Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підгає́цький райо́н — колишній адміністративний район у західній частині Тернопільської області. Створений 1940, ліквідований 1962 (населені пункти відійшли до Бережанського району), знову відновлений 1991. Площа — 496,38 км² — 3,6 % території області. Населення — 18 тис. осіб (2017); у тому числі українці — 99,7 %; проживають також росіяни, поляки, татари та ін. Відстань до міста Тернопіль — 70 км.
| Підгаєцький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6124800000 | ||||
| Утворений: | 6 грудня 1991 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 17 781 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 496 км² | ||||
| Густота: | 35.848790322581 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3542 | ||||
| Поштові індекси: | 48000—48042 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Підгайці | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 21 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 36 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Баран Ірина Петрівна | ||||
| Голова РДА: | Дуда Галина Богданівна | ||||
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті ОДА Вебсайт Підгаєцької районної ради | ||||
| Адреса: | 48000, Тернопільська обл., Підгаєцький р-н, м. Підгайці, вул. Шевченка, 39, Підгаєцька районна рада | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Ліквідований 19 липня 2020 року.
Географія
Район межував з Теребовлянським, Бучацьким, Монастириським, Бережанським та Козівським районами Тернопільської області і Галицьким районом Івано-Франківської області.
Найближча залізнична станція — Потутори Бережанського району — за 24 км від м. Підгайці.
Розташоване на Волино-Подільській височині. Підгаєцький район — центр Середнього Опілля, однак має особливості: Опілля на західній частині й Поділля на сході. Опілля творить західну частину Подільської височини і простягається на захід від рік Золота Липа і Коропець у південно-східному напрямку. На схід від Опілля від лівого берега Коропця піднімається Подільська височина — на висоті 350—400 м.
Район розташований у межах мікрокліматичної зони Західного лісостепу.
Рельєф території району — хвилястий, пересічений балками і долинами, в західній частині — горбистий. Ліси займають 93,65 км², водойми — 5,92 км², болота — 2,12 км².
Територію району перетинають автошляхи Сатанів-Галич, Монастириська-Нараїв і дороги районного значення.
Найвища точка — гора поблизу села Завалів (414 м).
Є поклади глини, піску, гіпсу, крейди, вапняків, пісковиків тощо.
Головні річки: Золота Липа, Коропець (притоки Дністра). На річках розташовані ставки для риборозведення та рекреації.
Ґрунти — опідзолені чорноземи.
Адміністративний поділ
Археологічні знахідки
На території Підгаєцького району виявлені сліди культури доби палеоліту, ранньобронзовї доби, комарівсько-білопотоцької культури — в с. Литвинів, у с. Шумляни викопали бронзовий меч 9 ст. тощо.
Історія
Територія Підгаєччини заселена від періоду кам'яної доби (45-25 тис. р. тому); у 10 ст. увійшла до Київської Русі, згодом до Галицько-Волинської держави. Від 1349 належала до Речі Посполитої, 1772–1869 — до Австрії, згодом — Австро-Угорщини (1867 створено Підгаєцький повіт). Листопад 1918 — липень 1919 — в ЗУНР, липень -вересень 1920 — , 1920–1939 — у Тернопільському воєводстві Польщі. 1939–1991 — в УРСР.
Підгаєччина у середні віки не раз зазнавала спустошливих набігів татарських і турецьких загарбників. 1655 проходило військо Богдана Хмельницького, відбулася битва військ Я. Собеського зі загонами П. Дорошенка, яка закінчилася підписанням 16 жовтня 1667 , 1698 — остання битва між польськими військом і татарами поблизу Підгайців.
Підпорядкування Галичини Австрії 1772 дало позитивні зрушення в економічному й соціальному житті Підгаєцького повіту: будівництво дороги Бережани — Монастириська (1831), розвиток гончарства, тютюнництва, конярства, збільшення ярмарків, спорудження фабрики сільськогосподарських машин, броварні, ґуральні, повітовий шпиталь тощо.
Діяли єврейські, польські та українські культурно-просвітницькі й фінансово-господарські товариства, установи, зокрема , добродійне товариство «Плата милосердя», ремісницьке товариство «Поміч», товариство купців, Маслосоюз, торгова спілка «Сокіл» та інші.
У 1906 відбувся страйк безземельних і малоземельних селян у селі Мужилів.
1908 збудована залізниця Підгайці-Львів.
