konstitucij SRSR 1936 r ta RRFSR 1937 r nazva zminilasya na RRFSR i bula takoyu do pripinennya isnuvannya SRSR Tvorci RRFSR vvazhali novu derzhavnu formaciyu za spadkoyemcya kolishnoyi Rosiyi ale koli okremi krayini na yiyi teritoriyi Ukrayina Bilorus baltijski j zakavkazki narodi oformilis u nacionalni derzhavi uryad RRFSR pid vplivom mizhnarodnih i voyennih obstavin taktichno viznav yih nezalezhnist 17 12 1917 Radnarkom Rosiyi viznav UNR dzherelo a piznishe rozpochav proti nih intervenciyu Z metoyu prikrittya intervenciyi viglyadom gromadyanskoyi vijni uryad RRFSR koristuvavsya miscevimi radyanskimi uryadami ta vijskovimi formaciyami v yakih osnovnu rol vidigravali rosiyani Tri zbrojnih napadi RRFSR proti Ukrayini v 1917 1921 mali na meti likviduvati ukrayinsku nacionalnu derzhavnist i vidnoviti yednist kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Z ciyeyu metoyu utvoreno Ukrayinsku Radyansku Socialistichnu Respubliku yaka bula vitvorom rosijskih komunistiv ta uryadu RRFSR Vzhe pid chas gromadyanskoyi vijni URSR stala zalezhnoyu vid RRFSR hocha formalno mizh nimi isnuvali soyuzno dogovirni zv yazki Rol rosijskih komisariv pri ukrayinskomu radyanskomu uryadi ta prerogativi golovnogo rosijskogo komanduvannya v URSR i centralizovanih organiv RKP b perevishuvali kompetenciyi derzhavnih organiv URSR ta KP b U Na osnovi tak zvanogo vijskovo politichnogo soyuzu mizh RRFSR j inshimi radyanskimi respublikami dekretovanogo rosijskim Radnarkomom 1 chervnya 1919 URSR BRSR Litva i Latviya pidporyadkuvali zverhnictvu radyanskoyi Rosiyi taki spravi vijskovi radi narodnogo gospodarstva finansi i pracyu 28 grudnya 1920 uryadi RRFSR i URSR pidpisali roboche selyanskij soyuznij dogovir yakij oformiv poperedno dekretovanij soyuz zvodyachi faktichno URSR do avtonomnoyi odinici RRFSR Formalno URSR prodovzhuvala buti samostijnoyu azh do utvorennya SRSR u grudni 1922 U kolah RKP b buli zrobleni sprobi v 1921 23 vklyuchiti radyanski respubliki do skladu RRFSR na bazi avtonomnosti Stalin ta inshi Peremogla z taktichnih mirkuvan bilsh pomirkovana koncepciya soyuznogo zv yazku RRFSR bula zadumana bilshovickoyu partiyeyu yak federativna derzhava v ramkah yakoyi narodi i nacionalnosti Rosiyi mali b samoviznachitisya yak avtonomni odinici v 1919 1923 buli utvoreni avtonomni respubliki j oblasti deyakih narodiv na teritoriyi RRFSR Tatarska Bashkirska Karelska Kirgizka Turkestanska ta inshi Ale poza nazvoyu RRFSR ne mala federativnogo harakteru Spravami nacionalnostej i skladovih chastin federaciyi vidav Narodivsya komisariat u spravah nacionalnostej ocholyuvanij Stalinim Pri narkomati diyala doradcha rada z predstavnikiv okremih nacionalnostej u tomu chisli j takih yaki vhodili do skladu im sov resp Naperedodni utvorennya SRSR u skladi RRFSR bulo 7 avtonomnih respublik 9 avtonomnih oblastej pid bezposerednim vplivom RRFSR buli takozh 2 nar sov respubliki a v tak zvanih soyuzno dogovirnih vzayeminah perebuvali 5 okremih radyanskih respublik u tomu chisli URSR Vzayemini ostannih z RRFSR tak samo harakterizuvali tisne pidporyadkuvannya rosijskim derzhavnim organam centralizaciya riznih dilyanok upravlinnya unifikaciya zakonodavstva ta politiki 30 grudnya 1922 roku stvoreno soyuz respublik SRSR do yakogo uvijshli RRFSR URSR Biloruska RSR ta Zakavkazka Radyanska Federativna Socialistichna Respublika Azerbajdzhan Virmeniya i Gruziya Faktichno