Під час 1-ї світової війни у Підгаєцькому повіті були значні людські жертви, зруйновані господарства, спалені будинки.
Після війни 1918–1919 Польща анексувала Галичину. Боротьбу українців за свої права (збудовано 1934 Повітовий український народний дім), Повітовий здвиг «Соколів» (1926) не зупинила пацифікація (1930).
2-а Світова війна (1939—1945) спричинила знищення залізниці, розстріли єврейського населення, виселення поляків (1945) на терени Польщі.
Розростання мережі ОУН обернулося для жителів Підгаєччини «Кривавою неділею» — розстрілом юнаків-допризовників 11 травня 1941.
1940–1941 — працювала трикотажна ф-ка.
У результаті збройної боротьби ОУН/УПА Підгаєччина стала одним із центрів національного руху опору в Галичині (у 1944–1952 тут відбулося 66 боїв і сутичок).
На Підгаєччині (біля хутора Лози) 12 квітня 1960 відбувся останній в історії бій підпільників ОУН з чекістами (у жовтні 2007 тут встановили пам'ятний знак-хрест).
До 1991 діяли: школа-інтернат, фабрика металовиробів, медичне училище (1959–1971), ПТУ, консервний, комбікормовий заводи, «Сільгосптехніка», цегельня.
Після ліквідації Підгаєцького району (1963) відбувся відплив населення (з 1963 до 1991 — більш ніж 12 тис. осіб).
1989–1991 у Підгайцях споруджено пам'ятники Т. Шевченку, жертвам «Кривавої неділі» 1941 (обидва — 1990); мозаїка на теми Кобзарських творів (стіна буд. № 24 на вул. Шевченка).
1991 відновлений статус Підгайців як райцентру.
1994 розпочато газифікацію краю.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Підгаєцького району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала 76,76 % (проголосували 11 808 із 15 383 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 64,33 % (7 596 виборців); Юлія Тимошенко — 16,21 % (1 914 виборців), Олег Ляшко — 7,98 % (942 виборців), Анатолій Гриценко — 5,92 % (699 виборців).
Підприємства
Нині в Підгаєцькому районі працюють промислові підприємства: ТзОВ «Металіст», ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод «Коропець», ВАТ "Підгаєцька «Агропромтехніка», ТзОВ «Злагода», господарське товариство «Проба», ТзОВ «Сільцівське», українське-словацьке ТзОВ АПК «Гідіна ЗК Україна»; діє агропромисловий комплекс.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 10 470 | 2207 | 1412 | 3065 | 2092 | 1614 | 80 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 12 441 | 2185 | 1398 | 2779 | 2578 | 3233 | 268 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Соціальна сфера
Є 27 ЗОШ, 11 дитячий дошкільний закладів, 1 аграрний ліцей, медичний коледж, 2 школи естетичного виховання, 1 Будинок творчості, 66 закладів культури, з них 29 бібліотек, у тому числі районні бібліотеки для дорослих і дітей, історико-краєзнавчий музей, кінотеатр, Народний дім (РБК), райлікарня, поліклініка, 23 ФАП, 1 сільська лікарня-амбулаторія, 3 амбулаторії сімейного лікаря.
Звання «народний» удостоєні 9 колективів.
Є футбольний клуб «Нива».
Діють 33 політичні партії, 2 благодійні організації, 43 релігійні громади (УГКЦ — 33, ПЦУ — 10), офіційно не зареєстровані, але діють громади Свідків Єгови, п'ятидесятників, ХВЄ.
Пам'ятки
Пам'ятки архітектури
У Підгаєцькому районі є 7 пам'яток архітектури державного значення церкви — Успенська (1650–1653, мурована), св. Бориса і Гліба (1711–1772, дерев.) та Спасо-Преображенська (1772, дерев'яна), дзвіниці церков Бориса і Гліба (1782, дерев'яна) і Спасо-Преображенська (середина 19 ст., дерев'яна), костьол Пресвятої Трійці (1634, мурований, руїни), синагога (16-17 ст., мур.);
87 пам'яток архітектури місцевого значення (церкви, некрополі, громадські та житлові будинки, господарські будівлі тощо).
Дерев'яні храми
За даними?, в районі знаходяться 9 дерев'яних церков:
| Назва села | Патрон церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Боків | 1714 | |
| Галич | Спаса | 1772 |
| Рудники | Покрови Пресвятої Богородиці | |
| Старе Місто | святої Покрови | 1854 |
| Угринів | св. Покрови | 1936 |
| Шумляни | та дзвіниця | 1701, а дзвіниця — 1782 |
| Новосілка | Церква Різдва Богородиці | 1751 р. Мозолівка Покрови |
Пам'ятки природи
Серед пам'яток природи:
- державного значення:
- 4 горіхи чорн. (с. Завалів), Завалівський платан;
- місцевого значення:
- Підгаєцьке джерело, ботанічний заказник «Мужилівський», ботанічні пам'ятки «Мужилівська діброва», «Бук лісовий» (с. Затурин), «Рудницька бучина», геологічна пам'ятка (с. Шумляни), Загальнозоологічний заказники «Рудники» та «Довге» Завалівського лісництва.
Персоналії
Уродженці Підгаєцького району:
- громадський і політичний діяч, публіцист, дипломат Ю.Бачинський
- оперні співаки М.Галій, І.Григорович
- історики, краєзнавці Т.Гунчак, І.Джиджора
- українознавець, історіограф Я.Калакура
- астроном, педагог Ф.Ґула
- художник А.Манастирський
- письменники М.Кічура, О.Коверко, Л.Ліленфельд, М.Ойзеркіс, М.Рудницький, С.Сроковський, А.Курдидик, Я.Курдидик
- літературознавець і поет Я.Вишиваний
- журналісти М.Галій, Р.Голіят, М.Кальба
- вчені-економісти Я.Комаринський, О.Мороз
- кіномитці П. Кардаш, Я.Кулинич, Я.-Є.Ломніцький
- диригенти, композитори В.Кардаш, О.Мостовий
- редактори, видавці В.Воронович, В.Душник, О.Навроцький, В.Папіж
- правники І.Басараб, Я.-С.Кальба
- суспільно-політичні діячі та меценати М.-Д.Гайва, М. і Мих. Іваськевичі, П.Кардаш, В.Колодчин, В.Ліщинецький
- в'язень ГУЛАГу В.Рокецький
- діячі УПА В.Бей, В.Галаса, М.Мізерний, В.Томашівський
- митрополит УГКЦ Й.(І.) Шумлянський
- науковці М.Брик, Ю.Дзядикевич, І.Залуцький, Ф.Запутович, Б.Заставецький
- актор Т.Ломніцький
- талмудист З.Мендель.
Тут проживали і працювали: Т.Бордуляк, Я.Головацький, Я.Княгиницький, Ф.Коковський, К.Устиянович.
Перебували: Ульріх фон Вердум (1671), П.Дорошенко (1667), Ян ІІ Казімеж (1663), А.Малишко (1959), І.Франко, Г.Сенкевич, Т.Уєйський (1880), А.Шептицький (1902) та ін.
Наукові та археологічні дослідження здійснювали М.Бевз, Г.Логвин, Я.Острозький, Б.Януш та ін.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 50/2020-рп «Про призначення Г.Дуди головою Підгаєцької районної державної адміністрації Тернопільської області»
- Постанова Верховної Ради України від 06.12.1991 «Про утворення Підгаєцького району Тернопільської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Остання боївка на Підгаєччині протрималася до Великодня 1960-го // 20 хвилин, 17.04.2011[недоступне посилання з липня 2019]
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 16 лютого 2016.
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
Література
Видано книги:
- 1994 — «Підгаєччина в спогадах еміґрантів»,
- 2000 — «Підгайчани в боротьбі за волю України»;
- 2005 — С. Колодницький видав путівник «Підгаєччина».
Джерело
- С. Колодницький. Підгаєцький район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 76—78.