SRSR buv prodovzhennyam RRFSR Skladovi chastini RRFSR inodi minyali svoye konstitucijne stanovishe utvoryuvalisya novi avtonomni respublikanski oblasni abo nacionalni okrugi deyaki odinici zdobuvali status soyuznih respublik i vihodili zi skladu RRFSR inshi zminyuvali svoyu teritoriyu i nazvi U 1954 roci Krimska oblast do 1944 roku Krimska ARSR bula peredana do skladu URSR Administrativnij podil ta zagalni vidomostiU 1973 do skladu RRFSR vhodili taki odinici 16 avtonomnih respublik 5 avtonomnih oblastej 10 nacionalnih okrugiv 6 krayiv i 49 oblastej dva ostanni tipi ye administrativno teritorialnogo a ne nacionalno politichnogo harakteru Teritoriya RRFSR stanovila 17 1 mln km tobto 76 vsiyeyi teritoriyi SRSR Z pravno ustroyevogo poglyadu RRFSR ne mala povnih oznak federaciyi isnuvala odnopalatna sistema Verhovna Rada RRFSR uryad Rada Ministriv ta Verhovnij Sud j inshi centralni respublikanski organi ne vidtvoryuvala federalnogo skladu derzhavi Jogo oseredkom bula Moskva yaka odnochasno bula stoliceyu SRSR V RRFSR ne bulo okremoyi bodaj formalnoyi partijnoyi organizaciyi yak u vipadku inshih soyuznih respublik bo KPRS na dili bula rosijskoyu partiyeyu U 1956 Hrushov utvoriv okreme byuro CK KPRS dlya RRFSR likvidovane v 1966 Ne zvazhayuchi na nazvu RRFSR bula skorishe unitarnim derzhavnim utvorennyam NaselennyaNaselennya u 1973 stanovilo 132 5 mln 53 4 vsogo naselennya SRSR Za perepisom 1970 chiselnist rosiyan 107 7 mln 82 8 tatar 4 758 000 3 7 ukrayinciv 3 346 000 2 9 chuvashiv 1 637 000 1 3 bashkiriv 1 181 000 0 9 mordvi 1 177 000 0 9 inshi narodi RRFSR kilkisno ponad piv miljona bilorusi yevreyi nimci udmurti marijci chechenci U RRFSR zhilo she ponad 100 menshih nacionalnostej i movnih grup Naspravdi chiselnist nerosijskih nacionalnostej bula vishoyu oskilki radyanski perepisi z 1959 i 1970 nepravilni dzherelo Za perepisom 1926 roku na teritoriyi RRFSR u suchasnih mezhah zhilo 6 872 000 ukrayinciv Voni zhili perevazhno na ukrayinskij etnichnij sucilnij i mishanij teritoriyi chastkovo v rozporoshenni perevazhno u velikih etnichnih ostrovah Rozmishennya ukrayinciv u RRFSR za V Kubijovichem bulo 1926 u tis i vsogo naselennya take Rozmishennya ukrayinciv u RRFSR Teritoriya tis os 1 Ukrayinska sucilna etnichna teritoriya 3357 66 0 U tomu chisli Voronizka i Kurska guberniya 1412 64 2 Donechchina 597 76 8 Zahidne Peredkavkazzya 1348 63 8 2 Mishana rosijsko ukrayinska teritoriya 1294 29 6 U tomu chisli Pivnichna Chernigivshina 124 14 1 Shidne Peredkavkazzya 1170 33 9 3 U diaspori 2221 U tomu chisli V Yevropejskij chastini 1076 V Azijskij chastini 1145 Za radyanskim perepisom 1959 roku chislo ukrayinciv v RRFSR zmenshilosya do 3 359 000 Naspravdi na osib ukrayinskogo pohodzhennya mozhna dati priblizne chislo ponad 9 miljoniv Tretya za kilkistyu nacionalnist ukrayinci ne maye v RRFSR zhodnoyi nacionalnoyi teritorialnoyi odinici hocha ukrayinske naselennya stanovit bilshist u podanih vishe krayah div dokladnishe Kuban Donechchina Slobozhanshina Stavropilshina Tershina Nadvolzhya Ural Sibir Zelenij Klin Yake ye spravzhnye chislo nevidomo oskilki provodilasya posilena rusifikaciya Div takozhSRSR Administrativnij podil SRSR Administrativnij podil RRFSR Zmini podilu RRFSRLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chernichenko S V Chi ye rosijska Federaciya pravonastupnikom SRSR 24 travnya 2011 u Wayback Machine Primitki