| Бережанський район | Козівський район | |
| Івано-Франківська область (Рогатинський район, Галицький район) |  | Теребовлянський район |
| Монастириський район | Бучацький район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidgaye ckij rajo n kolishnij administrativnij rajon u zahidnij chastini Ternopilskoyi oblasti Stvorenij 1940 likvidovanij 1962 naseleni punkti vidijshli do Berezhanskogo rajonu znovu vidnovlenij 1991 Plosha 496 38 km 3 6 teritoriyi oblasti Naselennya 18 tis osib 2017 u tomu chisli ukrayinci 99 7 prozhivayut takozh rosiyani polyaki tatari ta in Vidstan do mista Ternopil 70 km Pidgayeckij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Kolishnij rajon na karti Ternopilska oblast Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Kod KOATUU 6124800000 Utvorenij 6 grudnya 1991 roku Likvidovanij 19 lipnya 2020 Naselennya 17 781 01 01 2019 Plosha 496 km Gustota 35 848790322581 osib km Tel kod 380 3542 Poshtovi indeksi 48000 48042 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Pidgajci Miski radi 1 Silski radi 21 Mista 1 Sela 36 Mapa rajonu Rajonna vlada Golova radi Baran Irina Petrivna Golova RDA Duda Galina Bogdanivna Vebstorinka Storinka na sajti ODA Vebsajt Pidgayeckoyi rajonnoyi radi Adresa 48000 Ternopilska obl Pidgayeckij r n m Pidgajci vul Shevchenka 39 Pidgayecka rajonna rada Mapa Pidgayeckij rajon u Vikishovishi Likvidovanij 19 lipnya 2020 roku GeografiyaRajon mezhuvav z Terebovlyanskim Buchackim Monastiriskim Berezhanskim ta Kozivskim rajonami Ternopilskoyi oblasti i Galickim rajonom Ivano Frankivskoyi oblasti Najblizhcha zaliznichna stanciya Potutori Berezhanskogo rajonu za 24 km vid m Pidgajci Roztashovane na Volino Podilskij visochini Pidgayeckij rajon centr Serednogo Opillya odnak maye osoblivosti Opillya na zahidnij chastini j Podillya na shodi Opillya tvorit zahidnu chastinu Podilskoyi visochini i prostyagayetsya na zahid vid rik Zolota Lipa i Koropec u pivdenno shidnomu napryamku Na shid vid Opillya vid livogo berega Koropcya pidnimayetsya Podilska visochina na visoti 350 400 m Rajon roztashovanij u mezhah mikroklimatichnoyi zoni Zahidnogo lisostepu Relyef teritoriyi rajonu hvilyastij peresichenij balkami i dolinami v zahidnij chastini gorbistij Lisi zajmayut 93 65 km vodojmi 5 92 km bolota 2 12 km Teritoriyu rajonu peretinayut avtoshlyahi Sataniv Galich Monastiriska Narayiv i dorogi rajonnogo znachennya Najvisha tochka gora poblizu sela Zavaliv 414 m Ye pokladi glini pisku gipsu krejdi vapnyakiv piskovikiv tosho Golovni richki Zolota Lipa Koropec pritoki Dnistra Na richkah roztashovani stavki dlya riborozvedennya ta rekreaciyi Grunti opidzoleni chornozemi Administrativnij podilU rajoni 1 misto Pidgajci 36 sil i 21 hutir Arheologichni znahidkiNa teritoriyi Pidgayeckogo rajonu viyavleni slidi kulturi dobi paleolitu rannobronzovyi dobi komarivsko bilopotockoyi kulturi v s Litviniv u s Shumlyani vikopali bronzovij mech 9 st tosho IstoriyaTeritoriya Pidgayechchini zaselena vid periodu kam yanoyi dobi 45 25 tis r tomu u 10 st uvijshla do Kiyivskoyi Rusi zgodom do Galicko Volinskoyi derzhavi Vid 1349 nalezhala do Rechi Pospolitoyi 1772 1869 do Avstriyi zgodom Avstro Ugorshini 1867 stvoreno Pidgayeckij povit Listopad 1918 lipen 1919 v ZUNR lipen veresen 1920 1920 1939 u Ternopilskomu voyevodstvi Polshi 1939 1991 v URSR Pidgayechchina u seredni viki ne raz zaznavala spustoshlivih nabigiv tatarskih i tureckih zagarbnikiv 1655 prohodilo vijsko Bogdana Hmelnickogo vidbulasya bitva vijsk Ya Sobeskogo zi zagonami P Doroshenka yaka zakinchilasya pidpisannyam 16 zhovtnya 1667 1698 ostannya bitva mizh polskimi vijskom i tatarami poblizu Pidgajciv Pidporyadkuvannya Galichini Avstriyi 1772 dalo pozitivni zrushennya v ekonomichnomu j socialnomu zhitti Pidgayeckogo povitu budivnictvo dorogi Berezhani Monastiriska 1831 rozvitok goncharstva tyutyunnictva konyarstva zbilshennya yarmarkiv sporudzhennya fabriki silskogospodarskih mashin brovarni guralni povitovij shpital tosho Diyali yevrejski polski ta ukrayinski kulturno prosvitnicki j finansovo gospodarski tovaristva ustanovi zokrema dobrodijne tovaristvo Plata miloserdya remisnicke tovaristvo Pomich tovaristvo kupciv Maslosoyuz torgova spilka Sokil ta inshi U 1906 vidbuvsya strajk bezzemelnih i malozemelnih selyan u seli Muzhiliv 1908 zbudovana zaliznicya Pidgajci Lviv Pid chas 1 yi svitovoyi vijni u Pidgayeckomu poviti buli znachni lyudski zhertvi zrujnovani gospodarstva spaleni budinki Pislya vijni 1918 1919 Polsha aneksuvala Galichinu Borotbu ukrayinciv za svoyi prava zbudovano 1934 Povitovij ukrayinskij narodnij dim Povitovij zdvig Sokoliv 1926 ne zupinila pacifikaciya 1930 2 a Svitova vijna 1939 1945 sprichinila znishennya zaliznici rozstrili yevrejskogo naselennya viselennya polyakiv 1945 na tereni Polshi Rozrostannya merezhi OUN obernulosya dlya zhiteliv Pidgayechchini Krivavoyu nedileyu rozstrilom yunakiv doprizovnikiv 11 travnya 1941 1940 1941 pracyuvala trikotazhna f ka U rezultati zbrojnoyi borotbi OUN UPA Pidgayechchina stala odnim iz centriv nacionalnogo ruhu oporu v Galichini u 1944 1952 tut vidbulosya 66 boyiv i sutichok Na Pidgayechchini bilya hutora Lozi 12 kvitnya 1960 vidbuvsya ostannij v istoriyi bij pidpilnikiv OUN z chekistami u zhovtni 2007 tut vstanovili pam yatnij znak hrest Do 1991 diyali shkola internat fabrika metalovirobiv medichne uchilishe 1959 1971 PTU konservnij kombikormovij zavodi Silgosptehnika cegelnya Pislya likvidaciyi Pidgayeckogo rajonu 1963 vidbuvsya vidpliv naselennya z 1963 do 1991 bilsh nizh 12 tis osib 1989 1991 u Pidgajcyah sporudzheno pam yatniki T Shevchenku zhertvam Krivavoyi nedili 1941 obidva 1990 mozayika na temi Kobzarskih tvoriv stina bud 24 na vul Shevchenka 1991 vidnovlenij status Pidgajciv yak rajcentru 1994 rozpochato gazifikaciyu krayu 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Pidgayeckogo rajonu buli stvoreni 33 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 76 76 progolosuvali 11 808 iz 15 383 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 64 33 7 596 viborciv Yuliya Timoshenko 16 21 1 914 viborciv Oleg Lyashko 7 98 942 viborciv Anatolij Gricenko 5 92 699 viborciv PidpriyemstvaNini v Pidgayeckomu rajoni pracyuyut promislovi pidpriyemstva TzOV Metalist VAT Pidgayeckij maslosirzavod Koropec VAT Pidgayecka Agropromtehnika TzOV Zlagoda gospodarske tovaristvo Proba TzOV Silcivske ukrayinske slovacke TzOV APK Gidina ZK Ukrayina diye agropromislovij kompleks NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 10 470 2207 1412 3065 2092 1614 80 Zhinki 12 441 2185 1398 2779 2578 3233 268 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 80 85 268 105 80 84 315 243 75 79 745 625 70 74 1068 641 65 69 1105 565 60 64 874 423 55 59 568 517 50 54 557 587 45 49 579 815 40 44 715 771 35 39 653 760 30 34 704 719 25 29 707 662 20 24 670 750 15 20 728 827 10 14 780 762 5 9 782 618 0 4 623 Socialna sferaYe 27 ZOSh 11 dityachij doshkilnij zakladiv 1 agrarnij licej medichnij koledzh 2 shkoli estetichnogo vihovannya 1 Budinok tvorchosti 66 zakladiv kulturi z nih 29 bibliotek u tomu chisli rajonni biblioteki dlya doroslih i ditej istoriko krayeznavchij muzej kinoteatr Narodnij dim RBK rajlikarnya poliklinika 23 FAP 1 silska likarnya ambulatoriya 3 ambulatoriyi simejnogo likarya Zvannya narodnij udostoyeni 9 kolektiviv Ye futbolnij klub Niva Diyut 33 politichni partiyi 2 blagodijni organizaciyi 43 religijni gromadi UGKC 33 PCU 10 oficijno ne zareyestrovani ale diyut gromadi Svidkiv Yegovi p yatidesyatnikiv HVYe Pam yatkiPam yatki arhitekturi U Pidgayeckomu rajoni ye 7 pam yatok arhitekturi derzhavnogo znachennya cerkvi Uspenska 1650 1653 murovana sv Borisa i Gliba 1711 1772 derev ta Spaso Preobrazhenska 1772 derev yana dzvinici cerkov Borisa i Gliba 1782 derev yana i Spaso Preobrazhenska seredina 19 st derev yana kostol Presvyatoyi Trijci 1634 murovanij ruyini sinagoga 16 17 st mur 87 pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya cerkvi nekropoli gromadski ta zhitlovi budinki gospodarski budivli tosho Derev yani hrami Za danimi v rajoni znahodyatsya 9 derev yanih cerkov Nazva sela Patron cerkvi Rik pobudovi Bokiv 1714 Galich Spasa 1772 Rudniki Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Stare Misto svyatoyi Pokrovi 1854 Ugriniv sv Pokrovi 1936 Shumlyani ta dzvinicya 1701 a dzvinicya 1782 Novosilka Cerkva Rizdva Bogorodici 1751 r Mozolivka Pokrovi Pam yatki prirodi Sered pam yatok prirodi derzhavnogo znachennya 4 gorihi chorn s Zavaliv Zavalivskij platan miscevogo znachennya Pidgayecke dzherelo botanichnij zakaznik Muzhilivskij botanichni pam yatki Muzhilivska dibrova Buk lisovij s Zaturin Rudnicka buchina geologichna pam yatka s Shumlyani Zagalnozoologichnij zakazniki Rudniki ta Dovge Zavalivskogo lisnictva PersonaliyiUrodzhenci Pidgayeckogo rajonu gromadskij i politichnij diyach publicist diplomat Yu Bachinskij operni spivaki M Galij I Grigorovich istoriki krayeznavci T Gunchak I Dzhidzhora ukrayinoznavec istoriograf Ya Kalakura astronom pedagog F Gula hudozhnik A Manastirskij pismenniki M Kichura O Koverko L Lilenfeld M Ojzerkis M Rudnickij S Srokovskij A Kurdidik Ya Kurdidik literaturoznavec i poet Ya Vishivanij zhurnalisti M Galij R Goliyat M Kalba vcheni ekonomisti Ya Komarinskij O Moroz kinomitci P Kardash Ya Kulinich Ya Ye Lomnickij dirigenti kompozitori V Kardash O Mostovij redaktori vidavci V Voronovich V Dushnik O Navrockij V Papizh pravniki I Basarab Ya S Kalba suspilno politichni diyachi ta mecenati M D Gajva M i Mih Ivaskevichi P Kardash V Kolodchin V Lishineckij v yazen GULAGu V Rokeckij diyachi UPA V Bej V Galasa M Mizernij V Tomashivskij mitropolit UGKC J I Shumlyanskij naukovci M Brik Yu Dzyadikevich I Zaluckij F Zaputovich B Zastaveckij aktor T Lomnickij talmudist Z Mendel Tut prozhivali i pracyuvali T Bordulyak Ya Golovackij Ya Knyaginickij F Kokovskij K Ustiyanovich Perebuvali Ulrih fon Verdum 1671 P Doroshenko 1667 Yan II Kazimezh 1663 A Malishko 1959 I Franko G Senkevich T Uyejskij 1880 A Sheptickij 1902 ta in Naukovi ta arheologichni doslidzhennya zdijsnyuvali M Bevz G Logvin Ya Ostrozkij B Yanush ta in PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 sichnya 2020 roku 50 2020 rp Pro priznachennya G Dudi golovoyu Pidgayeckoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 06 12 1991 Pro utvorennya Pidgayeckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ostannya boyivka na Pidgayechchini protrimalasya do Velikodnya 1960 go 20 hvilin 17 04 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 16 lyutogo 2016 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 LiteraturaPidgayeckij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Pidgayeckij rajon u Vikishovishi Vidano knigi 1994 Pidgayechchina v spogadah emigrantiv 2000 Pidgajchani v borotbi za volyu Ukrayini 2005 S Kolodnickij vidav putivnik Pidgayechchina DzhereloS Kolodnickij Pidgayeckij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 76 78 Berezhanskij rajon Kozivskij rajon Ivano Frankivska oblast Rogatinskij rajon Galickij rajon Terebovlyanskij rajon Monastiriskij rajon Buchackij rajon